Warhammer 40000 — один із найвідоміших і найдосконаліших сеттінгів на світі. Величезна франшиза, до якої входять сотні книжок, ігор і настолок. Ви точно щось чули про неї, але можливо не знаєте, що це взагалі таке. Спеціально на такий випадок ми склали короткий гайд про Warhammer 40000: як і звідки він з’явився, у чому його суть і що відбувається у всесвіті вічної війни.
Що таке Warhammer і звідки він узявся
Всесвіт Warhammer 40000 (скорочено WH40K) — один із найпопулярніших фантастичних сеттінгів, який з року в рік дедалі активніше пробивається в масову культуру. За ним створюють відеоігри, пишуть книжки, придумують нові настільні ігри, а останнім часом «Молот війни» шукає шлях у кіноіндустрію. У любові до пластикових мініатюр зізнаються навіть голлівудські актори на кшталт Генрі Кавілла, який уже підписав угоду з Amazon щодо роботи над проєктами за франшизою Warhammer.
Свій шлях WH40K почав із настільного однойменного варгейму, який розробила і видала британська компанія Games Workshop. Варгейми — це битви загонів або цілих армій мініатюр на полі бою (ігровому столі), де всі дії та удари відбуваються за допомогою кидків різноманітних кубиків і за правилами зі спеціальних книг. У WH40K з цього приводу — цілі масивні кодекси, що містять загальні правила гри, правила поведінки фракцій і окремих юнітів. Також саме через кодекси передається історія, лор як внутрішньоігрових персонажів, так і самого світу War hammer.
Спочатку головною грою Games Workshop була не циклопічна космоопера, а настільна Warhammer Fantasy Battles, чиї перші версії правил були придумані у 80-х роках і пройшли через вісім різних версій за наступні 30 років існування. WH40K став відгалуженням, яке спочатку створювали радше заради експерименту, випустивши в 1987 році першу редакцію правил — Warhammer 40,000: Rogue Trader. Чіткого плану розвитку всесвіту вічної війни не було, проте в процесі виробництва «лицарі в космосі» стали обростати новими мініатюрами, ідеями, історією (або ж «беком», від англійського background). Незабаром WH40K стала популярнішою за свого фентезі-предка, підтримку якого закрили 2015 року.
У настільній WH40K ви виставляєте проти одного або більше гравців свій загін мініатюр-воїнів. Це можуть бути звичайні піхотинці, танки, авіація, артилерія, надлюди, космічні чарівники і монстри всіх можливих видів. Розмір вашого війська обмежений лише обумовленою заздалегідь кількістю очок ліміту армії і вашим реальним бюджетом: мініатюри Games Workshop славляться своєю дорожнечею. Тим більше куплених солдатів потрібно ще склеїти і пофарбувати, на що теж піде частина ваших грошей.
Якщо ви домовилися про невеликий «скірмиш», то і бій буде між скромними ударними загонами. Вирішили зіграти масштабну битву на тисячі очок — тоді на столі зійдуться цілі легіони з технікою і гігантськими чудовиськами.
Warhammer — це продукт культури 80-х. Він поєднує в собі ідеї «Дюни» Френка Герберта, дизайни Ганса Гігера, жорстокість романів про «Конана Варвара» і десятки оммажів до інших творів і сеттінгів аж до «Гри Престолів» і класичних міфів. Сили демонів Хаосу та їхні прислужники схожі на ожилі обкладинки рок-альбомів, веселих орків списано з британських фанатів футболу зі своєю любов’ю побитися і незрозумілою промовою з «кокні»-акцентом. А ельдар, стародавня раса мудрих інопланетян, своїм дизайном нагадує суміш Хижака з однойменного фільму та ідей нео-футуризму з обтічними формами і чистими світлими кольорами.
WH40K — такий собі капусник найкрутіших ідей у жанрі наукової фантастики. Тут і надлюди в броньованих скафандрах, і інопланетний рій жуків, і різні мутанти, і демони з іншого виміру, і навіть техно-скелети із забутих гробниць. Warhammer як світ цікавий тим, що він настільки величезний і всеосяжний, що не знайти щось собі до смаку в ньому неможливо. Занадто багато в ньому ідей, які органічно виглядають як єдиний твір завдяки талановитій роботі письменників і художників.
Що за боги Хаосу
Ключовий елемент бека як Warhammer Fantasy Battles, так і WH40k — це боги Хаосу. У космічній версії сеттингу чималу роль відіграє варп — нематеріальний вимір, зосередження емоцій і психічної енергії істот у реальному світі. Завдяки переміщенням крізь варп космічні кораблі можуть долати відстані в сто разів більші, ніж за умови використання надсвітлових двигунів. Однак із варпа постійно лізуть незліченні орди демонів, спокушаючи розум смертних і знищуючи цілі світи.
Роблять це вони на славу чотирьох своїх богів: Кхорна, Тзінча, Слаанеш і Нургла.
Кхорн — бог крові, жорстокості та люті. Також відомий як Кривавий бог, Покровитель Люті та Збирач Черепів. Роги, шипи, червоні кольори, величезні сокири, класичний «пекельний» стиль. «Кров для бога крові, черепа для трону черепів» — знамените гасло всіх прихильників місцевого владики війни і насильства. Його храм — це поле битви, усіяне трупами і залишками повалених ворогів. Його апостоли — збожеволілі від злоби берсерки і безжальні вбивці. Священний символ Кхорна — цифра вісім.
Тзінч — бог Хаосу, що уособлює жагу до змін і змін. Змінювач Шляхів, Великий Змовник, Архітектор Доль. Його зброя — ілюзії, хитрощі, багатоступінчасті плани та інтриги. Його символи — синій колір, очі та птахи. Наймайстерніший у магії бог.
Слаанеш — двостатевий бог задоволень, пристрасті, бажання. Серед ельдар він відомий як «Той-Кто-Жадає». Однаково привабливий для жінок і чоловіків, він маніпулює пристрастями і таємними бажаннями смертних. Гедонізм, самолюбство, прагнення до краси і задоволення своїх пристрастей — ось головні риси віри в Слаанеш. Його послідовники носять найкрасивіший одяг на піку моди, в основному фіолетових кольорів.
Нургл, або ж «дідусь Нургл» — бог хвороб, виразок і відчаю. Він протегує епідеміям, розкладанню, але при цьому — переродженню і безсмертю. Його слуги хоч і виглядають найогидніше у світі, зате мають регенерацію і міцне здоров’я, яке дозволяє їм переживати будь-який штам чуми. Символи Нургла — зайві пащі, нариви на шкірі, зелені кольори.
Нехай боги Хаосу і виступають умовними антагоністами сеттингу, однозначно злими їх назвати не можна. Наприклад, Кхорн жорстокий, але заохочує хоробрість і силу. Слаанеш — не тільки бог збочень і спокуси, а й насолоди та задоволення. Вони — монети з двома сторонами, хоча й роблять усе виключно заради власних цілей. Долі смертних їх не хвилюють.
Якісь раси поклоняються цим богам, а інші вважають віру в них найстрашнішою єрессю. У кожного з богів є своя армія унікальних монстрів, а також окремі легіони занепалого космодесанту, який проміняв людство на блага владик з варпа.
Історія світу Warhammer 40000
Бек WH40K займає більш ніж 40 000 років історії, тому охопити його в повному обсязі не вийде, навіть якщо дуже сильно скорочувати кожну подію. Тому зосередимося на найосновніших моментах. Зробимо пам’ятку-орієнтир, за якою ви зможете самі вивчити всі подробиці галактики нескінченної війни.
Літочислення йде аналогічно нашому, реальному світові, проте перші 15 000 років історії людей покрито таємницею або зовсім забуто, тому про схожість світу Warhammer з реальним, крім самої планети Земля (у майбутньому Терри) сказати нічого не можна.
У четвертому тисячолітті людство відкриває існування варпа і починає його активне вивчення. До 15-го тисячоліття люди розвивали технології і потроху колонізували Сонячну систему: тераформували Марс, будували колонії на Місяці. 15-те тисячоліття — надсвітлові двигуни, колонії за межами рідної системи. У 18-му тисячолітті відкрито варп-двигун, завдяки якому люди навчилися перетинати колосальні відстані через вимір демонів і богів Хаосу. Трапилися зустрічі з першими інопланетними расами — войовничими орками і мудрими ельдар.
До 24-го тисячоліття люди переживали золотий вік технологій і відкриттів. Разом із варп-двигуном було придумано поле Геллера, що захищало людей від згубного впливу демонів під час перельотів через варп. Також серед людей почали активно народжуватися псайкери — люди з особливими психічними здібностями, схожими на магію, яка застосовується за допомогою сили розуму. Деякі з них ставали навігаторами і вели кораблі через імматеріум варпа, не дозволяючи дослідникам загубитися в демонічному вимірі.
У 24-му тисячолітті прогрес досяг піку. Штучний інтелект, який відповідав за роботу всіх технологій людей, остаточно усвідомив себе як особистість і дійшов висновку, що не хоче більше жити як слуга. Почалася війна машин і людей, де останні хоч і здобули перемогу, але зазнали страшних втрат. ШІ опинився під забороною, багато напрацювань втрачено і забуто, а саме людство роздрібнилося на окремі світи і деградувало — хтось на кілька тисяч років, а якісь громади відкотилися назад у кам’яний вік.
Через технологічний занепад і колосальні втрати людство ризикувало вимерти, як раптом з’явився Імператор — псайкер небаченої сили, вічна й безсмертна істота, найкращий у всьому: розумний, красивий, талановитий і харизматичний. Він, подібно до християнського Месії, прийшов з нізвідки і об’єднав під своїм правлінням усіх людей, розвинув науку, відкинув усі релігії та оголосив верховенство раціоналізму і перевагу людства. У 30-му тисячолітті він збирає всі світи людей в Імперіум — єдину державу розміром з галактику.
Імператор хворів ідеєю про перевагу людей у Всесвіті. Він хотів зробити так, щоб людству не загрожували навіть боги Хаосу. Тому володар пішов із ними на угоду: сила всіх чотирьох володарів варпу в обмін на весь світ біля їхніх ніг. Імператор отримав їхню підтримку, але не збирався виконувати свою частину договору, чим накликав гнів богів Хаосу.
Щоб людство могло дати відсіч, він створив надлюдей, Астартес, які в сетингу більше відомі як космодесантники, ті самі закуті в броню гігантські воїни з мечами-бензопилами і болтерами, важкою вогнепальною зброєю із зарядами-ракетами.
Керувати легіонами Астартес і тисячами військових орденів повинні 20 примархів: практично напівбоги, створені з генів Імператора. Примархи допомогли б йому вести війська в хрестовий похід проти зла. Боги Хаосу намагалися завадити Імператору і викрали дітей, розкидавши їх по всій галактиці, проте всіх примархів вдалося знайти під час великого хрестового походу.
Паралельно цим подіям сталося падіння раси ельдар. Завдяки своїм технологіям їхнє суспільство дедалі більше й більше скочувалося в безглуздий і збочений гедонізм. Ельдар жили тільки задоволеннями і хтивістю. Своєю поведінкою залишили відчутний слід у варпі і в підсумку спровокували народження Слаанеш.
Під час його появи більша частина ельдар загинула, а в центрі їхньої імперії з’явився найбільший варп-шторм, Око Жаху — буквально діра в просторі, перехід між реальністю і варпом. Ельдари, що вижили, тепер ховаються від Слаанеш, що страждає нескінченним голодом за душами раси-творців, а з Ока Жаху в Імперіум постійно наступають легіони демонів. Єдині вцілілі ельдар — ті, хто одразу відкинув ідеологію невпинного гедонізму і втік з їхньої імперії на кораблях-ковчегах. Тепер же ті, що залишилися, силою технологій ховаються від Того-Хто-Жадає і його невгамовного голоду за душами ельдар.
Повернемося до Імператора і його синів-примархів. Кожен з них — це окрема велика історія, але ключовим у загальному беку WH40k варто вважати Хоруса, найулюбленішого сина. Під впливом богів Хаосу та власної спостережливості, успадкованої від великого батька, він швидко зрозумів, що володарю Імперіуму не дуже цікаві його власні діти. Вони — лише генетично виведений у пробірці інструмент для завоювання всесвіту. Ображений на свого батька, він піддався солодким промовам Хаосу, переманив на свій бік половину примархів і розпочав Січовину Хоруса — велику громадянську війну, аби вбити Імператора і підкорити Терру.
