ДомойТехноЗбираємо місію на Марс: що взяти, щоб вижити на червоній планеті

Збираємо місію на Марс: що взяти, щоб вижити на червоній планеті

Author

Date

Category

Кажуть, американський бізнесмен уже готовий відправити пілотований корабель із колонізаторами на червону планету. Але перед тим, як скористатися путівкою в нове життя, марсіанським поселенцям доведеться гарненько підготуватися до поїздки.

Ми підготували набір мандрівника до червоної планети. При собі слід мати паспорт, квиток і список предметів, необхідних для виживання. Доведеться добряче все прорахувати: вантажопідйомність космічних кораблів обмежена, але, щоб вижити в інопланетних умовах, запастися доведеться багатьом.

Під час польоту

Політ на Марс за ідеальних обставин займе 6-8 місяців. Це означає, що виживати доведеться одразу після того, як ми потрапимо на борт космічної ракети — ніяких «сходити» у вбиральню, попити водички і, тим більше, прогулянок. Усе суворо в межах власного крісла, оскільки решта простору буде зайнята багажем. Головна небезпека — перетворитися на людей із «Валл-і»:

Здорова команда — здорове населення Марса

Щоб не «втратити» шию, поперек і ноги під час тривалої подорожі, доведеться модифікувати крісло за допомогою масажної накидки. По прильоту тіло скаже нам спасибі.

На борту і після приземлення будуть корисні тонометр, пульсоксиметр, електронний термометр, інгалятор і бактерицидна лампа. Все-таки життя в обмеженому просторі з великим скупченням людей загрожує швидким поширенням хвороб. Незайвими будуть бинти і лейкопластирі, особливо на етапі складання марсіанської бази і транспортування вантажів.

Не забуваємо про гігієну. Сучасні кораблі не дотягують до міжзоряних станцій зі Star Trek за рівнем комфорту і розміром житлової площі, тому зручних душових кабін і туалетів чекати не варто. Наприклад, космонавти на МКС обтираються вологими серветками і користуються мильною піною.

У космосі дуже холодно. І хоча на кораблі працює опалення, під час посадки автоматика знизить температуру, щоб вивільнити частину енергії для роботи додаткових двигунів. Щоб не замерзнути, краще взяти з собою електроковдру. Не знадобиться на кораблі — буде доречною на Марсі.

Їсти подано!

Космічну їжу подрібнюють до стану пюре і зберігають у тюбиках. Це не проблема для тих, у кого є блендер і вакуумний пакувальник. Готуємо, наприклад, борщ зі свіжих овочів на м’ясному бульйоні і перетворюємо на крем-суп. Або борщ-пюре, кому як подобається.

У дитинстві ми заповнювали варенням тюбики для зубної пасти, але зараз це можна зробити простіше і практичніше: заливаємо порцію пюре в пакетик для вакуумного пакувальника і вакуумуємо.

Так у нас вийде подоба космічних харчових контейнерів, які займають мінімум місця і практично нічого не важать. До речі, можна приготувати і космічні «котлетки»: пропускаємо земні котлети через блендер і вакуумуємо.

Не забуваємо, що їжа зіпсується вже за кілька днів. Тому йдемо обирати компактну морозилку — нам потрібна глибока заморозка. На одного мандрівника має вистачити 410 літрів.

Якщо дозволяють нормативи багажу, можна взяти з собою великий та енергоефективний холодильник. Майже 650 літрів охолоджуваного об’єму при енергоспоживанні всього 244 кВтг/рік! Коштує, звісно, дорогувато, але враховуємо, що це покупка на все подальше життя. Повернутися за новим холодильником навряд чи вийде.

У польоті на Марс техніка зберігатиметься у вантажному відсіку, а всередину складемо запас їжі — профіт! Протягом польоту холодильник не буде під’єднаний до мережі, але цього і не буде потрібно. З метою економії вантажні відсіки не опалюються, тому провізія не зіпсується.

Скукотища

До Марса летіти ну дуже довго. Доведеться якось розважати себе. Як? Можна взяти з собою портативну приставку або настільну гру і знайомимося ближче з сусідами по ракеті. Заодно налагодимо неформальні зв’язки в майбутній колонії.

Після цього можна розпакувати радіокеровану машинку. Якщо в когось будуть зауваження з приводу іграшок у серйозній експедиції, пояснюємо, що це важливий інструмент. На Марсі він виступить у ролі першопрохідця на підозрілій місцевості.

Усі ці розваги можуть набриднути вже за кілька тижнів. А попереду ще 25. Тому книжка — найкращий друг космонавта. Звісно, ніхто не дозволить узяти на борт паперовий багатотомник, але його з легкістю замінить електронна книжка. Не забуваємо завантажити колекцію чтива, включно з технічною документацією та науковими працями, ще на Землі!

