ДомойТехноЯк записати гітару вдома

Як записати гітару вдома

Author

Date

Category

Що раніше гітарист-початківець почне себе записувати, то швидше зростатимуть його навички. Тим більше, сьогодні не потрібно багато чого, щоб записати гітару якісно.

Запис гітари в студії

Традиційний спосіб

Електрогітару під’єднують напряму до гітарного стеку або комбіка, обидва складаються з підсилювача і гітарного динаміка. Звукорежисер ставить мікрофон впритул до динаміка і записує партію.

Такий спосіб має низку недоліків:

  • Звукорежисер оперує вже обробленим сигналом. Якщо в ньому багато ефектів (ділея, хоруса, овердрайва), стає складно виправити навіть невелику помилку в партії — доведеться переписувати все заново.
  • Перед записом потрібно налаштувати гітарний звук. Для схиблених на унікальності звучання це може бути історією на кілька днів.
  • У студії доводиться платити дзвінкою монетою за час налаштування апарату і перезапис помилок, або йти на компроміси, кусаючи лікті на стадії зведення.

Реампінг

«То чому б спершу не записати сирий сигнал гітари, а потім уже згодувати його підсилювачу, розділивши сам запис і роботу з тембром?» — подумали звукорежисери і запропонували інший шлях: реампінг. Перші спроби розділити процес на запис і обробку зробили гітарист Лес Пол (чия гітара стала іконою Gibson) і звукоінженер Філ Спектор (працював з The Beatles і побудував Wall of Sound для The Grateful Dead).

У студії для реампінгу використовується Di-Box. Цей прилад клонує гітарний сигнал і перетворює один із клонів на балансний, тобто на легкотравний для звукорежисерського пульта (просто так у нього увіткнути гітару не вийде через різницю в опорах). Що дає змогу записати одночасно і оброблений, і сирий DI-сигнал (скорочення Direct Input, звідси і назва приладу). Потім, якщо на стадії зведення гітаристу щось не сподобається в тембрі або партії, можна поправити DI і заново прогнати його через підсилювач з іншими налаштуваннями.

З появою цифрового запису все спростилося до максимуму: з’явилися емуляції підсилювачів, кабінетів і ефектів, за звуком майже ідентичні реальним приладам. Сьогодні замість гітарного стека все частіше використовуються плагіни в DAW.

Запис гітари вдома

Інструмент підключається до аудіокарти і записується в DAW типу Cubase, Reaper, Logic, підійде і Garageband, який йде в комплекті з будь-яким Mac.

На канал з гітарою вішаються плагіни обробки: емуляція підсилювача, кабінету і, якщо потрібно, різних гітарних педалей. Або це може бути віртуальний процесор на кшталт Bias Fx, Amplitube, Guitar Rig або подібний — такі поєднують у собі дюжину моделей підсилювачів, кабінетів і педалей ефектів, мають пресети налаштувань, тюнер, а деякі вміють записувати без DAW. Таким чином, запис стає справою пари секунд, а формувати свій унікальний звук можна хоч тижнями.

Запис без аудіокарти

Найпримітивніший спосіб — записати гітару в лінійний вхід вбудованої в материнську плату аудіокарти. Для цього знадобиться:

  • Перехідник з TRS 6,5 на 3,5 мм (бажано гнучкий, щоб не розхитати конектор)
  • DAW. Наприклад, умовно безкоштовний Reaper, який після закінчення пробного періоду лише змушує чекати кілька секунд після завантаження. Ще він відомий тим, що працює стабільно навіть на найскромніших комп’ютерах.
  • Asio4ALL — універсальний аудіодрайвер, що дає змогу записувати аудіо в лінію без відчутних затримок. Є можливість налаштовувати якість бітрейта і регулювати розмір буфера — що він менший, то швидше музикант почує в навушниках те, що він щойно зіграв руками.
  • VST-плагіни: гітарний процесор (Bias Fx, Amplitube) або набір з емулятора підсилювача і кабінету.

Сьогодні компанії та ентузіасти пропонують гігабайти безкоштовних плагінів для гітаристів:

  • Ignite Emissary Blundle — емулятор підсилювача і завантажувач імпульсів;
  • Amped Roots Free — емулятор Peavey 5150;
  • TSE Audio — різні підсилювачі та педалі;
  • LePou — безліч підсилювачів і завантажувач імпульсів;
  • Імпульси кабінету Marshall 1960 від Redwirez;
  • Кілька безкоштовних ділеїв і ревербераторів на сайті ValhallaDSP;
  • Колекція ефектів і корисних речей від NI Kontakt;
  • Безкоштовні версії гітарних процесорів з урізаним набором підсилювачів, наприклад, AmpliTube 5 CS.

