Корпус ITX розміром трохи більше книги нікого сьогодні вже не здивує, але в такому форматі, крім очевидних плюсів, є такі самі очевидні мінуси: проблеми з охолодженням, обмеженість у виборі комплектуючих, а вже про дискретну відеокарту можна відразу забути. Зовсім інший підхід можна спостерігати в корпусі ASUS ROG Z11. Дійсно, якщо від материнської плати не потрібно нічого, крім розміщення процесора, однієї відеокарти і декількох M.2 накопичувачів, то навіщо використовувати повнорозмірний ATX або EATX варіант? А ось для використовуваних пристроїв можна передбачити комфортний і ефективний простір. У цьому огляді з’ясуємо наскільки ідея вдала.
Специфікації
| Підтримка материнської плати | Mini-ITX, Mini-DTX |
| Підтримка накопичувачів | 4 х 2,5″, 1 x комбінований2,5″/3,5″ |
| Порти введення/виведення | 1 x USB 3.2 Gen2 Type C, 2 x USB 3.2 Gen1, 2 x USB 2.0, комбінований MiniJack 3,5 мм |
| Місця для радіаторів | 120мм, 240мм |
| Місця для вентиляторів | 2 х 120мм/140мм (зверху), 2 х 120мм (ззаду), 1 х 120мм/140мм (знизу) |
| Максимальна висота кулера процесора | 130мм |
| Максимальна довжина відеокарти | 320мм |
| Максимальна довжина блока живлення | 160мм (ATX, SFX) |
| Максимальний простір для укладання кабелів | 40мм |
| Розміри | 194мм х 531мм х 386мм |
| Вага | 8,73кг |
Зовнішній вигляд і упаковка
Велика коробка у фірмовому червоно-чорному ROG забарвленні відразу дає потрібний настрій, перед нами не мініатюрний корпус для офісного ПК, а серйозна основа для ігрової станції. Усередині надійне ущільнення, а сам Z11 поміщений у тканинний мішок, має чудовий вигляд.
Природно, мішок не головне, варто його зняти. На всю бічну стінку розміщено загартоване скло з геометричним візерунком. Тонування присутнє, але помірне.
На цьому скління не закінчується, на верхній або передній грані, залежно від розташування корпусу, теж присутній прозорий елемент. Там же розташовані органи управління і порти введення/виведення. На декоративній накладці розміщений логотип ROG з адресованим RGB-підсвічуванням.
Інша бічна стінка закрита товстою шліфованою алюмінієвою кришкою. Прикраса у вигляді візерунка, що перегукується з ним на склі, має доречний вигляд і підтримує загальну стилістику. У зоні розміщення відеокарти є зона повітрообміну, оснащена пиловим фільтром.
Нижня або задня грань корпусу також виконана одноманітно із загальним оформленням. Ніжки виглядають монументально і дуже схожі на ручки для перенесення, але на одній з них є попереджувальний напис про неприпустимість такого їх використання. За довгастими отворами видно пиловий фільтр, до питання повітрообміну в ASUS підійшли ґрунтовно.
Торцеві стінки закриті майже ідентичними пластиковими панелями з алюмінієвими накладками, але на одній з них присутні гумові накладки для розміщення корпусу вертикально. Панелі взаємозамінні і легко знімаються, утримуються вони засувками у верхній частині.
Спочатку встановлено три 140мм вентилятори для наскрізного продування корпусу. У місці розміщення блока живлення передбачено отвір забору повітря для його охолодження.
Бічні панелі закріплені гвинтами з одного боку, для складання комп’ютера доведеться відкрутити їх.
З іншого боку фігурні виступи панелей фіксуються в пазах.
Для встановлення блока живлення необхідно зняти нижню панель, фіксується вона одним гвинтом, інші місця кріплення виконані пластиковими шипами в отвори рами корпусу. Тепер зрозумілі попередження про неприпустимість використання ніжок для перенесення: самі «ручки» до нижньої панелі кріпляться надійно, але панель спроектована швидкознімною.
Усі основні місця повітрообміну захищені пиловими фільтрами, на фото не вистачає ще одного, про нього буде пізніше.
Внутрішній устрій і комплектація
Приступимо до вивчення конструктивних рішень усередині корпусу. Навіть з урахуванням закритих об’ємів праворуч і ліворуч внутрішній простір незвично великий для ITX корпусу. Кожух блока живлення виконаний із запасом. Накладка з логотипом серії ROG і тут забезпечена адресованим RGB-підсвічуванням.
На місці материнської плати закріплена фігурка кібер-самурая SE7EN, можна поставити на полицю.
У комплекті з корпусом можна виявити повний набір рамок і кріплення для різних сценаріїв складання комп’ютера. Найважливіший елемент — інструкція користувача, настійно рекомендую перед складанням ознайомитися із запропонованими схемами. Можна відзначити додаткову декоративну вставку з логотипом для горизонтального розміщення корпусу і «Г»-подібний перехідник шнура живлення, корисний у цьому ж випадку. Стяжки, гвинти на всі випадки життя і брендована викрутка завершують комплект.
Рамка 120мм радіатора передбачена для розміщення замість вентилятора над блоком живлення, водночас необхідно буде зняти верхню похилу частину кожуха.
Усі три вентилятори, встановлені заздалегідь у корпусі, мають маркування A1425L125, максимальний струм — 0,3А, а кількість обертів за хвилину — 1400.
Повернемося до дослідження нутрощів Z11, без фігурки самурая строгі лінії мають навіть привабливіший вигляд.
Цікава рацпропозиція інженерів ASUS з нахилом піддону материнської плати на 11 градусів, таке рішення має відразу безліч позитивних ефектів. У такий спосіб раціонально збільшено простір за піддоном для прокладання проводів у нижній частині корпусу за рахунок зменшення у верхній. У разі використання M.2 слота на зворотному боці материнської плати додатковий простір на охолодженні накопичувача також позначиться тільки позитивно. Паралельно з цим збільшено максимально допустиму ширину відеокарти до 155 мм. Не можна не відзначити візуальну незвичність і привабливість нахилу в закінченій збірці.
Декоративна накладка прикриває дроти підключення інтерфейсів і живлення, що підводяться до материнської плати. Приховувати є що, пучок важкий і їх акуратне розміщення без кожуха проблематичне.
Передбачено розміщення 2,5″ накопичувача на цій накладці. Крім цього, можна встановити один 3,5″ або два 2,5″ диски на кріпленні, розміщеному над місцем для додаткових 120мм вентиляторів. Ще один 2,5″ диск можна закріпити на дні корпусу під витяжними 140мм вентиляторами. Це, звісно, якщо є необхідність розмістити всередині корпусу накопичувачі крім M.2 слотів на материнській платі.
За піддоном закріплений контролер, який відповідає за вентилятори і синхронізацію підсвічування комплектуючих. Є функція USB 2.0 хаба. Рекомендовані способи під’єднання дротів позначені табличками.
В інструкції є докладна схема використання контролера. Варто зазначити, що зчитування кількості обертів вентиляторів проводиться тільки з першого конектора.
Не можна обійти стороною дбайливе розміщення липучок для організації акуратної проводки проводів у всіх необхідних місцях, кріплення стяжок теж передбачено. Турбота дизайнерів приємна.
Загальне враження від конструкції корпусу строго позитивне, товщина металу у всіх важливих елементів викликає повагу, міцність каркаса відмінна. Пилові фільтри, контролер, інші дрібниці — все це обіцяє приємний процес складання і використання.
Збірка комп’ютера
Конструкція корпусу передбачає використання кулера процесора заввишки до 130мм, великий баштовий охолоджувач з вентиляторами 140мм не розмістити. З іншого боку, використання повітряного охолодження від самого початку має компромісний характер із потужними комплектуючими — набагато практичніше відводити тепло від процесора відразу за межі корпусу з використанням рідинних систем. Розміщення AIO з радіатором до 240мм передбачено і гармонійно вписується в схему повітрообміну.
Перейдемо до складання, для цього знадобиться зняти всі накладні панелі корпусу крім малої скляної.
Список комплектуючих:
- Процесор: Intel Core i7-10700K;
- Охолодження: TUF Gaming LC 240 RGB;
- Відеокарта: ASUS TUF Gaming GeForce RTX 3060 Ti;
- Материнська плата: ASUS ROG STRIX B460-I Gaming;
- ОЗУ: ADATA XPG SPECTRIX D60G (AX4U360038G14C-DT60);
- SSD: Transcend TS120GSSD220S, 120ГБ;
- Блок живлення: Corsair RM850, 850Вт.
Заявлена підтримка блоків живлення завдовжки до 160мм, але якщо зняти верхню похилу частину кожуха, то можна встановити і більші. Ідеальним варіантом був би компактний модульний SFX, але в збірці використовується RM850 довжиною 180мм.
«Г»-подібний перехідник шнура живлення від самого початку призначений для горизонтального встановлення корпусу, але можливий і такий варіант розміщення вводу живлення у блока, що ніжка закриє прямий доступ.
Встановлюємо материнську плату на стійки, підключаємо кнопки і порти лицьової панелі корпусу, вентилятори системи охолодження процесора і дроти від контролера.
Пучок дротів за піддоном не викликає жаху навіть якщо не володіти майстерністю акуратного укладання.
Під час використання кастомного рідинного охолодження багато рішень щодо розміщення компонентів залишаються за збирачем, але в комплекті є рамка для встановлення помпи з віброізолювальним матеріалом. Причому встановлення помпи не повинно завадити використовувати декоративний кожух над проводами.
Система рідинного охолодження встановлюється в передбачене місце. У горизонтальному положенні корпусу водоблок з помпою буде верхньою точкою контуру, і з точки зору довготривалої експлуатації це не ідеальний варіант. З іншого боку, у вертикальному положенні корпусу таке розміщення буде оптимальним. Залишилося додати відеокарту, заявлено підтримку прискорювачів до 320 мм завдовжки, водночас товщина системи охолодження відеокарти може бути у два слоти і навіть більшою.
У збірці такого рівня передбачається акцент на використанні M.2 накопичувачів, але якщо необхідний ємний 2,5″ SATA диск, то без привернення уваги його можна розмістити на дні корпусу.
Обрана Geforce RTX 3060Ti у виконанні TUF комфортно розмістилася в корпусі, завдовжки вона трохи більша за 30 см. Запас вільного місця добре помітний. Не можна не відзначити, що передня або верхня скляна панель вигідно представляє відеокарту, безсумнівно, центральну фігуру будь-якої ігрової збірки.
Поруч із портами введення/виведення, прямо навпроти відеокарти, розташоване ще одне місце забору повітря, захищене пиловим фільтром. Постачання відеокарти свіжим повітрям — головна проблема сучасного ПК, інженери ASUS підійшли до цього питання відповідально.
Зібраний комп’ютер у підсумку має дуже ефектний вигляд, якщо оцінити набір комплектуючих і їхній об’єм, то і загальний розмір системного блоку вже не здається надмірно великим. Зручність складання можна порівняти з такою для великого вдалого корпусу з повнорозмірною ATX материнською платою, ніяких хірургічних операцій з підключення або глобальних завдань оптимізації простору для встановлення чого-небудь або прокладання дроту.
Тонування скла достатнє для затінення дрібних огріхів збірки, але водночас ніяк не перешкоджає спостереженню всіх фарб підсвічування комплектуючих. Фотографію зроблено через скло.
Оцінити всю красу переливів RGB можна в доданому відео.
Приємно спостерігати увагу до деталей, наприклад, індикація ввімкнення живлення інтегрована в кнопку.
Підсвічування елементів корпусу може регулюватися материнською платою або ж використовувати один із заготовлених ефектів, статичний колір теж передбачений. Перемикання режимів здійснюється окремою кнопкою.
Навіть якщо залишити поза увагою зручність складання і якість виконання нутрощів корпусу, то Z11 безсумнівно знайшов би шанувальників тільки через ефектний зовнішній вигляд.
Підключення
Єдине, до чого можна причепитися в закінченому складанні, — складність підключення монітора до відеокарти. Кабель необхідно завести всередину корпусу, доступ до відеокарти можна отримати тільки знявши бічну панель. Виправдати таке рішення можна необхідністю забезпечити хороший наскрізний продув корпусу, будь-який інший варіант розміщення материнської плати знижував би ефективність потоків.
На нижній/задній панелі корпусу передбачено кілька вступних отворів для кабелів. Необхідності в «Г»-подібних перехідниках для відеовиходів відеокарти немає, і навіть у разі додавання радіатора в цей відсік корпусу можна обійтися гнучким проводом із прямим конектором.
Як альтернативу дротового підключення до мережі можна використовувати Wi-Fi, наприклад розмістивши антену мережевої карти всередині корпусу. Алюмінієві панелі в зовнішньому оздобленні не дадуть змоги використовувати магнітну антену зовні.
З підключенням периферійних пристроїв проблем виникнути не повинно, панель із портами введення/виведення щедро забезпечена п’ятьма USB: одним Type-C 3.2 Gen 2 і по два версії 2.0 і 3.1 Gen1. Для підключення аудіопристроїв є комбінований MiniJack 3,5 мм.
Тестування
Як навантаження для тестування температурного режиму використовувався паралельно Heaven benchmark 4.0 з максимальними налаштуваннями і Cinebench R23 на 10 потоках процесора. Усі комплектуючі без розгону. Вибір навантаження не принциповий, необхідно змусити працювати відеокарту з повним використанням свого ліміту енергоспоживання, у разі TUF RTX 3060Ti — 200Вт. В іграх чи інших завданнях більшого виділення тепла від відеокарти не домогтися без зміни ліміту, а для процесора обраний тест створює навантаження, вище за типове ігрове.
