ДомойТехноНайдорожчі акустичні Hi-End системи та компоненти

Найдорожчі акустичні Hi-End системи та компоненти

Author

Date

Category

Аудіофіли немов втілюють у собі ідею бездумної витрати грошей на дорогі й безглузді девайси. Часом аудіофільська техніка не тільки коштує як будинок у Каліфорнії, а й має настільки карикатурний і химерний вигляд, що навіть найтерплячіша людина вибухне питанням «Хто все це купує?». У цій статті — добірка найдорожчих і найбожевільніших аудіофільських аудіосистем, підсилювачів, навушників і, звісно ж, кабелів.

Стереосистеми

Усі рупорні колонки

Взагалі всі. Тільки подивіться на них! Наче виробники змагаються в тому, хто створить найпотворнішу стереосистему за сотні тисяч доларів. Ще більше запитань викликають естети, які ставлять це вдома. Можливо, їм подобається, коли у вуха гуде пароплав?

Або ось ті, що поменше — як можна розслабитися в кріслі під дулом двох мегафонів, у які офіцери гестапо співають німецькі марші?

Чому вони такі? Якщо серйозно, то рупорна акустика — технологія початку минулого століття. Тоді всі колонки були рупорними, а всі підсилювачі — ламповими. Начебто рай для аудіофіла, але насправді ні — лампові підсилювачі тоді не мали достатньої потужності, щоб розгойдати звичайний динамік, тому на нього надягався рупор, який багаторазово збільшує чутливість гучномовця.

Ця проблема залишилася і сьогодні, насамперед у високочастотних динаміках — твітерах. Збільшення потужності підсилювача не дає потрібного результату, оскільки зайва енергія перетворюється на тепло, а при збільшенні гучності наростають спотворення.

Cessaro Horn Acoustics Beta II за $380 000

Рупор дає змогу працювати твітеру на малій гучності, знижуючи спотворення, робить динамік чутливішим, звук — спрямованішим, що дає змогу аудіофілу розчути більше деталей у музиці. І якщо звук від твітера здатний посилити навіть невеликий рупор, то для середньочастотника, і, тим більше, низькочастотного динаміка, потрібен величезний бойовий ріг. Викувати його повинен наймайстерніший ельфійський коваль, бажано з вібраніуму і в жерлі Ородруїна, що і пояснює захмарну вартість таких стереосистем.

MBL Extreme 101 — $250 000

Колонки німецької компанії MBL помітно виділяються на тлі монструозних рупорів. Вони не тільки мають незвичний вигляд і стоять як дім, а й використовують радіальний драйвер, що за виглядом нагадує м’ячик для регбі. За рахунок цього музика поширюється у всіх напрямках, так що ці колонки однаково добре чутно в будь-якій точці кімнати.

Крім цього, флагманська модель компанії — MBL Extreme 101 — використовує контрапертурні твітери: два однакові динаміки розташовані один навпроти одного. Однакові звукові хвилі стикаються одна з одною і розпорошуються в усіх напрямках. Це робить їх абсолютно всеспрямованими й усуває спотворення, що виникають під час переміщення аудіофіла кімнатою (допплерівські інтермодуляції).

Складно сказати, наскільки ці інновації звучать краще за звичайні динаміки. На рік компанія виробляє всього 7-8 таких стереосистем, тож зацінити їх вдається небагатьом.

Moon Audio’s Dark Star Opulence — $1 000 000

У цій стереосистемі 40 сабвуферів і 31кВт звуку — за гучністю вона може перевершити реактивний літак! Але це ще квіточки — виробник стверджує, що Dark Star Opulence може транслювати музику в обхід вух. Тобто так, прямо в мозок аудіофіла. Нібито, навіть якщо заткнути вуха берушами і зверху вдягнути мотоциклетний шолом, ці колоноки все одно буде чутно. Перевірити цю теорію може будь-хто, у кого є 58 мільйонів рублів — їх можна замовити на якомусь чеському сайті.

Ці колонки регулярно потрапляють у закордонні топи дорогих аудіосистем, про них є статті, їх обговорюють на форумах. Однак чеський сайт зроблено на безкоштовному движку, а в його асортименті лише кілька дешевих навушників і ті самі колонки. При цьому нагуглити реальні фотографії стереосистеми неможливо, тільки рендери сумнівної якості.

Ще більше запитань викликає якість рендеру у молодшого і більш бюджетного брата цієї стереосистеми — Moon Audio Signature Titan II. Може це тому, що він аж удвічі дешевше — всього $500 000?

Сайт Moon Audio дійсно існує, ось тільки це інтернет-магазин з продукцією десятків брендів, а під своїм власним він випускає лише роз’єми, кабелі і пару недорогих (за аудіофільськими мірками) лампових підсилювачів. Тож або це чийсь жарт, або хтось дійсно готовий заплатити ціну особняка в Лас-Вегасі за погано відрендерену картинку.

Підсилювачі

Pivetta Opera Only — $2 200 000

Андреа Піветта — італійський конструктор до непристойності дорогих, громіздких і потужних підсилювачів. Флагманська модель Opera нагадує робота з Інтерстеллара, важить півтори тонни при зрості 2,5 метра і видає 120 кВт звуку. Скільки це? Наприклад, для опен-ейрів зазвичай беруть апаратуру з розрахунку 1 кВт на 100 слухачів. Таким чином, якщо Pivetta Opera Only підключити до відповідної «ферми» колонок, він може влаштувати веселу ніч усім жителям міста Адигейська.

На цьому не все — підсилювач механізований, і після натискання кнопки вміє збиратися в циліндричний девайс компактніших розмірів, або назад розбиратися в Мегатрона. Молодша модель — Pivetta Opera One — має схожий функціонал, але скромніші можливості — лише 14,5 кВт звуку за прилад вартістю $650 тисяч.

Electron Luv

Компанія Electron Luv робить кожен девайс в єдиному екземплярі, тому дізнатися ціну на них непросто, але навряд чи вона виявиться скромною. Зате виглядає їхня продукція саме так, як будь-яка людина уявляє собі аудіофільські прилади: гротескного вигляду рупори заввишки з баскетболіста, непристойно важкі вінілові програвачі, блискучі, як самовар, підсилювачі з гігантськими лампами і циферблатами аналогових вольтметрів, прямо з фільму про доктора Франкенштейна.

Річ у тім, що творець усього цього — пан Джош Стіппіч — насамперед дизайнер і художник, і вже потім інженер. Тому не дивно, що його підсилювачам не вистачає хіба що котушок Тесла з розрядами, що спрямовуються в стелю. Аудіофіли, які побували на виставках і оцінили техніку Electron Luv, повідомляють, що і звучить вона не гірше, ніж виглядає. Перевірити це, звісно, непросто, але дизайн «аля Фоллаут» дійсно дає змогу виділятися творінням цього похмурого генія.

Dumble Overdrive Special — $175 000

Ну, а чому ні? Гітарний підсилювач — теж підсилювач! Він ламповий, він підсилює звук, на нього пускає слину особлива частина аудіофілів — гітаристи. Не варто недооцінювати цю категорію громадян — вони, наприклад, готові віддати $8 000 за педаль овердрайву, клон якої можна купити за $80. Все тому, що там — бутик і раритет, а тут — китайська копія. Ну і що, що звучить однаково?

Говард Дамбл вручну паяв бутикові підсилювачі з початку вісімдесятих. Джо Бонамасса, Джон Мейєр, Ел Ді Меола та інші імениті артисти записали на цьому підсилювачі імениті записи. Випущено приладів було мало, до того ж пан Дамбл помер у січні 2022 року, а тому ціни на його творіння злетіли до небес, немов це картини покійного художника. На аукціоні аудіотехніки reverb.com один з екземплярів купили за 175 тисяч доларів — він хоч і б\у, але власник грав на ньому лише 20 годин. На щастя, на радіосхеми немає патентів, а тому точну копію підсилювача можна придбати за скромніші $3 350. Що, тим не менш, не знижує попит на оригінальні Dumble Overdrive Special.

Навушники

Focal Utopia by Tournaire — $120 000

Порівняно зі стереосистемами, аудіофільські навушники до недавнього часу залишалися острівцем скромності і нестяжательства. Більшість культових моделей на кшталт Sennheiser HD650, HiFiMan Sundara і навіть магнопланари Audeze серії LCD коштують лише як жалюгідний недогризок аудіофільського кабелю.

«Прийшла пора виправити ситуацію!» — вирішили в компанії Focal і випустили навушники Utopia в обрамленні з 18-каратного золота зі справжніми діамантами від ювелірів Філліпа і Метью Турнейр за 120 тисяч «американських президентів». Начебто цього мало, до навушників додається особливий золотий стенд за додаткові 12 тисяч «Джорджів Вашингтонів». Все це чудово впишеться в інтер’єри спальні аудіофіла, якщо той ночує в Ермітажі.

Варто зазначити, що звичайна модель Utopia без усіх цих прикрас коштує «жалюгідні» 4 тисячі доларів, що, звісно, абсолютно неприйнятно для справжніх поціновувачів дорогого звуку.

Sennheiser Orpheus/HE-1 — $59 000

Взагалі, Sennheiser, як і Focal, — це великі поважні компанії, які виробляють професійну аудіотехніку, що використовується в студіях звукозапису по всьому світу. Але кожного часом переклинює на спробі довести свою винятковість і перевагу. Мабуть, так і з’явилися Sennheiser HE-1 — найдорожчі навушники у світі, якщо не брати до уваги химерні експерименти від їхнього прямого конкурента.

Тут ніякого червоного золота і самоцвітів, навпаки — все строго і мінімалістично. З дорогоцінних металів — лише платинове напилення на ультратонких діафрагмах електростатичних драйверів. Кажуть, що це забезпечує повну відсутність будь-яких спотворень і надвисоку точність передачі звуку, що багаторазово перевершує будь-яке інше рішення.

Треба віддати Sennheiser належне — навушники поставляються разом з розробленим спеціально для них ламповим підсилювачем у мармуровому корпусі. Там же вони і зберігаються: натискаєш на кнопочку — кейс відкривається, лампи виїжджають як ракети з шахт, — краса! Один лише мінус — у кишеню такі не покладеш, у метро не послухаєш, ну і ціна трохи кусається.

QDC Blue Dragon — $12 000

А ось ці затички вже можна брати з собою в дорогу, благо, особливого підсилювача їм не потрібно. Головне не заходити з ними в неблагополучні райони — хіба мало там теж знайдуться поціновувачі інкрустованих золотом і блакитними сапфірами навушників у титановому корпусі ціною з автомобіль.

Виробник розмістив у навушниках по 10 драйверів, кожен з яких відповідає за свій діапазон частот. Тобто тут ціла багатосмугова стереосистема в мініатюрному корпусі. На створення однієї пари йде три місяці терплячої праці китайських робітників — адже створюють цю красу в Піднебесній, звідси і драконячі мотиви в оформленні.

Не варто дивуватися — саме китайські бренди сьогодні вийшли в лідери за якістю і різноманітністю моделей IEM-навушників. Щоправда, купити їх на аліекспресі не вийде — робляться тільки під замовлення.

Кабелі

Liutanie Connections Olimpo Gold — $53 000

Куди ж без аудіофільських кабелів? За ціну деяких можна відгрохати цілу студію звукозапису. Наприклад, італійська компанія Liutanie Audio випускає кабелі з 24-каратного золота, кожен з яких робиться вручну, як і справжні ювелірні прикраси.

Але не однієї естетики заради! Виробник стверджує, що варто лише встромити їхній проводок в аудіотракт, як він «перезавантажить усі параметри аудіосистеми»: звук стане більш збалансованим, натуральнішим і динамічнішим, зникнуть усі сторонні шуми, наведення і гул.

Прогрівання кабелю протягом 500 годин не змінить загального тембру, зате посилить передачу натуральних гармонік. Ба більше, ці дроти дадуть змогу навіть збільшити гучність аудіосистеми до значень, недосяжних з іншими провідниками. Кабель поставляється в кейсі, розміром з гітарний. Чотири метри обійдуться всього в $53 тис.

Nordost Valhalla 2 Ethernet Cable — $3000

Аудіоприлади часто оснащені цифровими виходами, щоб вже точно унеможливити будь-які перешкоди і втрати під час передачі сигналу. Здавалося б, цифрові кабелі та аудіофілія погано сумісні один з одним? Не тут-то було! Взяти, наприклад, виту пару від Nord Ost, метр якої обійдеться в скромні $3 тисячі.

Флейтист і аудіофіл Ентоні Кершоу порівняв її зі звичайним Ethernet кабелем, встановленим між музичним сервером і аудіокартою. Виявилося, що класична музика зі звичайним кабелем звучить мляво, а дорогий дріт розширює звукову сцену і робить тембральну красу ще красивішою.

Як це пояснюється? Мовляв, нулі та одиниці у звичайному кабелі можуть «заблукати» дорогою, а вшите в протокол виправлення помилок «працює навмання». У той час як кручена пара ціною з домашній кінотеатр помилок не допускає зовсім, тому і звучить краще. Чому при цьому через будь-який дешевий кабель коректно передаються куди більш чутливі до помилок архіви і програми? Хоча, хто знає, може, якщо завантажити Кіберпанк 2077 роутером, під’єднаним кабелем Nord Ost до бабусиного ноутбука, то він буде на ньому літати з RTX у 4K? Ніхто ж не пробував!

Nordost Valhalla 2 Power Cord — $10 000

З аудіокабелями зрозуміло, а як щодо силових проводів? Ну так, тих самих, які встромляються в розетку. Виявляється, вони теж впливають на звук, та ще й як! Ось, наприклад, Nordost Valhalla 2 Power Cord, за 1 метр якого доведеться вивалити близько $10 тисяч. Виробник особливо пишається тим, що швидкість передачі струму в його кабелі досягає 91% від швидкості світла! У такому разі клієнтам Nordost не варто показувати підручник з фізики за 8 клас, в якому швидкість фронту електромагнітної хвилі дорівнює швидкості світла в будь-якому провіднику. А то вийде, що огризок вішалки кращий за кабель за півмільйона рублів.

У чому взагалі сенс одного метра, нехай навіть найкращого дроту у світі, якщо до нього від щитка йде звичайнісінький мідний ВВГнг-LS? Це якщо забути, що від підстанції до щитка висять «алюмінієві соплі», які ще Ленін прокладав. Так ось виявляється, що деякі аудіофіли вірять у феномен «останнього метра» — нібито цей останній метр кабелю працює майже як мережевий фільтр, а тому він найважливіший.

Чи варто в такому разі очікувати гарного звуку від побутового електролічильника? Чи потрібен особливий аудіофільський, у дерев’яному корпусі з позолоченими контактами? Чи залежить звучання від методу вироблення електроенергії? Що звучить краще — гідроелектростанція чи АЕС? Ясна річ, що вугільна ТЕС — не варіант: вона додасть у звук бруду і кіптяви.

Нарешті, чи можна замість аудіофільського силового кабелю використовувати, власне, мережевий фільтр, який реально видалить перешкоди й очистить сигнал від вереску сусідського перфоратора?

Висновок

Не всі аудіофіли вклалися в біткойн 2010 року, і тепер не знають, куди витратити мільярди. Більшість із них — просто поціновувачі хорошого звуку, які довіряють науці та графікам, а не рекламним гаслам. Але в будь-якій субкультурі є фріки. Відрізнити фріка від поціновувача легко — достатньо запитати, чи зроблено в його кімнаті для прослуховування хоч якусь акустичну обробку.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments