Незважаючи на те, що ринок високопродуктивних платформ є досить вузькоспеціалізованою нішею, його розвиток за останній рік показує дуже високі результати. Якщо згадати процесори Haswell-E і Broadwell-E, які зароджували і продовжували життя платформі Intel X99, то навіть початкові рішення на цій базі були дорогими, не кажучи вже про флагмани. З приходом Skylake-X багато що змінилося. По-перше, були відразу достовірні чутки про появу 18-ядерного рішення на чолі сімейства. По-друге, цінова політика Intel значно змінилася: за вартість 10-ядерного монстра в особі Core i7-6950X ми можемо вже придбати 16-ядерний i9-7960X, що говорить про зниження вартості одного ядра HEDT-процесора на 60%. По-третє, поява Kabylake-X дала змогу почати поступове освоєння нової платформи з процесорами вартістю від $240.
Зазіхання компанії AMD на ринок HEDT-процесорів теж залишають свій відбиток: недорогі 16-ядерні рішення та їхнє недавнє оновлення підігрівають інтерес до того, що ж буде далі. І сьогодні ми з вами розглянемо високопродуктивні платформи з боку оверклокінгу та їхньої продуктивності в бенчмарках, робочих додатках та іграх, а також поміркуємо на тему того, які сюрпризи можуть на нас очікувати вже цього року.
Технічні характеристики
| Intel Core i9-7900X | Intel Core i9-7940X | Intel Core i9-7960X | AMD Ryzen Threadripper 2950X | |
| Виробник | Intel | Intel | Intel | AMD |
| Кількість ядер/потоків | 10/20 | 14/28 | 16/32 | 16/32 |
| Базова частота, ГГц | 3.3 | 3.1 | 2.8 | 3.5 |
| Частота прискорення, ГГц | 4.3 | 4.3 | 4.2 | 4.4 |
| Об’єм L3-кеша, МБ | 13.75 | 19.25 | 22 | 2×16 |
| Кількість ліній PCI-e 3.0 | 44 | 44 | 44 | 60 |
| Канали пам’яті | 4 | 4 | 4 | 4 |
| Тип пам’яті | DDR4-2666 | DDR4-2666 | DDR4-2666 | DDR4-2933 |
| TDP, Вт | 140 | 165 | 165 | 180 |
| Техпроцес, нм | 14 | 14 | 14 | 12 |
| Сокет | LGA2066 | LGA2066 | LGA2066 | sTR4 |
| Розблокований множник | Да | Да | Да | Да |
| Рекомендована вартість, $ | 999 | 1399 | 1699 | 899 |
Тестові стенди
Intel X299
— Intel Core i9-7900X/i9-7940X/i9-7960X;
— ASRock X299 Taichi XE (версія BIOS 1.40);
— G.Skill Flare X F4-3200C14D-16GFX DDR4 4×8 ГБ у розгоні до 4000 МГц (CL17-17-16-34 CR1);
— Palit GeForce GTX 1080 Ti GameRock Premium;
— Plextor M8Pe(y) 256 GB;
— EK custom watercool system;
— Fractal Design Define S Window Black Fractal Design Define S Window Black
— Операційна система: Windows 10 x64 «Професійна» з усіма поточними оновленнями з Windows Update;
— Драйвер відеокарт: Nvidia GeForce Game Ready Driver WHQL 399.24.
AMD TR4
— ASUS ROG ZENITH EXTREME (BIOS 1402);
— AMD Ryzen Threadripper 2950X;
— KFA2 Hall of Fame DDR4 4×8 ГБ у розгоні до 3533 МГц (CL14-15-14-14-28 1T);
— ASUS GeForce GTX 1080 Ti STRIX OC;
— EK-XLC Predator 240 (модифікована);
— GoodRAM IRDM Ultimate об’ємом 240 ГБ;
— Thermaltake View 31 TG.
— Операційна система: Windows 10 x64 «Професійна» з усіма поточними оновленнями з Windows Update;
— Драйвер відеокарт: Nvidia GeForce Game Ready Driver WHQL 399.24.
Особливості процесорів Intel Core серії X
Процесори Intel Core i9, які тестувалися в рамках поточного огляду, в мої руки потрапили в коробкових варіантах. При цьому, як ви могли помітити за заголовним фото, особливих відмінностей в упаковці та комплектації всієї лінійки немає. На лицьовій частині невеликої коробки нанесено назву серії процесорів, а в нижньому правому куті присутня наклейка, яка і вказує на вміст.
На одній з бічних сторін описано ключові особливості процесорів: кількість ядер і потоків, підтримка технології Intel Turbo Boost Max Technology 3.0, чотириканального режиму роботи пам’яті та Intel Optane, наявність 44 ліній PCI-e 3.0.
На протилежному боці знаходиться наклейка з серійними і партійними номерами, а також усі дані, необхідні для трирічного гарантійного обслуговування. На ній же бачимо батч і місце виробництва процесора.
Із заднього боку розташоване вікно, в якому можна розглянути теплорозподільну кришку процесора і зіставити всі дані з наклейкою. Збоку розташована захисна пломба, яка дасть зрозуміти, що ви у процесора перший.
Зовні коробки молодшого і передтопового Intel Core i9 не відрізняються: в очі кидаються хіба що сліди не стертої до кінця термопасти на i9-7900X після проведених мною тестів.
Усередині в блістері надійно розташовується процесор, а сам пластик фіксується картонною вставкою. Поруч знаходиться одна лише інструкція користувача і гарантійного обслуговування.
Габарити процесора не зазнали змін щодо платформи 2011v3, але з мейнстрімовою платформою різниця все ж помітна. І виражається це не тільки в розмірах процесора, але і в товщині підкладки.
Сімейство Skylake-X і Kabylake-X представлено 9 моделями з кількістю ядер від 4 до 18. Intel Core i5-7640X і i7-7740X є не HEDT-процесорами, а адаптованими під нову платформу процесорами Kabylake з відключеним графічним ядром. Ще дві молодші моделі, що належать до сімейства Skylake-X, мають префікс i7: це шестиядерний i7-7800X і восьмиядерний i7-7820X, які не мають версій із 44 лініями PCI-e 3.0 за аналогією з процесорами Haswell-E і Broadwell-E. Неформально старше покоління процесорів починається з десятиядерного i9-7900X.
Якщо враховувати перехід до нової архітектури, поліпшені можливості розгону оперативної пам’яті, збільшену кількість ядер, нові технології, а також поєднання двох різних платформ в одній, то можна зробити логічні висновки, що уникнути зміни сокета і чіпсета не вийшло б. Тому на зміну Intel X99 приходить X299, а LGA 2011v3 передає естафету 2066-контактному роз’єму.
За великим рахунком, всі зміни щодо Intel X99, характерні для LGA 1151, притаманні і новій платформі. Перехід на DMI3, використання HSIO-топології, розширені можливості для підключення та налаштування накопичувачів (включно з підтримкою Intel Optane), збільшення кількості ліній PCI-e з 8 до 24 — все це лише вершина айсберга.
На додаток до цього, процесори Intel Skylake-X, перейнявши позитивні сторони родоначальників даної архітектури, отримали і певні особливості.
Зміни торкнулися структури кеш-пам’яті процесорів: об’єм L2 було збільшено в 4 рази, але при цьому довелося зменшити розмір L3 у перерахунку на ядро. Для підвищення ефективності довелося змінити алгоритм роботи кеша третього рівня: він став віктимним.
Intel Skylake-X першими серед настільних процесорів отримали підтримку інструкцій AVX-512. У векторних операціях це дає помітне збільшення продуктивності, але підвищений рівень енергоспоживання і підвищені вимоги до робочої напруги змушують вдаватися до деяких хитрощів під час розгону процесорів Skylake-X, про які ми поговоримо дещо пізніше.
Для кращого співвідношення продуктивності та енергоспоживання було перероблено систему P-state. Залежно від навантаження і температури процесори можуть працювати в ширшому спектрі частот, підвищуючи їх там, де це необхідно, і опускаючи при незначному навантаженні.
Покращена технологія Turbo Boost 3.0 дає змогу підвищувати частоту найкращих двох ядер до 200 МГц щодо інших ядер. Це дасть змогу підвищити продуктивність у малопотокових застосунках.
Через практично дворазове збільшення кількості ядер довелося переглянути й організацію міжядерного обміну: від швидкої кільцевої шини, що дає змогу мінімізувати затримки, які виникають, довелося відійти в бік рішень, характерних для серверних процесорів, а точніше — до пористої мережі, відомої нам як mesh. Це дало змогу знайти баланс між продуктивністю і збільшенням кількості ядер, але уніфікація виробництва призвела до збільшення затримок відносно минулих поколінь HEDT-процесорів: незважаючи на те, що всі процесори Haswell-E і Broadwell-E, включно з десятиядерним i7-6950X, мали кільцеву шину, лінійка Skylake-X від 6 до 18 ядер уже передає інформаційний потік між ядрами за допомогою mesh.
Але що цікаво: в основі від i7-7800X до i9-7900X лежить кристал Skylake-X LCC, що має на борту 10 ядер. Теоретично, спираючись на досвід попередніх років, ці процесори могли бути розроблені з кільцевою шиною, однак це вимагало б додаткових і, можливо, невиправданих витрат.
Що стосується Skylake-X HCC, який лежить в основі процесорів з 12 і більше ядрами, то реалізація комірчастої мережі виглядає тут як оптимальне рішення. Розмір кристала на 49% більший, ніж LCC: 485 мм2 проти 325 мм2.
Розгін процесорів Intel Core серії X на прикладі i9-7960X
Нові можливості та поліпшення процесорів Skylake-X позначилися на специфіці розгону. Наприклад, завдяки оновленим алгоритмам управління частотою можна створювати їхні різні комбінації з напругою для окремих груп ядер.
Це змусить витратити трохи більше часу на пошук оптимальних параметрів, але результат того вартий. Особливо це буде важливо для тих, хто любить вичавити з платформи максимум.
У BIOS можливо відключити або ввімкнути технології Turbo Boost 3.0 і Intel Speed Shift, налаштувати стан енергозбереження, виставити різний множник для роботи з інструкціями AVX2 і AVX3 (512 біт). Не варто забувати і про розгін mesh: частоти кільцевої шини він підкорити не зможе, а ось стабільної роботи на 3000-3300 МГц домогтися не так вже й важко.
Вбудований регулятор напруги забезпечує високу стабільність напруг, що подаються безпосередньо на ядра, що для рішень такого типу є важливим аспектом.
У поточному огляді процесори i9-7900X, i9-7940X і i9-7960X розганяли звичним чином: задають фіксовану частоту для всіх ядер, виставляють зсув робочої напруги і залишають активними функції енергозбереження.
Intel i9-7960X у розгоні до 4600 МГц поводився так при завантаженні всіх ядер і навантаженні на одне ядро.
Розгін пам’яті значно покращився порівняно з Intel X99: повністю стабілізувати ОЗП вдалося на частоті 4000 МГц з нижчевказаними таймінгами.
Особливості AMD Ryzen Threadripper 2950X
AMD Ryzen Threadripper 1950X, що вийшов минулого року і позиціонує себе як конкурент Intel i9-7900X, показав неймовірну для HEDT вартість одного ядра: 16-ядерний процесор стало можливим придбати за $999, та ще й з часом відбувалося поступове зниження ціни. Процесори другого покоління, що ґрунтуються на кристалах Zeppelin з архітектурою Zen+, з одного боку, принесли невелике збільшення однопотокової продуктивності за рахунок підвищених частот і переходу на техпроцес 12 нм, з іншого — розширили можливості платформи.
Зустрічають по одягу. Процесори Threadripper другого покоління поставляються у великій коробці з нескромною комплектацією.
Тих, хто раніше не стикався з Threadripper або Epyc, розміри процесора можуть здивувати:
Для порівняння — AMD Ryzen 7 2700 і процесор Intel LGA 2066.
З погляду вимог до материнської плати, нічого за минулий рік не змінилося: новинка сумісна з набором логіки AMD X399 і має сокет LGA sTR4, що має 4096 контактів.
Використання такого великого сокетного простору і чимала площа тепловідвідної кришки дещо звужує коло систем охолодження, по-справжньому придатних для Threadripper.
Різноманітність материнських плат поки що страждає: можливо, що виробники чекають оновлення чіпсета.
Але Gigabyte і MSI все ж приготувалися до розширення асортименту процесорів Threadripper другого покоління і випустили материнські плати з посиленою підсистемою живлення і поліпшеною системою охолодження. Але причина такого маневру криється не в збільшенні тактових частот у 16-ядерної моделі.
Як відомо, кристал Zeppelin складається з двох чотирьохядерних CCX, які об’єднані за допомогою шини Infinity Fabric (IF).
Процесори Epyc, як і Threadripper, під теплорозподільною кришкою мають 4 таких кристали, об’єднаних за допомогою IF, що дають змогу в сумі отримувати до 32 ядер в одному процесорі. Але Threadripper першого покоління мав всього 2 працюючих Zeppelin, надавши можливість мати в робочій станції до 16 ядер з усіма наслідками, що випливають з особливостей для своєї структури: збільшена кількість ліній PCI-e (до 60), чотириканальний режим роботи пам’яті, подвоєний обсяг кешів. Дані рішення доступні і для Ryzen Threadripper 2950X.
Але компанія AMD зазіхнула на верхівку високопродуктивних процесорів: Threadripper 2990WX робить платформу sTR4 дещо ближчою до SP3, і два кристали, які рік тому виробник іменував «пустушкою», включаються в роботу. Не обійшлося без певних нюансів: обмеження платформи (та й небажання виробника робити конкурента самому собі в серверному сегменті) не дають двом Zeppelin мати свій контролер пам’яті і доступ до IO через PCI-E, і все навантаження в цих питаннях падає на тендітні плечі IF.
Усі поліпшення, характерні для другого покоління процесорів Ryzen, знайшли себе і в Threadripper: адже кристали одні й ті самі.
Значними нововведеннями у всіх процесорів архітектури Zen+ з постфіксом X є оновлення технології Precision Boost до другої версії, а також поява Precision Boost Overdrive, що дає змогу розганяти процесори зміною меж енергоспоживання, напруги і температури.
Особливості структури і контролери пам’яті, які розташовані в різних кристалах, вимагали варіанти вирішення можливих проблем із продуктивністю під час роботи з неоптимізованими під NUMA-архітектуру додатками і середовищами. Для цього компанія AMD дає змогу користувачеві перемикати контролери пам’яті в один із двох режимів роботи: розподілений (distributed, UMA), у якому масив пам’яті обох кристалів рівнозначно одержує й обробляє дані, і локальний (local, NUMA), у якому наголос зроблено на одержанні найменших затримок ціною втрати пропускної спроможності пам’яті.
Це б дало змогу оптимально використовувати потужності AMD Ryzen Threadripper залежно від поставленого завдання, але, на жаль, перемикання режимів можливе тільки за умови повної реініціалізації процесора. Без перезавантаження процесора не обійтися, а зручним варіантом це назвати не виходить.
Розгін AMD Ryzen Threadripper 2950X
Модульна система AMD Ryzen Threadripper призводить до величезної кількості налаштувань, які доступні в BIOS і операційній системі.
Можна вибрати режим роботи контролера пам’яті:
Налаштувати режим роботи технології Precision Boost Overdrive:
Або ж використовувати розгін за допомогою P-state і домогтися скидання робочої частоти в режимі бездіяльності до значень нижче, ніж у заводських налаштуваннях.
Застосунок Ryzen Master надає можливість перемикання режимів роботи пам’яті, налаштування SMT, розгону процесора і активації ігрового режиму, за якого відбувається повне відключення одного кристала. Така собі симуляція AMD Ryzen 2700X.
Розгін оперативної пам’яті дозволив досягти менших результатів, ніж я отримував раніше на AM4. Причина, найімовірніше, криється в можливостях материнської плати, і на X499 із цим має бути простіше. Проте, частота 3533 МГц із невисокими таймінгами була підкорена успішно.
Частоти процесора були відрегульовані за допомогою P-state, досягаючи для всіх ядер 4200 МГц при напрузі 1.356-1.375 В.
Тестування в робочих додатках і бенчмарках
Основною ідеєю даної статті було вивчення можливостей сучасних HEDT-процесорів і порівняння отриманих результатів при стабільних параметрах з максимальною продуктивністю. Для використовуваних у матеріалі процесорів налаштування виглядали таким чином:
— AMD Ryzen Threadripper 2950X у розгоні до 4200 МГц при напрузі 1.356-1.375 В, контролер пам’яті працював у режимі UMA, параметри оперативної пам’яті 3533 МГц CL14-15-14-14-28 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;
— Intel Core i9-7900X у розгоні до 4800 МГц при напрузі 1.2 В, частоту mesh збільшено до 3300 МГц при напрузі 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;
— Intel Core i9-7940X у розгоні до 4600 МГц за напруги 1.18 В, частоту mesh збільшено до 3200 МГц за напруги 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T із налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;
— Intel Core i9-7960X у розгоні до 4600 МГц при напрузі 1.15 В, частоту mesh збільшено до 3200 МГц при напрузі 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність.
У фізичному тесті 3DMark Firestrike найбільший вплив мають кількість ядер і IPC, але масштабування має свої межі. Тому i9-7900X незначно поступається 2950X, а i9-7940X і i9-7960X йдуть вперед на 10 і 21%.
Time Spy, що базується на API DirectX 12, показує гостру любов до невисоких затримок і швидкості оперативної пам’яті: i9-7900X обходить конкурента на 17%.
Компресія в 7-Zip виявляє особливості будови процесорів: з підвищенням розміру словника i9-7900X від відставання в 5% переходить до 33% переваги.
Декомпресія, судячи з результатів, залежить також від продуктивності системного накопичувача, але збільшення словника повторює ситуацію з компресією.
Adobe Photoshop CC з розумінням ставиться до високої продуктивності на ядро, і i9-7900X на 23% випереджає 2950X.
Показники пропускної здатності пам’яті в тесті AIDA64 від 6 до 33% вищі на i9-7900X. За результатами можна судити, що показники у Threadripper 2950X ближче до максимальної теоретичної ПСП, ніж у процесорів Intel, але контролер пам’яті, що не дає змоги домогтися високих результатів розгону ОЗП, зводить цю перевагу нанівець.
Затримки є основною проблемою процесорів Ryzen, і в даному випадку розрив конкурентів досягає значних 37%.
Blender 2.79b є сильною стороною величезних обчислювальних потужностей, і перевага 2950Х над i9-7900X перевищує 30%. Та й результат Threadripper від i9-7960X відрізняється лише на 12%, що не співвідноситься з різницею в ціні.
В однопотоковому тестуванні Cinebench R15 i9-7900X за рахунок високої тактової частоти йде вперед на 23%.
Але менша кількість ядер дозволяє Threadripper вирвати перемогу з не менш значним відривом.
Corona Renderer 13 і Da Vinci Resolve 15 відкривають козирі 16 ядер за $899: в останньому застосунку різниці між 2950X і i9-7960X практично немає.
А ось декодування в HEVC Decode Benchmark дозволяє i9-7900X відігратися на 9%.
Для x265 процесори Intel виявляються кращими, і відрив варіюється від 10 до 14% залежно від роздільної здатності.
PCMark 10 робить акцент на IPC, і в цьому разі i9-7900X відрізняється від 3 до 10%.
Значний відрив 2950X від десятиядерного конкурента в рендерах цілком обґрунтований: компенсувати різницю в 60% ядер однією тактовою частотою і більш низькими затримками досить важко.
Тестування в іграх
Ігри тестувалися в роздільній здатності 720Р з максимальними налаштуваннями графіки, за винятком згладжування. Масштабування роздільної здатності до 50% не допомагало позбутися в деяких іграх від упору в можливості відеокарти GeForce GTX 1080 Ti, але подальше зниження графічних налаштувань не можна назвати актуальним вирішенням цього питання: перехід на більш продуктивні прискорювачі не гарантує лінійного масштабування продуктивності, згідно з отриманими в тестах результатами, та й майбутні ігри можуть як принести повноцінну підтримку багатоядерних процесорів, так і розбавити все упором на один потік і швидкість міжядерних операцій.
Assassin’s Creed Origins любить і потоки, і низькі затримки, тому процесори Intel випереджають 2950X у середньому на 15% за середнім значенням кадрової частоти і на 22-30% за рідкісними і дуже рідкісними подіями. Приблизно однакові результати у i9 свідчать про наголос на відеокарту і в любові гри до об’єму L3: 200 МГц переваги у i9-7900X не дали змоги йому вирвати перемогу у старших процесорів.
Crysis 3, яка досі вміє змусити процесори і відеокарти попотіти, погіршує ситуацію: тут процесори Intel вже вириваються на 30% за середнім FPS і на 25-40% за випадковими подіями. I9-7960X показує найстабільніший результат, тобто і кількість ядер, і об’єм кешу L3 відіграють свою роль.
У Deus Ex: Mankind Divided домогтися упору у відеокарту ще простіше, але різниця між процесорами все ж помітна: 2950X до 20 відсотків програє у випадкових подіях, а більш розігнаний i9-7900Х перемагає своїх старших родичів.
Far Cry 5, як і попередні ігри серії, дуже сильно любить однопоточну продуктивність і низькі затримки. За всіма параметрами Intel обходить 2950X на 50%. При цьому i9-7960Х трохи йде вперед, нагадуючи, що кеш важливий.
Новинка Forza Horizon 4 показує високий рівень оптимізації. Тут усі процесори впираються в можливості відеокарти, видаючи понад 120 кадрів за секунду і показуючи практично ідентичний результат. Сумніваюся, що гоночній аркаді потрібно щось більше.
Hitman 2016р у режимі DirectX 11 дуже трепетно ставиться до кешу, латентності та IPC: 2950X поступається конкурентам більш ніж 40%, а i9-7960Х має цілком переконливий вигляд, незважаючи на невисоку тактову частоту ядер.
Перехід на API DirectX 12 дає змогу Threadripper вийти за межі 140FPS і скоротити розрив між Intel і AMD за рідкісними подіями, але середня кадрова частота та її стабільність все одно значно кращі на i9.
Metro Last Light Redux знову виводить Intel i9 у лідери, і тут розрив уже становить від 35 до 100%. Більш висока тактова частота дозволяє I9-7900X триматися в лідерах.
Rise of the Tomb Raider у режимі DirectX 12 прихильніше ставиться до процесорів у геотермальній долині, але Intel випереджає на 25-40%. Але навіть тут 2950X видає 140 кадрів за секунду.
Shadow of the Tomb Raider може неприємно здивувати своєю реалізацією API DirectX 11. По-перше, завжди одне ядро забито повністю. По-друге, у третій сцені кадрова частота знижується до дуже низьких значень, і це відбувається навіть на i7-8700K! Не дивно, що Threadripper 2950X значно поступається i9, і різниця доходить до 50%.
Перехід на DirectX 12 дещо змінює картину: відрив скорочується до 20-30%, а середнє значення кадрової частоти у 2950Х наближається до 140.
Tom Clancy’s Ghost Recon Wildlands впирається в можливості відеокарти, незважаючи навіть на знижені налаштування тіней. У такій ситуації 2950Х поступається від 10 до 30%.
Стратегія Total War WARHAMMER II, всупереч принципам, до кількості ядер ставиться холодно, а ось продуктивність одного ядра і затримки вносять свої корективи: процесори Intel ідуть уперед у середньому на 30%, а 2950Х за середньою кількістю кадрів за секунду не дотягує і до 60.
Watch Dogs 2 вимогливий як до процесора, так і відеокарти. Але i9 почуваються вільніше, і наявність продуктивнішої відеокарти скоріше дала б змогу збільшити відрив.
Висновок
Сучасні HEDT-процесори, насамперед, є інструментом для створення професійних мультимедійних і обчислювальних станцій. Їхня продуктивність у рендерінгу, роботі з фото-, відео- та аудіоматеріалами дійсно виводить настільні комп’ютери на новий рівень продуктивності, і заслуги обох компаній є видатними. Компанія AMD з Threadripper змогла підкорити раніше недоступний їй ринок, що знаходиться в міцних руках Intel, і своїм співвідношенням ціни і продуктивності встановлює нові рамки доступності HEDT-рішень. Компанія Intel теж переглянула порядок цін на свої процесори і значно розширила їх асортимент, але рекомендована вартість диктує свої порядки, і конкурентами в діапазоні до $1000 стають 10-ядерний Intel Core i9-7900X і 16-ядерний 2950X.
У робочих застосунках лідерство переходить від одного процесора до іншого залежно від необхідних ресурсів: багатоядерна продуктивність безумовно перебуває в зоні контролю Threadripper, а i9-7900X значно краще почуває себе в застосунках з акцентом на IPC і міжядерні затримки, а також має покращену взаємодію з оперативною пам’яттю.
Ігрова продуктивність сучасних HEDT-процесорів виявляється далека від розмитих уявлень обивателів: якщо використовувати хорошу пам’ять (а для Ryzen від цього залежить ще й частота IF), збільшити частоти Mesh і ядер (до речі, 7960Х з активованим MCE на заводських налаштуваннях працює на 4.4 ГГц за всіма ядрами), то можна домогтися дуже й дуже хороших результатів, особливо, якщо рушій гри не є однопотоковою забудовою. Незважаючи на те, що в робочих додатках 2950X випереджав i9-7900X за рахунок більшої кількості ядер, в іграх даються взнаки особливості кристалів Zeppelin і Threadripper загалом, і він поступається у всіх протестованих ігрових додатках. Але це відбувається в роздільній здатності 720P, та ігор, в яких новинка від AMD не зможе видати стабільні 60 кадрів за секунду, не так вже й багато. Проблема з рідкісними подіями є, і тут варто розуміти, що такі апаратні нюанси, як 2 кристали Zeppelin, що мають по 2 CCX у кожному кристалі, призводять до величезних затримок при передачі даних між різними CCX, і програмні оптимізації могли мінімізувати втрати продуктивності. Але наразі в питанні ігрової продуктивності i9 здобуває впевнену перемогу, і не важливо, 10, 14 або 16 ядер у нього, а це робить ці процесори більш універсальними.
Для ентузіастів серія i9 у заводському стані не підходить для високого розгону через пластичний термоінтерфейс, а Threadripper обмежений у підкоренні частот через особливості технологічного процесу й архітектури. Це не заважає за бажання займатися скальпуванням HEDT-процесорів Intel і міняти термопасту на рідкий метал, але порядок цін може налякати піти на такий крок. Для процесорів AMD поліпшення привабливості відбувається шляхом нарощування грубої сили, що виражається кількістю ядер, і побачити нову стелю IPC ми зможемо хіба що після приходу Ryzen 2.
Більша кількість я дер або універсальність? Якщо це питання вас мучить, то ймовірна швидка відповідь у вигляді появи нових HEDT-процесорів від компанії Intel призведе до зміни розстановки сил, адже конкуренція у світі комп’ютерних комплектуючих — це завжди добре.