Колись дуже давно звукові карти були окремими пристроями і без них користувач міг задовольнятися тільки веселими трелями системного динаміка. Але час минав і поява на материнських платах вбудованих звукових карт (аудіокодеків) практично вбила дешеві «звуковухи».
Сучасні кодеки на материнських платах забезпечують цілком непогану якість відтворення, але в деяких випадках придбання звукової карти може бути виправданим.
У цьому огляді мова піде про недорогу карту ASUS Xonar SE .
Упаковка, комплектація
Коробка у карти невелика, але досить красиво оформлена. Виробник вказав важливі характеристики на лицьовому боці коробки: вбудований підсилювач для навушників, хороше співвідношення сигнал/шум та інші.
Зі зворотного боку характеристики трохи більші. Можна відзначити наявність на платі двох ізолюючих шарів, що допомагають зменшити перешкоди.
Усередині коробки знаходиться картонний піддон з картою, що лежить всередині.
Крім самої карти в комплект входить низькопрофільна планка, запасний гвинтик і мануали.
Зовнішній вигляд
Карта невелика, розрахована (зокрема) на встановлення в компактні корпуси, що, на мою думку, є плюсом.
З елементів плати насамперед в очі кидається роз’єм для підключення до передньої панелі. Він розташований нагорі, так що в компактному корпусі роз’єму може бути тісно.
Зі зворотного боку нічого цікавого крім наклейок.
Пройдемося компонентами плати. На ній розпаяно десяток електролітичних конденсаторів від тайванської компанії CapXon.
Крім цього на платі є кілька великих мікросхем.
ALC1220 — високоякісний кодек від компанії Realtek. Мені вдалося знайти дашашит на чіп ALC1220_VB, але я не впевнений, що саме ця версія стоїть на карті. Судячи зі специфікації, він може обробляти 10 вихідних каналів одночасно. Це 7+1 виходів на задній панелі плюс стереовихід на передню панель. Відношенням сигнал-шум (SNR) — 110/120 дБ, що дуже навіть непогано.
Крім цього в чип вбудовано три стереофонічні аналого-цифрові перетворювачі, які можуть підтримувати кілька аналогових аудіовходів. Відношення сигнал-шум — до 110 дБ.
Аналогові входи/виходи підтримують і введення, і виведення і можуть бути перепризначені.
У чип вбудовано три підсилювачі для навушників, один з яких (зелений вихід) має вихідну напругу 2.1 В (середньоквадратичне значення) і може працювати з високоомними навушниками (опором до 600 Ом).
Кодек підтримує цифровий вихід SPDIF (розрядність 16/20/24-біт) з частотою дискретизації до 192 кГц.
Як видно, значна частина характеристик цієї звукової карти визначається саме використовуваним кодеком.
Наступна мікросхема має маркування CM6620A — це аудіопроцесор від компанії C-Media. Він має такі ключові характеристики
- підтримка 7.1-канального виведення з частотою дискретизації до 192KHz;
- підтримка 2 стерео-входів, лінійного та мікрофонного;
- розрядність: 16/24 bit;
- підтримка S/PDIF;
- підтримка зовнішньої флеш-пам’яті об’ємом до 32КВ.
Аудіопроцесор підтримує такі технології:
- драйвер ASIO версії 2.2;
- 27 ефектів оточення;
- 10-смуговий еквалайзер із 12-ма пресетами;
- віртуальне позиціонування звуку (7.1 virtual speaker shifter);
- нормалізація звуку (smart volume normalize);
- FlexBass II (поліпшення баса);
- підтримка стандартів 3D звуку DirectSound 3D, EAX 1.0 і 2.0.
Чіп підтримує інтерфейс USB 2.0, тому для роботи через шину PCI-E йому необхідний хост-контролер. У цьому випадку цю функцію виконує мікросхема ASM3142 — контролер від компанії ASMedia, який підтримує інтерфейси USB 3.1 (і більш ранні) і PCI-E Gen3 x2.
Наступна мікросхема — SST39LF010 — чіп флеш-пам’яті об’ємом 128 КБ.
Технічні характеристики
Як я вже зазначав, характеристики звукової карти визначаються характеристиками використовуваних чипів.
| Параметр | Значення |
| Формат звукової карти | 5.1 |
| Інтерфейс підключення | PCI-E |
| Низькопрофільна карта (Low Profile) | є |
| Підтримка ASIO | немає |
| Технології | Xear 3D |
| Відтворення | |
| Моделі ЦАП | Realtek S1220A |
| Розрядність ЦАП | 24 біт |
| Максимальна частота ЦАП | 192 кГц |
| Відношення сигнал/шум | 120 дБ |
| Вбудований підсилювач для навушників | є |
| Напруга живлення навушників | 2В (RMS) |
| Запис | |
| Модель АЦП | Realtek S1220A |
| Розрядність АЦП | 24 біт |
| Максимальна частота АЦП | 192 кГц |
| Відношення сигнал/шум | 116 дБ |
| Фантомне живлення мікрофона | немає |
| Аудіопроцесор | Cmedia 6620A |
| Роз’єми та інтерфейси | |
| Аналогові входи/виходи | jack 3.5 мм |
| Цифрові виходи | TOSLINK (S/PDIF оптичний) |
| Підтримка ОС | Windows 7, 8.1, 10, 11 |
Крім картки товару на сайті ДНС можна подивитися деякі характеристики на сайті ASUS.
Зазначу, що скрізь зазначено відсутність підтримки ASIO, але за фактом вона є, та й CM6620A її офіційно підтримує.
Встановлення в корпус
У мого «похідного» ПК компактний корпус, так що наявність низькопрофільної планки в комплекті була необхідністю. Планка змінюється шляхом відкручування пари гвинтів.
Під час встановлення в корпус карта займає один слот. Висунуті конденсатори можуть зачіпати за кабелі, тож варто бути акуратнішими.
Ідея зробити роз’єм для підключення роз’ємів передньої панелі у верхній частині плати не найвдаліша. Кришка корпусу закривається, злегка придавлюючи дроти.
Висоти планки якраз вистачає для розміщення всіх роз’ємів.
Фірмове ПЗ
Після запуску системи Windows 10 сама встановлює драйвери за замовчуванням. Карта працює, але додатковими функціями керувати не можна. Доступна тільки гучність.
Якщо завантажити драйвери з сайту ASUS то встановлюється утиліта Xonar Audio Center, яка дає змогу задіяти всі функції.
Можна запустити її за допомогою ярлика, або клікнувши на іконку в треї. Тут же нас зустрічають «особливості» локалізації, що дивно, враховуючи, що виробник — досить велика компанія.
Відкриваємо Audio Center і бачимо велику кількість налаштувань.
По-перше, у колонці зліва можна вибрати тип підключеного пристрою виведення звуку (навушники/колонки) і пристрою запису (мікрофон/лінійний вхід).
Обрані пристрої відображаються у верхній частині вікна. Підсвічені абревіатури (EQ, EM тощо) сигналізують про ввімкнені опції типу еквалайзера, ефекти середовища тощо.
Вибір опцій для кожного пристрою здійснюється шляхом натискання на невеликий трикутник. Для прикладу нижче вибір опцій для колонок (ліворуч) і мікрофона.
Аудіопроцесор підтримує багато різних функцій і ефектів, не бачу сенсу перераховувати їх усі. Зупинюся на основних.
Частоту дискретизації відтворення/запису можна встановити аж до 192 кГц/24 біт.
Еквалайзер, як зазвичай, річ на любителя, але працює непогано.
Різні покращувачі басів і голосу теж працюють (це якийсь аналог еквалайзера), але для мене в них сенсу ніякого немає. Простіше поліпшити колонки, імхо.
У параметрів навушників можна вибрати 3 рівні посилення.
Для високоомних навушників вкрай корисна функція. 50-омні Fostex T40RP, які з вбудованим у материнку звуковим кодеком грали відносно неголосно, при виборі середнього рівня заграли помітно голосніше плюс додалися баси.
У параметрах мікрофона можна вибрати функцію придушення луни. У деяких випадках може допомогти.
Окремо варто сказати про підтримку ASIO. Ця функція дозволяє записувати/відтворювати звук з мінімальними затримками. У характеристиках ця функція не заявлена, але за фактом вона працює. Так у налаштуваннях Audio Center є вибір роздільної здатності і затримки (мінімум 4 мс).
У програмі Adobe Audition вибір драйвера ASIO також активний.
Водночас, якщо вікно програми активне, то звуки інших застосунків вимикаються, як це і повинно бути (ASIO заточений під монопольне використання звукової карти).
Враження від використання
Я купував цю звукову карту в основному для використання з високоомними навушниками, бо вбудовані в материнські плати кодеки мене цілком влаштовують.
Загалом якість відтворення у карти відмінна. Суб’єктивно трохи краща за «вбудовування», але без вау-ефектів. Різними ефектами і покращувачами я не користуюся, так як це як на мене баловство.
Пробував віртуальний 7.1 звук. На двох колонках це раптово не працює, у навушниках теж ніяких особливих об’ємних ефектів не почув. Черговий гімік, на мою скромну думку.
Якість запису з мікрофона
Окремо напишу кілька слів про роботу з мікрофоном. У мене є старенький мікрофон Genius, куплений рублів за 100. Раніше я з його допомогою записував озвучку до роликів, але потім перейшов на USB-мікрофон.
Я записав один трек через вбудовування (Realtek ALC897), другий через Xonar SE без покращувачів і третій з увімкненим придушенням відлуння (розділ Xear SingFX, див. скрін вище).
Запис вівся в невеликій кімнаті, тож невелике відлуння в ньому присутнє, особливо якщо говорити голосно. Гучність мікрофона у всіх випадках було виставлено на 90%.
За результатами запису середня гучність запису становила:
Природно, що говорити зі строго однаковою гучністю я не можу, тому деяка похибка вимірювань присутня. Але, судячи з того, що у 2-го і 3-го треку гучність у середньому майже однакова, ця похибка невелика.
Раптово виявилося, що вбудована звукова карта записує мову голосніше. Причому, на слух я не помітив якихось артефактів і спотворень.
Окремо я виміряв гучність записаного фонового шуму. На записі, зробленому через звукову карту, він виявився трохи нижчим, але не настільки нижчим, як запис голосу.
Фоновий шум (шум від системника + шум від колонок):
Нижче наведено скріни записаного фонового шуму. Ліворуч — вбудований у материнську плату кодек, праворуч — ASUS Xonar SE. Видно, що рівень там приблизно однаковий, просто у Xonar SE він більш рівномірний, чи що.
Таким чином, співвідношення корисного сигналу і шуму явно не на користь тестованої карти, що дещо розчарувало.
Відлуння на всіх записах практично не чути, оскільки мікрофон погано вловлює тихі звуки на кшталт відлуння (треба сильно прислухатися, щоб вловити відлуння на записі). Але у випадку, коли рівень «Придушення акустичного відлуння» було виставлено на мінімум, запис вийшов трохи чіткішим (суб’єктивно).
До речі, цей регулятор встановлює не силу придушення відлуння, а гучність самого відлуння. Якщо залишити його в положенні за замовчуванням, він додасть(!) трохи відлуння, а щоб відлуння зовсім не було, потрібно встановити його в крайнє ліве положення.
Функція «Чарівний голос» дає змогу змінювати тембр голосу на льоту. Іноді це може звучати кумедно (наприклад, під час спілкування через скайп), але не більше того.
Висновки
Сучасні, навіть бюджетні, кодеки на материнських платах досягли досить хорошого рівня, щоб звичайний користувач не замислювався про купівлю окремої карти.
Якщо розведення доріжок на платі виконано грамотно, є мінімальне екранування (у вигляді проміжних шарів із заземленням), то різницю з дискретною звуковою картою помітити буде складно (хоча вона, безумовно, є).
Якщо ж ваша материнська плата видає посереднє звучання (надто помітні перешкоди, клацання тощо) або зовсім погано записує сигнал з мікрофона, то купівля недорогої ASUS Xonar SE без проблем закриє всі потреби в нормальному звуці…
Також її можна порекомендувати власникам високоомних навушників, які вбудовані кодеки не можуть «розгойдати».
На жаль, не вийшло протестувати карту з системою 5.1, оскільки свого набору колонок я позбувся років 10 тому, перейшовши на використання навушників, які займають менше місця.