Напевно, кожному хотілося б мати свій домашній сервер, який не тільки виконував би роль медіа-сервера, а й давав змогу використовувати його як файлове сховище, сховище Backup’ів і принт-сервер.

В один із чудових осінніх днів мене теж відвідала ця думка. Річ у тім, що в будинку «розвелося» занадто багато пристроїв, які захотілося об’єднати в щось структуроване. Було прийнято рішення підняти домашній сервер. Як ОС спочатку хотілося використовувати Windows Server 2012 Essentials, до складу якого увійшли такі продукти, як Windows Home Server і Windows Small Business Server, але після кількох годин роботи з нею я зрозумів, що використовувати Windows Server 2012 в домашніх умовах занадто «жирно». Тоді я вирішив використовувати простішу ОС, а саме Windows 8 Pro, ліцензія на яку лежала без діла.

Попередження. Я прекрасно розумію, що підняти домашній сервер на Unix-подібних ОС, можливо, було б і простіше, але в цьому матеріалі я хочу розповісти, як підняти такий сервер на клієнтській ОС Windows 8 Професійна звичайному користувачеві ПК (ну, або майже звичайному), який ніколи не мав досвіду спілкування з Unix.

Ось моя історія…

Усі домашні пристрої були об’єднані в таку мережу (сподіваюся, намалював зрозуміло):

За основу для домашнього сервера було взято старий ПК, з такими характеристиками:

— Процесор: AMD Athlon 64 X2 5200+, 2.7 ГГц

— Материнська плата: Asus M2N-E (Gigabit LAN)

— Блок живлення: FSP ATX-350PNR, 350 Ватт

— Wi-Fi адаптер TP-Link TL-WN851ND;

— HDD: Western Digital WD2500JS, 250 ГБ

— Відеокарта: ATI Radeon X1600XT, 256 МБ

Було докуплено такі комплектуючі:

— HDD x2: Western Digital Caviar Green WD20EZRX, 2 ТБ

— Відеокарта: NVIDIA GeForce 210, з пасивним охолодженням

Відеокарту було замінено через неймовірну гучність вже наявної.

Після встановлення в корпус і під’єднання до материнської плати нових комплектуючих, було проведено інсталяцію Windows 8 Pro на жорсткий диск розміром 250 ГБ. Зберігати на цьому жорсткому диску планувалося тільки ОС і деяке ПЗ.

Інсталяція проводилася в абсолютно штатному режимі. На етапі початкового налаштування системи було вказано ім’я комп’ютера HOMESERVER, створено обліковий запис адміністратора (admin) зі складним паролем, а після — обліковий запис із правами звичайного користувача (user), на який так само було встановлено пароль.

Налаштування буде проводитися під обліковим записом user, з введенням пароля адміністратора при зміні системних параметрів. Так безпечніше.

Підготовка файлового сховища

У Windows 8 з’явилася чудова функція Storage Spaces (у російській версії Дискові простори), яка, якоюсь мірою, є програмним аналогом RAID-масиву.

Storage Spaces пропонує об’єднати фізичні накопичувачі з інтерфейсами USB, SATA, SAS, SCSI (причому в будь-яких комбінаціях) у пули, а самі пули — в дискові простори, що мають вигляд для користувача звичайних логічних дисків.

Також за допомогою Storage Spaces можна забезпечити збереження даних за допомогою віддзеркалення і функції контролю парності. Про це я розповім трохи пізніше.

Чтобы создать пул и дисковое пространство, перейдите в Панель управления > Система и безопасность > Дискові простори та виберіть пункт Створити новий пул і дисковий простір.

Відкриється вікно, в якому потрібно вибрати фізичні накопичувачі для створення пулу. Відображаються як відформатовані, так і неформатовані накопичувачі, а також із збереженими даними і без. Системний диск вибрати не можна.

Увага! Під час додавання в пул диска з даними, всі вони будуть видалені.

У моєму випадку є два диски ємністю 2 ТБ, їх я і виділю. Далі натискаємо Створити пул.

Windows підготує диски й об’єднає їх у пул. Неформатовані накопичувачі буде відформатовано, форматовані — переформатовано заново.

Після створення пулу буде запропоновано створити дисковий простір (або кілька), вказати його ім’я та асоціювати з ним букву диска.

У розділі стійкість потрібно вибрати тип стійкості. Я вибрав Двостороннє дзеркало. З цим типом стійкості Windows зберігатиме копію даних на кожному з накопичувачів.

Для довідки, Windows пропонує вибрати чотири типи стійкості:

— Простий . Інформація, що зберігається, розподіляється по всіх дисках у пулі послідовно. Загальна ємність простору в цьому випадку дорівнює загальному обсягу всіх накопичувачів, включених у нього. Цей тип є аналогом RAID 0. Відмовостійкості не забезпечує — у разі виходу з ладу одного з накопичувачів, вся інформація втрачається.

— Двостороннє дзеркало. Запис здійснюється одночасно на кожен накопичувач. Для цього типу стійкості потрібно мінімум два диски. У разі виходу з ладу одного з накопичувачів, інформація не втрачається. Загальна ємність простору дорівнює половині від загального обсягу накопичувачів. Цей тип стійкості є аналогом RAID 1.

— Тристороннє дзеркало. Запис здійснюється одночасно на три накопичувачі. Дані зберігаються в разі відмови відразу двох дисків. Потрібно мінімум 5 дисків. Ця схема має максимальну надійність, але знижує швидкість читання і запису. Загальна ємність простору дорівнює ¼ від загальної ємності всіх дисків. Причіп роботи нагадує RAID 1E, але я не впевнений. Вашими міркуваннями з цього приводу прошу поділитися в коментарях.

— Парність . Може бути задіяно від 3 до 8 накопичувачів. На всі накопичувачі, крім одного, записуються дані, а на останній записується інформація про парність (блок контрольних сум, що обчислюються за алгоритмом XOR). У разі відмови одного з накопичувачів, дані, яких бракує, можуть бути обчислені. За надійністю аналогічно двосторонньому дзеркалу, але кількість надлишкових даних дорівнює 1/N (кількість накопичувачів), а у двостороннього дзеркала завжди ½. Тобто кількість простору, доступного для запису корисних даних у разі використання парності, більша. Але оскільки потрібно розраховувати контрольні суми, швидкість запису істотно менша.

Одним із параметрів простору, який можна встановити, є його розмір. У моєму випадку при використанні двостороннього дзеркала, Windows пропонує встановити його розмір, що дорівнює половині загальної ємності використовуваних дисків. Начебто логічно, але в просторах можна використовувати диски різного об’єму, але «за замовчуванням» система знову запропонує половину від загального об’єму, хоча накопичувачі, що використовуються, були б не рівні. Ба більше, можна вказати будь-який розмір, на функціонуванні простору це не позначиться… До певного часу. Щойно буде заповнено менший накопичувач, простір демонтується, і відновити його працездатність можна буде тільки додаванням у відповідний пул нових накопичувачів.

Як я вже говорив, після налаштування, використання дискових просторів абсолютно прозоре для користувача.

Зміна розташування бібліотек Windows

Наступним етапом буде переміщення розташування стандартних бібліотек Музика, Зображення, Документи і Відео на створений Дисковий простір. Ми ж не хочемо втратити багато гігабайт Lossless-музики, цінних сімейних відео та фотографій у разі збою системного диска?

Для початку створимо папки в корені дискового простору. Мною були створені папки Музика, Відео, Зображення та Документи. Що буде зберігатися в кожній з них, думаю, очевидно. Далі клацніть правою кнопкою миші на одній з бібліотек Windows (у правій панелі провідника) і виберіть пункт Властивості .

У вікні, що відкрилося, клацніть кнопку Додати і виберіть створену папку в корені дискового простору.

Тепер залишилося тільки видалити стандартні розташування обраної бібліотеки. Теж саме потрібно виконати з іншими бібліотеками.

Запуск потокового передавання мультимедіа

Потокове передавання мультимедіа дає змогу програвати мультимедіа-файли на пристроях, що мають підтримку DLNA. Серед пристроїв, які мають підтримку цієї технології, є телевізори, різні стаціонарні DVD і Blu-Ray програвачі, смартфони, ігрові консолі, комп’ютери і навіть холодильники!

Для цього запустіть Програвач Windows Media і виконайте початкове налаштування. Я вибрав рекомендовані параметри. Далі потрібно перейти в бібліотеку програвача і клацнути по випадаючому списку Потік . У списку потрібно вибрати пункт Увімкнути потокове передавання мультимедіа .

У вікні, що відкрилося, потрібно клацнути кнопку Увімкнути потокове передавання мультимедіа .

Наступним вікном, що відкриється, буде вікно параметрів потокової передачі мультимедіа. Тут потрібно вказати ім’я бібліотеки мультимедіа, вибрати параметри показу пристроям файлів із певними оцінками, а також вибрати самі пристрої, які матимуть доступ до мультимедіа бібліотеки.

Після заповнення параметрів потрібно клацнути ОК.

Автозапуск Windows Media під час увімкнення сервера

Можливо, ви запитаєте, для чого це потрібно. Річ у тім, що саме бібліотека Windows Media використовується для потокового передавання мультимедіа на інші пристрої. Як же буде оновлюватися ця бібліотека під час додавання нових файлів, якщо Windows Media не запущено?

Це питання ми вирішимо за допомогою Планувальника завдань . До речі, дуже корисний інструмент із широким спектром параметрів запуску та виконання завдань. Сама Windows теж постійно використовує Планувальник для виконання певних завдань, наприклад, для запуску автоматичного обслуговування комп’ютера в період бездіяльності користувача.

Приступим. Перейдите в Панель управления > Система и безопасность > Адміністрування та запустіть Планувальник завдань від імені адміністратора.

У правій частині вікна клацніть Створити завдання . Відкриється вікно створення завдання. Введіть ім’я для завдання, раджу використовувати таке найменування, яке дає змогу визначити, що робить дане завдання без відкриття його подробиць. Я вказав Windows Media Autostart. Опис завдання не є обов’язковим, але непогано б і його заповнити.

Не можна забути змінити обліковий запис, під яким виконуватиметься завдання, а отже й запускатиметься Програвач Windows Media.

Для цього в групі Параметри безпеки клацніть кнопку Змінити. Відкриється вікно, в якому потрібно написати ім’я користувача. Напишіть user і натисніть ОК.

Також у цій групі встановіть перемикач у положення Виконувати для всіх користувачів, що потрібно для того, щоб завдання запускалося, навіть якщо жоден користувач не ввійшов у систему.

Тепер перейдіть у вкладку Тригери . Клацніть кнопку Створити і, у вікні, що відкрилося, виберіть зі списку, що випадає Почати завдання, виберіть пункт Під час запуску .

Клацніть ОК і перейдіть у вкладку Дії . Натисніть кнопку Створити .

З’явиться вікно Створення дії. Переконайтеся, що в пункті Дія вибрано Запуск програми . У полі введення Програма або сценарій потрібно ввести шлях до програми. Клацніть кнопку Огляд і виберіть файл wmplayer.exe , що міститься в C:Program Files (x86)Windows Media Player у 64-бітній версії Windows або C:Program FilesWindows Media Player у 32-бітній. Інші поля заповнювати не потрібно.

Клацніть кнопку ОК і перейдіть у вкладку Умови. Зніміть галочку з пункту Запускати тільки при живленні від електромережі, хоча це не обов’язково. На ваш смак.

Перейдіть в останню вкладку Параметри . Зніміть галочку з пункту Зупиняти завдання, що виконується довше: 3 дн .

Натисніть кнопку ОК і введіть пароль від облікового запису user.

Після введення пароля і натискання кнопки ОК, планувальник завдань повідомить, що обліковий запис має мати права «Вхід як пакетне завдання» .

Натисніть ОК і закрийте Планувальник завдань.

Відкрийте Локальну політику безпеки (знаходиться також в адмініструванні) від імені адміністратора.

У вікні, що відкрилося, двічі клацніть Локальні політики , потім Призначення прав користувача , і на завершення Вхід як пакетне завдання .

Клацніть кнопку Додати користувача або групу, також, як і в Планувальнику завдань, введіть ім’я користувача та натисніть ОК. Перевірте, чи з’явився новий пункт з ім’ям користувача в списку, і натисніть ОК. Тепер Локальні політики безпеки можна закрити.

Відкриття загального доступу до папок

Наступним етапом буде відкриття загального доступу до папок на дисковому просторі. Це потрібно для того, щоб користувачі мережі мали змогу читати та записувати файли в певні папки. Відкривати спільний доступ будемо до папок Музика, Відео, Зображення, Документи, Резервні копії та Інше (останні дві потрібно створити).

Клацніть правою кнопкою миші на папки і виберіть пункт Властивості. Перейдіть у вкладку Доступ .

Натисніть кнопку Загальний доступ . Відкриється наступне вікно:

Введіть ім’я користувача (user) і натисніть кнопку Додати. Потім у списку нижче, у user встановіть Рівень дозволів у Читання і запис . Залишилося тільки клацнути Загальний доступ у нижній частині вікна, ввести пароль адміністратора і натиснути Готово.

Повторіть ці дії для інших папок.

Відкриття загальнодоступних мережевих папок на клієнтських машинах

Тут усе дуже просто. На клієнтській машині потрібно відкрити папку з мережевими комп’ютерами (Мережа в Windows Vista/7/8 або Мережеве оточення в Windows XP). Двічі клацніть по імені створеного сервера. Відкриється вікно, в якому потрібно ввести ім’я користувача і пароль.

Потрібно ввести облікові дані, що зберігаються на сервері. Правильно, це user і його пароль. Поставте галочку Запам’ятати облікові дані та натисніть ОК.

Тепер на цьому комп’ютері можна читати і записувати файли, що знаходяться в папках на сервері.

Налаштування резервного копіювання на сервер

Напевно, на кожному комп’ютері в будинку є важливі файли. У Windows є чудова функція Архівація даних, яка створює резервну копію самої ОС і папок з файлами, які були вказані під час налаштування. Ця функція дає змогу зберігати копії на іншому жорсткому диску або в мережевому розташуванні. Пропоную налаштувати останнє, оскільки надійність зберігання даних на сервері дещо вища, тому що на ньому налаштовано віддзеркалення даних на другий жорсткий диск.

Почнемо. Відкрийте Панель керування , виберіть перегляд усіх елементів панелі керування і двічі клацніть по Відновлення файлів Windows 7 (у Windows 8 точно така ж назва). Буде відкрито вікно Архівації або відновлення файлів.

Буде відкрито вікно для вибору розташування архіву.

Оскільки ми хочемо зберегти архівну копію на сервері, то потрібно натиснути кнопку Зберегти в мережі.

Зберігатися архіви будуть у створеній вище папці Резервні копії, загальний доступ до запису вже відкритий. За допомогою кнопки Огляд вказуємо шлях до папки або пишемо вручну. У полі Користувач потрібно записати user, а в Пароль відповідний обліковому запису пароль.

Натисніть ОК. У наступному вікні потрібно вибрати, надати Windows вибрати файли для архівування чи ні. Я вирішив надати вибір собі, тому що мені не потрібен образ системи.

Оскільки мені образ системи не потрібен, галочку я зняв. Так само в цьому вікні можна вибрати додаткові папки для архівування. Клацніть Далі.

У наступному вікні перевірте зазначені параметри архівації та за бажанням змініть розклад. Для себе я вказав щотижневу архівацію в неділю о 3:00.

Ще раз перевірте всі даний і натисніть Зберегти параметри та запустити архівацію.

Відкриття загального доступу до принтера

Можливо, у вас у домі є лише один принтер, при цьому користуватися його послугами хочуть одразу кілька людей. Вирішити цю проблему дуже просто! Достатньо під’єднати принтер до домашнього сервера і відкрити до нього загальний доступ. Після цього всі комп’ютери в будинку зможуть друкувати на цьому принтері.

Перше, що потрібно зробити — це під’єднати принтер до сервера і встановити драйвер. Я використовував БФП Samsung SCX-4100. Після встановлення драйвера відкрийте Панель керування , виберіть відображення всіх елементів, потім перейдіть у розділ Пристрої та принтери .

Знайдіть встановлений вами принтер і відкрийте його контекстне меню. Виберіть Властивості принтера .

Перейдіть у вкладку Доступ .

Встановіть галочку на пункті Загальний доступ до цього принтера . Далі введіть ім’я для принтера, яке буде видно іншим комп’ютерам у мережі.

Якщо у вашій мережі є комп’ютери як з 32-розрядною, так і з 64-розрядною версією Windows, то рекомендую натиснути в цьому вікні кнопку Додаткові драйвери .

У наступному вікні потрібно вибрати, драйвер для якої розрядності до встановити. Оскільки в мене вже встановлений драйвер для 64-розрядної версії Windows, я ставлю галочку біля x86 (32-розрядна). У вашому випадку все може бути навпаки, але це не суть важливо.

Після встановлення галочки натисніть ОК. Відкриється вікно, в якому потрібно вказати шлях до драйвера. Якщо драйвери для вашого принтера постачаються у вигляді одного інсталяційного файлу (*.exe), то спробуйте витягти з нього файли за допомогою архіватора, або, можливо, інсталятор самостійно їх витягує в папку Temp, наприклад.

Вкажіть шлях до драйвера потрібної розрядності та натисніть ОК. Дочекайтеся встановлення драйвера і закрийте Властивості принтера, натиснувши на кнопку ОК.

Тепер спробуємо підключити принтер на мережевому комп’ютері. Відкрийте папку, в якій вказані всі пристрої у вашій мережі, потім відкрийте свій сервер. Крім відкритих мережевих папок, з’явився принтер з ім’ям, що був зазначений вище. Відкрийте його контекстне меню і виберіть пункт Підключити .

Windows запитає, чи довіряєте ви принтеру.

Натисніть кнопку Встановити драйвер . Після цього Windows автоматично завантажить необхідний драйвер із сервера і встановить його.

Готово! Тепер можна друкувати на принтері з іншого комп’ютера, при цьому принтер не під’єднаний до нього безпосередньо.

Віддалене керування сервером

Оскільки це сервер, то йому не потрібен монітор, клавіатура і миша (інакше вийшов би звичайний ПК). Але як же виконувати додаткове налаштування без усього цього? Для цієї мети буде використовуватися Підключення до віддаленого робочого столу .

Приступим к настройке. Откройте Панель управления > Система и безопасность > Система , потім у лівій частині вікна виберіть Налаштування віддаленого доступу .

Встановіть перемикач у положення Дозволити віддалені підключення до цього комп’ютера, а також перевірте, що встановлено галочку під перемикачем.

Далі потрібно дозволити користувачеві user підключатися через віддалений робочий стіл. Натисніть кнопку Вибрати користувачів .

У вікні, що відкрилося, натисніть Додати. У новому вікні введіть user і натисніть ОК.

Перевірте, що в списку з’явилося ім’я user. Натисніть ОК. Також закрийте вікно Властивості системи кнопкою ОК.

Після встановлення цих параметрів ви можете підключитися до сервера з будь-якого домашнього ПК за допомогою програми Підключення до віддаленого робочого столу або за допомогою іншого RDP-клієнта.

Під час підключення потрібно буде ввести ім’я сервера, ім’я користувача (user) і його пароль. Потім ви побачите робочий стіл сервера і зможете налаштовувати його віддалено.

Безпека сервера

Це один із найважливіших пунктів. Оскільки на сервері використовується Windows, то це означає, що сервер має небезпеку зараження вірусами, яких розвелося неймовірно багато. Як же убезпечити сервер?

Увімкніть автоматичне оновлення Windows!

Microsoft на постійній основі випускає оновлення безпеки для Windows, які закривають проломи в системі безпеки (і іноді відкривають нові). Якщо встановлено всі оновлення, безпека комп’ютера перебуває на вищому рівні.

Відкрийте Центр оновлення Windows , потім у лівій частині вікна виберіть Налаштування параметрів . Переконайтеся, що у випадаючому списку вибрано пункт Встановлювати оновлення автоматично (рекомендується) . Виберіть цей пункт, якщо не вибрано, і натисніть ОК.

Антивірусний захист

Для більш повного захисту комп’ютера (сервера, у нашому випадку), потрібно мати антивірус.

Windows 8 має вбудовану комплексну систему захисту Windows Defender, до складу якого увійшов прекрасний продукт Microsoft Security Essentials. Windows Defender працює у Windows 8 одразу після встановлення системи і не потребує ручної активації та запуску.

Якщо ви захочете встановити антивірус іншої компанії, то вбудований у Windows 8 автоматично відключиться.

Windows Defender автоматично оновлює свої вірусні бази відразу після того, як вони стають доступними (зазвичай кілька разів на день). Запускати оновлення вручну не потрібно.

Обліковий запис зі звичайними правами

Одразу після встановлення було створено обліковий запис адміністратора і звичайного користувача. Для роботи з сервером клієнти використовують останній варіант. Це не дасть змоги змінити критичні параметри сервера і отримати доступ до системних файлів без знання облікових даних адміністратора.

Підсумок

Стаття вийшла досить об’ємною, докладною, і, сподіваюся, цікавою. Я постарався поділитися з вами своїми знаннями, розповів, як підняти домашній сервер на Windows 8 Професійна і налаштувати комп’ютери для роботи з ним. Я буду дуже радий, якщо допоміг комусь цією статтею.

Прошу поділитися в коментарях своєю думкою, доповненнями, зауваженнями та іншими корисними речами.

З вами був Роман Гладких.