У цій статті йтиметься про те, чому я таки купив РК-телевізор, чому саме такий і як збирав HTPC до нього (Home Theater PC — Комп’ютер для домашнього кінотеатру). Обережно! Дуже багато букв і картинок! Трафік!
Як пролог хочу заглибитися в історію питання. Ледачим це місце можна сміливо пропустити.
Коли з’явилися перші плазмові панелі, десь у 2006-2007 роках, я поставив собі запитання, а чи є сенс купувати телевізор? Навіть якщо відкинути низьку роздільну здатність, яка в кращому разі була 1024х768, і високу ціну, в районі 100-150т.р., виявилося, що, окрім більшого розміру картинки і меншого простору, який займають в кімнаті, ніяких інших переваг порівняно зі звичайним CRT-телевізором (кінескоп) ми не отримуємо. Фільми на DVD дисках непогано показувалися і на звичайному телевізорі, чого вже казати про розповсюджені тоді MPEG4-рипи цих фільмів — якісно передані артефакти стисненого фільму лише тільки псували перегляд. Ліцензійні DVD диски можна було взяти в прокаті або купити, але це були досить пристойні фінансові витрати. Тому я вирішив почекати.
І ось настав 2008 рік. Рік кінця епохи одного тирана і початку епохи нового. Почався бум РК-телевізорів. Плазмові панелі відійшли на другий план, поступившись лідерством технології LCD. Технологія стала дешевшою, якіснішою. Розмір матриць досяг розмірів 42-56 дюймів, кут огляду — 178 градусів. Контрастність і час відгуку так само помітно покращився. І найголовніше збільшилася роздільна здатність матриць — до HD Ready (1280×720) і FullHD (1920×1080). Ціновий діапазон же навпаки опустився до 40-100р — тепер телевізор могла дозволити собі людина із середнім достатком. Тоді я задумався про покупку вдруге. Мучитися з роздумами довелося довго, адже з’явилися технології запису фільмів з HD роздільною здатністю на BlueRay диски, а в магазинах можна було придбати перші побутові HD відеокамери. І навіть перші фільми HD роздільної здатності вже можна було купити і подивитися на BlueRay програвачі. Але, як і раніше, HD контенту було дуууже мало. Поодинокі фільми на BlueRay дисках коштували по 1000р за штуку (і зараз, мабуть, так само коштують), плюс потрібно було придбати недешевий програвач або, в крайньому випадку, SonyPlayStation c блюрей приводом (що було дешевше). HDBD-рипів ще не було. Ба більше, для відтворення ріпів були потрібні потужні процесори і великі HDD для зберігання. І ще один момент — не всі телевізори підтримували під’єднання до комп’ютера з повною роздільною здатністю, зображення було, не придатне для використання телевізора як монітора. У підсумку я вирішив почекати ще трохи.
Літо 2009 року. Торрент-мережі набирають популярності. Піратського контенту — завались. Здебільшого це, звісно, DVD-рипи, але вже доволі багато фільмів із роздільною здатністю HDReady і FullHD. З’являються трекери з чисто HD контентом hd-tracker.ru/. Є де розвернутися, що скачати і подивитися. РК-телевізори ще більше знижуються в ціні до діапазону 20-80т.р. Кінескопи практично зникають з продажу. На додачу до всього швидкості доступу в інтернет за безлімітними тарифами зростають за тієї самої ціни. Стає реальністю завантажити HD фільм розміром 16Гб за 1-3 дні. Ще одним плюс — новий модельний ряд РК телевізорів LG — LH — став комплектуватися повноцінним медіа-програвачем з USB носіїв. В принципі для перегляду фільмів крім телевізора і флешки більше нічого не потрібно! Прогрес! 🙂
Сумнівів у моїй голові більше не залишилося, і восени 2009 року у квартирі з’явився наш новий плоский друг — LG 42LH3000.
Тепер перейдемо до теми по суті.
Телевізор LG 42LH3000
Чому саме ця модель? На мій погляд, у цього телевізора найоптимальніше співвідношення ціна/якість. При цьому контрастна і не дуже повільна матриця, підтримка DVB-T і DVB-C. A 42 дюйма вже достатньо для перегляду з відстані 2.5-3 метри. Ще звертаю увагу, що після перепрошивки і розблокування USB порту отримуємо повноцінний програвач мультимедіа контенту. Це стосується тільки серії LH і моделей LF2510. Починаючи з LH5000 і вище — перепрошивка і розблокування не потрібні — рідна прошивка вже все вміє.
У комплекті ніяких інших проводів, крім живлення, не йде, тому додатково потрібно буде придбати HDMI або DVI кабель для підключення до комп’ютера/програвача.
Кріплення на стіну
Зал у мене не настільки великий, щоб відмовитися від можливості повісити телевізор на стіну, тому я придбав для нього настінне кріплення. Увага! Більшість недорогих рамкових кріплень розташовують корпус ТБ настільки близько до стіни, що в кращому разі ви не зможете встромляти й витикати роз’єми з тильного боку телевізора, не знімаючи його, а в гіршому — є ймовірність, що дріт від роз’єму впиратиметься в стіну на злам. Оптимальна відстань від стіни — 5 см. Під час вибору кріплення звертайте увагу не на розмір, для якого воно призначене, а на вагу, яку воно може тримати, і на типо-розмір VESA — щоб відповідало вашому телевізору.
Звук
У специфікації телевізорів, як правило, є окремий розділ — , в якому перераховуються переваги динаміків, їхня широкосмуговість і сабвуферність. Брехня. У всіх РК-телевізорах звук настільки жахливий: жахливіший, напевно, тільки GSM у мобільному телефоні в зоні поганого прийому. А ви що хотіли? Адже він плоский! Єдине, що можна слухати на рідних вбудованих колонках — це позитивні новини від першого каналу. Якщо ви не фанат першого каналу і аншлагу, варто подумати про нормальну акустику. Про це — нижче.
Аналогове ТБ, ефір і кабель
Із цим — усе гаразд. При шумному ефірі на екрані буде видно всі подробиці цього шуму. Не варто сподіватися, що HD роздільна здатність передасть вашого улюбленого Петросяна з Кіркоровим у всіх подробицях. Утім, якщо ввімкнути розтягування телевізійної картинки на повний екран (і багато хто це робить!) Петросян стає товстішим і, природно, смішнішим.
Цифрове ТБ, кабель
Ось для чого потрібні дивні заклинання DVB-T і DVB-C у специфікації.
Звісно, це краще за аналогове ТБ, за якістю можна порівняти з переглядом DVD. Стереозвук, відсутність шуму, природні кольори. Зараз багато провайдерів пропонують цифрові канали. Інше питання, чи є в цих каналах що подивитися?
Я сам не бачив, але за розповідями деякі провайдери кабельного ТБ передають цифру в HD-якості, через що картинка стає просто чудова! Хотілося б поглянути: і розв’язати нарешті суперечку, чи справжні волоски в носі Мартиросяна, чи накладні.
Порт USB
Найприємніша річ! Кладемо на флешку фільм, вставляємо її в телевізор і вуаля — отримаєте безкоштовний програвач. Але є дві сумні сторони: не всі формати програються. Як я розумію, в прошивці забиті тільки ті кодеки, за які LG заплатила, або не захищені копірайтами. Кодеки від Microsoft — точно не програються. Звичайні MPEG1-2-4 — без проблем.
Друга сумна сторона — жахливий звук на вбудовані колонки. Є варіант вивести звук на зовнішню акустику. Але і тут засідка — це буде тільки стерео. 5-канальне звучання вивести не вдасться навіть через цифровий вихід.
Дивитися фотографії на 42 дюймах, на роздільній здатності 1920х1080 — мегакруто! Особливо чудовий вигляд мають панорамні знімки з відстані до 1м — повне занурення в картинку. Теж саме до речі відноситься і до перегляду відео знятого HD камерою — супер!
Коли збирається безліч родичів або гостей, яких нічим зайняти — включаємо слайдшоу домашньої колекції фотографій. Всім видно, всі задоволені. Така собі велика фоторамка.
З телевізором розібралися. переходимо до програвача.
Програвач
Заздалегідь передбачаю вигуки із залу, що молоток потрібен для забивання цвяхів, гайковий ключ для закручування гайок, а програвач — показувати відео/музику/фото на телевізор і не більше того. Згоден. Для цих цілей наразі є великий вибір закінчених рішень плеєрів, до того ж із вбудованим мережевими інтерфейсами, з торрент-гойдалкою.
Але ми — люди грамотні і простих шляхів не шукаємо. Ми хочемо отримати від життя ВСЕ, за ті самі гроші.
А це ВСЕ можна отримати тільки в одному випадку — зібрати повноцінний мультимедійний комп’ютер. Крім того, є деякі додаткові вимоги до такого комп’ютера, задовольнивши які він може отримати горде звання HTPC.
Які ж це вимоги?
1. Компактний корпус
3) Максимум мультимедійних компонент на борту
4. Зручне бездротове керування
Корпус
Спочатку я плекав думку засунути всі потрохи в корпус miniITX. Тим паче що з’явився цілий спектр материнок Zotac під цей корпус із вбудованою відеокартою і WiFi. Але мені цього було мало. Куди ж я вставлю TV-tuner? І звук мені потрібен 8-канальний, а не 6-ти. Інтерфейс IDE мені теж потрібен. А масштабованість, розширюваність?
У підсумку рішення на miniITX було відкинуто на користь корпусу desktop з материнкою формфактора mATX. Цей корпус хоч і менший завширшки мало не в 2 рази, але практично повноцінний mATX. Єдине, на що слід зважати, — це плати розширення мають бути низькопрофільні, зі змінними заглушками. Хоча мене відсутність заглушки на wifi і tv-tuner не зупинила — попрацював пасатижами 10 хвилин і ось вам низький профіль 🙂
Корпуси desktop до речі якось зникли з продажу. На той момент вдалося знайти тільки ось такий:
Тихо, я сказав!
Після складання HTPC, я був настільки радий цій події, що на шум уваги не звертав. Вдень його практично не було чутно, а на ніч він входив у сплячку. Корективи внесла дружина. На відміну від моїх грубих мужицьких вушних раковин, її звукові рецептори настільки витончені, що вона безпомилково визначає марку кулера і його частоту обертання з іншої кімнати за зачинених дверей. Спочатку я намагався заперечувати, що насправді комп’ютер працює тихо, набагато тихіше ніж мій робочий комп’ютер. Але все ж змусив себе провести експеримент і порівняти тишу від працюючого HTPC з тишею від непрацюючого HTPC. Різниця виявилася величезною. Я запанікував.
Посилити тишу вирішив у лоб — знизивши швидкість обертів кулерів. На процесорі ввімкнув режим Silent, а кулер відеокарти живив через регулятор обертання. Стало набагато тихіше, проте невгамовні звукові рецептори дружини не давали спокою.
Тоді я повернувся на 180 градусів і вирушив у магазин із продажу кулерів і регуляторів обертання. Асортимент не особливо потішив. Довелося довго цокати язиком і сумніватися. У підсумку було куплено один 6см кулер на заміну у відеокарту і другий на заміну в блок живлення, саме він дзижчав найбільше. Плюс 3 регулятори обертання Termaltake.
Боротьба продовжилася. У ланцюг процесорного кулера, що працює в режимі Silent, було вставлено регулятор обертання і викручено в самий мінімум. Швидкість обертання впала до 600 об. Тихо і не дуже гаряче! Рідний кулер із відеокарти було викручено і приділено, а на її радіаторі оселився повноцінний 6см кулер на підшипниках, увімкнений через регулятор. Тепер я міг стежити за змінами напруження GPU і якщо що — підлаштовувати швидкість обертання. Зручно
А виробники відеокарт економники хрінові! Чому не можуть на бюджетних картах таке реалізувати, адже вартість — копійки.
Шум від відюхи впав якщо не до нуля, то десь поруч. Якщо раптом GPU буде перегріватися — додаємо оберти, шумимо, але ж це тільки на час користування 3D-іграшками.
Найстрашнішу екзекуцію довелося пережити блоку живлення. Він і так то виявився досить плюшевий — жалюгідна китайська поробка. Скільки пропрацює — невідомо. Оскільки вбудований у БЖ кулер був тоншим за той, що я купив у вентиляторному магазині, на 1 см, довелося покурочити корпус. Новий кулер виступав і не давав БЖ сісти у своє місце корпусу. На щастя, у мене є дві сильні чоловічі руки і після кількох пасів, БЖ перестав висмикуватися і таки прикрутився до корпусу. Трохи криво, але терпимо. Старий кулер здали в поліклініку для дослідів, а новий під’єднали через регулятор обертання, який встиг полюбитися мені. Регулятор, як зазвичай, було викручено в нуль, чим було вбито останню перешкоду перед світовим пануванням суспільства адептів тиші.
Захват дружини було важко описати словами. Це був вир емоцій. Вона йшла в дальню кімнату, поверталася назад, припадала вухом до системника. Її рецептори мовчали. Одну ніч вона навіть не лягала спати, щоб якісно й повноцінно насолодитися відчуттями тиші. За кілька днів до неї приєдналася теща, яка до нас останнім часом почала приходити рідше і до цього моменту користувалася берушами, а до зали заходила тільки за вимкненого електрорубильника в щитку.
Хрест на шумі було поставлено остаточно.
Уважний читач на цьому місці може вигукнути, а як же HDD? Відповідаю. Так. За допомогою фонедоскопа шум HDD було знайдено і піддано анафемі. Але його прояв без озброєних вух виявився настільки слабкопомітним, що на нього було вирішено покласти і забити.
Залізяки всередині
Материнську плату вибирали з таких принципів. Платформа mATX, сокет LGA775, 8-канальний звук з оптичним виходом, як мінімум 1 роз’єм PCI-E 1x, гігабітна мережа. 8-канальний звук потрібен був для того, щоб окрім підключення 5.1 колонок, можна було встромити мікрофон і подавати звук з телевізора на лінійний аудіовхід. PCI-E 1x — для TV-тюнера, був куплений раніше. Вибір материнки припав на: Плата ASUS LGA775 P5QPL-VM/EPU G41/ICH7 2xDDR2-1066 PCI-E DisplayPort/DVI 8ch 4xSATA 1xU100 GLAN mATX
З процесором усе виявилося просто: найдешевший із двоядерників із 775 сокетом. Ним виявився ось такий екземплярчик: Процесор Intel Core 2 Duo E7400 2.80GHz 1066MHz 3Mb LGA775 BOX w/cooler. Кулер до нього стандартний, боксовий.
Чому Intel, а не AMD? Ноги ростуть з материки, вибір яких виявився більш мізерним на базі AMD.
Пам’ять звичайнісінька планка на 2Г. Хотілося б щось про неї розповісти, але нічого. Пам’ять вона або є, або немає, або є, але глючить. Чув страшні слова про таймінги, але що це таке я не розумію, тому ставлюся до неї як до чорного ящика.
У зв’язку з тим що я не фанат-ігроман, але побігати в 3D-шутер іноді люблю, то відеокарту поставили доволі посередню, але цілком достатню для ігор у середніх налаштуваннях: Відеокарта PCI-E Asus GeForce 9400GT 1024MB 128bit DDR2 DVI D-Sub HDMI Low Profile. У неї є потрібний нам роз’єм HDMI — це раз, апаратна можливість обробки HD відео — це два, і найголовніше — вона низькопрофільна. У комплекті йде заглушка.
Любов до TV-тюнерів у мене з дитинства. За більш ніж 10-річний період я пережив 3 покоління тюнерів AverMedia. Причому пережив — у прямому сенсі. Вони дохли у мене через 2-3 роки роботи — у всіх відвалювався високочастотний блок. Але від цього любов до AverMedia тільки міцнішала. 4й тюнер я полюбив у 2 рази сильніше — він був подвійний. Тобто на одній карті 2 тюнери. Насправді мегазручно! Можна дивитися 2 канали відразу (картинка в картинці). Або 1 канал записувати, другий дивитися. Або записувати 2 передачі, які йдуть в один і той самий час. Або: так багато варіантів застосування. Цей тюнер виявився набагато якіснішим за всіх своїх попередників за чутливістю приймання, кольоропередачею і за видаленням чересстрочія під час запису телепрограм. І ще він умів: приймати цифрове ТБ. П’ятірка з плюсом! Звати його: Внутрішній TV-тюнер AVerTV Duo Hybrid PCI-E II DVB-T FM-тюнер Внутрішній TV-тюнер AVerTV Duo Hybrid PCI-E II DVB-T FM-тюнер Пульт ДУ PCI-Ex1
HDD вибирати не довелося. Використовував старий 40-гіговий IDEшник від WD, що завалявся. По-перше, він тихий (якщо не користуватися фонедоскопом), по-друге, він уже був, а на новий витрачатися не було бажання. Все одно я контент на ньому зберігати не збирався, фільми передбачав зберігати на мережевому сховищі розміром 1T, на моїй робочій машині. А роздавати по гігабітній сітці. Так що старий добрий жестак мене повністю задовольнив. 40Г для ОС і софта достатньо.
Перший час у мене не було дротової мережі до HTPC, тому карта WiFi просто зобов’язана була оселитися всередині. Вендори вкотре посміялися над світовою громадськістю, не поклавши в комплект до карти низькопрофільну заглушку, на що світова громадськість відповіла черговими пасатижами і кусачками. За якістю роботи останні точки доступу і WiFi карти роблять напрочуд добре. Через 2 стіни зв’язок стабільний майже на максимальній швидкості.
Як я писав вище, всі 3 вентилятори, що знаходяться на борту, обзавелися регулятором обертання. Людина я ледача, щоразу лазити всередину корпусу для регулювання заняття не для мене. Увімкнувши мозок на 17 хвилин і трохи поворухнувши ним, мені спало на думку — регулятори потрібно терміново прикрутити на довгих штирьках до задньої кришки корпусу, щоб ручки були якраз навпроти дірочок охолодження, а на самих ручках зробити торцеві пропили для можливості регулювання за допомогою викрутки, просунутої всередину корпусу. Урочисто прочитавши клятву і прийнявши титул повелителя вентиляторів, я взявся за наступне завдання.
Залізяки зовні
Одне із застосувань HTPC — відеодзвінки через Skype родичам в інші країни/міста. Для цих цілей вебкамера Веб-камера Canyon CNR-WCAM413G 1,3MPx, USB 1.1 виявилася дуже доречною. Не гальмує, знімає навіть при світлі телевізора. Є вбудований мікрофон, але дуууже поганий, тому не використовується.
Мікрофон спочатку був дротовий. Але його довелося замінити на радіо — ні я, ні дружина не бажали стати інвалідами в такому ранньому віці, заткнувшись об дріт, що тягнеться через увесь прохід залу. Радіомікрофон гарний усім, крім якості передачі — за певних умов з’являється неприємний фон і свист. Батарейки, якщо забути вимкнути (а я завжди це роблю), швидко сідають.
Про всяк випадок у дупу HTPC встромив BlueTooth адаптер. Використовується рідко, фотки з телефону скачати або на телефон щось закачати. Основне ж призначення адаптера — блимати в темряві. Це весело і забавно.
Органи управління
Ці розумники із залу все не можуть заспокоїться. На їхню думку, телевізором/програвачем треба керувати за допомогою пульта ДК і ніяк інакше. Я теж так думав. ДК зручний, поки використовуєш 5 кнопок — вкл., плей, стоп, перемотування, викл. Але наш HTPC — річ могутня, 5-ма кнопками з нею не розправитися. Хто не вірить — спробуйте пультом ДУ набрати своє ім’я.
Мене ж задовольнив набір Клавіатура+Миша Defender W Futuris (KM-9425), бездротовий набір, USB. Клавіатура з мого досвіду використовується рідко і довго лежить осторонь, а ось миша — повністю замінює пульт ДУ. Причому не погоджуся з розумниками із залу, що пульт можна в руках тримати, а мишу тільки катати, і катати тільки по столу. Нормально вона катається і по дивану, і по підлозі/килиму (якщо я лежачи телик дивлюся) і навіть по нозі катається без проблем. Батарейки швидко сідають? А ось фіг. Миша працює на одних і тих самих батарейках уже 5 місяців. На клавіші 1 комплект поміняв.
Акустика
Колонки мені дісталися у спадок від мене самого. Брав їх у Китаї 2006 року з почуттям, що за 100$ я отримаю надзвичайно якісну систему 5.1 і звучання від компанії Microlab. Це почуття разом із важкою коробкою я провіз через пів Китаю, з Даляня до Владивостока. Для перегляду фільмів і Бум-Бум ефектів колонок у принципі вистачає. Чого не скажеш про Долбі. Не дуже то відчувається ефект присутності в центрі сцени. Тому планую придбати акустику Колонки Defender 5.1 Hollywood 95 сателіти 5 х 25 Вт, дерев’яний сабвуфер 80 Вт, ПДУ 2-box. При невисокій ціні в неї наявний цифровий декодер з оптичним входом! Спробую. Відгуки хороші пишуть.
Програмна частина
Страшно хотілося реалізувати все на програмній платформі Ubuntu. Але вилізла проблема з тюнером — занадто новий чипсет. Зі звуком довго боровся — щоб і 5.1 працювало коректно, і стерео, і мікрофон, і регулювання зручне. Ніфіга. Є кілька програмних рішень для аудіокарт, але всі вони напівкриві: До того ж іграшки всі як одну пишуть під MS. Довелося ставити старий добрий XP.
Вінда звичайнісінька XP Pro з 3м сервіспаком. Усі зайві спецефекти на кшталт гладкої прокрутки, тіней, згладжування шрифтів вимкнено — нам не треба зайвих гальм. Інтерфейс — класичний від 98-ї вінди. Усі шрифти теми збільшено на 50% і зроблено жирними. Можна, звісно, просто збільшити масштаб, але матиме набагато гірший вигляд.
Перегляд відео, музика
За замовчуванням для перегляду відео та музики використовується VLC. Коли приходять гості запускаю мультимедіа-програвач XBMC, вже дуже він гарний в оформленні! Фотографії в режимі слайдшоу — відпад. А для музики у нього є чудова функція — 3D візуалізація — саме те для домашньої дискотеки 🙂
Ще пара плеєрів, таких як KMPlayer і Media Player Classic, — про всяк випадок, буває, що деякі фільми у VLC йдуть без звуку.
Для музики непоганий програвач FooBar.
Фотографії
Інтернет
Firefox, Skype, Miranda, Outlook
Карти
Google Earth, PrimGPS, OziExplorer.
ТВ
Зазвичай на самому тюнері ТБ не дивлюся, а використовую його лише для запису телепрограм і оцифровки з аналогової камери. На все вистачає рідної оболонки від AverMedia. Як альтернатива — KMPlayer. ТБ можна і з інтернету дивитися через TVPlayer Classic.
І інший корисний софт
Фотошоп, MS Офіс 2003, AutoPano Pro — програма для склеювання панорам.
Wondershare HD Video Converter — корисна софтина для конвертування відео з HD камер і подальшого стиснення з використанням потрібного кодека. Непогано видаляє чересстрочіе.