У попередньому огляді відеокарт майнінг-бум і дефіцит 3D-прискорювачів класу «вище за середній», що виник унаслідок нього, було названо причиною, що відстрочила появу нових рішень. Практично три роки користувачам доводилося вибирати між відеокартами AMD на чіпах Polaris і Nvidia на чіпах Pascal — причому довголіття цих сімейств ніяк не позначалося на їхній ринковій вартості.
Зв’язок між двома цими явищами цілком очевидний, однак не варто поспішати зі звинуваченнями на адресу вендорів і самих виробників графічних чіпів. Справа тут не стільки в бажанні отримати надприбутки з уже давно «обкатаного» продукту, а й у цілком реальних ризиках.
За прикладами далеко ходити не треба: більш ніж показовою стала історія з архітектурою AMD Vega.
Чипи і референсні прискорювачі на їхній основі, покликані дати користувачам більше продуктивності, ніж могли надати Polaris, були анонсовані в січні, і випущені в серпні 2017 року. І адже, здавалося б: повноцінної топової лінійки в AMD не було ще з часів Hawaii і відеокарт серії R9 390, Polaris в особі RX 570 і RX 580 вели конкуренцію тільки в середньому ціновому сегменті, та й саму ідею нав’язати Nvidia боротьбу серед продуктивніших рішень шанувальники AMD повинні були зустріти прихильно…
…Але все пішло зовсім за іншим сценарієм.
Довгий час Vega існували тільки в референсних варіантах, карти нереференсного дизайну були представлені лише через тривалий час, до того ж лише частиною вендорів. Та й занадто великого розмаїття серед нерефів Vega не було: кожен виробник представив лише по одній (максимум — дві у випадку Sapphire) версії.
Але чи варто звинувачувати в цьому вендорів, якщо їхні побоювання з приводу виведення на ринок нового продукту виявилися аж ніяк не безпідставними? Майнери на той час віддавали перевагу якраз RX 570 і RX 580, які коштували (якийсь час) помітно дешевше за новинки, але видавали зіставні результати після редагування таймінгів і маніпуляцій із драйверами. Звичайні ж користувачі були змушені або користуватися відеокартами попередніх поколінь і чекати кінця дефіциту, або буквально хапати будь-який продукт, який вдавалося придбати за хоч скільки-небудь адекватною ціною.
Таким чином, Vega для ринку виявилася новим продуктом з неясними перспективами, та ще й зі стрибнула в результаті дефіциту ціною. Підсумок був скоріше передбачуваний, але сумно в цій ситуації те, що як продукт, у відриві від усіх сторонніх чинників, відеокарти на чіпах Vega виявилися набагато цікавішими за своїх прямих попередників R9 Fury.
І на поточний момент, із закінченням дефіциту і приходом цін до адекватних значень, RX Vega цілком здатна зайняти своє місце на ринку.
Що вони можуть запропонувати потенційному покупцеві — розглянемо на прикладі молодшої моделі, Vega 56.
- Упаковка і коплектація
- Зовнішній вигляд і дизайн
- Система охолодження
- Друкована плата і силова частина
- Встановлення в корпус
- Суперник
Знайомство з учасниками
На момент свого виходу на ринок, Vega 56 повинна була скласти конкуренцію GeForce GTX 1070 і GTX 1070 Ti, що вийшла слідом за нею. На сьогоднішній день, після всіх змін цінників, її конкурентом виявляється швидше RTX 2060:
І, потрібно сказати, що для Vega 56 це не найсильніший суперник. Справа тут не в паспортних характеристиках, а в самому позиціонуванні RTX 2060, призначеної для середнього сегмента, без будь-яких претензій на позиції RTX 2070 і більш старших рішень.
Звичайно, на це можна заперечити: лінійка Turing дійсно пропонує серйозний приріст продуктивності порівняно з Pascal, і RTX 2060 може місцями посперечатися з GTX 1080, «без п’яти хвилин флагманом» попереднього покоління. Це дійсно так, але, по-перше, саме що посперечатися з GTX 1080, про абсолютну і повсюдну перемогу тут не йдеться.
