ДомойТехно"Раціональність? Ні, не чув!" - огляд шестиядерного процесора Intel Core i7-5930К і...

«Раціональність? Ні, не чув!» — огляд шестиядерного процесора Intel Core i7-5930К і плати ASUS X99-A

Author

Date

Category

Ну ось навіщо ти відкрив цей огляд? Навіщо ти читаєш ці рядки? Адже ти прекрасно розумієш, про що в цьому огляді йтиметься, і знаєш, що такі залізяки ти, найімовірніше, собі ніколи й не купиш. І річ навіть не в тому, що в тебе немає грошей на таке залізо, я не намагаюся тебе якось принизити, дорогий читачу. Зовсім ні. Просто я щиро вірю, що в тобі, шановний читачу, ще залишилася хоч крапля раціоналізму. Тому що в даних комплектуючих, про які йтиметься в цьому огляді — раціоналізму немає.

2011-v3 уві сні та наяву

Дійсно жваво про процесори лінійки Haswell-E світове суспільство почало говорити на початку літа 2013 року. Уже тоді компанія Intel порційно подавала провідним світовим IT-виданням інформацію про те, приблизно яким варто чекати на продукт, і які характеристики він матиме. Уже тоді стало зрозуміло, що з приходом Haswell-E на ринку з’явиться не тільки перший настільний 8-ядерний процесор Intel, а й пам’ять стандарту DDR4. У міру наближення 2014 року зрозумілішими стали не тільки приблизний час анонсу нової лінійки процесорів, а й чіпсет для материнських плат Intel X99.

День Х був призначений на ранок 29 серпня 2014 року, і рівно в цей день світовій громадськості стали доступні три нові процесори: восьмиядерний Intel Core i7-5960X , а також парочка шестиядерних Intel Core i7-5930К і Intel Core i7-5820К .

Старший у лінійці Haswell-E процесор Core i7-5960X за традицією компанії Intel отримав цінник у 999$. Молодші побратими були оцінені більш гуманно — в 583 і 389 доларів відповідно.

Обидва процесори Intel Core i7-5930К і Intel Core i7-5820К за характеристиками, якщо не брати до уваги невеликої різниці в частоті, майже однакові. І багато хто може подумати — буду брати який дешевший. Але різниця між процесорами все ж є, і я поясню, у чому саме.

Річ у тім, що процесор Intel Core i7-5930К має 40 ліній PCI-Express, а Intel Core i7-5820К — всього 28 ліній. Тобто, припустимо, ти реально накопичив грошей, і, уявивши себе мега крутим гравцем, вирішив зібрати SLI або CrossFireX зв’язку з двох відеокарт на базі платформи 2011-v3, то тут ти зіткнешся ось з якою проблемою. Молодший процесор Intel Core i7-5820К, що володіє всього 28 лініями PCI-Express зможе взаємодіяти зі зв’язкою SLI або CrossFireX за схемою х8+х8. У той час як його старший побратим в особі Intel Core i7-5930К з його 40 лініями зможе дати повноцінні х16+х16 для парочки твоїх нібито топових відеокарт. Ти, звичайно, можеш заперечити, мовляв, мені не потрібні 2 і більше відеокарт у систему. Але навіщо тобі тоді взагалі Intel Core i7-5930К? Бери Intel Core i7-5820К і не виїджуйся. Ось картина між вибором цих процесорів приблизно така.

З процесорами більш менш розібралися, тепер розповім про пам’ять і материнські плати. Річ у тім, що якщо попередні процесори Sandy Bridge-E і Ivy Bridge-E на платформі 2011 були сумісні один з одним у плані сокета і платформи загалом, то процесори Haswell-E це вже зовсім інша пісня.

Перша кардинальна зміна, яка геть змінює все — це новий контролер пам’яті стандарту DDR4.

Про один з таких комплектів пам’яті Corsair Vengeance LPX Black Heat CMK16GX4M4A2800C16 я вже писав недавно, тому повторюватися не буду. Скажу лише те, що як тільки платформа 2011-v3 була анонсована, то ціла плеяда виробників відразу викотила на ринок свої рішення у вигляді різних комплектів пам’яті DDR4.

Відповідно нові процесори зажадали і материнські плати на нових чіпсетах. Таким чіпсетом для платформи 2011-v3 став Intel X99. Про одну з материнських плат на базі цього чіпсета я розповім трохи нижче, а поки повернемося до процесорів.

Intel Core i7-5930К власною персоною

Отже, що ми маємо за фактом. А маємо ми шестиядерний процесор з технологією Hyper Threading, що працює на частоті 3500МГц з технологією TurboBoost, що підвищує частоту до 3700МГц. Цей процесор зроблений за 22 нм техпроцесом, має 40 ліній PCI-Express і TDP 140Вт.

Теплорозсіювальна кришка процесора порівняно з 2011-лінійкою стала трохи вищою, пов’язано це з конструктивними особливостями. Але ще однією родзинкою стало те, що в процесорах Haswell-E виробник знову вирішив повернутися до припою замість зруйнованої ким тільки можна було термопасти, тому тут за ефективну і правильну теплопередачу від кристала процесора до кришки і відповідно до кулера можна не турбуватися. Одночасно з цим припій унеможливлює скальпування процесора, тож якщо ти, дорогий читачу, не хочеш потрапити на шалені гроші, до Haswell-E з лезом чи лещатами навіть не підходь.

Кількість контактів стала значно більшою, тепер їх більше ніж 2011 і на нижній частині процесора практично немає порожнього місця. Серед безлічі контактів присутні необов’язкові до використання і зарезервовані компанією Intel, але більшість виробників материнських плат вже використовує їх для більш якісного і стабільного живлення процесора.

Конструктивно сокет 2011-v3 схожий на 2011, але зміни в ньому все ж є.

Основне, що помітить колишній власник материнської плати з сокетом 2011, — це те, що важелі, які фіксують процесор у гнізді, тепер не блокують один одного.

Про що дійсно варто подбати, використовуючи процесори Haswell-E, то це про ефективне охолодження, адже TDP процесора 140Вт, що зовсім немало.

ASUS X99-A для процесорів Haswell-E

Скажу відразу, незважаючи на високу вартість, ця плата є найбюджетнішою серед лінійки ASUS для сокет 2011-v3. Тому чудес і багатої комплектації тут чекати не доводиться.

Упаковка материнської плати виконана з картону і оформлена в основному в чорний колір упереміж з ілюстрацією та інформацією про продукт. На лицьовому боці представлено фото материнської плати і перераховані ключові особливості платформи. А на тильному боці докладно розповідається про фірмові фішки самої плати, включаючи технічні характеристики і коротку схему.

Пам’ятаєте я розповідав трохи вище про вільні контакти сокета 2011-v3, зарезервованого компанією Intel про всяк випадок. Так ось вони самі, зображені графічно у вигідному для маркетологів світлі. Правда чи ні, що використання цих додаткових контактів робить напругу стабільнішою, на 100% я гарантувати не візьмуся і повірю на слово виробникам материнських плат. До речі, у материнських плат ASUS ця особливість отримала свою фірмову назву — Exclusive ASUS O.C. Socket . Хоча нічого ексклюзивного в цьому немає, подібний трюк вже можна зустріти в багатьох платах на платформі 2011-v3.

Комплект поставки плати ASUS X99-A під стать її вартості:

1) Посібник користувача;

2) Диск із драйверами і ПЗ;

3) Заглушка на задню панель роз’ємів;

4) Місток SLI для двох відеокарт;

5) Чотири SATA кабелі;

7) Наклейка ASUS X Perfomance O.C. Adrenaline.

ASUS X99-A являє собою повноцінну плату АТХ формату. Її розміри 305х244 мм і кріпиться вона в корпус системного блока на 9 гвинтів.

Принципова детальна схема з розшифровкою цифрових позначень наведена нижче.

Компонування плати ASUS X99-A цілком стандартне для рішень подібного рівня. Усе знаходиться на звичних місцях і ніщо не виділяється із загальної будови. Традиційно для ASUS тут використана друкована плата чорного кольору, на якій дуже вдало гармоніюють радіатори охолодження білого кольору.

Роз’єм для процесора 2011-v3, так само як і самі процесори, оснащений захистом від дурня. Тобто у вас не вийде поставити на цю плату процесор сокета 2011, або навпаки, поставити процесор 2011-v3 в плату попереднього покоління. Щоб уникнути цього, на процесорах виїмки зроблені в іншому місці, як і вушка на сокеті материнської плати.

Задня панель плати має такий набір роз’ємів:

Чотири роз’єми USB 2.0;

Шість роз’ємів USB 3.0;

Порт Gigabit LAN RJ45;

П’ять аудіороз’ємів 3.5 jack і один S/PDIF;

Кнопка оновлення BIOS.

ASUS X99-А має вісім роз’ємів пам’яті DDR4. Для того, щоб розібратися, як правильно встановлювати пам’ять залежно від кількості планок, у посібнику користувача наведено докладну схему щодо можливих варіацій встановлення. Максимальний обсяг, який підтримує ASUS X99-А, становить 64Гб.

Основне живлення на плату заводиться через 24-пін конектор, а додаткове живлення процесора підведено за допомогою конектора 8-пін.

За живлення процесора відповідає мікросхема цифрового керування Digi+ VRM.

19-пінова колодка USB 3.0 для виведення на передню панель корпусу розташована біля слотів оперативної пам’яті.

ASUS X99-А має чотири слоти PCI Express x16 і два PCI Express 2.0 x1. Але при цьому тільки 1-й і 3-й слоти PCI Express x16 можуть працювати на повній швидкості в разі встановлення двох відеокарт.

За звукову складову плати тут відповідає HDA-кодек Realtek ALC1150 , прикритий металевим кожухом із написом Crystal Sound 2 .

Усі елементи, що відповідають за звук на материнській платі ASUS X99-A, ізольовані від можливих перешкод.

На торцевій частині плати знайшли своє місце десять роз’ємів SATA 6 Гбіт/с і один роз’єм SATA Express.

А в нижній частині ASUS X99-A притулився роз’єм типу М.2, який тут підтримує встановлення PCIe-накопичувачів типорозміру 2242/2260/2280/22110.

UEFI BIOS плати ASUS X99-A, незважаючи на бюджетне її оснащення, буквально рясніє безліччю налаштувань. Присутні два режими відображення: EZ-Mode і Advanced Mode .

На вибір користувача доступно 9 мов, включно з російською.

Я не хочу вас перевантажувати достатком налаштувань цієї материнської плати, але одну фішку у вкладці Tool все ж покажу. Річ у тім, що тут можна крім того, що побачити, в якому слоті пристрій якого типу встановлено, так ще й задати режим його роботи вручну.

Тестова конфігурація

1) пам’ять Corsair Vengeance LPX CMK16GX4M4A2800C16;

2) процесор Intel Core i7-5930K OEM;

3) материнська плата ASUS X99-A;

4) кулер Thermalright Silver Arrow SB-E;

5) блок живлення Corsair AX1200i;

6) відеокарта MSI GeForce GTX 970 Gaming 4G;

7) SSD Silicon Power V70 240Gb;

8) жорсткий диск Western Digital WD30EZRX;

9) корпус Corsair Air 540.

Intel Core i7-5930K — розгін, температура і продуктивність

Як я вже згадував, цей процесор за допомогою технології TurboBoost збільшує свою частоту до 3700МГц при навантаженні. Робоча напруга в номінальному режимі роботи для процесора склала 1,126 В. Діагностична утиліта CPU-Z упізнала обладнання вірно. Перед тестуванням біос материнської плати був оновлений на останню доступну версію.

А ось із розгоном Intel Core i7-5930K на материнській платі ASUS X99-A якось відразу не склалося. З відключеною технологією Hyper Threading процесор був не проти стартувати на частотах 4200-4400Мгц, але працювати стабільно з увімкненою Hyper Threading побажав лише на частоті 4000МГц. При цьому робочу напругу на процесор було збільшено до 1,199 В.

At the same time, the temperature mode increased insignificantly. If in nominal mode the temperature of the hottest core was kept at 63 degrees Celsius.

. then after a slight overclocking of the processor the maximum was registered only at 70 degrees Celsius — both by RealTemp program and Aida64.

I’ll say at once, having purchased a processor worth 45 thousand rubles to overclock it by 300MHz and expect a great effect from it — it’s not a thankful occupation. That’s why overclocking still needs to be sorted out, perhaps it’s a matter of an unlucky processor or a capricious budget motherboard. That’s why so far the performance of Intel Core i7-5930K processor has been evaluated at nominal operation mode and without overclocking RAM.

Test results:

Aida64 GPGPU Benchmark

LuxMark Sala 2.0

Heaven Benchmark 4.0

3D Mark FireStrike

3D Mark FireStrike Extreme

Для того щоб зрозуміти, наскільки ваш процесор швидший або повільніший за протестований Intel Core i7-5930K, можна завантажити будь-який тестовий пакет (за винятком Heaven Benchmark і 3D Mark13), провести цей тест у себе, і зіставити результати. Що стосується мого порівняння з процесором Intel Core i7-4790K на платформі LGA1150, то я вже проводив подібне порівняння, коли розповідав про оперативну пам’ять Corsair Vengeance LPX Black Heat CMK16GX4M4A2800C16, тому не повторюватимуся.

Висновок

Як ти пам’ятаєш, дорогий читачу, цей огляд я почав із розмови про раціональність. Так ось, продуктивність шестиядерного процесора Intel Core i7-5930K висока, але не настільки, щоб бігти за «процесором+материнською платою+пам’яттю DDR4» до магазинів просто зараз, бо вартість такого самого комплекту на LGA1150 буде щонайменше удвічі дешевшою, а продуктивність не набагато нижчою.

Інше питання, якщо продуктивність, яку видає Intel Core i7-5930K, потрібна вже тут і зараз, і ти не терпиш компромісів. Також купівля платформи 2011-v3 разом із процесором Intel Core i7-5930K має сенс, якщо ставиться мета зібрати крутий ігровий комп’ютер із парою топових відеокарт. І це для чого можна купити 2011-v3 платформу просто зараз — це, мабуть, заради уявних понтів. А це вже ніяк не раціонально.

На цьому у мене по процесору Intel Core i7-5930K все. Спасибі що прочитали цей огляд, окреме спасибі адміністрації за можливість розміщення цього матеріалу в Клубі Експертів.

Плюси Intel Core i7-5930K:

— шість фізичних ядер, 12 обчислювальних потоків;

— припій під кришкою;

— 40 ліній PCI-Express.

Мінуси Intel Core i7-5930K:

— при поточному курсі долара надзвичайно дорогий;

— примхливий у розгоні з увімкненим НТ;

— продуктивність не відповідає ціні;

— вимагає дорогу материнську плату й оперативну пам’ять.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments