ДомойТехноОгляд і тестування процесорів Intel Core i9-7900X, i9-7940X, i9-7960X і AMD Ryzen...

Огляд і тестування процесорів Intel Core i9-7900X, i9-7940X, i9-7960X і AMD Ryzen Threadripper 2950X: Битва Титанів

Author

Date

Category

Незважаючи на те, що ринок високопродуктивних платформ є досить вузькоспеціалізованою нішею, його розвиток за останній рік показує дуже високі результати. Якщо згадати процесори Haswell-E і Broadwell-E, які зароджували і продовжували життя платформі Intel X99, то навіть початкові рішення на цій базі були дорогими, не кажучи вже про флагмани. З приходом Skylake-X багато що змінилося. По-перше, були відразу достовірні чутки про появу 18-ядерного рішення на чолі сімейства. По-друге, цінова політика Intel значно змінилася: за вартість 10-ядерного монстра в особі Core i7-6950X ми можемо вже придбати 16-ядерний i9-7960X, що говорить про зниження вартості одного ядра HEDT-процесора на 60%. По-третє, поява Kabylake-X дала змогу почати поступове освоєння нової платформи з процесорами вартістю від $240.

Зазіхання компанії AMD на ринок HEDT-процесорів теж залишають свій відбиток: недорогі 16-ядерні рішення та їхнє недавнє оновлення підігрівають інтерес до того, що ж буде далі. І сьогодні ми з вами розглянемо високопродуктивні платформи з боку оверклокінгу та їхньої продуктивності в бенчмарках, робочих додатках та іграх, а також поміркуємо на тему того, які сюрпризи можуть на нас очікувати вже цього року.

Технічні характеристики

Intel Core i9-7900X Intel Core i9-7940X Intel Core i9-7960X AMD Ryzen Threadripper 2950X
Виробник Intel Intel Intel AMD
Кількість ядер/потоків 10/20 14/28 16/32 16/32
Базова частота, ГГц 3.3 3.1 2.8 3.5
Частота прискорення, ГГц 4.3 4.3 4.2 4.4
Об’єм L3-кеша, МБ 13.75 19.25 22 2×16
Кількість ліній PCI-e 3.0 44 44 44 60
Канали пам’яті 4 4 4 4
Тип пам’яті DDR4-2666 DDR4-2666 DDR4-2666 DDR4-2933
TDP, Вт 140 165 165 180
Техпроцес, нм 14 14 14 12
Сокет LGA2066 LGA2066 LGA2066 sTR4
Розблокований множник Да Да Да Да
Рекомендована вартість, $ 999 1399 1699 899

Тестові стенди

Intel X299

— Intel Core i9-7900X/i9-7940X/i9-7960X;

— ASRock X299 Taichi XE (версія BIOS 1.40);

— G.Skill Flare X F4-3200C14D-16GFX DDR4 4×8 ГБ у розгоні до 4000 МГц (CL17-17-16-34 CR1);

— Palit GeForce GTX 1080 Ti GameRock Premium;

— Plextor M8Pe(y) 256 GB;

— EK custom watercool system;

— Fractal Design Define S Window Black Fractal Design Define S Window Black

— Операційна система: Windows 10 x64 «Професійна» з усіма поточними оновленнями з Windows Update;

— Драйвер відеокарт: Nvidia GeForce Game Ready Driver WHQL 399.24.

AMD TR4

— ASUS ROG ZENITH EXTREME (BIOS 1402);

— AMD Ryzen Threadripper 2950X;

— KFA2 Hall of Fame DDR4 4×8 ГБ у розгоні до 3533 МГц (CL14-15-14-14-28 1T);

— ASUS GeForce GTX 1080 Ti STRIX OC;

— EK-XLC Predator 240 (модифікована);

— GoodRAM IRDM Ultimate об’ємом 240 ГБ;

— Thermaltake View 31 TG.

— Операційна система: Windows 10 x64 «Професійна» з усіма поточними оновленнями з Windows Update;

— Драйвер відеокарт: Nvidia GeForce Game Ready Driver WHQL 399.24.

