Багато хто досі вважає, що «Нінтендо» створює ігри тільки для дітей. Але ця компанія вміє дивувати. Не так давно вона зробила своїм ексклюзивом серію Bayonetta про відьму з досить зухвалими формами та поведінкою. Третя частина пригод знаменитої чаклунки не стала винятком, але досить довго була в розробці. Від довгого очікування фанатів народилися і завищені вимоги до нової гри. Можливо, тому вона і стала найбільш низько оціненою частиною в серії?
Історія серії
Bayonetta була однією з перших ігор тоді ще зовсім молодої компанії Platinum Games. Її продажі були не надто хороші, зате найавторитетніші критики були в захваті та ставили Bayonetta найвищий бал. А головна героїня стала однією з найбільш пам’ятних жіночих персонажів. Мабуть, зараз Байонетту можна поставити на друге місце після Лари Крофт.
Другу частину Bayonetta відразу ж охрестили найкращим слешером на планеті. Навіть попри те, що гра виходила тільки на провальній Nintendo Wii U. Пізніше вона вийшла на Switch, але теж не стала ходовим товаром серед геймерів. Однак Nintendo продовжувала вірити в головну героїню і дала грошей Platinum Games на третю частину.
Думка критиків
Критики досить прохолодно прийняли гру. Так, усі захоплювалися постановкою і божевіллям сцен. Але кожен доходив висновку, що Bayonetta 3 — це не зовсім та гра, на яку чекали.
Спільнота фанатів же розділилися приблизно навпіл. Одним повністю сподобалася Bayonetta 3, зокрема й геймплей за нового персонажа. Інші ж, навпаки, зненавиділи її і сумно твердили, що бойова система сильно порізана.
Зовнішній вигляд
Коробка Bayonetta 3 вельми яскрава. Однак відьма, намальована на картинці, стоїть у досить цнотливій позі. А цього не було ніколи на коробках перших двох частин і перевиданнях.
Всередині знаходиться темний арт, на якому можна розрізнити деякі частини головної героїні.
Сюжет
Сюжет завжди був не найсильнішою стороною «Байонетти». Але не можна сказати, що сюжет тут просто для галочки. Вочевидь, творець серії Хідекі Камія не тільки черпає натхнення з аркадних ігор, а й із треш-фільмів. Тому ти часто дивишся на екран і абсолютно не розумієш, що відбувається.
А коїться в Bayonetta 3 іноді цілковитий ідіотизм. Причому все відбувається настільки швидко, що ти навіть не встигаєш усвідомити, що відбувається. Розробники навмисно домагалися такого ефекту, щоб створити у гравців відчуття справжнього свята. І в них це виходить на вищому рівні. Дивно дійти такого висновку, але завдяки саме цій безглуздості Bayonetta 3 виглядає цілісним витвором.
Несамовито реготати змушує і величезна кількість відсилань до поп-культури. Наприклад, стрибки гігантського демона-павука, які безпосередньо цитують геймплей Spider-Man`а. Або один із головних героїв несподівано випускає з рук павутину, як той самий всіма улюблений супер-герой. Або раптом спецпризначенці перетворюються на армію зомбі і починають танцювати точно, як у кліпі «Трилер» Майкла Джексона. Але найбільше я іржав, як кінь, коли одна з демонес пародіювала стійку з аніме «Драгон Болл» і кричала «Каме-каме-ха».
Причому все це гармонійно вплетено в геймплей. Ви двічі зможете взяти участь у битві в стилі фільму «Годзілла». Один з останніх демонів і зовсім перетворюється на щось на кшталт трансформера, а один з босів падає в лаву і показує той самий жест з фіналу «Термінатор-2». Тут навіть є відсилання до власних ігор Platinum Games, до тієї ж недавньої Astral Chain.
Та й основний сюжет — це теж глобальне відсилання до поп-культури. У цьому випадку до фільму «Доктор Стрендж: У мультивсесвіті божевілля». Щоправда, не зовсім зрозуміло, як розробники змогли дізнатися сценарій цього блокбастера, бо гра вийшла практично одночасно з фільмом. Або це випадковий збіг, або у когось є дуже тямущі шпигуни…
А насправді за всім цим святом життя ховається досить сумна історія кохання. А вона, своєю чергою, плавно перетікає в історію самотньої дівчинки, яка залишилася без батьків. Загалом, у фіналі буде багато сліз. Але розробники чудово передали печаль і прощання близьких людей. Від цих сцен навіть я пустив сльозу, хоча не плакав навіть над фіналом «Хатіко».
Персонажі
Двигунами сюжету виступають, звичайно ж, персонажі. Вони за всіма традиціями серії Bayonetta не дуже добре розкриті. Але все одно встигаєш до них прив’язатися. Тут варто розповісти про головних дійових осіб для тих, хто не грав у попередні частини:
- Байонетта — як не важко здогадатися, головна героїня гри. Вона народилася від забороненого союзу відьми Тіні та жерця Світла. Тому її довго ненавиділи, а саме існування Байонетти породило війну між кланами. Саме тому в перших двох частинах відьмі протистоять як ангели, так і демони. Водночас завдяки своїй чаклунській силі Байонетта вміє закликати демонів, а в третій частині може навіть керувати ними. І найголовніше — на Байонетті не костюм, а її власне волосся. А її справжнє ім’я — Сереза;
- Жанна — здається, єдиний герой, до якої Байонетта завжди небайдужа. Жанна майже завжди десь помирає або пропадає. Це викликає у Байонетти непідробний гнів. Але Жанна завжди чудесним чином повертається. Вона чистокровна відьма, яка деякий час працювала разом зі жерцями Світла. Саме вона врятувала Байонетту від смерті і приспала її на 500 років. У третій частині Жанна, напевно, найгарячіший персонаж. У ній зухвалості та запалу стало навіть більше, ніж у самій Байонетті;
- Енцо — головний гуморист у серії. Його образ повністю змалювали з актора Джо Пеші, який грав одного з бандитів у фільмі «Сам удома». Сам же Енцо досить старий персонаж. Хідекі Камія вигадав його ще за часів створення Devil May Cry. Відтоді особистість Енцо мало змінилася. Хіба що він змінив професію з інформатора на трунаря. Але все одно іноді підказує Байонетті правильний шлях. Тільки в третій частині Енцо майже ніякої ролі не грає;
- Роден — занепалий ангел, який тепер завідує своєрідним чорним ринком. Це начебто бар під назвою «Врата пекла». Але водночас Роден торгує там зброєю. Як і Енцо, Роден існує в людському світі. І, очевидно, завдяки йому існує контакт між різними світами.
- Лука — ще один персонаж людського світу. У перших частинах надприродний всесвіт відьом і жерців пояснювався саме через його призму сприйняття. Він цікавий журналіст, чий шлях завжди перетинається з дорогою Байонетти. У третій частині розкривається, що він не зовсім людина. Він щось на кшталт феї або фуррі;
- Віола — абсолютно новий персонаж у серії. За неї навіть є окремі місії. Крім того, для Віоли створили зовсім іншу бойову систему. Більше про неї нічого не розповім, інакше буде нецікаво. Додам тільки, що, судячи з усього, Віола буде головною героїнею наступної «Байонетти»…
Бойова система
Bayonetta 3 — це дуже вивірений слешер. Зазвичай у цьому жанрі виступають герої з холодною зброєю, і весь геймплей будується на довгих комбо. Але в третій частині немає ні холодної зброї, ні складних комбо. З попередніх частин залишилася парочка пістолетів і кілька інших метальних предметів. Але навіть ними не так часто користуєшся, як двома кнопками X (удар рукою) і A (удар ногою).
За допомогою двох кнопок ви можете творити найнеймовірніші комбінації. Але у вас не вийде натискати кнопки невпопад. Потрібно саме пам’ятати послідовність ударів, а також варто враховувати проміжки між ударами. Наприклад, комбо X+X викличе одну комбінацію, а комбо X-пауза-X зовсім іншу. Комбо в стрибку теж відрізняються, і у більшості з них абсолютно нова анімація.
Ще більш важливо навчитися ухилятися від ударів супротивників. Якщо зробити це в потрібний момент, то ви активуєте так званий Відьомський Час. У цей момент усі противники сповільнюються, а Байонетта трощить усіх направо і наліво. У третій частині атаки ворогів стали набагато помітнішими. Раніше ти намагався орієнтуватися на звук перед кожним ударом противника і ухилятися від нього. А тепер удари доповнені анімацією у вигляді променів світла. Завдяки цьому, гра стала набагато простішою в освоєнні, навіть для новачків.
Зовсім по-іншому активується Відьомська Година, коли ви граєте за Віолу. Вона теж уміє ухилятися, але це майже ні на що не впливає. А ось заблокована атака противника зможе уповільнити час. Ось тут гра вже стає складнішою. Бо ухилятися можна постійно і ні-ні та влучиш у потрібний час. А ось блок поставити потрібно вчасно, інакше пропустиш хороший момент для комбо.
Я досить швидко освоївся з блоками, і мені навіть сподобався геймплей за Віолу. Пізніше вона ще й навчитися перетворюватися на таку собі фуррі-дівчинку з ударами, що перевершують швидкість світла. Це все досить круто. Але особисто мені завадило древо прокачування. Там я відкрив нову здатність — миттєво переміщатися до супротивника. Це дуже прискорює битви і робить їх ще більш видовищними. Проблема лише в тому, що прискорення активується подвійним натисканням кнопки R. Цією ж кнопкою ви блокуєте удари. У підсумку вийшла така каша, що я відключив нову здатність і далі став користуватися звичайним блоком.
Також після повного проходження в битвах може брати участь і Жанна. У неї анімації та прийоми приблизно такі самі, як і в Байонетти. Тільки, як мені здалося, Жанна трохи швидше рухається. Тому до геймплею доведеться трошки звикнути заново.
Демони
Багато хто скаржиться, що бойову систему сильно порізали. Так, комбінації стали простішими. І навіть всю зброю прибрали, її тепер не купиш у барі в Родена. Але розробники ввели дуже важливу і абсолютно нову механіку — заклик демонів. Тобто Байонетта укладає контракт з яким-небудь монстром, а потім він стає її рабом. Після цього вона зможе закликати цього демона в будь-який час. Загалом у грі 12 демонів. Розповідати про них окремо не має сенсу, бо кожен з них особливий.
Тільки потрібно пам’ятати, що раби-демони існують обмежений час. Від призову витрачається смужка магії. А ще в цей момент Байонеттою не можна керувати. Тож доведеться дуже уважно стежити за битвою, щоб не влучило по самій героїні. Крім того, можна використовувати демонів у ланцюжках комбо і для контратак. Наприклад, ви натискаєте кнопку X чотири рази, а потім завершуєте закликом. Тоді ворогові буде завдано додаткової шкоди.
Загалом можна екіпірувати до трьох різних демонів. Але їх також можна змінювати і під час битви, коли натиснете паузу. Але навіть це ще не все: разом із кожним демоном у Байонетти з’являється і нова зброя. По суті, це ті ж самі демони. Тільки Байонетта їх не закликає, а сама перетворюється на них.
Кожна зброя повністю змінює геймплей. Тут навіть складно розділити демонічну зброю на якісь типи. Деякі з них дуже важкі, але завдають великої шкоди. У ці миті гра нагадує більше серію Monster Hunter. Інші роблять Байонетту дуже швидкою, через що динаміка боїв збільшується в рази. Треті тримають супротивника на далекій відстані, інші й зовсім нагадують щось на кшталт вогнепальної зброї. Та що там розповідати, тут навіть в арсеналі є чарівний капелюх, що стріляє кажанами!
І навіть на цьому бойові особливості Bayonetta 3 не закінчуються. Усі ваші атаки заповнюють спеціальну шкалу енергії. Щойно вона набереться, можна активувати Демонічний Маскарад. Це щось на зразок потужного удару. Але, знову ж таки, кожна зброя створює свою особливу анімацію, а іноді навіть нову механіку.
Ще варто врахувати, що у Віоли є тільки один демон. Це харизматичний кіт Чешир. Він повністю самостійний. Тобто навіть якщо ви його викликали, ви все одно будете керувати Віолою. У цей момент замість меча в неї будуть тільки кулаки. Начебто все те ж саме, але заблокувати удар уже не вийде. А ще вона кумедно парадує бойові кличі з аніме «ДжоДжо».
Секрети, колекційні предмети та інше
І навіть незважаючи на настільки продуману бойову систему, сюрпризи у «Байонетти» не закінчуються. Третя частина особисто для мене стала справжньою збіркою міні-ігор у дусі Super Mario Odyssey. І тут відчувається чуйна рука Nintendo, яка направляла розробників у потрібне русло. Не дарма ж у Bayonetta 3 набагато менше провокаційних ракурсів, які вигідно підкреслюють вигини головної героїні.
Але «Нінтендо» відзначилися не тільки в цензурі, а й, вочевидь, змусила розробників додати в гру більше платформинга, загадок і колекційних предметів. Це у Platinum Games вийшло просто чудово. А разом із численними аркадними відсиланнями вийшов по-справжньому шедевральний бойовик з усіх коли-небудь створених.
У Bayonetta 3 досить просторі локації. Тому їх дуже хочеться досліджувати. За кожним камінчиком і під будь-яким поворотом може ховатися якийсь цікавий контент. Мені не хотілося нічого пропускати, тому я буквально пилососив місцевість і постійно натикався на цікаві секрети. Грубо кажучи, додатковий контент можна розділити на шість частин :
- Приховані битви . Дивно, але в грі з такою багатогранною бойовою системою потрібно ще й самому шукати битви. Є сюжетні битви, які все одно трапляться на шляху. А ось інші вам доведеться пошукати, щоб пройти рівень на сто відсотків. Зазвичай у прихованих битвах Байонетту атакують вороги з минулих частин. І вам дається унікальний шанс перевірити, як на них працює нова бойова система;
- Випробування. Це теж бойові завдання. Ви переноситеся в новий вимір, на досить маленький простір. А там уже гра кидає вам виклик. Наприклад, переможи всіх ворогів за допомогою демона-паровоза. Або виживи за відведений час. Або завдавай шкоди тільки у Відьомську Годину. І начебто це прості завдання. Їх необов’язково виконувати. Але ти весь час ловиш себе на думці, що ти цілу годину проходив одне випробування. Тобі вже плювати на цю нагороду, на витрачені нерви. Ти просто хочеш довести собі, що ти зможеш пройти це прокляте випробування. І це приголомшливий досвід;
- Куби. По всіх рівнях розкидані дивні куби. По них потрібно постукати, і тоді вони на що-небудь перетворяться. Деякі розсипаються на п’ять дрібних частин, і ти повинен їх повністю зібрати за відведений час. Інші перетворюються на платформи, які приводять до секретного проходу або іншого куба. Треті трансформуються в кристали, з яких випадають предмети. А четверті й зовсім оживають, і з ними доводиться битися;
- Колекційні предмети. Сюди відносяться всякі фігурки, записи в численних енциклопедіях, музика та ескізи. Вони розкидані скрізь, тож колекціонуйте собі на втіху;
- Сльози Умбри — це три таких кристали, які можна забрати тільки в кішки, ворона і жаби. На кожному рівні ви повинні знайти цих трьох неспокійних істот. Кішку і ворона потрібно наздоганяти. Важливо зрозуміти, як і де скоротити шлях, щоб підловити їх. А ось жабу можна знайти тільки на звук. Що сильніше і голосніше вона квакає, то ближче вона до вас. Усі три сльози Умбри відкриють ще одну реальність. Там найрізноманітніші випробування, за які теж можна отримати цінні предмети. А за парочку з них вам дадуть двох додаткових демонів;
- Головоломки . Майже для кожного демона розробники придумали унікальну головоломку. Вам потрібно лише обрати потрібного і спробувати розв’язати задачу. Такі головоломки бувають навіть обов’язковими. Вони доволі прості. Але відшукувати шлях у темряві за допомогою електричного монстра те ще випробування.
За виконання цих завдань вам завжди дають цінний предмет. Зазвичай це частинка Серця Відьми або частина Місячної Перлини. За допомогою них можна збільшити показники здоров’я і манни у кожної з трьох відьом. Прокачувати можна і здібності демонів, тож ви точно не занудьгуєте в цій грі.
Музика
Окремо хочеться виділити музичний супровід. У Bayonetta 1 і 2 мене категорично відштовхувала музика. Мені здавалося, що поп-кавери джазових композицій зовсім не підходять грі. А вже Moon River просто приїлася до жаху, хоча і я дуже люблю цю пісню у виконанні Одрі Хепберн.
Зовсім інший підхід до музики демонструє третя частина Bayonetta. Тут майже немає поп-пісень, зате збереглися найрізноманітніші відгалуження джазу. Від класичних пісень до джаз-репу. А бойові теми Віоли супроводжуються чудовим поп-роком у стилі Авріл Лавін. У ці моменти ти точно зможеш повернути свій 2007-й.
Висновок
Bayonetta 3 — це абсолютно точно одна з найкращих ігор 2022 року. За це звання з нею може позмагатися тільки Splatoon 3. Сама Байонетта так само приваблива і чарівна, як Жанна і Віола. Що ще можна сказати? Тут усе на висоті: від динамічного геймплея до сумбурного сюжету. А після першого проходження Bayonetta 3 хочеться відразу ж пройти її ще раз.
Плюси:
- Бойова система просто бездоганна. А поєдинки за Віолу кидають гравцеві додатковий виклик;
- Відмінний саундтрек і саунд-дизайн;
- Величезна кількість прихованого контенту;
- Гра має приголомшливий вигляд на телевізорі. У портативному режимі краще в неї не грати. А ось на невеликому телевізорі ви зможете відчути цю небувалу для Nintendo Switch плавність руху;
- Чудовий і божевільний сюжет із безліччю найбезглуздіших відсилань. Так, це комплімент, адже саме дивний гумор робить Bayonetta 3 цільною грою;
- Постановочні сцени — це взагалі окремий вид мистецтва. Такого навіть у фільмах за всесвітом Marvel рідко побачиш.
Мінуси:
- Мабуть, мінуси тут зможуть знайти лише фанати серії та фанати слешерів. Bayonetta 3 — це не зовсім слешер і навіть не зовсім «Байонетта». Це початок чогось нового.