ДомойТехноОгляд системи охолодження Corsair Hydro Series H90

Огляд системи охолодження Corsair Hydro Series H90

Author

Date

Category

Сьогодні всім нам належить дізнатися, що з себе представляє система рідинного охолодження процесора, а робити ми це будемо на прикладі системи водяного охолодження Hydro Series H90 добре відомої компанії Corsair .

Виріб Corsair H90 являє собою готову замкнуту необслуговувану рідинну систему охолодження, що з одного боку добре, а з іншого — ні.

Добре це тим, що користувач, який вирішив модернізувати систему охолодження процесора, легко може це зробити, не заморочуючись із купівлею нарізно трубок, фланців, помпи, рідини для наповнення системи. Заодно, при купівлі замкнутої системи, користувач гарантований як від випадкових протікань рідини, що можуть пошкодити дорогі компоненти системного блока, так і від утворення повітряних пробок, що перешкоджають нормальній циркуляції рідини в системі теплообміну.

Погано ж це тим, що користувач практично позбавляється можливості модернізації встановленої рідинної системи і не може об’єднати в один ланцюг охолодження процесора, відеокарти та інших компонентів, на які можуть бути встановлені водоблоки. Єдиною складовою частиною рідинної системи, що може піддатися модернізації, залишається вентилятор, що обдуває радіатор теплообмінника.

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД УПАКОВКИ

Зробивши необхідний технічний відступ, все ж переходимо до вивчення власне Corsair Hydro Series H90 .

Вона постачається в коробці з відносно тонкого картону, запаяній у прозорий тонкий поліетилен. Як видно на фото, через тонкість картону кути коробки можуть трохи м’ятися, наприклад під час пересилання поштою.

Спереду на коробці зображена система охолодження, також уточнено, що підходить вона як для процесорів Intel, так і AMD. Виробник, фірма Corsair, позиціонує її як високопродуктивну систему охолодження з вентилятором 140 мм.

На одній із бічних сторін шістьма мовами, зокрема й російською, наведені основні технічні дані системи H90 .

Наведемо їх більш читабельно, у межах технічних можливостей сайту ДНС.

До речі, слід згадати, що всі фотографії та скріншоти, опубліковані в цьому огляді, можна подивитися з вищою роздільною здатністю в моєму фотоальбомі Corsair Hydro H90.

ТЕХНІЧНІ ДАНІ

Офіційні технічні дані (із сайту виробника):

Корпуси Corsair серій Carbide 200R, 300R і 400R не заявлені, як сумісні з даною системою охолодження, але в межах цього огляду все ж вдалося встановити H90 у корпус 400R, що і буде показано нижче.

Ззаду коробки наводиться видатна технічна ефективність рідинної системи H90 порівняно з «оригінальним» (боксовим) кулером Intel. Зрозуміло, що H90 ефективніша, але порівняння не дуже коректне, адже ті користувачі, хто ставлять рідинні системи охолодження, зазвичай не користуються боксовими процесорними кулерами. Набагато коректнішим було б порівняння системи Corsair Hydro Series H90 з кількома просунутими кулерами баштової конструкції.

На кришці коробці коротко перераховані плюси даної рідинної системи охолодження:

— конструкція 140 мм вентилятора охолодження для відмінного охолодження за зниженого рівня шуму;

— нове покоління гнучких трубок із мінімальним рівнем випаровування;

— покращений дизайн охолоджувальної пластини та колектора;

— монтажні кронштейни для швидкого і зручного встановлення.

Напевно саме через всі ці інженерні напрацювання і дається виробником гарантія на 5 років, яка в Росії однак перетворюється на 6-місячну.

РОЗПАКУВАННЯ

Усередині картонної коробки знаходиться форма з гофрованого картону, що має доволі грубий вигляд і нагадує матеріалом вітчизняні формочки для яєць, проте вона успішно захищає систему охолодження навіть від несприятливих чинників російського транспортування, даючи трохи м’ятися тільки кутам зовнішньої декоративної упаковки.

У коробці міститься посібник зі швидкого встановлення кількома мовами, включно з російською, а також зібраний водоблок із радіатором, вентилятор 140 мм і комплект кріплення під різні процесорні сокети. Шланги і водоблок вставлені в спеціальний поліетиленовий пакет.

Як видно на фото, термопаста вже нанесена виробником на мідну підошву водоблока з помпою, а щоб унеможливити її випадкове стирання, на водоблок надітий пластиковий захисний ковпачок.

Підключення водяної помпи, розташованої під кожухом водоблока, здійснюється за допомогою 3-х пінового роз’єму, який під’єднується до будь-якого вільного 3-х пінового виводу на материнській платі, призначеному для живлення додаткових вентиляторів.

Радіатор системи охолодження виготовлений з алюмінію і досить легкий, його габарити 140 х 170 х 27 мм.

Штуцери радіатора, на які надіті трубки, нерухомі. Самі трубки виготовлені з доволі м’якого пластику, на дотик схожого на гуму, і легко згинаються.

А ось штуцери на водоблоці зроблені такими, що обертаються, це має полегшити надання водяним трубкам необхідного положення під час установлення в корпус системного блока. У центрі кожуха водоблока білою фарбою нанесено логотип Corsair і він не підсвічується, як у системи Corsair H100i .

До речі, виробник особливо підкреслює, що радіатор системи охолодження має бути встановлений у такому напрямі, щоб трубки були з боку передньої частини корпусу, а вентилятор повинен наганяти холодне повітря ззовні в корпус. Водночас ефективність системи охолодження процесора поліпшується, чого не можна сказати про загальний тепловий режим усередині системного блока.

Підошва водоблока повністю виготовлена з міді.

При цьому повністю відсутнє будь-яке полірування поверхні, хоча вона і рівна. Якщо придивитися (це особливо добре видно на великому фото у фотоальбомі), то на мідну поверхню начебто нанесені концентричні кола вельми невеликої глибини. Не можу сказати точно, наскільки дзеркальна поверхня більш виграшна в тепловіддачі, ніж матова, але сподіватимуся, що теплоінженери Corsair все ж не даремно отримують свою зарплату.

Вентилятор типорозміру 140 мм із безщітковим електродвигуном постійного струму Corsair має 9 лопатей і повинен забезпечувати великий об’єм повітря, що прокачується через себе (94 куб. м за хвилину), із задовільними шумовими характеристиками (рівень шуму становить 35 дБА). Пізніше ми подивимося, чи настільки комфортний рівень шуму.

У цього електродвигуна номінальна частота обертання становить приблизно 1500±10% обертів на хвилину, що загалом не так і багато. Номінальна напруга живлення електродвигуна вентилятора — 12 В, струм споживання 0,4 А. Під’єднується вентилятор до материнської плати або реобаса через 4-х піновий роз’єм, що дає змогу програмно або автоматично змінювати його швидкість обертання.

Корпус вентилятора і лопаті виготовлені з чорної пластмаси, хоча в зовнішньому корпусі є отвори для світлодіодів підсвічування, які в цьому вентиляторі не передбачені. Це зрозуміло, оскільки при використанні чорної пластмаси в них втрачається сенс. Габарити вентилятора 140 мм x 25 мм.

Кріплення для встановлення водоблока на процесор досить повнофункціональні і перекривають весь спектр популярних процесорних сокетів Intel і AMD — AMD AM2, AMD AM3, AMD FM1, AMD FM2, Intel LGA 1150, Intel LGA 1155, Intel LGA 1156, Intel LGA 1366, Intel LGA 2011, Intel LGA 775.

Усе необхідне кріплення точно підраховано, зайвих деталей немає

УСТАНОВКА

Встановлення водоблока Corsair Hydro Series H90 проводилося на комп’ютер з такими основними характеристиками:

Материнська плата: ASRock Z68 Extreme3 Gen3;

Процесор: i7-2600K@4,4 ГГц;

Процесорний кулер: Thermaltake Contac 39;

Оперативна пам’ять: 16 GB Corsair XMS3 1600@1866 МГц;

Відеокарта: GigaByte GeForce GTX 570;

Блок живлення: Corsair TX650M;

Корпус: Corsair Carbide 400R.

У корпусі Corsair Carbide 400R два «рідні» передні кулери раніше замінили на Noctua NF-S12B, задній видувний кулер залишили «рідним», а зверху додали один Thermalright X-Silent 140×140, що працює на видув.