А по-друге, за умови правильного докладання рук у сегмент GTX 1080 може навідатися і сама Vega 56. Усе, що для цього потрібно — стабільна частота графічного чипа, що забезпечується раптово зниженням штатної напруги, і система охолодження, ефективніша за штатну турбіну.
Можна запитати і про те, наскільки коректно порівнювати відеокарту майже трирічної давності з абсолютно новим продуктом, який і електрики їсть менше, і привносить в ігри нові технології, аналогів яким раніше не було.
Енергоспоживання RTX 2060 ми розглянемо пізніше у відповідному розділі — однак, як показав досвід з GTX 1660 Ti, за критерієм енергоефективності Turing не сильно обходить Pascal. Так, карти очевидно швидші за попередників, але і їдять при цьому більше, незважаючи на перехід до 12-нм техпроцесу.
Що ж стосується променів та інших просунутих алгоритмів згладжування — будь-яка технологія хороша тільки тоді, коли вона може мати реальне практичне застосування. І у випадку з RTX 2060 основна проблема полягає навіть не в малому переліку ігор, що підтримують DXR і DLSS, а в наступному:
При тому що решта налаштувань графіки залишаються незмінними, увімкнення DXR у Battlefield V і Metro: Exodus, а також загального пункту «DXR+DLSS» у налаштуваннях Shadow of the Tomb Raider призводить до серйозного падіння продуктивності. А, отже, говорити про практичне застосування даних технологій тут не доводиться.
Таким чином, якщо технологічність і енергоспоживання не можуть бути аргументами повною мірою, а ціна знаходиться на приблизно одному рівні — вибір між відеокартами доведеться робити, ґрунтуючись на їхній продуктивності. Чим ми, власне, і займемося.
Gigabyte AMD Radeon RX VEGA 56 GAMING OC AMD Radeon RX VEGA 56 GAMING OC
Упаковка і комплектація
Наслідки боротьби вендора за зниження собівартості продукту в епоху дефіциту видно і тут: комплектація у відеокарти очікувано мізерна. Від розглянутої раніше GTX 1660 Ti і RTX 2060 виробництва все тієї ж Gigabyte (і все тієї ж лінійки Gaming) тестову Vega 56 відрізняє лише наявність перехідника на 8-піновий роз’єм додаткового живлення.
З точки зору автора, це скоріше плюс, хоча є ризик, що за допомогою перехідника користувачі підключатимуть відеокарту до зовсім вже застарілих і/або слабких блоків живлення.
Що дійсно варто було б покласти в комплект — так це перехідник з роз’єму HDMI на DVI. Нативного роз’єму у карти немає, про що попереджає і схема на коробці, але цілком очевидно, що DVI зараз — найпопулярніший інтерфейс, і моніторів з ним і одночасно без HDMI / DisplayPort у користувачів предостатньо.
Зовнішній вигляд і дизайн
Хоча тестова Vega 56 входить до лінійки Gaming поряд з RTX 2060 з цього ж огляду або GTX 1660 Ti з попереднього, кулера Windforce 3X їй не дісталося. Замість універсальної фірмової СО карта отримала оригінальне рішення, спроектоване конкретно під Vega 56/64.
Звісно, це рішення зумовлене насамперед будовою Vega: графічний чип і пам’ять HBM, розташовані на одній підкладці, вимагають іншої конструкції теплоприймача, ніж традиційна схема з ГПУ в центрі та розсипом чипів пам’яті навколо нього.
Однак, на прикладі серії STRIX від Asus можна побачити, що адаптувати під потреби Vega цілком можливо і серійну СО. Просто, до честі інженерів Gigabyte, тут було зроблено спробу створити щось абсолютно унікальне.
