Огляд ноутбука Lenovo B50-30 (20382)

Доброго дня, шановні читачі. В даному огляді ми розглянемо бюджетну модель ноутбука Lenovo B50-30 . Роздрібна ціна, на момент публікації огляду, становила в районі 16-17 тис. рублів. Ноутбук побудований на базі SoC (System-on-a-Chip, система на кристалі) Intel Celeron N2830 , що відноситься до платформи Bay Trail-M (архітектура Silvermont). Вона є еволюційним продовженням лінійки процесорів сімейства Intel Atom. Завдяки оптимізованому виробничому 22-нм техпроцесу, показники продуктивності та енергоспоживання істотно покращилися. Здебільшого зростання продуктивності зумовлене можливістю позачергового виконання інструкцій, чого раніше в лінійці Atom не було. Також у новому поколінні прибрали підтримку технології Hyper-Threading, але додали підтримку нових наборів інструкцій SSE 4.1 і 4.2, у деяких моделях додали і підтримку AES. За заявами Intel продуктивність на такт зросла до 50%. Усе це й дало змогу «підвищити» ці процесори до рівня Celeron і Pentium.

Технічні характеристики.

Спочатку подивимося на технічні характеристики пристрою:

— Екран: діагональ 15,6 «, роздільна здатність 1366×768, матриця TN + film, підсвічування LED, покриття матове — SoC: Intel Celeron N2830, 2 ядра, 2160 МГц (2410 MHz Burst Frequency), L2 1024 КБ, TDP 7,5 Вт — Оперативна пам’ять: 2Гб DDR3L 1600 МГц — Графічна підсистема: — Вбудована Intel HD Graphics (Bay Trail), 313 — 750 MHz, Direct X 11, Shader 5. 0, Quick Sync Video, Wireless Display. — Пристрій зберігання даних: HDD 320 Гб, 5400 об/хв, SATA — Оптичний привід: DVD-Super Multi — Мережеві інтерфейси: Wi-Fi 802.11b/g/n, Bluetooth 4.0, Ethernet 1000 Мбіт/с — Порти та роз’єми: 1х USB 3.0, 2x USB 2.0, HDMI , VGA (D-Sub), 3. 5 мм combo — Кардрідер: підтримка форматів SD, SDHC, SDXC — Камера: 1,3 Мп — Акумулятор: Li-Ion 32 Вт*год, 2200 мАгод, 14.4 В — Матеріал корпусу: пластик — Розміри: 380 х 262 х 25 мм — Вага: 2,32 кг (за власними вимірами 2,2 кг)

Упаковка та комплектація.

Ноутбук продається в невибагливій картонній коробці, з логотипом компанії Lenovo і Intel . Зверху є ручка для перенесення.

На ній є лише кілька стікерів — один із загальною інформацією щодо товару-виробника і більш докладний з конфігурацією моделі з торця.

Усередині ноутбук надійно зафіксований за допомогою спіненого ущільнювача, з краю розташовується батарея і зарядний пристрій.

Комплект стандартний для бюджетних моделей:

— акумуляторна батарея — зарядний пристрій — керівництво користувача, гарантійний талон і список сервісних центрів

Акумуляторна батарея виробництва фірми SANYO.

Параметри 32 Вт*год, 2200 мАгод, 14.4 В

Блок живлення 20 В 2,25 А, потужність 45 Вт. Довжина шнура від розетки до ноутбука 2,75 метра.

Дизайн і функціональні елементи.

Дизайн ноутбука без вишукувань, класичні строгі лінії. Радує, що глянець в оформленні майже відсутній — лише тонка смужка під екраном і на зрізах нижньої кришки в районі петель.

Верхня кришка з гладкого матового пластику, з прикрас лише логотип виробника. Причому пластик досить м’який і легко дряпається, необхідно врахувати це під час експлуатації.

Із заднього боку будь-які функціональні елементи відсутні.

Нижня кришка з шорсткого пластику. По кутах досить високі ніжки з м’якої гуми, що забезпечують пристрою хорошу стійкість. Там же розташовані три ряди вентиляційних отворів (з інших сторін вентиляції немає).

