Одразу хотів би зробити ремарку, що довгоочікуваним оновленням я називаю особистий перехід з Macbook pro 13 кінця 2015 року (на i5 і, звісно, без дискретної графіки) на той самий Macbook pro 16 з m1 pro на борту.
Дивно, але купуючи 13-ту «прошку» на початку 2016 року, я, звісно, дивився в бік 15-ти дюймової версії, але як тоді, так і зараз вона коштувала в районі 200-250 т.р. Вибачте, але будучи студентом на 1-му курсі придбати такий апарат для мене здавалося абсолютним абсурдом, і я навіть не думав про те, чи є взагалі така можливість у мене чи ні. Зібраний стаціонарний комп’ютер ще в школі на i5 4690 і gtx 970 вартістю в 50000 р. ще тоді було для мене чимось надприродним (з точки зору вартості комп’ютера). Але ось я студент і метою моєї покупки став комп’ютер з дійсно хорошою автономністю, ну і тими самими 4-ма літерами FCPX (О яке це полегшення було після SonyVegas). З FCPX я познайомився за допомогою Хакінтоша. Вибір 13-ки був очевидний (на секундочку: i5 4690 і gtx 970 справлялися з рендером проєкту так само за ту саму кількість часу, що і мак, ну і в рази швидше за sony vegas). На даний момент тих тестів не збереглося (і можливо були проблеми з тестами), але малюк був вогонь. Не можна не згадати і ціну, за яку в ті далекі часи був куплений macbook pro 13 a1502 ssd 256 Gb — 98.990 р. (+ Beats Studio 2 в подарунок як студенту) і це був РСТ версія у фірмовому iPort. У 2 рази дорожче моєї стаціонарної збірки, яка досі дає стрекоча.
Зараз я вже не студент, і інститут за плечима не один, а мій дідок, моя прошка, все ще зі мною. Був. І начебто працює він ще добре, і навіть батарею більш-менш тримає (не міняв), але відчувається під час роботи, що потрібно щось серйозніше. 4К уже відкривається неохоче, про монтаж взагалі треба забути. Ті хто каже, що 1080 позаочі… Вибачте, але ні. 4к 60 кадрів — ось наше все, та й з хорошої камери б (але поки що задовольняємося iPhone).
Маки 2016, 2017 року були самі знаєте які. Ні роз’ємів, ні надійності. Так з 13-кою у мене були історії: Шлейф трекпада і клавіатури. Болюче місце. Моя прошка була завжди зі мною. Ось прям зовсім завжди. І до інституту часто доводилося йти по морозу. В інституті часу на відігрів особливо не було — відразу в бій. Через 3-4 роки клавіатура і трекпад переставали працювати. У майстерні запросили на заміну топ-кейса 32000 р. Я зомлів, але в підсумку поміняли тільки трекпад (з їхніх слів), думаю злукавили. Обійшовся ремонт у 16000 р. У 21 рік знову зіткнувся з цією-ж проблемою. Замовив той самий шлейф з Алі — 130 рублів. І во дива — все працює. Ось так хлопці підзаробили на бідному студенті з Макбуком.
Модель 2019 року теж обіцяла проблеми, принаймні для мене. Ідея з безліччю дротів, що сходяться в одному перехіднику, була, звісно, цікава, але в моїй роботі вельми не практична. До того ж Трінашка мене все так само повністю влаштовувала, і не дивлячись на те, що я цікавився моделями з дискретною графікою, схилити до покупки або навіть до ідеї про покупку вони мене не могли.
Поява процесора М1 — не вразила. Так, начебто спритний, але в мене вже був досвід із вбудованою графікою в процесорі. А тут ще ARM система. Загалом «таке собі» подумав я. А ось 2021 рік розвіяв усі сумніви, і я прям дійсно задумався про покупку. Тут тобі і HDMI, і кардрідер, і тайп-С начебто через периферію підтягнувся, і ножиці замість метелика. І ось тепер я розповім ось про MacBook Pro 16 на m1 Pro.
Система
Mac OS
Для тих, хто вже відчув усю красу цієї системи, запам’ятайте — перехід на цю машину зі слабших збірок — це як пересісти із запорожця на мерседес. Для тих, хто ніколи не працював із цією системою — це як пересісти із запорожця на автоматі, на мерседес із ручною коробкою передач. Треба освоюватися. Але з часом ви зможете розблокувати автоматичну коробку і будете задоволені як слон. АЛЕ НЕ ФАКТ. Оскільки у цієї системи логіка побудови доволі своєрідна.
Так — красива, так — спритна, але вельми костильна. Для мене через 8 років користування цією системою досі немає чіткого сценарію управління в конкретних завданнях. (Ось зараз, наприклад, намагаюся звикнути до нової кнопки перемикання мови. Але ж вдома до монітора йде Magic Keyboard 2, де немає цієї кнопки). І до системи це має пряме відношення, оскільки Apple крок за кроком (і в цьому проблема) намагається вирівняти MacOS і iOS. Що і тягне за собою подальші зміни користувацького досвіду на відміну від Вінди (за винятком деяких, особливо витончених версій типу Windows 8). Там зміни — це найчастіше поліпшення. Тут — компроміси.
Експлуатація
Процесор
Уся історія з чипом M1 Pro закінчується, коли ви тільки купуєте собі комп’ютер і починаєте встановлювати на нього програми. Система практично ніяк не дає тобі зрозуміти, що там саме M1 Pro. І це добре. Про продуктивність ми в цій статті говорити особливо не будемо. Є безліч різних відео в інтернеті, де кожен технічний аспект даної системи був протестований.
Є ще ось який момент. У нас крім версії Pro, є ще стоковий M1 і топовий M1 Max. І з точки зору балансу Ціна/Якість/Продуктивність/Надійність — це найкращий варіант. M1 потрібен для входу в екосистему. Як у свою чергу виступала моя прошка.
М1 — У вас є суперсофт, і автономність, але без потужності. 100000 — 170000 р.
М1 Pro — У вас є суперсофт, автономність, міць. 170000 — 220000 р.
М1 Max — той же суперсофт, менше автономності, і на скільки менше автономності, на стільки більше продуктивності (приблизно +30%). 220000 — 300000 т.р.
Якщо ви не знаєте навіщо вам М1 Мах, то вам не потрібен М1 Мах. Якщо ви думаєте, що вам може не вистачити продуктивності М1, вам її не вистачить — дивіться М1 Pro. І останній момент, який схилив мене в бік M1 Pro — він холодний. У моїй роботі піком була температура 68 градусів. Кулери працювали, але не так як на старій прошці. З Max витягнули всі соки саме тому я не став брати його (хоча можливість була) і це стосується процесорів на М2 і всієї лінійки. Так вони потужніші, але й гарячіші. А як це вплине на працездатність комп’ютера через років 7 поки сказати складно. Але саме на такий мінімальний термін служби даного комп’ютера я розраховую (маючи на увазі без проблемного експіріонсу).
Пам’ять
Взагалі нещодавно я став щасливим володарем флешки на SmartBuy M5 на 1 Tb. Оскільки 256 Gb на старій прошці мені катастрофічно не вистачало. Це придбання мало стати відсутністю необхідності заміни мого улюбленого ноутбука, але монтаж в FCPX чергового відео в 4К вирішив все інакше.
Усі необхідні мені програми зайняли близько 300 Gb вільного простору на диску. На моїй прошці мені доводилося відмовляти собі в задоволенні вивчати таку програму як logic Pro. Тут я зміг дозволити собі поставити її з усіма інструментам і це здорово.
Хотів би попередити. Річ у тім, що Macbook Pro на чипі М2 Pro/Max у версії на 512 Gb постачаються із заниженою швидкістю накопичувача. Це означає, що версія на 1 Tb буде швидшою саме за рахунок швидкості читання і запису твердотільного накопичувача. Точні цифри можете у Макса з Розетка глянути. У чому попередження, та в тому, що Apple з великою часткою ймовірності може почати ставити і на ці MacBook Більш повільні SSD. Так що перед покупкою це питання краще зайвий раз уточнити.
Разом: Мій вибір 1Tb SSD, за виміром швидкості вийшло 5900 на запис і 5200 на читання. Результат космос. 300 Гб на програми і вільні 700 Гб для оперативного монтажу з використанням вбудованої пам’яті цього боліда. Жоден зовнішній SSD не дасть такої швидкості і переваги при монтажі відео. Ну і ціна на нього ще прийнятна. Також важливо враховувати, що 1Тб — це саме робочий простір. Ігри на маку — таке собі заняття і відповідно простір для них особливо не потрібен (від слова зовсім). Стаціонарний же комп’ютер (свого часу) був на 90% забитий саме ними.
Роз’єми
Та сама «фішка» нових мак, яка «змусила» купити новий MacBook. Людські інтерфейси. І в першу чергу — це HDMI і Картрідер. Це те, чим я користуюся найчастіше, не рахуючи зарядки. Джек для навушників є, залік. Ну тут начебто обмежень у попередніх Маках не було. Максейф сам по собі не те що б прям я дуже чекав, і начебто він навіть подобався мені в моїй прошці, але ідея, що можна заряджати ноутбук з тієї сторони, з якої ти хочеш, була вельми цікавою. Коротше до максейфу я нейтральний. Є і є. І це, напевно, навіть добре. З плюсів — через нього йде швидка зарядка.
І фішечка на торті — це USB-С. Поки потреби в класичному роз’ємі не виникало. Та сама флешка SmartBuy M5 має і USB-А, і USB-С та й ще в тій розгортці, що читається як Віндою, так і Маком, і Андроїдом.
Супер. На старій прошці 15-го року було два роз’єми Thunderbolt 2.0. І якщо я один ще зміг якось використовувати (підключав монітор), то другий не використовувався від слова ЗОВСЕМ. Загалом будучи вчителем технології у звичайній загальноосвітній школі наявність всіх виключно корисних роз’ємів дуже радує.
Клавіатура
Священна війна, яка викорінює в західній цивілізації російський світ, викорінила і російську клавіатуру, але, так би мовити, російський вихідний код дуже сильний, і цей текст набирається на клавіатурі без наявності російських символів. Деяких це може ввести в ступор (як мою дружину), але це чудовий спосіб не допустити до «Високих технологій» некваліфікованого персоналу. Чесно кажучи, мене ніколи не влаштовувала РСТ клавіатура в старій прошці. Що не так?! Крапка і кома, яка розташовується в класичній розкладці Mac на Шифт+7 і Шифт+6 відповідно. Це хто таке придумав?! Звісно, весь час користування системою в мене було ввімкнено розкладку клавіатури не Ру, а Ру-ПК. (На скріншоті додав Ру клавіатуру, але в реальному житті вона в мене, звісно, вимкнена). У класичному варіанті клавіатури крапка і кома розташовуються поруч із шифтом під правою рукою. І цього НЕМАЄ в РСТ клавіатурі.
Однак наші умільці на лазерному верстаті гравірують за потреби російські літери (якщо ви такий самий користувач, як моя дружина, вони стануть вам у пригоді), але ось парадокс… нормально вигравірувану розкладку я в інтернеті не знаходив. Думаю хлопцям зробити це не складно, але чому всі роблять РСТ? Із крапкою на 7-ці, це що зручно? Або Як! Так само панове.
Або користуємося наосліп, або гравіруйте в Ру-ПК. Це моя порада. Більше питань до клавіатури немає.
Це класична технологія ножиці. Повинні бути надійні. Немає регулювання підсвічування, але я ним ніколи не користувався. Так що і нормально. Тепер там кнопка сірі і стало дуже зручно ставити таймер, будильник тощо, те, чого так довго не вистачало.
Мало не забув. ТачАйДі. Мега зручна річ. Тепер я розумію, чому авто введення логінів і паролів так незручно реалізовано в мак. Все адаптовано під ТачАйДі. Поганий маркетинговий прийом не розкритий ніде. Аргументую: якщо ви поставите Яндекс браузер, то при заході на сайт, наприклад ГІС СОЛО, він введе все необхідне самостійно. У Safari — треба окремо клікнути на місце введення, окремо вибрати логін (навіть якщо він один у списку) і далі окремо натиснути вхід.
Екран
Вище всяких похвал. Мені і ретина дуже подобалася. Але цей — щось зовсім інше. Чубчик є, але він прямо зовсім не заважає. Грані мінімальні. Особливо це помітно по краях екрана, що дуже радує. 120 Герц. Блогери кажуть, що різниці не бачать, але я бачу. А укупі з дуже хорошою швидкодією системи виходить той самий спортивний болід.
А ось ще одна перевага — це та сама горезвісна надійність, якою я знехтував, коли купував iPhone 11 Pro. Там OLED матриця. І вона добре, і за три роки проблем з нею не було, але в перспективі вигоряння по ідеї неминуче. У бородаті часи у мене був Samsung Galaxy S 1-го покоління і Galaxy Note 1-го покоління. І там екрани досить швидко вигоріли, але вони були шикарні з точки зору кольорів, їх яскравості. Вигорала як правила смуга вгорі екрана, яка в інтерфейсі горіла постійно.
У MacBook матриця, по суті, IPS. Вигоряти тут нічому. Але килимове сегментне підсвічування робить чорний — нереальним. Що і приховує той самий чубчик. По суті, він зникає і ви ніяк не можете відрізнити і знайти його межі у звичайній роботі. Але робочий простір розширюється значно.
Динаміки
Черговий пункт, який наривається на одні компліменти. Такого звуку в інших ноутбуках просто немає. Гучність у класичних сценаріях використання я не піднімаю вище середини. Але якщо треба, можу ввімкнути на повну в разі прослуховування аудіо, коли ходжу по квартирі. Дивно, але є баси. І ніби як навіть якось працює те саме просторове ауді. Не знаю як, але працює. Це дуже своєрідно і цікаво.
Відчуття в порівняння
Як ви зрозуміли порівнювати я буду саме зі своєю прошкою 15-го року (MaxBook Pro 13′ 2015 року 256 SSD)
ТЕЖ САМЕ, але на стероїдах. Більш безкомпромісний варіант за рахунок не РСТ клавіатури і 100% корисними роз’ємами. Але тепер: пам’яті вистачає, продуктивності вистачає, розміру екрана вистачає, розміру трекпада вистачає. Також особливо не пограєш в ігри. І все також присутні обмеження системи Mac (Це ж Mac).
Чи відчув я перехід? Ні!) Чи відчую я його, якщо повернуся на стару прошку? Так!
Трекпад
Він підріс. Але тільки в розмірі. Розмір, звісно, вражає, проте щось із ним стало не так. І це не новий мак винен. Щось із ПЗ. Річ у тім, що коли я придбав прошку 2016 року, трекпад працював ідеально. Береш файл однією рукою, а другою спокійно подорожуєш системою.
Я припустив, що після історії із заміною шлейфа з функціональними системними можливостями щось сталося, система ніби стала «заїкатися». Припустимо, мені треба перетягнути файл з одного робочого столу на інший. І ось анімація зупиняється якраз у ту секунду, коли я, після жесту перемикання робочих столів (3 або 4 пальці помах вліво або вправо) відпускаю правою рукою трекпад. За ідеєю (і раніше так і було) анімація завершувалася перемиканням робочого столу. Потім усе стало інакше. У новому Мак історія нічого не змінилося. Чи стикаєтеся ви з цим у своїй роботі? Пишіть у коментарях.
Touch ID
ТачАйДі — система, яка не повинна була стояти в цьому комп’ютері. Наявність чубчика біля монітора говорить про те, що Apple планувала впровадити в нові MacBook систему FaceID, але якщо вводити всі нововведення відразу, то багато грошей не заробиш. Однак, як я вже говорив раніше, система заточена під використання біометричних даних. Найчастіше цей сценарій працює в браузерах. При введенні вже збережених логінів і паролів.
На старій прошці для того, щоб увійти на сайт, приміром, електронного журналу «ГІС СОЛО», необхідно було (крім того, що потрібно ввести назву освітнього закладу, якщо вона не збереглася) натиснути на поле вводу, зі списку вибрати необхідну комбінацію логіна та пароля (тому що я працюю вчителем у двох школах, швидка авторизація на сайті є важливою складовою в принципі моєї діяльності, особливо зважаючи на те, що на кожному уроці, на якому я маю виставити оцінку або перевірити відвідуваність, мені доводиться постійно повторювати процес) і так…
Для прискорення авторизації (щоб школу не перенабирати щоразу) мені довелося встановити додатковий браузер (на прикладі Яндекс браузера). На відміну від старої сафарі на старій прошці Яндекс браузер авторизовувався набагато швидше. Після заходу на сайт мені залишалося тільки натиснути на вхід, без вибору необхідного логіна для авторизації як у сафарі. На новому МакБук Про 16 у сафарі авторизація проходить після лише дотику до ТачАйДі. І це супер зручно. По суті, система в продуктивності впирається тільки в швидкість роботи сервера сайту. А сам комп’ютер працює блискавично.
Камера і фішки системи
Почну з останнього. Магія Apple — це поєднання екосистеми з усіма вашими пристроями, але якщо вони всі різних роком (не останні), то магія випадково з вашої карети може зробити гарбуз у разі якихось технічних збоїв або обмежень. Наприклад, коли я придбав собі iPad Pro 2-gen з 10,5 дюймовим екраном 120 Герц і кнопкою ТачАйДі якраз з’явилася система iPad Os і новою фішкою розширення монітора на цей iPad по хмарі. Моя стара прошка 13 цю фішку вирішила (Apple вирішила) не підтримувати. Коли брав новий мак, я, звісно, на цю функцію вже чекав у своїй роботі, але коли система з тією самою «Магією» мала запрацювати, то сигнал, через доволі швидкісний роутер, вирішив іти з такою затримкою, що система відмовилася працювати в таких умовах (Втрата сигналу і все те). Лікується тільки підключення iPad по USB. Але цей дріт…
Дуже подобається система копіювання матеріалу на одному пристрої і вставки в інший. Знову ж таки, стара прошка в один прекрасний момент вирішила перестати працювати в цьому напрямку. Іноді хоче, іноді ні. З новим мак такого не помічається, але які наші роки.
І ось супер фіча — підтримка камери iPhone для дзвінків, зуму тощо. Ще жодного разу не використовував у бойовому режимі, а й не дивлячись на мою викладацьку діяльність, поки на горизонті сценаріїв використання цієї системи не передбачається. Навіть будучи на карантині, я організовував дистанційне навчання в обхід відео-дзвінків. (Стругати і пиляти дві години перед дітьми таке собі задоволення).
Вбудована камера зовсім біда, але у відео-дзвінках дружині може і стати в пригоді. Не пробував.
Корпус
Ось що що, а такого корпусу і такої якості збірки немає в жодного ноутбука, ні за які гроші. Якщо вам потрібна дійсно робоча конячка скрізь, куди б ви не вирушили, і працювала, служила вам рівно стільки, скільки ви за неї заплатили, то вибір очевидний. Будь-який ноутбук на windows (Виняток може бути лише Серфейс, напевно, або щось у цьому дусі. Але у мене досвіду роботи з ними не було) розлетиться після року активних подорожей.
Прошка прослужила мені близько 7-ми років і досі пристойно працює. Зараз я виставив її на сайт оголошень і впевнений, що той, хто її придбає ще, стільки ж із нею пропрацює, наприклад, на парах в інституті або в офісі. І буде задоволений. У новому MacBook з точки зору корпусу ідеально все, від ніжок, до чорної підкладки біля клавіатури. Думав, що вона буде бруднитися, особливо якщо руки трохи жирні (А жир на руках так-то нормальне явище, не від їжі природно, а свій). І навіть порошинки частіше опиняються на кнопках, ніж на підкладці.
Не знаю чи так це, чи так здається, але має чудовий вигляд. Згодом колись подивимося, що буде, але поки що все дує. Окремо хочеться сказати спасибі, що як і на старій прошці ніде немає написів про пристрій. (У попередніх моделях був напис MacBook під екраном) Тут його немає — і це добре.
Висновок
За співвідношенням позитивних і компромісних моментів даної моделі MacBook Pro 16 (2021 року) — це найідеальніший варіант. Найнадійніший варіант з точки зору якості збірки і «запасу міцності» по продуктивності на довгі роки. Саме тому я придбав такий дорогий комп’ютер, працюючи вчителем у школі. Є одна Китайська мудрість — «Я що такий багатий, щоб купувати дешеве взуття?! «.
Звичайно, процесори M1 Max і лінійка M2 трохи цікавіші, але доплата за одержувану продуктивність дуже висока. Пам’яті 512 думаю буде замало. Не скупіться на додаткові витрати у вигляді 5-20 тис. на 1Тб версію. Різниця там правда не дуже велика. Роз’єми всі — що треба. USB-A ще довго буде в нашому житті, але периферії під USB-C з кожним роком все більше. Є HDMI і великий і красивий екран. Тепер би тільки зарплату побільше, та учнів, які хочуть вчиться, і заживемо!)