Почнемо з простого: нереференси Vega 56/64 від Gigabyte — мабуть, найкомпактніші з карт альтернативного дизайну. 275 міліметрів завдовжки — це аж ніяк не багато за мірками сучасних відеокарт у принципі, але чи не рекорд за мірками нерефів Vega, де в Asus Strix налічується 298, а в Sapphire Nitro+ — усі 310 міліметрів.
Через зменшені габарити кількість вентиляторів зменшилася до двох, але зате тепер це доволі великі 100-мм пропелери, що дають змогу сподіватися на ефективне охолодження за низьких обертів.
До речі, на те саме дає змогу сподіватися і радіатор — щоб пропелери не витрачали повітря даремно, він теж збільшився в ширину, повністю відповідаючи розмірам вентиляторів.
Ще одна особливість карти Gigabyte — її бекплейт:
На відміну від тієї ж GTX 1660 Ti, де цей елемент був виключно декоративним, тут це фактично другий радіатор. Конструкцію цього вузла буде детально розглянуто далі, під час розбору карти — поки ж можна відзначити два пункти.
Перший — наявність мідної вставки з невеликим ребрами, встановленої для знімання тепла з тильної зони чипа. Якщо звернути увагу на референсні карти Vega і нерефи інших виробників, то можна помітити, що там у цій зоні зроблено звичайний виріз, а охолодження реалізується виключно за рахунок природної конвекції.
Це може здатися сущою дрібницею, якщо не згадати на хвилину, що у Vega на одній підкладці розташовано і ГПУ, і пам’ять HBM2 — а отже, ця зона буде набагато більш термічно навантаженою, ніж у «звичайних» відеокарт.
Другий момент — бекплейт тут металевий, дуже міцний і кріпиться до плати у 8 точках, не рахуючи чотирьох гвинтів навколо ГПУ. Внаслідок цього, а також малої довжини самої карти, Vega 56/64 з лінійки Gigabyte Gaming не страждають від перегинів і не змушують винаходити додаткові кріплення і підпірки.
Нарешті, як і інші карти Gigabyte, Vega 56 GAMING OC не має гарантійних пломб на гвинтах — а значить, будь-яке обслуговування карти можна зробити без обов’язкового візиту в сервіс-центр.
На перший погляд, збоку карти не виявити нічого цікавого. Живиться Vega 56 від двох 8-пінових роз’ємів, але це типово для карт даної лінійки, навіть для референсів. Позитивним моментом особисто автор схильний вважати відсутність будь-якого підсвічування — навіть логотип виробника тут просто надрукований на кожусі вентиляторів.
Однак, якщо звернути увагу на радіатор і бекплейт карти, можна виявити кілька цікавих особливостей, які будуть детально розглянуті далі під час розбору девайса.
Для виведення зображення карта пропонує три роз’єми Display Port версії 1.4 і три ж роз’єми HDMI версії 2.0b. Найбільш популярного і затребуваного на даний момент інтерфейсу DVI-D тут немає — однак сюрпризом, як у випадку з GTX 1660 Ti, це вже не стає — його немає і на картах референсного дизайну.
Втім, відмова від DVI в даному випадку є виключно рішенням вендора — наприклад, на Asus STRIX він є.
Система охолодження
Штатна СО Vega 56 GAMING OC — досить непростий у технічному плані елемент, який вимагає детального вивчення.
Зрозуміло, насамперед звертає на себе увагу радіатор. І не тільки тим, що це оригінальне рішення, яке не зустрічається на інших картах Gigabyte, крім Vega 56/64.
Відведення тепла від усіх елементів плати, включно із силовими ключами, індукційними котушками, ГПУ і чипами пам’яті, зенкування ребер радіатора і паяння теплових трубок — це вже моменти, які зрозумілі самі собою. Куди важливіше тут те, що придумано інженерами Gigabyte конкретно для Vega.
Радіатор має двосекційну конструкцію, яка багато в чому нагадує останні моделі альтернативних кулерів для відеокарт. Насамперед — Gelid Icy Vision, де використовувалася схожа розводка теплових трубок.
Трубок тут, як можна помітити, п’ять — проте дві з них мають діаметр 8 міліметрів. Причому зроблено це для цілком конкретної мети: будучи розплющеною в основі теплопередавача, одна нижня трубка повністю накриває собою обидва чіпи пам’яті HBM2 — відповідно, надлишок термопасти на окремій ділянці та локальний перегрів у цьому разі їм не загрожують.
На ГПУ припадають 4 трубки, що залишилися, причому вони укладені таким чином, щоб максимально ефективно розподіляти тепло між обома секціями радіатора… і не просто розподіляти, а відводити його в зони максимального повітряного потоку від вентиляторів.
Зрозуміло, розподілено і навантаження від VRM плати: як можна бачити, кожна із секцій відповідає за рівну кількість фаз — втім, це розмова вже скоріше про розводку друкованої плати.
Пластиковий кожух вентиляторів тут виконаний знімним, що спрощує процедуру очищення радіатора і самих вертушок від пилу. Також при розбиранні можна помітити, що вентилятори розташовані таким чином, щоб потік повітря від них був максимально сфокусований на секціях радіатора.
А ось самі пропелери в деякому сенсі розчаровують. Тут використовується модель PLD10015S12H виробництва компанії Powerlogic — більш ніж стандартне рішення, що зустрічається на величезній кількості відеокарт. Мінус цих вентиляторів — у тому, що вони засновані на підшипнику ковзання, і довгим терміном служби похвалитися не можуть.
Зате знову радує третя частина системи охолодження — бекплейт:
Як можна бачити, це фактично додатковий радіатор, що знімає тепло і з тильної зони ГПУ, і з силових елементів, розташованих «на звороті» друкованої плати. Причому не просто знімає, а за рахунок теплової трубки розподіляє по всій поверхні!
Друкована плата і силова частина
Плата Vega 56 GAMING OC одночасно здатна і порадувати, і спантеличити.
Як можна помітити, тут використовується власний дизайн Gigabyte — спільних рис із референсом практично немає:
Цю обставину можна вважати до певної міри мінусом карти: якщо ви плануєте займатися розгоном, просто так взяти і прошити біос від Vega 64 Liquid Cooling у цьому разі може не вийти — втім, це тема для окремого матеріалу.
З іншого боку, від референса тут залишилося найкраще — а саме підсистема живлення, що налічує 12 фаз живлення ГПУ (точніше, 6 фаз на подвоювачах) і 1 фазу для живлення пам’яті. Причому, як можна помітити, на кількості силових ключів тут ніхто не економив — плата повністю ідентична тій, що використовується в V ega 64.
В якості контролера тут також використовується схема International Rectifier IR35217:
Звичайно, у випадку з іншою картою використання VRM від референсного примірника вважалося б мінусом, але у випадку Vega саме референсна схема вважається такою, що найкраще себе зарекомендувала. Та й 6 фаз на подвоювачах — у будь-якому разі вражаюча кількість.
У конструкції VRM використані котушки Magic R10, виконані у феритових корпусах. Скарг на високочастотний свист на них менше, ніж на ті ж Magic R15, але варто мати на увазі, що і використовуються вони рідше. Протягом усього терміну експлуатації тестового екземпляра сторонніх звуків від нього виявлено не було, але чи є це поодиноким випадком або загальною характеристикою — автор сказати не може.
Встановлення в корпус
Як і говорилося раніше, у довжину карта Gigabyte досягає 27,5 сантиметрів — на 3 сантиметри більше довжини стандартної материнської плати формату ATX або mATX. У більшості випадків проблем зі встановленням карти в корпус не виникне.
А ось у товщину карта на ділі займає 3 слоти. Це очікувано, з огляду на конструкцію кулера, але може викликати проблеми зі встановленням карт розширення або збірки Croissfire з двох Vega 56.
Суперник
Як уже було сказано на початку статті, на сьогоднішній день прямим суперником Vega 56 повинна вважатися GeForce RTX 2060 — її і було обрано для цієї статті. Причому, щоб поставити карти в зовсім вже однакові умови, була взята карта з тієї ж лінійки Gigabyte Gaming:
Тестовий стенд і методика тестування
Тестова конфігурація загалом була ідентична використаній у попередній статті про відеокарти:
- Центральний процесор: AMD Ryzen 7 2700X;
- Материнська плата: Gigabyte X470 Aorus Gaming 7 Wi-Fi (біос версії F7);
- Система охолодження процесора: ID-Cooling SE-214 RGB;
- Термоінтерфейс: Arctic MX-4;
- Оперативна пам’ять: G.Skill SniperX F4-3400C16D-16GSXW, 2x8gb;
- Дискова підсистема: SSD Western Digital WDS240G1G0A+ HDD Western Digital WD10EZRX-00A8LB0;
- Корпус: Corsair Carbide 270R;
- Блок живлення: Cougar GX-F750.
З метою уникнути впливу технологій динамічного розгону і управління частотою, множник центрального процесора був фіксований на позначці в 40, напруга — на 1,36 вольта. Оперативна пам’ять протягом усіх тестів працювала на частоті в 3466 МГц зі стандартними таймінгами 16-16-16-36.
Тестова відеокарта Nvidia працювала у двох режимах — штатному і в режимі максимального розгону для конкретного екземпляра. А ось для карти AMD були обрані відразу три режими: штатний, відповідний референсному екземпляру, штатний режим з андервольтом і режим максимального розгону з андервольтом.
Більш докладно про розгін і частотну модель обох карт сказано у відповідному розділі.
Тести в синтетичних бенчмарках проводилися в роздільній здатності FullHD при стандартних налаштуваннях графіки. Тести в іграх проводилися у двох роздільних здатностях — 1920×1080 пікселів (FullHD), і 2560х1440 пікселів (2K, QuadHD) за ідентичних налаштувань.
Версії драйверів залишилися незмінними: 425.31 для Nvidia, 19.4.1 — для карти AMD.
Частотна модель, температурний режим і розгін
RX Vega 56
З точки зору моделі частот і напруг, будь-яка Vega, незалежно від моделі та дизайну, являє собою приклад взаємовиключних параграфів.
По-перше, тут можна забути про принципи Polaris, де задавалася максимальна частота, і карта дотримувалася її практично за будь-яких умов. Так, для Vega досі задається конкретне числове значення, а не модифікатор +/- до базового значення, але ось на якій частоті карта працюватиме на практиці — залежить від температур і ліміту енергоспоживання — практично як у Pascal/Turing.
По-друге, що набагато важливіше за це, Vega в заводському виконанні завжди вирізняється невиправдано завищеними напругами та низьким базовим значенням powerlimit, що і вводить користувачів у стан когнітивного дисонансу — адже для стабільного розгону тут потрібно не підвищувати, а ПОНІЗНИЖУВАТИ напругу на графічному чипі та пам’яті.
Детальніше про це можна прочитати в максимально детальному дослідженні колеги автора на сторінках Клубу ДНС або в іншому місці. Автор же продовжить оперувати конкретним прикладом.
Так, тестова карта Gigabyte Vega 56 GAMING OC на рівні біос має чітке обмеження енергоспоживання: 224 вати. Це ж значення досягається на практиці, навіть якщо гранична частота чіпа знижена до 1471 МГц (значення референсної Vega 56):
Однак частота ГПУ в синтетичних тестах 3Dmark і Unigine Heaven у даному випадку далека від граничної: за фактом середнє значення становить всього 1260 МГц — що, погодьтеся, далеко від значень референса і від заявленого Gigabyte заводського розгону (1501 МГц).
Звичайно, карта при цьому залишається дуже тихою і холодною: максимальна температура — 64 градуси, максимальна швидкість обертання вентиляторів — 1797 об/хв, що не реєструється ні на слух, ні вимірювальним приладом.
Однак і продуктивність у такому разі істотно нижча, ніж слід було б очікувати.
Щоб домогтися стабільної частоти, напругу на ГПУ в енергостанах 6 і 7 було знижено на 200 мВ — до 950 мВ і 1000 мВ відповідно. Максимальна частота залишилася тією ж — 1471 МГц, але змінилася фактична: тепер карта і в синтетиці, і в іграх видавала середні 1440 МГц.
Результати в синтетиці помітно змінилися:
Але що цікаво — енергоспоживання залишилося колишнім, все ті ж 224 вати в піку. Температури змінилися в межах похибки вимірювань — 66 градусів при 1851 об/хв.
Розгін Vega 56 проводився за допомогою утиліти OverdriveNTool, що дає змогу тонко налаштовувати енергостани і частоти, а також збереження параметрів у вигляді профілю, що завантажується. Абсолютну стабільність в іграх і синтетиці вдалося отримати за таких параметрів:
При цьому частота чіпа в синтетиці становила в середньому 1620, а в іграх — 1640 МГц. Пам’ять у штатному режимі вдалося розігнати тільки до 925 МГц, далі була потрібна або прошивка біоса від старшої карти, або розгін SoC правкою реєстру. Однак, обидва ці способи були відкладені для окремого експерименту.
Результати в режимі розгону вийшли такими:
За рахунок зсуву powerlimit енергоспоживання карти зросло до 276 ват (що, втім, теж далеко від цікавих розповідей про 350-400 ват), вентилятори розкручувалися до 2033 об/хв, на яких ставало чутно на тлі системного блока, пікова температура склала 71 градус.
RTX 2060
Як і розглянута раніше GTX 1660 Ti, тестова RTX 2060 не має відмінностей від референса за параметром базової частоти — вирішує тут динамічний розгін. На практиці під навантаженням виходять 1950 МГц за графічним чипом.
У цьому режимі RTX 2060 споживає 194 вати і гріється до 67 градусів при 1781 об/хв.
Розгін вручну, однак, виявився не настільки вражаючим. Пам’ять легко додала 1100 МГц до штатної частоти, заробивши на 2025 реальних або 8100 ефективних МГц — і, треба сказати, це доволі хороший результат.
А ось із ГПУ не все так вдало. Додавши 130 МГц до базової частоти, автор отримав старт на 2100, але надалі частота чипа падала. У міру зростання навантаження і температури ГПУ значення минули позначку в 2085, 2070 і 2055 МГц, зупинившись у підсумку на мінімальному 2040 МГц.
В іграх, однак, частота коливалася між 2040 і 2070 МГц, залежно від конкретного тайтла або складності тестової сцени.
Енергоспоживання карти після розгону обмежилося 219 ватами — що, до речі, може пояснити труднощі з розгоном ГПУ, адже теоретична межа в 225 ват (150 ват за роз’ємом 8-pin і 75 ват за роз’ємом PCI-e) вже доволі близька.
Пікова температура склала той же 71 градус, при 2074 об/хв.
Для зручності зведемо всі отримані дані в одну таблицю:
Як автор уже неодноразово говорив, температурний режим відеокарт залежить насамперед не від їхнього енергоспоживання і тепловиділення, а від того, як із ним справляється система охолодження. І тестові карти є, мабуть, найбільш красномовним підтвердженням цього. Незважаючи на різницю в енергоспоживанні, RX Vega 56 і RTX 2060 у виконанні Gigabyte працюють при практично однакових температурах.
Втім, і різниця в енергоспоживанні на ділі виявляється не такою вже розгромною: 30 ват у номіналі, 57 ват у розгоні — далеко від тих значень, якими зазвичай оперують у коментарях.
Однак це й очікувано: на прикладі попередніх статей, та ж GTX 1660 Ti аж ніяк не показує чудес енергоефективності в порівнянні з GTX 1060 6gb. Так, новинка очевидно швидша, завжди і всюди — але і їсть помітно більше. Відповідно, і від RTX 2060 скромних апетитів чекати не доводиться.
Але що з рівнем шуму?
Що дивно, і тут практично паритет. Vega 56 трохи гучніша в розгоні, але це не критично. У номіналі ж обидві карти забезпечують однаковий рівень комфорту.
Частотна модель, температурний режим і розгін (для тих, хто не вміє читати)
Для більшої наочності викладені вище тези про частотну модель, температуру і загалом поведінку карт в іграх наведено нижче.
Таким чином поводяться номінальні RX Vega 56 і RTX 2060:
У FullHD:
У 2K:
А так їхні показники змінюються після розгону:
У FullHD:
У 2K:
Синтетичні тести
3DMark Fire Strike
Unigine Superposition
Тести в іграх
Anthem
Assassin’s Creed: Odyssey
DeusEx: Mankind Divided
FarCry: New Dawn
Hitman 2 2019
Mass Effect: Andromeda
Metro: Exodus
Project CARS 2
Resident Evil 2 Remake
Shadow of the Tomb Raider
War Thunder
World of Tanks
Висновки
RX Vega 56 в нинішніх умовах цілком здатна зайняти своє місце і отримати ту частку уваги покупців, якої була позбавлена під час майнінг-буму і дефіциту відеокарт. Так, вона не демонструє явної переваги над RTX 2060 — але і відставання теж не показує. Фактично, між цими картами спостерігається паритет, де 5-10% перекосу в ту чи іншу сторону не відіграють скільки-небудь істотної ролі.
Втім, і ціна карт теж однакова. І не тільки на прикладі однієї лише Gigabyte — на момент написання статті за Asus STRIX у магазинах ДНС Санкт-Петербурга просили 25 499 рублів, за Sapphire Pulse — 26 999 рублів, що цілком конкурентоспроможне:
Чи можна сказати, що RTX 2060 — поганий варіант для покупки?
Аж ніяк ні. У неї більше різних нереференсних версій, і їхня ціна може деколи значно відрізнятися, як видно і зі скріншота вище. Вона частіше трапляється в продажу, та й якщо вам так вже хочеться придбати готовий продукт, який працюватиме так, як задумав виробник — RTX 2060 виправдає очікування.
Інша справа, що не варто вважати її єдиним, або унікальним рішенням для свого цінового сегмента. Вона не показує вражаючого відриву від Vega 56 (порівняйте, заради інтересу, відрив GTX 1660 Ti від RX 590), тож грати вам доведеться на тих самих налаштуваннях і з тією ж роздільною здатністю. Вона не демонструє вражаючої енергоефективності, тож розповіді про її встановлення і стабільну роботу в системах з 11-річним БЖ потужністю 450 ват так і залишаться в коментарях. І, нарешті, чарівні промені та іншу «зовсім іншу графіку» комфортно буде розглядати на статичних скріншотах. Якщо ж нові технології і комфортний геймплей повинні бути присутніми одночасно — доведеться розглядати купівлю як мінімум RTX 2070.
Чи робить це Vega 56 оптимальним варіантом?
Ні, рівно з тих самих причин. Немає однозначного виграшу в продуктивності у RTX 2060, немає суттєвої різниці в ціні. Менше нереференсних варіантів, рідше зустрічаються в продажу, та й місцями досі можна знайти «дефіцитні» ціни в 40-50 тисяч рублів, що просто смішно.
Чи є сенс купувати саме Vega 56, якщо вас влаштовують і ціна, і характеристики конкретної моделі?
Зрештою, Vega, будучи цілком сучасним і конкурентоспроможним продуктом, одночасно зберігає той самий «дух старої школи» з назви цієї статті. Вникати в нюанси роботи заліза і вивчати можливості його тонкого налаштування — це весело, цікаво і підтримує розум у робочому стані