Для ще більшої економії місця електронну книжку можна замінити на новенький iPad із потужним процесором, під’єднатися до портативного сервера NAS і дивитися земні фільми, мультфільми, записані телепередачі, сімейне відео та фотографії. Для читання книг там передбачено безліч додатків, тільки користуватися онлайн-бібліотеками не вийде. Завантажити запас книг знову ж таки доведеться на Землі.

Будинок далеко від дому

Люк корабля повільно відчиняється, ми мружимося від палючого сонця і прикриваємо очі рукою — ось він, Марс! Але милуватися пустельними краєвидами ніколи: потрібно встановлювати житлові модулі марсіанської станції, підключати обладнання та перевозити вантаж із багажного відсіку на склад. Для цього ми будемо використовувати допоміжні інструменти. Наприклад, для складання житлових відсіків знадобиться набір викруток, ключів та інших «гаражних» пристосувань.

Взимку температура на Марсі опускається нижче 170 градусів, у цю пору року проблема зберігання провізії перед колоністами не стоїть. Але ми прилетимо влітку, коли +20 °C, сприятливі для людини, можуть швидко знищити їстівний вантаж. Тут і стане в пригоді морозильна камера, яку ми везли із Землі.

Проблема з електрикою на перших порах буде однією з нагальних: через малу концентрацію кисню в атмосфері бензиновий генератор навіть не заведеться. Якщо увімкнути його на станції, доведеться страждати від шуму, нестачі кисню і неприємних запахів. Та й із постачанням бензину будуть проблеми. Тому ми будемо використовувати сонячні панелі та акумулятори. Для складніших завдань доведеться побудувати ядерний реактор.

Однієї сонячної панелі вистачить для зарядки смартфона (який, утім, у перші роки буде марним) або підключення переносного світильника. Від неї можна живити і рації, вони стануть у пригоді для зв’язку з командою в польових умовах.

Відразу після того, як з’явиться база, космонавти візьмуться за складання потужного комп’ютера, який автономно керуватиме роботою всіх житлових і робочих відсіків, триматиме повноцінний зв’язок із Землею, здійснюватиме наукові розрахунки, регулюватиме мікроклімат, спираючись на пристрої «розумного будинку» тощо.

Оновлювати комп’ютерне залізо на Марсі вийде не частіше, ніж раз на три роки, а отже, вибираємо з топових пропозицій. Тим паче, система керуватиме життям станції в режимі 24/7, і навіть найменший «фриз» може призвести до катастрофи.

Якщо дозволяє норма провозу багажу, прихопимо на Марс гігантський телевізор. Ні, не для перегляду ефірних телеканалів інопланетян, а щоб підключити до комп’ютера. Удень він показуватиме важливу інформацію про роботу розумних систем на станції, а в години відпочинку на нього можна вивести зображення земної природи й уявити, що це вікно з видом, наприклад, на морську гладь або червоні маки під блакитним небом. Якщо додати якісну веб-камеру, то час від часу можна влаштовувати відеопосиденьки з рідними, що залишилися на Землі. Що більший екран, то якісніший ефект присутності.

Незважаючи на онлайн-спілкування і нові знайомства на базі, марсіани відчуватимуть дискомфорт від величезної кількості нового і незвичного навколо, а також від життя в замкнутому просторі. Згладити процес адаптації допоможе прослуховування улюбленої музики, звуків природи, знайомих з дитинства казок і віршів. Відтворювати їх можна за допомогою розумної колонки. Алісо, увімкни пісні чорного дрозда!

Пізніше, коли спілкування з нечисленним населенням станції, м’яко кажучи, набридне, то можна розслабитися і потравити анекдоти з голосовим асистентом. Крім розваг, розумна колонка відповідатиме за роботу пристроїв «розумного будинку» індивідуально для кожного житлового відсіку: регулюватиме температуру, вологість, рівень звуку і вчасно будитиме вранці.

Дослідження марсіанського ґрунту, пошук води і кисню, звичайно, необхідні для того, щоб створити на планеті сприятливий клімат. Але перші поселенці неминуче зіткнуться і з дрібними побутовими негараздами, які виявляться чи не важливішими за наукові дослідження.

Так, поверхня червоної планети вкрита шаром дрібнодисперсного пилу, який проникає в найдрібніші отвори і навіть у пори на шкірі. Незважаючи на високий рівень захисту житлових відсіків, частина марсіанського піску все одно потраплятиме на одяг, у їжу і воду, а також покриватиме товстим шаром предмети побуту і поверхню сонячних панелей. І якщо воді колишню якість повернуть фільтри, то над захистом інших предметів доведеться попрацювати.

Для очищення сонячних панелей знадобиться садовий пилосос-повітродувка. Ним же розженемо пил перед входом у будинок, а також обдуємо космонавтів після повернення з експедиції пиловими марсіанськими просторами.

Щоб знизити рівень пилу в зонах проживання, можна використовувати кондиціонер з хорошим фільтром або систему миття повітря. Стануть у пригоді очищувачі повітря і зволожувачі, які простежать за якістю повітря в житлових каютах.

Незважаючи на це, дрібний пил непомітно розповзатиметься по станції. Доведеться кілька разів на день робити вологе прибирання у всіх приміщеннях. Врахуємо, що всі співробітники марсіанської станції зайняті важливішою роботою, а везти з собою прибиральницю досить накладно.

Тому перед польотом слід зазирнути у відділ побутової техніки. Робот-пилосос із функцією вологого прибирання звільнить колоністів від додаткових турбот і, завдяки вбудованому лідару, не битиметься головою в дорогу космічну техніку.

Заодно захопимо пральну машину, яка заощадить воду і якісно відіпре речі після запорошених експедицій. Добре, якщо там буде функція сушіння. Вона збільшить навантаження на електромережу, зате білизну не доведеться сушити на повітрі, а отже, на неї потрапить менше в’їдливого марсіанського пилу. Щоб не створювати надмірного навантаження на мережу, доведеться обмежитися однією прально-сушильною машиною на всю базу. Прання буде не щодня і за графіком.

І на Марсі будуть яблуні цвісти

Сучасний пілотований корабель зможе дістатися до Марса приблизно за 8 місяців. Але доведеться чекати максимального зближення планет. Це відбувається лише раз на 26 місяців, коли відстань між Землею і Марсом зменшується з неможливих 400 млн км до прийнятних 55 млн км. Додамо час на політ і отримаємо майже три роки самостійного життя без допомоги із Землі.

Це означає, що космонавтам доведеться не тільки працювати над вивченням інопланетних просторів, а й займатися заготівлями провізії. Наприклад, вирощувати картоплю, як у фільмі «Марсіанин», або зайнятися міні-городом. Для цього знадобляться насіння і садове приладдя. Незайвим буде автоматичний пророщувач насіння. Без нього марсіани, запрацювавшись, можуть погубити майбутній урожай. На Землі це некритично, але на Марсі така недбалість може коштувати колонії життя.

Як показала практика Рідлі Скотта, в марсіанському піщаному ґрунті добре росте картопля, але для вирощування зелені доведеться везти з собою багатий на мінерали земний ґрунт. Стане в пригоді і спеціальне освітлення, що прискорює ріст розсади. Добрива беремо по мінімуму — тільки на найперший час. Згодом їх вироблятимуть на марсіанській станції. Садова тачка у нас теж є. Ми вже використовували її, щоб розвантажити ракету після прильоту. Тепер можна застосувати тачку за прямим призначенням

На Марсі розріджена атмосфера — у ній лише 0,145 % кисню. Рано чи пізно колонізаторам знадобиться установка з вироблення O2. Основою послужать рослини на станції. Щоб вони могли жити і займатися фотосинтезом у закритому приміщенні, необхідно забезпечувати їх вуглекислим газом. Цей газ, як і добрива, не проблема: їх постійно виробляють жителі бази. Але треба доставити CO2 у зелену зону. У каюті кожного астронавта встановимо витяжку, яка відводитиме вуглекислий газ, що видихається, до рослин.

Оскільки вуглекислота важча за кисень у 1,5 раза, приплив встановимо в нижній частині, прямо біля рослин, а забирати готовий кисень будемо під стелею. Щоб система функціонувала правильно, знадобиться безшумна витяжка, метеостанція з датчиком CO2, датчики температури та вологості.

Марсіанам доведеться звикати до натурального смаку продуктів: навряд чи хтось дозволить забити вантажний відсік корабля спеціями, цукром, сіллю та оцтом. Без них і смак здаватиметься прісним, і консервації не зробити. Щоб зберегти з таким трудом отриманий урожай, використовуємо сушарку для овочів і фруктів, а також знайомі нам з передпольотної підготовки блендер і вакуумний пакувальник.

Засушені овочі складаємо в харчові контейнери: так зручніше зберігати продукти в підсобці. Вакуумовані пакети відносимо на холодний склад. Петрушку, кріп та інші пряні трави подрібнюємо і засипаємо в банки для сипучих продуктів, щоб використовувати як приправи.

Ну ось і все. У нас є мінімум запасів, необхідних для виживання в суворих умовах Марса. Перша група колонізаторів готова до польоту і нових відкриттів.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments