Представляю вам огляд повнорозмірних стереоколонок Defender Mercury 55 MKII, призначених для під’єднання до звуковідтворювальної апаратури, чи то комп’ютери, телевізори, чи то просто смартфони. В огляді також буде невелике розбирання і враження від прослуховування, тому кому цікаво, ласкаво прошу…
Характеристики:
— Найменування моделі — Mercury 55 MKII
— Тип продукту — акустична система
— Кількість каналів — два (стерео)
— Матеріал корпусу — МДФ
— Сумарна вихідна потужність (RMS) — 60Вт (2*30Вт)
— Діапазон відтворюваних частот — 50-20000 Гц
— Опір динаміків — 6 Ом
— Регулювання — гучність, тембр НЧ/ВЧ, відлуння-ефект, гучність мікрофона
— Вага — близько 15 кг
Комплектація:
— Стереоколонки Defender Mercury 55 MKII
— Адаптер для підключення до зовнішніх джерел звуку
— Адаптер для підключення до CD і DVD-плеєрів
— Інструкція з експлуатації
Акустична система Defender Mercury 55 MKII поставляється в подвійній картонній коробці, одна з яких транспортувальна. На внутрішній коробці є найменування моделі, основні характеристики та особливості пристрою. Габарити коробки значні (близько 580мм*560мм*270мм), ось порівняння з тисячною банкнотою:
Для додаткового захисту виробу під час транспортування, всередині коробки присутні пінопластові вкладиші, які надійно зберігають колонки від механічних впливів:
Важливим є і те, що колонки встановлені фронтальними панелями одна до одної, тому навіть у разі сильного удару в процесі доставки, постраждає максимум тільки дерев’яний корпус.
Из дополнительных принадлежностей можно отметить лишь краткую инструкцию с гарантийным талоном и два RCA -> mini Jack кабелю-перехідника:
Найдовший з них має довжину 3м і дає змогу під’єднувати колонки до джерела звуку, наприклад, комп’ютера, смартфона або ноутбука. Короткий перехідник призначено для під’єднання до старої аудіо/відеоапаратури, що має RCA-виходи (тюльпани), звісно, за допомогою того самого довгого кабелю:
Загалом, комплектація достатня, все доступно для роботи «з коробки».
Зовнішній вигляд:
Колонки Defender Mercury 55 MKII мають вельми солідний і значний вигляд:
У цьому допомагають їм сувора прямокутна форма корпусу, передня панель з приємного глянсового пластику і низькочастотні динаміки, що агресивно дивляться. Варто відзначити, що розміри корпусу вельми немаленькі і становлять ні багато, ні мало 500мм*250мм*205мм. Причому сам корпус не має якихось заокруглень і виконаний з МДФ панелей, покритих темною фарбою. Тут слід зауважити, що від невеликих корпусів гарного звуку не домогтися, хоч би які були встановлені там динаміки, а вже тим більше не отримати гарне «басовите» забарвлення звуку при використанні пластикових корпусів. Багато домашніх конструкторів, які збирають свої унікальні АС, знають два основних правила під час конструювання: тільки дерев’яний корпус і відповідний об’єм, а вже найоптимальніше забарвлення звучання «домагається» відповідною схемою, наприклад, закритий ящик (ЗЯ), фазоінвертор (ФІ), панель акустичного опору (ПАС) і деякі інші.
Щоб уся ця краса не припала пилом або не дай боже не подряпалася під час доставки, передні панелі заклеєні транспортувальними плівками:
Незважаючи на весь свій витончений вигляд, дизайн колонок таїть у собі кілька очевидних мінусів. По-перше, глянсова панель відмінно притягує до себе пил і збирає практично всі відбитки пальців, тому щоб вражаючий зовнішній вигляд колонок не збляк з часом, доведеться регулярно їх протирати. По-друге, низькочастотні динаміки нічим не закриті, тому, щоб уникнути їхнього пошкодження, краще встановити колонки якомога вище, наприклад, на верхню полицю комп’ютерного столу, шафи, або просто підвісити на стіну. Якщо у квартирі є діти і домашні улюбленці, то про встановлення цієї АС на підлогу можна забути.
Права колонка є основною/базовою, тому вся електроніка розташована саме в ній:
Зовні корпусу можна лише помітити блок регулювання звучання, який представлений регуляторами гучності, низьких і високих частот, а також два регулятори мікрофонів:
Єдине, що мені категорично не сподобалося — це індикатор живлення, що яскраво світиться:
Розташований він прямо в спеціальному отворі, через що в темряві освітлює половину кімнати. Рекомендую зрушити його вбік або заклеїти отвір скотчем.
Щодо підключення колонок, то все банально і просто: на правій колонці присутній клемник, у ліве гніздо якого необхідно підключити дріт від лівої колонки, а сигнал подати на два правих гнізда з маркуванням «IN» («Вхід») за допомогою комплектних кабелів. Оскільки блок живлення, підсилювач і блок регулювання звучання розташовано в правій колонці, то і відповідно мережевий дріт і вимикач розташовані там же:
Ліву колонку можна вважати, по-суті, пасивною. На жаль, дріт для її підключення цілісний, а хотілося б бачити клемник, щоб за необхідності можна було використовувати свій, довший і якісніший дріт:
Цей момент особливо актуальний при розташуванні колонок у протилежних кутах кімнати, як то кажуть, для створення більшого стереоефекту. При такому розкладі комплектний дріт підійде з великою натяжкою, бо при великій довжині в ньому будуть втрати і погіршення звучання, а використовувати сторонній заважає гарантія. З іншого боку, для невеликих кімнат довжини в 3 метри має вистачити для підключення.
Із заднього боку колонки мають такий вигляд:
На нижній панелі є по чотири ніжки, призначені для кращої стійкості колонок на слизьких поверхнях, що особливо актуально під час відтворення «бумбоксів» на високій гучності.
Як схема звучання тут фазоінвертор (ФІ), тобто грубо кажучи, закритий ящик зі спеціальним отвором назовні у вигляді порожнистої труби. Це найоптимальніша схема для стереосистем невеликих габаритів, що дає змогу отримати приємний пружний бас за умови простої і одночасно дешевої конструкції. Труба фазоінвертора зсередини прикрита тонкою сіткою, щоб жодна з домашньої живності туди не забралася:
На яку частоту налаштований фазоінвертор я не в курсі, але під час відтворення фільмів з численними вибухами і пострілами, баси немов занурюють слухача в те, що відбувається, даруючи радість від перегляду, а сусідам, навпаки, завдають чимало клопоту.
Як матеріал стінок тут застосовано МДФ-панелі завтовшки 12 мм, які якнайкраще підходять для якісних акустичних систем початкового класу. Тут досить згадати той факт, що у світі практично немає музичних інструментів, виготовлених із пластику, хоч би яким би він якісним і наддешевим не був. Тільки дерево і його різновиди, такі як МДФ, ДСП, фанера та інше.
Щодо самих динаміків, то в кожній колонці встановлено по одному широкосмуговому (низькочастотному) динаміку, призначеному для відтворення низьких і середніх частот, та по одному високочастотному твіттеру, або, як у народі їх називають, ВЧ-«пискавці». Широкосмугові динаміки мають номінальну потужність 35Вт, а завдяки наявності полегшеного 6,5-дюймового дифузора, закріпленого на пружному гумовому підвісі, вільний хід його виходить доволі великим, що дає змогу «прокачувати» чималу кількість повітря, що в купі з фазоінверторами додає певної «басовитості» звучанню:
З огляду на незахищеність широкосмугових динаміків (діаметр близько 15 см), так би мовити, рано чи пізно чийсь пальчик або якийсь олівчик/ручка, випадково або з цікавості, в них ткне. На мій погляд, темна металева сіточка («гриль») або акустична тканина була б тут вельми доречною, та й додатково б виділяла б колонки на тлі інших моделей.
Розбирання:
Розбираються колонки Defender Mercury 55 MKII досить просто, необхідно лише викрутити кріпильні саморізи із задньої панелі корпусу. Як уже згадував вище, корпус колонок виготовлено з МДФ-панелей завтовшки 12 мм, які за зовнішнім виглядом нагадують фібролітові плити, що якнайкраще підходять для акустичних систем:
Компонування елементів звичайне і мало чим відрізняється від інших моделей. Трансформатор живлення і плата підсилювача надійно закріплені на задній вертикальній панелі за допомогою гвинтів. Варто зазначити, що для виключення паразитних вібрацій, вони прикручені через спеціальні прокладочки, а стики промазані клеєм (компаундом):
Те ж саме стосується і фазоінвертора. Для виключення вібрацій він щільно вставлений у задню панель і проклеєний компаундом:
Його діаметр становить близько 65мм, що дає змогу ефективно прокачувати повітря і додавати деяку «басовитість» усій системі в цілому:
Трансформатор живлення зібраний з Ш-подібних пластин (модель HP-L02801) і забезпечує біполярне живлення 13В на 2,1А:
Монтаж усередині АС акуратний, дроти мають достатній перетин, а всі з’єднання заізольовані. Важливим є і наявність прокладки між основним корпусом і задньою стінкою, щоб виключити можливі сторонні шуми від сильної вібрації:
Стики основного корпусу також проклеєні, але вже білим клеєм (компаундом):
Як можна помітити на фото вище, блок регулювань гучності і тембру ізольовано від звуковипромінювачів і також акуратно проклеєно.
Основними звуковипромінювачами виступають НЧ динаміки з діаметром дифузора близько 15 см, допомагають їм ВЧ «пищалки» (твіттери). Номінальна потужність динаміка 35Вт, опір 6 Ом:
Магнітна система низькочастотних динаміків має магнітне екранування, що являє собою окремий магніт, встановлений протилежним полюсом:
На жаль, сталевої чашки немає, тому можливі невеликі наведення, що буде добре помітно на старих ЕПТ-моніторах і телевізорах.
Що стосується плати підсилювача і регулювання звучання, то до монтажу також немає особливих нарікань, окрім як незмитого в деяких місцях флюсу:
Через те, що плата також прикручена і додатково проклеєна, включно з усіма роз’ємними з’єднаннями, знімати я її не став, тому прошу вибачення за фотографії:
Як підсилювач використовуються дві мікросхеми SI2050V, що є аналогами широковідомих 32Вт підсилювачів TDA2050V AB-класу:
З основних особливостей цих підсилювачів хочеться відзначити хороший м’який бас і приємне звучання. Років сім тому я вже збирав АС на базі підсилювача TDA2030, що представляє менш потужний аналог, і звук мені дуже подобався.
Живлення:
Споживання колонок Defender Mercury 55 MKII становить близько 10Вт:
На середній і максимальній гучності споживання зростає до 12-15Вт.
Враження:
Зізнаюся чесно, звук мені сподобався. Навіть незважаючи на те, що я не любитель «бумбоксів», бас мене приємно здивував, що особливо актуально під час перегляду фільмів з численними вибухами і стріляниною. Одразу занурюєшся в картину того, що відбувається, і від перегляду фільму отримуєш уже дещо інші враження, ніж під час його перегляду на звичайному телевізорі. Колонки мають хорошу сумісність з більшістю пристроїв, чи то комп’ютер, чи то домашній кінотеатр, чи то телевізор, чи то просто радіоприймач. Важливим є і можливість «тонкого» підстроювання тембру (ВЧ/НЧ), що дає змогу налаштувати звучання на свій смак.
Плюси:
+ гарна якість звучання (приємний бас, чіткі середні)
+ «перевірений» часом підсилювач SI2050V (аналог TDA)
+ регулювання звучання в широких межах
+ матеріал корпусу МДФ
+ підтримка двох мікрофонів
+ відсутність клацань під час вмикання/вимикання живлення
Спірні моменти:
+/- габарити (більший корпус — краще звучання)
+/- передня глянсова панель (дизайн vs практичність)
+/- заднє розташування фазоінвертора (близько до стіни не поставити)
Мінуси:
— надяскравий індикатор живлення
— відсутність захисту НЧ-динаміка
— немає пульта ДУ (актуально під час підвішування колонок)
Висновок: на мій погляд, це досить вдала модель колонок, що поєднує в собі якісний звук за помірної ціни. З недоліків я б відзначив чималі розміри корпусу і відсутність захисту НЧ-динаміків, через що встановлювати їх доведеться або на верхні полиці, або на стіну. У зв’язку з цим не завадив би і простенький пульт ДУ. Як показав аналіз цін, цю модель не так і просто знайти в продажу, тому якщо де-небудь натрапили на неї, рекомендую придивитися…