Для початку довелося зняти кулер Thermaltake Contac 39, під ним і було виявлено засохлу за 1,5 року термопасту, яка і призводила в стрес-тесті IntelBurnTestV2 до температури ядер розігнаного до 4,4 ГГц i7-2600K 98 градусів! З’ясувалося це, до речі, тільки в межах підготовки до цього тесту. Раніше Thermaltake Contac 39 поводився досить адекватно і не дуже шумно.

Весь процес встановлення рідинної системи стає зрозумілим під час вивчення «Керівництва зі швидкого встановлення», тому весь процес описувати не будемо. Спочатку у збирача виходить ось такий кріпильний пристрій (на прикладі для процесора Intel i7-2600K із сокетом 1155).

Потім знизу під нього підводиться водоблок, який потім так само, знизу, затискається фіксувальним кільцем, його потрібно зафіксувати на всі 4 засувки.

Далі зі зворотного боку материнської плати встановлюється пластина, що утримує водоблок, в яку потім і рівномірно по черзі вкручуються гвинти. Визначення місцезнаходження цієї пластини зайняло під час встановлення водоблока найбільший час. У малюнку «Керівництва» пластина була точно паралельна металевій пластині під сокетом процесора, а в реальності вона встановилася з перекосом. Також заважали зайві отвори в материнській платі, зроблені для встановлення кулерів під Socket 775. Допомогло вирішенню протягування гвинтів конструкції, що утримує водоблок, з боку встановлення процесора.

Подальше встановлення водоблока на процесор проблем не викликало, гвинти вкручувалися вручну, дуже м’яко, і нарешті водоблок з помпою зайняв призначене для нього місце. Термопасту для чистоти тесту було залишено ту, яку наніс виробник, також не проводилося і шліфування мідної підошви.

Помпа була під’єднана на 3-піновий роз’єм материнської плати, призначений для живлення додаткових корпусних вентиляторів, а кулер був під’єднаний на 4-х піновий роз’єм, що забезпечує регулювання швидкості процесорного вентилятора.

Прийшов час встановити охолоджувальний радіатор і вентилятор. Ставляться вони за принципом сендвіча — зверху корпус системного блока, потім вентилятор, а знизу радіатор. Утримують конструкцію 4 довгі гвинти з шайбами, які закручуються з боку верхньої кришки системного блока.

Незважаючи на те, що корпус Corsair Carbide 400R начебто не підтримує встановлення системи охолодження H90, він має зверху два посадкових місця для встановлення 120 або 140 мм вентиляторів. З одного місця було демонтовано Thermalright X-Silent 140×140, а на його місце було вдало встановлено радіатор системи водяного охолодження. Згідно з рекомендацією виробника, вентилятор був встановлений так, щоб проганяти холодне повітря через радіатор охолодження, тобто всередину корпусу.

Довжини кабелю живлення вентилятора якраз вистачило до потрібного роз’єму на материнській платі, а решті елементів материнської плати, включно з модулями пам’яті, нічого не заважало.

Загалом, усередині системного блока візуально стало набагато просторіше, тому було ухвалено рішення все-таки встановити додатково на видув угору Thermalright X-Silent 140×140, що і було зроблено, трохи відкрутивши з одного боку гвинти, що утримують радіатор «водянки». Потім вони, звичайно, були затягнуті, а конструкція набула такого вигляду:

ТЕСТУВАННЯ

Увімкнення системного блока пройшло штатно, жодного звуку помпи відзначено не було. Насамперед, напевно, тому, що після Thermaltake Contac 39, який працював переважно на доволі тихих обертах, тепер працював солістом один новий вентилятор, що обдуває радіатор. Він один перекривав своїм веселим шумом всі інші вентилятори.

Під Windows було запущено програму ASRock eXtreme Tuner, що дає змогу регулювати швидкість вентиляторів не тільки через БІОС. Навіть на мінімальній напрузі (значення 1 в БІОС), що видається на роз’єм кулера процесора, вентилятор системи H90 видавав приблизно 1000 обертів на хвилину, при цьому вироблений ним рівень шуму став більш-менш комфортним, але тільки не в нічний час, коли цей шум чути і за 7 метрів від системного блока, що стоїть на підлозі, під письмовим столом. При значенні напруги 5 швидкість обертання кулера стає приблизно 1300 обертів на хвилину, а шум зростає, хоча загалом він ще терпимий. У максимальному значенні 10 шум стає вельми пристойним, а швидкість обертання виходить 1550 обертів на хвилину. Шум у цьому режимі видається не тільки самим вентилятором, а й повітрям, що з шаленою швидкістю протікає між елементами радіатора. Хоча вентилятор, яким комплектується система охолодження Corsair Hydro H90, настільки продуктивний, що навіть на мінімальних обертах, підносячи руку до отворів у корпусі, через який йде забір повітря, відчувається ефект розрідження та струмені повітря, що проносяться повз пальці.

Якщо користувач, який встановив цю систему охолодження, ігроман, то шум, який видає вентилятор H90, для нього не є принциповим, і він однаково буде його терпіти або гратиме в навушниках, але тим, хто бажає зробити свій системник не потужнішим, а тихішим, така система охолодження не підійде. Його можна порекомендувати лише для тих, хто хоче саме потужність, а не тишу. Звісно, можна поекспериментувати з іще більшою зміною швидкості вентилятора і навіть встановити інший вентилятор, що має менший шум, але ж іще потрібно, щоб він забезпечував і необхідний об’єм повітря, що прокачується. Можна спробувати застосувати іншу термопасту, відполірувати мідну підошву водоблока. Можливо, це теж буде перевірено надалі. Метою ж даного огляду все-таки є одержання об’єктивної оцінки ефективності кулера і визначення його споживчих характеристик.

Було визначено, що в спокої (частота процесора 1600 МГц) температура розігнаного процесора i7-2600K практично не залежить від того, 1000 або 1500 обертів на хвилину обертається вентилятор, і становить 31-32 градуси, така сама температура була і під час використання баштового кулера Thermaltake Contac 39. Таким чином через БІОС було виставлено мінімальну швидкість 1000 обертів з автоматичним збільшенням швидкості при перевищенні температури процесора 55 градусів Цельсія.

Також було виміряно температуру корпусу процесора з використанням H90 у нерозігнаному стані за різних швидкостей обертання вентилятора. Усі вимірювання проводилися при температурі в приміщенні 23 градуси C.

Результати вимірювань температури корпусу процесора Intel i7-2600K з використанням стрес-тесту IntelBurnTestV2 представлені в діаграмі:

Процесор i7-2600K, розігнаний до 4,8 ГГц у режимі авторозгону материнською платою, під час тестування розсіював приблизно 146 ват теплової потужності, а його ядра максимально нагрівалися до температури 97 градусів, що після кількох циклів розігріву вже трохи спричиняло троттлінг (падіння продуктивності). Якби процесор був розігнаний вручну, з меншим підняттям напруги, то це, можливо, призвело б до більш комфортних умов його роботи.

ПІДСУМКИ:

Рідинна система Corsair Hydro H90 загалом довела свою ефективність і може бути рекомендована до використання всім тим, хто не проти отримати від комп’ютера повну віддачу, але водночас не хоче морочитися зі створенням власної унікальної рідинної системи охолодження. Тим більше, що і доступність компонентів для її створення поки не дуже хороша. У випадку ж з H90 ми отримуємо досить потужну, повністю готову до застосування систему охолодження процесора, що вимагає буквально години для неспішного встановлення. Любителям тиші її теж можна порекомендувати, але під час заміни штатного вентилятора на інший і під час використання процесора в близьких до номінальних режимах, які не потребують максимального відведення тепла. Система охолодження H90 прекрасно справлялася з відведенням тепла від повністю завантаженого i7-2600K, що працює на номінальних частотах, за мінімальних обертів штатного кулера.

ПЛЮСИ:

1. це повністю зібрана система, яка не потребує складних маніпуляцій від користувача;

2. рівень теплорозсіювання достатній для енергоємних процесорів попередніх поколінь;

3. гарна якість виготовлення, відсутність протікання рідини;

4. тиха помпа, яку практично не чути;

5. досить просте встановлення на всі сучасні поширені процесорні сокети.

МІНУСИ:

1. високий рівень шуму від штатного вентилятора

2. відсутність можливості розширювати систему або встановити її для охолодження чипа відеокарти;

3. не дуже велика площа радіатора (вирішено в моделях H100 і H110);

4. невисокий термін гарантії в Росії.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments