ДомойТехноОгляд NES Classic Mini: не в графіці щастя

Огляд NES Classic Mini: не в графіці щастя

Author

Date

Category

Зараз багато людей люблять грати в старі ігри, згадуючи свою юність. Зокрема, всім нам знайома епоха Dendy — 8-бітної приставки, клону продукції Nintendo. У дитинстві ми грали на цій консолі за допомогою картриджів, просячи про їх купівлю своїх батьків, а також обмінюючись із друзями. Пізніше багато хто з нас перейшли на більш просунуті приставки, а інші зовсім забули про ігри. Але пам’ять про 8-бітові Mario, Battle City, Chip `n Dale, Battletoads, Darkwing Duck і Double Dragon жива в наших серцях. І якщо до деяких пір знову пограти в ці хіти можна було лише за допомогою емуляторів, то зараз їхній запуск можна здійснити, використовуючи NES Classic Mini. Або ж, як її ще прийнято називати, Nintendo Classic Mini: NES .

Передісторія

Компанія Nintendo була заснована задовго до випуску NES. Але саме ця приставка дала змогу японцям вийти на новий рівень. Про їхні ігрові консолі дізналися в усьому світі. Також саме за часів Nintendo Entertainment System були придумані Маріо, Бойові жаби, Лінк і багато інших персонажів, ігри з присутністю яких виходять досі.

Спочатку 8-бітну приставку було випущено в Японії. Сталося це влітку 1983 року. У той час ігрова індустрія перебувала в гострій кризі, якісної продукції не вистачало. Боси Nintendo не розраховували на особливий успіх. Своє творіння вони назвали Famicom — від слів «сімейний комп’ютер». Поступово популярність приставки почала зростати, незважаючи на те, що розробники ігор поки не могли розкрити її потенціал. Постало питання про випуск ігрової консолі за кордоном. Зокрема, виробника цікавив американський ринок, оскільки саме на ньому крутяться найбільші гроші.

У США приставка вийшла в жовтні 1985 року. Спеціально для цього ринку був проведений редизайн консолі і картриджів. Та й назва змінилася на NES. Якщо пристрої під назвою Famicom потім клонувалися китайцями, після чого вони потрапляли на наш ринок, то коробку сірого кольору з внутрішнім відсіком для картриджів у Росії ніхто і ніколи не бачив. І це незважаючи на те, що реліз NES пізніше відбувся і на території цивілізованої Європи.

Опустимо подальший розвиток подій. Зрозуміло, що з часом інтерес до 8-бітної приставки став вщухати, після чого їй на зміну прийшла потужніша Super NES. Але керівники компанії Nintendo бачили, що інтерес до їхніх старих іграшок зберігається. Ба більше, наприкінці 2000-их років він навіть зріс, на тлі такого явища, як ностальгія. Тому деякі ігри перевидавалися у вигляді ремейків. В інші ж дозволялося пограти на Nintendo 3DS або Wii — іноді в оригіналі, а іноді з додаванням 3D-перспективи. Але всім було зрозуміло, що переважна більшість людей використовують для гри у 8-бітні творіння емулятори . Ці програми проникли не тільки на ПК, а й на деякі потужніші консолі. Наприклад, автор цього огляду неодноразово грав у всілякі Super Mario Bros. і Double Dragon на Sony PSP, Sony PS2 і навіть, була справа, на Nokia 3230. Як же боротися з емуляторами, які не приносять Nintendo гроші? Випуском власного емулятора, розміщеного на «залізі» у вигляді старої доброї NES!

Комплект постачання

Як ви дізналися зі вступу, у 80-их роках існували дві версії 8-бітної приставки від Nintendo. У зв’язку з цим і зараз було випущено два пристрої. Famicom Classic Mini заснований на японській версії консолі. Багато жителів нашої країни не відмовилися б від цієї приставки, оскільки зовні вона дуже сильно схожа на Dendy Junior та інші 8-бітові клони, які були дуже популярні в 90-их роках. Але за межі Японії офіційно ця консоль не поставляється. Та воно й на краще, адже вона має в своєму розпорядженні нехай і два, але надто маленькі геймпади — використовувати їх зручно тільки дитині, та й то не кожному.

Друга випущена приставка — це NES Classic Mini . Саме про неї піде мова в цьому огляді. Вона поставляється і в Європу, і в США — відрізняються лише коробки. Слава російському підрозділу Nintendo, в нашій країні придбати новинку можна в числі перших. Принаймні, в торговельній мережі DNS. У США ж спостерігається дефіцит, там деякі люди готові платити на eBay подвоєну ціну — у звичайних же магазинах знайти приставку практично неможливо, настільки швидко її змели з прилавків.

Новинка поставляється в барвистій коробці, на якій зображена консоль і підключений до неї геймпад. Тут же є вказівка про те, що приставка містить 30 попередньо встановлених ігор. Зауважте, немає ні слова про те, що на неї не можна завантажити додаткові ігри. Втім, про це ми поговоримо трохи пізніше.

На задньому боці коробки знаходяться обкладинки і скріншоти 12 ігор. Під ними — список інших завантажених на приставку іграшок. Все оформлено дуже здорово — коробку цікаво розглядати дорогою додому. Схоже, що Nintendo задумувала цей пристрій як подарунковий. І дійсно, дарувати NES Classic Mini можна не обертаючи в якусь іншу упаковку.

Розкривається вся ця справа без використання ножиць. Досить відклеїти шматочок скотчу, як можна дістати весь вміст. Зверху лежить інструкція з експлуатації, написана кількома мовами. Втім, використання цієї приставки настільки інтуїтивно зрозуміле, що ніяка інструкція не потрібна! Не порівняти, наприклад, з екшн-камерою від Sony, де потрібно розбиратися зі значенням деяких піктограм у меню налаштувань.

Крім усіляких паперів (крім інструкції в пакетику лежить код на 300 платинових балів у Nintendo My Club) у коробці можна виявити таке:

  • Саму приставку у вигляді зменшеної NES;
  • HDMI-кабель з наявним на ньому логотипом Nintendo — його довжина становить 1,5 м;
  • Один геймпад (у народі — джойстик);
  • Кабель USB-microUSB без будь-яких маркувань виробника — його довжина становить все ті ж 1,5 м.

Отже, чого ж не вистачає? Мабуть, тільки другого геймпада. На жаль, його доведеться купувати окремо. Із цим, до речі кажучи, можуть виникнути проблеми. У Росії відповідних для цієї приставки джойстиків завезено дуже мало. Не виключено, що доведеться йти на eBay і замовляти геймпад з-за кордону.

Когось може засмутити відсутність блоку живлення. Але виробник попереджає про те, що його немає в комплекті. Тому причепитися до цього рішення неможливо — покупець заздалегідь попереджений. До приставки підходить будь-який зарядний пристрій на 5 В і з силою струму 1 А. Я ж вчинив ще простіше, підключивши USB-кабель до відповідного порту на телевізорі.

Зовнішній вигляд

Складно описати почуття, що виникають під час розкриття коробки. У голові крутиться тільки одна думка: «Так більше не роблять». Дійсно, пристрій є мініатюрною копією справжньої Nintendo Entertainment System . А це означає, що він являє собою шухлядку з гострими кутами, виконану з пластику світло-сірого і темно-сірого кольорів. При цьому пластик не є глянцевим, хоча і матовим його назвати складно — це щось середнє. А тепер згадайте інші електронні пристрої, які нас зараз оточують. Найчастіше вони пофарбовані в чорний колір, що декого вже починає дратувати. Існують гаджети, що мають біле забарвлення. Але інші кольори зустрічаються вкрай рідко. За рахунок цього NES Classic Mini здається, чи що, мультяшною. Коли її витягуєш із коробки — не віриш, що приставка існує в реальному світі. Словом, чудові виникають відчуття, які останнім часом можуть викликати тільки дуже дорогі пристрої, до створення яких доклали руку вмілі дизайнери.

Давайте пройдемося по різних сторонах приставки. Лицьова панель є притулком для світлового індикатора, двох кнопок (Power і Reset) і такої ж кількості роз’ємів для геймпадів. У оригінальної NES у цьому місці знаходиться ще й кришка відсіку для картриджів. Тут же ніякого відсіку немає, відповідно і кришка є декоративною — виступ є, але тягнути за нього безглуздо. Ще одна відмінність від справжньої NES полягає у формі роз’ємів для підключення геймпадів.

На задній панелі розташовуються роз’єми HDMI і microUSB . Цікаво, що HDMI є повнорозмірним, хоча на такій приставці цілком можна було б розмістити його зменшену версію. А ще ззаду є великий напис HDMI, який трохи псує враження. Судячи з усього, його наявність обумовлена ліцензійною угодою щодо використання роз’єму.

На бічних торцях нічого немає. На верхній же частині виділяються тільки вентиляційні отвори. Вони ж присутні і на нижній панелі. Ще тут є гумові ніжки, штрих-код і маса інформації про виріб.

Словом, консоль вийшла симпатичною і мінімалістичною. Що стосується геймпада, то він зовсім не відрізняється від тих джойстиків, які поставлялися разом з NES. Ті самі розміри, таке саме розташування кнопок, таке саме забарвлення… Не можу судити тільки про якість пластику, оскільки оригінальної NES у мене немає, орієнтуюся тільки на фотографії. Змінився тільки дріт. По-перше, його довжина вкоротилася до жалюгідних 75 см. По-друге, на його кінці знаходиться роз’єм, знайомий власникам приставок Wii і Wii U .

Довжина кабелю — це єдина біда геймпада. Доведеться тримати саму приставку неподалік, або придбати в якомусь китайському інтернет-магазині подовжувач. Що стосується використання джойстика, то тут немає жодних претензій. Хрестовина і дві основні кнопки є пластиковими. Start і Select виконані з гуми. Ось і всі органи управління. Прямокутна форма контролера спочатку здається незвичною, але поступово це відчуття випаровується. Не виключено, що проблеми можуть виникнути під час тривалої гри. Але мені здається, що проводити кілька годин поспіль за NES Classic Mini ніхто не буде.

Зверніть увагу, до приставки можна підключити Wii Classic Controller . У такому разі у вас з’явиться окрема кнопка Reset, що служить для виходу в меню консолі.

Інтерфейс

Під час першого запуску консолі вам буде запропоновано вісім мов. Потрібно вибрати російську, після чого можна приступати до гри! На тлі сучасних ігрових систем це дуже сильно дивує. На них спочатку має завантажитися оновлення ПЗ. Потім можуть і ігри не запуститися, так як вони теж спочатку повинні оновитися. Тут же ви максимально швидко переходите до вибору ігор.

Звичайно ж, тут присутні й інші налаштування. Вони дають змогу відключити демо — це коли через кілька хвилин по екрану починає бігати Маріо, самовільно запускаючи якісь ігри. Ще у відповідному розділі є пункти «Автоматичне вимкнення» і «Захист від вигорання». З першим мені все зрозуміло, а від другого я досі в роздумах. Як може згоріти приставка, яка під час роботи майже не нагрівається?

Іншою цікавою можливістю буде вибір режиму відображення картинки. За замовчуванням ставиться 4:3 — таке співвідношення сторін мали всі кінескопні телевізори. Але можна вибрати й оригінальну роздільну здатність — у такому разі зображення буде трохи вужчим. Зазначено, що раніше розробка ігор велася саме з таким нестандартним співвідношенням сторін, ну а телевізори вже розтягували картинку. Але найцікавішим мені здався пункт «Ретро» . Картинка при його виборі виводиться зі співвідношенням сторін 4:3, але при цьому додаються артефакти у вигляді двоколірних горизонтальних смуг. Це привносить у гру відчуття построкової розгортки, яка була в кінескопних телевізорах. Зображення в цьому режимі втрачає свою чіткість, але це викликає додатковий напад ностальгії!

Для порівняння погляньте на один і той самий ігровий момент у всіх трьох режимах:

Саме меню в цій приставці реалізовано дуже просто і барвисто. У верхній частині розташовані іконки всіляких налаштувань. Туди ви будете заходити вкрай рідко. Трохи нижче знаходиться назва виділеної гри. Ну а ще нижче знаходиться рядок з обкладинками всіх ігор, що містяться в пам’яті NES Classic Mini. Вибір потрібної іграшки здійснюється натисканнями клавіш «вправо» і «вліво». Ще трохи нижче всі обкладинки зменшені до такого розміру, щоб вони помістилися на одному екрані. Так ви легко можете зрозуміти, наскільки довго доведеться гортати до, скажімо, Super Mario Bros. 3. Під цією стрічкою з обкладинок розташований рядок із підказками. Тут можна зрозуміти, які команди викликаються натисканнями різних кнопок. Ну а в самому низу екрана розташований логотип NES, розміщений нібито на кришці відсіку для картриджа.

Обкладинка кожної гри тут супроводжується додатковими значками. Один із них свідчить про те, скільки людей можуть грати в цю гру:

  • 1P — підтримується тільки один гравець;
  • 2P білого кольору — підтримуються два гравці, але грати вони будуть по черзі;
  • 2P помаранчевого кольору — дві людини можуть грати разом.

Ну а чотири кружечки означають те, скільки точок призупинення є в пам’яті пристрою. Кожен зафарбований кружечок свідчить про одну точку збереження. Цікаво, що консоль зберігає в собі інформацію про дату релізу гри та її видавця. Тому можна сортувати іграшки не тільки за алфавітом, а й за вищезазначеними параметрами. Хоча мені це бачиться безглуздим, адже тут всього 30 ігор, а не сотня або хоча б півсотні.

Можливості приставки

Головна перевага NES Classic Mini в тому, що вона дає вам змогу пограти в найкоротші моменти відпочинку. Навіть якщо у вас є всього 10 вільних хвилин — вам цього вистачить. Коли якась GTA V тільки завантажилася б, тут за цей час ви вже награєтеся! Запуск ігор відбувається однаково. Ви вмикаєте приставку, натискаючи кнопку Power, обираєте гру, за потреби обираєте точку призупинення, після чого залишається лише натиснути кнопку Start або A. На все це йдуть приблизно 10-15 секунд!

Можливість збереження тут запозичена з традиційних емуляторів. Але візуально вона реалізована набагато краще. Можливість зберегти процес з’являється після того, як ви натиснули на кнопку Reset. У меню, що з’явилося, ви бачите маленький скріншот з вашої останньої гри. Якщо в цей момент натиснути кнопку «Вниз», то ви побачите чотири вікна. Це чотири слоти збереження. Далі залишається лише вибрати будь-який зі слотів і натиснути кнопку A, щоб точка призупинення залишилася в пам’яті пристрою. Або затиснути цю кнопку, якщо в слоті є інше збереження — тоді воно буде витіснене новим.

Виходить, що до кожної гри можна створити до чотирьох точок збереження. Це дуже зручно, якщо гра має нелінійну структуру або ж приставку використовує велика сім’я. Будь-яку точку призупинення можна заблокувати, щоб випадково її не стерти. Єдина незручність такого способу збереження — потрібно тягнутися до приставки для натискання кнопки Reset. У звичайних емуляторах цей процес реалізовано простіше, там можна задіяти спеціальне поєднання клавіш, після чого ігровий процес миттєво зберігається — при цьому ви продовжуєте грати, ні в яке меню вас не викидає. Але зате в NES Classic Mini ви не будете зберігатися кожні 10 секунд, на вас чекає більш чесний ігровий процес. Хоча це не зрівняється з оригінальними NES, Famicom і Dendy, де можливість збереження була присутня лише в дуже і дуже небагатьох картриджах.

Як не дивно, більше ніяких можливостей ця приставка не пропонує. Це вам не мультимедіа-комбайн, яким можна назвати будь-яку сучасну консоль. Але і коштує Nintendo Classic Mini: NES набагато дешевше, ніж PS4, PS3, Xbox One або навіть PS Vita.

Ігри

Як уже було сказано вище, пристрій містить у своїй пам’яті лише 30 ігор. А всього їх було випущено свого часу понад дві тисячі! Тому набір може здатися мізерним. Найменування всіх встановлених іграшок я писати не буду — цей список легко можна знайти на сторінці з коротким описом приставки. Скажу лише, що тут немає «Танчиків» і деяких інших популярних у нашій країні ігор. Але найстрашніше те, що за замовчуванням їх додати ніяк не можна! Підключення до комп’ютера нічого не дасть, потрібний драйвер не встановиться, а внутрішня пам’ять залишиться зашифрованою. Але Nintendo неспроста не пише на коробці, що сюди неможливо завантажити додаткові ігри. Схоже, що в японській компанії розуміли, що хакери обов’язково зламають не особливо складний захист. І справді, через приблизно місяць після релізу NES Classic Mini в мережі з’явилися перші програми, що дають змогу завантажити на приставку звичайнісінькі роми.

На моїй приставці зараз знаходяться приблизно 75 ігор. Наприклад, я додав Contra, Chip `n Dale Rescue Rangers, Flying Hero і багато інших ігор, які я дуже любив у дитинстві. Скажу чесно, я перебуваю зараз у дикому захваті. Гра на емуляторі у мене подібних почуттів ніколи не викликала! До речі, після злому з’явився ще один спосіб виходу в меню — для цього потрібно на короткий проміжок часу одночасно затиснути клавіші «Вниз» і Select. Це зробило використання консолі ще зручнішим, тепер дійсно є привід обзавестися подовжувачем для геймпада.

Підбиття підсумків

Багато людей вважають NES Classic Mini непотрібною ігровою приставкою. Найчастіше такі люди незадоволені вартістю продукту. Але мені здається, що $60 — це цілком прийнятно за такий симпатичний пристрій. Також багато геймерів стверджують, що їм комфортно грати за допомогою емуляторів. Мені ж здається, що Nintendo показала, що розробникам таких програм ще є куди рости. У жодному емуляторі немає такого прекрасного інтерфейсу. До емулятора не вийде підключити справжній геймпад від NES. І я не кажу про те, що для запуску емулятора потрібно ввімкнути відповідний пристрій (наприклад, комп’ютер) і запустити програму. На все це потрібен час. А у випадку з NES Classic Mini грати можна через 10 секунд після натискання на кнопку Power!

Мій висновок однозначний: консоль має право на життя. Ба більше, я із задоволенням купив би SNES Classic Mini, якби така була випущена. І це при тому, що у мене ніколи не було оригінальної SNES . Придбав би я й аналогічний продукт від Sega . Словом, приставка у японців вийшла відмінною! Але є й одне застереження. Якби на консоль не можна було б так легко закинути додаткові ігри — я б покупку не рекомендував у жодному разі. Та й сам би я навряд чи вирішив би розлучитися з відчутною для мене сумою.

Переваги:

  • Моментальне завантаження інтерфейсу;
  • Швидке завантаження ігор;
  • Продумане й інтуїтивно зрозуміле меню;
  • Можливе створення точок збереження;
  • Незвичайний і симпатичний зовнішній вигляд;
  • Наявність HDMI-кабелю в комплекті.

Недоліки:

  • Немає блока живлення;
  • Тільки один геймпад у комплекті;
  • Джойстик має дуже короткий кабель;
  • За замовчуванням завантаження додаткових ігор неможливе.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments