Сьогодні у нас дуже цікавий гість. Я довго на нього чекав, а в цей час розмірковував про те, чи можна його обізвати NASом чи ні, у підсумку все-таки вирішив, що можна, бо всім вимогам він задовольняє. Друге, що мене хвилювало — Smart TV, скрізь написано, що він дружить зі Smart TV фірми Samsung, а у мене «розумниця» від LG, чи подружаться вони? Гугл про це мовчав як партизан. І взагалі про цей пристрій мені не вдалося знайти нічого, крім маркетингових статей і специфікації на сайті виробника.
У мене на столі Seagate Central — мережеве сховище нового покоління від Seagate. Раніше NAS асоціювався щонайменше з комп’ютером формату ITX, тепер вони стали ще меншими, розміром з бокс для HDD. Якщо чесно, мережеві сховища — нова для мене штука, я по-старому все зберігаю на своєму ПК, тому в мене було дуже багато очікувань щодо цього пристрою. Я навіть до кінця не знав, чого від нього хотіти.
У цьому огляді я розповім про всі його можливості, які я випробував, і спробую вберегти майбутніх користувачів від підводних каменів, з якими зіткнувся сам. Ну що ж, ми починаємо!
ТТХ
До мене приїхав девайс із маркуванням STCG2000200, що означає наявність усередині 3,5 дюймового жорсткого диска об’ємом 2 терабайти. Є ще дві старші моделі з 3 і 4 тб пам’яті (STCG3000200, STCG4000200). Як я вже говорив, розміри девайса не перевищують зовнішнього боксу для HDD і становлять 42 х 145 х 216 мм, вага близько одного кілограма. У руках відчутна тяжкість.
Порти: RJ45 і USB 2.0.
Упаковка і комплектація
Як уже встигли захопитися мої колеги, девайс приїхав у великому крафт-пакеті. Компанія Seagate робить кроки в бік екології — це дуже добре. Раніше я до цього ставився поблажливо, але з роками бажання вживати натуральні продукти і користуватися нешкідливими речами зростає.
Другий крок у бік екології — повністю перероблюване паковання, про що написано на верхній частині коробки, теж спасибі, хоч, на жаль, і не актуально для Росії.
Немаленька коробка білого кольору. Спереду — крім наклейки обсягу майже немає інформації, поруч для масштабу я поставив мишку.
Ззаду — вісьмома мовами опис ключових функцій. Внизу причаївся «великий і могутній».
На лівому боці — системні вимоги. Вимога наявності роутера. Так само повідомляється про те, що Ethernet-кабель у комплекті. Ось спасибі!
Нижче — фотографії роз’ємів і піктограми технологій і маркетів.
На іншому боці — комікси для ледачих: зазначено, які пристрої підтримуються.
На дні нічого цікавого немає: правова інформація та штрих-коди.
Упаковано пристрій надійно. І незважаючи на пом’яті куточки у коробки, диск надійно зафіксований і захищений пластиковими демпферами.
Під диском виявляється картонна коробочка з комплектом постачання,
який містить: Ethernet-кабель, світовий гарантійник, короткий посібник, мережевий адаптер і дві вилки: європейську і британську.
Сам адаптер зачохлений. І на ньому гордо стоїть підпис міста Шеньчжень.
Зовнішній вигляд і дизайн
Який може бути дизайн у мережевого сховища? Коробка собі і коробка. А ось і ні. Компанії Seagate вдалося зробити цікаве рішення, яке буде органічно вписуватися в дизайн. Це безумовно найцікавіший NAS, який я бачив, хоча заради об’єктивності варто зазначити, що бачив їх я на картинках гугла.
Виявилося, що його дуже важко сфотографувати. Спереду це ось така штука з округленими кутами.
Ззаду чорний матовий пластик і три роз’єми.
Знизу перфороване дно, чотири гумові ніжки, наклейка з серійником і кнопка RESET, яка причаїлася біля однієї з ніжок.
На просвіт видно, що пристрій не монолітний, що потрібно для охолодження.
Корпус, як я зрозумів, зроблений з алюмінієвої сітки, щоб виконувати функцію радіатора. Боюся, що з погляду чистоти, це дуже непрактичне рішення, пил буде накопичуватися в комірках. З дизайнерського боку, дуже цікавий і монолітний пристрій. Передня панель з темно-сірого пластику — нейтральне рішення. Якість збірки чудова.
