Як вибрати автомобільний сабвуфер

На ринку представлено безліч сабвуферів різної потужності, розміру і якості звучання. Вибрати відповідний низькочастотний динамік для свого автомобіля часом стає складно. У цій статті ключові аспекти вибору сабвуфера для автомобіля.

Вид

Автомобільні сабвуфери діляться на два типи: активні та пасивні.

Активний сабвуфер являє собою корпус із вкрученим у нього низькочастотним динаміком і вбудованим підсилювачем потужності. У комплекті часто є все необхідне для підключення, і не потрібно володіти спеціальними знаннями, щоб підключити і налаштувати таку систему. Такий варіант чудово підійде, щоб доповнити штатну аудіосистему з відсутньою басовою ланкою. Але і, як правило, високоякісного звучання від такої системи очікувати не варто.

Особливості активного сабвуфера:

Вбудований підсилювач;
У комплекті дроти для підключення;
Простота встановлення;
Не потрібні спеціальні знання.

Пасивний сабвуфер потребує підключення до зовнішнього підсилювача, в комплекті поставки тільки низькочастотний динамік у готовому коробі або без нього. Підсилювач потужності і дроти для підключення необхідно підбирати самостійно. Це дає можливість зібрати систему будь-якої потужності та якості, не обмежуючись готовими пропозиціями від виробників активних сабвуферів.

Особливості пасивного сабвуфера:

Необхідність у зовнішньому підсилювачі;
Самостійний підбір компонентів;
Можливість зібрати якісну і гучну систему;
Широка варіативність конфігурацій.

Загалом, вибір між активним і пасивним сабвуфером залежить від ваших потреб і переваг. Якщо ви шукаєте більш просте рішення, то активний сабвуфер може бути найкращим вибором. Якщо ви бажаєте отримати більше гнучкості в налаштуванні звуку і готові витратити додатковий час і гроші на установку, то пасивний сабвуфер буде кращим.

Потужність та імпеданс

Ці параметри варто об’єднати, оскільки вони мають безпосередній вплив один на одного.

Номінальна потужність, також відома як RMS, це середня потужність, за якої динамік може нормально працювати протягом тривалого періоду часу без ушкодження або перегріву. Що вище значення, то більше звукового тиску він виробляє. Наприклад, за потужності понад 500 Вт можливий флекс лобового скла і бічних дзеркал, брязкіт кришки багажника.

Максимальна потужність — це піковий рівень потужності, яку може перетравити динамік у короткий період часу, зазвичай протягом кількох секунд. Але ця характеристика часто не відповідає фактичним значенням. Професіонали в автозвуку практично ніколи не звертають увагу на цей параметр.

Деякі виробники використовують значення максимальної потужності як маркетинговий трюк, позначаючи її великим шрифтом на упаковці. Однак під час вибору динаміка необхідно звертати увагу на номінальну потужність, оскільки саме вона є показником реальної потужності динаміка.

Імпеданс сабвуфера — це опір, який сабвуфер становить для підсилювача звуку. Імпеданс сабвуфера вимірюється в омах (Ω).

Сабвуфери можуть мати різні значення опору звукової котушки, найпоширеніші 2 і 4 Ом. Звукових котушок на динаміку може бути дві, тоді вони підключаються послідовно, паралельно або незалежно.

У разі послідовного підключення опір динаміка збільшиться вдвічі. При паралельному підключенні, навпаки, зменшиться вдвічі. У разі незалежного під’єднання котушок, для коректної роботи, на кожну обмотку необхідно подати однаковий сигнал, опір залишиться незмінним.

Що нижчий опір звукової котушки сабвуфера, то менше вона чинить опір вхідній потужності. Відповідно, в сабвуфер вливається більше потужності, при цьому підсилювачем споживається більше енергії. У разі перевищення потужності можливе спотворення звуку — кліппінг, що за тривалого впливу може пошкодити обладнання.

Кліппінг (кліпп) — спотворення форми хвилі, що відбувається при перевантаженні підсилювача і при перевищенні вихідною напругою підсилювача межі напруги живлення. Виражається в появі «шипіння» і «тріска» в динаміці.

Наприклад, якщо підсилювач має вихідну потужність 500 Вт за 4 Ом, а обмотка сабвуфера має опір 2 Ом, то підсилювач видаватиме більшу потужність на динамік, приблизно 800-1000 Вт.

Підсилювач звуку має обмеження щодо імпедансу, які він може обробляти. Тому важливо вибрати сабвуфер з імпедансом, який сумісний з вашим підсилювачем. Якщо імпеданс сабвуфера занадто низький для підсилювача, це може призвести до перевантаження і пошкодження підсилювача, а якщо занадто високий, призведе до недостатньої потужності і погіршення звуку.

Потужність підсилювача має відповідати номінальній потужності динаміка за однакового імпедансу, а краще, щоб трохи перевищувала її. Наприклад, сабвуферному динаміку із заявленою номінальною потужністю 500 Вт з однією звуковою котушкою в 4 Ом для правильної роботи потрібен підсилювач, який видає від 500 Вт на канал за опору в 4 Ом.

Частота

Частота сабвуфера — це частотний діапазон, у якому сабвуфер може відтворювати звукові частоти. Вказується в герцах (Гц) і визначається нижньою і верхньою межами. Зазвичай частотний діапазон низькочастотного динаміка від 20 Гц до 200 Гц. Що нижча частота динаміка, то більший його хід, потужніший і глибший бас. Вища частота — менший хід динаміка, бас відіграється швидше, за характером звучання ближче до панчу. Вибір частоти сабвуфера залежить від уподобань у звучанні та цілей використання.

Що нижча частота сабвуфера, то більший хід його рухомої частини, глибший і м’якший бас. Що вище налаштування — то жорсткіший бас, хід динаміка, відповідно, менший. Що більший хід динаміка — то краще він охолоджується.

25-29 Гц — низьке налаштування. Для любителів флексу кузова і вітру в салоні. Бас із таким налаштуванням м’який і глибокий, не тисне на вуха. За такого налаштування динамік не буде відігравати клубну музику, електро, рок і поп, оскільки в цих жанрах бас відтворюється на більш високій частоті. Не кожен сабвуфер може відтворити такі низькі частоти.

30-35 Гц — повсякденне налаштування. На відміну від низького налаштування, бас сильніше тисне на слух, флекс кузова також присутній, хоча трохи меншою мірою. Підходить для таких жанрів, як реп і дабстеп.

36-44 Гц — музичне налаштування. Є універсальним для всіх жанрів музики. Бас більш виражений, швидкий, але жорсткий. Флекс кузова, відповідно, мінімальний.

Частоту вище не рекомендується використовувати для повсякденного прослуховування сабвуфера.

Чутливість

Чутливість сабвуфера відображає величину звукового тиску, виробленого сабвуфером за заданої потужності. Вимірюється в децибелах (dB).

Що вища чутливість сабвуфера, то менше потужності потрібно від підсилювача, щоб досягти заданої гучності звуку. Наприклад, сабвуфер із чутливістю 86 дБ вимагатиме більшої потужності, ніж сабвуфер із чутливістю 94 дБ, щоб досягти однакової гучності звуку.

Зазвичай чутливість сабвуферів перебуває в діапазоні від 80 до 100 дБ, і що вище значення чутливості, то краще. Однак чутливість не є єдиним фактором під час вибору сабвуфера і підсилювача, оскільки важливим фактором також є потужність сабвуфера і співвідношення опору.

Матеріал дифузора

Дифузор сабвуфера — це рухома мембрана, що випромінює звук. Існує кілька типів дифузора, залежно від матеріалу:

Паперовий дифузор — найпоширеніший тип. Матеріал легкий, недорогий, забезпечує високу чутливість динаміка. Однак має невисоку міцність і м’якість, боїться вологи. Може деформуватися за високої потужності.

Целюлозний дифузор — традиційний матеріал для виготовлення дифузорів, який широко використовується в акустичних системах усіх рівнів. На відміну від паперового, містить у складі додаткові смоли та компоненти. Має гарну жорсткість, надійність і довговічність. Однак, порівняно з більш новими матеріалами на кшталт поліпропілену, целюлозні дифузори можуть бути менш міцними і більш схильні до деформації за високих рівнів потужності.

Поліпропіленовий дифузор — більш сучасний і міцний матеріал, ніж папір і целюлоза. Володіє кращими звуковими характеристиками і більш стійкий до деформації при високій потужності і вологи.

Карбоновий дифузор — сучасний композитний матеріал, що являє собою полотно з тонких, щільно переплетених між собою вуглецевих ниток. Міцний, легкий, стійкий до пошкоджень і впливу вологи. Сабвуфери з подібними дифузорами видають завжди потужний і щільний бас. З недоліків: динаміки з подібним дифузором мають нерівну амплітудно-частотну характеристику і слабкий показник внутрішнього демпфірування, що може знижувати якість відтворення музики.

Типорозмір і кількість динаміків

Діаметр динаміка сабвуфера — це один із ключових параметрів, який слід враховувати під час вибору сабвуфера. Він вказується в дюймах і визначає розмір мембрани динаміка.

Найпоширеніші розміри сабвуфера варіюються від 8 до 18 дюймів. Маленькі динаміки (8-10 дюймів) зазвичай використовуються в компактних системах і серед любителів музики, яким не потрібна дуже гучна або потужна акустика. Середні динаміки (12 дюймів) можуть забезпечувати глибший бас і більш потужне звучання. Великі динаміки (15 і дюймів і вище) можуть виробляти дуже гучний і потужний звук, але займають більше місця і потребують потужнішого підсилювача.

Розмір динаміка сабвуфера безпосередньо впливає і на те, наскільки низькі частоти зможе зробити сабвуфер. Загальне правило — що більший розмір динаміка, то нижчі частоти він зможе відтворювати. Однак це не єдиний фактор, який визначає якість звучання сабвуфера. Наприклад, якість матеріалу мембрани, конструкція корпусу і котушки гучномовця також важливі.

Під час вибору розміру динаміка для автомобільного сабвуфера слід враховувати розміри салону автомобіля та особливості його конструкції, як-от наявність окремого багажного відсіку або обмежений обсяг вільного місця в салоні.

Зазвичай що більший динамік, то більшого об’єму необхідний короб під нього.

Існують активні сабвуфери з двома динаміками в одному корпусі. Вони можуть забезпечити глибший і потужніший бас і більший звуковий тиск, ніж одиночний сабвуфер, що особливо добре чутно на великій гучності. Але й місця такий корпус, як правило, займає більше.

Тип корпусу

Корпус сабвуфера — це важливий елемент, який значно впливає на якість відтвореного звуку. Існує кілька типів корпусів для сабвуфера, кожен з яких має свої переваги та недоліки.

Закритий ящик — найпростіший тип корпусу сабвуфера: герметичний ящик, у якому міститься сабвуфер. Закритий корпус зазвичай виробляє точний і чіткий звук, але вимагає більше потужності від підсилювача, щоб досягти максимальної гучності звуку.

Фазоінверторний корпус є одним із найпоширеніших типів корпусів сабвуфера. Він відрізняється від закритого корпусу тим, що має отвір (фазоінвертор або порт) на корпусі, який додатково підсилює басові частоти. Порт являє собою отвір у корпусі, який дає змогу вільно проходити повітрю всередині корпусу, що призводить до збільшення тиску і потужності звуку. Це дає змогу сабвуферу виробляти нижчі частоти, ніж у закритому корпусі, і створювати глибший і потужніший бас. Іноді порт може створювати небажані резонанси або шуми.

Band-pass — це тип корпусу сабвуфера, який використовує комбінацію закритого і фазоінверторного корпусів. Він дає змогу домогтися високої ефективності та точного звуку у вузькому діапазоні частот. Конструкція BP-корпусу містить два відділення: одне перед сабвуфером, а інше — за ним. У відділенні перед сабвуфером розташовується фазоінвертор, який додатково підсилює басові частоти, а потім у відділенні за сабвуфером відбувається їхнє відображення і поширення. Однак BP-корпуси не такі універсальні, як інші типи, які можуть охоплювати широкий діапазон частот.

Матеріал корпусу

Головні вимоги до короба — він має бути жорстким, герметичним і не мати резонансів. Що жорсткіші стінки, то менші вібрації, які створює сабвуфер під час роботи.

ДСП — деревно-стружкова плита. Це найпоширеніший матеріал, який широко використовується при виготовленні коробів. ДСП відносно жорсткий і добре поглинає звук. Такі корпуси зазвичай дешевші за варіанти з інших матеріалів. Використовується в основному в готових корпусних сабвуферах низької якості для здешевлення виробництва.

МДФ — це матеріал, який отримують шляхом стиснення деревних волокон з використанням смол і добавок. МДФ щільніший за ДСП і забезпечує більш точне відтворення басових частот. Має однорідну структуру, добре поглинає звук і легко обробляється. Короб із МДФ достатньої товщини виходить глухим, міцним, без резонансів.

Фанера — багатошаровий матеріал, який виготовляють шляхом склеювання підготовленого шпону. Найпопулярніший матеріал для самостійного виготовлення сабвуфера. Фанерні корпуси вирізняються високою жорсткістю, хорошим акустичним демпфуванням і забезпечують чудову звукову ізоляцію.

Пластик — здебільшого використовується для виготовлення корпусів компактних активних сабвуферів, які встановлюються під сидіння автомобіля. Основна перевага — компактність і легка вага. Однак пластикові корпуси можуть створювати додаткові резонанси і спотворення звуку, особливо на низьких частотах.

Налаштування підсилювача

GAIN або Level — регулятор рівня гучності підсилювача. Крім цього, в деяких комплектаціях підсилювачів є виносний регулятор потужності. Він дає змогу регулювати гучність сабвуфера в рамках виставленого рівня GAIN на підсилювачі.

Виносний регулятор потужності (Remote) — встановлюється в салоні автомобіля в безпосередній близькості від місця водія. Дає змогу регулювати потужність підсилювача в рамках виставленого максимального значення GAIN на підсилювачі.

LPF фільтр — відрізає всі частоти, які вище його рівня. Наприклад, якщо поставити LPF на 150 Гц, то все, що вище, відтворюватися динаміком не буде. Налаштовується від зворотного. Викручуємо LPF на максимум, вмикаємо трек і починаємо зменшувати проти годинникової стрілки зріз LPF, доки сабвуфер не перестане відтворювати зайві верхні частоти.

Subsonic — зрізає частоти нижче свого рівня. Наприклад, ваш сабвуфер може відтворювати частоту від 25 Гц, відповідно все, що нижче, можна зрізати сабсоніком, щоб не навантажувати динамік великим ходом під час спроби відтворення нижчих частот.

Bass Boost — підсилювач баса. Працює як еквалайзер, дає змогу штучно підвищити рівень сигналу для вузького діапазону частот, зазвичай від 30 до 80 Гц. Не рекомендується використовувати недосвідченим користувачем, оскільки під час активації Bass Boost, раніше настає кліпінг сабвуфера.

Вид