ДомойТехноЗовнішні USB-SSD і USB-флешки: трохи теорії та огляд-тестування п'яти зовнішніх SSD, одного...

Зовнішні USB-SSD і USB-флешки: трохи теорії та огляд-тестування п’яти зовнішніх SSD, одного SSD «як флешка» і трьох USB-флешок

Author

Date

Category

Довелося мені тут у грудні погортати стрічку публікацій на DNS. Серед прочитаного натрапив на публікацію «Як вибрати зовнішній SSD накопичувач», в якій було кілька спірних моментів. У жодному разі не хочу ображати автора, незрозумілі застереження і недоліки є в будь-якій публікації — «той не помиляється, хто нічого не робить», тому просто хотілося б трохи доповнити матеріал, скориставшись невеликим везінням.

Сталося так, що у мене на руках опинилося відразу два накопичувачі, що миготять у матеріалі: SmartBuy S3 і Samsung Portable T5. А на додачу до них — ще кілька різних накопичувачів. Гріх не скористатися таким шансом і не пробігтися коротко по даній темі на прикладі реальних пристроїв, а також більш детально розглянути всі можливі нюанси, що можуть підстерігати користувача і про які не розповідається в рекламних проспектах. Хочу відразу звернути увагу: використовуються накопичувачі різних об’ємів, тут не ставиться завдання допитливого порівняння.

Писався матеріал у два «заходи»: спочатку були протестовані накопичувачі, що на верхньому фото, потім додатково мені дісталися ще два. Тому традиційного групового фото, на жаль, немає.

Усі ілюстрації в матеріалі мають повнорозмірні варіанти, які відображаються після клацання мишею по відповідному зображенню.

Вступна частина

Говорячи про швидкодію, потрібно розібратися у версіях інтерфейсу USB:

USB 2.0 — на сьогоднішній день застарілий, але ще широко присутній на материнських платах настільних ПК і ноутбуків інтерфейс (так, найчастіше вже лише у вигляді внутрішніх роз’ємів-колодок, до яких ще потрібно під’єднати «кіски» з роз’ємами, але все ж), забезпечує до 480 Мбіт/с.

USB 3.0 — новіша версія інтерфейсу, що забезпечує швидкість передавання даних до 5 Гбіт/с, наразі набуває дедалі більшого поширення, його нативна підтримка з’явилася вже у всіх наборах системної логіки AMD і Intel, що застосовуються в сучасних материнських платах.

USB 3.1 — до осені минулого року це була найновіша версія інтерфейсу USB, в якій, як порівняти з попередньою версією, швидкість передавання даних було подвоєно (до 10 Гбіт/с)

USB 3.2 — офіційний реліз відбувся у вересні минулого року, у живій природі поки що не зустрічається через своє «дитинство», заявлено до 20 Гбіт/с.

Чудовим є вчинок корпорації USB Implementers Forum (по суті — об’єднання різних компаній на кшталт Apple, HP, Intel, Microsoft, Renesas Electronics і низки інших): вже після офіційного релізу USB 3.1 було оголошено, що USB 3.0 відтепер також називатиметься «USB 3.1». Відрізнятися «старий» і «новий» USB 3.1 будуть лише за приставками «Gen 1» і «Gen 2». Не стану детально зупинятися на цьому фактично простому способі відвертого введення в оману пересічних споживачів (кому цікаво, можуть прочитати «Огляд USB 3.1 накопичувачів Kingston DataTraveler Micro 3.1 і microDuo 3C», в якому розбирається якраз такий накопичувач), просто про цей нюанс необхідно пам’ятати. Тим більше що позначення «USB 3.0», як і раніше, трапляється в обороті і вносить тим самим додаткову плутанину.

Наступний момент — типи роз’ємів, які можна зустріти в накопичувачах: USB Type A, USB Type Micro-B і USB Type C.

Зліва направо: USB Type A, USB Type Micro-B і USB Type C

Власне, тут потрібно знати тільки одне: сам по собі тип роз’єму не означає нічого. USB 2.0 у виконанні Type C я сам не зустрічав (хоча щодо кабелів, куплених на Aliexpress, останнім часом почали потрапляти відгуки, що китайці і там стали економити і в кабелях Type C розводити лише USB 2.0), а ось USB 3.0 USB 3.1 Gen1 — запросто. Наприклад, MSI B350M Mortar, оглядом якої я запустив свій блог на цьому ресурсі.

USB 3.1 Gen 2 тут немає

Ще одним нюансом є те, що накопичувачі USB 3.1 Gen1 додають у швидкості, якщо підключити їх до порту USB 3.1 Gen2. Різниця настільки невелика, що практична цінність у цьому явищі відсутня.

У чому відмінність зовнішніх SSD від USB-флешок? Ідеологічно обидві категорії — накопичувачі на флеш-пам’яті. Але зазвичай SSD використовують більш просунуті і продуктивні контролери, прошивки у них більш розвинені і в них реалізовані якісно інші алгоритми роботи з флеш-пам’яттю, та й сама флеш-пам’ять зазвичай більш високої градації якості.

Конструктивно зовнішні SSD — це просто корпус з мікросхемою-конвертером USB-SATA, з поміщеним всередину «звичайним» SSD. Єдине, для економії місця використовуються не повнорозмірні 2.5″, а більш компактні mSATA або M.2. Таку конструкцію за бажання можна розібрати і самостійно замінити накопичувач. Але в низці випадків (і приклад такого рішення бере участь у даному тестуванні, його ми розглянемо нижче) вся елементна база розпаюється на єдиній друкованій платі. Такий накопичувач має вигляд звичайної флешки, хіба що розміри більші за звичні (іноді значно більші).

Мікросхеми-конвертери (ще їх називають «мостами») USB-SATA існують у кількох поколіннях, що відрізняються типами підтримуваних інтерфейсів і, відповідно, пропускною спроможністю: USB 2.0 <> SATA (наприклад, Initio INIC-1608), USB 3.1 Gen1 <> SATA2 (наприклад, Fujitsu MB86C31xx, Genesys Logic GL3321G, JMicron JMS539), USB 3.1 Gen1 <> SATA3 (наприклад, JMicron JFS578), USB 3.1 Gen 2 <> SATA3 (наприклад, ASMedia ASM235CM). Причина такого підходу проста до непристойності — собівартість: набагато дешевше і простіше скомпонувати продукт із двох уже готових наявних рішень, ніж розробляти з нуля щось оригінальне.

Самі ж по собі такі контролери, якщо говорити про останні покоління, як правило, повністю «прозорі» для діагностичних додатків, і кінцевий користувач, обравши зовнішній SSD, а не флешку, опиняється у виграші: звичайна апаратна платформа SSD має реалізацію атрибутів SMART, і з’являється можливість відслідковувати поточний стан накопичувача, а іноді й температуру. Хоча «прозорість» не завжди буває повною — може не проходити команда TRIM, необхідна накопичувачам для підтримки повноцінної швидкодії, а іноді в прошивці мікросхеми може бути неправильно виставлено тип накопичувача (HDD або SSD).

Учасники тестування

Apacer Portable Mini SSD (ASMINI) 240 Гбайт

Накопичувач поставляється в білій коробці, в комплекті з ним є лише кабель USB Type C <> USB Type A.

Сам по собі накопичувач — повна відповідність назві «Mini SSD»: зовні це повна копія звичайних 2.5″ SSD, відмінності лише в розмірі.

Рожевий із золотою сіткою — дівчата оцінять)) З одного з кутів корпусу є отвори для протягування шнурка для зручності перенесення.

Apacer змінила версію прошивки, але досвідчене око відразу помічає характерні ознаки: доволі бідний SMART і відсутній програмний моніторинг. Припущення виявилося вірним — це Phison. Однак сюрпризом виявилося те, що це — дуже стара за сучасними мірками апаратна конфігурація на контролері Phison S8.

Ідентифікатор 2c;84;64;54;a9;00 відповідає Micron L95B — 16-нм пам’яті. Вітчизняному споживачеві ця апаратна конфігурація найкраще знайома за самою останньою ревізією SSD SmartBuy Ignition 2, яка була присутня в роздробі наприкінці 2014 — початку 2015 років.

Samsung Portable T5 250 Гбайт

Куди ж без накопичувачів Samsung? SSD цього бренду вважається еталонними рішеннями, що володіють, як правило, найкращою продуктивністю та іншими характеристиками (до речі кажучи, багато в чому це дійсно так). Пощастило, що цей накопичувач також потрапив у мої руки.

Поставляється Samsung T5 Portable у великій картонній коробці, в яку вкладено форму із пластику, що щільно закривається, з вкладеним в неї накопичувачем, інформаційним буклетом і відразу двома кабелями — USB Type C <> USB Type C і USB Type C<>USB Type A. Двома кабелями в комплекті Samsung подбала про користувачів: у кого немає на комп’ютері/ноутбуці USB Type C (а таких поки що більшість), можуть використовувати старий USB Type A, у кого є USB Type C — насолоджуватися відсутністю необхідності замислюватися про правильну орієнтацію конектора.

Накопичувач має форму паралелепіпеда з округленими бічними сторонами. Корпус металевий, декоративне покриття гладке темно-бірюзового кольору з блискітками. Отворів під шнурок немає.

Підключивши накопичувач до системи, ми виявимо записане на нього програмне забезпечення для шифрування даних на накопичувачі, яке має нехитру назву Samsung Portable SSD і вміє спілкуватися з користувачем російською мовою.

Технічно перед нами контролер ASMedia ASM235CM в якості моста USB<>SATA і Samsung 850EVO mSATA зі спеціальною версією прошивки MVT41P1Q.

SMART не дуже великий, зате є робочий термомоніторинг.

Відмітна особливість — контролер ASMedia ASM235CM. Це міст USB 3.1 не першої, а другої «генерації», а тому накопичувач не лімітується планкою приблизно в 400 Мбайт/с. Щоправда, приводів для радості не дуже багато: Samsung 850 EVO сам по собі є накопичувачем SATA3, а тому ніяких 10 Гбіт/с тут і близько не буде, хоча, звісно, швидкість буде все ж дещо вищою, ніж у накопичувачів, оснащених USB 3.1 Gen1.

SanDisk Extreme 510 Portable 480 Гбайт

Цей накопичувач поставляється в барвистій великій коробці з відкидною кришкою і прозорим віконцем.

У комплекті присутній невеликий буклет і кабель USB Type Micro-B <> USB Type A.

Сам накопичувач виконаний у вигляді квадрата. Зверху — рифлений пластик (текстура «ромбоподібні виїмки»), знизу — прогумована поверхня, що перешкоджає ковзанню. По периметру корпус обтягнутий гумовою кромкою червоного кольору. З одного боку — гумовий ковпачок, що приховує USB Type Micro-B, з іншого — «вушко» із сірого пластику, через яке можна протягнути шнурок. Загалом конструкція відповідає стандарту IP55 — захист від бризок і пилу (за умови наявності заглушки порту USB на своєму місці).

SMART зчитується, термомоніторинг присутній.

Початкове походження видно вже за назвою, під якою накопичувач розпізнається — SanDisk Ultra II. Цей накопичувач випускався у двох ревізіях: спочатку на Marvell 88SS9190 (120 і 240 Гбайт) або Marvell 88SS9189 (480 і 960 Гбайт) + 19-нм TLC NAND SanDisk, потім на Marvell 88SS1074 + 15-нм TLC NAND SanDisk. Непрямою ознакою для більш точної ідентифікації може слугувати версія прошивки. У випробуваного вона «X41100RL», яка характерна для Marvell 88SS1074 + 15-нм TLC NAND SanDisk.

Підключивши накопичувач до системи, ми знайдемо на ньому фірмовий додаток SanDisk Secure Access для захищеного зберігання даних. Версія стара, під час першого запуску пропонує провести оновлення, яке і здійснює самостійно за згодою користувача.

Додаток підтримує більше десятка мов локалізації інтерфейсу, але ось російській серед них місця не знайшлося навіть в оновленій версії.

SmartBuy S3 256 Гбайт

Зовнішня біла коробка (яка ще й додатково запаяна в плівку) — лише оболонка. У неї вкладено ще одну коробку і вже зі щільного промислового картону, а ось у ній уже зафіксовано сам накопичувач і кабель USB Type Micro-B <> USB Type A.

Корпус із білого пластику з приємним на дотик неслизьким покриттям «софт-тач». Кромка лише виглядає металевою, насправді це фарбований «під метал» пластик. Накопичувач сполучається з системою за інтерфейсом USB 3.1 Gen1.

Уже за параметрами SMART накопичувача, версією прошивки SBFM11.1 і неробочим температурним моніторингом (завжди відображається +33° C) легко впізнається апаратна платформа:

Бюджетна платформа початкового рівня на контролері Phison S11, яка вельми невиразна за своїми номінальними характеристиками: мало того, що тут використовується нешвидка планарна TLC NAND Toshiba, так ще й сам контролер «безбуферний» (DRAM-Less). До того ж для планарної TLC NAND (незалежно від її виробника) у прошивці Phison S11 зазвичай закладається штучне обмеження на швидкості запису поза SLC-режимом — близько 100-110 Мбайт/с.

Перед нами еталонний («референсний») накопичувач розробки і виготовлення союзу Phison і PTI, а тому в продажу напевно почнуть траплятися його «клони» під іншими торговими марками.

Silicon Power Portable SSD Bolt B80 120 Гбайт Silicon Power Portable SSD Bolt B80 120 Гбайт

Накопичувач постачається в красивій білій коробці, яку просто приємно тримати в руках: щільний товстий білий картон з якимось покриттям, що нагадує «софт-тач».

Внутрішній устрій коробки нітрохи не гірший: форма з м’якого матеріалу, в яку акуратно покладено накопичувач і комплектний кабель до нього. На додачу — невеликий інформаційний буклет. Накопичувач виконаний у круглому металевому корпусі (виникають асоціації з літаючою тарілкою) сріблястого кольору і оснащений роз’ємом USB 3.1 Gen 2 Type C. Комплектний кабель USB Type C <> Type A довжиною сантиметрів 30 досить щільний і поміщений в обплетення.

Пристрій, який реально не соромно піднести як подарунок.

Немає жодних перешкод для розкриття, потрібно лише озброїтися ключем типу Torx T6 (до речі, майже такий самий ключ потрібен для розбирання звичайних 2.5″ SSD Kingston — Torx Tamper Resistant T6, в якому в центрі виїмки під ключ додано «штирьок»).

Тут наочно видно конструкцію, про яку я говорив вище: плата-адаптер з контролером, що перетворює інтерфейс USB в SATA і звичайний SATA SSD. Silicon Power заявляє про ступінь захисту, що відповідає стандарту IP68 — повний захист від пилу і потрапляння води. Однак у мене є певні сумніви: єдиний прогумований елемент конструкції — це заглушка USB-порту. Все інше — просто пластик. Сама заглушка слабка і досить легко вискакує зі свого штатного місця.

Як контролер, що перетворює інтерфейс USB в SATA, тут використовується ASMedia ASM235CM.

А в якості накопичувача — референс розробки і виробництва альянсу Phison і PTI на контролері Phison S11. Щоправда, на відміну від SmartBuy S3, тут використовується 32-шарова 3D V-NAND і MLC, а не TLC. Краще? Не факт: пам’ять хоч і виготовлена Micron, але йде під торговою маркою її дочірньої компанії Spectek (нагадаю, що Spectek реалізується та частина продукції Micron, яка не пройшла внутрішні тести якості Micron для продажу під її власною торговою маркою).

Відповідним чином накопичувач прекрасно розпізнається і віддає про себе повну інформацію (тут варто відзначити помірну кількість спочатку збійних блоків у масиві пам’яті):

Зчитується накопичувач і традиційними діагностичними додатками на кшталт Crystal Disk Info:

Температурний моніторинг так само, як у переважної більшості накопичувачів на Phison S11, відсутній і стоїть програмна «заглушка» на +33° C.

Але, як це водиться, за красивим фасадом іноді ховаються не найпривабливіші «сюрпризи», і цей накопичувач Silicon Power є наочним прикладом цього. По-перше, за якимось макаром в якості файлової системи використовується FAT32:

Це означає, що користувачеві доведеться зіткнутися з неможливістю оперувати файлами об’ємом більше 4 Гбайт. Можна було б поскаржитися ще на неможливість використання команди TRIM, однак, як виявилося, вона не пропускається самим контролером ASMedia (точніше, навіщось у його прошивці під час виробництва Bolt B80 цю функціональність відключили):

Це помилка була друга. Тепер помилка третя: переформатування в NTFS дасть змогу не тільки працювати з великими файлами, а й підняти швидкодію. Усього лише кілька наочних скріншотів:

Ще не втомилися читати про «баги» одного конкретного накопичувача? Помилка четверта: Silicon Power ще й неправильно визначається в системі — як звичайний HDD:

Загрожує це тим, що операційна система за замовчуванням намагатиметься періодично запускати на накопичувачі звичайну дефрагментацію, а не оптимізацію, як це годиться для SSD. Як підсумок — зайвий знос накопичувача і скорочення його ресурсу.

Заради інтересу я витягнув зі своїх запасників старий адаптер, що дає змогу підключати накопичувач mSATA безпосередньо до SATA без будь-якого перетворення інтерфейсу. У цьому випадку і робота з TRIM з’явилася, і накопичувач став бачитися в системі саме як SSD. А завдяки прямому підключенню логічним чином зросли і швидкості.

Таким чином, сам по собі накопичувач повністю адекватний, ніяких обмежень немає. Всі питання — виключно до виробника, який некоректно налаштував прошивку до використовуваного контролера ASMedia ASM235CM. Виробник Silicon Power Portable SSD Bolt B80 примудрився пройтися всіма граблями, якими можна було пройтися, збираючи пристрій з абсолютно шаблонних елементів (референс ASMedia і готовий референсний накопичувач Phison-PTI): неправильна файлова система, некоректна робота з цією файловою системою, відключено пропуск TRIM, неправильно задано тип накопичувача в ідентифікаторах.

SanDisk Extreme Pro USB 3.1 256 Гбайт

Цей накопичувач дістався мені в «голому» вигляді, а тому міркувати про упаковку і комплектацію немає можливості.

USB-флешка? Насправді ні. По суті це — компактний SSD, виконаний у вигляді флешки: усередині корпусу ховається контролер, що перетворює USB в SATA, безбуферний контролер NAND і флеш-пам’ять. А тому цей накопичувач прекрасно розпізнається різними діагностичними додатками, хоча користі від цього немає.

Значення параметра E8, що відображає залишок ресурсу накопичувача, рівне нулю, лише змушує переполошитися всі діагностичні програми. Навіщось інженерами SanDisk прописані дивні «+8°C» в якості поточної температури (можливо, саме так звертається увага на те, що в реальності програмний моніторинг не працює). Лічильники обсягу прочитаних і записаних даних, а також відпрацьованого часу, теж неробочі. Суцільне здивування. З точки зору експлуатації такі недоробки незначні, але втрачається частина сенсу самої ідеї SSD.

На чому саме побудований цей накопичувач, невідомо — вдалося знайти лише фотографії начинки. На них видно, що на друкованій платі окремо розпаяна мікросхема контролера-моста USB 3.0 <> SATA, контролер під маркуванням SanDisk і мікросхема флеш-пам’яті SanDisk. Причому маркування перших двох просто нерозрізнено.

SanDisk Extreme Pro USB 3.1 не унікальний, існує цілий клас подібних рішень (наприклад, Corsair Flash Voyager GTX, Patriot Supersonic Magnum, Kingston DataTraveler HyperX 3.0 і низка інших). Цій лінійці накопичувачів виповнився рівно рік (офіційний анонс — у січні 2017 року) і вона є логічним розвитком-спадкоємцем лінійки SanDisk Extreme, які також оснащувалися інтерфейсом USB 3.0, але їхнім внутрішнім інтерфейсом був SATAII, а тому на практиці такі накопичувачі розвивали не більш ніж 250 Мбайт/с.

SmartBuy USB 3.0 Crown 128 Гбайт (SB128GBCRW-Bl)

USB-флешка в класичному розумінні цього слова. Накопичувач йде упакованим у пластиковий блістер на картонній підкладці, комплектація відсутня.

Під пластиком корпусу ховається черговий референс Phison-PTI — звичайний «флешечний» контролер Phison PS2251-08 у поєднанні з 19-нм MLC NAND виробництва Toshiba (TH58NVG7DDJA00).

Хоча досить швидка флешка — обіцяють швидкості до 70 Мбайт/с, що насправді виявилося введенням в оману, насправді накопичувач на практиці має зовсім інші характеристики:

Perfeo USB 3.0 8 Гбайт

Такі накопичувачі трапляються випадково на різних розпродажах і часом є імпульсивно зробленими покупками. Цю флешку, зокрема, було придбано в Ашані десь за 370-400 рублів.

В основі цього накопичувача лежить контролер Phison PS2251-07 і планарна 19-нм MLC Toshiba, завдяки чому на лінійному читанні досягаються швидкості близько 250 Мбайт/с, чого я від неї просто не очікував. Клас «дешево і несподівано непогано». Судячи з характерної наклейки, яка наноситься і на друковані плати SSD-накопичувачів цього виробника, це — референсний накопичувач виробництва тандему Phison і PTI.

Недолік — об’єм всього 8 Гбайт, а тому від низки тестів довелося відмовитися через нестачу простору під них. Але для нас інтерес представляють швидкісні характеристики — навіть більш ємні флешки не завжди мають у своєму розпорядженні кращу швидкодію, тобто тут «пляшковим горлечком» є насамперед контролер.

Toshiba TransMemory U401 16 Гбайт

Ще один зразок з моїх власних запасів. Початково — подарунок на одному заході, який Toshiba проводила півтора року тому в Москві.

Ця флешка оснащена інтерфейсом USB 2.0 і має досить невисокі швидкості читання і, особливо, запису. Конструктивно вона заснована на контролері Phison PS2258-68 у зв’язці з планарною 15-нм TLC NAND Toshiba. Кумедно, але саме ця пам’ять з ідентифікатором 98:3a:98:a3:76:51:08 траплялася мені в. SSD-накопичувачах. Наприклад, у Foxline FLSSD120X4 і Silicon Power S55.

Цей накопичувач представлятиме клас ультрабюджетних флешок.

Тестування

Стенд, методика

Тестовий стенд збирався з таких комплектуючих:

— Процесор: Intel 8700K «Coffee Lake» (інженерний зразок);

— Материнська плата: MSI Z370 Gaming Pro Carbon AC;

— Система охолодження: СВО Thermaltake Water 3.0 Ultimate;

— Термоінтерфейс: Arctic Cooling MX-2;

— Оперативна пам’ять: 2 х 8 Гбайт G.Skill TridentZ 16GB DDR4-3600 (F4-3600C17D-16GTZ; Samsung B-die; однорангова);

— Блок живлення: Aerocool Templarius Imperator 1150 ват;

— Відеокарта: NVidia GeForce GTX1080 8 Гбайт GDDR5 / PNY GeForce GTX1080 XLR8 OC Gaming (VCGGTX10808XGPB-OC);

— Plextor S3C 128 Гбайт (Silicon Motion SM2254G + 14 нм TLC NAND SK Hynix + 1.01) для системи та додатків;

— Samsung SM961 128 Гбайт (Samsung Polaris + MLC 3D V-NAND Samsung + CXZ7300Q) як робочий для тестів накопичувачів;

— Корпус: відкритий стенд.

Будь-яке розгорнуте тестування, глибинне вивчення того, як той чи інший накопичувач працює з блоками різних розмірностей, наскільки важко переносить багатопотокове навантаження тощо — це, звісно, цікаво, але більше з теоретичного, ніж з практичного погляду. Від зовнішнього накопичувача здебільшого вимагається небагато: максимально швидко прийняти файли і максимально швидко їх віддати — прості операції, які виконуються найпоширенішою на сьогоднішній день операційною системою Windows в один потік. Великі файли — лінійні читання і запис, дрібні — дрібноблокові читання і запис. Цим і обмежимося.

Стійкість швидкісних характеристик: лінійні навантаження

Почнемо з лінійного запису всього обсягу. Тут все просто: флеш-пам’ять з часом не тільки дешевшає, змінюються її характеристики: зростає щільність і збільшується ємність кристалів NAND. Як наслідок, зменшується кількість кристалів NAND, необхідна для побудови масиву пам’яті того самого об’єму, стає меншим паралелізм, що позначається на рівні швидкодії. Та ще й самі кристали часто повільніші, плюс перехід з MLC NAND на TLC NAND. Особливо це стосується швидкості запису даних.

Щоб ефект був менш вираженим, розробники апаратних платформ йдуть на різні хитрощі, основним з яких є реалізація алгоритмів «швидкого» запису, коли осередки пам’яті програмуються не в TLC/MLC-режимі, а в SLC-режимі. Як підсумок — швидкість запису різко зростає. Як мінус — під подібне необхідно задіяти більший об’єм пам’яті (для запису одного і того ж об’єму даних в SLC-режимі потрібно втричі більше місця, ніж в TLC), а потім проводити ще й «ущільнення» записаних даних, коли вільний простір закінчується.

Тому під SLC-режим, як правило, виділяється лише якийсь фіксований обсяг, найчастіше зовсім невеликий. Після вичерпання цього обсягу швидкість запису різко падає — відбувається перехід до режиму «прямого» запису («чесної» швидкості масиву пам’яті в накопичувачі). А іноді, з огляду на те, що пластикові корпуси, які зазвичай використовуються, зовсім не сприяють своєчасному відведенню надлишкового тепла, що виникає під час роботи накопичувача, до цього додається і перегрівання, коли в накопичувачі вмикається режим теплового захисту («троттлінг»). Саме тому швидкість запису накопичувачів на флеш-пам’яті після прийому якогось обсягу даних різко падає. І показники швидкодії загалом залежатимуть від конкретної ситуації: чи вміщатиметься обсяг даних, що одноразово записуються, в цей буфер, або ж ні. Користувачеві, який оперує великими обсягами даних, доведеться звертати увагу насамперед на результати накопичувача в цьому тесті.

З’ясування цих моментів (стабільність запису, наявність SLC-режиму і перегріву) стануть першими в низці тестів.