Як емулюють підсилювачі та педалі? Емуляцією їхніх компонентів і радіосхеми. Наприклад, у деяких плагінах є можливість покрутити опір резисторів і ємність конденсаторів, щоб отримати більш індивідуальний тембр.

Як емулюють кабінети? За допомогою імпульсів, що завантажуються в ревербератор. Імпульс схожий на цифровий зліпок реверберації приміщення. Наприклад, у печері програють тестовий сигнал і захоплюють відгук із різних точок. З отриманих даних виходить імпульс, який завантажується в ревербератор, і гітарне соло починає звучати в печері. Якщо ж заглушити приміщення мінватою, а мікрофон поставити впритул до динаміка, то виходить цифровий зліпок останнього. Так можна зробити імпульс гітарного кабінету і, завантаживши його в плагін, отримати звучання певної моделі динаміка, мікрофона і його позиції.

Які системні вимоги? Будь-який комп’ютер або ноутбук старше умовного 2012 року без проблем впорається із записом аудіодоріжки в DAW. Плагіни обробки теж не вимагають багато чого. Наприклад, віртуальний процесор Bias FX 2 хоче:

  • 4 Гб ОЗП (рекомендується 8 Гб)
  • Двоядерний процесор з мінімальною частотою 1.5 ГГц (рекомендується 2.0 ГГц)
  • 500 Мб на диску

Покрокова інструкція:

  1. Завантажити DAW (наприклад, Reaper) і зайти в налаштування девайса для запису, змінивши драйвер на ASIO4ALL.

Додати новий трек і активувати на ньому FX, потім завантажити в панель ефектів набір VST-плагінів або процесор.

  • Натиснути на червону кнопку на треку (Record Armed). Якщо все налаштовано правильно, з колонок піде оброблений сигнал.
  • Зменшити розмір буфера в Asio4ALL до прийнятного мінімуму (на слабких ПК при дуже низьких значеннях будуть хрипи і заїкання, доведеться шукати компроміс).

    Виставити темп, увімкнути клік, почати запис.

    Мінуси

    Залежно від якості преампів і АЦП вбудованої аудіокарти, запис виходить у діапазоні «від прийнятної до непоганої». Однак з часом гітаристи помічають, що:

    • Гітара звучить тьмяно, невиразно, із завалом баса і високих частот;
    • З’їдається атака по струнах, рифи звучать ватно;
    • Затримки під час гри заважають виконувати швидкі партії;
    • Гітара з потужними датчиками звучить відразу з овердрайвом через кліппінг;
    • У сигналі присутні хрипи, скрипи, гудіння, писк, різні наведення, а часом крізь ліричні перебори пробивається радіо «Маяк».

    Усе через слабкі преампи вбудованих аудіокарт і не найкращий аналого-цифровий перетворювач. Перетворювати нулі та одиниці в аудіо такі карти сьогодні вміють цілком гідно, а ось зі зворотним процесом виникають проблеми. Тут на допомогу зовнішній аудіоінтерфейс.

    Запис із зовнішньою аудіокартою

    Щоб записати гітару, аудіокарта повинна мати:

    • Інструментальний Hi-Z вхід з опором не менше 1 Мом. Це потрібно, щоб потужні гітарні датчики не перевантажували преамп.
    • Кнопку Pad, що зменшує рівень вхідного сигналу на 20 Дб. Необхідна річ для любителів бити по струнах з усієї сили.
    • Драйвера з підтримкою ASIO 2.0, щоб можна було виставити мінімальний рівень буфера і грати без затримок.

    Що стосується якості бітрейта і розрядності, то майже всі сучасні аудіоінтерфейси здатні записувати в якості як мінімум до 96 кГц\24 біт. Для більшості завдань цього навіть занадто: CD випускаються в 44.1 кГц, а запис у студіях найчастіше на 44.8 кГц.

    Якщо в аудіокарти немає Hi-Z входу, тоді можна використовувати Di-Box, який дасть змогу під’єднати її шнуром XLR до мікрофонного входу. Якщо ж у аудіокарти взагалі немає преампа (наприклад, стара внутрішня карта з лінійними входами), тоді доведеться використовувати зовнішній. Втім, сьогодні навіть у преампи люблять вбудовувати аудіочіп, щоб його можна було використовувати як аудіоінтерфейс.

    Behringer MIC500USB — преамп із ЦАП/АЦП

    Чим відрізняються зовнішні аудіокарти

    Оскільки якість ЦАП\АЦП у настільних аудіокарт для домашніх студій приблизно однакова, то виробники намагаються виділитися преампами. Зараз у моді цифро-аналогові преампи, які дають змогу емулювати звучання різних легендарних приладів, як, наприклад, у картах SSL і Focusrite 3rd gen.

    Аудіокарти з кількома інструментальними входами відкривають можливість для одночасного запису, приміром, гітари і баса під записані заздалегідь барабани з метою домогтися більш живого виконання.

    Як приємний бонус багато зовнішніх аудіокарт комплектуються різними DAW і корисними плагінами. Професійні моделі мають DSP-процесор, на якому виконується обробка власним комплектом ефектів, що ще й дає змогу розвантажити ЦП комп’ютера.

    Є й картки, призначені спеціально для гітаристів, наприклад, LINE 6 POD STUDIO GX. Він комплектується гітарним процесором POD Farm з дюжиною підсилювачів для гітари і баса, емуляцією легендарних педалей ефектів, купою пресетів тощо.

    Аудіокарти в процесорах, мікшерах і підсилювачах

    Гітарист сам може не знати, що у нього вже є аудіокарта. Аудіочіпи сьогодні не соромляться вбудовувати в будь-які девайси.

    • Багато сучасних гітарних процесорів, наприклад, Line 6 серії Pod HD, Helix і GO, Kemper Profiler, Axe FX, Boss GT-1000 та інші, можна використовувати як аудіоінтерфейс. Вони підключаються через USB і дають змогу записувати аудіо з високою роздільною здатністю, на них можна займатися зведенням, тож необхідність в окремій аудіокарті відпадає.
    • Деякі мікшери підтримують ASIO, дають змогу під’єднати їх до ПК і використовувати як аудіоінтерфейс, наприклад, Pea vey PV 6 BT.
    • Симулятори кабінету — окрема категорія гітарних приладів, багато з яких мають ЦАП\АЦП на борту, наприклад, Two Notes Torpedo C.A.B., AMT Pangea та інші.
    • Нарешті, аудіоінтерфейс можна знайти навіть у сучасних комбіках (Boss Katana) і лампових підсилювачах (Peavey 6505 MH).

    Розмір буфера і затримка під час гри

    Головне, що зовнішній аудіоінтерфейс дасть змогу грати на гітарі з мінімальною затримкою. Річ у тім, що комп’ютер під час конвертації сигналу в нулі та одиниці обробляє семпли пачками. Так процес виходить більш стабільним, і пара зниклих семплів не стане катастрофою. Тому розмір буфера вимірюється в семплах, і що він більший, то менший шанс зловити хрипи й артефакти через те, що ПК не справляється. Але й тим більша затримка під час гри, оскільки системі доводиться чекати накопичення буфера.

    Більшість сучасних комп’ютерів дають змогу вибрати найменший розмір буфера. Легко порахувати, якою буде затримка під час гри: достатньо помножити розмір буфера на 2 (оскільки обробка відбувається двічі: на вході та виході) і розділити на частоту дискретизації. Наприклад, під час запису в 44 100 Гц і розмірі буфера в 64 семпла, виходить затримка в (64*2)\44100 = 0.029 секунд, тобто в 3 мс. За цей час звук повітрям встигає подолати лише один метр, тому така затримка зовсім не відчувається.

    Реампінг сигналу через комбік або підсилювач

    Якщо вдома стоїть хороший комбік або гітарний стек, з їхньою допомогою можна зробити реамп записаного сигналу. Багато гітаристів переконані, що цифрові прилади не можуть емулювати всіх нюансів звучання лампової техніки. Більшості просто цікаво записати звук власного обладнання. Для цього знадобиться мікрофон, стійка до нього, шнур XLR і прилад під назвою «реампер». Він дає змогу узгодити опори виходу звукової карти і входу підсилювача, без нього звук буде тихим і тьмяним (іноді ту саму функцію може виконувати Di-Box).

    Питання акустичної підготовки приміщення можна вирішити ізоляційним боксом. По-суті, це ящик, оббитий усередині мінеральною ватою, в нього поміщається комбік або каб. Можна як замовити фірмовий (Box of Doom), так і зробити самостійно. Можна також спробувати засунути комбік у шафу з одягом або поставити на м’який диван.

    Для запису гітари найчастіше використовують інструментальні динамічні мікрофони, найвідоміший — Shure SM57. Іноді використовують кілька різних мікрофонів (один динамічний, один конденсаторний або стрічковий) з різних позицій для створення більш повного тембру.

    Встановлення мікрофона відносно гітарного динаміка є найскладнішим моментом при такому способі запису. Що ближче мікрофон до центру динаміка, то звук яскравіший і прорізніший, що ближче до краю — то глухішим і басовитішим він стає. Часто мікрофон ставлять впритул до захисної сітки кабінету строго перпендикулярно, але можна віддалити його на відстань до 10-20 сантиметрів — саунд виходить повніший, але з меншою атакою.

    Щоб чути тільки сигнал від мікрофона, його установку потрібно робити в закритих навушниках з хорошою звукоізоляцією.

    Якщо вдома стоїть повноцінний підсилювач типу Peavey 5150, то безпосередньо до звукової карти його підключити не вийде — згорить без навантаження. Знадобиться еквівалентний динаміку навантажувальний баласт (load box), приміром, AMT Power Eater або навороченіший Two Notes Torpedo Captor X з ЦАП\АЦП, з кабсимом і набором імпульсів. У цьому разі не потрібні мікрофон і мінеральна вата, а вибір із сотень імпульсів робить підхід більш гнучким.

    Як перетворити гітару на MIDI-клавіатуру

    Існує можливість використовувати гітару як міді-клавіатуру. Це стане в пригоді тим, хто займається аранжуваннями, але володіє чорно-білими клавішами гірше, ніж залізними струнами. Відкривається можливість грати на гітарі будь-якими звуками — від скрипок і валторн до синтезаторів і перкусії.

    Гітарні процесори типу Roland GR-55S і Boss SY-300 працюють без спеціальних midi-датчиків і конвертують аудіо на льоту без відчутної затримки. Те ж саме можна зробити програмно в Reaper.

    Як записати гітару на смартфон або планшет т

    Коли раптом завітала муза, придумана музична фраза може полетіти, не попрощавшись, поки завантажується комп’ютер з DAW. У таких випадках планшети і смартфони можуть виконувати роль диктофона для чорнових начерків. Звичайно, багато хто обмежується вбудованим диктофоном, але розчути щось потім буде нелегко.

    Щоб записати гітару на мобільний девайс у пристойній якості, існують компактні аудіокарти типу iRig, Line 6 SONIC PORT, SHURE MOTIV MVI-LTG. Деякі комплектуються плагіном гітарного процесора і відкривають моментальний доступ до студійного звуку. Існують і підлогові міді-контролери для зміни пресетів під час гри, вони дають змогу використовувати планшет на сцені та репетиціях як повноцінний гітарний процесор.

    Є й бюджетні рішення з вбудованим набором ефектів — овердрайв, який-небудь хорус і дилей з реверберацією. У таких налаштування звуку сильно обмежені, якість ефектів не те, щоб супер, і для сцени вони не призначені, а ось для занять удома і запису демок — цілком.

    Як записати акустичну гітару

    Є два способи записати акустику. Перший — мікрофонами. Це складний, але найправильніший шлях, що дає змогу зафіксувати унікальний тембр гітари й особливості гри музиканта. Знадобиться один конденсаторний мікрофон і стійка, на якій його розміщують навпроти отвору в деці. Найчастіше застосовують конденсаторники з малою діафрагмою і характерним підйомом на високих частотах.

    Іноді біля першого лада встановлюють додатковий мікрофон, що дає змогу домогтися більшої читабельності та ясності. Встановлення двох мікрофонів у позицію X-Y або ORTF дає стереопанораму. З цією ж метою можна використовувати рекордер типу Tascam DR-05 — у ньому вже є пара мікрофонів і ЦАП\АЦП, тож його можна використовувати і як аудіокарту.

    Бувають і аудіокарти, заточені під запис акустики, наприклад, IK MULTIMEDIA iRig Acoustic Stage. Є й мобільні аудіокарти з мікрофоном, наприклад, Apogee One, який може працювати також з айпадом і айфоном.

    За такого підходу на звук впливає приміщення. В ідеалі воно має бути або повністю заглушеним, або, навпаки, мати приємну вуху реверберацію без стоячих хвиль. Найчастіше використовуються дерев’яні кімнати. Якщо такої кімнати немає, то для другого способу вона не потрібна, оскільки в ньому використовується п’єзозвукознімач (наприклад, Fishman Sonicore).

    П’єзозвукознімач може працювати навіть із нейлоновими струнами. Саме ним забезпечуються електроакустичні гітари, але бувають і знімні звукознімачі для класичних гітар. Вони дають змогу під’єднати інструмент безпосередньо до звукової карти, але звучання буде не таким виразним, як під час запису мікрофонами.

    Висновок

    Будь-який елемент ланцюжка запису впливає на результат. Поганий інструмент, вбиті струни, кабель, що фонить, кредитка замість медіатора — все це сильно зіпсує якість гітарного звуку. Але все ж найважливішим елементом є сам музикант — його майстерність може затьмарити собою будь-які огріхи запису. Доказом тому будуть десятки великих альбомів, створених на коліні.

  • Linda Barbara

    Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

    Recent posts

    Recent comments