У будь-якому разі обидва найгарячіші елементи збірки, процесор і відеокарта, працюють з упором у заводський ліміт енергоспоживання. Підсумкові 200Вт + 125Вт стали б непереборним завданням для мініатюрних mini-ITX збірок, подивимося, як впорається ASUS ROG Z11.
Керування швидкістю обертів вентиляторів залишено автоматичним системам материнської плати, фактично використовується режим «все під’єднали і більше не чіпали». Проте неприємного шуму від системного блока не відзначено, тільки гул потоків повітря. Моніторинг стану комплектуючих проводився програмою HWinfo:
- «Core Max» — графік температури найгарячішого ядра процесора;
- «GPU Temperature» — температура чіпа відеокарти;
- «CPU Package Power» — енергоспоживання процесора;
- «GPU Power» — енергоспоживання відеокарти;
- «CPU» — графік швидкості обертів вентиляторів системи охолодження процесора;
- «Chassis1» — графік швидкості обертів попередньо встановлених корпусних вентиляторів;
- «AIO Pump» — графік швидкості обертання помпи системи охолодження процесора.
Крім цього, можна звернути увагу на параметри «GPU Fan1» і «GPU Fan2» — швидкість обертання вентиляторів відеокарти.
Перший етап — корпус вертикально. Усі важливі показники стабілізувалися буквально за 10 хвилин, але для чистоти експерименту навантаження зберігалося протягом 50 хвилин. За кімнатної 22-23° відеокарта прогрілася до 62° і для підтримки такого режиму були потрібні оберти вентиляторів близько 2100 на хвилину. Ядра процесора після переходу в PL2 режим з обмеженням 125Вт стабілізувалися на позначці близько 76° на найгарячішому. Швидкість вентиляторів і помпи TUF Gaming LC 240 RGB трималася близько 1400 обертів на хвилину.
Другий етап — розміщуємо корпус горизонтально. Відеокарта моментально стає прохолоднішою більш ніж на 5 градусів, водночас швидкість її вентиляторів знижується на 250 обертів на хвилину. Для процесора і його системи охолодження жодних змін не відбулося. Причина поліпшення охолодження відеокарти — збільшення припливу повітря від вентилятора знизу корпусу, прогумовані накладки залишають занадто маленький зазор для повноцінного забору повітря, тепер же всі щілини в декоративній накладці використовуються на повну.
Третій етап — знімемо панель корпусу біля притяжного вентилятора, дамо йому працювати без перешкод. Температура відеокарти не змінюється, але оберти її вентиляторів знижуються ще більш ніж на 300 на хвилину. Загальне зниження температури всередині корпусу вже позначається і на процесорі, температура його найгарячішого ядра знижується приблизно на 5 градусів, а оберти вентиляторів AIO починають трохи падати.
У кожному з трьох етапів тестування температури всіх компонентів вийшли відмінними. Горизонтальне розташування трохи ефективніше в плані продування корпусу і насамперед постачання відеокарти прохолодним забортним повітрям. Якби гумові накладки, що виконують роль ніжок при вертикальному розташуванні корпусу, були трохи товстішими, то і такої різниці не було б. Можна ще відзначити невелике підвищення температури SSD накопичувача при горизонтальному розміщенні Z11.
Шум вентиляторів був помітний у моменти початку відтворення нового циклу рендеру в Cinebench, коли швидкості встановлених вентиляторів і процесорної AIO короткочасно перевищували усталені значення. Для комплектних 140мм вентиляторів можна позначити межу в 1000 об/хв, за якою шум їх роботи вже ставав вищим за шум потоків повітря.
Висновок
ASUS ROG Z11 точно не варто оцінювати мірками для звичайних ITX корпусів, їхні розміри та цільове використання непорівнянні. Насамперед Z11 розрахований на продуктивні ігрові збірки, в яких жоден з елементів не почуватиметься обмежено. Повноцінний повітрообмін не дозволить відеокарті перегрітися. Продумана конструкція навіть новачкові дасть можливість з першого разу спорудити гарний ПК, здатний не тільки запускати ігри, а й радувати власника зовнішнім виглядом. Немає жодного місця, де можна було б причепитися до товщини металу або невдалого вибору матеріалу. Шліфований алюміній, скло і значна вага готового системного блока — відмінна комбінація.
Незручність може викликати підключення монітора до відеокарти, але це особливості конструкції, а ось гумові накладки-ніжки можна було б і збільшити, зайві градуси у вертикальному положенні ні до чого.
Переваги:
- Зручність складання ПК;
- Якісні матеріали;
- Ефектний зовнішній вигляд;
- Багата комплектація під різні сценарії використання;
- Ефективна і продумана система повітрообміну.
Недоліки:
- Незручне підключення кабелю до виходів відеокарти;
- Висока ціна.