Якщо постаратися відповісти на питання, що відрізняє компанію AMD від її основних конкурентів на полі центральних процесорів і відеокарт для персональних комп’ютерів, водночас не торкаючись питань іміджу компанії та її маркетингової стратегії, то найближчою до істини виявиться відповідь «комплексність».
Адже на даний момент AMD — єдина компанія, що пропонує в десктопному сегменті не окремі пристрої, а цілу екосистему, яка об’єднує і центральні процесори, і чіпсети материнських плат, і відеокарти, і оперативну пам’ять… навіть SSD під брендом AMD Radeon — не така вже й рідкість на прилавках магазинів. Фактично, якщо користувач поставить собі таку мету, можна зібрати системний блок, в якому логотипів AMD не буде хіба що на корпусі та блоці живлення (питання доцільності такої збірки залишимо «за кадром»).
Але потрібно зауважити, що не завжди подібна універсальність йде на користь самій компанії. Фактично AMD змушена вести постійну війну на два фронти, причому її суперники в сегменті і ЦПУ, і відеокарт — більш ніж серйозні.
Найчастіше це призводить до того, що компанія зосереджує більшу частину доступних її ресурсів на одному з напрямків, тоді як другий — намагається вичавлювати максимум з уже доступних рішень і напрацювань.
Прикладів подібного в історії компанії чимало — але найсвіжішим у пам’яті та водночас найпоказовішим буде феноменальний успіх процесорів Ryzen на тлі практично повної відсутності відеокарт Radeon у верхньому сегменті ринку і вимушеного довголіття сімейства Polaris.
Чому найбільш показовим? Тому, що на ділі у AMD були рішення, здатні на рівних конкурувати з GTX 1070 Ti / GTX 1080, а згодом — і з RTX 2060 / 2070. Мова, зрозуміло, йде про сімейство Vega.
Номінально ці карти існували: вони з’являлися в оглядах і навіть іноді були присутніми на прилавках магазинів… але до кінцевих користувачів у великих обсягах так і не дісталися. І, звісно, хотілося б звинуватити в усьому майнінг, дефіцит і роздуті ціни — однак чи тільки ці причини вплинули на рекордно малу кількість нереференсних версій, представлених вендорами? Чи тільки цим пояснювався малий обсяг випущених карт і настільки ж малий обсяг, в якому вони були представлені в прайс-листах роздрібних магазинів?
Зрозуміло, майнінг і викликані ним наслідки зіграв тут важливу роль, однак варто визнати і провину самої AMD, яка, маючи набагато вдаліший продукт, ніж попередні R9 Fury і R9 390, не змогла повною мірою наситити ним ринок. Причому — якраз тому, що всі ресурси і всі зусилля співробітників компанії були зосереджені на просуванні нових ЦПУ Ryzen.
У контексті цього новина про те, що одночасно з новою лінійкою центральних процесорів Ryzen 3000 на ринку з’являться і відеокарти на новій архітектурі RDNA, які замінюють собою якраз Vega 56 і Vega 64, не могла не викликати інтерес як у профільних видань, так і у пересічних користувачів. Адже ми вже бачили, що трапляється, коли AMD ламає усталені підвалини ринку.
Що буде, коли компанія почне ламати свої власні традиції — питання куди більш цікаве.
Щоб відповідь на це питання була найповнішою, в руки до автора потрапили обидві новинки AMD — Radeon RX 5700, що позиціонується як сучасний аналог RX Vega 56 і RTX 2060, а також RX 5700 XT, покликаний замінити RX Vega 64 і змагатися з GeForce RTX 2070.
Насамперед інтерес викликає саме RX 5700: очевидно більш доступний за ціною, і потрапляє у вигідний для себе сегмент. З нього ми і почнемо знайомство з новинками.
