Огляд і тестування процесора Intel Core i9-9900K: лідер октагона?

Трохи більше року тому закінчилася довга історія чотирьохядерних процесорів у ролі флагманів настільного сегмента у компанії Intel: поява i7-8700K, що володіє шістьма фізичними ядрами укупі з технологією Hyper-threading, розрядила загострення пристрастей на ринку. Процесори AMD Ryzen задали тренд доступної багатоядерності, і від продуктивності в іграх користувачі дедалі частіше почали схилятися до універсальності, що виражається в можливості грати, стрімити, кодувати і декодувати відео мало не одночасно. Intel I7-8700K забезпечував найкращі показники в іграх завдяки високій тактовій частоті ядер, просунутому контролеру пам’яті, архітектурним особливостям і меншим міжядерним затримкам, але це не давало змоги обійти конкурента в режимах максимального завантаження всіх ядер. Як не крути, а 6 ядер все ж не 8, тому питання модернізації було лише справою часу.

8 жовтня 2018 року корпорація Intel офіційно анонсувала процесори Core 9-го покоління для масового сегмента ринку, раніше відомі нам як Coffee Lake Refresh. Поки що нам представили всього три моделі: шестиядерний і шестипотоковий i5-9600K, восьмиядерний і восьмипотоковий i7-9700K, а також такий очікуваний флагман серії, про який сьогодні і піде мова — восьмиядерний i9-9900K з активною технологією Hyper-threading. Наскільки цар справжній?

Технічні характеристики

Core i9-9900K Core i7-9700K Core i7-8700K Core i5-9600K Ryzen 7 2700X
Виробник Intel Intel Intel Intel AMD
Кількість ядер 8 8 6 6 8
Технологія багатопоточності Да Ні Да Ні Да
Базова частота, МГц 3600 3600 3700 3700 3700
Максимальна частота TB2, МГц 5000 4900 4700 4600 4300
Об’єм L3-кешу, Мбайт 16 12 12 9 16
Кількість ліній PCI-e 3.0 16 16 16 16 16
TDP, Вт 95 95 95 95 105
Пам’ять, МГц DDR4-2666 DDR4-2666 DDR4-2666 DDR4-2666 DDR4-2933
Вбудована графіка Да Да Да Да Ні
Рекомендована ціна, $ 488 374 359 262 329

Особливості процесорів Intel Core дев’ятого покоління

Перша хвиля процесорів дев’ятого покоління складається всього з трьох моделей, дві з яких мають по 8 ядер, а одна — шість.

Збільшення кількості ядер призвело і до більшого розміру кешу третього рівня: для i9-9900K він дорівнює 16 МБ, по 2 МБ на кожне ядро. Для i7-9700K і i5-9600K ці цифри не змінилися — 12 і 9 МБ відповідно. Intel Hyper-Threading виробник залишив тільки в нового флагмана, і ця технологія дасть змогу йому обробляти до 16 потоків одночасно. Збільшилися максимальні частоти ядер за активної технології Turbo Boost 2.0: для i9-9900K в автоматичному режимі частота при навантаженні на 1-2 ядра автоматично підвищується до значних 5 ГГц. Але при навантаженні на 3-4 ядра частота опускається вже до 4800 МГц, а серйозніші обчислення змушують ядра працювати на 4.7 ГГц, але ці цифри значні для таких технічних параметрів. Варто врахувати, що за неактивної функції Multi-Core Enhancement і перевищення закладеного енергоспоживання в 95 Вт частота ядер нових процесорів може опускатися до нижчих значень. На материнській платі ASRock Taichi Z370 вимкнення цього параметра не приводило до жодного ефекту: навіть у linx 0.9.2 всі вісім ядер працювали на частоті 4700 МГц.

Якщо заглибитися у вивчення технічних характеристик, то можна помітити таку тенденцію: істотні зміни в рамках однієї цінової категорії спостерігаються тільки в серії колишнього флагмана. i7-9700K лише трохи дорожчий від свого попередника, але має серйозну відмінність із погляду споживчих якостей: замість 6 ядер із технологією багатопотоковості нам надають 8 ядер без Hyper-Threading, при цьому об’єм кешу третього рівня зменшився з 2 до 1.5 МБ на ядро, хоча в абсолютному значенні цей параметр не змінився. На додаток трохи збільшилася максимальна тактова частота прискорення і на 100 МГц зменшилася базова в рамках того ж теплопакета. Фактично — перед нами ідеальний ігровий процесор, тому що технології багатопотоковості не замінюють фізичні ядра і не дорівнюють їм за продуктивністю, та й для деяких ігор можуть приносити тільки шкоду, ніж бути корисними.

Для i5-9600K всі зміни в технічних характеристиках зводяться до збільшення тактових частот ядер. Власникам i5-8600K переходити на новинку немає ніякого сенсу, а ось довгоочікуваний перехід з 2-4 ядер на процесор Intel у ціновому діапазоні до $270 кращий на i5-9600K.

В основі всіх трьох новинок лежить восьмиядерний кристал площею понад 170 мм2 .

Графічне ядро UHD Graphics 630, що займає приблизно чверть площі кристала, перекочувало в дев’яте покоління процесорів прямо зі своїх попередників. Тобто знайти драйвер для Windows 7 на вбудовану графіку не вийде.

Більшу частину площі, що залишилася, займають ядра з кеш-пам’яттю. Якщо співвіднести зображення з кристалом i7-8700K, то стає зрозуміло, що поява нового флагмана відбулася завдяки додаванню двох ядер до попередника. Зміна структури кристала дала змогу позбутися деяких версій вразливостей Spectre і Meltdown, але для повного захисту все ж доведеться вдаватися до програмних методів.

Зміни торкнулися і термоінтерфейсу під кришкою нових процесорів.

Тепер там знаходиться STIM, який нам звичніше називати припоєм. Не дивно, адже для шістнадцятипоточного процесора з робочою частотою до 5 ГГц на заводських параметрах використання пластичного TIM могло обернутися серйозними проблемами при максимальних навантаженнях. Але Роман Хартунг, більш відомий нам як der8auer, провів скальпування i9-9900K. Зняття кришки вдалося навіть без попереднього нагріву, а відсутність пошкоджень кристала і сам стан STIM свідчили про зміну складу припою. У спробах зменшити відстань між кришкою і кристалом, шляхом зменшення шару герметика і припою, іменитий оверклокер зазнав фіаско: після нагріву припою і притиснення кришки струбциною температури процесора під навантаженням миттєво досягали критичної позначки. Повторне зняття кришки показало, що весь припій видавився за межі кристала.

У результаті заміни термоінтерфейсу на рідкий метал температура найгарячішого ядра знизилася на 9°C. Тобто ефективність STIM явно вища від пластичного інтерфейсу TIM, який компанія Intel використовує у своїх процесорах з 2011 року, але через особливості використовуваних матеріалів і товщини виявляється гіршою за ЖМ.

Але не варто засмучуватися завчасно. Детальніше про температури ми з вами поговоримо трохи пізніше.

Про новий чипсет intel Z390

Разом із новими процесорами компанія Intel анонсувала чіпсет Z390. Особливі відмінності від материнських плат трьохсотої серії знайти важко, новинка є продуктом симбіозу Z370 з новішими, але відносно недорогими платами. Навіть слайди виробника цього не приховують.

Що ж приносить нам оновлення: як і H310, B360 і H370, Z390 ґрунтується на новому 14 нм технологічному процесі, що забезпечує менші енергоспоживання, нагрівання і розміри, ніж 22 нм на Z370. Апаратно реалізовано 6 портів USB 3.1 Gen2, що дає змогу відмовитися від використання додаткових мікросхем. За додаткову плату виробник може замовити версію чипсета з інтегрованим бездротовим мережевим інтерфейсом 802.11ac, що спростить реалізацію Wi-Fi на материнській платі. В іншому перед нами той самий Z370.

Незважаючи на анонсування нового чіпсета, позбавляти процесори Core 9 покоління зворотної сумісності з материнськими платами 300 серії компанія Intel не стала. Головне — бути впевненим у тому, що підсистема живлення та її охолодження забезпечать комфортну роботу з восьмиядерним процесором. І тут варто звертати увагу не на кількість роз’ємів додаткового живлення (восьмиконтактний EPS-12V дає змогу пропустити через себе понад 330 Вт), а на тип використовуваних мосфетів, їхні максимальні струми і граничні робочі температури. У моєму ж випадку, наприклад, під час роботи з ASRock Z370 Taichi жодних казусів не сталося.

Особливості процесора Intel Core i9-9900K

У моє розпорядження процесор Intel Core i9-9900K надійшов у великій коробці з лаконічним оформленням. Співвіднести з розмірами боксових рішень виробника дозволить наступне фото.

Однак коробкові версії процесорів, які ви можете купити в магазині, відрізнятимуться упаковкою — вона буде схожа на внутрішню частину тієї, що ми сьогодні розглядаємо.

Розглянутий зразок i9-9900K виготовлено на 28 тижні 2018 року (липень), і від наявного у мене i7-8700K, який є вже ритейловою версією, відрізняється написом Intel Confidential, що натякає на передрелізний семпл. Процесори, що зустрічалися мені у відвідувачів конференції overclockers.ru, були здебільшого старші за 32 тижні, і їхній розгінний потенціал був навіть кращим, ніж у мене.

Зворотна частина процесора теж не має жодних відмінностей: обидва є представниками однієї версії сокета материнських плат.

А ось товщина текстоліту помітно збільшилася, і боятися використовувати масивні системи охолодження тепер не варто.

Частотний і температурний режими, енергоспоживання

Як ми давно з вами знаємо, на материнських платах різних виробників, та й у межах однієї серії, можуть бути абсолютно різні засоби розгону і, як наслідок, його результати. З технологією Multi-Core Enhance (MCE), яка дає змогу процесорам виходити за межі встановленого виробником теплопакета (а, отже, і енергоспоживання), знайомі багато хто, і на ASRock Z370 Taichi її вимкнення не приводило до жодного результату: i9-9900K продовжував виходити за рамки 95 Вт і працювати на частоті 4700 МГц на всі ядра. З ASUS ROG Maximus XI Gene ситуація дещо інша: на заводських налаштуваннях технологія MCE автоматично ввімкнена, і при повному навантаженні в Prime95 Small FFT енергоспоживання процесора переходить за 240 Вт при частоті всіх ядер 4700 МГц.

Обґрунтовується така поведінка використанням у додатку інструкцій AVX2, блоки яких у процесорів Intel є дуже потужними. Але, як не крути, бачити 97°С за найгарячішим ядром досить неприємно. Нерівномірність температур пояснити можна компонуванням кристала: центральні ядра мають більше джерел тепла навколо себе, ніж інші.

У багатопотоковому тесті Cinebench R15 на тих же частотах енергоспоживання ледь перевищувало 153 Вт. Для восьмиядерного процесора дуже хороший результат, особливо якщо перенести свій погляд на HEDT-сегмент компанії Intel.

При завантаженні одного-двох ядер частота піднімалася до 4800 МГц, і тут уже упущення компанії ASUS: на Z370 Taichi в такому режимі можна було бачити 5000 МГц.

Що ж, тепер подивимося, як зміниться робота процесора при відключенні MCE.

У Prime95 деякий час після завантаження процесор працював на тих же 4700 МГц, проте частоти швидко опустилися до базових 3600 МГц. Енергоспоживання не перевищувало 95 Вт, а температура найгарячішого ядра в 53°C натякає на те, що позначений Intel теплопакет дає великий запас по температурному режиму.

У Cinebench R15 при навантаженні на всі ядра процесор постійно працював на 4700 МГц, незважаючи на перевищення ліміту потужності.

Поведінка в однопотоковому навантаженні нічим не відрізняється від минулого випадку.

Не завжди варто покладатися на автоматику материнських плат, тому підберемо напругу, при якій буде забезпечуватися стабільна робота всіх ядер на частоті 4700 МГц. У нашому випадку вдалося стабілізувати процесор на 1.066 В. У результаті температура знизилася до 81 °C і впало енергоспоживання на 40 Вт.

Але як укластися в 95-110 Вт при максимальному навантаженні? Опускаємо множник до 40, вручну встановлюємо напруги VCCIO/VCCSA/VDRAM, максимально занижуємо Vcore.

Результат не змусив чекати: енергоспоживання знизилося до 110 Вт, а температура найгарячішого ядра не перевищила 55°C!

Якщо розглядати Cinebench R15, то в пікових навантаженнях процесор не споживав більше 82 Вт, а температури не піднімалися навіть до 50°C. Для восьмиядерного процесора з функцією багатопоточності це дуже хороший результат.

Якщо ж задатися питанням високих температур i9-9900K за номінальних налаштувань і навести як приклад процесори AMD Ryzen 7, то тут варто пам’ятати про те, що за умови використання інструкцій AVX ці процесори показуватимуть різну продуктивність, і розглядати їх лоб в лоб у такому навантаженні буде не зовсім коректно.

Для прикладу налаштуємо i9-9900K і Ryzen 7 2700X на частоту 4300 МГц, встановивши пам’ять на середні показники для кожної серії.

У такому режимі розглянутий екземпляр i9-9900K споживає до 160 Вт, а температура ядер при цьому не перевищує і 68°C. Якщо ж дивитися на підсумкову продуктивність, то результуюча показує нам 454 Гфлопс, що є вражаючим результатом під час використання AVX2, наступний етап вже відноситься до HEDT-процесорів з AVX512.

Для 2700X тестування в linX 0.7.0, адаптованого спеціально під процесори AMD Ryzen, виявило такі факти: енергоспоживання перевищує 220 Вт, температура досягає 79°C, а кінцева продуктивність на 43% нижча — всього 258 Гфлопс. Тому апріорі i9-9900K на 4700 МГц не може бути холоднішим і енергоефективнішим за автоматичного регулювання напруги. Тим більше що менший розмір кристала і теплопровідність STIM вносять свої корективи.

Розгін процесора Intel Core i9-9900K

Високий заводський розгін i9-9900K не говорить про те, що підвищити частоту ядер вище вже не можна. Але, як я зміг переконатися сам, навіть один і той самий екземпляр процесора може по-різному показати себе на різних материнських платах.

На ASRock Z370 Taichi абсолютної стабільності вдалося домогтися на частоті 4900 МГц для всіх восьми ядер, напругу водночас встановлювали на 1.26 В, а рівень LLC виставили максимальним, але навіть він не давав змоги позбутися просідання напруги. Пошук інших комбінацій напруги та її компенсації не дав успішних результатів, а ігри зі зміщенням напруги компанія ASRock вбила в останніх версіях BIOS, чомусь прибравши LLC1 і LLC2 зі списку доступних.

Коли я перезібрав систему на ASUS ROG Maximus XI Gene, то здивувався дивній поведінці процесора з нею: високі рівні LLC (7 і 8) унеможливлювали просідання напруги, але домогтися високих результатів розгону на них не виходило через високі температури. А ось комбінація з LLC5 хоч і приводила до зниження робочої напруги до неймовірно низьких значень, але забезпечувала стабільність і нижчі температури, ніж це було на Z370 Taichi. Причому найоптимальнішим робочим режимом напруги був Adaptive mode. Результатом є 4900 МГц при напрузі 1.11 В і температурах нижче 90°C у Prime Small FFT.

Якщо брати більш наближене до реальності навантаження, то можна домогтися стабільності при 5000 МГц і напрузі 1.18-1.25 В з досить низькими температурами.

А тепер згадайте наші тести на частоті 4300 МГц і те, які температури і енергоспоживання ми бачили там. Зіставте це з результатами в Cinebench R15 на 5000 МГц і подумайте — чи потрібно гнатися за красивими цифрами?

Тестові стенди

— Intel Core i9-9900K у розгоні всіх ядер до 5000 МГц при напрузі 1.28 В (частота кільцевої шини 4700 МГц);

— Intel Core i7-8700K у розгоні всіх ядер до 5000 МГц при напрузі 1.28 В (частота кільцевої шини 4700 МГц);

— ASRock Z370 Taichi (версія BIOS 3.20);

— ASUS GeForce GTX 1080 Ti STRIX OC;

— G.Skill Trident Z RGB 2×8 ГБ (F4-3600C16D-16GTZR) у розгоні до 4000 МГц із таймінгами CL16-16-16-32 CR1;

— Thermaltake Pacific RL360 Water Cooling Kit;

— Intel 760p об’ємом 256 ГБ (Windows 10 Pro з усіма оновленнями на 20 жовтня 2018 року);

— be quiet! Straight Power потужністю 850 ват;

— Thermaltake Core P5 TG.

— AMD Ryzen 7 2700X у розгоні всіх ядер до 4300 МГц при напрузі 1.375 В;

— MSI X470 Gaming M7 AC (версія BIOS 1.21T01);

— ASUS GeForce GTX 1080 Ti STRIX OC;

— G.Skill Trident Z RGB 2×8 ГБ (F4-3600C16D-16GTZR) у розгоні до 3600 МГц із таймінгами CL14-15-14-14-28 CR1;

— EK-XLC Predator 240 (модифікована);

— GoodRAM IRDM Ultimate об’ємом 240 ГБ (Windows 10 Pro з усіма оновленнями на 20 жовтня 2018 року);

— Corsair RM1000i потужністю 1000 ват;

— Thermaltake View 31 TG.

— Intel Core i9-7900X у розгоні всіх ядер до 4800 МГц при напрузі 1.2 В (частота mesh 3300 МГц);

— ASRock X299 Taichi XE (BIOS 1.50);

— KFA2 Hall of Fame 4×8 ГБ у розгоні до 4000 МГц із таймінгами CL17-17-16-34 CR1;

— Intel Core i7-5960X у розгоні всіх ядер до 4600 МГц при напрузі 1.28 В (частота кільцевої шини 4200 МГц);

— KFA2 Hall of Fame 4×8 ГБ у розгоні до 3200 МГц із таймінгами CL14-14-14-28 CR1;

— ASUS GeForce GTX 1080 Ti STRIX OC;

— Кастомна система рідинного охолодження;

— Plextor M8Pe(y) об’ємом 256 ГБ (Windows 10 Pro з усіма оновленнями на 20 жовтня 2018 року);

— Fractal Design Define S Window Black;

Тестування в робочих додатках і бенчмарках

У тесті кешів і пам’яті AIDA64 Intel i9-9900K обґрунтовано показав схожі з i7-8700K результати за всіма параметрами: ніяких змін у контролері пам’яті і не передбачалося. Дідок i7-5960X із чотирьохканальним контролером пам’яті за пропускною спроможністю випередив Coffee Lake і героя огляду за пропускною спроможністю пам’яті на 8-41%, але при цьому на 33% його латентність виявилася гіршою. AMD Ryzen 7 2700X мав значно нижчу частоту оперативної пам’яті, проте його контролер пам’яті давав змогу впритул наближатися до теоретичного максимуму пропускної здатності.

Але Infinity Fabric вносила свої корективи в «спілкування» ядер, що знаходяться в різних CCX: i9-9900K має затримки, нижчі на 40%.

Продуктивність одного ядра i9-9900K у Cinebench R15 перебуває на тому самому рівні, що і в торішнього флагмана: змін в IPC і не обіцялося. I7-5960X і Ryzen 7 відстали в цій дисципліні на 15 і 18% відповідно.

Тест багатоядерної продуктивності змінив співвідношення сил. I9 виявився на 25% швидшим, ніж i7-8700K, а решта суперників, незважаючи на рівну кількість ядер, відстали на 17% і 11% відповідно. За результатами видно, що в Cinebench R15 технологія багатопоточності від AMD працює дещо краще, ніж Intel Hyper-Threading.

Тестування в Geekbench 3 показало схожий результат для процесорів Intel, проте відставання Ryzen 7 2700X від героя огляду помітно скоротилося.

У фізичному тесті Firestrike з пакета 3DMark i7-8700K, i7-5960X і Ryzen 7 2700X відстали від нового флагмана в середньому на 20%.

У Time Spy відрив уже досягав 28%, що пов’язано з більшою залежністю від пропускної спроможності та затримок пам’яті даного тесту, що використовує API DirectX 12.

У V-Ray i9 виявився значно швидшим за свого попередника, та й інші процесори не могли наблизитися до нього: відставання склало від 16 до 31%.

На карті FPS Benchmark із майстерні Steam у грі Counter-Strike: Global Offensive збільшений об’єм кешу третього рівня зіграв свою роль: i7-8700K відстав на 6% від i9. Герой огляду виявився швидшим за конкурента в особі Ryzen 7 2700X на 54%.

У тестовому додатку World of Tanks Encore i9-9900K все також випереджав флагман від AMD: розрив склав 47%. При цьому збільшений обсяг кешу дозволив i9 обійти i7-8700K на 9%.

Тестування в іграх

Тестування ігрової продуктивності проводилося в роздільній здатності 720P на максимальних налаштуваннях якості, за винятком згладжування. Але навіть використання настільки непопулярної роздільної здатності не дало змоги скрізь позбутися упору в продуктивність відеокарти, однак зниження графічних налаштувань та інші нюанси навіть не будемо розглядати — для цього є бенчмарки і показові тести.

Всі ігри розташовувалися на SSD-накопичувачах від Western Digital, Kingston і Goodram, які переходили зі стенду в стенд. Кожне тестування проводилося двічі перед підсумковим фіксуванням результату.

Assassin’s Creed Origins із симпатією ставиться до високої продуктивності на ядро, низьких затримок і віддає перевагу більшій кількості потоків, проте після 12 різниці вже немає. Незважаючи на роздільну здатність 720Р і масштабування роздільної здатності 50%, найчастіше продуктивність у процесорів Intel впирається у відеокарту. Герой огляду значно випереджає конкурента в особі Ryzen 7 2700X: за середньою кадровою частотою різниця доходить до 28%, а випадкові події збільшують відрив до 44%.

У Crysis 3 навіть i9-7900X виглядає трохи продуктивнішим, ніж i9-9900K, що говорить про любов гри до кількості ядер. З i7-8700K новинка йде практично нога в ногу, випереджаючи при цьому 2700X на 33% за середнім значенням кадрової частоти і до 35% за випадковими подіями.

У Deus Ex: Mankind Divided все впирається у відеокарту, проте навіть у цих умовах i9-9900K на 2-8% випереджає конкурента.

Far Cry 5 досить холодно відгукується на кількість ядер, а ось швидка міжядерна взаємодія і великий обсяг L3 для гри мають значення. I9-9900K на 4-10% випереджає i7-8700K якраз за рахунок збільшеного об’єму кешу третього рівня, а слабкі сторони MESH добре видно на результаті i9-7900X. Так само як і вплив Infinity Fabric на ігрову продуктивність AMD Ryzen: герой огляду практично на 50% виявляється швидшим.

У Forza Horizon 4 між i9-9900K і минулим флагманом паритет через наголос на відеокарту, а ось інші учасники тестування показують значне відставання по 0.1%. Все ж кільцева шина є найоптимальнішим рішенням для ігрових процесорів.

Hitman 2016 року в режимі DirectX 11 показує невелику перевагу низьких затримок над об’ємом кешу і кількістю ядер, а ось з AMD Ryzen різниця більш значна: від 32 до 37%.

Перемикання на API DirectX 12 помітно покращує відносну продуктивність i9-7900X, та й відставання 2700X від героя огляду трохи зменшується.

Metro: Last Light Redux на процесорах Intel більшість часу впирається в продуктивність графічного процесора, а ось Ryzen 7 за середнім значенням кадрової частоти від i9-9900K відстає на 22%, а за випадковими подіями від 44 до 66%.

Rise of the Tomb Raider в API DirectX 12 показує захмарну продуктивність на всіх процесорах, попутно впираючись у відеокарту, але 2700X так само відстає від i9-9900K на 17-37%.

Shadow of the Tomb Raider у DirectX 11 дуже сильно навантажує 1-2 ядра. Як наслідок, i9-9900K виявляється «на коні», i9-7900X поступається через повільний обмін між ядрами щодо кільцевої шини, а Ryzen 7 поступається герою огляду на 32-34%.

DirectX 12 неабияк рятує ситуацію, особливо це видно по третій сцені в бенчмарку. За середнім значенням кадрової частоти з 1% подій процесори Intel рівні, Ryzen поступається від 18 до 45%.

Стратегія Total War WARHAMMER II, всупереч принципам, до кількості ядер ставиться холодно, а ось продуктивність одного ядра і затримки вносять свої корективи: процесори масового сегмента випереджають HEDT на 20% і Ryzen 7 на 32%.

У Watch Dogs 2 кількість ядер чинить сильний вплив, що видно з серйозних падінь показників випадкових подій на i7-8700K. 2700X щодо i9-9900K відстає на 16-21%, і в обох випадках відрив був би більшим у разі використання продуктивнішої відеокарти або тандему з них.

Висновок

Компанія Intel хоч і позиціонує i9-9900K як найкращий ігровий процесор, але, на мій погляд, його головна особливість не в цьому. Якщо подивитися на продуктивність нового флагмана в робочих додатках, іграх і бенчмарках, то стає зрозуміло, що i9-9900K — це найуніверсальніший процесор масового сегмента, який дасть змогу користувачеві грати, стрімити, працювати з фото- і відеоредакторами. Усе те, що півтора року тому ми отримали з Ryzen 7, доступно нам у серії Core. Але тепер немає поділу між ігровим процесором для моніторів із частотою розгортки 140 і більше герц і процесором для стрімів і монтажу. Це об’єднано під прапором i9-9900K. Якщо ж вам потрібні виключно ігри, то варто звернути увагу на більш доступний i7-9700K. У цьому типі розваг фізичні ядра відіграють більшу роль, ніж віртуальні потоки.

Чи варто міняти i7-8700K на новий флагман? Якщо розглядати з погляду виключно ігрового процесу, то це абсолютно не має сенсу. Якщо ви шукаєте баланс між кількістю ядер і продуктивністю, то i9-9900K буде відмінним вибором, але тільки тоді, коли ціна впаде в діапазон рекомендованих $500. Тим більше що міняти материнську плату для цього не доведеться, а новий термоінтерфейс за наявності продуктивної системи охолодження не буде перешкодою для розгону, як це було з i7-8700K.

У протистоянні i9-9900K і Ryzen 7 є дві сторони медалі: процесор від Intel показує вищий рівень швидкодії, але коштує наразі значно дорожче за конкурента, і це нагадує бум майнінгу, коли привабливість купівлі нової відеокарти падала з кожним днем. У цьому разі варто почекати моменту, коли Intel впорається з дефіцитом і ритейл перестане робити величезні накрутки на новинках, а потім уже думати про те, що для вас важливіше: продуктивність на долар або ж абсолютна продуктивність? Якщо ж відкинути питання ціни на даний момент, то у i9-9900K просто немає конкурентів.