Скільки оперативки потрібно для сучасних ігор, як правильно підібрати і встановити кілька планок? А розгін, а точно добре все буде? У цьому матеріалі детально розбираємо всі питання про оперативну пам’ять і проводимо порівняльні тести. Інформація актуальна як для DDR3, так і для DDR4 і орієнтована на найпоширеніші плати з двоканальним режимом роботи.
Варіанти встановлення пам’яті
Перший крок до стабільної та швидкої пам’яті — її правильне встановлення. Просто намагайтеся тримати в голові такі факти.
Встановлення однієї, двох, трьох або чотирьох планок — що краще?
Для оптимальної швидкодії ставити краще парну кількість планок пам’яті. Наступний графік показує, як змінюється продуктивність залежно від кількості встановлених модулів. Додатково в нього були додані два значення: комбінація з 4 ГБ і 8 ГБ модулів на частоті 1333 і 1600 МГц. Command Rate встановлено на одиницю.
Який висновок можна зробити? Одна планка пам’яті видає гіршу продуктивність, оскільки відсутній двоканальний режим. Дві планки дають стандартну продуктивність. Три планки гірші, ніж дві, тому що контролеру доводиться працювати одночасно з двоканальним і одноканальним режимами, а ваша система не може знати напевно, коли який потрібен. Чотири планки видають трохи більшу продуктивність (лише на 1-2 %), ніж дві, але не за рахунок збільшеної ємності, а за рахунок кількості модулів, бо в контролера в розпорядженні з’являється більше банків пам’яті, до яких можна звернутися (аналогічно до ранговості).
Як правильно встановити дві планки пам’яті, якщо у материнської плати чотири слоти?
Якщо у вас чотири або більше слотів під ОЗП на материнській платі, тоді знайте, що вони розділені на пари і зазвичай пофарбовані в різні кольори. Наприклад, перша пара чорна, а друга червона. Поширена помилка, коли дві планки ставлять поруч у різні пари. Це призводить до того, що пам’ять працюватиме в одноканальному режимі і видаватиме вдвічі меншу швидкість копіювання, ніж вона могла б бути. З цієї ж причини, коли обмежений бюджет, рекомендують купити дві планки по 4 ГБ, а не одну на 8 ГБ. Перевірити, який режим роботи використовується у вас на даний момент, можна за допомогою програми CPU-Z.
Існують також гібридні материнські плати, які мають слоти як DDR3, так і DDR4 (або DDR2 + DDR3 на старих платах) одночасно. Пам’ять різних поколінь укупі використовувати не можна, комп’ютер просто не запуститься.
Чи можна ставити пам’ять із різною частотою або різними таймінгами разом?
Оперативну пам’ять з різною частотою і різними таймінгами можна використовувати вкупі. У цьому разі всі модулі запрацюють на параметрах слабшого. Зазвичай жодних конфліктів це не створює.
Чи можна ставити пам’ять із різною ємністю разом?
Оперативну пам’ять різного обсягу теж можна ставити разом. У цьому разі частина пам’яті працює у двоканальному режимі, а частина — в одноканальному. На практиці це дає невеликий приріст продуктивності, але до повноцінного двоканального режиму трохи не дотягує. У рідкісних випадках материнська плата може не підтримувати такий комбінований режим роботи, і ввімкнеться одноканальний. Тести дивіться на початку розділу.
Чи можна ставити пам’ять із різною ранговістю разом?
Поєднувати однорангову і дворангову пам’яті парою в двоканальний режим не рекомендується, оскільки це може призводити до вильоту системи. Знову ж таки, все залежить від вашої материнської плати. А ось поставити дві різні пари можна — якщо перша пара модулів буде дворанговою, а друга — одноранговою, то все має бути нормально. Детальніше про цей параметр дивіться в розділі характеристик.
Максимальний обсяг: скільки можна поставити?
У кожної материнської плати є свої обмеження: максимальний підтримуваний об’єм пам’яті і допустима ємність одного модуля. Необхідно дивитися специфікації:
Бачимо, що материнка має 4 слоти і підтримує до 32 ГБ пам’яті. Простим діленням дізнаємося, що максимальний обсяг одного модуля дорівнює 8 гігабайтам.
Якщо спробувати поставити 16-гігабайтний модуль у плату, яка підтримує тільки 8-гігабайтний, то комп’ютер або не запуститься, або побачить тільки частину пам’яті.
Унаслідок усіляких дрібних нюансів і можливих несумісностей найкращий варіант — купівля парної кількості абсолютно однакових модулів пам’яті, які нерідко продаються комплектом, та їх подальше встановлення парами, тобто в слоти однакового кольору. Якщо ви плануєте апгрейд, то спробуйте знайти в продажу ідентичний модуль або ж просто продайте старий і купіть нову пару.
Теоретично можна намішати все підряд — за найгіршим сценарієм забити три слоти пам’яттю з різним об’ємом, частотою і таймінгами, і це запрацює. Однак вашій материнській платі доведеться привести всю цю справу до спільного знаменника, що напевно дасть відчутну втрату продуктивності.
Коротше кажучи, дієте за обставинами. Не потрібно додавати зайві модулі без впевненості в їхній необхідності. Але й тримати лише один модуль у системі теж не ефективно.
Існують також трьох-, чотирьох- і шестиканальні материнські плати, але вони менш поширені, і для них діють свої обмеження та особливості, про які можна прочитати в керівництві користувача.
Тестова конфігурація
Усі тести цієї статті будуть виконані з роздільною здатністю 1920х1080 і ввімкненою 16-кратною анізотропною фільтрацією. За замовчуванням використовуватися будуть тільки дві планки пам’яті, за винятком тестів, розрахованих на іншу кількість. Частота процесора зафіксована на значенні 4,2 ГГц, а Command Rate = 2, якщо не вказано інше.
- Блок живлення: Corsair RM 850W Gold
- Материнська плата: Asus Maximus VII Hero (BIOS 3201)
- Процесор: Intel Core i7 4790K
- Відеокарта: Zotac GeForce GTX 1070 AMP! Extreme
- Оперативна пам’ять: 4 х Kingston HyperX Savage [HX318C9SRK2/8]
- Системний накопичувач: SSD Smartbuy Revival (1) 240 GB
- Ігровий накопичувач: Smartbuy Splash (2019) 256 GB
- Операційна система: Windows 7 SP1 x64 Windows 7 SP1 x64
Профілі пам’яті
Як подивитися підтримувані профілі пам’яті?
Якщо пам’яті немає у вас на руках, то очевидним варіантом буде просто загуглити маркування моделі, яка вас цікавить, і перейти на сайт виробника, почитати огляди тощо.
Якщо пам’ять уже встановлена у вашому ПК, то можна скористатися безкоштовною утилітою CPU-Z . Це максимально легка і проста програма, яка показує чотири основні профілі (але не всі підтримувані). Просто вибираємо номер слота в розділі SPD і дивимося дані. Можна помітити, що частота (Frequency) відображається якась низька. Річ у тім, що DDR позначає Double Data Rate, тобто подвійна швидкість передачі даних. Щоб отримати актуальну частоту, вам потрібно помножити значення на два.
Також існує і платний аналог — AIDA64. Вона не тільки показує всі профілі пам’яті, але ще й дає змогу дізнатися латентність і пропускну здатність.
Що таке JEDEC і XMP?
Це назви профілів вашої оперативної пам’яті.
JEDEC — стандарт, що пропонує єдиний базовий набір таймінгів для певної частоти, на якій і запрацює ваша пам’ять після встановлення в ПК. Крім основного профілю, який зазвичай і вказано в характеристиках товару, є ще кілька додаткових прихованих. Потрібні вони для того, щоб пам’ять могла працювати і на знижених частотах, якщо материнська плата не підтримує високі.
XMP — це оверклокерський набір параметрів, ретельно протестований із заводу конкретно для вашої моделі пам’яті. Профіль не слідує будь-яким стандартам і пропонує найкращі параметри, обрані виробником. Тобто, вибравши цей профіль у налаштуваннях біоса, ви отримаєте легкий і безпечний розгін. На відміну від JEDEC, підтримується не всіма моделями, потрібно дивитися специфікації. Щоб його активувати, ваша материнська плата теж має підтримувати XMP профілі.
Приклад пам’яті з конфігурації: її базовий профіль JEDEC — це 1600 МГц із таймінгами [11-11-11-28], простим перемиканням на XMP-1866 частота змінюється на 1866 МГц із таймінгами [9-10-11-27], тобто ми отримуємо не тільки підвищену частоту, а й нижчі затримки, що точно добре позначиться на продуктивності системи.
Що буде, якщо в біосі виставити непідтримуваний профіль?
У разі, якщо ви спробуєте виставити в біосі частоту, для якої немає профілю у вашій пам’яті, то станеться один із трьох можливих варіантів:
- Материнська плата виставить таймінги від підтримуваного профілю, максимально близького до тієї частоти, що виставили ви.
- Материнська плата виставить універсальний оверклокерський набір таймінгів, У моєму випадку це [11-13-13-35], і вони підходять для всіх частот аж до 2400 МГц.
- Комп’ютер просто не запуститься і знадобиться скидання налаштувань.
Тести профілів у додатках
Для діаграм я вирішив використовувати 5 профілів: найгірший JEDEC, рідний JEDEC, обидва підтримувані XMP профілі і розігнаний профіль (OC).
«Сем», «Резидент» і «Метро» сприйняли збільшення швидкості пам’яті байдуже, оскільки їм повністю вистачає ресурсів процесора. А ось «Трекманія» активно вміє використовувати тільки одне ядро, завантажене на 100 %, тому пам’ять відчутно впливає на частоту кадрів.
Характеристики пам’яті
Частота
Частота — це величина, що показує, скільки операцій може виконати пам’ять за проміжок часу. Вважається однією з головних характеристик нарівні з таймінгами. Чим вона вища — тим краще.
Наступні графіки покажуть, наскільки сильно буде змінюватися продуктивність залежно від частоти. Таймінги при цьому зафіксовані на позначці [11-13-13-35].
Таймінги
Таймінги пам’яті — це внутрішні затримки, виражені в тактах, тобто час, після якого відбуваються операції читання, запису, обробки інформації, подачі напруги тощо. Чим вони менші — тим краще. У характеристиках зазвичай вказують тільки 3 або 4 таймінги, які найбільше впливають на продуктивність, наприклад 11-11-11-28 (Вони ж «CL»-«tRCD»-«tRP»-«tRAS»).
Крім основних вищевказаних таймінгів, існує ще понад 20, доступних для налаштування в біосі. Їхній ручний розгін абсолютно безглуздий. Заради інтересу, я вирішив спробувати вичавити з них максимум, базуючись на XMP профілі. Більшість із них вдалося знизити на 1-3 такти, що в сумі дало виграш… в 0,4 наносекунди. Чи вартувало воно того? Безумовно ні. Ніякого впливу на додатки помічено не було.
Як виняток виступають «tRFC» (REF Cycle Time) і «tREFI» (Refresh Interval), розгоном лише цих двох параметрів можна виграти до 4 наносекунд латентності. Причому перший потрібно знижувати, а другий навпаки — підвищувати.
Наступні графіки покажуть, наскільки сильно буде змінюватися продуктивність при різних наборах основних таймінгів. Частота при цьому зафіксована на позначці 1600 МГц.
Окремо варто поговорити про такий «містичний», параметр як Command Rate . Він може приймати два значення: 1, 2. Незважаючи на те, що його приписують до основних таймінгів пам’яті, до неї самої він відношення не має. Це лише швидкість контролера, який керує вашою пам’яттю, час, необхідний на перетворення команд.
Як він впливає на стабільність системи — чіткої відповіді немає, усе залежить від якості вашої материнської плати. В інтернеті часто пишуть, що зменшувати цей параметр не рекомендується, оскільки пам’ять втрачає розгінний потенціал і стає нестабільною. Але особисто в моїй практиці не траплявся жоден ПК, який би погано працював від виставлення Command Rate на 1. Ба більше, у разі тестової конфігурації на розгінний потенціал це не вплинуло ні на йоту.
Різниця між CR1 і CR2 може становити від 0 до 5 % продуктивності залежно від низки факторів. А якщо говорити про латентність, то різниця становить 0.5-1.5 наносекунди.
Пропускна здатність
Пропускна здатність — це швидкість роботи пам’яті з даними. Тобто обсяг інформації, який пам’ять може обробити за секунду часу. Наприклад, 30 гігабайт на секунду.
Питання: що краще — 1 планка на 1600 МГц або 2 планки по 800 МГц? Здавалося б, відповідь очевидна, в обох випадках досягається однакова пропускна спроможність (12 ГБ/с), але в пам’яті з частотою 800 МГц нижчі таймінги, отже, вона має перемогти. Однак раптово відбувається повний розрив шаблону, оскільки одноканальна планка на 1600 МГц працює швидше на 15 %. Чому ж так?
А річ у тім, що пропускна здатність пам’яті та її частота — це абсолютно різні параметри. Підвищення частоти збільшує пропускну здатність і зменшує латентність, однак підвищення лише пропускної здатності не позначається на інших параметрах. Активація двоканального режиму подвоює саме пропускну здатність, а не продуктивність. Тому приріст швидкості в додатках може становити від 1 до 30 % залежно від вашого процесора та низки інших факторів.
Ємність. Скільки гігабайт пам’яті потрібно?
На 2020 рік актуальними будуть тільки два варіанти: 2 х 4 ГБ або 2 х 8 ГБ. Чому так?
Операційна система, чи то Windows 7, чи то Windows 10, споживає від 1 до 3 ГБ пам’яті залежно від завантаженості програмами. За необхідності, ОС може звільняти пам’ять, скидаючи дані у файл підкачки, стискаючись усього в ~600 мегабайт. А більшість ігор споживають від 1 ГБ до 4 ГБ пам’яті без урахування операційної системи.
Особисто мною, крім тестових ігор для графіків були також протестовані й такі:
- Killing Floor 2
- Project Cars 2
- GTA 5
- Far Cry 5
- Shadow of the Tomb Raider
Усі вони без проблем запрацювали лише з 4 ГБ пам’яті в системі, незважаючи на те, що у деяких зазначено мінімум 8 ГБ у системних вимогах. Єдине помічене погіршення в порівнянні з 16 ГБ — більш тривалі завантаження, і в деяких випадках фризи, коли пам’ять забита впритул.
Само собою, збірка з 8 ГБ пам’яті вже відіграє себе на повну, не змушуючи ОС і гру викручуватися під маленький обсяг. Тандем з 2 х 4 ГБ пам’яті і SSD накопичувача буде відмінним рішенням для середньобюджетного ПК. Ну, а 2 х 8 ГБ — ідеально для потужного топового ПК без компромісів.
Але чому не 32 ГБ і більше? Тому що це не потрібно, ось прямо зовсім. Серйозно, особисто я, яку б мультизадачну ахінею не творив на своєму комп’ютері, жодного разу не бачив, щоб було завантажено понад 12 ГБ оперативної пам’яті. Ну, хіба що якщо її спеціально забивати. Звичайно, справа ваша, якщо є бюджет, то чому б не потішити себе циферками у властивостях системи, та й з диском теж можна побалуватися.
Що таке латентність?
Латентність — це певна величина в наносі кундах, що являє собою сукупність частоти і таймінгів пам’яті, а також частоти процесора. Чим вона менша — тим краще. Зазвичай саме на цей параметр орієнтуються під час розгону й оптимізації пам’яті.
Якщо не гнатися за максимальною продуктивністю, то для ігор цілком достатньо
Що таке ранговість?
Ранговість пам’яті (іноді ще називають «пакування чіпів») — це спосіб набору чіпів на її платі. Тобто кількість банків, до яких може звернутися контролер пам’яті. Теоретично, чим їх більше — тим краще. Якщо у вашій пам’яті понад 8 чипів, значить вона дворангова, а якщо менше або дорівнює — однорангова.
Дворангова пам’ять швидша, ніж однорангова, але ця перевага незначна. Приріст може скласти 1-2 % за умови, що додатку не вистачає процесора. У більшості ж випадків різниця взагалі не буде помітна.
Я вважаю, що це не те, про що варто паритися під час вибору пам’яті (тільки якщо ви не хочете докупити другий модуль до першого наявного). Тим більше, не всі виробники пишуть цю характеристику, та й наявність кожуха ускладнює діагностику. Краще звернути увагу на таймінги і частоти. Перевірити ранговість можна за допомогою все тієї ж CPU-Z.
Що таке ECC і буферна пам’ять?
Це всього лише параметри, що відносяться до серверної оперативної пам’яті. ECC відповідає за корекцію помилок, а буферизація пам’яті зменшує електричне навантаження. Користувачам домашніх ПК це не потрібно, та й коштує така пам’ять набагато дорожче. Коротше, не забивайте голову.
Розгін
Розгін дає змогу взяти частоти, які значно перевищують стандартні значення профілів вашої пам’яті. На прикладі DDR3 — переключити з 1333 МГц на 1600 МГц вдається майже завжди. Само собою, материнська плата теж повинна підтримувати більшу частоту.
Варіант №1. Простий універсальний
Ідеальна спроба/спосіб розгону для новачків. Ми просто підвищуємо в біосі частоту на один щабель зі списку доступних і дивимося, що з цього вийшло. Комп’ютер запустився? Чудово, підвищуємо ще. Щойно знайшли максимальну стабільну частоту, то перевіряємо латентність через айду, чи стала вона кращою, чи такий розгін був безглуздим, і параметри варто повернути на місце.
У моєму випадку пам’ять розігналася до частоти 2400 МГц. Універсальний набір таймінгів ідеально вписався, значення [11-13-13-35] стали для неї найкращими і додаткових дій не знадобилося.
Варіант №2. Просунуте налаштування
Автопідбір таймінгів платою не завжди може добре підійти під ту частоту, яку ви виставили. Затримки можуть вийти занадто великими, що в підсумку дасть меншу продуктивність, ніж на стандартному профілі. Або ж таймінги залишаться незмінними, занадто низькими, що просто не дасть взяти високу частоту.
У цьому разі розгін проводять вручну, і я поясню його на прикладі пам’яті з частотою 1600 МГц і таймінгами 11-11-11 (четвертий таймінг я навмисно не вказав, оскільки частота на нього практично не впливає, можна використовувати базовий).
- Підвищуємо таймінги відразу на 5 тактів до 16-16-16.
- Починаємо шукати максимальну частоту: ставимо 1866 МГц — комп’ютер стартує. 2133 МГц — комп’ютер стартує. 2400 МГц — комп’ютер стартує. 2600 МГц — комп’ютер не запускається. Відкочуємося назад на 2400 МГц — це і є наша найбільша частота.
- Оптимізуємо таймінги, оскільки 16-16-16 — імовірно не найкращий набір для нашої частоти. По черзі знижуючи кожен з них на одиничку і перезавантажуючись, отримуємо значення 11-13-13, які будуть найкращими для частоти 2400 МГц. Ось і весь принцип розгону.
Стоп-стоп, а як же напруга? Так, під час розгону часто радять підвищити напругу, нібито це покращує стабільність і дає більший розгінний потенціал. На практиці, пам’ять розганяється і стабільно працює навіть без підвищення напруги, або ж материнська плата зробить все за вас у режимі Auto. Якщо дуже хочеться спробувати поліпшити значення розгону, можете підвищити напругу (на свій страх і ризик) до 1,65 В для DDR3 або ж до 1,45 В для DDR4.
Головне — після закінчення розгону не забудьте перевірити пам’ять на помилки, наприклад вбудованою в операційну систему утилітою «Засіб перевірки пам’яті Windows» або ж програмою MemTest86. Адже іноді пам’ять може ставати нестабільною після розгону, і проявиться це далеко не одразу — наприклад, наступного дня раптово зависне система або гра. У такому разі таймінги потрібно буде підвищити додатково ще на 1 такт або ж зовсім повернути налаштування за замовчуванням.
Що робити, якщо після розгону пам’яті комп’ютер перестав запускатися?
Якщо комп’ютер пішов у нескінченний цикл перезавантаження, то можна спробувати знеструмити блок живлення приблизно на 10 секунд, а потім знову ввімкнути. Біос видасть повідомлення на кшталт «Overclocking Failed» і дасть вам можливість змінити налаштування або скинути їх. Працює не на всіх платах.
Другий варіант — натиснути спеціальну кнопку на платі для скидання налаштувань біоса. Зазвичай вона підписана як «clr_cmos».
Третій спосіб, який точно спрацює — витягнути батарейку материнської плати на кілька хвилин і вставити назад. У результаті такої дії скинуться всі налаштування біоса.
Взаємодія пам’яті з комплектуючими ПК
Оперативна пам’ять — це посередник ваших комплектуючих, що представляє собою таку схему: Швидка пам’ять → швидший процесор → краще використання потенціалу відеокарти → більший FPS в іграх.
Якщо вашій грі не вистачає продуктивності процесора/пам’яті, то і відеокарта не зможе вантажитися на 100 % (за вимкненої вертикальної синхронізації).
Вплив пам’яті на процесор
Оперативна пам’ять тісно пов’язана з вашим процесором. Що швидша пам’ять, то кращий відгук процесора і його продуктивність. Простий розгін пам’яті може збільшити потенціал процесора до +15 %, що добре видно на прикладі тестів у програмі WinRar.
Для повноти картини я вирішив провести ще один квартет тестів, для яких частота процесора була зменшена до 2,4 ГГц і кількість потоків зменшено вдвічі.
Тут уже приріст трохи відчутніший на відміну від 1-кадрової різниці при частоті 4,2 ГГц.
Примітка: навіть якщо ваша гра показує, що процесор завантажений лише на 50 %, це не обов’язково означає, що їй вистачає його продуктивності. Тобто збільшення частоти процесора або пам’яті все одно може поліпшити частоту кадрів.
Вплив процесора на пам’ять
Що-що? І у зворотному напрямку теж? Так, усе правильно: що вища частота процесора, то нижча латентність пам’яті. При цьому кількість ядер або потоків значення не мають.
Наступний графік наочно показує залежність латентності від частоти процесора на розігнаному профілі пам’яті (2400 МГц). Command Rate виставлено на одиницю.
Виходить, що 43,2 наносекунди — це найкраща латентність, яку мені вдалося отримати на тестовій конфігурації.
Вплив на дискретну відеокарту
Оперативна пам’ять не має прямого впливу на відеокарту, адже у відеокарти є власна пам’ять, куди грою складаються всі необхідні графічні дані.
Щоб переконатися в цьому напевно, я використовував ігровий бенчмарк Aliens vs. Predator Benchmark . Його перевага полягає в мінімальному використанні процесора. Різниця між найгіршим одноканальним профілем пам’яті і найкращим двоканальним профілем, при середній частоті кадрів ≈175 склала… всього 1 фпс, що взагалі в межах похибки.
Вплив на вбудовану відеокарту
А ось для вбудованих відеокарт все якраз таки навпаки — вони не мають власної пам’яті і просто запозичують оперативну. Тобто, чим швидшою буде ваша пам’ять, тим вищу частоту кадрів в іграх ви отримаєте.
Для наступного графіка буде використовуватися вбудована Intel HD Graphics 4600. Для наочності, базовий профіль JEDEC був протестований в одноканальному і в двоканальному режимах, у графіках вони відзначені як SCJ і DCJ відповідно.
Інші питання
Що таке файл підкачки?
Файл підкачки — це спеціальний файл на вашому накопичувачі, в який система може зливати інформацію з оперативної пам’яті, щоб на ній звільнилося місце.