Apacer Portable Mini SSD (ASMINI) 240 Гбайт

Контролер Phison S8 технічно має реалізацію SLC-режиму (і за певного вміння в розборі прошивки його можна увімкнути, і накопичувач успішно працюватиме), але цю функціонально на практиці виробники ніколи не задіювали, а тому швидкість лінійна без характерних «піків». Втім, з урахуванням використання доволі непоганої MLC NAND з гарною швидкодією, воно не особливо й потрібне. Інша справа, що після перезапису більше половини обсягу з’являються епізодичні провали швидкості. На жаль, накопичувач Apacer позбавлений температурного моніторингу, а тому залишається лише гадати, що там коїться всередині. Але сильно схоже на спрацьовування захисту від перегріву. Однак загалом у накопичувача все досить непогано: накопичувач здатний без проблем прийняти одним махом до 130 Гбайт даних, причому на швидкості близько 290 Мбайт/с. Чесно кажучи, я очікував гіршого.

Можна відзначити, що програмно Apacer Portable Mini SSD (ASMINI) розпізнається як Apacer AS2260, і такий накопичувач дійсно є в асортименті Apacer, виконаний він у форм-факторі M.2 типорозміру 22 х 60 мм, що цілком відповідає розмірам ASMINI.

Samsung Portable T5 250 Гбайт

Samsung 850 EVO — принципово інша апаратна платформа на TLC NAND, але пам’ять Samsung вирізняється великим рівнем швидкодії, а тому реалізація SLC-режиму, в якому приймається приблизно 2.5 Гбайт даних на швидкості близько 425 Мбайт/с — це додатковий бонус, адже поза ним Samsung T5 Portable пишеться з тими самими 290 Мбайт/с, що і накопичувач Apacer. І при цьому не спостерігається ознак «троттлінгу». Хоча сам по собі накопичувач прогрівається вельми помітно як на дотик, так і за показаннями програмного моніторингу вже після запису близько 90 Гбайт даних:

Металевий корпус — це не тільки психологічний момент, але він також і покращує відведення тепла. Можливо, завдяки цьому у Samsung T5 Portable 250 Гбайт немає ознак троттлінгу.

SanDisk Extreme 510 Portable 480 Гбайт SanDisk Extreme 510 Portable

У SanDisk Ultra II точно так само апаратна платформа на базі TLC NAND з реалізацією SLC-режиму. Тільки картинка складається цікавіша: на лінійному записі з’ясовується, що SLC-буфер має настільки малий об’єм і реальний ефект від його наявності практично відсутній. Причому не тільки в синтетичному тесті AIDA64, його не видно і в практичному копіюванні файлів:

Накопичувач і справді приймає файли зі швидкістю близько 280-300 Мбайт/с, а ті приблизно 400 Мбайт/с, що видає той самий Crystal Disk Mark, до реальності не мають жодного стосунку. Зауважте: ми зараз говоримо про накопичувач удвічі більшої ємності, ніж два попередніх, тобто SanDisk Extreme 510 Portable 480 Гбайт не пропонує нічого, крім подвоєного обсягу.

І спрацьовування захисту від перегріву відбувається після прийняття накопичувачем приблизно 60 Гбайт даних: температура досягає значення в +75° C, а середня швидкість запису падає до приблизно 200 Мбайт/с.

SmartBuy S3 256 Гбайт

На тлі всіх попередніх накопичувачів SmartBuy S3 256 Гбайт, виглядає двояко. Якщо оперувати невеликими обсягами даних, то він може бути цікавішим за Apacer, SanDisk і Samsung: у SLC-режимі цей накопичувач здатний прийняти до приблизно 3,6 Гбайт даних (сама швидкість запису при цьому — близько 400-410 Мбайт/с). Якщо ж говорити про великі обсяги даних, то SmartBuy S3 свою привабливість одразу втрачає: за межами SLC-режиму швидкість падає до 110 Мбайт/с, що є типовим показником для даної апаратної платформи на Phison S11.

Ще одним типовим явищем Phison S11 є показання температурного моніторингу — програмна «заглушка» на значення в +33 °C. Втім, здебільшого накопичувачі на цьому контролері гріються слабо, тож особливою проблемою це не є. Так само і тут ми не бачимо жодних ознак перегріву.

Silicon Power Portable SSD Bolt B80 120 Гбайт Silicon Power Portable SSD Bolt B80 120 Гбайт

У вихідному стані з файловою системою FAT32 накопичувач приймає файли зі швидкістю 70-90 Мбайт/с:

Перед тим, як провести тест, файлову систему було змінено на NTFS, прописано весь об’єм повністю, і тільки потім вже — запущено дисковий тест AIDA64. У такому стані накопичувач здатний писатися зі швидкістю близько 240 Мбайт/с.

А ось так накопичувач працює тоді, коли на нього надходить TRIM:

У розпорядженні користувача опиняється SLC-буфер об’ємом близько 1.7 Гбайт. Радує лише рівний запис і відсутність ознак перегріву і спрацьовування температурного захисту.

SanDisk Extreme USB 3.1 256 Гбайт

Дуже навіть непогано: рівний запис протягом усього обсягу на рівні близько 380-390 Мбайт/с. Жодних ознак троттлінгу, хоча на дотик накопичувач нагрівається досить сильно — близько +50°C. З урахуванням того, що корпус виконаний із пластику, внутрішні температури можуть бути набагато вищими.

