Відеокарта — зазвичай найдорожча деталь у ПК, і саме від неї залежить тип комп’ютера — ігровий, мультимедійний або офісний. Користувачі-початківці часто сміливо беруться за апгрейд і обслуговування відеокарт, адже на перший погляд у цьому немає нічого складного. Але необережне поводження може легко вивести відеокарту з ладу, сильно вдаривши по вашому гаманцю. Давайте розберемо головні причини, через які відеокарта може вийти з ладу.
Якщо подивитися популярні YouTube-канали з комп’ютерною тематикою, то може скластися враження, що ПК — це просто дорогий конструктор LEGO, і зібрати його неправильно або з помилками не дадуть заходи, які передбачили розробники роз’ємів і стандартів. Але на практиці користувач може зіткнутися з десятком неочевидних проблем, кожна з яких може вивести компоненти ПК з ладу.
Зазвичай найбільше проблем дістається відеокартам, адже їхній апгрейд на нову модель, заміна термопасти і термопрокладок або банальне чищення від пилу — одні з перших робіт з обслуговування ПК, які доведеться виконати користувачеві-початківцю. Якщо ви хочете, щоб ваша відеокарта та інші комплектуючі працювали справно і ризик їхньої поломки був мінімальний, варто витратити час на читання і гайдів, і форумів з порадами досвідчених користувачів, і перегляду YouTube-каналів, присвячених ремонту та обслуговуванню ПК.
Давайте познайомимося з найчастішими причинами виходу з ладу відеокарт і способами цьому запобігти.
Погана вентиляція в корпусі ПК і рідкісне чищення від пилу
Сучасні відеокарти середнього рівня виділяють пристойну кількість тепла, наприклад, GeForce RTX 3050 — 130 Вт, а GeForce RTX 3060 Ti — 200 Вт. Це тепло потрібно швидко вивести з корпусу, а якщо у вас потужна відеокарта зі ще вищим енергоспоживанням, то ця проблема стає ще гострішою. Ситуація різко погіршується, якщо відеокарту давно не чистили, і її радіатор забитий пилом, як і пилові фільтри корпусу ПК.
У результаті комплектуючі починають гріти один одного, доводячи температуру всередині корпусу до 40-50 і більше градусів, а відеокарта в таких умовах починає нагріватися до критичних значень. Якщо перегрів відеочіпа хоч якось усувається троттлінгом, то сильне нагрівання чіпів пам’яті може призвести до їх поступової деградації і навіть «відвалу» — пошкодження контактів BGA-пайки. Ці проблеми добре помітні на відеокартах, які попрацювали у майнерів у важких умовах — їхні чіпи навіть змінюють колір, стаючи «засмаженими».
Рішення
У сучасному корпусі форм-фактора ATX або MicroATX з відеокартою середнього рівня потрібен щонайменше один вентилятор розміром 120-140 мм на видув і один-два таких самих на вдув. Переконайтеся, що вони обертаються з достатньою швидкістю, зайшовши в BIOS і подивившись їхні оберти. Оптимальними за співвідношенням продуктивності і шуму будуть вентилятори, що працюють, як мінімум, на 900-1100 оборотів.
Пилові фільтри корпусу і саму відеокарту треба регулярно, хоча б раз на півроку, чистити від пилу, дотримуючись максимальної акуратності.
Статична електрика
Статика — одна з найчастіших причин виходу відеокарт з ладу. Іноді досить торкнутися її рукою, наприклад, помацавши на предмет нагрівання, і після тихого клацання ваша відеокарта більше не подасть ознак життя. Пошкодити відеокарту статикою можна і під час її перенесення без упаковки, просто тримаючи в руках.
Рішення
Не чіпаємо комплектуючі без причини і не одягаємо синтетичний одяг під час маніпуляцій з ПК. Користуємося захисним браслетом і торкаємося металевих частин корпусу перш, ніж доторкатися до відеокарти. Якщо відеокарту потрібно кудись віднести або прибрати на зберігання, покладіть її в антистатичний пакет.
Щільне встановлення карт розширень
Досить встановити під відеокарту іншу відеокарту або плату розширення пристойного розміру: звукову, мережеву або SATA-контролер, і можна значно перекрити доступ повітря до неї. А якщо поставити будь-яку плату ще й зверху над відеокартою, то температури на ній почнуть бити всі рекорди. Ситуація ще більше погіршується в тісних корпусах форм-фактора Mini-Tower і SFF, де відеокарту розташовано прямо над днищем корпусу або кожухом блока живлення, і для забору повітря залишається зовсім невеликий зазор.
Рішення
Ставимо карти розширення в якомога більш далекі слоти від відеокарти, за необхідності замінюємо карту розширення PCI-E на аналог з USB-підключенням. Якщо такої можливості немає, то забезпечуємо посилену вентиляцію в корпусі, встановивши вентилятор на вдув внизу і спереду корпусу. Дуже допоможе в такому разі вентилятор у корпусі або в його бічній кришці, що дме прямо на відеокарту. Додатково можна збільшити оберти вентиляторів на відеокарті за допомогою утиліти MSI Afterburner. І не варто гнатися за занадто компактними корпусами без особливої потреби зі встановленням комплектуючих навіть із середнім тепловиділенням — це вірний спосіб отримати проблеми з перегрівом.
Слабкий або неякісний блок живлення
Один із найвищих факторів ризику для комплектуючих — неякісний або занадто слабкий БЖ. У недорогих блоках живлення може бути відсутня частина захистів, наприклад, від подачі зниженої і підвищеної напруги (UVP/OVP). Доповнюється це слабкими конденсаторами, що виходять з ладу за 3-4 роки, і тонкими дротами, у яких відбувається нагрівання і навіть розплавлення ізоляції та контактів за серйозного навантаження.
У міру деградації фільтрувальних конденсаторів БЖ насилу утримує напруги в номіналі, доповнюючи їх сильними пульсаціями. Вони, зі свого боку, починають виводити з ладу конденсатори, що фільтрують, на відеокарті та материнській платі. Рано чи пізно такий блок живлення вийде з ладу і може пошкодити інші комплектуючі.
Рішення
Не варто економити на блоці живлення. Якісний блок живлення на сучасній схемотехніці, з усіма захистами і сертифікатом 80 PLUS Gold зараз можна купити всього за 4500-5000 рублів. Він купується на багато років, і надійна модель може легко пережити два-три апгрейди, тому економія тут абсолютно не виправдана.
Не женіться за високою потужністю — більшості ігрових ПК середнього рівня достатньо якісного БЖ потужністю 500-600 Вт. Краще вибирайте блок живлення з великим терміном гарантії, разом із сертифікатами 80 PLUS Bronze і вище це вказує на якість виготовлення БЖ. Варто враховувати, що після впровадження паралельного імпорту термін гарантії на багато комплектуючих може бути помітно нижчим за заводський.
Потрібно регулярно чистити БЖ від пилу. Після 3-4 років роботи і завершення терміну гарантії, раз на рік варто оглядати конденсатори всередині БЖ на предмет здуття і патьоків. Роз’єми живлення відеокарти підключаємо до упору — до замикання запобіжного язичка, а дроти прокладаємо без сильного натягу.
Неякісні перехідники живлення
Є гарна приказка: «Електроніка — наука про контакти», і під’єднанню живлення відеокарти потрібно приділяти особливу увагу. Якщо на вашому блоці живлення немає роз’єму живлення відеокарти 6-pin або 8-pin, перше бажання — купити перехідник. Але робити це варто тільки в крайньому разі. Річ у тім, що часто ці перехідники мають вельми посередню якість і починають сильно грітися й навіть розплавлятися під час роботи з потужними відеокартами, адже через стандартний перехідник із двох Molex на PCI-E 6-pin на відеокарту подається 75 Вт потужності, а через перехідник із 8-pin — удвічі більше.
Такий перехідник з неякісними проводами або контактами може запросто вивести з ладу відеокарту. З цією проблемою масово зіткнулися майнери, збираючи ферми з чого попало, використовуючи дешеві блоки живлення з невеликою кількістю ліній живлення PCI-E. У кращому випадку вони отримували згорілі дроти, а в гіршому — згорілі відеокарти і навіть пожежі в приміщеннях.
Новий список проблем додав роз’єм живлення 12VHPWR, що з’явився в GeForce RTX 3090Ti і став масово використовуватися у відеокартах GeForce RTX 4000. Новий роз’єм дає змогу передати 600 Вт потужності, чого з лишком вистачить для живлення відеокарт GeForce RTX 4090 з TBP/TDP 450 Вт, але запуск нових відеокарт затьмарився масовими повідомленнями про оплавлення роз’єму 12VHPWR і навіть пошкодженнях нових, вельми недешевих відеокарт.
Розслідування експертів виявило кілька причин проблеми: неякісні комплектні перехідники з PCI-E 8-pin на 12VHPWR із надто тонкими контактними майданчиками, чутливість перехідника до вигину й натягу, що вимагає особливої обережності під час його прокладання в корпусі, і особливість конструкції, коли його можна вставити не до кінця і не помітити цього.
Рішення
Необхідність у перехідниках з Molex на PCI-E 6-pin і 8-pin показує, що ви використовуєте занадто старий блок живлення, у якого бракує не тільки роз’ємів, а й потужності, найімовірніше. Їхнє використання виправдане тільки в бюджетних збірках із дуже невимогливими до живлення відеокартами. А найкращим виходом стане купівля нового, якісного блока живлення.
При використанні перехідника 12VHPWR можна дати такі рекомендації: не використовувати розгін відеокарти і відмовитися від важких стрес-тестів на кшталт FurMark, а ще краще — зробити андервольтинг, який помітно знизить енергоспоживання. Можна пошукати в продажу кабель із роз’ємом 12VHPWR для вашого модульного блока живлення, які почали випускати деякі виробники БЖ. Стежити, щоб перехідник живлення був вставлений у відеокарту до упору і перебував у корпусі без крутих вигинів і сильного натягу.
Перекіс відеокарти в слоті PCI-E і пошкодження контактів
Перекіс у слоті PCI-E може виникнути в момент вставляння або виймання відеокарти, а також у разі нещільного загвинчування кріпильних болтів. Унаслідок цього можливе пошкодження контактів PCI-E-роз’єму та відеокарти. Вкрай не рекомендується залишати відеокарту працювати у відкритому стенді без фіксації.
Буває, що користувач забуває про фіксатор слота PCI-E і витягує відеокарту із зусиллям, виламуючи слот або пошкоджуючи контакти. Ще один вид пошкодження слота можливий у разі встановлення дуже важкої відеокарти з масивною системою охолодження. Вона може просто виламати слот і, щоб уникнути цього, дедалі частіше армовані слоти PCI-E стали зустрічатися навіть на бюджетних материнських платах. Занадто сильний натяг кабелів живлення, що починають тягнути відеокарту, теж небезпечний.
Рішення
Усі маніпуляції з відеокартою і слотом PCI-E робимо вкрай акуратно, без перекосів і докладання зайвої сили. Освітлення на робочому місці має бути достатнім. Не збирайте ПК на дивані або на підлозі в незручній позі, а виділіть для цього досить просторий стіл. Не забувайте про фіксатор PCI-E, заздалегідь подивіться, в який бік його потрібно віджимати. Якщо у вас дуже масивна відеокарта, підбирайте материнські плати з армованими PCI-E-слотами. Кабелі живлення мають підходити до відеокарти з мінімальним натягом.
Провисання і вигин текстоліту у важких і довгих відеокарт
Навіть добре закріплена важка відеокарта може з часом провиснути, зігнувши текстоліт і викликавши в ньому розриви струмопровідних доріжок або «відвал» контактів BGA-пайки. Відеокарти сімейства GeForce RTX 3000 і GeForce RTX 4000 стають дедалі більшими та більшими в розмірах завдяки зростаючому енергоспоживанню і збільшенню систем охолодження, які іноді займають три (!) з гаком слоти. І підставки під відеокарти, над яким зовсім недавно жартували в коментарях, стають вкрай необхідними пристроями, адже без них ваша важка GeForce RTX 4090 буде просто наполовину висіти в повітрі, фіксуючись тільки в двох точках.
Рішення
Уникнути цього просто: досить підперти відеокарту за допомогою будь-якого зручного предмета, наприклад, фломастера. Але набагато надійнішим буде спеціальний упор під відеокарту, який до того ж має вельми естетичний вигляд:
Невдала прошивка BIOS
Непростою операцією є прошивка BIOS відеокарти, яка може закінчитися невдачею, наприклад, у разі відключення електрики під час процесу. Буває, що користувачі прошивають BIOS від інших моделей відеокарт, наприклад, від розігнаних (OC) версій і через неуважність ставлять невідповідний BIOS, отримуючи неробочу відеокарту з чорним екраном під час увімкнення.
Відновити BIOS можна, скориставшись робочою відеокартою, вбудованою в процесор графікою, програматором у сервісному центрі або навіть наосліп, вводячи потрібні команди програми-прошивальника. Але досвід майнерів, які часто прошивають модифіковані BIOS відеокарт AMD, витискають максимум із відеопам’яті, показує, що таким чином іноді можна фізично пошкодити відеокарту. Відеокарта починає працювати з артефактами і відновити її прошивкою заводського BIOS вже не вдається.
З часів відеокарт сімейства Pascal, редагування BIOS відеокарт Nvidia неможливе, але траплялися модифіковані інженерні BIOS, наприклад, для GeForce GTX 1080 зі зняттям усіх лімітів і можливістю сильного підвищення напруги. За допомогою такого BIOS відеокарту можна буквально «спалити» в розгоні, якщо не застосовувати потужні системи екстремального охолодження.
Пошкодження відеокарти під час чищення від пилу і заміни термоінтерфейсів
Потрібно бути дуже обережними під час чищення відеокарти від пилу, адже під час цього можна пошкодити її статикою, подряпати текстоліт, пошкодивши струмопровідні доріжки, або сколоти дрібні елементи. Це один із найчастіших видів пошкоджень відеокарти без захисного бекплейта. Десятки дрібних конденсаторів і резисторів на зворотному боці плати легко сколюються, якщо ви, наприклад, зачепите ними об корпус, ткнете викруткою, не кажучи вже про падіння відеокарти на підлогу. Через необережність можна пошкодити елементи і доріжки на материнській платі, зачепивши їх рамкою з портами відеокарти під час її зняття і встановлення.
Небезпечний вигин текстоліту може виникнути і під час розбирання відеокарти для заміни висохлої термопасти. Будь-який тиск, що викликає вигин текстоліту, має бути виключений. Сильно тиснучи на систему охолодження, наприклад, вставляючи або виймаючи відеокарту, можна спричинити не тільки вигин текстоліту, а й скол графічного процесора. Іноді небезпечна деформація текстоліту може виникнути в разі занадто сильного затягування болтів системи охолодження.
Заміна термопрокладок на відеокартах перетворилася на вельми непросте заняття, адже виробники часто використовують різні товщини термопрокладок на одній моделі. І якщо ви використовуєте занадто тонкі термопрокладки, то отримаєте перегрів чіпів пам’яті, який часто важко помітити. А якщо термопрокладки занадто товсті — то ви не зможете затягнути кріплення радіатора і забезпечити його прилягання до відеочипа, що загрожуватиме перегрівом, а за особливо сильних спроб затягнути болтики — вигином текстоліту.