Знайомство з учасниками
Як уже говорилося вище, RX 5700 є прямим спадкоємцем RX Vega 56 і конкурентом RTX 2060. Що цікаво, вітчизняний роздріб нетипово швидко відреагував на появу цієї карти, і на сьогоднішній момент ціна цієї карти не сильно відрізняється від планованих конкурентів:
Втім, заслуга тут не тільки російських ритейлерів, а й самої компанії AMD, яка знизила рекомендовану роздрібну ціну продукту буквально за день до його офіційного анонсу. Як результат — типовий для нашого ринку сценарій, коли реальна роздрібна ціна новинки помітно перевищує вартість аналогічних продуктів попереднього покоління, тут очевидно не спрацьовує.
Це, безумовно, хороші новини, але які шанси RX 5700 у протистоянні з Vega 56 і RTX 2060?
Якщо судити виключно за кількісними характеристиками, то RX 5700 здається кроком назад порівняно з RX Vega: кількість універсальних і текстурних блоків відповідає RX 590/RX 580, і лише блоків ROP тут 64, а не 32, як у старших моделей Polaris.
Але, зрозуміло, коли справа стосується настільки складного предмета, як сучасні відеокарти або центральні процесори, одні лише паспортні характеристики не є визначальними.
Одночасно зі збільшенням кількості блоків ROP карти сімейства Navi були переведені на використання пам’яті стандарту GDDR6 — тієї ж самої, яка використовується в GeForce сімейства Turing. Від дорогої і мало поширеної HBM2 в даному випадку відмовилися — але пропускна здатність пам’яті навіть зросла порівняно з Vega, старшим же моделям Polaris такі цифри і зовсім не снилися.
Сама архітектура RDNA, хоч і є подальшим розвитком GCN, зазнала значної кількості змін, спрямованих на підвищення ефективності обчислювальних блоків чіпа, тож порівнювати Vega і Navi «за цифрами» — заняття свідомо невдячне (нижче ми розглянемо особливості RDNA в окремому розділі).
Нарешті, якщо вже й торкатися цифр — перехід на 7-нм техпроцес дозволив істотно підняти робочі частоти карт. Для порівняння: якщо для 14-нм Polaris «стелею» розгону вважалися 1500 МГц на графічному чипі, а 12-нм ледь-ледь перевищували 1600, то частота RX 5700 із заводу коливається між 1625 і 1725 МГц, залежно від температур і енергоспоживання. Розгін же ГПУ Navi, як показує практика, лежить у межах від 2000 до 2200 МГц.
Зрозуміло, без детального вивчення особливостей архітектури RDNA все це виглядає не настільки переконливо. Тому — перейдемо до відповідного розділу.
Архітектура RDNA: у чому відмінності Navi від Polaris і Vega?
Як і у випадку з процесорами Ryzen, під час розроблення архітектури нових відеокарт Radeon за основу було покладено принцип гнучкого масштабування: нові ГПУ згодом мають зайняти не тільки десктопний сегмент, включно з вбудованою графікою, а й істотно посилити позиції компанії в сегменті ноутбуків, а також систем, що вбудовуються.
Щоб ця мета виявилася досяжною, RDNA розроблялася з прицілом одночасно на підвищення обчислювальної потужності та енергоефективності.
Хоча RDNA сама по собі є новою архітектурою, у дизайні самих чипів Navi 10 простежується спадщина GCN — як у Polaris і попередніх сімействах, чип будується з обчислювальних блоків (Compute Units).
У «повноцінній» версії Navi 10 таких блоків 40, у RX 5700 — відповідно, 36.
Назва Dual Compute Unit в даному випадку має найпряміше значення: в активі кожного блоку CU вже не 64 шейдерних ALU, як у архітектури GCN, а 128. Подвоїлася і кількість блоків растрових операцій, що було приводом для критики на адресу Polaris протягом усього терміну існування цього сімейства.
Також на схемі можна виявити окремий процесор обробки геометрії, що складається з 4-х блоків, і чотири модулі асинхронних операцій — наявність оних, як і подвоєна кількість блоків ROP, ріднить Navi скоріше з Vega, ніж з Polaris.
Однак, що дійсно відрізняє новинку від чіпів попередніх поколінь — так це будова блоків CU, де подвоєнню піддалися не тільки самі масиви ALU, а й супутнє їм «оточення»:
Як можна помітити, тут подвоїлася кількість планувальників завдань і скалярних блоків, а також додався окремий кеш інструкцій і скалярних даних. Причому, оскільки блоки тепер здвоєні, загальну кількість нових блоків у Dual Compute Unit можна множити на два.
Але, мабуть, що більш важливо, ніж зміни будови блоку — це зміна режиму, в якому він виконує інструкції. CU у версії архітектури RDNA вміють працювати у двох різних режимах, залежно від типу навантаження: wave32 або wave64, причому ширину блоку SIMD порівняно з архітектурою GCN збільшено з 16 до 32 слотів. Як результат — 32 потоки інструкцій обробляються за один такт, а не за чотири. 64 потоки розглядаються як два завдання по 32 і виконуються паралельно.
Що це дає нам у результаті? Теоретично — серйозне прискорення завдань, пов’язаних із графічними шейдерами, і одночасно з цим — кращий розподіл завдань між різними ALU. Якщо в GCN цілком вірогідний сценарій, за якого частина ALU буквально простоює, то в RDNA, завдяки можливості багатопотокового виконання, будуть задіяні всі обчислювальні ресурси чипа.
Крім цього, на продуктивності повинні позначитися і зміни, що підвищують ефективність кешування:
Кожен із DCU тепер має кеш першого рівня об’ємом 128 кілобайт, швидкість обміну даними з кешем нульового рівня подвоєна, а об’єм кеш-пам’яті L2 збільшено до 4 мегабайт — що, до речі, дивним чином ріднить Navi з RTX 2060. Крім того, обмін даними між кешем L1, L2 і пам’яттю відеокарти переведений на алгоритм стиснення без втрат.
Як результат — згідно із заявами AMD, затримки під час операцій кешування вдалося знизити більш ніж на 20%, а під час операцій із пам’яттю відеокарти — на 7-8%, що також непогано.
Крім змін, що стосуються продуктивності відеокарт, Navi передбачає і деяке розширення мультимедійного функціоналу.
Блок виведення зображення має загалом аналогічний Vega функціонал. Нативно підтримуються інтерфейси HDMI версії 2.0b і DisplayPort версії 1.4 HDR. Зрозуміло, підтримується і фірмова технологія Freesync 2. Єдине нововведення — підтримка потокового стиснення Display Stream Compression для інтерфейсу Display Port, завдяки чому з’являється можливість одним кабелем підключати 4K-монітори з частотою оновлення до 240 Гц або 8K-монітори з 60 Гц. Можливостей стандартного Display Port для цього недостатньо.
А ось блок обробки відеоданих в Navi отримав вже більш цікавий функціонал, любителям контенту високої чіткості і всіляких онлайн-трансляцій тут є на що звернути увагу:
Вбудований декодер забезпечує поліпшене кодування у формат H.265 за роздільної здатності до 8K, забезпечуючи водночас прискорення до 40%, як порівняти з картами на попередніх архітектурах. Кодування відеоданих у 4K здійснюється за частоти кадрів 60 FPS, а декодування — до 90 FPS (або 24 FPS для 8K-роздільної здатності). Відео в FullHD кодується і декодується в H.265 і H.264 аж до 360 FPS. А ось форматі VP9 у Navi стає повністю апаратним, а не гібридним (тобто не задіює частково ресурси процесора, як у Polaris і Vega), і декодується з роздільною здатністю до 4K при 60 FPS.
Нові програмні функції
Одночасно з виходом відеокарт на архітектурі Navi, AMD розширила функціонал програмного пакета Radeon Software. Крім уже відомих користувачам Relive і Wattman, додаються такі функції:
Radeon Anti Lag — функція, що знижує час відгуку гри на дії гравця. Згідно з інформацією, доступною на офіційному сайті компанії, робиться це за допомогою драйвера: черга кадрів на ЦПУ штучно сповільнюється, підганяючись під можливості відеокарти. У теорії, при залученні цієї функції затримка в іграх повинна знизитися до 30%.
До речі, Anti Lag підтримується не тільки на картах сімейства Navi, а й на будь-яких картах з архітектурою GCN (у мінімальних вимогах зазначено сімейство Radeon HD 7700) в іграх, що використовують API DirectX 11.
Radeon Image Sharpening — вбудований у драйвер алгоритм підвищення різкості зображення (якщо завгодно — фільтр), що споживає мінімум системних ресурсів, але водночас дає змогу помітно поліпшити деталізацію картинки, що видається на монітор.
Виглядає це приблизно так:
Корисність такої функції очевидна для ігор, що задіюють алгоритми згладжування, які сильно «замилюють» картинку. На даний момент функція доступна тільки для відеокарт на чіпах Navi — але зате доступна скрізь, оскільки реалізується безпосередньо в драйвері.
Для розробників же пропонується вбудована в ігри технологія Contrast Adaptive Sharpening , що виконує ту ж саму функцію, але вже на рівні ігрового движка. Наразі доступне підвищення різкості картинки і фільтр масштабування, що дає змогу підвищити чіткість зображення, намальованого з меншою роздільною здатністю, під час виведення в більшій:
Втім, як і у всіх подібних випадках, успіх цієї технології залежить від інтересу до неї з боку розробників, тому говорити про вирішення проблеми «мильних» консольних портів поки що не доводиться.
AMD Radeon RX 5700
Тестовий зразок Radeon RX 5700 є референсним у найпрямішому сенсі слова: він випущений під брендом AMD, і не має відношення до продуктів, які випускаються вендорами. Відповідно, вендорська продукція може відрізнятися в плані упаковки і комплектації.
Зовнішній вигляд і дизайн
Дизайн референсних карт, як правило, не є якимось одкровенням ні з технічної, ні з естетичної точки зору. До вигляду прямокутного кожуха, що приховує під собою радіатор і вентилятор тангенціального типу (він же — «турбіна») користувачі звикли вже з незапам’ятних часів.
Цікаво скоріше те, що AMD, маючи напрацювання вельми ефективної СО з вентиляторами аксіального типу, використаної на флагманському Radeon VII, проте вирішила повернутися до старої конструкції з турбіною, а розроблення більш ефективних рішень — цілком покласти на плечі вендорів.
З іншого боку, чіпи Navi, вироблені за 7-нм техпроцесом, і при цьому володіють значно скромнішим бюджетом транзисторів, ніж Vega, за визначенням повинні володіти і меншим енергоспоживанням — а значить, СО турбінного типу повинна справлятися з їх охолодженням без зайвого шуму.
Втім, про ефективність системи охолодження RX 5700 ми поговоримо пізніше у відповідному абзаці. Поки ж варто визнати, що з погляду дизайну, для референсної карти тестовий екземпляр виглядає досить-таки непогано:
Кожух турбіни цілком виконаний з алюмінію з вираженою текстурою, схожою на порошкове забарвлення — в реальності це виглядає привабливіше, ніж на фото. Дизайн гранично мінімалістичний: на кожусі виділяються тільки фактурні написи Radeon і окантовка отвору для забору повітря турбіною, виконана з полірованого металу.
Будь-якого бекплейта у карти немає, але в даному випадку його наявність не обов’язкова: за жорсткість відповідають металеві деталі кулера. І, хоча референсний RX 5700 у довжину досягає 270 міліметрів, перегини під власною вагою йому явно не загрожують.
На бічній частині карти також відсутні будь-які елементи жорсткості. Як можна помітити, живиться RX 5700 від комбінації з одного роз’єму 6-pin і одного 8-pin, причому це характерно для всіх карт референсного дизайну.
Цілком можливо, що «нерефи» будуть використовувати інші комбінації або навіть меншу кількість роз’ємів — як показує практика, енергоспоживання Navi навіть у розгоні невелике за сучасними мірками, і RX 5700 в цьому плані знаходиться на рівні GeForce RTX 2060.
Набір роз’ємів для виведення зображення досить невеликий — однак, знову ж таки, ми говоримо про референсний зразок, карти вендорського дизайну цілком можуть запропонувати іншу кількість і тип роз’ємів.
У даному ж випадку пропонуються три роз’єми Display Port версії 1.4 і один роз’єм HDMI версії 2.0b. Цілком можливо, що такий набір обумовлений конструкцією самої карти: неважко помітити, що всі роз’єми розташовані в одну лінію, щоб не заважати виведенню гарячого повітря.
Штатна СО RX 5700 — досить добре знайоме в технічному плані рішення, кулери подібного типу зустрічаються на відеокартах вже далеко не одне покоління:
Основою кулера є жорстка алюмінієва рама, що накриває собою всю поверхню друкованої плати і кріпиться до неї в 17 точках. Ця ж рама виконує і функцію радіатора, відводячи тепло від силових елементів і чипів пам’яті. Зі свого боку, на ній монтуються основний радіатор і вентилятор разом з кожухом. Рішення це далеко не нове, але цілком ефективне з точки зору механічної міцності карти і рівномірного охолодження її елементів.
Радіатор, що знімає тепло з графічного чипа Navi 10, також виконаний за практично хрестоматійною схемою: теплоприймачем тут є велика мідна випарна камера, до її ж поверхні припаяний масив з алюмінієвих ребер.
Єдине справжнє нововведення тут — використання в якості термоінтерфейсу між радіатором і ГПУ карти графітової термопрокладки Hitachi TC-HM03 — втім, цей самий інтерфейс раніше використовувався в конструкції Radeon VII.
За своїми паспортними характеристиками цей інтерфейс перевершує навіть найіменитіші термопасти: теплопровідність, залежно від товщини прокладки, може становити від 40 до 90 Вт/(м-K), тоді як пасти, що найбільше зарекомендували себе, з підвищеним вмістом оксидів металів рідко перевалюють за 12 Вт/(м-K).
Втім, як відомо, паспортні характеристики рідко визначають реальні можливості термоінтерфейсів. На практиці ж… у мережі доступна чимала кількість експериментів з вищезгаданим Radeon VII, і флагманські пасти справляються з перенесенням тепла не гірше.
З іншого боку — експеримент відомого ентузіаста, Романа «der8auer» Хартунга, в якому він замінив графітову прокладку на рідкий метал, привів до абсолютно мінімального виграшу в температурах, так що в характеристиках і можливостях Hitachi TC-HM03 можна не сумніватися.
Чи можна замінити її на звичайну пасту, якщо прокладку було пошкоджено під час зняття СО?
Так, можна. Штатне гвинтове кріплення забезпечує достатнє зусилля притискання теплопередавача до чипа, щоб проміжний шар пасти був мінімальний. Таким чином, про сервісне обслуговування референсних Navi можна не турбуватися.
Друкована плата і силова частина
Після розбору Vega 56 друкована плата Navi виглядає напрочуд традиційно:
Це цілком логічно, адже пам’ять тепер не розпаюється на одній підкладці з графічним чипом, а живе на його периферії. До речі, пам’ять GDDR6 в даному випадку набрана 8 мікросхемами Micron 9GA77 D9WCW.
Система живлення карти налічує 6+1 фазу, де 6 відводяться для живлення ГПУ, а одна — для мікросхем пам’яті. Як можна помітити, один набір мікросхем на плані не розпаяний: очевидно, референсний RX 5700 використовує ту саму друковану плату, що і старший Radeon RX 5700XT, а всі відмінності між ними полягають саме в кількості фаз живлення.
VRM референсної карти виглядає як свого роду «привіт» від сімейства Vega — там також використовувалося рішення з буквально величезним запасом потужності. Щоправда, Navi, крім готовності до екстремального розгону можуть похвалитися ще й переходом на сучасну схемотехніку.
Замість окремих силових ключів і драйверів тут використовуються однокомпонентні каскади (power stages) виробництва ON Semiconductor і моделі FDMF3170. Цікаво, що раніше подібні елементи використовувалися тільки в конструкції флагманських Radeon VII і GeForce RTX 2080 Ti. Решта ж моделей сімейства Turing використовують менш ефективні каскади.
У чому тут перевага, крім меншої кількості розпаяних на платі елементів? Та в тому, що кожен каскад FDMF3170 окремо може пропустити через себе струм силою до 70 ампер — а це за мірками відеокарт не просто багато, а (неперекладна гра слів) як багато.
У результаті референсні Navi буквально «з коробки» готові до будь-якого екстремального розгону з підняттям напруги і ламанням лімітів енергоспоживання. І навряд чи вендорам при розробці карт власного дизайну має хоч якийсь сенс відходити від оригінального рішення.
А ось в якості контролера тут використовується більш ніж знайома схема International Rectifier IR35217 — вона ж застосовувалася в раніше розглянутій Vega 56, та й у величезному переліку інших моделей відеокарт AMD.
Встановлення в корпус
Як згадувалося вище, завдовжки референсний RX 5700 досягає 27 сантиметрів — і за сучасними мірками це не так вже й багато. Карта менш ніж на 3 сантиметри виступає за край материнської плати формату ATX, і в більшості випадків не викличе жодних проблем зі встановленням у корпус — навіть у моделі зі стандартними відсіками під накопичувачі.
Крім того, як можна було бачити на фото вище, друкована плата референсного екземпляра має багато незадіяного простору — а отже, вендорам нічого не заважає випустити компактніші версії.
У товщину карта, як від неї і очікувалося, займає рівно 2 слоти розширення. Проблем зі встановленням карт розширення в сусідні слоти не виникне, а ось що стосується Crossfire — на даний момент ця функція для карт на чіпах Navi заблокована, причому виключно на рівні драйверів. Чи вирішить AMD повернути цей функціонал — поки що невідомо.
Вибір відеокарт, що змагаються з RX 5700, був зумовлений як позиціонуванням новинки, так і її вартістю на момент написання статті: RX Vega 56 і RTX 2060.
А ось вибір конкретних моделей був обумовлений тим, що RX 5700 на даний момент представлений тільки в референсному дизайні, тоді як обидві названі вище карти давно мають нереференсні версії з набагато ефективнішим охолодженням.
Проте, в даному випадку було необхідно поставити всі карти в приблизно рівні умови, і заради цієї мети були обрані такі версії Vega 56 і RTX 2060:
MSI AMD Radeon RX VEGA 56 Air Boost OC AMD Radeon RX VEGA 56 Air Boost OC
ASUS Turbo GeForce RTX 2060
Обидві обраних карти також оснащені CO турбінного типу — хоча і дещо відмінними за конструкцією. Проте, в такому разі вони не матимуть переваги в плані температур і теоретичної стелі розгону, які мали б нереференсні версії.
Тестовий стенд і методика тестування
Тестова конфігурація була ідентична використаній у попередній статті про відеокарти:
- Центральний процесор: AMD Ryzen 7 2700X ;
- Материнська плата: Gigabyte X470 Aorus Gaming 7 Wi-Fi (біос версії F40);
- Система охолодження процесора: ID-Cooling SE-214 RGB ;
- Термоінтерфейс: Arctic MX-4;
- Оперативна пам’ять: G.Skill SniperX F4-3400C16D-16GSXW, 2x8gb;
- Дискова підсистема: SSD Apacer AP240GAS350 + HDD Western Digital WD10EZRX-00A8LB0;
- Корпус: Corsair Carbide 270R;
- Блок живлення: Cougar GX-F750.
З метою уникнути впливу технологій динамічного розгону і управління частотою, множник центрального процесора був фіксований на позначці в 40, напруга — на 1,35 вольта. Оперативна пам’ять протягом усіх тестів працювала на частоті 3466 МГц зі стандартними для неї таймінгами 16-16-16-36.
Усі тестові карти працювали у двох режимах — штатному і в режимі максимального розгону для конкретного екземпляра. Більш докладно про розгін і частотну модель обох карт сказано у відповідному розділі.
Тести в синтетичних бенчмарках проводилися в роздільній здатності FullHD при стандартних налаштуваннях графіки. Тести в іграх проводилися у двох роздільних здатностях — 1920×1080 пікселів (FullHD), і 2560х1440 пікселів (2K, QuadHD) при ідентичних налаштуваннях.
Усі тести проводилися з-під 64-бітної Windows 10 Professional збірки 1903, з останніми оновленнями на 17 липня. Використовувалися такі версії драйверів: 431.60 для RTX 2060, 19.7.2 — для Vega 56, і 19.7.3 — для RX 5700.
Частотна модель, температурний режим і розгін
RX Vega 56
Як уже говорилося раніше у відповідному огляді, частотна модель будь-якої карти з сімейства Vega — це результат співвідношення заводського ліміту енергоспоживання і напруги на графічному чипі, причому остання завжди сильно завищена.
З моделлю від MSI приклад ще більш показовий, ніж з Gigabyte Gaming, оскільки штатний powerlimit у версії Air Boost становить не 224, а всього лише 165 ват — що, зрозуміло, позначається і на робочих частотах. Як результат, при штатній напрузі в 1,2 вольта частота ГПУ під навантаженням становить всього лише 1220 МГц.
Миритися з цим, зрозуміло, автор не побажав, і за допомогою утиліти OverdriveNTool карті було задано такий режим роботи:
На практиці частота ГПУ під навантаженням склала 1420-1440 МГц, що вже близько до паспортної частоти референсного екземпляра Vega 56 (1471 МГц).
У цьому режимі карта стає досить холодною і якщо не тихою, то принаймні — терпимою. Пікова температура становить 75 градусів, максимальна швидкість обертання вентиляторів — 2367 об/хв, або 49% від максимуму:
Розгін у цьому разі теж обмежений штатним значенням powerlimit. Оскільки до нього додається максимальний модифікатор +50, вивести карту далеко за 200 ват не вдасться за всього бажання — а отже, максимальні частоти залежатимуть від того, наскільки вдасться знизити напругу.
У цьому разі стабільність вдалося зберегти в такому режимі:
Максимальне енергоспоживання карти склало 219 ват, частота під навантаженням трималася в межах 1560 МГц — не рекордний розгін для Vega, але досить непоганий редультат для референсного екземпляра.
Але, зрозуміло, зворотним боком розгону стало підвищення температур і шуму. І якщо перші зросли незначно — 81 градус проти 75 — то вентилятор розкручувався вже до 29 61 об/хв, що серйозно підвищило шум, який видає карта.
RTX 2060
Як і розглянута раніше RTX 2060 у версії Gigabyte Gaming, продукт Asus працює на штатній для цієї моделі базовій частоті — відмінності обумовлюються динамічним розгоном. Втім, він тут не сильно нижчий — 1830 МГц проти 1950 у карти Gigabyte.
Порівняно з Vega 56 від MSI, ця карта практично не видає шуму — однак досягається це за рахунок алгоритму роботи вентиляторів, що має явний перекіс у бік тиші ціною високих температур. Так, у номінальному режимі вентилятор не розкручується вище 1806 об/хв, але температури в піку становлять 79 градусів — вкрай високий показник за мірками RTX 2060:
Однак ще більш помітним цей перекіс стає в розгоні.
Карту вдалося змусити працювати на 1505 МГц базової частоти, однак під навантаженням цей показник у середньому дорівнював 1995 МГц, іноді падаючи до 1960 і навіть нижче. Річ у тім, що температура графічного чіпа впиралася в ліміт 87 градусів, і частоти автоматично починали знижуватися, щоб утримати карту в межах безпечних температур:
В іграх, однак, частота коливалася між 2040 і 2070 МГц, залежно від конкретного тайтла або складності тестової сцени.
Енергоспоживання карти після розгону зросло зі штатних 162 ват до 193 — нічого дивного, що турбіна з таким алгоритмом роботи вже перестала справлятися зі своїми обов’язками. Максимальна швидкість обертання вентилятора склала всього 2009 об/хв — тобто, заради збереження тиші тут допускається розігрів до температурного ліміту.
RX 5700
Референсний зразок RX 5700, що надзвичайно логічно, працює на штатних для нього частотах: базова частота в 1625 МГц передбачає можливість підвищення до 1725, пам’ять працює на базовій частоті в 875 МГц. На жаль, на даний момент утиліта GPU-Z не може повною мірою розпізнати характеристики Navi, але моніторинг частоти під навантаженням показує саме такі значення.
Точніше, у штатному режимі при піковій напрузі в 1,022 вольта за даними Radeon Wattman, частота RX 5700 тримається на позначці 1670 МГц — якраз прикордонне значення між базовим і піковим.
Максимально зареєстроване енергоспоживання карти становить 151 ват, причому це в стрес-тестах, в іграх значення падає до 142 ват. Пікове нагрівання — 77 градусів при 2115 об/хв.
Втім, варто особливо відзначити, що частота RX 5700 сильно залежить від навантаження. Він гарантовано досягає максимальних значень під час переходу в 2К, тоді як у FullHD у деяких іграх реальна частота може виявлятися помітно нижчою. Зверніть увагу на частоту в Assassin’s Creed Odyssey або Far Cry: New Dawn у роликах, наведених нижче.
А ось розгін Navi — заняття анітрохи не менш цікаве, ніж у випадку з Vega, однак справа тут не в зниженні напруги. Андервольт має місце бути — так, у штатному режимі вдалося знизити напругу з 1.022 до 0.98 вольта, внаслідок чого частота ГПУ під навантаженням наблизилася до 1750 МГц, а енергоспоживання — знизилося до 138 ват.
Однак реальний розгін Navi відбувається за стандартною схемою — підвищенням powerlimit, частоти і напруги на ядрі. І тут, у разі референсного екземпляра, користувача і чекає заковика.
Річ у тім, що за замовчуванням ви можете додати +20 до powerlimit, але водночас частоту ГПУ обмежено 1850 МГц — причому обмежено на рівні драйвера, і спробувавши виставити вищу величину в тому ж MSI Afterbuner, ви з подивом помітите, як повзунок автоматично повертається в положення, відповідне 1850 МГц. Зрозуміло, сенсу в такому розгоні небагато: різниця в продуктивності виходить вельми і вельми ефемерною
Але, як уже не раз підтверджувала історія, спроби заховати можливості продуктів AMD від тих, хто в них розбирається — найбезглуздіша і найпорожніша витівка з можливих. І сьогодні, завдяки працям Ігоря Валлосека, головного редактора Tom’s Hardware, ми маємо можливість розганяти Navi через правку таблиці енергостанів .
Точніше, розгону як такого при цьому не відбувається — ми лише міняємо верхню «стелю» значень частоти і powerlimit, і продовжуємо користуватися звичним софтом для розгону, виставляючи конкретні значення.
У цьому разі автор скористався помірним варіантом, що передбачає підвищення ліміту частоти ГПУ з 1850 до 2100 МГц і ліміту енергоспоживання з +20 до +50. Для цього довелося підняти напругу до 1.19 вольта зі штатних 1.022, енергоспоживання карти під навантаженням зросло до 231 вата, але і частота підвищилася до 2020-1980 МГц, що вже можна назвати серйозним приростом порівняно зі штатним значенням.
А ось швидкість обертання вентилятора… практично не змінилася! Максимальне значення — 2148 об/хв проти 2115 у штатному режимі. Зрозуміло, температури при цьому різко пішли вгору — але це і логічно, враховуючи підвищення енергоспоживання. Пікове значення — 91 градус на чипі.
Зрозуміло, при ручному налаштуванні швидкості вентилятора температури будуть набагато нижчими — однак методика оглядів передбачає роботу кулерів у виключно автоматичному режимі, тому ми маємо те, що маємо. Як мінімум, референсний RX 5700 залишається напрочуд тихим для свого класу.
Частотна модель, температурний режим і розгін (для тих, хто не вміє читати)
Для більшої наочності викладені вище тези про частотну модель, температуру і загалом поведінку карт в іграх наведено нижче.