На лівому торці розташовані:

— роз’єм підключення блока живлення, поруч із ним світлодіодний індикатор — аналоговий відео вихід VGA (D-SUB) — мережевий роз’єм Ethernet RJ-45 — цифровий відеовихід HDMI — порт USB3.0 — порт USB2.0

На правому торці:

— комбінований роз’єм jack 3.5 для навушників-мікрофона — порт USB 2.0 — отвір з кнопкою Novo Button — оптичний привід DVD-RW — отвір для Kensington Lock

На передньому торці зліва розміщений кардрідер і два індикатори — живлення і активності жорсткого диска. Діоди не яскраві, сама грань скошена вниз від користувача. Тому вони не заважають працювати навіть у темряві.

Клавіатура острівного типу, з повноцінним цифровим блоком. Стрілки не зменшені, лівий Shift довгий, що досить непогано.

Окремих індикаторів CapsLock і NumLock немає, вони виконані у вигляді крихітних світлодіодів на самих клавішах. Вельми зручне рішення, на мій погляд.

На жаль, не обійшлося без ложки дьогтю — присутній відчутний горизонтальний люфт всієї лівої частини клавіатури, починаючи з лінії букв I-K-M. Вона трохи піднята вгору, а при натисканні клавіш опускається вниз. Друкувати при такому люфті не дуже комфортно.

У верхньому лівому кутку розташована кнопка ввімкнення ноутбука. Підсвічування помірне, в очі не впадає.

Під клавіатурним блоком розташований тачпад. Він трохи втоплений у корпус, кнопки розділені на дві фізичні клавіші. Розміри блоку 100х64 мм.

У лівій частині робочої поверхні розміщено дактилоскопічний датчик. Досить рідкісне явище в бюджетних моделях. За бажання можна налаштувати той самий вхід у Windows за відбитком пальця.

Під екраном розташована витягнута на всю довжину решітка з дрібними отворами, під нею заховані динаміки. Плюси такого розташування в тому, що гучність звуку не приглушується при використанні ноутбука на м’яких поверхнях. Як це буває, коли динаміки винесені вниз або на передній край. Гучність звуку не висока, баси відсутні як клас, але при цьому рівня цілком достатньо для перегляду фільмів. На максимальній гучності хрипів і спотворень немає.

У ноутбуці встановлена матриця з діагоналлю 15,6″ (40 см). Технологія виготовлення TN+film, роздільна здатність 1366×768, підсвічування LED. Поверхня матова. Якість типова для недорогих рішень на матриці TN+film — сама картинка непогана, яскравість достатня, але кути огляду невеликі.

При русі вбік-вгору картинка тьмяніє, при погляді знизу йде в чорноту.

Виробник матриці LG Display, модель LP156WHB-TPD1.

Зверху по центру розташовується отвір вбудованого мікрофона, веб-камера з роздільною здатністю 1,3 Мп і індикатор її активності. Якості камери і мікрофона достатньо для відеодзвінків у Skype і подібних програмах. Для м’якого закриття кришки по її периметру наклеєні пом’якшувальні гумки, по дві зверху і знизу, і по одній з боків екрана.

Внутрішня начинка.

З нижнього боку ноутбука є знімна кришка для швидкого доступу до внутрішніх компонентів, досить відкрутити пару болтів і зрушити її на себе. Після чого бачимо такі компоненти:

1) Жорсткий диск об’ємом 320 Гб, модель WD WD3200LPCX, серія Blue, 5400 об/хв, вироблений у Малайзії. Диск slim формату, зі зменшеною до 7 мм висотою. При установці більш товстого диска кришка не закриється, треба це враховувати при бажанні змінити диск. Або доведеться «допилювати» саму кришку. Також варто зазначити, що місце кріплення жорсткого диска опломбовано. Тому самостійна заміна HDD призведе скоріше за все до зняття ноутбука з гарантії.

2) Адаптер Wi-Fi, на чіпсеті Qualcomm Atheros

3) Процесор (SoC) Celeron N2830, прикритий захисним кожухом. Жодних теплових трубок і радіаторів не видно, система охолодження працює в пасивному режимі — вентиляторів у цьому ноутбуці немає. Що й не дивно, TDP заявлений на рівні всього 7,5 Вт.

4) Батарейка CMOS CR2032, за необхідності заміна доступна навіть недосвідченому користувачеві.

5) Модуль оперативної пам’яті 2 Гб DDR3L 1600 МГц, модель Samsung M471B5674QH0-YK0. Поруч з ним розташований другий слот під оперативну пам’ять, максимальний обсяг пам’яті можна збільшити до 8 Гб.

Ще з можливостей апгрейда — можна замінити DVD привід, або поставити на його місце через перехідник другий HDD або SSD. Для вилучення приводу необхідно відкрутити один болт на нижній кришці, поруч із ним відповідний символ у вигляді кола з рискою. Після цього привід можна витягувати. У ноутбуці спочатку встановлена модель MATSHITA UJ8FBS, slim варіант з висотою 9,5 мм.

Програмне забезпечення.

Операційна система і встановлене ПЗ

Ноутбук йде з попередньо встановленою системою Windows 8.1 для однієї мови з Bing , розрядність 64-bit. Відмінність цієї версії від звичайної Windows 8 Core лише в тому, що пошукова система Bing обрана за замовчуванням в Internet Explorer. При цьому користувачеві змінити пошукову систему за замовчуванням ніхто не заважає.

Будь-яких інших обмежень, як це свого часу було на тій самій Windows 7 Starter, у цій редакції немає. За інформацією в мережі за дану версію ОС виробнику не треба платити ліцензійні відрахування Microsoft, тому її часто ставлять на ноутбуки нижнього цінового діапазону.

Тепер розглянемо, що приніс в ОС виробник. Перше що впадає в око, це доданий логотип компанії в екран завантаження ОС. Після завантаження ми бачимо досить значний список встановлених програм. Як фірмових утиліт від Lenovo, так і ПЗ сторонніх виробників.

Звичайно справа смаку, але як на мене, така кількість встановленого ПЗ явно надлишкова. Вартих уваги програм серед цієї купи виявилося не так вже й багато. Той же Microsoft Office тут демо на 30 днів, ключа ліцензії немає. При цьому функціонал фірмових утиліт від Lenovo частково перетинається і дублює налаштування, які можна виконати і штатними засобами ОС. Наприклад програма Lenovo Solution Center, яка дає доступ до всього програмного забезпечення Lenovo і частини системних налаштувань з одного додатка.

Подібний же функціонал, але меншою мірою, міститься в додатку Lenovo Settings. Там же є можливість простого створення Wi-Fi точки доступу.

Функціонал з управління електроживленням винесено в окрему утиліту Energy Manager. У ній можна вести планувальник заряду акумулятора, ввімкнути режим зберігання (максимальний заряд обмежується значенням у 55-60%, що оптимально для зберігання Li-Ion батарей). Щоправда, з даною утилітою під час тестування виявився неприємний конфуз — частота процесора обмежувалася значенням у 833 МГц, незалежно від вибору планів електроживлення і наявності-відсутності електромережі. Не виключаю, що це приватний «глюк», можливо, щось і зайве почистив під час видалення програм, але мені довелося видалити програму, для того щоб процесор запрацював на повній швидкості.

Налаштування безпеки об’єднані в утиліті Lenovo Security Suite.

Є можливість блокування запису на USB накопичувачі.

Є також менеджер паролів, ідентифікація можлива зокрема й за відбитком пальця.

Окремо варто відзначити вельми корисну утиліту для резервного копіювання системи під назвою OneKey Recovery .

Вище на скріншоті варіант створення резервної копії з під уже запущеної ОС.

Але найцікавіше далі — у ноутбуці є ще й апаратна кнопка Novo Button для запуску програми з прихованого розділу на жорсткому диску (оболонка WinPE). Для цього необхідно на вимкненому ноутбуці натиснути відповідну кнопку (в даній моделі захована в отворі на правому торці, поруч з портом USB). Ноутбук увімкнеться і побачимо на екрані таке меню.

Якщо вибрати System Recovery, то побачимо вже знайомий інтерфейс програми OneKey Recovery.

Причому можна відновити систему як до заводського стану, так і вибрати створений раніше самостійно архів. Дуже зручно, мені програма сподобалася у використанні. За бажання можна зробити і власний вихідний образ з потрібними налаштуваннями, подібні інструкції в мережі є. Єдине, варто пам’ятати про прив’язку до розділу на жорсткому диску, у разі його видалення або заміни диска, функція відновлення за кнопкою Novo Button стане недоступною (тільки останній пункт меню).

Встановлено в системі і програмний компонент для надання звукових ефектів під назвою Dolby Digital Plus.

Сам звук реалізовано на чіпі Realtek ALC233, налаштування стандартного ПЗ на скріншоті нижче.

BIOS

BIOS у цьому випадку представлений моделлю Insyde H20 з підтримкою UEFI. Зайти в налаштування можна по клавіші F2. Правда, для цього треба спочатку відключити опцію Secure Boot. Тому перший раз у BIOS потрібно буде зайти через кнопку Novo Button. Другий спосіб через варіанти спеціального завантаження у Windows 8. Треба зайти через Metro меню в параметри ПК — оновлення та відновлення — особливі варіанти завантаження, після перезавантаження заходимо в діагностика — додаткові параметри — параметри вбудованого ПЗ UEFI. «Спасибі» Microsoft за таке «спрощення» у Windows 8. Як то кажуть «відчуйте різницю»…

Самі ж налаштування BIOS цілком стандартні, лише найнеобхідніше. Хіба що скажу окремо про пункт HotKey Mode, при його положенні в Enable клавіші F1-F12 працюють у режимі додаткових функцій. При відключенні клавіші працюють у стандартному режимі, а для використання додатковий функцій треба використовувати поєднанні кнопки Fn + потрібна клавіша.

Тестування продуктивності.

Для початку розглянемо коротко можливості сімейства SoC, на якій заснований даний ноутбук. Для цього подивимося на блок-схему:

Що ми маємо — виробляється за 22-нм технологією; може містити від 2 до 4 обчислювальних ядер; підтримка двоканальної пам’яті DDR3L 1066-1333MHz; містить графічне ядро класу HD Graphics з чотирма виконавчими пристроями; підтримка дисплеїв з роздільною здатністю до 2560×1600; підтримка апаратного декодування; WiDi (Wireless Display) і QuickSync; підтримка USB 3.0 і 2.0, SATA II; також у розпорядженні збірки 4 лінії PCI-E 2.0 для підключення зовнішніх контролерів. Тепловий пакет мобільної лінійки обмежений значенням у 7,5 Вт. Шкода що немає підтримки SATA-3 і пам’яті з частотою вище 1333 МГц, але пам’ятаємо про позиціонування платформи в якості бюджетної.

У ноутбуці, що тестується, встановлено SoC з молодших моделей сімейства, Celeron N2830, з двома обчислювальними ядрами і частотою роботи 2160 МГц (2410 МГц Burst).

Пам’ять встановлена DDR3L 1600 МГц, але через обмеження платформи працює на швидкості 1333 МГц.

Тест кешу-пам’яті з утиліти AIDA 64.

Швидкості невеликі, навіть з урахуванням зниженої частоти роботи пам’яті. Причому додавання другого модуля пам’яті картину суттєво не змінює. Зростає більш-менш істотно лише швидкість копіювання. Мабуть швидкісні показники обмежує контролер пам’яті.

Тест GPGPU, все з тієї ж AIDA 64.

Тест стабільності LinX. Після 10-ти хвилинного прогону максимальна температура склала всього 62 °C. У простої в районі 50 °C. І це при пасивній системі охолодження, без вентилятора. Так що результати тесту відмінні. Перегрів ноутбуку не загрожує.

Дискова система в ноутбуці представлена моделлю від компанії Western Digital серії Blue, об’єм диска 320 Гб, швидкість обертання шпинделя 5400 об./хв. Під час роботи диск практично не чути, тиха модель.

Продуктивність комплектного HDD на рівні аналогічних моделей. Заодно було протестовано швидкість роботи з SSD накопичувачем, модель Kingston V300 60 Гб на контролері SandForce SF-2281.

При тестуванні SSD швидкість передбачувано обмежилася можливостями інтерфейсу SATA II. Втім для системного диска цього цілком достатньо.

Кілька слів про графічну систему. Тут вона представлена вбудованим відео ядром Intel HD Graphics (Bay Trail) без власної відеопам’яті, для цих потреб використовується оперативна пам’ять. Основою послужило ядро від процесорів покоління Ivy Bridge, але при цьому залишили лише 4 виконавчі блоки і частоту обмежили позначкою в 750 МГц.

Так що про яку-небудь серйозну ігрову продуктивність говорити не доводиться. Годиться лише для старих іграшок або зовсім не вимогливих ігор. До того ж ще й процесор не з потужних.

Для прикладу наведу лише плачевні результати тесту Unigine Heaven Benchmark.

Далі буде кілька групових тестів, щоб продуктивність можна було порівняти з конкретними конфігураціями.

Тести проводилися на вихідній конфігурації, з 2 Гб пам’яті і без SSD диска. Конкуренти були підібрані з наявного під рукою заліза, різних поколінь, але з урахуванням цінового сегмента і рівня продуктивності:

1) Нетбук Acer Aspire One D250 .

Конфігурація: Intel Atom N270 1,6 ГГц/1 Гб DDR2/160 Гб/Windows 7 Pro x86

2) Нетбук Asus Eee PC 1015BX .

Конфігурація: AMD C-60 1.0 ГГц/2Гб DDR3/320 Гб/Windows 7 Starter

3) Ноутбук Lenovo G500 (модель 20236)

Конфігурація: Celeron 1005M 1,9 ГГц/2 Гб DDR3/500 Гб/Windows 7 Pro x64

Результати вбудованого бенчмарка 7-zip (загальний рейтинг)

За результатами тесту бачимо перевагу нової SoC над дідусем Intel Atom N270 в районі 60-70%. Перевага вражає, хоча і не настільки значна, якщо згадати, що Atom N270 мав всього лише одне фізичне ядро і випущений в далекому 2008 році. При цьому відставання від Celeron 1005M (архітектура Ivy Bridge) близько 30%.

Fritz Chess Benchmark

Результати схожі, +60% відносно Atom N270 і-30% порівняно з Celeron 1005M.

PassMark PerformanceTest

Тут без результату Acer Aspire One D250, там програма валилася в помилку на графічних тестах. Відставання від Celeron 1005M у районі 35%.

CINEBENCH R15

Тест запускається лише на 64-bit системах. Тому результату всього два. Тут уже «рахунок» розгромний, відставання від Celeron 1005M майже дворазове, в районі 86%. Для серйозної роботи з графікою-відео процесор явно не годиться.

Що в підсумку по продуктивності. Треба відзначити, що прогрес у сімействі Atom як то кажуть на обличчя, але при цьому відставання від нижньої лінійки процесорів архітектури Core все ще солідні 30%, а у важких завданнях і під 90%.

Автономна робота.

Ноутбук укомплектований Li-Ion акумулятором з доволі скромною ємністю в 2200 мАг. Час автономної роботи заявлено в районі 5 годин.

Заміри проводилися утилітою Imtec Battery Mark 1.1 у трьох сценаріях роботи:

* Video — утиліта працює без навантаження, у повноекранному режимі відтворюється DVD-рип розміром 1,47 Гб (MPEG4, бітрейт 1,8 Мб/с), програвач Media Player Classic Home Cinema, яскравість екрану 80%, гучність 50%, схема електроживлення збалансована.

* Internet — режим веб-серфінгу, використовується яскравість екрана 80%, схема електроживлення збалансована.

* Full — тестування зазначеною утилітою в режимі повного навантаження, яскравість екрана 100%, схема електроживлення збалансована.

Wi-Fi був увімкнений у всіх трьох сценаріях.

За тестами отримуємо приблизно ті самі 5 годин, при зниженій яскравості і невеликому навантаженні думаю витягне і трохи довше. Цілком непогано, з урахуванням невеликої ємності батареї. З енергоефективністю у новій SoC все в порядку.

Висновок.

За результатами тестів можна сказати наступне — для роботи з офісними документами, інтернет-серфінгу, перегляду фільмів і прослуховування музики цей ноутбук цілком годиться. Особливо з урахуванням хорошої автономності, невеликої ваги і нульового рівня шуму. Порадував і відсік швидкого доступу до компонентів, зокрема наявність другого слота під пам’ять, у ноутбуках подібного класу така можливість не завжди є. Підвела в цій моделі тільки клавіатура, хоча можливо це недолік конкретного екземпляра. Ну і непроста ситуація в плані поточної ціни, за аналогічну ціну (і навіть дешевше) можна купити той самий ноутбук Lenovo G500, на базі процесора Celeron 1005M, продуктивність якого буде вищою як мінімум на третину. Хоча це і тимчасова ситуація, в даному випадку розпродаються залишки на процесорах сімейства Ivy Bridge, довго це не триватиме.

Тому моя рекомендація така — поки є така можливість, брати як бюджетний офісний варіант моделі на базі Celeron 1005M. Якщо таких не з’явиться у продажу, то і ноутбуки на базі Celeron N/Pentium N підійдуть як бюджетний варіант.

Плюси і мінуси: + невелика ціна + безшумна система охолодження + можливість простого апгрейду пам’яті + хороша автономність + сканер відбитків пальців — люфт клавіатурного блоку — низька продуктивність у важких завданнях

Висловлюю подяку компанії ДНС і компанії Intel за можливість тестування цього ноутбука.