У сучасному світі при слові «фільтр» у контексті фотографії люди найчастіше згадують ефекти кольорокорекції, які застосовують до зображень у різних соцмережах і мобільних додатках для обробки. У цій статті ми поговоримо про фільтри для об’єктивів фото- і відеокамер, ефект яких практично неможливо повторити в процесі обробки матеріалу в редакторах. ND і CPL фільтри бажано мати в арсеналі кожному фотографу і відеографу. Давайте розберемося, що це таке і навіщо вони потрібні.
Де корисні ND-фільтри і робота з ними
Neutral Density Filter — фільтр нейтральної щільності — зменшує кількість світла, що потрапляє на сенсор вашої камери. Уявіть собі сонцезахисні окуляри. Принцип дії той самий.
Звісно, можна заперечити, що кількість світла, яке потрапляє в камеру, можна контролювати діафрагмою і витримкою, але існує низка технічних і творчих ситуацій, коли цих способів контролю не вистачає. Найчастішими приводами для використання ND-фільтрів є:
- Необхідність при яскравому освітленні створити ефект розмиття в кадрі за допомогою довгої витримки.
- Необхідність у малій глибині різкості для художнього розмиття фону; для цього необхідно відкрити діафрагму, що збільшить кількість світла, що проходить.
- Зйомка відео при яскравому освітленні.
Припустимо, ви хочете у своїй фотографії передати відчуття течії річки або руху хмар. При використанні коротких витягів об’єкти ніби заморожуються в кадрі, тому для створення ефекту руху необхідні довгі витримки. Однак під час зйомки в сонячний день навіть за максимально закритої діафрагми довгі витримки призводять до пересвітлення в кадрі. У цьому випадку вам допоможе ND-фільтр, який «затемнить» кадр.
Ще одним прикладом використання ND-фільтрів є досягнення творчого ефекту руху людей у кадрі. Ви напевно бачили ці кадри, де люди, які йдуть вулицею, розмиті. Знову ж таки для цього потрібна довга витримка, яка в яскравий день може призвести до пересвітлення в кадрі.
Ба більше, використавши досить довгу витримку, ви теоретично взагалі зможете зняти порожню вулицю, навіть за наявності людей, що йдуть на ній. Згадайте фотографії пам’яток. Якщо ви приїдете в туристичне місце і спробуєте повторити фотографію з листівки, то вам заважатимуть туристи, які ходять там навколо. Однак якщо ви встановите камеру на штатив, а ваша витримка буде досить довгою, то люди в кадрі розмиються настільки, що ви отримаєте чисту фотографію пам’ятки. Звісно, цей спосіб працює не завжди і сильно залежить від погодних умов, яскравості фону та швидкості руху людей.
ND-фільтр також можна успішно використовувати і в портретній зйомці. Припустимо, ви вирішили провести фотосесію в яскравий сонячний день. Навіть за витримки в 1/4000 вам для отримання нормальної експозиції, можливо, доведеться досить сильно закрити діафрагму, що призведе до збільшення зони різкості. Але тоді пропаде всіма улюблене боке. Та й сильно закрита діафрагма проявить весь пил на вашій матриці. Тут може допомогти ND-фільтр, який дасть вам змогу знімати на відкритій діафрагмі і домогтися художнього розмиття фону навіть за сильного освітлення.
Якщо у фотографії ND-фільтри можуть ставати в нагоді від випадку до випадку, то у відеозйомці це обов’язковий атрибут у комплекті відеографа. Існує правило, що для отримання кіношної плавності руху в кадрі під час зйомки відео число значення витримки повинно бути вдвічі більшим за частоту кадрів. Тобто під час зйомки 25 кадрів за секунду витримка становить 1/50с. Це досить довга витримка, яка під час зйомки з достатньою кількістю світла призведе до пересвітлення в кадрі. Уникнути цього знову ж таки допоможуть ND-фільтри. Замість того щоб жертвувати плавністю руху в кадрі, оператор може просто підібрати відповідний ND-фільтр.
Але є і менш очевидні варіанти використання фільтрів. Наприклад, ви займаєтеся стробізмом (зйомкою на вулиці з використанням спалахів), але ваше обладнання не підтримує надшвидку синхронізацію. У цьому разі ваша витримка не може бути коротшою за 1/160-1/250с, і зайве сонячне світло псує кадр. Ще одним варіантом нестандартних зйомок, де може стати в пригоді ND-фільтр, може бути зйомка фризлайта (малювання світлом), коли вам необхідне додаткове затемнення, щоб відсікти паразитне світло.
Також існують градієнтні ND-фільтри, які дають змогу затемнити тільки частину кадру. Це може бути корисно, наприклад, для зйомки пейзажу за яскравого сонця, щоб без використання брекетингу отримати промальовані деталі в тінях завдяки витримці та непересвічене небо завдяки використанню градієнтного затемнювального фільтра.
Під час використання ND-фільтрів слід врахувати кілька моментів. Вам обов’язково потрібен штатив, оскільки зйомка на довгих витримках, навіть якщо ви щодня тренуєте руки в спортзалі, неможлива. Крім того, оскільки на сенсор камери потраплятиме дуже мало світла, то автофокус камери може не впоратися зі своїми обов’язками, і фокусуватися, можливо, треба буде вручну. Якщо при цьому ваша камера має імітацію експозиції, то ви бачитимете на екранчику попередній результат, якщо ж ні, то для виставлення композиції та фокусу потрібно попередньо задерти ІСО, зробити потрібні налаштування, а потім повернути ІСО до низьких значень.
Під час обробки фотографій слід звернути увагу, що фільтри поганої якості, хоч і заявлені як нейтральні, можуть впливати на кольори вашого матеріалу, а також знижувати різкість і контрастність картинки.
Які бувають ND-фільтри і як вибрати
Під час вибору ND-фільтра слід враховувати такі параметри:
- Діаметр різьби кріплення.
- Ступінь затемнення.
- Наявність водо- і пиловідштовхувального покриття.
- Товщина.
- Наявність зовнішньої різьби під інші фільтри.
З діаметром все просто. Перед передньою лінзою вашого об’єктива є різьба, куди вкручується фільтр, а її діаметр відповідає діаметру передньої лінзи вашого об’єктива. Він вказаний як на самому об’єктиві, так і на кришечці передньої лінзи. Існують адаптери, що дають змогу кріпити фільтри більшого діаметра до об’єктивів меншого. У зворотний бік це, природно, не працює.
Ступінь затемнення позначається числом після букв ND і вказує у скільки разів менше світла пропускає фільтр. Наприклад, ND4 пропускає 1/4 або 25 % світла. Слід звернути увагу, що цифра означає саме у скільки разів менше світла буде проходити, а не кількість стопів експозиції. Тобто при одягненому фільтрі ND4 кадр буде темнішим на два стопи експозиції.
При цьому фільтри нейтральної густини бувають трьох видів: фільтри постійної густини, фільтри змінної густини та затемнювальні градієнтні фільтри. Фільтри постійної щільності затемнюють кадр по всій площі.
Фільтри змінної площі складаються з двох частин: фіксованої частини, що кріпиться на об’єктив, і зовнішнього кільця, поворотом якого регулюється ступінь затемнення. Такий фільтр дає більшу гнучкість і дає змогу замінити набір різних фільтрів одним. Однак слід врахувати два моменти. По-перше, поворотне кільце досить легко зрушити під час фокусування, під час переміщення камери в іншу локацію, під час зміни ракурсу. Під час зйомки фотографії це не настільки критично, однак, під час зйомки відео це може додати багато проблем на етапі монтажу. По-друге, слід врахувати, що недорогі фільтри змінної щільності можуть псувати кольори, а також мають нерівномірний ступінь затемнення на крайніх темних значеннях. Досить часто на крайніх значеннях можна побачити, що або кути фотографії темніші за центр, або взагалі в середині кадру формується хрестоподібне затемнення. Фільтри ж, які позбавлені цих недоліків, мають доволі високу ціну.
Ну і нарешті, є градієнтні затемнювальні фільтри, про які ми згадували в попередньому розділі, які допоможуть затемнити лише частину вашого кадру.
Пило- та водовідштовхувальне покриття фільтра доволі корисне під час зйомки на вулиці, адже допоможе уникнути появи плям на ваших фотографіях або відео від крапельок вологи або вуличного пилу, що потрапили на об’єктив.
Товщина фільтра впливає на якість зображення: товстіші фільтри можуть знижувати контрастність і різкість. Занадто товстий фільтр також може призвести до віньєтування кадру, особливо на широких кутах.
Наявність власної різьби корисна, якщо ви плануєте поверх одного ND-фільтра накрутити ще один. Наприклад, у вас є кілька фільтрів постійної щільності, і ви хочете накрутити кілька один за одним для досягнення потрібного ступеня затемнення. Або поверх ND-фільтра ви хочете використовувати поляризаційний фільтр.
Що таке CPL-фільтр і навіщо він потрібен
Circular Polarizing Filter — круговий поляризаційний фільтр — служить, як випливає з назви, для відсікання поляризованого світла. Він являє собою дві скляні пластинки, між якими міститься поляризуюча плівка та оптичний компенсатор. При цьому задня пластинка має різьблення для кріплення до об’єктива, а зовнішня може повертатися щодо неї. Не вдаючись у складну фізику, скажемо, що цей фільтр дає змогу позбутися зайвих віддзеркалень і відблисків. При цьому ефект, який дає поляризаційний фільтр, дуже складно повторити в програмах обробки фотографій і відео. Розглянемо приклади, коли може знадобитися полярик, і як з ним працювати.
У рекламі своїх поляризаційних фільтрів компанія Hoya якось використала фотографію дівчини, яка сидить у кафе. У ній показується, що під час зйомки з вулиці без використання фільтра видно лише відображення вулиці у вітрині кафе, а ось із фільтром можна побачити все, що за склом, і насамперед — стрункі ноги дівчини.
Дійсно, найбільш видимий ефект від полярика досягається під час зйомки через скло або зйомку води. Він дає змогу прибрати великий відсоток відображень у цих поверхнях. І, наприклад, під час зйомки неглибокої водойми, стане можливо побачити не відображення неба на водній поверхні, а все, що відбувається на дні. Також це може бути корисно, якщо, наприклад, під час портретної зйомки людини на тлі чогось відбивного, ви хочете сильніше відокремити модель від фону, щоб увага в кадрі зосереджувалася на ній.
Під час зйомки пейзажів CPL-фільтр необхідний для отримання більш натуральних і насичених кольорів на фотографії. Під час зйомки без фільтра в сонячний день небо виявляється «засвіченим» світлом, відбитим від землі і крапельок вологи, що висять у повітрі, і внаслідок цього втрачає насиченість. Зелень же, своєю чергою, засвічується світлом сонця і також стає невиразною. Поляризаційний фільтр дає змогу прибрати ці віддзеркалення й отримати насичене блакитне небо та зелене листя і траву. Заодно прибереться певний «серпанок», що висить у повітрі через відбите від різних поверхонь світло, внаслідок чого підвищиться контраст фотографії.
Під час комерційної предметної зйомки CPL-фільтр дасть змогу прибрати зайві відображення з поверхні предмета, точніше передавши його колір і фактуру. Слід зазначити, що полярик гірше справляється з відбитками від металевих поверхонь, ніж з відбитками від інших матеріалів. Але все одно під час зйомки тих самих автомобілів на вулиці для збереження кольору машини краще використовувати поляризаційний фільтр, щоб прибрати відображення неба, якщо тільки це не передбачено технічним завданням. Також не зайвим полярик буде під час інтер’єрної зйомки, щоб прибрати зайві відблиски з поверхонь.
Існує думка, що поляризаційний фільтр не можна використовувати в портретній зйомці людей, оскільки, прибираючи відблиски зі шкіри, він позбавляє фотографію об’єму і жвавості. У цьому є частка правди, оскільки контраст у шкірі дійсно знижується, однак при цьому зникає і зайвий блиск, що виникає через відблиски світла на вологій шкірі. Що з цього гірше, вирішувати виключно вам.
Найкращого ефекту при використанні CPL-фільтра можна досягти, коли вісь поляризації фільтра розташована під 90 градусів відносно джерела освітлення. Тому закріпивши фільтр на об’єктиві та виставивши композицію і фокус, треба обертати зовнішнє кільце полярика до досягнення потрібного ефекту, дивлячись у видошукач або на екран камери. При цьому майте на увазі, що якщо ви надалі змінюватимете фокусування об’єктива або фокусну відстань зум-об’єктива, і при цьому конструкція вашого «скла» така, що при цьому обертається передня лінза, то враховуйте, що і прикріплений до неї полярик змінить свій кут.
У продажу можна зустріти фіксовані лінійні поляризаційні фільтри, що позначаються як просто PL або L-PL. У них зовнішня пластинка не обертається щодо задньої, а має фіксований кут поляризації. Вважається, що це застаріла конструкція, яку використовували під час роботи з плівковими камерами, бо фазовий автофокус цифрових камер вимагає обов’язкової наявності оптичного компенсатора, який так само дає змогу обертати зовнішню пластинку. Але і вони не марні в наш час.
За наявності зовнішнього різьблення на вашому CPL-фільтрі ви можете поверх нього накрутити лінійний полярик з іншим кутом поляризації, щоб прибрати ті відблиски і віддзеркалення, з якими не впорався перший фільтр. При цьому навпаки дана конструкція працювати не буде, оскільки якщо круговий фільтр буде накручений поверх фіксованого лінійного, то ближній до об’єктива фільтр не буде давати ніякого ефекту. Або ви можете використовувати кілька фіксованих лінійних фільтрів, накручених один над одним для досягнення потрібного ефекту.
Також слід врахувати, що поляризаційний фільтр залежно від своєї якості затемнює (як і ND-фільтр) експозицію на 1-2 стопи, тобто зменшує кількість світла, що проходить, у 2-4 рази. Враховуйте це під час налаштування параметрів експозиції.
Крім того, поляризаційний фільтр через принцип роботи не дружить із ширококутними об’єктивами. На кутах ширше 24-28мм поляризаційний фільтр може призвести до певної «зворотної» віньєтки, коли ефект від фільтра буде видно тільки в центрі кадру, а по краях небо буде світлішим, ніж у центрі.
CPL-фільтр також не годиться для зйомки панорам, оскільки під час кожного повороту камери змінюватиметься і кут фільтра щодо джерела освітлення. Намагаючись підкрутити фільтр вручну на кожному кадрі з великою часткою ймовірності можна помилитися. У результаті буде серія кадрів з різним ефектом поляризації, кольором неба тощо, що створить величезні складнощі під час склеювання.
Полярик також не підходить для зйомок відео з проводками, оскільки в кадрі постійно змінюватиметься ступінь ефекту. Винятком є зйомка в момент, коли сонце в зеніті, а проводка виключно горизонтальна, оскільки в цьому разі сонце буде завжди під 90 градусів до об’єктива. Також полярик не дає практично ніякого ефекту під час зйомки в похмуру погоду або в умовах м’якого розсіяного світла, оскільки в цьому разі немає спрямованого світлового потоку.
Як вибрати CPL-фільтр
Усе що справедливо для ND-фільтра в розділі вище щодо діаметра, товщини, наявності різьблення і покриття справедливо і для CPL-фільтра.
Відмінність полягає в характеристиці, що відображає кількість світла — так званому просвітленні. Найчастіше виробник просто пише «високий ступінь просвітлення», тому тут краще почитати огляди на конкретний фільтр, якщо вони є. Іноді, але дуже рідко, вказують у відсотках, скільки світла пропускає фільтр. Відповідно, чим вищий ступінь просвітлення, тим більше світла пропускає фільтр, і тим менше він впливає на експозицію, різкість і баланс білого.
Поляризаційний фільтр досить дорогий аксесуар, проте економити на ньому не варто. Дешевий фільтр здатен принести більше шкоди ніж користі. До недоліків недорогих фільтрів належать: зміна балансу білого фотографії, зниження різкості кадру, зниження загальної насиченості кольорів.
Нестандартні ND і CPL фільтри
Для екшн-камер, об’єктивів смартфонів і камер дронів у продажу можна зустріти фільтри, які поєднують у собі функції і ND, і PL фільтра. Зазвичай подібні багатофункціональні фільтри доволі дорогі і виконують обидві функції не на 100 %. Однак це необхідний компроміс у зв’язку з обмеженнями за вагою і розміром.
Крім простих поляризуючих фільтрів, існують фільтри, що змінюють колір відбитого світла. Наприклад, фільтр Cokin 173 Varicolor Blue/Yellow може змінити колір блакитного неба, що відбивається у воді, на жовтий. Це дасть досить дивний сюрреалістичний результат.
Крім звичних круглих фільтрів, які накручуються на об’єктив, існують квадратні світлові фільтри. Для них потрібен спеціальний тримач із кільцем-адаптером під діаметр вашого об’єктива. Це дає змогу використовувати один і той самий фільтр для об’єктивів різного діаметра, просто змінюючи кільце-адаптер. З недоліків слід зазначити, що моделей квадратних фільтрів набагато менше, немає змінних ND-фільтрів, і далеко не всі кріплення дають змогу цей квадратний фільтр обертати, що дуже актуально під час використання поляризаційного фільтра.
Для ND-фільтрів також є ще одне цікаве конструктивне рішення. Інженери-фототехніки подумали, що якщо він просто зменшує кількість світла, що потрапляє на матрицю, то чому б не позбутися всіх цих проблем з діаметром об’єктива, віньєтуванням і кріпленням і просто не помістити фільтр між об’єктивом і матрицею. Такі рішення дійсно є. Наприклад, у Fujifilm X-T3 в байонеті є відсік для встановлення світлофільтра перед матрицею. А в компанії Nikon є об’єктив NIKKOR Z 14-24mm з відсіком для світлофільтру біля задньої лінзи, де кріплення до камери. Крім того, існують кільця-адаптери байонета з відсіком для фільтрів.
Як ви бачите, навіть всього в двох простих фільтрах є величезна кількість варіантів вибору і методів використання. При цьому, як згадувалося на початку статті, повторити ефекти, які дають ці фільтри, практично неможливо під час оброблення у фоторедакторах. Це робить ND і CPL-фільтри незамінними помічниками фотографа і відеографа чи то зйомка пейзажу, інтер’єру, чи то портрета.