Левову частку вражень від перегляду фільму дає звук. Заголовна музична тема робить картину впізнаваною. Гарне зведення звукової доріжки дає змогу діалогам акторів виділятися на тлі вибухів і музики. А за допомогою саунддизайну можна наділити кожного кіношного монстра і кожен вибух своїм неповторним характером.
Першим фільмом зі звуком став «Співак джазу», випущений 1927 року, але вже три роки по тому з’являється премія «Оскар» за найкращий звук (Best Sound Mixing). Її вручали за найкраще зведення мови акторів, музики і шумів (званих фоулі — звуки кроків, шуму вітру, шелесту листя тощо). А з 1964 року з’являється окрема номінація Кіноакадемії за найкращий звуковий монтаж (Best Sound Editing) — інакше кажучи, за саунддизайн: створення звуків вибухів, пострілів і озвучування різних монстрів. З 2020 обидві премії об’єднали в «Найкращий звук».
У цих номінаціях відзначено безліч фільмів із видатною звуковою доріжкою. Але найбільш проривні картини з’являються разом із технологічними проривами: створенням формату об’ємного звуку, появою комп’ютерів і цифрових робочих станцій.
Кінг Конг (1933)
Чорно-білий Кінг-Конг став першим справжнім блокбастером у сучасному сенсі цього слова. Це перший голлівудський фільм, для якого було написано повноцінний саундтрек із заголовною музичною темою. Музика в ньому була не просто фоном, як у більш ранніх фільмах — вона акцентувала емоційні моменти і занурювала глядача в те, що відбувається на екрані.
Звук для Кінг-Конга вперше був записаний на три різні доріжки — діалоги, звукові ефекти і музика. Щоб записати ефект для моменту, коли Конг в люті б’є себе лапами по грудині, звукорежисер Мюррей Співак прикріпив до грудей мікрофон і попросив помічника вдарити себе по спині дерев’яною жердиною. Щоб озвучити Тірекса, Співак набирав повний рот води і записував власне булькання, а потім сповільнював.
Щоб дати голос самому Кінг-Конгу, звукорежисер вирушив до зоопарку, де записав гарчання левів і тигрів під час годівлі, сповільнив їх і зміксував між собою в потрібних пропорціях. Щоб сильніше розлютити тварин, у них відбирали їжу. Такий метод досі застосовується для озвучення фільмів про різних монстрів.
Зоряні війни (1977)
Зоряні Війни стали новою віхою в блокбастерах. Фільми з оригінальної трилогії не тільки змінили підхід до створення спецефектів, а й серйозно вплинули на те, як кіно має звучати.
Фільм популяризував технологію звуку Dolby Stereo, представлену лише роком раніше. У ній було 4 канали: лівий і правий для ефектів і музики, центральний для діалогів і ще один — для загальної звукової атмосфери (т.зв. surround). Більшість фільмів на той час були в моно — чи варто говорити, який ефект на глядачів справив просторовий звук?
Саундтрек Джона Вільямса, що запам’ятовується, було випущено окремо, і він і досі є найбільш продаваним альбомом класичної музики. Створенням же численних звукових ефектів до Зоряних Війн займався легендарний сьогодні, але молодий на той час, звукорежисер Бен Бертт. Перед ним уперше поставили завдання — підібрати звуки для великої кількості вигаданих персонажів і об’єктів, у яких немає аналогів у сучасному світі — від світлових мечів і бластерів до космічних кораблів і дивовижних монстрів. За цю роботу він отримав Оскар за саунддизайн.
Звукорежисер витратив цілий рік, збираючи звуки для першого фільму трилогії. Наприклад, в основі звуку світлового меча — шум кінопроектора. Бертт записав його на мікрофон, відтворив на колонках і потім крутив біля колонок мікрофоном, щоб надати ефекту руху статичному звуку, що дзижчить. Таким нехитрим способом вийшло знамените «вжжжух». Постріли з бластера — це звук великої натягнутої пружини, по якій б’ють металевою паличкою, виходить «піу».
Озвучування R2D2 стало одним із головних викликів для звукорежисера. До цього у фільмі ще не було персонажів, які говорили тільки звуками. У сценарії діалоги робота позначали як гудіння, дзижчання і свист. Бертт намагався записувати звуки немовлят для озвучування R2D2, але вони виходили занадто органічними. У підсумку звукорежисер звернувся до синтезаторів і вичавив пискливі звуки з синтезатора ARP-2600.
На відміну від R2D2, народ Джави мав звучати більш органічно і природно. Для них Бертт використовував уривки мови африканського племені Зулу, прискорені та уповільнені за смаком. Вони звучали дуже екзотично і незрозуміло для пересічного глядача, але створювали враження живої мови.
Для Дарта Вейдера Бертт спочатку створив багато звуків, що цокають і клацають, які символізують реле, що перемикаються, в костюмі головного лиходія. Але велика кількість звуків занадто відволікала від персонажа, тому для Вейдера залишили тільки звук важкого дихання — це дихає сам звукорежисер через акваланг.
Гарчання Чубакки — це здебільшого записи гарчання невеликого ручного ведмедя на ім’я Пух, який жив поруч на Каліфорнійській фермі. Бертт записав десятки семплів ведмедя і розсортував їх за настроєм — зле гарчання, миле, питальне тощо. Склеюванням кількох звуків з однієї категорії звукорежисер створив цілі фрази.
Хоча Бертт створив більшість звуків для Зоряних Війн з нуля, деякі він вирізав з бібліотеки звукових ефектів студії 20 століття Фокс. Наприклад, звуки винищувачів — це звуки стада розлючених слонів, вирізані з одного старого фільму студії. Взагалі, Бертт — фанат старих звукових ефектів, саме він створив відомий мем серед кіношних саунддизайнерів — крик Вільгельма, узятий із вестерну 1951 року «Далекі барабани».
Апокаліпсис Сьогодні (1979)
Режисер Френсіс Форд Коппола хотів, щоб «Апокаліпсис Сьогодні» здійснив революцію в звуці. Якщо перша частина Зоряних Воєн мала чотири канали, то фільм про війну у В’єтнамі, випущений лише за кілька років, звучав одразу на шести: три канали позаду екрана (лівий і правий для музики й ефектів, центральний — для діалогів), два канали ззаду — для ефектів, і шостий канал — сабвуфер.
Таким чином, саме Апокаліпсис Сьогодні зробив стандартом формат 5.1. Однак на той час фільм у цьому форматі могли показати лише 17 кінотеатрів, тому лише невелика частина глядачів змогли почути його так, як задумував режисер. Але чутки про неймовірно реалістичний об’ємний звук швидко поширилися, не в останню чергу завдяки знаменитій сцені з гелікоптерами під Політ Валькірій — вони наче пролітали просто над головами глядачів.
До цього ще ніхто не зводив звук для об’ємної звукової системи. Честь випала звукорежисеру Волтеру Мерчу. Він із командою ретельно планували, як і коли використовувати кожен із шести каналів. Дійшло до того, що звукорежисер намалював діаграму з графіками кожного з каналів, де було чітко розписано, через який з них фільм має звучати в кожен момент часу.
Коппола хотів саундтрек, який відображав би характер епохи, з рок-н-ролом і психоделією. Велику лепту в звучання фільму привнесли не тільки рок-хіти того часу, а й синтезатори. На прохання режисера Мерч склав список із п’яти музикантів, які створюють музику на синтезаторах, і Коппола найняв їх усіх. У підсумку не тільки саундтрек наповнений синтетичними звуками — з ними змішувалися і звуки фоулі, щоб надати фільму галюцинаторного характеру. Як, наприклад, у початковій сцені, коли синтетичні звуки вертольота змішуються зі звуками вентилятора в кімнаті головного героя, показуючи, що глядач перебуває у флешбеку.
Мерч тісно співпрацював з музикантами, щоб домогтися єдності між музикою і звуком. Робота над Апокаліпсисом Сьогодні принесла йому «Оскар» за найкращий звук і затвердила сам термін «саунддизайнер», який він сам і вигадав, коли намагався пояснити свій підхід до роботи: «Якщо дизайнер інтер’єру прикрашає архітектурний простір, то я роблю те ж саме в кінотеатрі. Я беру тривимірний простір кінозалу і прикрашаю його звуком».
Сталкер
У Сталкері Тарковського звук використовується по-іншому, ніж з часів Кінг-Конга. Тут він підкреслює не емоційні, а духовні моменти картини. Діалоги, шуми і музика являють собою єдине ціле, режисер не робить між ними різниці. Усі вони є музикою і разом створюють звукове полотно картини.
Режисер від самого початку відмовився від створення звичного саундтреку і прибирав різні ефекти, властиві жанру фантастики. Він хотів, щоб звук відображав зміни у внутрішньому стані героїв у міру їхнього занурення в Зону, що символізує просування людини шляхом духовного перетворення.
Кожен звук має символічне значення. Так, на самому початку вкраплення звуків класичної музики з її маршовим ритмом символізує матеріалістичну ходу цивілізації і протиставляється режисером образу природи.
Примітна сцена, де герої вирушають у Зону на вагонетці на 33 хвилині. Сцена триває три хвилини, герої сидять на вагонетці, нічого не відбувається, проте режисер хотів, щоб створювалося враження переходу в інший простір. Композитор Едуард Артем’єв, який працював над звуком у фільмі, зачепився за стукіт коліс.
По ходу руху вагонетки він збільшував кількість реверберації, підмішував до акустичного перестуку синтетичний, додав транспонований на октаву вниз чоловічий хор як ембієнт. У підсумку стукіт коліс, який спочатку звучить природно, разом із просуванням вагонетки стає дедалі фантастичнішим і відстороненим. Фільм тим часом перетворюється з чорно-білого на кольоровий.
Парк Юрського Періоду
Парк Юрського періоду змінив підхід до втілення монстрів на екрані: замість покадрової анімації використовувалися VFX у поєднанні з аніматронікою. Підхід до їхнього озвучування також ускладнився: це все ще були звуки реальних тварин, але зміксовані в кілька шарів. Звукорежисер Гері Радстром записав сотні семплів тварин і різноманітних ефектів на кшталт падаючого каміння і тріску кокосів (для низького гроулу). Він завантажив усі семпли в комп’ютер і використовував клавіатуру, щоб грати звуками, як нотами. Це дало змогу легко змішувати їх один з одним і серйозно спростило завдання, давши змогу також збільшити кількість різних шарів для озвучення того чи іншого персонажа.
Наприклад, тирекс — це суміш шести елементів:
- Кроки вдалині — звуки винищувачів, що долають звуковий бар’єр: гучний низькочастотний «вибух», що віщує наближення чогось дуже масивного.
- Кроки поблизу — це звуки падіння величезних шматків дерева.
- Дихання — звук дихала кита.
- Низькочастотне гарчання — рик алігатора.
- Середньочастотне — ревіння розлюченого лева, що видає більш високочастотний звук порівняно з алігатором.
- Високочастотне — крик дитинчати слона. Звукорежисер записав багато семплів дорослих слонів, але вони виявилися досить нудними. Натомість розлючене молоде слоненя видало настільки пронизливе трубне ревіння, що цей семпл звучить щоразу під час реву тирекса.
Інший приклад — велоцираптор, його голос складається з восьми семплів:
- Черепаха — використовувалася для створення гавкаючого звуку, яким велоцираптори спілкуються один з одним.
- Африканський журавель — видає такий собі ухаюче-улюлюкаючий звук, що наділяє велоцирапторів рисами птаха.
- Кінь — його сопіння використовувалося для озвучення дихання рептилій.
- Гавкіт собаки — застосовувався, раптово, для кроків.
- Шипіння гусака — гусак був дуже злий на звукорежисера і страшно шипів на вудку з мікрофоном. Цей семпл чудово підійшов для шипіння динозавра.
- Ричання людини — звукорежисер запросив приятеля поричати в мікрофон, семпл підійшов для хрипіння рептилії.
- Рик моржа — низькочастотна складова рику динозавра.
- Свист дельфіна — молодий дельфін видає пронизливий високочастотний свист, який під час змішування з риком моржа створює гарчання велоцираптора.
Оригінальний Парк Юрського Періоду виграв нагороду Кіноакадемії за найкращий звук і найкращий звуковий монтаж. Аналогічний підхід до озвучування динозаврів був використаний і в сучасних сиквелах. Саунддизайнер Світу Юрського Періоду Ел Нельсон консультувався з Гері Редстромом, і той порадив шукати нетипових тварин (звуки яких складно впізнати) і записувати сотні семплів у пошуках потрібних звуків, які змішувалися між собою і з техногенними семплами на кшталт торохтіння двигунів.
Матриця (1999)
Матриця зробила революцію в тому, який вигляд має мати блокбастер. При цьому мало хто говорить про звучання цього фільму, хоча крім «Оскарів» за спецефети і монтаж він також отримав нагороди Кіноакадемії за Найкращий звук і Найкращий саунддизайн.
Матриця стала першим фільмом, звук для якого був створений повністю в цифровій робочій станції на комп’ютері. Але це не просто технічний експеримент, а художній прийом, оскільки дія фільму здебільшого розгортається у віртуальному світі.
Перехід із реального світу у віртуальний, втілення агента Сміта в нове тіло та інші втручання в код Матриці звучать синтетично. Як, наприклад, у сцені, коли Нео приймає пігулку і торкається дзеркала, яке його поглинає. Крик головного героя «глітчить» і наче розпадається на нулі та одиниці, символізуючи, що Нео переходить із цифрової реальності в справжню. Таким чином, звук сам по собі стає частиною сторітелінгу.
Зросла потужність комп’ютерів того часу дала змогу створювати звуки з великою кількістю шарів. Наприклад, для створення звуку закриття капсули з людським тілом звукорежисер зміксував майже п’ятдесят семплів.
У фільмі часто використовується слоу-мо, тому звукорежисер Дейн Девіс активно виконав велику роботу над тим, щоб створити реалістичні звуки пострілів, вибухів і ударів кулаком по різних місцях у сповільненому часі. Якщо у звичайному часі куля пролітає за секунду і супроводжується свистом, то в Матриці — це політ винищувача над глядачем, що надає ефекту слоу-мо ваги і реалізму.
Не секрет, що Вачовські надихалися фільмами про кунг-фу. Матриця однією з перших схрестила східні бойові мистецтва з голлівудським бойовиком. При цьому саунддизайнер Дейн Девіс повністю змінив концепцію озвучування файт-сцен з китайських фільмів. Якщо в них удар звучав високо і хльостко, а розмах — низько, то в «Матриці» все навпаки — помахи руками звучать високо, додаючи їм швидкості, а удари — низько, додаючи сили і ваги.
Звукорежисер хотів змусити східні єдиноборства звучати реалістичніше, з більшою артикуляцією і увагою до деталей, щоб кожен удар відрізнявся за силою і характером. Таким чином, удари стали більш відчутними для глядача.
У фільмі часто використовуються дзеркала, і це знаходить відображення як у саундтреку, так і в саунддизайні. Композитор Дон Девіс використовував контрапункт, дзеркальні відображення різних партій, а звукорежисер Дейн Девіс застосовував реверсні семпли пострілів і ударів.
За такої кількості стрілянини і вибухів, як, наприклад, у сцені в лобі, є великий ризик, що все зіллється в кашу. Тому звукорежисер знижує гучність навколишніх звуків перед значущим ударом або пострілом, даючи секунду перепочинку, щоб звук був більш динамічним і розбірливим.
Нещодавно фільм отримав апгрейд і був випущений у 4K з доріжкою у форматі Dolby Atmos.
Володар Кілець
Кінотрилогія Володар Перснів зібрала майже всі можливі Оскари, і багато хто з них — саме за звук. Звукорежисери виконали дуже кропітку роботу при створенні ефектів для фільму, приділяючи увагу кожній деталі. Однією тільки озвучкою коней займався цілий відділ. У фільмі багато чарівних персонажів, для створення голосу яких застосовувалося безліч цікавих прийомів.
Наприклад, до голосу Горлума було додано хрип собаки для горлових звуків.
Для створення звуків Балрога, що складається з каміння і вогню, звукорежисери записали тисячі семплів руху кам’яних блоків об бетонні плити. Так був здобутий органічний звук каменю, який далі змішувався зі звуком горіння вогню в різних пропорціях.
Ліс Фангорн видає низькі буркітливі звуки лісу — це уповільнене мукання корови.
Щоб надати голосу Древня більш дерев’яного звуку, звукорежисери відтворили його через колонку, розташовану у великому дерев’яному ящику. Потім записаний результат пропустили через конструкцію багато разів, щоб натуральні резонанси дерев’яного ящика забарвили голос потрібною мірою. Для створення звуку кроків ентів звукорежисер поїхав на ферму до батька-лісоруба і записав десятки семплів скрипу, шуму і гуркоту від падіння сухих трухлявих дерев.
Щоб озвучити катапульти, які використовуються під час облоги Мінас-Тіріта, звукорежисери скидали багатотонні бетонні плити з крана. Вони закопали в землю поруч із місцем падіння кілька мікрофонів, щоб отримати натуральний бас від падіння важкого каменю.
Основою для озвучки мумаків стали слони з підмішаними сповільненими риками тигра і лева. Для кроків бойових елефантів звичайні слони були марні — виявилося, що вони ходять тихіше за людей. Тому кроки — це звуки падаючих дерев і каміння. В основі крику вмираючого мамука, якого пристрелив Леголас — іржання розлюченого коня.
В одній зі сцен Фродо, вжалений павучихою Шелоб, приходить до тями у вежі орків. Щоб показати, що це саме вежа орків, звукорежисери додали звуки оркської п’янки, яка відбувається поверхом нижче. Для цього вони зібрали 20 людей, які кричали як різані, зображуючи п’яну гулянку.
Трилогія Гоббіт отримала менше захоплених відгуків загалом, але за частиною звукової доріжки не поступається ВК. Над нею працювали ті самі звукорежисери, що й над Володарем Перснів. Фільми стали піонерами в технології Dolby Atmos і популяризували формат. Кожен із фільмів був номінований на премію за найкращий звук або звуковий монтаж.
Особливо виділяється голос дракона Смауга, який звучить саме так, як описував сам Толкін. У його всесвіті дракони мають гіпнотичний, чарівний голос, який вводить співрозмовника в транс. Бенедикт Камбербетч, який озвучував дракона, наділив свого персонажа неймовірною харизмою, але саме звукорежисери за допомогою обробки надали йому ваги, глибини і створили той самий гіпнотичний ефект.
Висновок
Технології продовжують розвиватися. Багатоканальні формати Dolby Atmos і DTS:X ще більше розширили простір, з яким може працювати звукорежисер. Якщо хочеться перевірити, на що здатний домашній кінотеатр, то серед фільмів, що вийшли в останнє десятиліття, чудово підійдуть для цього Гравітація, Інтерстеллар, Божевільний Макс: Дорога люті, Той, хто біжить по лезу 2049, Дюна…