Один з негласних законів ринку свідчить, що найкраще продаються не конкретні товари, а породжувані ними емоції і згенероване за допомогою різних маркетингових прийомів «відчуття продукту». І навіть у тих сферах, де, здавалося б, першорядне значення мають мати реальні характеристики товару, що купується, та їхня відповідність потребам покупця, на ділі (у більшості випадків!) важливішим виявляється враження від бренду.
Наслідком саме цього закону є те, що багато виробників будують свої маркетингові стратегії навколо обмеженої кількості «іміджевих» продуктів — як правило, тих, що займають верхні рядки в лінійках. Решта ж моделей у свідомості потенційних покупців автоматично набувають властивостей флагманських рішень, хоча за фактом можуть не мати з ними абсолютно нічого спільного.
До слова, не варто думати, що подібна стратегія — новітній винахід маркетологів. Так, коли в нашій країні ще тільки починали масово з’являтися автомобілі іноземного виробництва, в гаражах можна часто було спостерігати таку картину. Розбираючи який-небудь старий Г**ьф, і знаходячи в його складі деталі з характерним логотипом із кількох округлих геометричних елементів, консиліум майстрів, який зібрався, починав побожно цокати язиками та звеличувати власника: «Та в тебе ж практично А**і!» . Зрозуміло, хоч це і роздувало его щасливого господаря до розмірів щонайменше гаражного кооперативу, але на стан і характеристики самого засобу пересування жодного впливу не чинило.
Більш сучасний (і близький до теми) приклад: вирішуючи придбати нову ігрову відеокарту, пересічний користувач бачить насамперед агресивний піар старших рішень. На них грають власники різних каналів на ютубі, вони беруть участь у конкурсах, організованих виробником або вендорами, меми про них форсяться в ігрових спільнотах, та й оглядів у різній формі — набагато більше, ніж самих майданчиків для публікації оглядів.
Рішення ж середнього або верхньої межі нижнього цінового сегмента отримують набагато менше уваги і підтримуються швидше на ентузіазмі окремих авторів, яким цікаві можливості молодших представників лінійки. Але, тим не менш, маючи на руках обмежену суму, користувач придбає скоріше GTX 1050 Ti — адже десь там є такі чудові GTX 1080 Ti / RTX 2080 Ti, і якщо вони настільки кращі, то і молодша модель зобов’язана бути кращою!
Природно, є у цієї медалі і зворотний бік. Якщо в модельному ряду виробника з якихось причин немає відеокарт топового класу, здатних нав’язати гідну боротьбу конкуруючим рішенням, то у свідомості масового споживача і всі інші карти починають виглядати непоказно, наскільки б вдалими і вигідними вони не були в реальності.
Саме це, з викладених у попередній статті причин, і сталося з відеокартами AMD Radeon за останні кілька поколінь. Починаючи з лінійки R9 390, продукти компанії або зовсім не були представлені у верхньому ціновому сегменті, або були присутні в ньому лише умовно.
Приклад із сімейством Vega в цьому плані можна в черговий раз назвати найбільш показовим. Молодша модель Vega 56, хоч і постраждала від слабкого інтересу вендорів і наслідків майнінг-буму, з технічного боку була цілком актуальним рішенням, здатним конкурувати з GeForce GTX 1070 Ti / GTX 1080, а згодом — з RTX 2060, що прийшла їм на зміну.
Але ось що стосується старшої Vega 64 — нав’язати хоч скільки-небудь серйозну боротьбу GTX 1080 Ti і RTX 2070 у неї так і не вийшло. І справа тут уже не стільки в зовнішніх причинах, скільки в характеристиках самої карти і проколах у її підтримці та позиціонуванні на ринку.
Нове сімейство карт на чіпах Navi, першого представника якого ми вже розглянули в попередній статті, всерйоз націлене переломити тенденцію, що оформилася, і вивести продукти AMD у сегмент як мінімум конкурентів із цифровим індексом 70. Сучасною альтернативою Vega 64 — а, отже, і аналогом RTX 2070, — покликаний стати RX 5700 XT.
Його характеристики і можливості ми і розглянемо в сьогоднішньому огляді.
Знайомство з учасниками
Аналогічно молодшому RX 5700, старша модель Navi нетипово швидко знайшла свою цінову нішу. На сьогоднішній день відеокарти референсного дизайну в столичних регіонах можна придбати в середньому за 30 тисяч рублів — це лише трохи більше за середню ціну Vega 64, і відчутно нижче більшості нереференсних RTX 2070, не кажучи вже про моделі з приставкою Super:
У результаті RX 5700 XT стає однаково цікавим і тим користувачам, хто очікував швидких відеокарт саме від AMD, і тим, кому просто потрібно більше продуктивності, ніж може запропонувати умовна RTX 2060.
Залишається лише питання, наскільки саме більше. Так, сама архітектура Navi відмінно себе показала на прикладі RX 5700, який фактично виступив аналогом Vega 64, але при набагато меншому енергоспоживанні.
Але архітектура архітектурою — а питання характеристик чіпа ніхто не відміняв. І різниця між RX 5700 і RX 5700 XT у цьому плані аж ніяк не вражає уяву. 2560 універсальних процесорів проти 2304, 160 текстурних блоків проти 144, кількість блоків ROP в обох карт однакова, і підсистема пам’яті загалом ідентична, хоча в тих самих Vega спостерігалася щонайменше чітка градація за робочими частотами — Vega 64 пропонувала помітно вищу частоту пам’яті та більшу межу її розгону, ніж Vega 56 (звісно, тут ідеться про 56 зі штатним біосом і без розгону SoC через реєстр).
Так, різняться частоти чипів — RX 5700 XT отримав набагато вищу верхню планку частоти, ніж молодший RX 5700. Однак, вже загальновідомим фактом є те, що паспортна частота до реальних робочих параметрів сучасних відеокарт ніякого відношення не має: вони є результатом роботи лімітів температур і енергоспоживання.
Якщо ж судити тільки за кількісними характеристиками (а це можливо в разі споріднених ГПУ!), то RX 5700 XT хоч і обіцяє бути швидшим за RX 5700, але про колосальний розрив між ними навряд чи може йти мова.
Проте, якщо RX 5700 є всі підстави вважати сучасним аналогом RX Vega 64, то RX 5700 XT, очевидно, виведе продуктивність на вищий рівень. І тут потрібно ставити не питання, наскільки модель із суфіксом XT швидша, а питання, чи настільки вона швидша, щоб конкурувати з RTX 2070.
Саме про це ми і поговоримо далі у відповідних розділах.
AMD Radeon RX 5700 XT
Як і у випадку з RX 5700, предмет сьогоднішнього огляду являє собою прес-семпл. Простіше кажучи — це абсолютно референсний RX 5700 XT, вендорські екземпляри того ж дизайну не матимуть жодних відмінностей від нього в технічному плані, а ось комплектація і зовнішній вигляд упаковки можуть відрізнятися залежно від бажання вендора.
Внаслідок цього на цьому пункті автор загострювати увагу не буде.
Зовнішній вигляд і дизайн
Незважаючи на те, що RX 5700 XT на даний момент є старшим представником сімейства Navi, якихось преференцій у плані саме технічного дизайну цей статус карті не приносить. Як і RX 5700, старша модель задовольняється СО турбінного типу, причому — рівно тією ж самою.
Усі відмінності полягають саме в зовнішньому дизайні:
Кожух турбіни, як і раніше, виконаний з алюмінієвого сплаву, але, на відміну від RX 5700, тут він не просто текстурований під метал, пофарбований порошковою фарбою. Поверхня кожуха має рельєфний малюнок із горизонтальних елементів, логотип Radeon не надрукований, а витиснений на кожусі, і має дзеркальну поверхню з червоною окантовкою.
Ще один дизайнерський елемент, на який вже звернули увагу практично всі — «вм’ятина» на бічній частині кожуха. Її технічне призначення справді незрозуміле, оскільки вона не може слугувати для підведення холодного повітря до турбіни за умови близького встановлення карт розширення, і водночас — не є додатковим дифузором (корпус турбіни схований усередині кожуха, і жодним чином не пов’язаний із цим виступом). Таким чином, це виключно дизайнерське рішення, покликане зробити карту не такою мінімалістичною і прямокутною, як RX 5700.
Втім, варто визнати, що наживо продукт дійсно має привабливий вигляд. Карту приємно тримати в руках, та й усередині системного блока референсний RX 5700 XT виглядає цілком доречно.
Не в останню чергу — через бекплейт, якого був позбавлений молодший RX 5700:
Алюмінієва пластина накриває всю тильну частину карти, за винятком зворотного боку ГПУ — компромісне, але все ж таки більш грамотне рішення, ніж глуха кришка над однією з найбільш схильних до нагрівання частин плати.
Бекплейт кріпиться до плати всього в 6 точках — проте в даному випадку це не можна назвати недоліком, оскільки за жорсткість відповідає не він, а металеві деталі самої системи охолодження. Бекплейт тут — насамперед дизайнерський елемент, і з цим завданням він цілком справляється.
На бічній частині карти можна відзначити все ту ж комбінацію роз’ємів додаткового живлення, якою відрізнявся і молодший RX 5700. А саме — один 8-контактний і один 6-контактний роз’єми. Знову ж таки, варто повторитися: відеокарти нереференсного дизайну можуть використовувати інший набір роз’ємів, якщо того побажає вендор. Однак, як показав огляд RX 5700, технічної необхідності в цьому немає — Navi відрізняються помітно меншим енергоспоживанням порівняно з тими ж Vega.
Також варто відзначити другий логотип Radeon, який під час роботи карти підсвічується червоним кольором. Судячи з усього, сучасний тренд «не світиться — не ігрове» дістався і до карт AMD референсного дизайну. Хоча треба сказати, що підсвічування неяскраве і не дратує навіть у нічний час.
Набір роз’ємів для виведення зображення також ідентичний RX 5700, і також підпорядкований принципу найменших габаритів самих роз’ємів заради більшої площі вентиляційної решітки.
RX 5700 XT пропонує три роз’єми Display Port версії 1.4 і один роз’єм HDMI версії 2.0b. Цього цілком достатньо для під’єднання будь-якої сучасної периферії, зокрема й дисплеїв із високою роздільною здатністю. А ось власникам моніторів з роз’ємами DVI доведеться або пошукати перехідник HDMI-DVI, або почекати появи карт нереференсного дизайну.
Хоча, як показує приклад відеокарт Nvidia на чипах Turing , DVI сьогодні сприймається скоріше як рудимент, і вендори зберігають його суто за власним бажанням.
Система охолодження
Оскільки RX 5700 XT відрізняє наявність алюмінієвого бекплейта, то варто було б очікувати, що він якимось чином бере участь в охолодженні елементів друкованої плати. Однак на практиці, відвернувши перші 6 гвинтів, можна виявити, що ніяких термопрокладок під ним не ховається, а вибірки над елементами, що виступають, зроблено скоріше в спробах уникнути їхнього контакту з металевою поверхнею:
Не найраціональніше рішення — вже елементам VRM, винесеним на тильний бік друкованої плати, термопрокладка могла б піти на користь. Наскільки б позначилася її присутність на кінцевій вартості продукту — питання, звичайно, окреме.
При погляді на друковану плату RX 5700 XT з її тильного боку відразу ж можна зрозуміти, що вона ідентична референсному RX 5700 — або, що більш правильно, молодша карта використовує плату від старшої. Уніфікація — цілком типовий момент для референсних карт, та й приводів причепитися до плати, що вийшла з-під пера інженерів AMD, навряд чи знайдеться багато.
Що ж стосується системи охолодження — вона теж ідентична молодшій моделі:
Відмінності в дизайні верхнього кожуха турбіни ніяк не позначилися на її внутрішній будові. Алюмінієва рама, що слугує для відведення тепла з елементів VRM і чипів пам’яті — рівно та сама, радіатор на основі випарної камери — ідентичний, і навіть форма корпусу турбіни, який можна бачити в прорізах основної рами — та сама, тож виступ на кожусі справді не є якимось спеціальним дифузором.
Знову ж таки, на прикладі RX 5700 варто відзначити, що використання даної СО не є якимось недоліком. Вона дійсно справляється з охолодженням ГПУ Navi, причому навіть з урахуванням редагування таблиць енергостанів, що аж ніяк не можна назвати стандартним режимом.
Єдиною претензією до цієї СО є алгоритм роботи самої турбіни. В автоматичному режимі він налаштований із пріоритетом на тишу, причому настільки, що навіть у розгоні турбіна не розкручується вище 2150 об/хв.
Це тихо. На тлі Vega з турбіною — дуже тихо. Але, на жаль, і температури в автоматичному режимі виходять досить високими. Домогтися низьких температур у розгоні можна завдяки ручному налаштуванню вентилятора у штатній утиліті Wattman, але недолік усіх «ручних» методів полягає якраз у тому, що їх потрібно робити вручну.
Друкована плата і силова частина
Друкована плата RX 5700 XT при погляді з лицьового боку остаточно підтверджує гіпотезу про уніфікацію:
Можна помітити лише одну істотну відмінність: для RX 5700 XT розпаяні всі фази живлення, і ГПУ живиться вже від 7 фаз. Схемотехніка очікувано та сама: силові каскади ON Semiconductor FDMF3170, кожен з яких здатний пропустити через себе струм силою до 70 ампер.
«Запас міцності» тут, як уже говорилося, просто гігантський — і це хороша новина для тих, хто планує використовувати карти Navi разом із ватерблоком повного покриття або альтернативним кулером: чекати нереференсних карт заради ефективнішого VRM просто не потрібно.
Підсистема живлення референсних RX 5700 і RX 5700 XT готова до будь-якого екстремального розгону з підняттям напруги і руйнуванням лімітів енергоспоживання, питання лише в налаштуванні вентилятора штатної системи охолодження, або її повній заміні.
Встановлення в корпус
З огляду на ідентичні друковані плати, важко було б очікувати від RX 5700 XT більших габаритів, ніж від RX 5700. Довжина референсної карти — 275 мм, і встановити її можна буквально в будь-який корпус, що допускає встановлення материнської плати форматів ATX або mATX (їхня стандартна ширина — 244 мм).
Примірники, зібрані на платах нереференсного дизайну, цілком можуть бути і коротшими — плата обох карт Navi має багато вільного простору, яким вендори можуть пожертвувати на догоду компактності.
Що стосується товщини — інший дизайн кожуха ніяк не позначився на розмірах RX 5700 XT. Карта займає цілком стандартні 2 слоти розширення, і не конфліктує ні з SSD у слотах M.2, ні з картами розширення в сусідніх роз’ємах.
Суперники
Як і в попередній статті, тут було ухвалено рішення помістити всі карти в рівні умови, і тому в якості суперників були обрані екземпляри RX Vega 64 і RTX 2070, оснащені системами охолодження турбінного типу:
MSI AMD Radeon RX VEGA 64 Air Boost OC AMD Radeon RX VEGA 64 Air Boost OC
ASUS Turbo GeForce RTX 2070
Тестовий стенд і методика тестування
Тестова конфігурація була ідентична використаній у попередній статті про Radeon RX 5700:
- Центральний процесор: AMD Ryzen 7 2700X ;
- Материнська плата: Gigabyte X470 Aorus Gaming 7 Wi-Fi (біос версії F40);
- Система охолодження процесора: ID-Cooling SE-214 RGB;
- Термоінтерфейс: Arctic MX-4 ;
- Оперативна пам’ять: G.Skill SniperX F4-3400C16D-16GSXW, 2x8gb;
- Дискова підсистема: SSD Apacer AP240GAS350 + HDD Western Digital WD10EZRX-00A8LB0;
- Корпус: Corsair Carbide 270R;
- Блок живлення: Cougar GX-F750.
З метою уникнути впливу технологій динамічного розгону і управління частотою, множник центрального процесора був фіксований на позначці в 40, напруга — на 1,35 вольта. Оперативна пам’ять протягом усіх тестів працювала на частоті 3466 МГц зі стандартними для неї таймінгами 16-16-16-36.
Усі тестові карти працювали у двох режимах — штатному і в режимі максимального розгону для конкретного екземпляра. Більш докладно про розгін і частотну модель обох карт сказано у відповідному розділі.
Тести в синтетичних бенчмарках проводилися в роздільній здатності FullHD при стандартних налаштуваннях графіки. Тести в іграх проводилися у двох роздільних здатностях — 1920×1080 пікселів (FullHD), і 2560х1440 пікселів (2K, QuadHD) за ідентичних налаштувань.
Усі тести проводилися з-під 64-бітної Windows 10 Professional збірки 1903, з останніми оновленнями на 16 серпня. Використовувалися такі версії драйверів: 431.60 для RTX 2070, 19.7.5 — для обох карт AMD.
Частотна модель, температурний режим і розгін
RX Vega 64
У низці попередніх оглядів нюанси роботи відеокарт Vega розглядалися на прикладі молодшої Vega 56. Однак старша карта в цьому сенсі більш цікава — адже вона має вочевидь більш вимогливий до живлення ГПУ, а отже — представляє менше простору для маневру в рамках штатного ліміту енергоспоживання.
Ліміт тестової карти у виконанні MSI Air Boost — 220 ват, що практично дорівнює нереференсній Vega 56 від Gigabyte. Як результат — на штатній напрузі карта стартує з 1313 МГц, але частота чіпа одразу ж починає падати, і при температурі в 70 градусів стабілізується на позначці в 1260 МГц.
Це більше, ніж у Vega 56 в аналогічному дизайні з минулої статті — але (важко не погодитися!) істотно менше штатних 1546 МГц, заявлених для Vega 64 в референсному дизайні.
За допомогою утиліти OverdriveNTool карті було задано такий режим роботи:
На цих параметрах частота ГПУ під навантаженням коливалася в межах від 1560 до 1530 МГц, що вже набагато ближче до штатного значення.
У цьому режимі карта, як і раніше, впиралася в закладений біосом ліміт енергоспоживання, пікове значення становило 221 ват, що практично ідентично розігнаній Vega 56 з попередньої статті. Вентилятор, до речі, згоден з таким порівнянням — його максимальна швидкість склала 2850 об/хв, а температура чипа — 78 градусів:
Як і слід було очікувати, більш енергоозброєний чип Vega 64 виявився і більш вимогливим до живлення: в розгоні тут просто не можна так само сильно знизити напругу, як у випадку з Vega 56. Так, тестова карта відрізнялася стабільною роботою тільки на таких параметрах:
При цьому частота ГПУ під навантаженням становила 1630-1610 МГц, що також не можна назвати серйозним розгоном. А ось додавання 50% до штатного powerlimit призвело до серйозного зростання енергоспоживання: пікове значення склало вже 300 ватів:
Відповідно, зросли і температури — до 86 градусів на ГПУ. Але найпомітніше (у прямому сенсі!) зросла швидкість обертання вентилятора — до 3552 об/хв. Різниця в рівні шуму, м’яко кажучи, очевидна навіть після простого порівняння цифр.
RTX 2070
«З коробки» продукт Asus працює на штатній для цієї моделі базовій частоті — відмінності, як і в інших карт на чіпах Turing, обумовлюються динамічним розгоном. А ось він тут працює вже не так активно, як у випадку з RTX 2060. Карта стартує з 1785 МГц на ГПУ, однак у міру нагрівання чипа його частота падає: після 55 градусів — до 1755 МГц, після 70 градусів — до 1740 МГц, мінімальне зареєстроване в Unigine Superposition значення — 1725 МГц.
Зате карта залишається досить тихою. У штатному режимі вентилятор не розкручується вище за 1821 об/хв (знову ж таки, практично як на аналогічній RTX 2060!), карта прогрівається максимум до 80 градусів, а енергоспоживання становить 178 ват — закономірно більше, ніж у 2060, але все ж таки цілком помірно.
Після розгону на +200 МГц за чипом карта стартує з 1950 МГц, але в міру нагрівання стабілізується 1935-1920 МГц у Unigine Superposition. В іграх, однак, відзначаються вищі частоти, найчастіше карта балансує в районі 1970-1950 МГц.
Розгін, зрозуміло, далеко не рекордний для Turing, однак навіть додаткові +5 МГц на ГПУ призводять до категоричної відмови проходити тест Superposition.
Але, оскільки розгін вийшов не найефективнішим — енергоспоживання також зросло не сильно, до 207 ват у піку. Максимальна швидкість обертання вентилятора — 1990 об/хв, пікова температура — 84 градуси.
RX 5700 XT
Як і годиться референсному зразку, тестовий RX 5700 XT працює на абсолютно штатних параметрах… ось тільки на перевірку ці «штатні параметри» мають доволі цікавий вигляд.
Річ у тім, що пікова частота референсного RX 5700 XT становить 2024 МГц, а штатна напруга на ГПУ при цьому — задерта до 1,19 вольта. Зрозуміло, різниця з 1,02 вольта у RX 5700 без суфікса вельми очевидна. Як результат — у межах штатного ліміту енергоспоживання 2024 МГц фактично недосяжні: карта стартує з 1840 МГц, але далі частота в Unigine Superposition падає до 1815 і навіть до 1787 МГц.
Знову ж таки, це як і раніше вище, ніж 1670 МГц у RX 5700 — але для того лімітом частоти були 1750 МГц. Можна зробити висновок, що для стабільної роботи на штатних параметрах RX 5700 XT потребує зниження напруги не менше, ніж Vega.
Також варто зауважити, що в низці ігор (особливо з роздільною здатністю FullHD) частота RX 5700 XT виявляється помітно нижчою за значення, досягнуті в Superposition та інших іграх. Уваги, як і у випадку з RX 5700, варті результати, отримані в Assassin’s Creed: Odyssey в обох роздільних здатностях і в Metro: Exodus у FullHD. В останньому випадку різниця між FullHD і QuadHD навіть більш показова.
Втім, від Vega його відрізняє набагато менше енергоспоживання — 187 ват у піку, — і рівень шуму. 2131 об/хв — це все ж очевидно менше, ніж 2850 об/хв, а з огляду на приблизно однакову конструкцію систем охолодження, різницю в рівні шуму неважко собі уявити.
А ось розгін RX 5700 XT виявився справою цікавішою, ніж аналогічний процес над Vega 64 і RX 5700.
Для нього також існують виправлені таблиці енергостанів, як і для RX 5700 — і одні цілком непогано працюють, прикладів розгону до стабільних 2200 МГц за ГПУ вже достатньо.
Однак цілком очевидно, що при їх включенні RX 5700 XT отримає серйозне зростання енергоспоживання. Для молодшої карти значення в номіналі і в розгоні дорівнювали 150 і 230 ватам відповідно, і 187 ват номінального RX 5700 XT явно перетворяться на щось більше. А з цим штатна СО в автоматичному режимі може вже і не впоратися.
По-друге, RX 5700 XT за замовчуванням пропонує трохи більше можливостей для розгону, ніж молодша модель. Частоту ГПУ можна підняти до 2150 МГц штатними засобами, а powerlimit — збільшити вже не на 20, а відразу на 50 пунктів.
По-третє, як уже було сказано вище, RX 5700 XT вирізняється сильно завищеною напругою на ГПУ, яка, найімовірніше, і не дає змоги досягти стабільної штатної частоти.
У контексті трьох цих тез автору здалося вельми цікавим, чого можна домогтися від штатної карти за допомогою андервольта і підвищення ліміту енергоспоживання. І, як виявилося, поле для маневрів тут дійсно є:
Ліміт частоти графічного чіпа вдалося зрушити до 2075 МГц, а ось напругу при цьому — знизити до 1,13 вольта. Частота ГПУ в цьому режимі балансувала на позначці в 1990 МГц в Unigine Superposition, але в іграх відзначалися і більш високі значення — від 2010 в більшості тайтлів при 1440p до одиничного випадку з 2040 МГц в Resident Evil 2 Remake.
Пікове енергоспоживання при цьому склало 238 ват — всього лише на 7 ват більше, ніж у RX 5700 з правкою SPPT. Закономірні наслідки андервольту.
А ось алгоритм роботи вентилятора все ж довелося змінити вручну:
30% при 70 градусах, 40% — при 80, 50% — при 90 градусах. Карта стала відчутно гучнішою (але все ж навіть близько не підібралася до Vega 64), але завдяки цьому пікова температура в Superposition склала всього 83 градуси — і це набагато менше, ніж 90 градусів в автоматичному режимі.
Частотна модель, температурний режим і розгін
(для тих, хто не вміє читати)
Для більшої наочності викладені вище тези про частотну модель, температуру і поведінку карт в іграх наведено нижче в максимально доступній формі:
Синтетичні тести
3DMark Fire Strike
Unigine Superposition
Тести в іграх
Assassin’s Creed: Odyssey
DeusEx: Mankind Divided
Mass Effect: Andromeda
Metro: Exodus
Project CARS 2
RAGE 2
Resident Evil 2 Remake
Shadow of the Tomb Raider
Total War: Three Kingdoms
War Thunder
World of Tanks
Висновки
Архітектура RDNA і графічні чіпи Navi довели свою спроможність уже на прикладі молодшого рішення — Radeon RX 5700. Тепер уже можна аргументовано заявляти, що в особі цієї карти ми отримуємо сучасний аналог Vega 64 з тією ж продуктивністю, але набагато меншим енергоспоживанням.
Проте, продуктивність RX 5700 опинялася саме на тому ж рівні, що і в карти попереднього покоління, що, за всіх переваг новинки, не давало AMD будь-яких репутаційних переваг.
RX 5700 XT — зовсім інша справа.
На прикладі референсного екземпляра, який не продемонстрував усіх можливостей розгону старшого Navi, ми можемо бачити, що в лінійці відеокарт AMD з’являється гідний конкурент як мінімум для GeForce RTX 2070 — а цього не траплялося, мабуть, з часів R9 390 і GTX 970.
Причому досягається це аж ніяк не ціною величезного енергоспоживання і нагріву — RX 5700 XT закономірно більш вимогливий, ніж RX 5700, але у своєму ціновому сегменті його апетити не виглядають хоч скільки-небудь винятковими. На відміну від тієї ж Vega 64, яка хоч і здатна забезпечувати прийнятну продуктивність в реаліях сучасних драйверів і останніх оновлень Windows 10, але їсть при цьому відчутно більше двох інших учасників тесту.
Що цікаво, і ціна RX 5700 XT на сьогоднішньому етапі не сильно відрізняється від Vega 64 — очевидно, AMD обрала стратегію максимально швидкого витіснення старих продуктів новими. Причини цього очевидні — внаслідок усіх перипетій сімейство Vega так і не змогло отримати широке визнання у покупців. Але і звинувачувати AMD тут нема в чому: з огляду на перевагу Navi в іграх, немає нічого поганого в тому, щоб отримати швидший продукт за ті ж гроші.
Цікаво тут швидше інше. Очевидно перевершуючи продукти попереднього покоління і настільки ж очевидно конкуруючи з рішеннями із зеленого табору, ні RX 5700, ні RX 5700 XT не є продуктами топ-класу, якими свого часу планувалися Vega. Це рішення середнього рівня, положення яких у передбачуваній лінійці Navi відповідає скоріше положенню Radeon RX 580 / RX 590 у лінійці Polaris.
Повноцінні топи Navi нам ще тільки належить побачити в майбутньому — і, з огляду на можливості актуальних версій RX 5700 і RX 5700 XT, видовище обіцяє бути цікавим. AMD явно планує повернення в топовий ціновий сегмент відеокарт, і архітектура RDNA цілком здатна це забезпечити…
Втім, немає сенсу обговорювати характеристики відеокарт, які поки що існують лише в проєкті. Повернемося до цілком реального RX 5700 XT.
Що ми маємо в підсумку?
Продуктивну одночіпову відеокарту, аналогів якої у AMD до цього не було (Radeon VII не беремо до уваги — це інший ціновий сегмент і взагалі інша пісня). Гідного конкурента для GeForce RTX 2070, а з більш ефективним розгоном — і для RTX 2070 Super, але при цьому — за набагато нижчою ціною.
Проблема RX 5700 XT полягає лише в тому, що на даний момент на ринку представлені тільки референсні версії. Це не проблема в тому випадку, якщо ви заздалегідь плануєте замінити штатну СО на ватерблок повного покриття або альтернативний кулер — однак якщо відеокарту планується використовувати «як є», то варто визнати, що штатна СО турбінного типу обмежує можливості розгону.
Іншими словами, якщо молодший RX 5700 цілком можливо купувати і використовувати навіть у референсному варіанті без будь-яких втрат у розгоні або акустичному комфорті, то у випадку з RX 5700 XT краще дочекатися нереференсних версій. Знову ж таки, зовсім не виключено, що в них вендори змінять ліміти енергоспоживання і частот ужен на рівні біос, і екстремальний розгін стане доступний одразу «з коробки», без виправлення реєстру.
Зрозуміло, в такому разі і продуктивність RX 5700 XT виявиться на вищому рівні, ніж у тестового екземпляра. Але це ми перевіримо пізніше, за наявності адекватного «нерефа».