Доброго часу доби, панове читачі. Сьогодні я вам не розповідатиму навіщо потрібні карти, глобуси та автомобільні навігатори. Скажу просто: іноді вони дуже знадобляться. І ось коли постає питання вибору, то не завжди зрозуміло який же брати то? Моделей маса, всі мають якісь свої особливості. Скажу одразу: навігатор має швидко і надійно орієнтуватися, підтримувати надійний зв’язок із супутниками і стабільно працювати. Сьогодні я вам розповім про одну таку модель, Navitel G500. Так-так, розробник навігаційного ПЗ вже давненько продає під своїм брендом навігаційні пристрої (звісно, з попередньо встановленим ПЗ і картами на борту). Отже, перейдемо до справи.
Технічні характеристики
Операційна система: Windows CE 6.0
Діагональ екрана: 5 дюймів
Роздільна здатність екрана: 480х272 пікселів
Процесор: MStar MSB 2531A, частота 800 МГц
Пам’ять: 128 Мб DDR3 + 4 Гб флеш-пам’яті
GPS-приймач: MT3333 (підтримка GPS/ГЛОНАСС), 99 каналів виявлення, 33 канали стеження
Роз’єм для навушників: 3,5 мм
Підтримка карт пам’яті: MicroSD/MicroSDHC, до 32 Гб
Акумулятор: Li-Ion, 950 мАг
Інтерфейси: USB 2.0
Габарити: 132 х 88 х 13 мм
Однаааако… давненько я не зустрічав пристроїв під управлінням Windows CE, хоча в принципі, за великим рахунком, користувачеві однаково, яка система інтегрована в пристрій, головне, щоб підсумковий функціонал відповідав очікуванням.
Розмір дисплея в 5 дюймів мені здається оптимальним для автомобільного навігатора — 7 дюймів уже перебір, надто громіздкий, його кронштейн або займає надто багато місця на торпеді або лобовому склі, або надто кволо тримається. Менший розмір уже не такий зручний для швидкоплинних поглядів під час руху, кнопочки виявляються дрібненькі, особливо це помітно під час набору адреси. Коротше 5-тидюймовий екран — це «золота середина».
До його невисокої роздільної здатності особисто у мене також ніяких питань не виникає. Цього цілком достатньо для розбірливого відображення інтерфейсу й об’єктів на карті, зате дає змогу сильно заощаджувати ресурси процесора, якому стає простіше, він виконує роботу швидше і менше гріється.
Як процесор вказано якийсь чіп MStar із частотою 800 МГц. Порівняно з навігаторами минулих років це просто космос якийсь, а за нинішніми мірками — просто «на хорошому рівні». Знову ж таки повторюся: у вузькоспеціалізованому пристрої не дуже важливо, скільки саме мегагерц усередині, потрібно дивитися, як працює пристрій загалом.
Застосований приймач, судячи зі специфікацій виробника, підтримує не тільки GPS і ГЛОНАСС, а й китайську BEIDOU, і євросоюзний Galileo, і ще пару якихось невідомих систем. Але навряд чи це комусь реально допоможе, якщо немає програмної реалізації цих функцій, залишається просто тихо порадіти за розробників чіпа — які вони молодці.
Упаковка і комплектація
Навігатор з комплектом необхідних приблуд компактно і щільно упакований у маленьку коробочку, оформлену в біло-зелених кольорах. На ній зображено сам навігатор, а також описано основні особливості, властиві йому. Причому ці особливості здебільшого є властивостями попередньо встановленого програмного забезпечення, а ось про апаратну складову можна зрозуміти лише те, що діагональ дисплея становить 5″, а також забезпечується підтримка сигналу не тільки GPS, а й ГЛОНАСС. Все це ми вже бачили в характеристиках, так.
Комплектація Navitel G500 небагата. Незважаючи на велику кількість усіляких штучок, якими напхана коробочка, комплектація прямо скажемо мінімальна для автомобільного навігатора.
- сам навігатор
- зарядний пристрій у прикурювач автомобіля
- кабель USB-MiniUSB для синхронізації
- пластиковий кронштейн з присоскою на лобове скло і стилусом
- гарантійний талон
- посібник з експлуатації
Шкода, що виробник не поклав у комплект хоча б таку копійчану річ як чохол, нехай навіть матер’яний. Наші двори все ще не можна вважати абсолютно безпечними, і тямущий водій зніматиме навігатор, залишаючи салон… і не матиме штатної можливості його упакувати. Мені в цій ситуації бачиться ризик появи подряпин на пристрої, якого можна було б уникнути за мінімуму додаткових вкладень.
Зарядний пристрій потужний, з вихідним струмом 1.5 А (напруга 5 В), а ось розрахований на вхідну напругу тільки 12 В (водіям деяких вантажівок це може не сподобатися). У корпус навіть вбудовано невеликий вентилятор для охолодження перетворювача напруги. Все вірно, для такої потужності він уже зазвичай потрібен. Якщо бачите зарядний пристрій із заявленим великим струмом і без активного охолодження, то він або має дорого коштувати, або вас обманюють.
Довжина кабелю від зарядного пристрою всього 1 м, що не дасть змоги заховати його під панель, доведеться постійно спостерігати, як тягнеться шнурок від прикурювача до пристрою. У цьому немає нічого страшного, якщо ви підключаєте навігатор для рідкісних поїздок у незнайому місцевість. Якщо ж ви плануєте з ним їздити постійно, то для збереження естетики салону доведеться шукати альтернативний зарядний пристрій або подовжувач кабелю і прокладати дріт під панеллю.
Пластиковий кронштейн витончений, негроміздкий і, водночас, доволі міцний і функціональний. Навігатор вставляється в пластикову рамку, а ця рамка зі свого боку ставиться на кріплення кронштейна. З тильного боку рамки прироблено стилус. Ну стилус і стилус — звичайна пластикова паличка. Мені здається, зараз уже навряд чи хто стане ним користуватися, настільки всі звикли, що в екран треба тикати пальцем. Ну є так нехай буде, принаймні прихований він так, що не заважає. Рамка з кронштейна знімається туговато, особисто мені простіше відстібати навігатор від рамки.
Кронштейн дає змогу налаштувати розташування навігатора на склі на свій розсуд — окремо налаштовується кут нахилу відносно скла, а додатково проводиться точне налаштування кута повороту до водія. Присоска добротна, міцна, тримає надійно.
А тепер про власне навігатор. Дизайн його гранично лаконічний. П’ятидюймовий екранчик обрамляє широка рамка з пластику темно-сірого кольору. До речі, дуже цікавий на дотик пластик, шовковистий і гладкий, за описом схожий, а на ділі дуже відрізняється від широко поширеного софт-тач пластику, відчуття інші.
Над екраном нанесено напис, що нагадує нам про підтримку двох навігаційних систем, а під екраном — логотип вендора Navitel. Ліворуч від екрана — індикатор стану заряду акумулятора. Коли йде зарядка — горить червоним, коли зарядка закінчена — горить синім.
Верхній і нижній торці забезпечені впадинками для кріплення до рамки. Крім того, на верхньому торці розташована кнопка ввімкнення. Правий торець вільний.
Лівий торець багатий на роз’єми: тут вам і роз’єм живлення і синхронізації MiniUSB, і слот для карти пам’яті MicroSD, і 3.5 мм джек для навушників. Вся ця краса позначена відповідними значками на тильному боці корпусу. Там же, на зворотному боці знаходиться дірочка під кнопочку Reset, а також отвори в місці розташування динаміка.
Взагалі, дизайн автомобільних навігаторів рідко піддається перегляду, оскільки в ньому вже досягнуто ідеалу функціональності. Так і тут, ніяких революцій, все строго і традиційно.
У роботі
Під час опису роботи автомобільного навігатора варто пам’ятати, що в руках у нас, по суті, комплекс, що складається з двох частин — програмної та апаратної. І якщо, наприклад, під час окремого встановлення навігаційного ПЗ на смартфон можна відокремлювати одне від іншого, то під час розгляду завершеного пристрою варто звертати увагу на все відразу, на спільну роботу частин.
Екран
Почну з того, що відразу впадає в око — з екрана. Рідкокристалічний екран виконаний, судячи з усього, за технологією TN+f, що передбачає жахливі кути огляду і контрастність. Так і є. Якщо підходити з формальної точки зору, то кути огляду, контрастність, роздільна здатність — суцільно мінуси. З іншого боку, при реальному використанні набагато важливіше виявляється, що поверхня дисплея матова і не відблискує, а контрастність і кути огляду зовсім не критичні для завдань навігації, оскільки завдяки конструкції кронштейна можна налаштувати екран так, що інформація на ньому буде легко читатися.
Яскравість екрана налаштовується і виявляється цілком достатньою для будь-яких умов під час перегляду в салоні автомобіля. На вулиці під яскравим сонцем може бути складніше, це так.
Наступний нюанс — тач-скрін резистивний, а не ємнісний, до якого багато хто вже звик. Це означає, що дотику мало, треба реально тиснути на екран (привіт, force-touch!). Однак тач насправді виявляється хорошої чутливості (з оглядкою на резистивність, звісно), тиснути сильно не доводиться.
Супутники
Робота навігаційного чипа відверто радує. У режимі теплого старту (це якщо навігатор пролежав вимкненим понад півгодини, але менше ніж півроку) зв’язок із супутниками і визначення поточного становища відбувається всього за 20-25 секунд.
У режимі гарячого старту (коли навігатор вимикався ненадовго) зв’язок встановлюється практично миттєво після завантаження навігатора.
За час тестування зв’язок із супутниками тримався надійно, жодного разу не підводячи.
Швидкість роботи
За швидкістю роботи Navitel G500 також радує. Прорахунок маршруту на невеликі відстані (в межах міста та області) відбувається практично миттєво, або займає пару-трійку секунд. Заради інтересу спробував задати маршрут через півкраїни, до Севастополя. Ось він прораховувався довше, секунд 5-7. Як на мене так чудовий показник!
Якщо хуліганити і їхати не за заданим маршрутом, то перерахунок також відбувається дуже швидко, проїхавши метрів через 10-15 після повороту не за маршрутом ми вже отримуємо новий варіант маршруту.
Для прикладу наведу кілька відео, відразу обмовлюся, що вести зйомку в рухомому автомобілі дуже непросто.
Я спробував застосувати лайфхак, направивши об’єктив реєстратора на навігатор… що вийшло, можете бачити самі
Екран навігатора виявляється не у фокусі, але суть того, що відбувається на екрані і навколо, залишається зрозумілою. Зате можна записати тривале за часом відео, на якому може бути показано більше реальних моментів.
Автономність
У Navitel G500 вбудований літій-іонний акумулятор ємністю 950 мАг. Якийсь час навігатор може протриматися працюючи тільки від нього. Під час тестування я перевірив, як довго навігатор пропрацює від акумулятора. Отже, описую.
Приблизно через 70 хвилин після початку роботи індикатор батареї йде в жовту зону, і на екрані регулярно з’являється наполегливе попередження про необхідність під’єднати зарядний пристрій, попередження дублюються голосом, ще хвилин за 20 індикатор червоніє. А ще хвилин через 15 навігатор тихо, без спецефектів гасне і відмовляється працювати без додаткового живлення.
За фактом отримуємо понад півтори години автономної роботи. Багато це чи мало? Залежить від того, наскільки далекі у вас поїздки і чи є зайве гніздо в прикурювачі для зарядного пристрою навігатора.
Звук
Як і належить навігатору Navitel G500 здатний дублювати команди голосом (відключається). Гучність голосу налаштовується, на максимальній гучності команди чути навіть із відкритим вікном у щільному трафіку або на швидкості. Нарікань жодних.
Голос можна вибрати з декількох завантажених заздалегідь, а можна і пошукати в інтернеті та додати самому.
Карти і навігація
У Navitel G500 попередньо встановлено карту Росії версії 2015Q3 (на хвилиночку, ліцензійна карта Росії коштує окремо 2600 р). Компанія Navitel вже досить давно працює над картами і вони стають від версії до версії все детальніше. Дороги і доріжки промальовані навіть у садових товариствах (щоправда, назва самих товариств і вже тим паче вулиць у них не завжди відображаються).
Щоправда логіка побудови маршрутів у ПЗ Navitel все ще неідеальна. Так, за час тестування він жодного разу не намагався завести мене «під цеглину», це прогрес, однак замість того щоб відправити на 2-рівневу розв’язку, намагався змусити розвернутися через 4-смугову дорогу.
Далекий від ідеалу і режим пішохода, маршрут будується все одно вздовж доріг, навіть якщо людина пішки може зрізати стежкою вздовж будинку.
Але незважаючи на рідкісні огріхи загалом система навігації справляє позитивне враження.
Особливості ПЗ та інтерфейсу
У частині інтерфейсу і фішечок Navitel невпинно від версії до версії вилазить і допилює своє навігаційне ПЗ. Начебто глобально нічого особливого не змінюється, а придивишся — ось цього не було, ось тут начебто нове і так далі.
У поточній версії (встановлено 9.6.1587) крім звичних елементів інтерфейсу, на кшталт відображення відстані до найближчого повороту, кільця, довжини маршруту, часу в дорозі тощо, я помітив нове: під час під’їзду до перехрестя зазначається схема руху смугами, зазначається обмеження швидкісного режиму на поточному відрізку шляху, а також під час порушення швидкісного режиму водій сповіщається звуковим сигналом, є також попередження про камери контролю швидкості руху. На карті відображаються різні корисні об’єкти — заправки, готелі тощо. І таких дрібниць набирається багато, буває складно зрозуміти, в якій версії ПЗ з’явилася та чи інша фішка, але результат очевидний — корисне залишається і кочує з версії у версію.
Додаткові можливості
Їх немає. Немає ві-фай і блюпупа, немає можливості використовувати як відеопрогравач, музичний програвач, навіть книжки не почитаєш. Розчаровані? Та годі? Всі ці брязкальця нормальному навігатору не потрібні зовсім. Все це давно вже є у всіх у смартфонах. Ось чого реально не вистачає, так це підтримки 3G для отримання інформації про затори, ось ця функція корисна в будь-якому навігаторі, особливо якщо їздити великими містами. А все інше… баловство непотрібне.
У підсумку
Перед нами автомобільний навігатор. Простий, без модних і корисних штучок типу відображення заторів, без WiFi, Bluetooth та інших наворотів. Navitel G500 відмінно чіпляється до супутників, швидко прокладає маршрут, оперативно реагує на поведінку водія. Це просто хороший надійний навігатор. Не більше, не менше.
- швидка робота з маршрутом
- швидкий пошук супутників
- підтримка ГЛОНАСС підвищує точність і швидкість позиціонування
- матовий екран не відблискує
- хороший результат автономної роботи
- немає підтримки відображення заторів
- застарілий екран
- трапляються недоліки під час побудови маршруту
- немає чохла в комплекті