Разом зі зрадниками, за підтримки всіх чотирьох богів Хаосу та їхніх демонічних орд, Хорус дійшов до самої колиски людства. Раптом на його кораблі матеріалізувався Імператор і спробував умовити сина зійти з грішного шляху. Але Хорус не став слухати батька, завдавши йому жахливих ран. Зрозумівши, що своє дитя йому не врятувати, Імператор знищив тіло і душу Хоруса, буквально стерши його з реальності.
Битва була виграна, але Імператор помирав від отриманих ран. Це не було б проблемою, адже він — Вічний, велика істота, здатна воскреснути знову. Але поки б він перероджувався, людство впало б під натиском демонів і зовнішніх загроз без сил живого бога. Тому своїм останнім указом він повелів посадити себе на Золотий трон — механізм складного пристрою, який підтримував би життя в тілі Імператора і дозволив би його розуму спрямовувати кораблі у варпі подібно до маяка. А його псайкерське поле захищало Терру від загрози з боку демонів.
У підсумку виникла патова ситуація: щоб переродитися і продовжити свою битву за людей, Імператору треба залишити людство і померти — але тоді загине й Імперіум. У підсумку він замкнений на Золотому троні, і, в разі якщо він з нього встане або остаточно помре, то спрацює детонатор, вмонтований у трон, який знищить усю Сонячну систему, але натомість не віддасть людство і його досягнення демонам. А також перекриє їм шлях через портал, що знаходиться під палацом Імператора і від якого правитель захищає своїх підданих, залишаючись живим: навіть у стані напівтрупа його псайкерська міць досить сильна, щоб протистояти ордам Хаосу.
Людство опинилося на порозі чергового апокаліпсису. Імперіум загруз у корупції та релігійному божевіллі: Імператор, що більше нагадує труп у системі життєзабезпечення, був зведений у ранг божества, а поклоніння йому стало офіційною, обов’язковою релігією. Що вельми іронічно, адже Імператор пропагував війну з будь-якими віруваннями. Тепер же він сам став тим, із чим боровся: головним об’єктом безглуздого й нещадного культу, який лише гальмував розвиток суспільства. За дотриманням культу Імператора слідкує інквізиція з безліччю бойових підрозділів внутрішньої та зовнішньої поліції, а покарання за єресь — катування та смерть.
Імперіум потонув у війнах: з єретиками і зрадниками, з ксеносами (расами, що відрізняються від людей), з хаоситами і демонами. Колись тупі зеленошкірі орки стали збиратися у величезні походи і стирати з лиця землі цілі світи. З темних глибин космосу почали з’являтися мільярдні рої тиранід — розумних жуків з біотехнологіями, що з кожною битвою розвиваються і стають дедалі досконалішими. А з глибин планет починають прокидатися некрони — стародавня раса скелетів-роботів, що всі ці тисячі років спала під землею, чекаючи свого часу.
Десь у цей момент гравці в настільний варгейм і відеоігри за WH40K і застають всесвіт. 40-е тисячоліття — це підсумок усіх перерахованих вище подій.
При цьому про багато чого, що сталося як до, так і після 40-го тисячоліття, ми не сказали: зрада Магнуса, хрестові походи, інтриги між орденами, битви за Марс і Місяць, падіння Кадії, зникнення і повернення примархів. Це ми залишимо вам на самостійне вивчення.
Завершити розповідь варто стандартним станом справ у світі WH40K: усе погано. Кругом небезпека і загроза, а понівечене сотнею катастроф і тисячами років перемагань людство вкотре перебуває на краю апокаліпсису. У цьому світі немає ні радості, ні надії. Тільки війна. Але це одна з причин, чому він такий привабливий: по-справжньому доросла і похмура наукова фантастика, генератор епічних битв та історій про неможливі подвиги. За кожною катастрофою стоїть історія про самовідданість, відвагу, цілеспрямованість і тягу до влади. Та й загалом Warhammer як сеттинг — ода людській фантазії та неосяжне море цікавих сюжетів і дизайнів.