Будь-який гайд з вибору БЖ починається з твердження, що блок живлення — одна з найважливіших комплектуючих, економити на ній не можна, інакше весь комп’ютер згорить до японської бабусі, і навіть ваш домашній улюбленець ховрах Федір може загинути страшною і болісною смертю.
Це дещо перебільшено. Зараз не 2000-ті роки, і відверто неякісних і небезпечних для експлуатації блоків у продажу, як у ті часи, майже немає. Варіант зі згорілими від БЖ комплектуючими дуже малоймовірний. Навіть у простеньких стоять різні захисти, реалізувати їх із розвитком схемотехніки стало набагато простіше і дешевше. За нестачі потужності комп’ютер при навантаженні буде просто відключатися.
Ці висловлювання — не заклик купувати найдешевші блоки. Все-таки, краще купити один надійний БЖ і забути взагалі про цей вид комплектуючих на кілька років.
У цьому гайді не буде конкретних рекомендацій, який блок купити. Ринок дуже мінливий, і подібні поради довелося б переписувати щомісяця. Спробуємо визначитися з термінологією і розібратися, що ж взагалі буває всередині цих залізних коробочок із хвостами і як вибрати собі надійний БЖ.
Основні параметри блоків живлення
Форм-фактор
Вибір форм-фактора блока живлення визначається корпусом, у якому ви плануєте розмістити комплектуючі. Основний форм-фактор для персональних комп’ютерів — АТХ.
Стандарт АТХ чітко обумовлює два габаритні розміри для БЖ — висота 86 мм і ширина 150 мм. У довжину блоки можуть бути різні.
Цей параметр потрібно також враховувати під час купівлі. Виробники корпусів зазвичай пишуть, якої максимальної довжини БЖ можна встановити в їхній корпус.
У продажу є блоки інших форм-факторів — FlexATX, SFX, TFX і навіть зовнішні блоки живлення.
Потужність
Загальна потужність блоку живлення — це сумарна потужність по всіх лініях. У сучасному комп’ютері основне навантаження припадає на 12 В канал, по інших лініях стандартний комп’ютер споживає не більше 50 Вт. Тому саме на потужність по каналу 12 В треба звертати основну увагу. У якісних блоках вона близька або навіть дорівнює загальній потужності.
Роз’єми
Основний 24-контактний роз’єм.
Наявний у всіх блоках. Найчастіше представлений у вигляді того, що розділяється на 20-контактний і додаткові 4 контакти. Це було зроблено для сумісності зі старими платами з 20-контактним роз’ємом. Щоправда, це плати дуже давні, і зараз таких небагато, тому поступово виробники блоків переходять до цільного роз’єму на 24 контакти.
Тобто, роз’єм 20+4 і 24 — одне і теж.
У роз’ємі відсутній один пін. Це не брак. Напруг у-5 В було виключено за непотрібністю, а порожній контакт у роз’ємі залишився.
Роз’єм живлення процесора
Буває 4-контактним і 8-контактним (який часто розділяється на два роз’єми по 4 контакти).
Спочатку живлення процесора на платах забезпечувалося за допомогою 4-контактного роз’єму, але зі зростанням енергоспоживання процесорів, зросли струми, тому застосували 8-контактний роз’єм. На бюджетних платах іноді досі ставлять 4-контактний.
Роз’єми для живлення відеокарти
Бувають двох типів — 6-контактний і 8-контактний.
8-контактний найчастіше представлений у вигляді роз’єму, що розбирається, 6+2 контакти.
Через 6-контактний роз’єм можна забезпечити потужність до 75 Вт, через 8-контактний — до 150 Вт. Ще 75 Вт потужності забезпечує роз’єм розширення PCIe x16.
SATA
15-контактний роз’єм для живлення HDD, SSD та іншого.
Molex
4-контактний роз’єм. Раніше застосовувався для живлення HDD, приводів оптичних дисків та іншого. У сучасному комп’ютері використовується досить рідко, в основному для живлення вентиляторів, реобасів тощо.
Floppy
Призначався для живлення накопичувачів на гнучких магнітних дисках. Зараз використовується дуже рідко, тому частенько представлений у вигляді перехідника Molex-Floppy.
Кабелі
Бувають блоки з кабелями, що відстібаються (модульна конструкція) або жорстко закріпленими.
Кабелі, що відстібаються, зручні тим, що невикористовувані можна прибрати, щоб вони не захаращували внутрішній простір корпусу і не заважали охолодженню. Повністю модульні БЖ зручні ще під час зняття блока для чищення, наприклад.
Не потрібно для цього витягувати проведені під піддоном корпусу кабелі.
До мінусів модульної системи відносять імовірність поганого контакту в роз’ємах. Пайка дійсно в цьому разі надійніша. Утім, якогось масового вигоряння контактів у модульних БЖ так досі і не сталося, хоча поодинокі випадки є.
Система охолодження
Буває трьох видів:
1) Активна. Під час роботи блоку вентилятор обертається постійно.
2) Напівпасивна. При низьких навантаженнях вентилятор не працює.
3) Пасивна. Вентилятора немає.
Блоки живлення з пасивним охолодженням рідкісні й дуже дорогі. Найоптимальнішими є блоки з напівпасивним охолодженням. По-перше, це позитивно позначається на ресурсі вентилятора. По-друге, навіть у корпусі з протипиловими фільтрами пил є, а під час роботи вентилятор засмоктує його всередину блоку, де він осідає на радіаторах і деталях, погіршуючи охолодження.
У вентилятори ставлять підшипники ковзання, кочення і гідродинамічні. Для використання в блоках живлення кращі останні — вони довговічніші, і саме тому в топових БЖ стоять вентилятори з гідродинамічними підшипниками.
Вентилятори переважно зустрічаються типорозміру 120 або 140 мм. Маленькі, розміром 80 мм, які вбудовувалися в передню або задню стінку, пішли в минуле, зараз зустріти такий блок у продажу важко.
Також у вентилятори останнім часом стали вбудовувати підсвічування.
Коректор потужності
Потужність буває активна і реактивна. Активна — корисна, що передається в навантаження, а реактивна — марна, яка даремно нагріває дроти.
У Європі та багатьох інших країнах заборонено продавати БЖ без корекції потужності, тому встановлення схем PFC — не ініціатива виробників блоків. Як будь-яка додаткова схема, вона споживає енергію, зменшує ККД, ускладнює і здорожує конструкцію.
Для компенсації реактивної потужності в БЖ існують дві схеми: активна (APFC) і пасивна.
Пасивна це банальний дросель величезних розмірів. Таким чином часто допрацьовували БЖ, в яких коректор спочатку не був передбачений.
Активна складніша в реалізації, але ефективніша. У всіх сучасних блоках використовується тільки APFC.
У нас у Росії побутові лічильники рахують тільки активну потужність, тому звичайному користувачеві жодних плюсів від наявності коректора немає, хіба що невимогливість до рівня вхідної напруги. Блоки з активним коректором можуть працювати в широкому діапазоні — від 90 до 250 В, що приємно, якщо у вас нестабільна напруга в мережі.
З іншого боку, блоки з APFC можуть конфліктувати з UPS. Тому до підбору джерела безперебійного живлення треба підходити з особливою ретельністю.
Сертифікат 80 Plus
Цей сертифікат характеризує енергоефективність блоків живлення або його ККД (відношення корисної енергії до загальної кількості витраченої).
Відомий міф: Якщо заявлена потужність блоку 500 Вт, а його ККД — 80%, то він може видати лише 500*0,8=400 Вт. Неправильно — блок видасть усі 500 Вт, а споживання від мережі складе 625 Вт. Тобто, 125 Вт буде споживати сам БЖ.
Сертифікація 80 Plus класифікується за рівнями. Початковий рівень — просто 80 Plus. Блок із таким сертифікатом має на корпусі значок білого кольору.
Далі в порядку зростання йдуть Bronze, Silver, Gold, Platinum, Titanium.
Список сертифікованих блоків можна знайти тут.
Сертифікація блоку процедура недешева, тому для бюджетних моделей частенько нею нехтують. Іноді навіть придумують власні значки, зовні схожі на офіційні.
Відсутність будь-якого сертифіката свідчить або про низький ККД (тобто, безнадійно застарілу схемотехніку блока), або про ощадливість виробника. Ви чітко маєте розуміти, що в такому разі купуєте продукт, на якому жорстко економили, і добре, якщо тільки на сертифікації.
Тому краще звертати увагу на БЖ, що мають хоча б бронзовий сертифікат.
Що вищий сертифікат блоку, то вищий його ККД, менше енергоспоживання (і ваші рахунки за електроенергію), менше нагрівання і, з дуже великою ймовірністю, — шум.
Отже, як вибрати БЖ?
Перший крок
Визначитися з потужністю.
Зробити це можна кількома шляхами:
1) Порахувати потужність за допомогою онлайн-калькуляторів (раз, два). Вони майже не брешуть, хіба що мають тенденцію до незначного її завищення, що некритично.
2) Порахувати потужність самому, склавши заявлені виробником характеристики комплектуючих. Не найвірніший шлях, бо виробники замість реальної споживаної потужності часто вказують TDP (вимоги щодо тепловідведення), а вони можуть сильно відрізнятися від реальності.
3) Пошукати в інтернеті огляди на комп’ютери з подібною комплектацією, в яких є вимірювання загальної споживаної потужності. Не обов’язково шукати точно таку саму конфігурацію комп’ютера, як у вас. Основні споживачі в сучасному ПК — процесор і відеокарта.
Брати БЖ з надлишковою потужністю нема чого. Це просто зайва трата грошей.
Другий крок
Визначитися з кількістю роз’ємів і необхідною довжиною кабелів.
У просторих корпусах необхідно враховувати, що вам можуть знадобитися кабелі великої довжини, особливо для підключення живлення до материнської плати. Під час купівлі бюджетної моделі треба звертати особливу увагу на цей параметр, бо в них часто ніде це взагалі не вказано. Більшість корпусів мають нижнє розташування БЖ, що вимагає досить великої довжини кабелів, особливо основного і для живлення процесора. Тут уже, як то кажуть, десять разів виміряй (якщо корпус у вас уже є) і десять разів запитай на форумах.
Якщо у вас у комп’ютері ігрова відеокарта (ну, або ви так вважаєте), то необхідно мати щонайменше два роз’єми на 6+2 контакти. Навіть якщо на відеокарті у вас всього один. Бо відеокарта в комп’ютері все ж апгрейдиться частіше, ніж БЖ. Можна використовувати перехідники, але рекомендувати таке складно. В електроніці кожне з’єднання — потенційне джерело проблем.
Третій крок.
Визначитися з кількістю грошей, які ви готові витратити на купівлю цього пристрою.
Припустимо, у нас вже є блок живлення, потужністю 500-600 Вт, з наявністю будь-якого сертифіката, починаючи від 80 Plus Bronze (як сказано вище, краще вибирати з блоків з наявністю сертифіката 80 Plus).
Розгляньте додаткові параметри, як-от підсвічування (буває одноколірним, або багатобарвним із різними ефектами), система охолодження (активна, напівпасивна, пасивна).
Звертайте увагу на термін гарантійного обслуговування. Гарантія в 7-12 років найчастіше дається для дуже якісно зроблених БЖ.
Ви вже маєте цінову вилку для орієнтування, і нам залишилося тільки поставити обмеження в цінах і вибрати з тих, що залишилися, одного єдиного.
Якщо вибирати з представлених блоків самостійно, то основна порада — не сильно звертати увагу на відгуки, краще читати огляди.
Наостанок відповіді на часті запитання користувачів під час вибору БЖ.
Як поміняти вентилятор у БЖ?
Зазвичай робити це не рекомендується, тим більше якщо є чинна гарантія від виробника. БЖ — це не процесор, де купа термодатчиків і захистів від перевищення температури. У більшості БЖ лише один термодатчик (термістор), і той лише стоїть у схемі керування вентилятором, тобто під час нагрівання видає сигнал на «інтелектуальну схему керуванням швидкістю вентилятора», що складається з менш ніж десятка деталей, яка підвищує напругу живлення вентилятора. У разі заміни вентилятора на модель із меншим потоком і швидкістю обертання, БЖ може згоріти.
Що робити, якщо БЖ свистить?
Існує таке явище, як магнітострикція. Суть його в тому, що при зміні магнітного поля розміри тіла теж змінюються. В електроніці до цього найбільше схильні дроселі та трансформатори. Під час протікання струму сердечник у таких конструкціях вібрує з частотою, кратною частоті струму, і видає звуки. Зазвичай перетворювачі в БЖ спеціально розраховують на частоти вище верхнього діапазону чутності. Але частенько буває, що через неякісні деталі або брак під час складання такий свист з’являється.
Солідні виробники в разі підтвердження цієї проблеми в СЦ зазвичай змінюють такі блоки за гарантією. Хоча, найчастіше такий блок може без проблем працювати зі свистом кілька років без жодного збитку для комплектуючих. Домогтися його заміни від маловідомого виробника може бути важко, бо подібний шум ніяк не регламентується, а вихідні параметри напруг у блока, як сказано вище, можуть бути в межах стандарту.
Що таке АТХ 12V, EPS 12V та інші стандарти?
Стандарт АТХ 12V — частина стандарту АТХ, що стосується блоків живлення. Розроблений компанією Intel. Замінив стандарт АТ, що використовувався до початку ХХI століття.
Зі зростанням потужності процесорів знадобилося посилити їхню лінію живлення, тому багато материнських плат отримали 8-контактний роз’єм живлення із серверного стандарту EPS 12V. Отже, підтримка EPS 12V означає лише наявність 8-контактного роз’єму живлення процесора.
Існує ще підтримка технологій енергозбереження С6 і С7, згідно з якими БЖ повинні підтримувати дуже маленький струм по лінії 12 В — 50 мА. У той час, як у специфікації АТХ 12V версії 2.3 заявлено мінімальний струм 0,5 А. Більшість блоків, навіть не сертифікованих для цього, підтримують такі значення струму. У крайньому разі, можна вимкнути ці режими енергозбереження.
Чи потрібно гнатися за останньою версією стандарту?
Ні. Зміни в стандартах в останні кілька років незначні і ніяк на споживчих властивостях не позначаються.
Чи має сенс купувати блоки живлення від фірми, яка сама виробляє і розробляє їх?
Є кілька виробників блоків, найвідоміші з них: CWT, Seasonic, НЕС, Enermax, FSP, InWin, Delta Electronics. Насправді, непоганих виробників набагато більше.
То чи варто гнатися за блоками саме цих виробників і під рідним маркуванням? Ні..:
1) БЖ з іншою наклейкою на корпусі може коштувати істотно менше за тієї ж якості.
2) Деякі фірми випускають змінені (і часто в кращий бік) моделі ОЕМ-виробників.
Чи треба звертати увагу на наявність захистів у БЖ?
На їх заявлену виробником наявність звертати увагу не варто.
Основні захисти обумовлені в стандарті АТХ12V. Теоретично, якщо блок відповідає стандарту, вони в ньому мають бути. Практично — у дешевих блоках на них часто економлять. Та й самі захисти являють собою трохи не те, що думає про це пересічний користувач.
ОТР — захист від перевищення температури.
Найчастіше реалізовано за допомогою датчика, встановленого в одному, найзручнішому з точки зору проектувальника, місці.
Але річ у тім, що конструкція блока живлення передбачає безліч елементів, що гріються, які розосереджені по всій платі. Отже, у разі локального перегріву в точці, де немає датчика, блок згорить.
OVP/UVP — захист від зниженої і підвищеної напруги.
Звичайний користувач думає, що якщо вихідні напруги вийдуть за межі стандарту, то блок живлення вимкнеться, захищаючи підключене обладнання. У реальності найчастіше за це відповідає мікросхема супервізора (англійське слово supervisor правильніше вимовляти як супервайзер, але у нас прижилася спрощена вимова щодо подібних мікросхем).
Давайте подивимося документацію Intel Desktop Platform Power Supply. Поріг спрацьовування захисту від перевищення напруги по 12 В каналу: типове значення — 13,4 В, максимальне — 15,6 В.
При цьому для нормальної роботи ПК стандарт АТХ12V передбачає відхилення не більше 5% (12,6 В). Тобто при 12,7 спрацьовування OPV не буде, але це вже вихід за рамки стандарту, а комплектуючі такого не люблять.
OVP — захист самого БЖ у разі виникнення несправностей від його повного виходу з ладу, а ніяк не захист ваших комплектуючих від неякісної стабілізації напруги. Аналогічно зі зниженою.
Незважаючи на наявність купи написів на коробці про захисти, чи є вони реально і наскільки грамотно реалізовані, ніхто вам не скаже.
Найнеобхідніший — захист від короткого замикання. І він має бути на всіх вихідних лініях. У крайньому разі, можна закрити очі на його відсутність на лінії 3,3 В, оскільки на доступних користувачеві контактах його майже немає (він тільки в основному 24-контактному роз’ємі є).
У якої фірми найкращі блоки живлення?
Немає такої фірми. У кожної є як вдалі моделі, так і невдалі, так що орієнтуватися на конкретного виробника не варто.
Текст оновлено автором Sancheas