SmartBuy USB 3.0 Crown 128 Гбайт (SB128GBCRW-Bl)

І навіть не сказати, що накопичувач SmartBuy поступається SanDisk Extreme USB 3.1. Так, його швидкість нижча, але і накопичувач удвічі меншого обсягу. Жодних ознак троттлінгу, швидкість стабільна.

Perfeo USB 3.0 8 Гбайт

Швидкість запису накопичувача невелика і становить 24 Мбайт/с, але при цьому стабільна впродовж усього обсягу.

Toshiba TransMemory U401 16 Гбайт

Швидкість лінійного запису цього накопичувача — менше 5 Мбайт/с. Повний перезапис зайняв би близько півтори години. Безглуздо і недоцільно.

Тести продуктивності

На графіках наводиться не тільки найменування накопичувачів, у дужках наводиться короткий опис апаратної конфігурації — через нестабільність апаратної платформи у низки накопичувачів.

Crystal Disk Mark 3.0.3b x64

Копіювання файлів

Даний тест виконує за допомогою командних файлів із записом логів, ніяких вимірів «на око». Як тестові дані використовуються реальні фотографії, реальні відеофайли (об’єм кожного приблизно відповідає серіям серіалів, що викладаються на торрент-трекерах, у якості 720p), спеціально створені файли по 8 Гбайт із випадковими даними, що імітують великі файли з відео в хорошій якості.

Кожен тест запускається тричі, при цьому між запусками тестовий стенд перезавантажується з метою мінімізації впливу кешування операційною системою Windows повторюваних дискових операцій.

Копіювання фото

Копіювання фотографій у форматі jpeg, сумарний обсяг 1.52 Гбайт (423 файли). Безліч дрібних файлів і тут визначальним фактором є швидкодія накопичувача на дрібноблочних операціях.

Копіювання відео

Тут операції вже крупноблокові, найчастіше — практично лінійні.

Копіювання HD-відео, сумарний обсяг — 5.9 Гбайт (4 файли)

Копіювання HD-відео, сумарний обсяг — 10.3 Гбайт (7 файлів)

Накопичувач Toshiba хоч фізично і вміщує весь тестовий патерн, його результату на записі не внесено, бо він би перекосив увесь графік: щоб прийняти 10 Гбайт, цьому накопичувачу потрібно аж 40 з гаком хвилин.

Копіювання 6 файлів по 8 Гбайт, сумарний обсяг — 48 Гбайт

PC Mark8

Зовнішні SSD цілком можуть використовуватися і як системні накопичувачі, причому мова йде навіть не тільки про так звані Live-дистрибутиви Linux-систем (Mint, Debian, Ubuntu тощо), але і Windows-системи. Причому не збірок класу WinPE, а повноцінних версіях. Тут потрібен лише вихідний образ (образ Windows 10 вільно доступний на сайті Microsoft) і застосунок типу WinToUSB. Сценарій не зовсім типовий, але реальний, тому в тести було включено цей бенчмарк. На USB-флешках Toshiba і Perfeo цей тест працювати відмовився. Мабуть, через їхню невелику ємність.

Набір спеціалізованих тестів дискової підсистеми, що відтворюють реальні ситуації під час роботи різних додатків. Кожен тест — це свого роду сценарій-траса роботи конкретного застосунку, причому відтворено не «тупо» навантаження, а реальну схему роботи, коли застосунок обробляє дані, потім пише їх на диск, зчитує щось інше, потрібне для роботи, обробляє, припинивши будь-які операції з носієм, а потім знову розпочинає дії з читання/запису.

Підсумковий результат — вираховувані за особливою формулою очки. Що більше, то кращий накопичувач.

Висновки

Перш ніж підбивати будь-які підсумки, варто обговорити один дуже цікавий нюанс, про який згадувати якось не прийнято: система повинна відповідати. Сформулюємо інакше: якщо накопичувачем, з якого або на який копіюються дані, є HDD, особливо старий, у купівлі зовнішнього SSD немає практично ніякого сенсу. Більшість HDD не в змозі забезпечити настільки високі швидкості читання і запису навіть у лінійних операціях — їхні типові показники коливаються в межах 150-300 Мбайт/с. Про копіювання дрібних файлів, де навантаження набуває вже дрібноблочного характеру з випадковим доступом, говорити і зовсім не доводиться — тут різниця з накопичувачами на флеш-пам’яті вже не в рази, а на порядки. Цілком може статися так, що різницю між SanDisk Extreme 510 Portable і SmartBuy S3 не буде видно зовсім. А і з простою флешкою.

Але і маючи SSD у своєму комп’ютері повністю розслаблятися не слід: переважна більшість сучасних SSD — рішення на TLC NAND з реалізацією SLC-режиму, в значній своїй частині, нездатні прийняти на високій швидкості великий обсяг даних. І в бюджетному сегменті швидкості на таких накопичувачах після вичерпання SLC-буфера можуть знижуватися до зовсім драматичного рівня. Що толку від Samsung Portable T5 з його~520 Мбайт/с при підключенні до USB 3.1 Gen2, якщо той самий Kingston UV400 480 Гбайт після прийняття 6 Гбайт провалюється до 140-150 Мбайт/с?

Kingston UV400 480 Гбайт

Наступний висновок, який ми можемо зробити, виходячи з графіків, стосується роботи з дрібними файлами: якщо Ви оперуєте ними, то тут повноцінний зовнішній SSD не надто й потрібен, можна обмежитися і флешкою, головне, щоб вона була не зовсім вже повільною — обмежувачем виступить сама система. SmartBuy Crown USB 3.0 наочно демонструє це: за дво-триразового розриву у вартості (якщо порівнювати з тими самими SmartBuy S3 або Silicon Power Bolt B80) різниця в результатах на читанні практично відсутня, а на записі — нехай і двократно, але це не ті величини, щоб сприймати їх серйозно (7 і 17 секунд, а, наприклад, необхідність скопіювати на накопичувач одразу 50-60 Гбайт фотографій за один раз мені в «побутовій» експлуатації уявити якось важко). Хоча зовсім вже однозначно тут сказати складно: начинка у флешках може змінюватися від партії до партії і можна нарватися на зовсім сумну картину. SSD — нехай та ж Silicon Power теж ще та любителька підкидати сюрпризи, навіть у найгіршому разі ми отримаємо прийнятні показники: на даний момент протестований Phison S11 (на пару з Marvell 88NV1120) — це найнижча планка в SSD-накопичувачах (зараз ще Realtek викотила свій контролер, але він поки що в обороті практично не зустрічається). Тут просто при всьому бажанні нижче не «спуститися», хіба що відкопати десь зовсім древнє на, наприклад, Silicon Motion SM2244LT. Але це вже просто малоймовірно.

Тепер присвоїмо звання відвертого аутсайдера. Silicon Power варто задуматися і провести ревізію серед тих, хто працює над її накопичувачами. Накопичувач вийшов гарний зовні і в чудовій упаковці. Він відмінно послужить як презент, щоб щасливчик, який отримав такий подарунок, поставив його на полицю і продовжив милуватися ним. Накопичувач непоганий і з погляду швидкостей, але ось застосовувати їх якось боязко. Якщо з переформатуванням з FAT32 в NTFS ще можна впоратися самому, то ось як себе поведе платформа Phison S11 в умовах постійної відсутності TRIM — це питання дуже цікаве. Цілком можливо, що накопичувачу «погіршиться» через досить невеликий термін такої експлуатації. А зверху ще й операційна система «доб’є», приймаючи його за HDD і запускаючи дефрагментацію, якщо користувач зазівається. Ну або експериментувати із самостійним перепрошиванням мікрокоду контролера ASMedia — у цій галузі я вже не фахівець, щодо реальності такої операції на практиці не скажу, тут потрібно спробувати прогулятися тематичними форумами.

Якщо порівняти саме зовнішні SSD, то який з них найцікавіший? Тут потрібно визначитися з цілями. Для копіювання за один раз невеликих обсягів даних (3-4 Гбайт) або ж накопичувач здебільшого використовуватимуть як джерело, то тут найцікавіший вигляд має SmartBuy S3, який на момент написання цих рядків коштує найдешевше — 6400 рублів. Цей накопичувач дуже сильно виручає SLC-буфер. З ним би міг посперечатися Apacer Portable Mini SSD (ASMINI;~6900 рублів), але не все так однозначно. І тут річ навіть не в тому, що він коштує трохи дорожче, а доступний обсяг користувацького простору менший. Apacer може запросто поміняти апаратну начинку: контролер Phison S8 давно знято з виробництва, а MLC NAND вже занадто дорога для такої цінової категорії (хоча на офіційному сайті прямо вказується на MLC NAND, пам’ятаємо, що «TLC NAND» технічно є окремим випадком терміна «MLC NAND»). Непрямою ознакою вичерпання складських запасів даної апаратної конфігурації може бути те, що накопичувач практично зник з продажу. Плюс нюанси з гарантійною підтримкою (при проблемах з магазином накопичувач, якщо пощастить домовитися з Apacer, доведеться слати за кордон, тоді як техпідтримка SmartBuy базується в Москві). До речі, поки цей матеріал дописувався щодо другої партії накопичувачів, Apacer Portable Mini SSD Mini (ASMINI) отримав на Яндекс.Маркет статус «новинка» і «скоро в продажу». Так що, якщо це не помилка Яндекса, цілком можливо, що дійсно гряде зміна апаратної платформи.

З рішень швидше, для одноразового копіювання великих обсягів даних Samsung Portable T5 (~8600 руб) і SanDisk Extreme Pro USB 3.1 (~9400 руб) вибрати складно: Samsung підкуповує загалом трохи кращими показниками швидкодії, SanDisk приваблює компактністю, простотою і відсутністю необхідності возитися з кабелями. SanDisk Extreme 510 Portable 480 Гбайт (~10900 руб) потрапив у тестування випадково, але вийшло так, що він своїм поєднанням «вдвічі більший об’єм за всього лише чверть від ціни» має дуже навіть цікавий вигляд за наявності грошей. Втім, зовсім ідеальним назвати його складно — перегрів при копіюванні великих обсягів даних.

Update 26.02.2018

Прислали в личку на іншому ресурсі посилання на огляд іншого екземпляра Silicon Power Bolt B80: http://www.madshrimps.be/articles/article/1001059/Silicon-Power-Bolt-B80-USB-3.1-External-SSD-Review/3 — Micron NW838 — 32-шарова TLC 3D V-NAND. Загалом, Silicon Power повністю у своєму амплуа: жодних гарантій стабільності начинки.

Спасибі читачеві за посилання!

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments