Як вибрати навушники

Навушники — простий на вигляд девайс, але моделей, типів і характеристик серед них стільки, що вибрати їх не так-то просто. Нижче — найбільший і найдокладніший гайд з вибору навушників, який допоможе в цій нелегкій справі.

Тип конструкції навушників

Вставні

Їх ще називають вкладишами, адже вони просто вкладаються у вухо. Вони легкі, компактні, прості та дешеві, однак і якість звуку в них середня. Навушники не дуже щільно сидять у вусі, в них добре чути навколишній світ, а звук сильно залежить від того, під яким кутом їх вдалося розташувати.

З іншого боку, чути зовнішній світ важливо під час пробіжок і їзди на велосипеді містом. Але здебільшого вкладиші використовують для прослуховування аудіокниг, подкастів, або як гарнітуру для спілкування.

Внутрішньоканальні

Вони ж «затички» — схожі на вкладиші, але кріпляться не до вушної раковини, а вставляються безпосередньо у вушний канал. Їхні силіконові амбушюри забезпечують хорошу ізоляцію від зовнішнього світу і щільну фіксацію у вусі — в метро буде чутно музику, а не шум. Завдяки герметичній посадці вони не вивалюються під час занять спортом, а звукові характеристики затичок вельми стабільні і не змінюються від вуха до вуха.

Затички бувають як бюджетними, так і аудіофільськими. Наприклад, зустрічаються моделі з кількома випромінювачами — кожен драйвер відповідає за свій діапазон частот, подібно до багатосмугових колонок. Вони видають чудовий звук, але й ціна кусається.

Затички не позбавлені недоліків. Вони створюють високий звуковий тиск на барабанну перетинку, тому не рекомендується слухати їх на повній гучності — можна пошкодити слух. Амбюшюри, що вставляються у вушний канал, можуть спричиняти дискомфорт під час тривалого носіння, а деяким не вдається подружити їх із вухами навіть попри амбушюри різних розмірів. Нарешті, внутрішньорканальні навушники потрібно регулярно чистити, інакше на них скупчуються бактерії, які можуть призвести до вушних інфекцій.

Накладні

Такі навушники накладаються на вушні раковини, щільно притискаючись до них за допомогою дужки. Вони більші за вкладиші та затички, зате збільшений розмір динаміка дає змогу отримати високу якість звуку за невисокої ціни. За накладними навушниками простіше доглядати, вони не зашкодять слуху, якщо випадково увімкнути повну гучність. Однак звукоізоляція при цьому не ідеальна, а тиск на вуха стомлює під час тривалого носіння.

Ті, що охоплюють

Повнорозмірні навушники мають великі чаші з м’якими амбушурами, які повністю охоплюють вушну раковину.

Що більший динамік, то простіше добути з нього щільний бас. Тому навушники, що охоплюють, найкраще передають весь спектр частот і мають найбільший аудіофільський потенціал. Професійні навушники в студії звукозапису — завжди охоплювальні. Крім того, такі моделі — найкомфортніші, найпростіші в догляді та найбезпечніші для слуху.

Охоплювальні навушники бувають закритими, відкритими та напіввідкритими:

Закрита конструкція забезпечує найкращу звукоізоляцію. У метро буде чутно тільки музику, і, навпаки — в автобусі пасажири не чутимуть, що грає в навушниках. Крім того, вони видають найнижчий і найщільніший бас. Платити за це доведеться комфортом — у закритих навушниках швидко пітніють вуха, довго сидіти в них доволі складно, особливо за спекотної погоди. Закриті навушники гарні для пересувань містом, для запису мови і вокалу в мікрофон (той не ловить сигнал з навушників).
Відкрита конструкція — пряма протилежність закритій: у них чути весь навколишній світ, а люди навколо чують музику з навушників. Зате вони дуже комфортні, в них можна сидіти годинами. Відкриті навушники мають найнатуральніше звучання, тому часто використовуються в студіях для зведення музики.
Напіввідкрита конструкція — золота середина між відкритою і закритою. Такі навушники мають пристойну звукоізоляцію, при цьому дуже комфортні. Годяться і для прогулянок містом, і для роботи зі звуком.

Охоплювальні навушники бувають і бюджетними, і аудіофільськими, і професійними. Вони підходять як для вулиці, так і для прослуховування музики зі стаціонарних пристроїв. Існує цілий клас ігрових охоплювальних навушників з унікальними фічами — 3D-звук, мікрофон, що відключається, застосунок для тонкого налаштування тощо.

З кістковою провідністю

Такі навушники не закривають вуха — вони притискаються до скроневих кісток. Це дає змогу чути навколишній світ і музику одночасно, що робить їх безпечнішими під час пересування містом і особливо важливо, наприклад, під час велопрогулянок. Крім того, такі навушники можуть використовувати люди з порушеннями слуху, оскільки звук йде прямо у внутрішнє вухо, минаючи барабанну перетинку.

Навушники з кістковою провідністю добре підходять для спорту. Зазвичай вони захищені від вологи і пилу, мають надійну конструкцію і міцно сидять на голові. Якість звуку при цьому дещо гірша, ніж у інших навушників.

Тип навушників за призначенням

Гарнітури

Навушники з мікрофоном стануть у пригоді для спілкування — телефоном, скайпом, в онлайн-іграх. Сьогодні переважна більшість навушників оснащена мікрофоном, який може кріпитися різними способами

На кронштейні, прикріпленому до корпусу. Так мікрофон розташований максимально близько до рота, голос у цьому разі звучить найкраще. Кронштейн буває фіксованим, рухомим або навіть знімним — як, наприклад, у багатьох ігрових навушниках. Мікрофон у цьому разі має низьку чутливість (д о-55 дБ), тому не вловлює відлуння кімнати, шум офісу та інші навколишні звуки — зручно для запису голосу і ведення стрімів.
У корпусі одного з навушників — більшість бездротових саме такі. Якість передачі голосу все ще непогана — мікрофон розташований досить близько до рота. При цьому відсутність зайвих деталей дає змогу ходити з гарнітурою поза домом. Мінус у тому, що мікрофон у корпусі навушника чутливіший, ніж розташований на кронштейні (-55. -35 дБ), тому може вловлювати звуки з динаміка, і співрозмовник буде чути невелике відлуння.
На дроті. Основний варіант для дротових затичок. Мінус у тому, що мікрофон розташований далеко від рота. Щоб це компенсувати, його роблять дуже чутливим (ві д-35 дБ), тому він уловлює всі навколишні звуки — шум вулиці, офісу, вітру, звуки тертя об одяг тощо. Це погіршує якість переданого голосу.

Існують і моногарнітури — з одним динаміком, щоб чути навколишні звуки. Такі використовують, наприклад, колл-менеджери та авіадиспетчери.

Ігрові

Ігрові навушники вирізняються не лише яскравим дизайном і назвою. Зазвичай у них є багато корисних фіч:

Мікрофон для спілкування з іншими гравцями. Нерідко він знімний, щоб у навушниках не соромно було гуляти вулицею.
Утиліта для тонкого налаштування, де можна балуватися з еквалайзером, підсвічуванням, вібрацією і завантажувати пресети для тих чи інших сценаріїв (ігри, фільми, стрімінг). Підвищена комфортність. Геймерські навушники нерідко володіють полегшеним корпусом з композитних матеріалів і м’якими амбушурами з ефектом пам’яті, щоб сидіти в них годинами.
Довгий кабель (2-3 метри) або навіть набір відстібних кабелів різної довжини. З кабелем оптимальної довжини комфортніше грати, а якщо він відстібається — легко замінити в разі поломки.
Радіочастотний канал для бездротового зв’язку. На відміну від Bluetooth, радіоканал має мінімальну затримку, що дуже важливо для змагального геймінгу.
Об’ємний звук. Звичайні навушники грають у стерео. Навушники з об’ємним звуком вміють відтворювати більше каналів — як у багатоканальному домашньому кінотеатрі. В іграх це дуже доречно — дає змогу визначити розташування ворога без візуального контакту, щоб той не підкрався зі спини. Деякі майстри в таких навушниках набирають фраги із закритими очима.

Об’ємне звучання буває реальним і віртуальним:

Віртуальний об’ємний звук виходить програмно. У цьому разі навушники мають звичайну конструкцію з двома динаміками, а саму функцію легко відключити, щоб слухати музику в стерео.
Реальний багатоканальний звук створюється апаратно — за допомогою декількох динаміків у кожному навушнику. Ефект об’єму виходить реалістичнішим, але й мінусів вистачає — його не можна вимкнути, навушники важчі, менш комфортні та значно дорожчі.

Формат звукової схеми в навушниках з об’ємним звуком у переважній більшості випадків — 7.1, що відповідає формату Dolby Atmos. Звук може виходити з точок спереду, з боків, ззаду і зверху. Сьогодні Dolby Atmos підтримує безліч ігор і фільмів, і навушники з об’ємним звуком у них розкриваються на повну. Також вони підсилюють враження від VR.

Варто сказати, що віртуальний об’ємний звук можна налаштувати в будь-яких навушниках за допомогою утиліт на кшталт Windows Sonic for Headphones, Dolby Atmos for Headphones і DTS Headphone: X.

Навушники для спорту

Спортивні навушники зазвичай забезпечені додатковими дужками або завушинами, які надійно утримують їх у вусі, щоб ті не випадали під час різких рухів. Крім того, вони зазвичай легші, компактніші та надійніші. Також є категорія спортивних навушників із кістковою провідністю.

Вологозахист. Багато навушників для спорту захищені від пилу і вологи. Як мінімум, це запобігає їхній поломці через піт під час тренування. Ступінь вологозахисту визначається за класом IP (Ingress Protection rating). Зазвичай за буквами IP йдуть одна або дві цифри:

Перша вказує на ступінь захисту від пилу (IP0x — немає захисту, IP6x — абсолютний захист від пилу).
Друга цифра говорить про ступінь вологозахисту (IPx0 — немає захисту від вологи, IPx8 — девайс можна занурювати під воду на півгодини).

Студійні

Навушники для студії нічим не відрізняються в плані дизайну або конструкції від звичайних — це просто набір моделей, які найчастіше використовують для тих чи інших завдань у студіях звукозапису:

Навушники для запису. Вокалістові або скрипалю потрібно чути, що він грає. При цьому сигнал з навушників не повинен потрапляти в мікрофон, тому навушники для запису — завжди закритого типу, з хорошою звукоізоляцією. Майже завжди вони охоплюючі, з надійною конструкцією (дужка та інші елементи з металу), комфорт тут має другорядне значення.
Навушники для зведення. У них звукорежисер перевіряє свій мікс і його окремі елементи, тож якість звучання тут первинна. Навушники повністю виключають вплив кімнати на звук, тому працюють як мікроскоп, у якому можна розгледіти те, чого не чути через студійні монітори. Навушники для зведення завжди охоплюють і зазвичай відкриті або напіввідкриті (у них рівніша АЧХ і натуральніший бас). Крім того, вони мають бути дуже комфортними, щоб можна було працювати годинами безперервно.

Аудіофільські

Hi-End навушники вирізняються високою якістю звуку і не менш високою ціною. Часто вони мають унікальну конструкцію — електростатичні або магнепланарні драйвери, якщо це навушники, що охоплюють, або арматурні випромінювачі, якщо це затички.

Зазвичай вони мають високий імпеданс, їм потрібен хороший підсилювач. Навушники, що охоплюють, призначені для вдумливого прослуховування вдома. Внутрішньоканальні можна брати на вулицю, але і до них зазвичай купують портативний підсилювач, щоб вичавити максимум.

Спосіб передачі сигналу

Провідні

З дротами все просто:

3,5 мм — стандартний роз’єм для портативних навушників
2,5 мм — зменшений роз’єм для портативних навушників
6,3 мм — великий джек для студійних або аудіофільських моделей
USB — багато гарнітур та ігрових навушників вміють підключатися безпосередньо до ПК, тоді їм не потрібна аудіокарта
USB Type C — портативний варіант цифрового підключення гарнітур
Apple Lightning — «яблучний» цифровий роз’єм для навушників і гарнітур
Pentaconn 4.4 мм — балансний роз’єм для аудіофільських навушників

Bluetooth-навушники

Бездротові навушники бувають як великими — накладними або охоплювальними, так і компактними — вставними і внутрішньоканальними.

Повнорозмірні бездротові навушники часто вміють підключатися і дротом. За рахунок цього можна обходити обмеження кодеків, слухати їх через якісний підсилювач і не боятися, якщо вони розрядяться на вулиці, далеко від розетки. Багато моделей також мають роз’єм USB-C для цифрового підключення, наприклад, до ПК — там їх можна використовувати як гарнітуру для ігор і стримінгу. Крім того, повнорозмірні навушники працюють довше за затички без підзарядки (до 40 годин) і звучать більш повноцінно. Деякі моделі вміють складатися і займають менше місця під час перенесення.

Компактні Bluetooth навушники бувають двох типів:

Bluetooth-гарнітури у формі намиста — два навушники пов’язані між собою дротом. Багатьом зручний такий дизайн: девайс можна носити на шиї, а якщо випаде один навушник — він не впаде в бруд і не покотиться в люк каналізації. Топові «нашийники» зазвичай мають потужніший акумулятор і грають до 10-15 годин без підзарядки.
True Wireless Stereo , або TWS-навушники. У них відсутні будь-які дроти, в кожен навушник вбудовано свій модуль Bluetooth. Такі моделі поставляються в кейсі з акумулятором, в якому вони підзаряджаються.

TWS-навушники сьогодні — найпопулярніші серед компактних. Вони часто нашпиговані безліччю корисних функцій:

Бездротова зарядка. Це зручно — не потрібно встромляти дроти в кейс, достатньо покласти його на спеціальний килимок.
Активне шумозаглушення. Дозволяє задавити навколишній шум вулиці, офісу, літака тощо.
Додаток. У ньому можна змінити призначення кнопок, обробити звук еквалайзером, керувати шумозаглушенням та іншими функціями.
Голосовий помічник, підключення через NFS, функція Multipoint, режим прозорості, ультрафіолетова дезінфекція тощо. Детальний список тут.

TWS навушники випускають дуже різної форми і дизайну. Це не тільки для маркетингу — вуха у всіх різні: одному модель буде комфортна, а іншому буде тиснути. Підбирати оптимальну модель потрібно індивідуально, але зазвичай чим затички менші і легші, тим простіше їх подружити з вухами. Якщо в моделі є ніжка, то розташований у ній мікрофон буде ближче до рота і забезпечить кращу якість голосу, ніж в округлих навушників.

Хоч би якого формату обирали бездротові навушники, під час вивчення асортименту потрібно звернути увагу на:

Версію Bluetooth. Варто уникати навушників з версією нижче 5.0 — переважно це бюджетні моделі, у них менший діаметр прийому, вони легко втрачають сигнал. Якщо навушники підтримують Bluetooth 5.0 і вище, то вони прийматимуть звук у діаметрі 8-10 метрів. До початку 2023 року актуальна версія — 5.3, але різниця з 5.0 незначна.
Кодеки Bluetooth. Кодеки за замовчуванням — SBC для Android і AAC для Apple. Але вони помітно компресують сигнал — буде менше високих, гірша детальність. Кодек AptX ніжніший до звуку і пропонує хорошу якість, а найкраща — у AptX HD і LDAC. Тут докладніше про кодеки і версії Bluetooth.
Ємність акумулятора — як у самих навушниках, так і в чохлі, якщо це TWS. Охоплюючі та накладні бездротові навушники можуть грати до 40 годин без підзарядки. Затички-нашийники — в середньому, 10 годин. TWS — приблизно добу, але з підзарядкою. Тобто їх можна слухати години 4, потім доведеться підзарядити 15-20 хвилин — і так, поки не видихнеться акумулятор у футлярі.

З передачею сигналу по радіоканалу

Такі зазвичай призначені для підключення до ТВ, ПК, аудіосистем та іншої стаціонарної техніки. Радіоканал пробиває до 100 метрів, причому стіни йому байдуже. Крім того, він забезпечує мінімальну затримку між джерелом і навушниками. Це корисно під час геймінгу, тому існує чимало ігрових навушників з радіоканалом.

Тип випромінювачів

Динамічні

Це звичні всім динаміки з магнітом, електромагнітною котушкою і мембраною-дифузором. Їх легко виробляти, вони дешеві, гучні, а якщо зробити їх добре — то і звучати будуть відмінно. Тому в переважній більшості навушників стоять звичайні динаміки.

Мінусів, щоправда, теж вистачає. Дифузор має бути максимально легким для мінімального часу відгуку (що дає хорошу динаміку) і максимально міцним, щоб не викривлятися під час руху (через що виникають спотворення). Це взаємовиключні параметри, тому ідеального дифузора не існує. Доводиться шукати баланс між спотвореннями і хорошою динамікою.

Ізодинамічні

Ізодинамічні (або магнепланарні) навушники складаються з ультратонкої мембрани з провідним напиленням, яка коливається в магнітному полі. Вони мають мінімальні спотворення, видатну динаміку і рівну АЧХ. Конструкція схожа на електростатичний драйвер, але той не видає глибокий бас, йому потрібен особливий підсилювач і він дорогий у виробництві. Магнепланарні навушники позбавлені цих недоліків, окрім високої ціни, хоча останнім часом стали з’являтися і доступні моделі.

Арматурні

Тут звукова котушка розташована навколо пластини у формі П, іменованої якорем. Електричний сигнал рухає якір, а вже він приводить у рух крихітну мембрану. Плюс арматурних випромінювачів у їхній мініатюрності, малих спотвореннях і відмінній динаміці. Арматурні випромінювачі мають малий звуковий тиск, тому зазвичай зустрічаються в затичках.

Мінус у тому, що один арматурний випромінювач не здатний відтворити весь діапазон частот, тому їх потрібно кілька — у деяких моделях до дюжини на кожне вухо. Кожен з них відповідає за свій діапазон. Арматурні навушники здатні подарувати дуже якісний звук з рівною АЧХ і високою детальністю. Подібна конструкція часто використовується у вушних моніторах, через які музиканти слухають себе на сцені.

Гібридні

Майже у всіх випромінювачів, крім звичних динамічних, є проблеми з відтворенням низьких частот. Тому часто можна зустріти гібридні навушники — коли за середні та високі відповідають, наприклад, арматурні випромінювачі, а за бас — звичайні динаміки. Це згладжує недоліки обох типів драйверів, даючи змогу насолоджуватися тільки перевагами.

Акустичні характеристики навушників

АЧХ і межі частот

Сьогодні майже будь-яка модель відтворює від 20 Гц до 20 кГц, але ось з якою гучністю звучатимуть ті самі 20 Гц, може сказати тільки амплітудно-частотна характеристика (АЧХ). На жаль, виробники майже ніколи не прикладають графік АЧХ у мануалі до навушників — тут залишається тільки гуглити в інтернеті вимірювання ентузіастів.

Графік АЧХ можна розбити на низькі, середні та високі частоти. Найпростіше навушникам грати середні частоти, тому в найдешевших моделях звучить переважно середина — там зосереджені основні тембри інструментів. Що дорожча модель — то краще вона буде відігравати бас і високі. Бас дає звуку ґрунтовність і кач — без нього рок-музика й електроніка не звучить, високі відповідають за детальність — важливо для вокалу, живих барабанів, акустичних інструментів.

Якщо стоїть завдання вибрати навушники з максимальною якістю звуку — тоді потрібно зрозуміти, як читати графіки їхніх АЧХ. Навчитися цьому можна тут.

Імпеданс і чутливість

Імпеданс — це номінальний опір на вході, він впливає на гучність і якість звуку навушників. Цей параметр має значення тільки при виборі дротових моделей, особливо повнорозмірних.

16-32 Ом — низький імпеданс, таким володіють більшість затичок і левова частка накладних навушників та навушників, що охоплюють. Це дає змогу підключати їх до портативних пристроїв і слухати гучний звук.
50-150 Ом — середній імпеданс, такий мають безліч накладних і охоплювальних моделей.
250 Ом і більше — високий імпеданс, зазвичай це доля студійних і аудіофільських навушників. Навіщо їм високий опір? Тому що більший вольтаж дає кращу деталізацію і динаміку, звучання буде більш насиченим, глибоким і яскравим. Але для цього девайсу потрібне хороше джерело — підсилювач або зовнішня звукова карта з потужним виходом на навушники.

Якщо підключити навушники з високим імпедансом до смартфона — звук буде тихим і млявим, зникнуть низькі частоти, а на гучних ділянках треку з’являться спотворення.

Чутливість навушників — це рівень звукового тиску щодо потужності вхідного сигналу. Грубо кажучи, що вища чутливість, то голосніше гратимуть навушники навіть за невеликої гучності джерела.

Особливі функції

Активне шумозаглушення

Навіть якщо навушники сидять дуже щільно на голові або у вухах, звуки навколишнього світу все одно можуть пробиватися крізь музику і псувати враження. Активне шумозаглушення вирішує цю проблему. Мікрофони з тильного боку кожного навушника вловлюють навколишні звуки і передають їх електронній начинці, яка генерує сигнал у протифазі. У підсумку зовнішній шум складається зі згенерованим антишумом і утворює нуль, тобто тишу. Тут — докладніше, як це влаштовано.

Навушники з активним шумодавом чудово підходять для поїздок у метро, перельотів і для роботи в галасливому офісі. У цьому разі можна слухати музику в галасливих місцях не на повній гучності, адже сторонні звуки не будуть її заглушати — вуха скажуть спасибі. Але варто пам’ятати, що шумодав скорочує час автономної роботи на 15-30%, а також з ним потрібно бути уважним на проїжджій частині дороги.

Функція Talk Through

Talk Through — функція шумозаглушення, яка глушить усі звуки, крім людської мови. Це дає змогу слухати музику в громадських місцях без зайвого гулу й одночасно спілкуватися з людьми — наприклад, на вокзалі або в офісі.

Сенсорне керування

Бездротові навушники і гарнітури нерідко оснащуються програмованими сенсорними датчиками, які дають змогу керувати пристроєм. Одним натисканням або свайпом можна змінити трек, поставити його на паузу, зробити гучнішим, відповісти на дзвінок або відключити шумодав. Великий плюс сенсорних датчиків у їхній надійності — немає механічних частин, а отже, і ламатися особливо нічому. Мінус — можна випадково зачепити сенсор, коли треба поправити навушник.

Варіанти вибору навушників

Якщо потрібні максимально компактні та зручні навушники на кожен день, через які можна розмовляти, тоді варто дивитися в бік TWS моделей.

Звичайні Bluetooth-гарнітури — менш зручні та компактні, функціонал скромніший, але вони працюють довше без підзарядки, не загубляться, якщо випадуть із вуха, та й коштують менше за TWS.

Бездротові охоплювальні та накладні навушники часто можуть працювати як без дроту, так і з ним. У них є безліч корисних функцій, шумодав часто реалізований краще, ніж у затичках, і загалом вони підійдуть тим, хто шукає універсальні навушники.

Дротові повнорозмірні моделі зазвичай вибирають для вдумливого прослуховування вдома або роботи зі звуком. Це як стереосистема, яка не турбує сусідів о другій годині ночі.

Якщо хочеться і хорошого звуку, і компактності — треба дивитися в бік гібридних арматурних затичок.

Ігрові гарнітури годяться не тільки для ігор — у них можна спілкуватися мережею, записувати стріми, дивитися кіно з об’ємним звуком, слухати музику, та й сама якість звуку в них на рівні.

Для активного способу життя оптимальні спортивні моделі — вони міцно сидять у вусі, у них часто є вологозахист, і сама їхня конструкція зазвичай надійніша.

Для телефонії та ділових дзвінків найкраще підійдуть гарнітури з гнучким мікрофоном — у них якість переданого голосу буде оптимальною.

Активне шумозаглушення стане в пригоді тим, хто регулярно їздить у метро, працює в галасливих умовах або часто подорожує потягом чи літаком.

оновлено користувачем Igor II

Як вам матеріал?

Коментарі 25

Насолоджуйтеся спілкуванням. Критикуйте повідомлення, а не авторів. Менше токсичності, більше любові ❤️

Xuncmo6yprep2015
8 місяців тому
Змінено автором

Головне — не змушувати всю маршрутку або навіть вагон у метро й електричці слухати свій хіп-хоп-хаус, кіберпанк, та хоч шонзон або пацанський реп, не суть важливо. А то є чимало любителів купити відкриті навушники (ті ж Koss Porta Pro, наприклад) і врубати їх на повну, змушуючи всіх навколо слухати цвірінькання, яке доноситься з-під них. А все тому що у них (та й у всіх відкритого типу, хоч за мільйон, згадані нижче в коментарях) звукоізоляція відсутня «як клас», через що треба викручувати їх на повну, щоб перекричати навколишній шум. Природно, студійні моделі відкритої конструкції не призначені для портативної техніки «від слова зовсім» — але і доля тих же Koss Porta Pro це не громадські місця, а роли, вела, сноуборди тощо. Де музика потрібна не для занурення, а лише фоном. Тим більше — з’явилася їхня нехай і трохи непоказна зовні, зате явно дуже зручна саме для активного відпочинку без водних видів спорту бездротова версія.

Згорнути відповіді 1

Джанболатов Шаміль
8 місяців тому

Коста Про і вдома слухають, бо гарне співвідношення ціна-якість, до речі. Гібридні навушники — звук якийсь дуже не такий, дуже специфічний, напевно, все ж таки не варте воно того. Для комп’ютера — Avelvox HD241 тут у ДНС, краще за співвідношенням ціна-якість просто немає. Бездротові — якщо любите бандуру на голові, які, до речі, грають дуже довго, то практично будь-яке, від Vikefon до Edifier, а то й Sony. Дрібні бездротові навушники — будь-який найменший бренд, наприклад Леново або Сяомі, це фактично одноразові пристрої, і витрачати на них багато грошей не варто.

8 місяців тому
Змінено автором

Непогана стаття, ось тільки в 90% ігрових навушників звук параша, я це сам знаю, тестував. У Корсейр тільки нормальний. А начебто Рейзер (слухав Кракени) парашні.

Та й кодеки не особливо на якість звуку впливають, тільки підвищують частоту дискретизації і бітність, але вище за сд якість різниця невловима.

У мене недорогі навушники, п’єзодинами гібридні, хоча хтось їх ізодинамами називає, а хтось магнепланарами. Як я зрозумів сам за описом навушників, це коаксіальні дінами із запатентованою п’єзоелектрикою (кераміка), ще там написано, що LCP діафрагма, але це я не шарю що таке.

Згорнути відповіді 2

Джанболатов Шаміль
8 місяців тому

П’єзо начебто довго не живе, хоча й дешево, те саме стосується п’єзо мікрофонів, у мене мікрофон Ritmix 169, начебто конденсаторний, але може це не так. А навушники комп’ютерні — Avelvox HD241, брав у ДНС, за співвідношенням ціна-якість кращого просто немає нічого. Ці навушники під’єднані до підсилювача для навушників Fosi Audio DAC-Q4, дуже зручно те, що коли вмикаю його, то звук автоматично перемикається на навушники, і навпаки.

Згорнути відповіді 1

8 місяців тому

3,5 мм — буває комбо, буває 2х3.5 мм для гарнітур, не всякий роз’єм 3.5 мм сумісний з комбо 3.5 мм джеком.

Будь-який просторовий звук віртуальний за своєю суттю, оскільки у людей не 7.1 вух. Вся різниця в способі створення ефекту просторового звуку. Їх існує як мінімум 3:

1) Розташування безлічі колонок навколо слухача — один із найсумісніших, але такий, що вимагає великого обсягу переданих даних. Така схема використовується для фільмів, у яких звукову доріжку створено заздалегідь і відповідно під час створення монофонічний семпл рендерується у 8 каналів. В іграх відповідно ігровий рушій виробляє аналогічне рознесення семпла по каналах і потім користувач чує напрямок на звук.

2) Пристрій для системи зображується як 7.1 канальний, при цьому реальних каналів у нього 2. Сумісно з попереднім рішенням, відмінність тільки в тому, що ефект просторового звучання вноситься на етапі переведення 8 каналів у 2 — апаратно (HyperX Amp) або програмно (Cmedia 108B, Creative BlasterX, Razer THX Audio/Spatial Audio, Quantum Engine і т.п.).

3) Двигуни просторового звуку — Windows Sonic, DTS: X for Headphones, Dolby Atmos for Headphones. Монофонічний семпл і його напрямок на слухача отримує спеціалізований рушій і самостійно видає стерео-звук з ефектом позиціонування цього семпла. Працює в навушниках, і не працює нормально на колонках. Цей варіант потребує складнішого налаштування, ніж інші.

Сумнозвісний «звук із бочки» — це Microsoft Audio Home Theater Effects. Стереозвук без точної інформації про позиціонування розтягується так, що звук відчувається «охоплюючим». Для ігор не підходить, оскільки розпізнати напрямок звуку, що йде збоку або спереду-збоку, неможливо і загалом позиціонування звуку порушується. Хоча ефект під час перегляду стерео-фільмів напевно і працює.