Наприклад, якщо у вас лише 4 ГБ пам’яті, операційна система наразі використовує 2 ГБ, і ви хочете запустити гру, якій одноосібно потрібно 3 ГБ пам’яті, то ОС зберігає дані непотрібних наразі процесів у файл підкачки, що звільняє місце в оперативній пам’яті й дає можливість запустити ту саму гру.
Частина вашого накопичувача просто стає дуже повільною оперативною пам’яттю. І якщо системі раптово знадобиться зчитати ці самі дані з файлу підкачки, то це призведе до довгих завантажень, лагів і підвисань.
Навіть якщо у вас багато оперативної пам’яті, зовсім відключати файл підкачки не рекомендується, оскільки багато додатків спроектовано використовувати його в будь-якому разі. Загалом, для файлу підкачки можна виділити 4-8 ГБ вільного місця — цього цілком достатньо.
Що краще — DDR3 або DDR4?
Трохи болюче питання сучасного геймінгу, оскільки DDR4 програє за показниками таймінгів, але має більший потенціал на частоти.
Як приклад візьмемо частоту 2133 МГц — це високе значення для DDR3 і одне з базових для DDR4. І якщо стандарт JEDEC пропонує таймінги 13-13-13 для DDR3-2133, то для DDR4-2133 ці значення становлять 15-15-15, що відчутно гірше. Виходить, щоб DDR4 почала демонструвати перевагу над DDR3 їй потрібно мати приблизно на 30 % вищу частоту.
Бюджетна DDR4 навіть може бути причиною фризів у вимогливих іграх через високі таймінги і, відповідно, латентність. Але вибору в нас у будь-якому разі немає, оскільки DDR3 поступово відходить у небуття, а на горизонті вже маячить DDR5.
Чи потрібен пам’яті радіатор або кулер?
Пам’ять гріється слабо щодо інших комплектуючих. Її температура зазвичай не перевищує 65 градусів, тобто вона може без проблем обходитися без радіатора і тим більше без спеціального кулера. Однак пам’ять з красивою металевою оболонкою має набагато кращий вигляд, та й від пилу і випадкових подряпин забезпечується непоганий захист. Плюс додаткова страховка від перегріву для оверклокерських рішень.
Чому думки про важливість пам’яті розходяться?
Причиною тому може бути безліч факторів, чи то динамічне оточення в іграх, чи то крива збірка операційної системи ютуб блогера. Але в основному це різні конфігурації ПК, на яких проводяться тести. Наприклад, процесори AMD, як правило, сильніше залежать від пам’яті, ніж Intel. Та й різниця між вбудованою і дискретною графікою колосальна. І якщо користувач спочатку має середній процесор і так собі пам’ять, то їхня оптимізація явно дасть більший ефект, ніж спроба розігнати і без того хорошу збірку. Тому думки і розходяться: одні кажуть, що вплив пам’яті нульовий, а інші отримують до 30 % приросту продуктивності.
Висновок
Отже, підведемо короткий підсумок того, що ми дізналися з цієї статті.
- Прискорення пам’яті не впливає на відеокарту, але може трохи збільшити потенціал процесора і вбудованої графіки.
- Важливо мати як мінімум дві планки пам’яті в системі для активації двоканального режиму.
- Якщо ваша пам’ять підтримує XMP профілі, то не забудьте їх увімкнути в біосі.
- Пам’ять із різними характеристиками можна змішувати, але все ж є ризики втратити частину продуктивності.
- Двоканальна і дворангова пам’ять — це не одне й те саме. Аналогічно можна сказати про частоту і пропускну здатність.
Як вам матеріал?
Коментарі 26
Насолоджуйтеся спілкуванням. Критикуйте дописи, а не авторів. Менше токсичності, більше любові ❤️
3 роки тому
«Крім основних вищевказаних таймінгів, існує ще понад 20, доступних для налаштування в біосі. Їхній ручний розгін абсолютно безглуздий» — та невже? Мабуть trfc знижують дурні.
«На 2020 рік актуальними будуть тільки два варіанти: 2 х 4 ГБ або 2 х 8 ГБ» — запускаючи не найновіші ігри без своп-файлу, маю завантаження до 10 ГБ, і це при тому що мені вистачає 4 ГБ відеопам’яті. У графоністих новинках, природно, відеоадаптер почне лазити в ОЗП, і до кордону в 16Гб рукою подати. А радити 2х4гб у 2020 році — це взагалі геніально.
«Однак пам’ять із красивою металевою оболонкою має набагато кращий вигляд, та й від пилу і випадкових подряпин забезпечується непоганий захист» — побоюєтеся, що в системник заповзе тарган і подряпає чипи?)
Згорнути відповіді 3
3 роки тому
У статті просто пропущено невеликий абзац, що стосується двох таймінгів. Скоро буде додано.
Згорнути відповіді 2
2 роки тому
Щось «скоро» вже як мінімум не скоро)))
Згорнути відповіді 1
2 роки тому
3й абзац у розділі таймінгів, я його додав практично відразу, як написав повідомлення.
Прибулець-GG4862
2 роки тому
хто не знає навіщо оперативки потрібно більше 16 гб той жодного разу не відтворював оркестровий саундтрек у DAW, а хто створював той боїться, що йому і 128 гб замало буде)
Прибулець-BY7371
2 роки тому
Товариші, а підкажіть хто в темі — чому у «серверної пам’яті» (з ЕСС) таймінги більші, ніж у пам’яті, що не підтримує ЕСС, за рівних частот? І як це позначиться на продуктивності, якщо у звичайний ПК встановити таку пам’ять?
Згорнути відповіді 2
Прибулець-BY7371
2 роки тому
У нас тепер за запитання в коментарі негативну оцінку ставлять? А навіщо тоді ці коментарі потрібні? Закрийте тоді коментування до цієї статті і все.
2 роки тому
ECC — корекція помилок. Для побутового Васі — марна.
Прибулець-RJ14693
3 роки тому
Автору — респект. Вельми пізнавально. З приводу об’єму пам’яті хотів би додати: є така «гра» (симулятор) — DCS World (дивись в інтернеті), для якої 16Gb ram вже в обріз. А з виходом нової карти Сирії 16 Gb уже не вистачає, і система довантажує файл підкачки, що навіть у купі з SSD виражається короткочасними глюками. Чекаю дня народження (трохи залишилося), коли мені подарують жадані 2х16 планки������
5 місяців тому
Я хочу замінити дві плашки по 1333 на 2 Гб на одну ддр3 4 Гб 2133мгц. Чи дасть це толк або не паритися і знайти дві по 4 з однаковими герцами? Заздалегідь спасибі
Згорнути відповіді 2
5 місяців тому
А інша конфігурація? Процесор, материнська плата?
Згорнути відповіді 1
5 місяців тому
Змінено автором
Процесор АМД а8 5600к. Материнська плата MSI Конкретніше не скажу. Не знаю
8 місяців тому
Змінено автором
З приводу максимального обсягу пам’яті. У мене досить стара плата Asus P7P55D. В описі до неї повідомляється, що максимальний обсяг пам’яті для неї 16 GB DDR3. Встановив 2х8GB і 2х4Gb. Усього 20 Gb. Усе нормально працює. Далі спробую поставити в сумі 32Gb.
З приводу встановлення пам’яті з різною частотою. На іншому компі з якоюсь платою від Asus стояла пам’ять DDR4 2х8Gb з частотою 2133. Треба було додати ще. Але тепер такої пам’яті немає. Починають із частоти 2666. Додав у другі слоти 2х8Gb із частотою 2666. У перших слотах стояла пам’ять із частотою 2133. Комп не запрацював. Поміняв місцями і поставив у перші слоти пам’ять із частотою 2666. Все запрацювало як належить на частоті 2133.
Згорнути відповіді 1
Дмитро Нік-ч
7 місяців тому
Прибулець-TL17960
1 рік тому
у мене через різні частоти були сині екрани…
1 рік тому
Змінено автором
Ось і я хочу внести свою лепту в розуміння деяких речей на поточний рік. І це навіть не розмір пам’яті, який зараз актуальний в ОС (сам маю 32Гб ОЗП), хоча вже можна прагнути і до 64 Гбайт. Але погоджуся тут з більшістю, розмір оперативної пам’яті сильно залежить від виконуваних завдань на комп’ютері. Офісний комп може цілком собі працювати і на 8 Гігабайтах.
А тепер до справи — чому ж все таки потрібен файл підкачки (swap, pagefile)?
А потрібен, як тут правильно помітили, для зупинених у Win10 додатків. (на жаль, у коментарях у тексті розміщувати картинки не можна, вони будуть нижче) Вони в диспетчері завдань відображаються зеленим листочком.
А ще (і мені дуже дивно, що ніхто про це не згадав), цей файл дуже потрібен для комплексного режиму сну, глибокого сну (так, там файл інший у Вінді, але розміром він з вашу фізичну ОЗП), адже пам’ять є не тільки в настільних ПК, але і в ноутбуках, що там дуже актуально.
А ще моє зауваження з приводу назви теми — адже пам’ять на ноутбуках може бути взагалі розпаяна на материнській платі і про пам’ять формату SODIMM тут нічого не сказано, навіть не згадано. Хоча назва вказує ,що в статті тут — про всі аспекти.
Прибулець-VT8994
1 рік тому
напруга 1.45 В Це багато при розгоні на стоянку?
Spielverderber
2 роки тому
Змінено автором
Вимкнення підкачки в Windows помітно підвищує продуктивність системи, оскільки вона використовує свап у справі і не у справі. У сетапі з відключеним свапом краще взяти пам’яті з запасом, наприклад, у 2012 році я брав 8 Гб, десь у 2018-му її перестало вистачати, і треба було ставити вже 16, а зараз краще брати 32. Досить відкрити штук 30 вкладок броузера, щоб у цьому переконатися.
Застосунки не можуть бути налаштовані для використання або невикористання підкачки, вони просто мають справу зі сторінками пам’яті, а їхнім фізичним розміщенням керує ОС прозоро для застосунків. При зверненні до вивантаженої сторінки проц генерує виняток (page fault), який обробляє система. Вона ставить користувацький потік в очікування, підкачує з диска сторінку (витісняючи чиюсь іншу на диск) і повертає потік у стан «готовий до виконання», поставивши його покажчик команди на початок інструкції, яка зафейлилася. Додаток може помітити факт підкачки виключно за вимірами часу: звернення до диска на кілька порядків довше за звернення до RAM. Але якщо застосунку потрібен реалтайм, то вимкнення свапа — перше, що потрібно робити.
Згорнути відповіді 2
2 роки тому
У момент написання цього коментаря, у мене відкрито 81 вкладка, запущено стим і утиліти. Уся ця справа споживає всього 5,5 гб озу. Може вам варто відключити телеметрію і перевірити пк на віруси? Поняття не маю, навіщо ви криво овер-описали процедуру свапа. Але система не використовує файл підкачки коли їй захочеться. Вона звертається до нього тільки коли це необхідно, або в інструкції проги прописано ефективну економію пам’яті. Щоб зовсім не паритися про свап, потрібно 32-64гб+ ОЗП, тому що деякі програми можуть хапнути до 30гб сумарної віртуальної пам’яті (ігри та редактори можуть крашитися без свапа навіть з 16гб ОЗП). Але набирати купу рам, тільки щоб відмовитися від свапа. ну таке собі. Простіше купити ссд за 1.5к руб і виділити його під свап і темп, так буде на багато раціональніше.
Згорнути відповіді 1
Spielverderber
2 роки тому
У мене за 25 років використання домашнього компа віруси були кілька разів. Якщо не ходити помийними ресурсами, не відкривати помийні листи і не запускати виконуваний код невідомого походження, то їм просто нізвідки взятися. Я навіть антивірус не ставлю, вбудований якийсь бовтається тільки і мовчить. Он у мене на роботі Касперський, від нього шкоди більше, ніж від вірусів, а жодного вірусу він поки що не знайшов.
Я бачив, як працює свап у різних операційках: VMS, Юнікси 4-х різних родин, штук 7 версій вінди від 16-бітних ще, причому не на рівні забобонного юзера, який десь щось чув, я і алгоритми вивчав (окрім Вінди, звісно, в MS усе завжди закрито, щоб не ганьбитися), і заміри робив. Так ось, у Вінді свап за ефективністю взагалі ніякий, просто безглузде смикання диска. Навіть дивно, я думав, Катлер нормальну систему напише, але мабуть, мікрософтівський менеджмент закатав його. Усе ПЗ із системою в сукупності може використовувати 5% ОЗП, але система буде свопитися. Причому, якщо розмір свапа менший за розмір ОЗП, то продуктивність взагалі падає в нуль. Це не як у нормальних системах, де свап розглядається, як добавка до ОЗП. Досвідчені колеги підтверджували. За часів HDD це означало (крім низької швидкості доступу) ще й конкуренцію з додатками за диск, HDD же за своєю природою однозадачні, хіба що RAID може трошки паралельно виконувати запити. Швидкість складання проєкту злітала в космос, коли вимикався свап, тому що вона якраз інтенсивно використовувала диск. На SSD відбувається те саме, тільки менш помітно, тому що там є черга, і паралелізм вищий. Загальні міркування про те, що щось там робиться ефективно і за потребою, не працюють стосовно MS, який завжди недбало ставився до користувацьких ресурсів.
Якщо завдання стоїть жорстко економити, то ідея з окремим SSD під свап, у принципі, хороша, тільки краще брати диск, більш спритний у дрібноблочці, причому, поза кешем (у бюджетників це слабке місце). Але у мене такого завдання немає, мені простіше поставити побільше ОЗП, якщо плата підтримує обсяг. Зрештою, я не сотні гігабайт ставлю. І кожен компонент при цьому використовується за призначенням: RAM з її мільярдами і десятками мільярдів циклів перезапису — як тимчасове сховище, а SSD з ресурсом на 6-7 порядків нижче — як постійне. Тим більше, зараз йде зворотна тенденція: люди виготовляють накопичувачі з модулів RAM. Ось для старих материнок дійсно доводиться використовувати підкачку, там іншого виходу немає. Може, ще й для корпоративних сетапів, а то бувають контори, де постаріти можна, поки виб’єш додаткової оперативки на три копійки.