Особливості процесорів Intel Core серії X

Процесори Intel Core i9, які тестувалися в рамках поточного огляду, в мої руки потрапили в коробкових варіантах. При цьому, як ви могли помітити за заголовним фото, особливих відмінностей в упаковці та комплектації всієї лінійки немає. На лицьовій частині невеликої коробки нанесено назву серії процесорів, а в нижньому правому куті присутня наклейка, яка і вказує на вміст.

На одній з бічних сторін описано ключові особливості процесорів: кількість ядер і потоків, підтримка технології Intel Turbo Boost Max Technology 3.0, чотириканального режиму роботи пам’яті та Intel Optane, наявність 44 ліній PCI-e 3.0.

На протилежному боці знаходиться наклейка з серійними і партійними номерами, а також усі дані, необхідні для трирічного гарантійного обслуговування. На ній же бачимо батч і місце виробництва процесора.

Із заднього боку розташоване вікно, в якому можна розглянути теплорозподільну кришку процесора і зіставити всі дані з наклейкою. Збоку розташована захисна пломба, яка дасть зрозуміти, що ви у процесора перший.

Зовні коробки молодшого і передтопового Intel Core i9 не відрізняються: в очі кидаються хіба що сліди не стертої до кінця термопасти на i9-7900X після проведених мною тестів.

Усередині в блістері надійно розташовується процесор, а сам пластик фіксується картонною вставкою. Поруч знаходиться одна лише інструкція користувача і гарантійного обслуговування.

Габарити процесора не зазнали змін щодо платформи 2011v3, але з мейнстрімовою платформою різниця все ж помітна. І виражається це не тільки в розмірах процесора, але і в товщині підкладки.

Сімейство Skylake-X і Kabylake-X представлено 9 моделями з кількістю ядер від 4 до 18. Intel Core i5-7640X і i7-7740X є не HEDT-процесорами, а адаптованими під нову платформу процесорами Kabylake з відключеним графічним ядром. Ще дві молодші моделі, що належать до сімейства Skylake-X, мають префікс i7: це шестиядерний i7-7800X і восьмиядерний i7-7820X, які не мають версій із 44 лініями PCI-e 3.0 за аналогією з процесорами Haswell-E і Broadwell-E. Неформально старше покоління процесорів починається з десятиядерного i9-7900X.

Якщо враховувати перехід до нової архітектури, поліпшені можливості розгону оперативної пам’яті, збільшену кількість ядер, нові технології, а також поєднання двох різних платформ в одній, то можна зробити логічні висновки, що уникнути зміни сокета і чіпсета не вийшло б. Тому на зміну Intel X99 приходить X299, а LGA 2011v3 передає естафету 2066-контактному роз’єму.

За великим рахунком, всі зміни щодо Intel X99, характерні для LGA 1151, притаманні і новій платформі. Перехід на DMI3, використання HSIO-топології, розширені можливості для підключення та налаштування накопичувачів (включно з підтримкою Intel Optane), збільшення кількості ліній PCI-e з 8 до 24 — все це лише вершина айсберга.

На додаток до цього, процесори Intel Skylake-X, перейнявши позитивні сторони родоначальників даної архітектури, отримали і певні особливості.

Зміни торкнулися структури кеш-пам’яті процесорів: об’єм L2 було збільшено в 4 рази, але при цьому довелося зменшити розмір L3 у перерахунку на ядро. Для підвищення ефективності довелося змінити алгоритм роботи кеша третього рівня: він став віктимним.

Intel Skylake-X першими серед настільних процесорів отримали підтримку інструкцій AVX-512. У векторних операціях це дає помітне збільшення продуктивності, але підвищений рівень енергоспоживання і підвищені вимоги до робочої напруги змушують вдаватися до деяких хитрощів під час розгону процесорів Skylake-X, про які ми поговоримо дещо пізніше.

Для кращого співвідношення продуктивності та енергоспоживання було перероблено систему P-state. Залежно від навантаження і температури процесори можуть працювати в ширшому спектрі частот, підвищуючи їх там, де це необхідно, і опускаючи при незначному навантаженні.

Покращена технологія Turbo Boost 3.0 дає змогу підвищувати частоту найкращих двох ядер до 200 МГц щодо інших ядер. Це дасть змогу підвищити продуктивність у малопотокових застосунках.

Через практично дворазове збільшення кількості ядер довелося переглянути й організацію міжядерного обміну: від швидкої кільцевої шини, що дає змогу мінімізувати затримки, які виникають, довелося відійти в бік рішень, характерних для серверних процесорів, а точніше — до пористої мережі, відомої нам як mesh. Це дало змогу знайти баланс між продуктивністю і збільшенням кількості ядер, але уніфікація виробництва призвела до збільшення затримок відносно минулих поколінь HEDT-процесорів: незважаючи на те, що всі процесори Haswell-E і Broadwell-E, включно з десятиядерним i7-6950X, мали кільцеву шину, лінійка Skylake-X від 6 до 18 ядер уже передає інформаційний потік між ядрами за допомогою mesh.

Але що цікаво: в основі від i7-7800X до i9-7900X лежить кристал Skylake-X LCC, що має на борту 10 ядер. Теоретично, спираючись на досвід попередніх років, ці процесори могли бути розроблені з кільцевою шиною, однак це вимагало б додаткових і, можливо, невиправданих витрат.

Що стосується Skylake-X HCC, який лежить в основі процесорів з 12 і більше ядрами, то реалізація комірчастої мережі виглядає тут як оптимальне рішення. Розмір кристала на 49% більший, ніж LCC: 485 мм2 проти 325 мм2.

Розгін процесорів Intel Core серії X на прикладі i9-7960X

Нові можливості та поліпшення процесорів Skylake-X позначилися на специфіці розгону. Наприклад, завдяки оновленим алгоритмам управління частотою можна створювати їхні різні комбінації з напругою для окремих груп ядер.

Це змусить витратити трохи більше часу на пошук оптимальних параметрів, але результат того вартий. Особливо це буде важливо для тих, хто любить вичавити з платформи максимум.

У BIOS можливо відключити або ввімкнути технології Turbo Boost 3.0 і Intel Speed Shift, налаштувати стан енергозбереження, виставити різний множник для роботи з інструкціями AVX2 і AVX3 (512 біт). Не варто забувати і про розгін mesh: частоти кільцевої шини він підкорити не зможе, а ось стабільної роботи на 3000-3300 МГц домогтися не так вже й важко.

Вбудований регулятор напруги забезпечує високу стабільність напруг, що подаються безпосередньо на ядра, що для рішень такого типу є важливим аспектом.

У поточному огляді процесори i9-7900X, i9-7940X і i9-7960X розганяли звичним чином: задають фіксовану частоту для всіх ядер, виставляють зсув робочої напруги і залишають активними функції енергозбереження.

Intel i9-7960X у розгоні до 4600 МГц поводився так при завантаженні всіх ядер і навантаженні на одне ядро.

Розгін пам’яті значно покращився порівняно з Intel X99: повністю стабілізувати ОЗП вдалося на частоті 4000 МГц з нижчевказаними таймінгами.

Особливості AMD Ryzen Threadripper 2950X

AMD Ryzen Threadripper 1950X, що вийшов минулого року і позиціонує себе як конкурент Intel i9-7900X, показав неймовірну для HEDT вартість одного ядра: 16-ядерний процесор стало можливим придбати за $999, та ще й з часом відбувалося поступове зниження ціни. Процесори другого покоління, що ґрунтуються на кристалах Zeppelin з архітектурою Zen+, з одного боку, принесли невелике збільшення однопотокової продуктивності за рахунок підвищених частот і переходу на техпроцес 12 нм, з іншого — розширили можливості платформи.

Зустрічають по одягу. Процесори Threadripper другого покоління поставляються у великій коробці з нескромною комплектацією.

Тих, хто раніше не стикався з Threadripper або Epyc, розміри процесора можуть здивувати:

Для порівняння — AMD Ryzen 7 2700 і процесор Intel LGA 2066.

З погляду вимог до материнської плати, нічого за минулий рік не змінилося: новинка сумісна з набором логіки AMD X399 і має сокет LGA sTR4, що має 4096 контактів.

Використання такого великого сокетного простору і чимала площа тепловідвідної кришки дещо звужує коло систем охолодження, по-справжньому придатних для Threadripper.

Різноманітність материнських плат поки що страждає: можливо, що виробники чекають оновлення чіпсета.

Але Gigabyte і MSI все ж приготувалися до розширення асортименту процесорів Threadripper другого покоління і випустили материнські плати з посиленою підсистемою живлення і поліпшеною системою охолодження. Але причина такого маневру криється не в збільшенні тактових частот у 16-ядерної моделі.

Як відомо, кристал Zeppelin складається з двох чотирьохядерних CCX, які об’єднані за допомогою шини Infinity Fabric (IF).

Процесори Epyc, як і Threadripper, під теплорозподільною кришкою мають 4 таких кристали, об’єднаних за допомогою IF, що дають змогу в сумі отримувати до 32 ядер в одному процесорі. Але Threadripper першого покоління мав всього 2 працюючих Zeppelin, надавши можливість мати в робочій станції до 16 ядер з усіма наслідками, що випливають з особливостей для своєї структури: збільшена кількість ліній PCI-e (до 60), чотириканальний режим роботи пам’яті, подвоєний обсяг кешів. Дані рішення доступні і для Ryzen Threadripper 2950X.

Але компанія AMD зазіхнула на верхівку високопродуктивних процесорів: Threadripper 2990WX робить платформу sTR4 дещо ближчою до SP3, і два кристали, які рік тому виробник іменував «пустушкою», включаються в роботу. Не обійшлося без певних нюансів: обмеження платформи (та й небажання виробника робити конкурента самому собі в серверному сегменті) не дають двом Zeppelin мати свій контролер пам’яті і доступ до IO через PCI-E, і все навантаження в цих питаннях падає на тендітні плечі IF.

Усі поліпшення, характерні для другого покоління процесорів Ryzen, знайшли себе і в Threadripper: адже кристали одні й ті самі.

Значними нововведеннями у всіх процесорів архітектури Zen+ з постфіксом X є оновлення технології Precision Boost до другої версії, а також поява Precision Boost Overdrive, що дає змогу розганяти процесори зміною меж енергоспоживання, напруги і температури.

Особливості структури і контролери пам’яті, які розташовані в різних кристалах, вимагали варіанти вирішення можливих проблем із продуктивністю під час роботи з неоптимізованими під NUMA-архітектуру додатками і середовищами. Для цього компанія AMD дає змогу користувачеві перемикати контролери пам’яті в один із двох режимів роботи: розподілений (distributed, UMA), у якому масив пам’яті обох кристалів рівнозначно одержує й обробляє дані, і локальний (local, NUMA), у якому наголос зроблено на одержанні найменших затримок ціною втрати пропускної спроможності пам’яті.

Це б дало змогу оптимально використовувати потужності AMD Ryzen Threadripper залежно від поставленого завдання, але, на жаль, перемикання режимів можливе тільки за умови повної реініціалізації процесора. Без перезавантаження процесора не обійтися, а зручним варіантом це назвати не виходить.

Розгін AMD Ryzen Threadripper 2950X

Модульна система AMD Ryzen Threadripper призводить до величезної кількості налаштувань, які доступні в BIOS і операційній системі.

Можна вибрати режим роботи контролера пам’яті:

Налаштувати режим роботи технології Precision Boost Overdrive:

Або ж використовувати розгін за допомогою P-state і домогтися скидання робочої частоти в режимі бездіяльності до значень нижче, ніж у заводських налаштуваннях.

Застосунок Ryzen Master надає можливість перемикання режимів роботи пам’яті, налаштування SMT, розгону процесора і активації ігрового режиму, за якого відбувається повне відключення одного кристала. Така собі симуляція AMD Ryzen 2700X.

Розгін оперативної пам’яті дозволив досягти менших результатів, ніж я отримував раніше на AM4. Причина, найімовірніше, криється в можливостях материнської плати, і на X499 із цим має бути простіше. Проте, частота 3533 МГц із невисокими таймінгами була підкорена успішно.

Частоти процесора були відрегульовані за допомогою P-state, досягаючи для всіх ядер 4200 МГц при напрузі 1.356-1.375 В.

Тестування в робочих додатках і бенчмарках

Основною ідеєю даної статті було вивчення можливостей сучасних HEDT-процесорів і порівняння отриманих результатів при стабільних параметрах з максимальною продуктивністю. Для використовуваних у матеріалі процесорів налаштування виглядали таким чином:

— AMD Ryzen Threadripper 2950X у розгоні до 4200 МГц при напрузі 1.356-1.375 В, контролер пам’яті працював у режимі UMA, параметри оперативної пам’яті 3533 МГц CL14-15-14-14-28 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;

— Intel Core i9-7900X у розгоні до 4800 МГц при напрузі 1.2 В, частоту mesh збільшено до 3300 МГц при напрузі 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;

— Intel Core i9-7940X у розгоні до 4600 МГц за напруги 1.18 В, частоту mesh збільшено до 3200 МГц за напруги 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T із налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність;

— Intel Core i9-7960X у розгоні до 4600 МГц при напрузі 1.15 В, частоту mesh збільшено до 3200 МГц при напрузі 1.13 В, параметри оперативної пам’яті 4000 МГц CL17-17-16-34 1T з налаштуванням другорядних таймінгів на максимальну продуктивність.

У фізичному тесті 3DMark Firestrike найбільший вплив мають кількість ядер і IPC, але масштабування має свої межі. Тому i9-7900X незначно поступається 2950X, а i9-7940X і i9-7960X йдуть вперед на 10 і 21%.

Time Spy, що базується на API DirectX 12, показує гостру любов до невисоких затримок і швидкості оперативної пам’яті: i9-7900X обходить конкурента на 17%.

Компресія в 7-Zip виявляє особливості будови процесорів: з підвищенням розміру словника i9-7900X від відставання в 5% переходить до 33% переваги.

Декомпресія, судячи з результатів, залежить також від продуктивності системного накопичувача, але збільшення словника повторює ситуацію з компресією.

Adobe Photoshop CC з розумінням ставиться до високої продуктивності на ядро, і i9-7900X на 23% випереджає 2950X.

Показники пропускної здатності пам’яті в тесті AIDA64 від 6 до 33% вищі на i9-7900X. За результатами можна судити, що показники у Threadripper 2950X ближче до максимальної теоретичної ПСП, ніж у процесорів Intel, але контролер пам’яті, що не дає змоги домогтися високих результатів розгону ОЗП, зводить цю перевагу нанівець.

Затримки є основною проблемою процесорів Ryzen, і в даному випадку розрив конкурентів досягає значних 37%.

Blender 2.79b є сильною стороною величезних обчислювальних потужностей, і перевага 2950Х над i9-7900X перевищує 30%. Та й результат Threadripper від i9-7960X відрізняється лише на 12%, що не співвідноситься з різницею в ціні.

В однопотоковому тестуванні Cinebench R15 i9-7900X за рахунок високої тактової частоти йде вперед на 23%.

Але менша кількість ядер дозволяє Threadripper вирвати перемогу з не менш значним відривом.

Corona Renderer 13 і Da Vinci Resolve 15 відкривають козирі 16 ядер за $899: в останньому застосунку різниці між 2950X і i9-7960X практично немає.

А ось декодування в HEVC Decode Benchmark дозволяє i9-7900X відігратися на 9%.

Для x265 процесори Intel виявляються кращими, і відрив варіюється від 10 до 14% залежно від роздільної здатності.

PCMark 10 робить акцент на IPC, і в цьому разі i9-7900X відрізняється від 3 до 10%.

Значний відрив 2950X від десятиядерного конкурента в рендерах цілком обґрунтований: компенсувати різницю в 60% ядер однією тактовою частотою і більш низькими затримками досить важко.

Тестування в іграх

Ігри тестувалися в роздільній здатності 720Р з максимальними налаштуваннями графіки, за винятком згладжування. Масштабування роздільної здатності до 50% не допомагало позбутися в деяких іграх від упору в можливості відеокарти GeForce GTX 1080 Ti, але подальше зниження графічних налаштувань не можна назвати актуальним вирішенням цього питання: перехід на більш продуктивні прискорювачі не гарантує лінійного масштабування продуктивності, згідно з отриманими в тестах результатами, та й майбутні ігри можуть як принести повноцінну підтримку багатоядерних процесорів, так і розбавити все упором на один потік і швидкість міжядерних операцій.

Assassin’s Creed Origins любить і потоки, і низькі затримки, тому процесори Intel випереджають 2950X у середньому на 15% за середнім значенням кадрової частоти і на 22-30% за рідкісними і дуже рідкісними подіями. Приблизно однакові результати у i9 свідчать про наголос на відеокарту і в любові гри до об’єму L3: 200 МГц переваги у i9-7900X не дали змоги йому вирвати перемогу у старших процесорів.

Crysis 3, яка досі вміє змусити процесори і відеокарти попотіти, погіршує ситуацію: тут процесори Intel вже вириваються на 30% за середнім FPS і на 25-40% за випадковими подіями. I9-7960X показує найстабільніший результат, тобто і кількість ядер, і об’єм кешу L3 відіграють свою роль.

У Deus Ex: Mankind Divided домогтися упору у відеокарту ще простіше, але різниця між процесорами все ж помітна: 2950X до 20 відсотків програє у випадкових подіях, а більш розігнаний i9-7900Х перемагає своїх старших родичів.

Far Cry 5, як і попередні ігри серії, дуже сильно любить однопоточну продуктивність і низькі затримки. За всіма параметрами Intel обходить 2950X на 50%. При цьому i9-7960Х трохи йде вперед, нагадуючи, що кеш важливий.

Новинка Forza Horizon 4 показує високий рівень оптимізації. Тут усі процесори впираються в можливості відеокарти, видаючи понад 120 кадрів за секунду і показуючи практично ідентичний результат. Сумніваюся, що гоночній аркаді потрібно щось більше.

Hitman 2016р у режимі DirectX 11 дуже трепетно ставиться до кешу, латентності та IPC: 2950X поступається конкурентам більш ніж 40%, а i9-7960Х має цілком переконливий вигляд, незважаючи на невисоку тактову частоту ядер.

Перехід на API DirectX 12 дає змогу Threadripper вийти за межі 140FPS і скоротити розрив між Intel і AMD за рідкісними подіями, але середня кадрова частота та її стабільність все одно значно кращі на i9.

Metro Last Light Redux знову виводить Intel i9 у лідери, і тут розрив уже становить від 35 до 100%. Більш висока тактова частота дозволяє I9-7900X триматися в лідерах.

Rise of the Tomb Raider у режимі DirectX 12 прихильніше ставиться до процесорів у геотермальній долині, але Intel випереджає на 25-40%. Але навіть тут 2950X видає 140 кадрів за секунду.

Shadow of the Tomb Raider може неприємно здивувати своєю реалізацією API DirectX 11. По-перше, завжди одне ядро забито повністю. По-друге, у третій сцені кадрова частота знижується до дуже низьких значень, і це відбувається навіть на i7-8700K! Не дивно, що Threadripper 2950X значно поступається i9, і різниця доходить до 50%.

Перехід на DirectX 12 дещо змінює картину: відрив скорочується до 20-30%, а середнє значення кадрової частоти у 2950Х наближається до 140.

Tom Clancy’s Ghost Recon Wildlands впирається в можливості відеокарти, незважаючи навіть на знижені налаштування тіней. У такій ситуації 2950Х поступається від 10 до 30%.

Стратегія Total War WARHAMMER II, всупереч принципам, до кількості ядер ставиться холодно, а ось продуктивність одного ядра і затримки вносять свої корективи: процесори Intel ідуть уперед у середньому на 30%, а 2950Х за середньою кількістю кадрів за секунду не дотягує і до 60.

Watch Dogs 2 вимогливий як до процесора, так і відеокарти. Але i9 почуваються вільніше, і наявність продуктивнішої відеокарти скоріше дала б змогу збільшити відрив.

Висновок

Сучасні HEDT-процесори, насамперед, є інструментом для створення професійних мультимедійних і обчислювальних станцій. Їхня продуктивність у рендерінгу, роботі з фото-, відео- та аудіоматеріалами дійсно виводить настільні комп’ютери на новий рівень продуктивності, і заслуги обох компаній є видатними. Компанія AMD з Threadripper змогла підкорити раніше недоступний їй ринок, що знаходиться в міцних руках Intel, і своїм співвідношенням ціни і продуктивності встановлює нові рамки доступності HEDT-рішень. Компанія Intel теж переглянула порядок цін на свої процесори і значно розширила їх асортимент, але рекомендована вартість диктує свої порядки, і конкурентами в діапазоні до $1000 стають 10-ядерний Intel Core i9-7900X і 16-ядерний 2950X.

У робочих застосунках лідерство переходить від одного процесора до іншого залежно від необхідних ресурсів: багатоядерна продуктивність безумовно перебуває в зоні контролю Threadripper, а i9-7900X значно краще почуває себе в застосунках з акцентом на IPC і міжядерні затримки, а також має покращену взаємодію з оперативною пам’яттю.

Ігрова продуктивність сучасних HEDT-процесорів виявляється далека від розмитих уявлень обивателів: якщо використовувати хорошу пам’ять (а для Ryzen від цього залежить ще й частота IF), збільшити частоти Mesh і ядер (до речі, 7960Х з активованим MCE на заводських налаштуваннях працює на 4.4 ГГц за всіма ядрами), то можна домогтися дуже й дуже хороших результатів, особливо, якщо рушій гри не є однопотоковою забудовою. Незважаючи на те, що в робочих додатках 2950X випереджав i9-7900X за рахунок більшої кількості ядер, в іграх даються взнаки особливості кристалів Zeppelin і Threadripper загалом, і він поступається у всіх протестованих ігрових додатках. Але це відбувається в роздільній здатності 720P, та ігор, в яких новинка від AMD не зможе видати стабільні 60 кадрів за секунду, не так вже й багато. Проблема з рідкісними подіями є, і тут варто розуміти, що такі апаратні нюанси, як 2 кристали Zeppelin, що мають по 2 CCX у кожному кристалі, призводять до величезних затримок при передачі даних між різними CCX, і програмні оптимізації могли мінімізувати втрати продуктивності. Але наразі в питанні ігрової продуктивності i9 здобуває впевнену перемогу, і не важливо, 10, 14 або 16 ядер у нього, а це робить ці процесори більш універсальними.

Для ентузіастів серія i9 у заводському стані не підходить для високого розгону через пластичний термоінтерфейс, а Threadripper обмежений у підкоренні частот через особливості технологічного процесу й архітектури. Це не заважає за бажання займатися скальпуванням HEDT-процесорів Intel і міняти термопасту на рідкий метал, але порядок цін може налякати піти на такий крок. Для процесорів AMD поліпшення привабливості відбувається шляхом нарощування грубої сили, що виражається кількістю ядер, і побачити нову стелю IPC ми зможемо хіба що після приходу Ryzen 2.

Більша кількість я дер або універсальність? Якщо це питання вас мучить, то ймовірна швидка відповідь у вигляді появи нових HEDT-процесорів від компанії Intel призведе до зміни розстановки сил, адже конкуренція у світі комп’ютерних комплектуючих — це завжди добре.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments