Lenovo IdeaPad S510p — все що потрібно по мінімуму.

Продовжую знайомити читачів із бюджетними ноутбуками для роботи та навчання. Героєм цього огляду буде лептоп від Lenovo — IdeaPad S510p.

Стриманий, класичний дизайн, розумна ціна, достатня для більшості звичайних завдань продуктивність — ось відмінні риси мобільного комп’ютера, що розглядається. Багато сучасних користувачів в якості такого помічника вибирають для себе планшетні комп’ютери. Так, планшет з док-станцією легший, часом зручніший, і коштує в принципі стільки ж. Але багато хто віддає перевагу класичному варіанту у вигляді ноутбука, здебільшого через більшу діагональ екрана, що під час використання Windows як операційної системи, набагато комфортніше. І має на борту більший обсяг накопичувача для зберігання даних.

Технічні характеристики:

— Процесор intel Pentium 3556U, ядро Haswel, 1700 МГц, два ядра. — Вбудована графіка Intel HD Graphics 200 МГц — Дискретна відеокарта nVidia GeForce GT 720M 1024 Мб — Оперативна пам’ять 4 Гб SO-DIMM DDR3 1600 МГц — Жорсткий диск Seagete 500 Гб, 5400 rpm — Екран 15,6 дюймів, роздільна здатність 1366х768, матриця TN+film, покриття антивідблиску. — Оптичний привід DVD-SMulti. — Картрідер SD. — Wi-Fi, Bluetooth, Ethernet. — Веб камера, динаміки, мікрофон. — Інтерфейси: USB 2.0 один, USB 3.0 два, HDMI, 3.5 мм jack, RJ 45 — Акумулятор на 2800 мАг. — Габарити: 380х260х22 мм. — Вага 2.4 кг.

Упаковка і комплектація.

Картонна коробка, без кольорової поліграфії, однакова для всіх ноутбуків цієї серії.

Для відмінності коробок з різними моделями на боці є наклейка з основними характеристиками.

Шкода немає ручки для транспортування виробу з магазину. Сам ноутбук у коробці надійно упакований і йому нічого не загрожує.

У комплекті макулатура, диск із ПЗ, адаптер живлення з кабелем, батарея вже вставлена в ноутбук. Кабель довгий, близько двох метрів.

А ось роз’єм живлення не традиційний круглий, а пластмасовий прямокутний, на скільки це зручно і надійно, не беруся судити, час покаже, якщо у користувачів є досвід в експлуатації такого роз’єму, то пишіть в коментарях.

Дизайн.

Дизайн Lenovo IdeaPad S510p простий, стриманий, повністю чорний колір, без зайвих вставок і прикрас, ніщо не відволікатиме від роботи.

Найголовніше — це відсутність глянцевих поверхонь. Давно вже роблю огляди на ноутбуки, і спостерігаю, що мода на глянець поступово відходить, це красиво на вітрині, але не практично під час експлуатації.

Із зовні пластик текстурований, приємний тактильно. На кришці сліди все ж залишаються від рук, але вони не настільки помітні, тільки на фотографіях зі спалахом.

На кришці невеликий логотип компанії, загалом комп’ютер має цілком стильний, солідний вигляд. Володіючи невеликою товщиною, всього 22 мм разом з ніжками, візуально сприймається дуже тонким, можна навіть назвати ультрабуком.

Пластик міцний, не прогинається, але кришка під час зусилля деформується, все ж зробити пластик тонким і водночас жорстким не можна.

Відкривши кришку, бачимо інтер’єр, виконаний в єдиному стилі із зовнішнім виглядом. Примітна робоча панель, це не пластик стилізований під метал, як може здатися, а саме шліфований алюміній. Для дійсно робочого комп’ютера, коли клавіатура використовується на всю, це дуже практичне рішення.

Кришка кріпиться на двох шарнірах. Фіксація кришки чітка, надійна, відкривається кришка на 130 градусів. У нижній частині кришки заглиблення, а в цій частині корпусу виступ, саме під ним ховається батарея.

Знизу під великою знімною кришкою ховаються всі комплектуючі. На дні чотири великі гумові ніжки. У передній частині знизу перфоровані отвори над динаміками. Таке не традиційне розташування динаміків зустрічається мені часто. І у всіх випадках, у бюджетних моделях це виявляється виправданим. Звук при цьому гучний і досить якісний, за рахунок більших динаміків.

Інтерфейси.

На лівому боці пристрою:

Роз’єм живлення, про його форму я вже говорив, решітка вентиляції, LAN роз’єм, з кришкою, що відгинається, для зменшення товщини поверхні. HDMI роз’єм і два USB 3.0 роз’єми.

Один комбінований роз’єм для гарнітури 3.5 мм, один USB 2.0, і дисковод DVD.

Картрідер і всього два індикатори: живлення і робота від батареї.

Все лаконічно, тільки найнеобхідніше, немає традиційного VGA роз’єму, але хто ним користується? Хоча у нас у школі всі ноутбуки обов’язково з цим роз’ємом для під’єднання до проєктора, HDMI кабель на 10 метрів обійдеться досить дорого.

Екран.

Якість зображення для TN матриці бюджетного ноутбука досить висока, зображення яскраве, чітке. Часом у моделей з таким бюджетом зустрічаються матриці з гіршою якістю, при чому це буває помітно на око.

Дзеркальний на сонці глянець нікуди не подівся, але покриття антивідблиску все ж робить свою роботу, перегляд фільмів у темних сценах цілком комфортний.

Кути огляду традиційно не великі. Знизу темніє, зверху світліше, а ось збоку цілком пристойно, зміни кольору не значні, і немає звичного негативу.

Клавіатура.

Ось вона, важлива після екрана, частина ноутбука. Панель із клавішами трохи втоплена в корпус, клавіатура острівного типу. Це традиційні для Lenovo клавіші AccuType. Середній хід клавіш, чіткий відскік. Форма клавіш, трохи заокруглена, з напівкруглою нижньою гранню, відстань між клавіш зручна для набору тексту. Є окремий цифровий блок.

Попрацювавши на клавіатурі, залишився нею цілком задоволений, зручно, комфортно. Незвична одна особливість: спочатку клавіші F 1-12 розраховані саме на додаткові функції, повішені на них же. Для того щоб задіяти їх за прямим призначенням, потрібно натискати їх з кнопкою Fn. Зазвичай на ноутбуках навпаки. Так, щоб увійти в БІОС, потрібно натиснути клавіші Fn+F2.

Тачпад.

Тачпад з чіткою межею, це облямівка відшліфованого алюмінію, спочатку після ввімкнення вона заблищала, і я подумав про підсвічування контуру, але ні, це блищить облямівка, відбиваючи світло від екрана. Прикольна особливість.

У тачпада фізичні дві клавіші, клацання виразне, інформативне. Підтримується мультитач, після встановлення відповідного драйвера. Спокійно можна обійтися і без мишки.

Розтин.

Не втримався, подивився, що ж там усередині, усю інформацію про комплектуючі можна отримати, звісно, і програмно, але я люблю оцінити візуально, тим паче якщо така можливість є.

Плата прикрита пластиком, це дає велику жорсткість корпусу. Охолодження за рахунок одного вентилятора і двох теплових трубок, обидві трубки проходять через процесор і через дискретний відеоадаптер.

Два роздільні слоти для планок пам’яті.

Пам’ять використовується фірми Hunix.

Жорсткий диск від Seagate.

Тут же бачимо овальної форми динаміки.

У роботі.

БІОС від Phenix SecureCore Technology, можливість щодо налаштувань мінімальна. Вхід в БІОС швидше за все нам і не знадобиться.

Ноутбук продається без ОС. Натиснувши Fn+F12 під час завантаження потрапляємо в завантажувальне меню, де можемо вибрати, з якого пристрою нам завантажуватися, попередньо підключивши флешку з дистрибутивом ОС до USB 2.0, завантажуємося і встановлюємо операційну систему.

Звісно це буде Windows 8.1, саме під неї на диску є драйвери. Диск без зручного меню з авто встановленням. Що безсумнівно мінус, доводиться заходити в кожну папку і запускати встановлення потрібного драйвера.

Тут же чекає перша незручність: драйвер на Wi-Fi встановився, але пристрою ніде не з’явилося. Індикатора активності бездротового пристрою немає, як немає і функціональної кнопки для ввімкнення/вимкнення Wi-Fi, що зазвичай є на всіх ноутбуках. Я вже було подумав, що цього пристрою взагалі немає, але ж є насправді. Пішов на сайт виробника, до речі, там не все інтуїтивно зрозуміло і просто, але все ж таки знайшов драйвер, скачав, і тільки після встановлення нової версії на заміну вже встановленої, Wi-Fi запрацював. Мультитач також запрацює тільки після встановлення драйвера.

Трохи попрацювавши на ноутбуці, з подивом можу відзначити його спритну роботу, не очікував від пентіума такої спритності. Порівнював з нещодавно протестованими і описаними мною ноутбуками ДНС, вони хоч і на процесорах Intel Core i3, але продаються приблизно за таку ж ціну. Так ось вони мені здалися менш чуйними на дії, більш задумливими. Обсяг пам’яті однаковий, потоків більше, частота вища, але щось заважає, є слабка ланка. Можливо, це жорсткий диск, у Lenovo, судячи з моїх тестів, він трохи спритніший. Як ми знаємо, саме його швидкість впливає на роботу в середовищі операційної системи: відкриття каталогів, запуск додатків.

Звук не розчарував, динаміки співають дуже голосно, без зайвих шумів і хрипів, навіть на всій гучності. Заявлений виробником цифровий мікрофон видає якісний звук під час спілкування. Веб-камера на 0.3 Мп цілком стерпно працює, для спілкування по скайпу згодиться, але не більше того, чіткої картинки або детального зображення ви не отримаєте.

Система охолодження дуже ефективна і тиха, навіть під час увімкнення дискретної відеокарти шуму не чути, згадані мною вище ноутбуки під навантаженням, навіть якщо просто дивитися кіно, шумлять дуже виразно, що дратує і заважає.

Поверхня під долонями залишається трохи теплою, знизу нагрівання невелике тільки в зоні розташування процесора.

Акумулятор, незважаючи на ємність у 2800 мАг, забезпечує досить тривалу роботу ноутбука. З вимкненою дискретною відеокартою, і вимкненим Wi-Fi, за зниженої яскравості екрана ноутбук простягнув у роботі 5 годин.

Перегляд фільму витратив запас за 2 години. У середньому від 2х до 5 годин новий акумулятор протягне.

Тестування.

Процесор Intel Pentium 3556U вирізняється низьким енергоспоживанням у 15 Вт. Два ядра, два потоки. Тактова частота 1700 МГц, кеш 1-го рівня: 128 Кб, кеш 2-го рівня: 512 Кб, кеш 3-го рівня: 2048 Кб.

Інтегроване відеоядро Intel HD Graphics, 10 виконавчих блоків з тактовою частотою 200-1000 МГц.

Для такої графіки встановлення дискретного відеоядра виглядає цілком виправдано, саме GeForce GT 720M виглядає тут логічно. Ноутбук не ігровий, та й щось більш продуктивне з цим процесором не має сенсу. А ось для мультимедійних завдань відео цього рівня, набагато краще вбудованого.

GeForce GT 720M виконаний на архітектурі Fermi, хоч і застарілий варіант, але вже на 28-нм техпроцесі. Підтримується технологія GPU Boost, частота відеоядра 775 МГц.

У Cinebench R15 на рендерингу відео, даний процесор набирає 130 очок.

В архіваторі WinRAR 4.20, 64bit — 1735 балів.

Unigine Valley Benchmark 1.0 на GT 720M видає всього 226 балів.

З таким рівнем продуктивності тестувати її в іграх я не став.

Жорсткий диск протестував програмою CrystalDiskMark:

Це досить високі показники для мобільних дисків.

Висновки.

Ноутбук залишив позитивні враження. Спочатку я скептично поставився до комп’ютера на цьому процесорі, але він працює досить спритно, якщо не запускати ресурсоємних завдань. Для повсякденної роботи з офісними програмами, мультимедіа та інтернетом його цілком вистачає. Начинка добре збалансована, помітних, дратівливих гальм під час роботи операційної системи немає.

Дизайн можна назвати стильним, радує відсутність глянцю. Якісна надійна збірка. Радує якісний звук і хороший екран для цього цінового діапазону. Тиха й ефективна система охолодження. Комфортна клавіатура зручна для роботи з текстом.

Мінусів для ноутбука за цю ціну в принципі немає, ну хіба що проблема зі встановленням драйвера на бездротовий адаптер.