Крім роз’єму живлення і LAN-порту ззаду є ще й роз’єм USB. Навіщо він потрібен двотерабайтному жорсткому диску, для мене залишилося загадкою.
У роботі, тестування
Тепер найцікавіше. Як же він працює? Згідно з сайтом та інструкцією, потрібно з’єднати Ethernet-кабелем роутер із пристроєм, під’єднати девайс до розетки і почекати 2-3 хвилини. Далі знайти пристрій у провіднику в розділі «мережа» і перейти на сайт виробника для отримання подальших інструкцій.
Я так і зробив. Спочатку загорівся помаранчевий індикатор, який через хвилину змінився зеленим. Пристрій з’явився в мережі, я перейшов на сайт Seagate, де з’явилися відеомануали з первинних налаштувань англійською, але не дарма ж я навчався 10 років у школі з поглибленим вивченням іноземних мов. І ось тут почалися мої проблеми, на відео легко заходили в мережеву папку, у мене ж вилетіла помилка (0x80070035, не знайдено мережевий шлях). Наступні півтори години я витратив на війну з цією помилкою, гугл підказав штук 10 рішень, але жодне з них не допомагало. Після вимкнення брендмауера, антивірусника, перейменування комп’ютера, переналаштування протоколів, перезавантаження роутера та інших метань я зі злістю плюнув і пішов займатися іншими справами. Ноутбук, до речі, теж не хотів підключатися. От буде сміху, люди чекають огляду, а я сиджу і не можу його підключити.
Повернувшись години через дві, я заспокоївся і вирішив спробувати по-іншому. Перерив весь сайт Seagate, але оскільки девайс надновий, то і проблем поки що, мабуть, не було і рішення не знайшлося.
Отже, як же я вирішив проблему в підсумку? Усі, хто зіткнеться з нею, записуйте. Качаємо з сайту Seagate фірмову утиліту Seagate Dashboard і ставимо на комп’ютер. Ну хоч слово б про це десь сказали!
Після її встановлення, все з’явилося. Але програма виявилася по суті марною. Я через неї відключив резервне копіювання і синхронізацію з соціальними мережами, більше вона не особливо потрібна поки що, далі розповім чому.
Далі перейшов за посиланням для первинних налаштувань.
Після численних реєстрацій я отримав, нарешті, лист підтвердження активності всіх статусів. Там теж є плутанина. Є юзер для доступу до налаштувань диска (я задав fera2k) і є юзер (e-mail), який дає доступ до хмар.
Нарешті, я отримав доступ до веб-інтерфейсу, з якого зручно керувати диском. Чому все це не реалізовано в Seagate Dashboard — для мене ще одна загадка.
Тут же я сам оновив прошивку.
Отже, що ж ми отримали в результаті? Я отримав мережевий диск з можливістю віддаленого доступу з будь-якої точки світу і домашню локальну мережу. На жаль, на ділі швидкості обмежені можливістю 100-мегабітного порту, тобто максимальна швидкість передавання в домашній мережі буде близько 12,5 мегабайт на секунду. На практиці це виявилося ще нижче (від 4,6 до 6,9), швидкість запису — як у флешки. Звідси передача на нього 40 гігабайтного фільму затягнулася на кілька годин. Не виключаю кривих рук у автора.
Ну в принципі не біда, витративши добу, можна перекинути всі свої файли на нього. А далі вибрати закачування торрента прямо на нього. Все відмінно працює.
Тепер поговоримо про софт. Він поки що сирий. Я розумію, навіщо потрібне резервне копіювання, але сенс резервного копіювання фото і відео з соцмереж і Yotube від мене вислизає. Ні, не подумайте, у мене є акаунти в соцмережах, але купувати NAS для їх резервування — це перебір. Поправте мене, якщо я щось не знаю.
А ось із хмарами провал. Я так і не зміг налаштувати хмарний доступ. І через Seagate Dashboard мене пересилало на cloudstorage.seagate.com powered by Nero, але в доступі відмовляло, говорилося про незареєстрованого користувача. Під час спроби реєстрації деякі графи були неактивні, і вона не вдалася. Теж саме і з Android, і клієнтом Tappin, там я зайшов, але всередині якісь проблеми, може хочуть грошей. Сподіваюся, це тимчасові проблеми і незабаром вони вирішаться. Загалом, не найлегше налаштування виявилося.
Android.
Тепер беремо планшет і подивимося, що ж нам дає Seagate Central для маленьких братів.
Зайшовши на Google Play за запитом Seagate, ми побачимо 3 додатки. 2 з них забираємо.
На жаль, Global Access поки не відповідає на запити, як я вже писав вище.
Тому зосередимося на Seagate Media. Тут усе супер. Планшет відразу знайшов NAS і показав усі папки.
Без проблем програв пісню вбудованим плеєром.
І відтворив потокове відео, теж вбудованим плеєром.
Після закінчення маніпуляцій пробую зайти на веб-інтерфейс.
Тепер ми можемо керувати диском і з планшета (смартфона).
Телевізор.
Ну і наостанок найголовніше, через що я так хвилювався — Smart TV. Як себе поведе телевізор. Відмінно. Тут же знайшов DLNA-сервер.
Показав дерево папок.
І без зусиль відтворив відео. Причому це відео 60 кадрів на секунду. І з комп’ютера під час відтворення по DLNA зрідка проскакували артефакти. Тут же такого не було. Не було і проблем з перемотуванням.
Як медіа плеєр Seagate отримує п’ять з плюсом.
Наприкінці трохи технічних подробиць. У роботі гріється відчутно, на дотик корпус градусів 37-39, іноді гарячіше, так що, коли не потрібен постійний доступ, хард краще вимикати. Робиться це так.
Ніяких паразитних шумів і вібрацій немає. До речі модуль Wi-Fi у ньому відсутній.
Вердикт
А слів сьогодні буде багато. Пристрій залишив масу вражень.
Почну з мінусів:
— складне налаштування для рядового користувача;
— проблема з хмарними технологіями (сподіваюся скоро вирішать);
— невеликі швидкості всередині мережі;
— гарний додаток для Андоїд;
— відмінно підходить для Smart TV. У тому числі і для LG!
— працює окремо і незалежно від комп’ютера;
— горизонтальне розташування HDD.
Отже, що ж можна сказати про пристрій? Кому його адресувати? Насамперед я адресую його просунутим сім’ям з ноутбуками, планшетами, Smart TV, але без PC, він допоможе елегантно зібрати всю фото- і відеотеку сім’ї в одному місці. По-друге, невеликим фірмам, у яких вся мережа на Wi-Fi, для резервного копіювання. І ще багато кому.
Що б я хотів ще бачити? Ну, по-перше, відточене ПЗ, яке дало б змогу повністю керувати девайсом з комп’ютера. По-друге, дуже хотілося б мати вбудований торрент-клієнт, щоб качати прямо на нього, минаючи комп’ютер. Ну і, звичайно, вирішити проблеми з хмарами.
Прямих конкурентів у цього пристрою небагато, насамперед це, зрозуміло, WD My Book Live. Але тут все вирішить особистий смак, бо вони сильно відрізняються за дизайном.
UPDATE 1:
Після бурхливих дебатів навколо огляду я дістав роутер з 4-ма гігабітними портами (10/100/1000). TP-LINK 1043, який уже фігурував у коментарях нижче. Отже NAS знову налаштований. Запускаю. 15 мегабайт на секунду. Це, звичайно, результат, але нижчий, ніж я очікував. Коливання від 10.9 до 16.9.
Можливо, мр.Мангуст має рацію і справа у файловій системі. Можливо ще сирувата прошивка. Загалом чекаємо від Seagate латочок.
До речі про пташок, девайс неможливо розібрати, зважаючи на відсутність видимих кріплень. Ні, ну молотком звісно можна. Однак в одному закордонному огляді я знайшов розкурочений NAS. Згідно з ним девайс оснащений процесором на 700 MHz Cavium Econa і 256 мегабайтами оперативної пам’яті.
Сам же хард — Seagate Pipeline.
UPDATE 2:
Сьогодні запрацював віддалений доступ. І на комп’ютері, і на планшеті. Схоже Seagate лікує дитячі болячки пристрою. Сподіваюся, продовження буде ще кращим.
Усім дякую за увагу!
Висловлюю подяку компанії Seagate і Дмитру Вольневичу за наданий на огляд пристрій.