Have you ever wondered how old the things around you are? What history is behind them, what idea led to their creation? Perhaps, such questions are rarely raised anywhere but in student essays devoted to the emergence and development of any technology, but the reason for this is not so much the consumer society as a small percentage of devices that really deserve a separate line in the world IT-history. The current of progress today is so rapid that new solutions hardly manage to get proper development, as they are replaced by more advanced analogs, solving the same problem sometimes in a completely unexpected way. The ideas that are really capable of changing the world and determining the future path of technology development can be literally counted on one’s fingers today.
Візьмемо, наприклад, периферійні пристрої введення для персональних комп’ютерів. Якщо ви запитаєте кого-небудь, як виникли звичні нам клавіатури і миші, відповіді можуть вразити навіть того, хто відповідає. Так, перші маніпулятори типу «миша» супроводжували винахід самої концепції графічного інтерфейсу користувача, але ж відтоді минуло вже понад півстоліття! Що ж стосується клавіатури, яка, здавалося б, існує стільки ж, скільки існує комп’ютер як такий, якщо згадати, що розкладку клавіш і загальний принцип введення запозичили у друкарської машинки, то девайс, на якому автор набирає цей безглуздий текст, має родовід завдовжки майже в триста років. Погодьтеся, чималий термін для будь-якої технології, і тим дивнішим видається те, що шоломи віртуальної реальності та пристрої для управління ПК за допомогою думки і погляду, які обіцяють вивести взаємодію людини і машини на зовсім інший рівень, багато років перебувають лише на стадії прототипів.
Виною тому відсталість людського мислення, змова світового закулісся чи просто досконалість і універсальність самих девайсів — тема для окремих довгих розмов у культовому місці радянської інтелігенції, автору ж залишається лише перейти безпосередньо до предмета цієї статті. Адже незважаючи на те, що загальний принцип залишається незмінним, сучасні пристрої введення помітно відрізняються від своїх «прабатьків». Деякі з них еволюціонують у геймерські аксесуари, втрачаючи непотрібні кнопки і набуваючи часом абсолютно химерних форм, деякі оснащуються сенсорною поверхнею з можливістю розпізнавання жестів, деякі замість звичних кнопок набувають кольорові екрани.
На жаль чи на щастя, комплект Microsoft Wireless Desktop 800, що потрапив до автора на огляд, позбавлений таких кардинальних відмінностей і, на думку самого виробника, призначений скоріше для бізнес-клієнтів, ніж для домашнього використання. Тим цікавіше перевірити його саме в умовах будинку))
Упаковка і комплектація.
Як і вся сучасна периферія Microsoft, комплект поставляється в коробці, оформленій у досить стильному поєднанні білих і червоних тонів. Ось тільки, на жаль, показати її читачам автор не може — екземпляр, який прийшов на тести, був так вдало заклеєний скотчем, що відновити товарний вигляд коробки не представлялося можливим. Та ще й зім’ятий посередині. Користуючись нагодою, автор хоче поставити запитання співробітникам Microsoft: так, негативне ставлення до продукції вашої компанії в певних колах вважається ознакою хорошого тону, але ви-то за що так?
Проте, сам комплект прибув неушкодженим, за що слід дякувати як щільному картону і жорсткій конструкції самої коробки, так і внутрішнім елементам жорсткості, які додатково фіксують мишу і клавіатуру. Останні, як видно, ще й упаковані в щільний поліетилен, що захищає пластик від подряпин. Загалом, за збереження продукту під час транспортування можна не турбуватися.
Комплект постачання на перший погляд здається доволі багатим, проте насправді уваги тут заслуговують хіба що батарейки, що поставляються з Wireless Desktop 800: по-перше, вони тут є, по-друге, їх тут рівно стільки, скільки потрібно, щоб почати працювати з клавіатурою та мишею буквально «з коробки», і по-третє, це не noname-батарейки невідомої місткості та надійності, а якісні джерела живлення Duracell, що дає змогу сподіватися на доволі тривалу роботу (сам виробник обіцяє 8 місяців роботи від одного комплекту для миші та 15 місяців для клавіш і клавіш…). Що ж стосується інструкцій з використання комплекту і гарантійних буклетів — можливо, для бізнес-клієнтів вони і виявляться корисними, проте звичайному користувачеві навряд чи знадобляться. Підготовка до роботи і встановлення комплекту прості та інтуїтивно зрозумілі, будь-якого спеціального софту або драйверів для цього не потрібно.
Миша.
У комплект входить миша під назвою Microsoft Wireless Mouse 1000 — це простий двокнопковий маніпулятор з колесом прокрутки, що має один ступінь свободи, що в епоху мишей з власною флеш-пам’яттю, здатних зберігати та «на льоту» міняти макроси для доброго десятка кнопок виглядає дивно, проте не варто забувати, на яку категорію користувачів розраховано даний комплект. Причому забігаючи вперед, автор повідомляє, що миша — це одна з основних переваг Desktop 800. Але спершу про недоліки:
Насамперед, миша досить компактна, якщо не сказати інакше — 113 міліметрів завдовжки, 58 — завширшки, причому в тому місці, де має розташовуватися великий палець і мізинець користувача, «талія» мишки звужується до 50 мм. Додайте до цього висоту не більше чотирьох сантиметрів, і ви зрозумієте, що маніпулятор просто губиться навіть не в найбільшій долоні. Можливо, жіночій частині офісного колективу така крихітка припаде до вподоби, але навіть автору натренуватися користуватися цією мишею після не найбільшої A4tech X755-FS було нелегко.
Верхня і нижня частини корпусу миші виконані з матового пластика з вираженою текстурою, так що незважаючи на маленький розмір, вислизнути з руки маніпулятор не норовить. Та й традиційна перевага матового пластика — стійкість до забруднень — тут проявляється повною мірою. Але настільки улюблена дизайнерами бочка з глянцем не залишилася незатребуваною — з цього мазкого матеріалу виконана «перехідна» частина, прекрасно збирає на собі пил і відбитки пальців. Рішення для офісів, де так важливо зберігати представницький вигляд?
З іншого боку, миша має симетричну форму, однаково зручну як для правшів, так і для шульг, також з плюсів можна відзначити якісне складання, відсутність зазорів між пластиковими деталями і гострих задирок на кромках. Незважаючи на малі розміри і вагу, миша справляє враження міцно зібраного, монолітного продукту, чим часом не можуть похвалитися більш претензійні рішення. Кнопки і колесо прокрутки відпрацьовують чітко і з явною віддачею, залипання і фантомні натискання відсутні.
На «черевці» миші розташовано безпосередньо віконце оптичного сенсора (1000 dpi, звідки і виник цифровий індекс моделі), кнопка ввімкнення і кришка батарейного відсіку, об’єднана з фіксатором для приймача. Останнє особливо зручно, якщо користувач вирішить забрати мишу в поїздку, щоб підключити її до ноутбука. Розмір приймача без урахування роз’єму USB — лише півтора сантиметра, тож загубити його, поклавши в сумку або в кишеню, — простіше простого, а в тулубі мишки він фіксується цілком надійно (мишу водночас автоматично вимикають) і не займає зайвого місця:
Миша під час їзди спирається на три «лапи» — що, як усім відомо зі шкільного курсу геометрії, дає більшу стійкість, ніж чотири і більше точок опори. Накладки на ніжках — звісно, не тефлон, проте миша впевнено ковзає будь-якою поверхнею, не намагаючись забуксувати ні на дешевому матер’яному килимку, ні на полімерному покритті на кшталт використовуваного автором Nova Microptic, ні на геймерських килимах, які в офісах трапляються ледь менше, ніж ніде. Крім того, на подив автора, сенсор миші дає змогу комфортно працювати навіть просто возячи її по поверхні дивана, не кажучи вже про поверхні дерев’яних або металевих столів.
На додаток до інших дифірамбів — саме в мишу, а не в клавіатуру, як можна було подумати, вставляються джерела живлення типу АА ( рос. нар. — «батарейки пальчикові»). Вага батарейок робить мишу більш інформативною, а рухи руки користувача — більш впевненими, хоча про ігрове застосування маніпулятора говорити все одно не варто — знову дається взнаки малий розмір, та й сенсор необхідною точністю не вирізняється.
Приймальний пристрій і рівень сигналу.
З комплектом постачається компактний bluetooth-приймач, що підключається до USB-порту комп’ютера і здійснює зв’язок на частоті 2,4 Ггц:
Жодних драйверів для приймача і самого комплекту не потрібно — пристрої визначаються автоматично, проте тільки в ОС Windows 7, Windows Vista і Windows XP. Сумісність з більш ранніми версіями Windows не заявлена, як і з ОС сімейства Linux. З MacOS X комплект сумісний починаючи з версії 10.4.х, хоча з огляду на контингент користувачів даної ОС, їх інтерес до периферії виробництва Microsoft сумнівний.
Виробник обіцяє надійний зв’язок на відстані до 10 метрів. Перевірити дане твердження автору не вдалося через те, що кімнати скінчилися, але розташувавшись за три-п’ять метрів від системного блока з приймачем, жодних перешкод у використанні комплекту виявити не вдалося, незважаючи на радіотелефон і wi-fi роутер, які працюють поруч. Можна припустити, що і в умовах офісу неполадок зі зв’язком не буде.
Клавіатура.
Клавіатура Microsoft Wireless Keyboard 800 являє собою традиційну низькопрофільну «дошку» з цифровим блоком:
Розкладка клавіш загалом стандартна, проте можна відзначити кілька оригінальних моментів, причому не завжди зі знаком «плюс». З позитивного — підняті для зручності друку два нижніх ряди клавіш і змінену форму клавіші Escape, завдяки чому промахнутися і випадково натиснути на неї стає складніше:
Також варто відзначити, що російські та латинські символи нанесені різним кольором — сьогодні це очевидне рішення спостерігається досить рідко. Але обидва типи символів являють собою звичайні наклейки, і питання їхньої довговічності залишається відкритим.
Хід клавіш можна назвати м’яким, для натискання не потрібне велике зусилля, проте відпрацьовується натискання чітким клацанням, тож пропустити символ під час набору через невиразну реакцію клавіші не вийде. Крім того, незважаючи на відсутність у конструкції клавіатури металевих елементів, жорсткість корпусу на вигин і крутіння доволі висока, завдяки чому Wireless Keyboard 800 не продавлюється при швидкісному друці, в роботі відсутні хрускоти та інші сторонні звуки.
У верхньому правому куті клавіатури згруповано низку мультимедійних клавіш: пауза/відтворення, вимкнення звуку і збільшення/зменшення гучності. Ліворуч від клавіші PrtScn розташована більш затребувана в офісах кнопка виклику калькулятора.
У правому нижньому кутку розташований індикатор заряду — коли джерела живлення вичерпують свій ресурс, діод загоряється червоним кольором. До речі, такий самий індикатор розташований на верхній панелі мишки, тож виробник підстрахував користувача від несподіваного розряду батареї.
Але на цьому від переваг клавіатури варто перейти до недоліків. І якщо зі зменшеною клавішею Enter, назву якої навіщось перекладено російською мовою, можна змириться і звикнути:
. то мікроскопічні функціональні клавіші вже викликають складнощі, особливо якщо на них зав’язані комбінації, які часто використовуються в будь-якому софті. Але все це тьмяніє порівняно із засиллям глянцю на верхній панелі клавіатури, завдяки якому вона зберігає презентабельний вигляд рівно до того моменту, як з неї буде знято транспортувальну плівку. І якщо після тестування «дошка» набула вельми заляпаного вигляду, то що з нею буде в результаті активного використання в офісі?
Що характерно, нижня частина корпусу виконана з добротного матового пластику — правда, чомусь молочно-білого відтінку. Тут розташовуються відсік для джерел живлення типу ААА («батарейки мізинчикові»), чотири ніжки з м’якої гуми, що відмінно фіксують клавіатуру на поверхні столу, і дві підіймальні пластикові ніжки, що дають змогу підняти верхній край «дошки».
Висновки.
Починаючи дане тестування, автор доволі скептично ставився до бюджетного набору від Microsoft, проте досвід використання Wireless Desktop 800 дещо змінив його думку. Комплект дійсно якісний, чим не можуть похвалитися інші набори вартістю близько тисячі рублів, і досить зручний у використанні. Звісно, непросто використовувати мишу, що входить до комплекту — але тут уже питання фізіології та особистих уподобань, кому-небудь Wireless Mouse 1000 може і сподобатися, благо користувацькі характеристики на рівні. Що ж стосується клавіатури Wireless Keyboard 800 , серфити в Інтернеті або керувати HTPC, сидячи на дивані і тримаючи її на колінах виявилося і зовсім несподівано комфортно.
Але на жаль, технічні плюси переважуються дизайнерськими мінусами. Форма миші і розмір деяких кнопок на клавіатурі можуть відштовхнути частину користувачів, але всюдисущий вульгарний глянець однаково ненависний всім, кому доводиться з ним стикатися в повсякденності. Важко уявити, на що перетвориться цей комплект під час активного використання, але привабливим його вигляд точно не буде, а для бізнес-клієнтів зовнішній вигляд техніки перебуває далеко не на останньому рядку в списку пріоритетів. Та й погодьтеся, вдома теж хочеться бачити щось привабливе і приємне оку.
Так кому ж можна порекомендувати комплект Wireless Desktop 800 ? Власникам домашніх мультимедійних ПК, які озброїлися рулоном матової самоклейної плівки — можливо, хоча там будуть куди доречнішими набори з більшою кількістю мультимедійних клавіш і, можливо, компактнішою клавіатурою без цифрового блоку. Організаціям, для використання в складі комп’ютерів для презентацій? Мабуть, але потрібно бути готовим ретельно протирати девайси оксамиткою і ховати в пилонепроникний чохол після кожного використання. Системним адміністраторам для віддаленого управління комп’ютерами, що крутять відео на плазмових панелях у залі для відвідувачів? Але ж це простіше зробити за віддаленим доступом.
Загалом, дивний продукт вийшов у Microsoft. Начебто і з технічного боку не причепишся, і якість на рівні, і ціна виправдана — але висновок про ступінь юзабіліті цих пристроїв автор пропонує зробити самим читачам.