Рішення
Усі маніпуляції з відеокартою проводити вкрай обережно, робоче місце має бути добре освітлене. Необхідно мати місце, куди можна класти болтики, щоб не загубити їх, а якщо вони різного розміру — позначте їх розташування на паперовій схемі.
Заміна термопасти і термопрокладок на середніх і потужних відеокартах стала надто складною для користувача-початківця і її краще доручити досвідченим майстрам. Ну, а якщо ви зважитеся на це самі, підготуйтеся теоретично, подивившись навчальні відео майстрів і заздалегідь дізнавшись усі товщини термопрокладок вашої моделі. Багато корисних відео на цю тему можна знайти на каналі ремонтника VIK-off.
Вставляючи відеокарту в роз’єм, акуратно тисніть не на її радіатор, а на край текстоліту, бекплейт і кріпильну рамку з відеовиходами. Відеокарти бувають різні за конструкцією — і з потужним металевим бекплейтом, і з величезною системою охолодження, що висить всього на чотирьох болтиках. Але завжди натискання на край текстоліту буде безпечнішим. Затягуйте болти системи охолодження дуже акуратно, по черзі: «хрест-навхрест» і не до максимального упору. Відеокарту намагайтеся вибирати із захисним бекплейтом — це полегшить маніпуляції з нею і зробить її встановлення в корпус безпечнішим. І краще, якщо бекплейт буде металевим, що бере участь в охолодженні, або хоча б із перфорацією для вентиляції плати зверху.
Перерозгін відеокарт і кустарні доопрацювання системи охолодження
Деякі відеокарти дають змогу сильно підвищувати напругу і на графічному процесорі, і на чіпах пам’яті. Крім перегріву в тому разі, якщо система охолодження слабка і не справляється, це може спричинити деградацію і доволі швидкий вихід з ладу відеочіпа, чіпів пам’яті і навіть системи живлення.
У спробах поліпшити охолодження відеокарт останніми роками стали часто використовуватися мідні прокладки для відводу тепла від гарячих чіпів GDDR6X або використання рідкого металу як ефективнішого аналога термопасти. Ці методи дають вражаючі результати, даючи змогу скинути 10, а іноді й 15 градусів, але тільки в тому разі, якщо користувачеві посміхнулася удача.
Саме «якщо посміхнулася удача», а не «якщо це робить професіонал», адже у професіоналів до мідних прокладок і рідкого металу склалося вкрай негативне ставлення, хоча вони і забезпечують їх стабільним заробітком. А кількість згорілих з вини мідних термопрокладок дорогих відеокарт у майстрів з YouTube вже йде на десятки, якщо не на сотні. Рідкий метал небезпечний не тільки можливістю замикання, а й поступовим псуванням поверхні чіпа і радіаторів.
Рішення
Ви маєте розуміти, наскільки збільшите енергоспоживання відеокарти під час розгону, і чи впорається з цим її система охолодження і система живлення. Якщо ви оверклокер-початківець — розганяйте відеокарту помірно, без підвищення напруги і читайте гайди та відгуки на форумах про вашу модель, перш ніж приступити до серйозного розгону. І навіть не намагайтеся використовувати мідні термопрокладки або рідкий метал — скинуті 10-15 градусів абсолютно не варті ризику спалити дорогу відеокарту, не кажучи вже про втрату гарантії на пристрій.
Підсумки
Головне — пам’ятайте про те, наскільки тендітні й дорогі відеокарти, ретельно зважуйте ризики їхнього самостійного обслуговування і будьте дуже обережними. Зважайте на те, що відеокарта, особливо потужна і гаряча, зазвичай потребує заміни термоінтерфейсів після 3-4 років експлуатації, і водночас є високий ризик пошкодити її за браку навичок. Тому варто пошукати сервісні центри та майстрів з хорошими відгуками, які дають гарантію на свою роботу і яким можна віддати відеокарту для обслуговування.