ДомойТехноAMD Ryzen 5 2600X проти Intel Core i5-8600K: битва шести армій

AMD Ryzen 5 2600X проти Intel Core i5-8600K: битва шести армій

Author

Date

Category

Говорячи про «ядерну» революцію, яка нещодавно відбулася в сегменті десктопних процесорів, колеги автора воліють ілюструвати її переваги на прикладі топових моделей сімейства Core i7. У цьому, безумовно, є частка сенсу, адже в особі того ж Core i7-8700K ми отримуємо аналог процесорів під флагманську платформу минулого покоління — LGA 2011-3. Але — на тоншому техпроцесі, з більш швидким контролером пам’яті і вже абсолютно точно — з кращим розгінним потенціалом у порівнянні з Broadwell-E.

Ось тільки потрібно визнати, що в топовому сегменті як такої нестачі продуктивності не відзначалося. Подивимося ще раз на результати Core i7-7700K: так, на тлі сучасних аналогів він не показує нічого видатного, а, щоб купити його сьогодні за ціною i7-8700K, треба мати зовсім вже альтернативну систему цінностей…

…І все ж, 8 віртуальних потоків навіть сьогодні дозволяють йому видавати прийнятний рівень продуктивності в іграх і робочих завданнях. Інакше кажучи, якщо у вас вже є система на базі i7-7700K — особливого сенсу в апгрейді на флагманські моделі ЦПУ поточного покоління немає.

Реальну і відчутну користь від збільшення кількості ядер можна помітити, якщо спуститися трохи нижче по лінійці продуктів Intel. Адже, якщо формула «4 ядра / 8 віртуальних потоків» ще більш-менш актуальна, то процесори з чотирма фізичними ядрами вже давно повинні були зміститися в початковий ціновий сегмент.

На жаль, до появи шестиядерних моделей Ryzen 5 1600 /1600X, приводу для таких кардинальних змін у Intel не було. Точніше, де-факто привід був: сучасні ігри вже давно навчилися використовувати 8 і більше потоків обчислень, а повальне захоплення користувачів записом ігрового відео ще більше підвищило вимоги до продуктивності та масштабованості ЦПУ…

…Власне, саме тому зазначені вище Ryzen 5 1600 і виявилися, мабуть, найпопулярнішими представниками свого сімейства. Вони не тільки були швидшими за конкурентів, а й пропонували істотно більший функціонал за ті ж гроші. Будь-які актуальні ігри без 100% завантаження ядер і відповідних наслідків, стрім через процесор без різкого падіння продуктивності, висока продуктивність у робочих завданнях — інакше кажучи, все те, чого чотириядерні Core i5 дати не могли чисто фізично.

Відповіддю, що вийшла з невеликою затримкою, стали процесори Core i5 сімейства Coffee Lake — вони хоч і не запропонували нових рішень у плані архітектури, але зате додали в ядрах, пропонуючи вже не 4, а 6 фізичних потоків. За рахунок чого в середньобюджетному сегменті стався різкий стрибок продуктивності, якого користувачі чекали вже кілька поколінь.

Але і Ryzen не сиділи на місці: на зміну сімейству Ryzen 1000, відомому під кодовим ім’ям Summit Ridge, прийшли оновлені моделі Pinnacle Ridge, які пропонують нехай невеликі, але все ж таки зміни архітектури, а також потенціал розгону, який збільшився.

Залишається лише питання, до яких результатів на практиці призведе ця «гонка озброєнь», і хто тепер буде лідирувати в найбільш затребуваному для користувачів ціновому сегменті.

Це ми і дізнаємося за результатами сьогоднішнього тестування.

Знайомство з учасниками

Процесори, що займають верхню межу середнього цінового сегмента, завжди були «річчю в собі»: змагатися з топовими моделями їм не давала змоги менша кількість ядер/потоків, а бюджетніші представники сімейства не могли до них дотягнутися або через відсутність розгону, або — знову ж таки, через брак ядер.

До того ж, і інтерес покупців був прикутий переважно до цих моделей: ціна завжди вигідно відрізнялася від флагманів, а за рахунок розгону можна було (хоча й умовно) отримати більш ніж достатню продуктивність.

Тому і порівнювати ці процесори має сенс тільки між собою, без участі більш старших або молодших рішень:

Тут, треба сказати, вибір не зовсім коректний: якщо Core i5-8600K відрізняється від Core i5-8600 наявністю розгону, то для Ryzen 5 2600X літера X не значить нічого, крім агресивнішої роботи XFR і трохи вищих частот. R5-2600 ідентичний побратиму з X і розганяється до тих же частот.

Таким чином, вибір процесорів для даної статті був зроблений виключно на основі їх вартості. R5-2600X за 15 тисяч все ж ближче до i5-8600K. А порівнювати процесори за 13 і за 18 тисяч — справа за визначенням абсурдна.

Конфігурація тестових систем і методика тестування

Перелік комплектуючих, спільних для всіх платформ:

  • Система охолодження процесора: CoolerMaster Masterliquid 240 Pro ;
  • Термоінтерфейс: Thermal Grizzly Aeronaut ;
  • Відеокарта: Gigabyte GeForce GTX 1080 Ti Aorus Extreme;
  • Дискова підсистема: SSD Western Digital WDS240G1G0A+ HDD Western Digital WD10EZRX-00A8LB0;
  • Оперативна пам’ять: G.Skill SniperX F4-3400C16D-16GSXW, 2x8gb;
  • Корпус: Corsair Carbide 270R ;
  • Блок живлення: Corsair CX 750M.

Платформа AMD socket AM4

  • Центральний процесор: AMD Ryzen 5-2600X;
  • Материнська плата: Gigabyte X470 Aorus Gaming 7 Wi-Fi

Платформа Intel LGA 1151_v2

  • Центральний процесор: Intel Core i5-8600K;
  • Материнська плата: Gigabyte Z370 Aorus Gaming 3

Усі тести були проведені з-під ОС Windows 10 Professional 64-bit збірки 1803 з останніми оновленнями на 24 червня 2018 року, включно з відомими оновленнями безпеки. Крім того, з причин не менш відомих, для кожної з тестованих плат використовувалася остання на момент тестів прошивка: F7 для LGA 1151_v2 і F4g — для AM4.

Для кожної з тестованих систем було призначено стандартний профіль ОС — «Висока продуктивність». Альтернативний план «Збалансований для Ryzen» цього разу не використовувався.

Частота оперативної пам’яті становила 3466 МГц, а ось набір таймінгів знову відрізнявся. Для платформи АМ4 використовувався стандартний для використовуваних модулів набір 16-16-16-16-36, але на платформі LGA 1151_v2 пам’ять вдалося запустити на цій частоті тільки з таймінгами 17-18-18-38 — позначилися особливості тестової материнської плати.

Методика тестування містила як синтетичні бенчмарки, виконані при стандартних налаштуваннях, так і тести в іграх. Для останніх було обрано два режими: 1680х1050 пікселів із середніми налаштуваннями, щоб мінімізувати вплив відеокарти, і — спеціально для розкривашок! — 1920х1080 пікселів із максимальними налаштуваннями. Більш детально параметри вказані безпосередньо на графіках.

Розгін і частотна модель…

Ryzen 5-2600X

Оновлена модель для середньобюджетного сегмента повинна працювати на частоті, яка лише трохи відрізняється від параметрів R7-2700X: для Ryzen 5 2600X призначено 3600 МГц базової частоти і 4200 МГц у динамічному розгоні. Однак, як і у старшого представника лінійки, частота для нього — поняття вельми розмите.

При завантаженні всіх 6 ядер і 12 потоків частота тримається на позначці в 4 ГГц, пікові 4200 доступні тільки при завантаженні одного-двох ядер:

Тієї ж частоти процесор дотримується і в іграх:

Залежно ж від завантаження ядер/потоків частота процесора може змінюватися:

4200 Мгц 1 ядро / 1 потік

4100 Мгц 1 ядро / 2 потоки

4050 Мгц 2 ядра / 4 потоки

4025 МГц 4 ядра / 8 потоків

4000 Мгц 6 ядер / 12 потоків

При проходженні OCCT linpack у режимі AVX і при завантаженні всіх 12 потоків процесор без розгону розігрівся до 67 градусів — з урахуванням спеки, що настала в Санкт-Петербурзі, і мінімум 28 градусів у кімнаті при відкритих навстіж вікнах — дуже непоганий результат. В іграх, що можна помітити з відео, температура ще нижча.

Тестовий процесор, на жаль, не підніс сюрпризів у плані розгону. Вдалося досягти лише стабільних 4200 МГц при напрузі в 1,38 вольта і LLC у режимі Turbo. Запустити систему і зняти скріншот CPU-Z вдавалося і на 4250 МГц, але в такому разі система втрачала стабільність уже під час запуску браузера, не кажучи вже про ігри та бенчмарки. Причому підвищення напруги до 1,4125 і 1,425 вольта ніяк стабільність не покращували.

Частота процесора тримається на заданій позначці протягом усього тесту, технологія SenseMI при розгоні через множник перестає впливати на параметри процесора. Пікова температура в тих же умовах становить уже 78 градусів.

Core i5-8600K

Як і у випадку з Core i7-8700K, параметри роботи середньобюджетного Coffee Lake задаються насамперед на рівні материнської плати. Тестова материнка з останньою на момент написання статті версією прошивки, пропонує i5-8600K працювати так:

За базової частоти в 3,6 ГГц, процесор має працювати на 4100 МГц у разі завантаження всіх 6 або тільки 5 ядер. Для чотирьох і двох ядер призначено 4200 МГц, а паспортні 4300 можливі тільки при використанні одного ядра.

На практиці ж результати виявилися такими:

При завантаженні всіх 6 ядер ми отримуємо рівні 4100 МГц, частота підскакує тільки в моменти зміни завдання, по завершенню тесту вмикається енергозберігаючий режим, в якому частота процесора може падати до 3300 МГц.

В іграх отримуємо все ті ж 4100 МГц:

А залежно від завантаження ядер і потоків — такі результати:

4300 Мгц 1 ядро

4200 Мгц 2 ядра

4100 Мгц 4 ядра

4100 Мгц 6 ядер

А ось із розгоном у Core i5-8600K все не так гладко. Тестовий процесор запустився на частоті 4800 МГц при 1,26 вольта, але таких експериментів термоінтерфейс у нього під кришкою не виніс:

Те саме спостерігалося при зниженні напруги до 1,24 вольта:

При зниженні частоти до 4700 МГц і напруги до 1,23 вольта:

І навіть при зниженні частоти до 4600 МГц, а напруги — до 1,22 вольта:

Температур стабільно нижче 100 градусів на ядрах вдалося досягти тільки під час запуску процесора на частоті 4600 МГц і напрузі в 1,2 вольта:

Однак, хоча процесор і запускав ОС за цих параметрів, напруга все ж виявилася занадто низькою для проходження стрес-тесту OCCT linpack, що видно на скріншоті вище. Під час тесту виникали рандомні помилки, а підвищення напруги до 1,21-1,22 вольта — вело до перегріву.

Температури

Для зручності зведемо дані щодо температур в одну таблицю. За 28 градусів у кімнаті з відчиненими вікнами, у корпусі Corsair Carbide 270R із закритими бічними кришками, за мінімальних обертів корпусних вентиляторів, під СВО CoolerMaster Masterliquid 240 Pro, помпа якої працювала на максимальних обертах, а обидва вентилятори — на 2000 об/хв, температури виявилися такими:

Оскільки з описаних вище причин процесор Intel не зміг пройти тест OCCT Linpack (символічно — як і i5-7600K роком раніше), було проведено додатковий тест під типовим ігровим навантаженням. Протягом 30 хвилин запускався Assassin’s Creed: Origins на максимальних налаштуваннях графіки.

В іграх i5-8600K поводився стабільно, температура не перевищувала 82 градусів. Втім, потрібно розуміти, що 30 хвилин — далеко не повноцінне ігрове навантаження, оскільки ігри зазвичай займають більше часу.

R5-2600X, як і слід було від нього очікувати, стабільний і холодний у всіх сценаріях роботи — переваги припою під кришкою ніхто не відміняв.

Але все ж, куди більш цікава продуктивність процесорів.

Синтетичні тести

Відповідно до методики, відкриває сьогоднішнє тестування wPrime 2.10 — бенчмарк, що визначає продуктивність центрального процесора за допомогою обчислення квадратних коренів великої кількості чисел.

Wprime звичайно відмінно відгукується на збільшення кількості ядер/потоків, тому результати досить несподівані. Процесори розташувалися дуже близько один до одного, відрив R5-2600X не можна назвати значним.

Fritz Chess benchmark — тест, що визначає продуктивність центрального процесора за рахунок обробки алгоритмів шахових партій.

Ще один бенчмарк, що любить багатопотоковість, і знову ті ж результати: i5-8600K дуже суттєво відстає в номінальному режимі, але скорочує відставання після розгону. А ось розгін R5-2600X не дає такого вже великого приросту продуктивності, хоча і виводить його в лідери.

Passmark Performance Test — також винятково синтетичний, але вже комплексний бенчмарк, що оцінює продуктивність процесора одразу за 9 параметрами: операціях з цілими числами і числами з плаваючою комою, виконанні інструкцій SSE, обчисленні простих чисел, стисненні даних і т. д. Підсумкова оцінка тесту — загальний бал за всі 9 завдань.

У цьому бенчмарку R5-2600X лідирує як у номіналі, так і в розгоні — хоча розрив між ним і i5-8600K не можна назвати істотним.

PCmark 8 — утиліта для комплексного тестування системи від авторів 3Dmark. Використовуючи кілька сценаріїв, цей бенчмарк імітує як виконання низки типових завдань: веб-серфінг, набір тексту, IP-телефонія, — так і більш складних. До пакета включено обробку фотографій, кодування відео і навіть ігрові тести, що перекочували сюди безпосередньо з попередніх версій 3Dmark.

Процесори знову виступають нарівні — з тією лише різницею, що i5-8600K після розгону виходить трохи вперед. Але, як і в попередніх тестах, перевагу не можна назвати суттєвою.

PCmark 10 додає низку завдань, що відповідають реаліям часу. Крім офісних і дизайнерських дисциплін, перевіряється продуктивність системи під час відтворення 2К-відео, роботі з онлайн-картами, тривимірному моделюванні та обробці відео.

І знову практично ідентичні результати. I5-8600K попереду, але його перевага — у межах похибки вимірювань. Такої різниці, як між R7-2700X і i7-8700K тут немає і в помині.

Оскільки методика тестування процесорів передбачає й ігрові тести, не можна було виключити з уваги традиційний бенчмарк 3Dmark Fire Strike .

А ось бал за фізичний тест у Fire Strike показує явного лідера, яким стає R5-2600X.

Тести в робочих додатках

Cinebench — бенчмарк, заснований на рушію популярного програмного пакета для тривимірної графіки та анімації, Cinema 4D — визначає продуктивність процесора шляхом замірів швидкості рендерингу складної тривимірної сцени.

Перевага R5-2600X у робочих завданнях цілком очевидна, але варто зауважити, що і i5-8600K справляється відносно непогано — у всякому разі, якщо порівняти його з результатами i5-7600K.

Luxmark — ще один тестовий пакет, що використовує виміри швидкості рендерингу для оцінки продуктивності системи. На відміну від Cinebench, пропонує три сцени різного рівня складності і може використовувати рендеринг силами ЦПУ і графічного процесора одночасно. У цьому випадку використовувався тільки центральний процесор.

А ось у Luxmark процесор Intel виступає набагато гірше — різниця з R5-2600X стає мало не дворазовою.

Популярний у середовищі архітекторів і дизайнерів інтер’єру рушій для візуалізації Corona Renderer обзавівся власним бенчмарком і базою даних, що об’єднує результати всіх актуальних ЦПУ.

Те ж саме можна сказати і щодо Corona Renderer: i5-8600K поступається конкуренту цілу хвилину — що, з огляду на загальний час тесту, більш ніж істотно.

Не менш складне завдання ніж тривимірний рендеринг — кодування відео. Для оцінки продуктивності процесорів у відповідних завданнях автор використовував тестовий пакет x264HD benchmark 5.0.1 , що працює в 64-бітному режимі. Заміри продуктивності тут засновані на вимірюванні швидкості перекодування вихідного відео у формат x264 — до слова, відповідний кодер використовують більшість популярних програм такого роду.

Хоча в цьому бенчмарку різниця вже не настільки показова, як у Luxmark або Corona Renderer, R5-2600X залишається очевидним лідером.

x265HD benchmark — нова версія тестового пакета, що використовує кодування відео у формат h265 — стандарт, що набуває дедалі ширшого поширення завдяки більшій адаптації для мобільних пристроїв і онлайн-сервісів.

А ось у новій версії бенчмарка результати виявилися несподіваними: якщо в номінальному режимі R5-2600X явно швидший, то після розгону різниця вкладається в межі похибки вимірювань, і можна сказати, що процесори виступають нарівні.

Бенчмарк SVPmark не є тестом на продуктивність під час кодування відео в чистому вигляді — він визначає швидкість роботи системи з програмою Smooth Video Project (SVP), метою якої є збільшення плавності відтворення відео за рахунок включення в нього проміжних кадрів.

Тут R5-2600X знову стає лідером, хоча розрив між процесорами навіть менший, ніж x264 HD benchmark.

Окремим рядком варто пустити такий тест з пакета PCmark 10, як робота з фото з розділу Digital Content Creation . Оцінка тут комплексна і є загальним балом за 11 дисциплін: відкриття зображень із прев’ю-якістю, збереження у форматах JPEG і PNG, накладення фільтрів (розмиття за Гаусом і додавання шуму), зміна яскравості, контрастності та колірної моделі.

R5-2600X трохи поступається в номінальному режимі, але після розгону скорочує відставання і виступає нарівні з розігнаним i5-8600K. Однак варто сказати, що різниця в будь-якому разі незначна: продуктивність процесорів гранично близька, і такої переваги, яку мав R7-2700X над i7-8700K, тут немає і близько.

Вбудований бенчмарк утиліти True Crypt дає змогу оцінити продуктивність процесорів під час криптографічного навантаження. Використання потрійного алгоритму AES-Twofish-Serpent дозволяє завантажити роботою процесор з будь-якою кількістю ядер.

Цей бенчмарк традиційно є сильною стороною процесорів AMD, тому перевага R5-2600X цілком очікувана. I5-8600K позаду з півтораразовим відставанням.

Архівація даних в 7-zip — ще один спосіб завантажити процесор роботою, причому отримані результати можна вважати оцінкою швидкодії системи в офісних завданнях. Втім, у цьому випадку важливі не тільки продуктивність і кількість ядер, а й пропускна здатність пам’яті.

Навіть за однакової частоти пам’яті i5-8600K нема чого протиставити 12 потокам R5-2600X, коли мова заходить про добре розпаралелювані завдання. Звичайно, відставання тут далеко не дворазове, і тим не менш, R5-2600X — очевидний лідер тесту.

Тести в іграх

Assassin’s Creed: Origins — нова частина щорічного серіалу, в якій Ubisoft замахнулися на відтворення не одного міста конкретної епохи, а цілого стародавнього світу. За одну лише непередавану атмосферу таємничих пірамід, величних палаців, похмурих гробниць і жорстокості, що коїться під мудрими поглядами монументальних статуй, грі можна пробачити абсолютно все що завгодно. Якщо ви зі шкільної лави мріяли про пригоди серед пустель і оазисів і фанатіли від фільмів про Індіану Джонса — пропускати цю гру ніяк не можна, тим паче, що графіка тут неймовірно гарна і тільки сприяє подорожі крізь століття.

Перший ігровий тест демонструє ту ж картину, що і з протистоянням Core i7-8700K і R7-2700X — хіба що різниця в продуктивності менша, а в FullHD і зовсім сходить нанівець. Проте, збільшення кількості ядер при збереженні відносно високої частоти і продуктивності-на-ядро роблять свою справу: шестиядерний Core i5 виходить у лідери в першій же сучасній грі з підтримкою багатопотоку!

Batman: Arkham Knight — завершальна частина трилогії від студії Rocksteady, яка за задумом мала стати найдраматичнішою і найтрагічнішою. ІЧСХ, стала. Але тільки не в тому сенсі. Незважаючи на всі переваги сюжету і графіки, гра вийшла настільки сирою і кривою, що навіть оглядачам довелося чекати купи патчів, перш ніж отримані результати можна було представити публіці.

У «процесорозалежному» режимі різниця між R5-2600X і i5-8600K набагато менша, ніж в Assassin’s Creed: Origins, що доволі дивно: зазвичай цей бенчмарк більш прихильний до процесорів із синім логотипом. А ось у FullHD ситуація повторюється повністю: різниця невелика, але розігнаний i5-8600K виходить у лідери.

DOOM — гра, яка якщо і не виховала, то безумовно залишила свій слід у головах і серцях не одного покоління геймерів. Один зі стовпів жанру шутерів — та що там, самої індустрії ігор для ПК! — несподівано повернувся з найсучаснішою графікою і найолдскульнішим геймплеєм, змушуючи гравців і критиків кричати від захвату.

На жаль, але маючи GTX 1080 Ti, порівнювати щось у DOOM важко: у «процесорозалежному» режимі все впирається в стелю 200 фпс, і йти з цієї позначки не квапиться — хоча за мінімальним фпс можна побачити деяку різницю.

Проте в цьому бенчмарку між процесорами спостерігається паритет: різниця в FullHD укладається в межі похибки вимірювань.

Fallout 4 — продовження однієї з найпопулярніших у нашій країні рольових серій. на жаль, знову вийшло з-під пера Bethesda Softworks. Як завжди буває у цієї студії, інтерактивна пісочниця вдалася на славу, а ось із духом пост’ядерної пустки, сюжетом і смисловим наповненням вийшло не дуже. Втім, графічно гра більш ніж хороша, а вимоги до апаратної частини досить великі.

Fallout 4 практично повністю повторює результати Assassin’s Creed: Origins. У «процесорозалежному» режимі i5-8600K явно попереду, хоча різниця не така вже й велика. У Full HD же процесор Intel лідирує тільки після розгону, хоча його перевагу і в цьому випадку не назвати розгромною.

FarCry: Primal — мабуть, найсміливіший експеримент Ubisoft до виходу Assassin’s Creed: Origins. Серія, відома своєю шутерною механікою не менше, ніж відкритим світом, була відправлена за часів, коли від найближчої вогнепальної зброї головного персонажа відокремлює всього лише якась парочка тисячоліть. Проте, виживання в стародавньому світі серед гігантських хижаків і не менш небезпечних двоногих справді вдихнуло в серію нове життя і різко підбадьорило обридлий ігровий процес. Підросли і системні вимоги, причому як до графічної, так і до процесорної частини ПК.

Графічний рушій Dunia Engine, на якому зараз працює серія FarCry — рідкісний приклад відмови від багатопотокових обчислень і прив’язки до продуктивності окремого ядра. І хоча i5-7600K свого часу це ніяк не допомогло, i5-8600K виступає набагато краще. І в Full HD, і в 1680×1050 він демонструє явну й очевидну перевагу.

FarCry 5 не приносить особливих нововведень у вже усталену механіку, але зате створює більш ніж цікавий сеттинг. Вкрай актуальні для 1/8 частини суші теми релігійного екстремізму, масового божевілля і сліпого наслідування різних пророків і вождів розкриті настільки, що якихось ще коментарів ця гра просто не потребує.

Нова гра серії ставиться до процесора Ryzen більш прихильно, ніж Primal. Хоча у i5-8600K і зберігається перевага в обох режимах, але розрив тут значно менший, ніж у попередній частині.

Hitman 2016 — не стільки перезавантаження серії, скільки ретельна реставрація оригінальної ігрової механіки, яка колись дала змогу цьому серіалу створити власний жанр. Повернулися просторі рівні зі складною архітектурою і безліччю способів виконання завдань, повернулася підготовка і планування, а робота художників і дизайнерів досягла принципово нового рівня. Але разом із нею вгору стрибнули і системні вимоги гри.

Дивно, але Hitman, зазвичай більш лояльний до процесорів з великою кількістю обчислювальних потоків, тут повністю солідарний із серією FarCry і віддає перевагу i5-8600K, причому відразу в обох режимах.

Mass Effect: Andromeda — «нібито-продовження» однієї з найбільш знакових рольових ігор останніх років, яка змусила мільйони людей по всьому світу знову мріяти про підкорення космосу і вивчення далеких світів. З метою економії розробка гри була доручена видавцем підрозділу Bioware, який ніколи раніше не займався проектами ААА-класу, що неминуче позначилося на підсумковому результаті. Проте графічно гра доволі гарна (якщо не дивитися на обличчя персонажів) і до того ж, працює на найактуальнішій версії рушія Frostbite.

Гра на рушії Frostbite 3.5 рік тому виявилася одним із багатьох бенчмарків, які i5-7600K з тріском провалив. Збільшення кількості ядер в i5-8600K призвело до закономірного стрибка продуктивності, і тепер процесор Intel виступає нарівні з R5-2600X у Full HD і лише трохи поступається йому в «процесорозалежному» режимі.

Metro: Last Light — продовження одного з найбільш вдалих шутерів, створених на пострадянському просторі. Крім вельми технологічної графіки, гра доставляє цікавим сюжетом, постапокаліптичними пейзажами, у яких ні-ні-ні та промайнуть знайомі кожному жителеві СНД деталі, препаруванням замкнутого суспільства підземки, яке втілює всі сучасні нам «-ізми» в найгротескнішій та найстрашнішій формі, і багатьма іншими аспектами. На жаль, гра дуже жадібна до ресурсів ПК і не позбулася технічних проблем, характерних для рушія першої частини.

У цьому бенчмарку процесори зберігають паритет у FullHD, а ось у 1680х1050 пікселів i5-8600K виходить уперед — нехай і незначно.

NFS: Payback — і «нібито-продовження», і «нібито-справа-припасти-до-початків», повернувши серію до теми вуличних перегонів, яка колись вистрілила в Underground і старому Most Wanted. На ділі ж — звичайне «продовження», що вирізняється вкрай слабким сюжетом і сумнівною ігровою механікою. Проте в плані графіки і дизайну гра більш ніж хороша, і до того ж вимоглива до відеокарти і процесора.

Відрив навіть наполовину не такий великий, як у FarCry або Hitman, і все ж i5-8600K лідирує в обох режимах.

Rise of the Tomb Raider — спроба повернути серію до її коріння після умовно-реалістичної першої частини зразка 2013 року. Фантастичні артефакти, вольності з історією та географією і навіть фізичними можливостями героїні, бадьорий геймплей і пригоди в яскравих декораціях — у комплекті. Не вистачає хіба що нескінченного боєзапасу.

Гра вкотре запускалася без патча для Ryzen, тому результати потрібно сприймати лише в контексті. Проте, R5-2600X істотно поступається в «процесорозалежному» режимі і трохи — в FullHD.

Tom Clancy’s Rainbow Six: Siege — мабуть, один із найдостойніших претендентів на лаври Counter Strike, який нині скотився в роздачу скінів, медальок і лутбоксів. Командний екшн з харизматичними оперативниками, що відрізняються один від одного не тільки зовнішнім виглядом, а й набором умінь, зруйнованістю оточення, реалістичнішою фізикою і більшим набором сценаріїв пропонує набагато більше розмаїття механік і більший простір для фана.

З огляду на загальний рівень продуктивності, результати цього бенчмарка становлять більше академічний інтерес. І тим не менше, ми знову бачимо практично повний паритет у FullHD і лідерство i5-8600K у «процесорозалежному» режимі.

War Thunder — проект, якому давно присудили статус духовного спадкоємця World of Tanks. Спочатку гра сприймалася як «WoT з літаками», але зрештою перетворилася на оригінальний і самобутній продукт, що заслуговує на увагу без усіляких відсилань до проєкту, який вийшов раніше. Реалістична модель пошкоджень, вибір між аркадним стилем і повноцінним симулятором, спільні дії авіації та наземної техніки — інакше кажучи, все те, чого попередник так і не досяг.

War Thunder, на жаль, не освоїв те, що World of Tanks зумів ще в патчі 9,22. А саме — використання понад 2 потоків обчислень. Як результат — i5-8600K очікувано лідирує в обох режимах. Але тим дивніше те, що відставання R5-2600X не можна назвати таким же істотним, як, наприклад, у FarCry: Primal.

Watch Dogs 2 — продовження відносно нової франшизи Ubisoft, що виправляє недоліки першої частини та підкуповує цільову аудиторію темою боротьби «не таких, як усі» проти «всіх, які такі». У графічному плані, як і за геймплеєм, гра помітно перевершує попередницю, а системні вимоги і зовсім не можна порівняти.

У FullHD різниці між процесорами знову не відчувається, у «процесорозалежному» режимі i5-8600K лідирує, хоча і з невеликим відривом.

Висновки

Отже, «ядерна революція» в десктопних процесорах остаточно здійснилася — і, як було заявлено на початку статті, її наслідки найдобріше помітні саме в середньобюджетному сегменті.

Так, якщо чотирьохядерний i5-7600K назвати ігровим процесором можна було лише в тому разі, якщо сучасні ігри ви бачили тільки на youtube, то i5-8600K — уже цілком актуальний продукт, який може стати гідним варіантом для складання ігрової системи. Його не налякають ні самі ігри, що використовують багатопотік, ні запис відео в них.

Звичайно, продуктивність під час запису впаде, але це не призведе до таких катастрофічних наслідків, як у випадку з i5-7600K. Візьмемо, наприклад, усе той же Assassin’s Creed: Origins:

Продуктивність без запису відео:

Продуктивність під час запису відео:

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments