У середині 2022 року склалася ситуація, коли немає сенсу купувати звичайні «некрасиві» корпуси — простий корпус середньої якості з USB 3.0 роз’ємом на передній панелі став коштувати 2.800 рублів. А в бюджеті +500 рублів уже з’являється маса цікавого.
Вибір пристрою
З’явилося завдання зібрати не надто дорогий, але водночас досить продуктивний офісний комп’ютер. Він буде працювати в креслярських програмах, кошторисах, офісах, веб-серфінгу і так далі.
Начинку було обрано таку:
- Процесор Intel Core i5-11400 OEM
- Материнська плата MSI B560M PRO-E
- Оперативна пам’ять Kingston FURY Beast Black 16 ГБ
- Блок живлення AeroCool VX PLUS 500W
- Кулер DEEPCOOL GAMMAXX 300
- 250 ГБ SSD M.2 накопичувач SSD Samsung 980
Під розмір такої плати, з урахуванням відсутності дискретної відеокарти, не бачу сенсу брати великий корпус. Тому вимоги були: компактність, приємний зовнішній вигляд (все таки в офісі стоїть на виду), середня продувність, щоб ішло тепло від процесора. Бюджет збірки був невеликим, тому я не став йти далеко від вище озвученої суми 2.800 і замовив героя сьогоднішнього огляду:
Упаковка і комплектація
Від пакування корпусів мені потрібна одна… ну гаразд, дві якості: щоб корпус був захищений і не пошкодився при перевезенні, і отвір для хвата рукою.
З першим пунктом все добре — корпус поставляється в коробці кольору дикого-природного картону з чорно-білим зображенням самого корпусу. Усередині коробки корпус обгорнутий целофановим пакетом і зафіксований двома шматками пінопласту. Стандартний набір для недорогих корпусів.
І з другим пунктом, як видно на першому фото, теж порадували. А то часто на коробці немає виїмки для руки — доводиться притискати коробку до себе і нести, потім одяг у пилу і бруді…
Усередині корпусу прив’язаний пакетик з гвинтами, спікером і хомутами. Усі дроти досить довгі, їх точно вистачить для будь-якого варіанту прокладання. Фішка USB 3.2 має дублера у вигляді фішки USB 2.0 — на випадок, якщо ви ставите старе залізо в новий корпус, — новий синій роз’єм на передній панелі однаково працюватиме.
Зовнішній вигляд
Корпус досить компактний, дизайн я б назвав суворим — немає ніякого підсвічування, кричущих елементів, яскравих логотипів. Але, водночас, за рахунок перфорації передньої панелі і скла збоку виглядає незвично і цікаво. Саме те для ділової обстановки.
Лицьова панель
Передня панель виконана з жорсткого пластику, 2/3 панелі мають перфорацію для забору повітря. За перфорацією ховається дрібна сітка, покликана не пропускати пил всередину.
У верхній частині панелі навіщось залишено можливість встановлення дисковода.
У 2022 році не бачу в цьому сенсу, тому радий, що заглушка дисковода не впадає в очі і виконана в загальному стилі. Але пора вже всім корпусам позбутися цього архаїзму.
Верхня панель
На верхній панелі виробник розташував усі органи управління та індикації:
- Кнопка ввімкнення
- Кнопка перезавантаження
- 1 порт USB 3.2
- Гнізда мікрофона і навушників
- 1 порт USB 2.0
- Індикатори вбудовані в кнопки
Часто в корпусах можна зустріти комбінацію 1 USB 3.2 + 2 USB 2.0, але в цьому разі вирішили трохи заощадити, залишивши тільки один USB 2.0.
Навколо великої кнопки запуску білим горить індикація живлення, а навколо маленької перезавантаження червоним кольором — індикація роботи диска. Поруч із кнопкою живлення можна побачити невелику подряпину — вона була вже з заводу. Здалеку її, звісно, не видно.
Верхня частина корпусу не має перфорації, отже немає можливості встановити туди додаткові вентилятори або систему водяного охолодження. Це означає що корпус не розрахований на по-справжньому гарячі збірки.
Права стінка
Права кришка корпусу не несе в собі якогось художнього навантаження — її мета бути притиснутою до стіни або столу. Виробник зробив її опуклою по центру для зручності прихованого розміщення проводів і шнурів.
Ліва стінка
Ліва стінка, як водиться, улюбленець і найцікавіший предмет для опису.
Замість металевої кришки встановлено скло. Справжнє скло. І це радує, тому що за таку ціну часто можна зустріти тонований коричневий пластик.
Скло кріпиться до корпусу на 4 гвинти. Гвинти мають м’які гумові прокладки, щоб під час закручування ви не подряпали скло, або, не дай бог, воно не тріснуло. Посадкові місця для скла дбайливо прикриті гумовими прокладками. На задній кромці корпусу наклеєна м’яка стрічка для скла. Можна було приклеїти її по всьому периметру.
Я думаю, виробник взяв за основу корпус від уже наявної моделі без скла, оскільки на корпусі по периметру встановлення скла нанесено перфорацію і пази для встановлення звичайної металевої кришки.
Покопавшись на сайті, знайшов що є точно такий самий корпус із металевою кришкою DEEPCOOL MATREXX 30 SI — чомусь він навіть трохи дорожчий за версію зі склом…
Я не проти такого рішення, але хотів би, щоб у такому разі, виробник зробив чорну непрозору облямівку по периметру всього скла — вона б приховала технологічні отвори і не зіпсувала б зовнішній вигляд.
Чомусь скло не обклеєне транспортувальною плівкою, хоча б з одного боку… Потрібно поводитися з ним акуратно… З плівкою було б спокійніше на етапі складання. Ну і як же приємне відчуття зняття плівки з нової речі?
Нижня панель
Корпус стоїть на 4 круглих окремих ніжках. Виконано їх із пластику, антиковзні наклейки відсутні. Таке піднесення над поверхнею необхідне для того, щоб блок живлення, розташований внизу корпусу, міг брати повітря для охолодження.
Щоб разом із повітрям у блок живлення потрапляло менше пилу — передбачена дрібна сіточка.
Вона встановлена в пази, час від часу її потрібно буде знімати і чистити. Отвір у корпусі збігається з вентиляцією блока живлення.
Товщину металу я не можу виміряти спецінструментом, але на мою думку вона достатня. Якщо спробувати сильно натиснути двома пальцями, наприклад, у центрі верхньої панелі — продавлювання практично відсутнє. Теж саме стосується правої стінки. Все таки корпус важить 3.62 кг, а це означає, що навіть з урахуванням ваги скла — метал використаний не найтонший. У природі трапляються корпуси вагою навіть 2 кг — у них від дотику пальцем уже може утворитися вм’ятина. Цей корпус не з таких.
Нутрощі
Корпус досить компактний, тому посадкові місця є тільки під материнські плати форм-фактора Mini-Tower, Micro-ATX, Mini-ITX.
На панелі для монтажу плати є багато отворів для прокладання кабелів і шлейфів.
- Великий отвір у районі верхньої частини материнської плати — дасть змогу встановити і зняти кулер із бекплейтом, не виймаючи плату з корпусу. Це приємна можливість на майбутнє.
- Нижче є невеликий вузький отвір — за його допомогою можна буде акуратно і непомітно підвести до плати ззаду конектори USB, звуку, кнопок увімкнення.
- Праворуч розташовані 3 вертикальні отвори для прокладання проводів.
- Нижче є отвір для відведення проводів блока живлення до задньої стінки.
Але ось де отвір для кабелю живлення процесора?
Його немає, тому доведеться проводити кабель живлення на видноті. Але якби отвір був, можливо, кришка перетискала б дроти, проведені ззаду.
У верхній частині корпусу розташований кошик для встановлення дисковода. Ну хоч добре що виробник зовнішню її частину (ближню до скла) зробив компактною і вона не буде муляти очі.
Під кошиком є місце для кріплення 2.5 дюймового диска, а нижче відсік для встановлення цілих трьох дисків формату 3,5 дюйма.
Куди стільки дисків у 2022 році мені теж не дуже зрозуміло. Я б вважав за краще залишити місце для 1-2 дисків і звільнити простір у корпусі. Салазок для швидкого встановлення дисків немає.
На задній стінці вже встановлено додатковий вентилятор діаметром 120 мм.
Він якраз потрібен у нашій збірці, щоб швидше виводити за межі корпусу гаряче повітря від баштового кулера. На передню панель теж можливе встановлення одного такого кулера. Штатно його немає — у нашій збірці він не знадобиться.
Три заглушки для встановлення відеокарти або пристроїв PCI запаяні, а одна знімна багаторазова. Якщо демонтували одну з трьох нижніх, то назад її вже не поставите. Тому варто серйозно поставитися до необхідності виламувати їх, щоб потім не дратувала дірка і просвіт ззаду.
Встановлені пристрої притискатиме металева пластина, що фіксується гвинтами — бюджетне рішення. Нічого цікавого.
У центральній частині корпусу праворуч немає якихось конструкцій, тому, здається, нічого не обмежує можливість встановлення масивної відеокарти. Але виробник заявляє максимальну довжину відеокарти всього 250 мм — велика відеокарта не поміститься через високий відсік для 3,5″ дисків. Якби його зробили на 1-2 диски, то простір для відеокарти б з’явився.
Місце встановлення блока живлення нічим не приховано — через скло будуть чудово проглядатися як сам блок, так і його дроти. Я б вважав за краще закрити це місце окремою панеллю, яка плавно б переходила у відсік 3,5 дюймових дисків. Тоді низ корпусу мав би цілісний вигляд, не було б видно ні блока живлення, ні дротів (особливо тих, що залишилися незадіяними), ні самих дисків.
Збірка і монтаж
Проблем зі складанням у мене не виникло. Усе пройшло штатно.
Встановив заглушку задньої панелі і материнську плату, всі посадкові місця під неї вже були вкручені в корпус.
Через отвори в нижній частині, трохи вище за блок живлення, підвів фішки USB 2.0, передньої звукової панелі і кнопок з індикацією.
Мені дуже подобається, коли є така можливість — провести ці дроти ззаду, оскільки їх досить багато і вони муляють очі, якщо проведені лицьовим боком.
Дроти блоку живлення повів за праву кришку, основний 24 pin штекер повернув через верхній отвір. А 8 pin все ж довелося вести у всіх на виду. Але добре що ця область під «дахом» корпусу і сильно не впадає в очі.
Решту дротів довелося стягнути хомутом і покласти у відсік для 3.5″ дисків. Не дуже естетично, але в опуклості на правій кришці не так багато місця, щоб розташувати там так багато фішок. Якби до цих фішок були під’єднані відеокарта і диски — думаю, можна було б усе заховати без такого варварства.
Місце для встановлення 3,5 дюймових дисків залишилося невикористаним за призначенням — можна буде туди, або на сам відсік, поставити якийсь офісний талісман, щоб хоч якось виправдати наявність цієї конструкції=)
У підсумку ззаду дроти не заважають кришці закриватися, спереду, звісно, дроти видно — але будемо сподіватися, що тоноване скло зробить їх менш помітними.
У зібраному вигляді корпус щільно стоїть на ніжках — взявшись за верхню кришку розхитати його не вдається, а значить і вібрацій від нього немає. Досить товстий метал і рівномірно відлиті ніжки роблять свою справу.
З трьома кулерами всередині — шум практично відсутній — його добре приховує скло, а також відсутність вентиляції на верхній панелі. Тому, ще раз нагадаю, що в корпус небажано встановлювати «гаряче» залізо.
Вердикт
Корпус було обрано через невисоку вартість, класичний не кричущий вигляд і відсутність зайвого підсвічування.
За ціну в 3 тисячі рублів до плюсів корпусу можна віднести таке:
- Компактний розмір
- Якісне скло (а не пластик)
- Свіжий роз’єм USB 3.2 на передній панелі
- Велика зручна кнопка ввімкнення з індикацією
- Безліч отворів на монтажній стінці
- Вентилятор на видув у комплекті, і можливість встановлення вентилятора на вдув
До мінусів, або моїх побажань, можна віднести таке:
- Периметр рамки слід було пофарбувати в чорний колір, щоб приховати технологічні отвори, які не використовуються в цьому корпусі
- Кошик для 3.5″ дисків можна було зробити меншим і нижчим — краще б виглядало і з’явилося б місце для встановлення довшої відеокарти
- З лицьової панелі варто було прибрати можливість встановлення архаїчного дисковода, щоб не псувати цілісність передньої панелі
- Хотілося б закриту шахту блока живлення на всю довжину корпусу і отвори для дроту живлення процесора у верхній частині монтажної плати
Тому якщо вам потрібен недорогий, компактний, без дитячого підсвічування, з можливістю частково прихованого прокладення кабелів корпус для негарячого складання — можете брати сміливо.
До слова, я беру цей корпус уже далеко не вперше, і не востаннє. Тому спостерігаю цю модель у часовому проміжку — якихось проблем зі стійкістю, роботою кнопок і портів не спостерігається.
PS: Фотобонус