Сьогодні я пропоную вашій увазі огляд штатива Manfrotto MK393-H. Уважні і постійні гості та учасники повинні знати, що в нашому клубі експертів огляд штатива нечастий, рідкісний — а значить бажаний гість. Цей огляд вийшов досить інформативним, тому якщо у вас заплановано придбання штатива — рекомендую його вдумливе прочитання. Огляд цього штатива дасть вам змогу точніше сформувати вимоги до предмета огляду.
Manfrotto відомий і впізнаваний італійський бренд у світі аксесуарів цифрової фототехніки. Він не так відомий масовому споживачеві, як Recam, ERA і подібні… що зовсім не применшує його переваг. У лінійці представлені моделі, що повністю задовольняють потреби як фотолюбителів-початківців, так і професіоналів, які заробляють на життя мистецтвом фотографії. Поріг входження досить низький — від 2 500 рублів за можливість кардинально поліпшити якість фотографій.
Для початку пропоную розібратися з тим, якою необхідністю викликано придбання штатива.
Зйомка відео. Не секрет, що смикане зображення вб’є все задоволення від перегляду відео, знятого з рук.
Зйомка панорам. Якщо ви фотографуєте панорами, то без штатива вам не обійтися.
Необхідність зйомки об’єкта з одного ракурсу. Хорошими прикладами є фотографування під час підготовки до огляду (для нашого клубу експертів), зйомка в студії за одного разу встановленого світла тощо.
Нівелювання тремтіння рук. Навіть фотоапарат з оптичним стабілізатором не врятує вас, якщо ви знімаєте без спалаху при слабкому освітленні.
Зйомка з тривалою витримкою.
Якщо у сферу ваших інтересів потрапляє хоча б один із пунктів — це привід задуматися про придбання штатива.
Власне штативи діляться на два види — моноподи і триподи:
Монопод — штатив з однією ногою. Головна перевага порівняно з триподами — мобільність, що полягає в менших розмірах і вазі. Зручний для використання в місцях масового скупчення людей. Точка опори, природно, одна.
Трипод — штатив із трьома ногами (читай: точками опори). Головна перевага порівняно з триподами — три точки опори.
Кожен штатив немислимо уявити без штативної головки. Дешеві штативи і штативи початкового рівня поставляються в комплекті зі штативною головкою, так званий kit, за аналогією з цифровими фотоапаратами (kit і body).
Купуючи професійний штатив, вам доведеться потурбуватися купівлею як штатива, так і штативної головки. Це, безумовно, плюс.
У штативних головок не все так просто, нижче перераховані найпоширеніші варіанти:
Кульова головка — в основі майданчика розташована куля, що забезпечує нахил і переміщення у двох площинах у будь-якому напрямку.
3D головка — основна відмінність від кульової полягає в можливості організувати переміщення вздовж осей з високим ступенем точності.
Макро головка — специфічна головка, призначена для зйомки в режимі макро. Відмінною особливістю є механізм, що дає змогу повертати фотоапарат або камеру з філігранною точністю на задану відстань. Ціна поділки — міліметр і менше.
Панорамні головки — професійний інструмент для зйомки панорам.
Зустрічаються й інші варіації, але вони є або похідними від розглянутих вище, або їхніми комбінаціями.
Крім того, основними матеріали для штативів є: алюміній, карбон і пластик. Всупереч загальноприйнятій думці, у низці випадків карбоновий штатив має вагу схожу з вагою алюмінієвого штатива.
Перейдемо безпосередньо до розгляду штатива Manfrotto MK393-H.
Глава I. Технічні характеристики
# Тип пристрою: Штатив
# Модель: Manfroto MK393-H
# Колір: Сріблястий, чорний
# Конструкція штатива: Трипод
# Встановлення: Підлоговий
# Матеріал: Алюміній
# Максимальне навантаження: 2,5 кг
# Мінімальна робоча висота: 35 см
# Максимальна робоча висота: 142 см
# Висота в складеному стані: 49 см
# Вага штатива: 1,27 кг
# Кількість секцій: 4
# Можливість перевороту центральної штанги: Присутня
# Наконечники опор: Гумові
# Гак для сумки: Відсутній
# Штативна головка в комплекті: Присутня
# Тип головки: 3D
# Змінний майданчик: Відсутній
# Гвинт під штативне гніздо камери: ¼»
# Комплектація: Документація, чохол
# Додаткова інформація: Ноги штатива фіксуються під кутом 25º, 51º
Більш докладний опис представлено на сайті виробника.
Розділ II. Упаковка та комплект постачання
Штатив постачається в досить об’ємній прямокутній коробці зі щільного картону, пофарбованого в червоний і сріблястий кольори.
На лицьовому боці вказано найменування модельної серії та наведено фрагмент кадру молодої людини, що позує на скейтборді перед камерою, встановленою на штативі.
На зворотному боці упаковки, як водиться у будь-якого виробника, перераховані основні особливості та переваги цієї моделі:
— Нековзні гумові наконечники ніжок;
— Трубка середньої фази виконана з алюмінію;
— Прості у використанні відкидні фіксатори ніжок;
— Можливість встановлення ніжок під двома різними кутами;
— Висувна колона з легким блокуванням;
— Компактна фото-відео головка зі швидкознімним майданчиком.
Розпаковуємо і акуратно виймаємо вміст з картонної упаковки. У комплекті поставляється брошура з короткою інформацією про гарантійні зобов’язання, керівництво «швидкий старт».
І чохол (штатив всередині).
Про чохол! Зшитий з якісної щільної тканини. Стильний зовнішній вигляд, використовується два кольори в оформленні, явно виражений білий кант. Великими літерами нанесено логотип компанії, той, хто йде за вами, має знати, що у вас Manfrotto:-)
Для перенесення є регульована наплічна рамка.
Взагалі комплектний м’який чохол має здивувати людину, яка звикла користуватися бюджетними штативами менш іменитих фірм. Якщо пофантазувати, то, звичайно, хотілося б бачити жорсткий чохол на блискавці з ручкою для горизонтального перенесення.
Розділ III. Зовнішній вигляд і конструкція
У складеному стані штатив досить компактний, повна довжина менше півметра (49 см).
Взагалі, забігаючи наперед, хочеться сказати про високу якість виконання конструкції і використані матеріали. Добротна річ, до якої хочеться торкатися.
Продовжимо. На одній із ніжок зазначено інформацію про модель, заводський номер і країну виготовлення (КНР).
У розкладеному стані штатив схожий на машини марсіан, з «Війни світів» англійського письменника Герберта Велса. Центральна колона лише підсилює це відчуття!
Нагадаю, штатно Manfrotto MK393-H комплектується китовою 3D головкою. Ця модель не має вбудованого бульбашкового рівня, що створює деякі незручності в разі необхідності точного виставлення горизонту. З іншого боку частина фотоапаратів мають вбудований рівень. Також за порівняно невеликі гроші можна придбати зовнішній рівень, спеціально призначений для використання спільно з фотоапаратами. Тобто проблема не глобальна, вирішити її можна тим чи іншим способом. Або взагалі відмовитися від використання саме цього штатива. Так само відсутня кутова розмітка, що допомагає визначити кут повороту головки. Але все це вже суто специфічні речі, необхідності мати подібні надмірності у фотографів-початківців не виникає.
Штативна головка, як пристрій у зборі, являє собою таку конструкцію:
Конструктивно штативна головка складається з таких основних елементів:
— Знімний майданчик для кріплення камери;
— Основа для кріплення знімного майданчика;
— 3D механізм з ручкою, що забезпечує позиціонування і фіксацію камери у двох площинах.
Верхній елемент складається зі знімного майданчика для камери і ложа для неї, саме він забезпечує орієнтацію камери в третій площині.
Максимальний кут повороту становить 90º.
Зверніть увагу на гвинт із потужною пружиною. Зауважте, на неї нанесено досить пристойну кількість густого мастила.
Білий матеріал на гвинті — гумова вставка, що забезпечує хороше зчеплення пальців з гвинтом. Сам гвинт досить великих розмірів, що тільки полегшує процес фіксації камери в потрібному положенні.
Знімний майданчик знімається за допомогою натискання вниз на спеціальний елемент (виділений червоним квадратом).
При цьому фіксувальний елемент відводиться вниз і, зсунувши, дає змогу вийняти майданчик.
Знявши ложе, стає добре видно знімний майданчик для камери.
Гвинт для камери закритий гумовою заглушкою з характерними напливами, сидить досить щільно.
На зворотному боці майданчика гвинт із плоским шліцом, за допомогою якого забезпечується кріплення камери до майданчика.
Якщо у вас немає з собою монетки або подібного металевого предмета — мені вас щиро шкода, познімати в цей день у вас не вийде. Очевидно, що плоский шліц плата за знімний майданчик. Прикручування вимагає досить помітного зусилля, тож обійтися картою пам’яті або пластиковою карткою не вдасться.
До елемента, виділеного червоним квадратом, кріпиться основа зі знімним майданчиком.
Власне механізм складається з трьох частин: посадкове місце на центральній колоні, ручка і фіксувальне кільце з відведенням для встановлення основи. Вставки на ручці білого кольору також виконані з гуми, що забезпечує хороше зчеплення. Форма ручки передбачає зручний хват. Усі деталі, що потребують змащення, змащені. Право, вперше бачу таку увагу до дрібниць.
На частині, що залишилася на центральній колоні, добре видно паз, уздовж кола.
По суті він є канавкою (ложем) для гвинта ручки і одночасно перешкоджає позаштатному зняттю механізму ручки з основи.
Г-подібне заглиблення є обмежувачем, саме «завдяки» йому максимальний кут повороту знімного майданчика в третій площині обмежується 90º.
Як більшість триподів штатив має центральну колону, виготовлену з алюмінію і пофарбовану в сріблястий колір. Висота колони — 185 мм.
Центральна колона може бути перевернута на 180º таким чином, що штативна головка виявиться такою, що дивиться вниз.
Це може бути необхідно для зйомки предметів на висоті меншій, ніж допускається конструкцією штатива.
У цій моделі штатива встановлення центральної колони допускається тільки у вертикальній площині. Встановлення в горизонтальній площині не передбачається, хоча предметному фотографу це могло б і стати в пригоді. Іноді життєво необхідно орієнтувати камеру строго вертикально, об’єктивом вниз.
Допускається змінювати висоту центральної колони шляхом ослаблення спеціальної кліпси. Віджавши її і доклавши невелике зусилля можна змінити виліт колони.
З мінусів, властивих цій моделі штатива, хотілося б відзначити:
— забруднення колони, що виникає внаслідок тертя колони об ущільнення під час її переміщення.
— гумова заглушка на дальньому кінці фіксується на колоні за допомогою двох внутрішніх гумових напливів.
На фотографії чітко видно, що на одному з гумових напливів частина гуми зрізалася — і це було перше зняття. А знімати цю заглушку доведеться щоразу, щойно вам захочеться переорієнтувати колону. Набагато надійнішим був би варіант із різьбовою заглушкою, але що маємо — те маємо.
— колона не має гака для підвіски вантажів.
Всі ці мінуси прямий наслідок позиціонування штатива в модельному ряду Manfrotto.
Мінуси не критичні, фотолюбитель-початківець їх не помітить.
Конструкція. Ноги
Ноги штатива телескопічні. Кількість секцій — чотири. Виготовлені з алюмінію, пофарбованого в сріблястий колір.
Кожна наступна фаза (секція) ніг тонша за попередню, це обумовлено телескопічною конструкцією. Остання фаза досить тонка (мається на увазі діаметр), що може сприяти виникненню ворушіння, особливо якщо ви звикли знімати, спираючись на штатив. Ноги не пов’язані між собою.
Додатково ця модель штатива дає змогу змінювати кут нахилу ніг, доступні два кути: 25º і 51º.
Щоб виконати цю операцію, необхідно скласти ноги штатива у вихідне положення (три ноги паралельні одна одній) і повернути засувку кожної ноги в одне з двох фіксованих положень.
Після цього ноги розкладаються під іншим кутом. Зліва кут 25º, справа 51º.
У більш просунутих моделях штативів компанії Manfrotto механізм зміни кута інший, більш зручний. Замість складання (щоразу) ніг штатива у вихідне положення потрібно натиснути пальцем на засувку і змінити кут нахилу ноги.
Зміна кута нахилу може знадобитися для більш стійкого положення штатива. Наприклад, під час встановлення важкої камери, у вуличних умовах, за сильного вітру тощо. Також збільшення кута нахилу ніг дасть змогу зменшити висоту штатива, що стане в пригоді для макрозйомки або за низького розташування об’єктів.
Природно, допускається і такий варіант: дві ноги відкидаються на кут 25º, а третя на кут 51º.
Конструкція. Кліпси ніг
Фіксатори (кліпси) ніг виготовлено із пластику. Компанія не надає даних, чи є цей механізм конструкції морозостійким і чи допускається використання штатива за негативних температур.
На даний момент (новий штатив) кліпси фіксуються дуже надійно, відвести або замкнути кліпсу коштує помітних зусиль.
Механізм фіксації дає змогу висунути ногу на довільну довжину, що в низці випадків буває вкрай необхідно і дуже зручно.
Кожна з трьох ніг закінчується гумовими наконечниками, що перешкоджають ковзанню на гладких поверхнях.
Згвинтити гумові наконечники у мене не вийшло. За ідеєю замість них можна встановити наконечники з вбудованими шипами. Останні застосовуються у вуличних умовах: лід, тверда земля, болотиста місцевість тощо. У комплекті поставки подібні наконечники відсутні.
Розділ IV. У роботі
Пропоную розглянути фотографії в робочому стані.
Одна фаза, висота до опорного майданчика 460 мм:
Дві фази, висота до опорного майданчика 700 мм:
Три фази, висота до опорного майданчика 965 мм:
Чотири фази, висота до опорного майданчика 1275 мм:
З висунутою до межі центральною колоною — 1460 мм. Фото відсутнє.
Глава V. Враження, підсумки
Робота зі штативом Manfrotto M K393-H залишила за собою приємні враження. Насамперед від відчуття ладно скроєної речі, виробник якої не поскупився на якісні матеріали. У домашніх умовах штатив досить стійкий, люфти в з’єднаннях відсутні + ніжки відмінно чіпляються за підлогове покриття (в моєму випадку слизьке ламіноване). Надійні та прості механізми фіксації, зміни висоти не створювали складнощів у процесі тестування. Ложкою дьогтю виявилося штатне кріплення камери до знімного майданчика, так і не зміг звикнути.
З камерою і об’єктивом вагою 1 300 грам показав себе з найкращого боку, позивів до клювання не спостерігалося.
Ця модель стане чудовим помічником фотолюбителю-початківцю, у якого ще не сформувалася своя власна думка і немає достатньої кількості напрацювань у питанні вимог, що висуваються до штатива. Але є бажання фотографувати і не хочеться витратити гроші даремно.
Прошу не сприймати всерйоз кількість мінусів, перерахованих нижче. Насправді лише деякі з них (виділено кольором) значущі, решта — лише причіпки, озвучені в порівнянні з більш просунутими моделями. І вже точно більшість з них не буде використовуватися новачком.
Плюси:
— Якісне, добротне виконання штатива (конструкція, матеріали);
— Надійний, зручний і функціональний 3D механізм.
— Можливість перевороту центральної колони.
Мінуси:
— Відсутність зручного гвинта для кріплення камери в майданчику, потрібно використовувати підручні матеріали;
— Відсутній бульбашковий рівень;
— Відсутній гак для підвісу вантажу;
— Невелика максимальна вага використовуваної камери;
— Відсутня можливість перетворення на монопод;
— Відсутність у комплекті змінних ніжок із шипом;
— Маркість центральної колони;
— Ненадійне кріплення нижньої заглушки центральної колони;
— Незручний механізм зміни кута нахилу ніг.
Удачі і до нових зустрічей!
P.S. Для доступу до оригінальних фотографій видаліть «cache/full/» у лінку на конкретну фотографію.