Кінотеатри відходять у минуле. Спочатку їх побив ковід, а тепер Голлівуд відмовляється показувати в Росії свої фільми. Але і крім цього кінотеатр часто розчаровує — глядачі, які шарудять чіпсами, незручні місця, дубляж замість оригінальної доріжки тощо. Дивитися кіно вдома набагато зручніше — не треба нікуди їхати, сеанс у будь-який час, у комфортній обстановці. Як зробити домашній кінотеатр кращим за комерційний — розберемося в цій статті.
ТВ чи проектор?
Кіно починається з картинки. Соковите зображення на великому екрані має вражати. Суперечка починається з того, який девайс має видавати картинку — ТБ чи проектор?
Як вибрати проектор?
Принцип формування зображення відрізняється у проекторів різних цінових категорій:
- 1LCD — технологія бюджетних проекторів. Роздільна здатність у них не перевищує 1080p, частота оновлення — не більше 60Гц. З мінусів — засмічуються пилом і шумлять, з плюсів — лампи вистачає на десятки тисяч годин.
- DLP — така технологія вшита в девайси середнього цінового сегмента. Вони вміють видавати картинку в 4К і частоту оновлення до 240 Гц, мало шумлять, не потребують чищення, компактні та легкі. Мінус — ефект веселки, коли зображення в динамічних сценах розшаровується на кольори.
- 3LCD — найдорожчі прилади, вирізняються високою яскравістю і точністю передачі кольорів, роздільною здатністю до 4К, частотою оновлення до 120 Гц. З мінусів — багато важать, шумлять і з часом запилюються.
Роздільну здатність проектора потрібно вибирати залежно від коефіцієнта діагоналі екрана до відстані від глядача до екрана. Іншими словами, якщо глядач сидить на відстані, яка хоча б у 1,5 раза більша за діагональ екрана, то роздільної здатності 1080p буде цілком достатньо — пікселів не буде видно. Якщо екран більший або відстань менша, тоді варто придивитися до 4K.
Яскравість і контрастність — важливі характеристики будь-якого девайса для виведення зображення. Що більша контрастність, то краще, але часто виробники не вказують метод вимірювання. У підсумку бюджетний проектор може мати космічні значення контрастності — вищі за будь-які топові моделі — це може вводити в оману. Щодо яскравості, то тут правило просте — що більший екран, то яскравішим має бути проектор. Зазвичай рекомендують від 1000 люменів на кожен метр ширини екрана для нічних умов, і ще стільки ж, щоб було яскраве зображення вдень.
Проектору потрібен екран, білим простирадлом не обійдешся. Вибір екрана залежить від фокусної відстані проектора і місця його встановлення, бажаної яскравості та кольоровості, а також положення місця глядача. Бувають стаціонарні екрани на рамі, висувні рулонні, на розбірній рамі та інші типи кріплень.
Відбивна здатність екрану або коефіцієнт посилення — важлива характеристика. Чим вона вища, тим більше світла відобразить екран. Таким чином можна компенсувати низьку яскравість проектора — наприклад, сірі екрани мають вищий коефіцієнт, ніж білі. Однак чим вищий цей показник, тим менші кути огляду екрана.
Коефіцієнт проекції або проекційне відношення — дає змогу розрахувати, яка відстань від приладу до екрана необхідна для отримання картинки потрібного розміру. Наприклад, проектор дає картинку 100 дюймів (220х120 см), а максимальна відстань до екрана — 5 м. Проекційне співвідношення буде 500\220=2.27. Отже, щоб отримати картинку завширшки 180 см (діагоналлю 80″), девайс потрібно поставити за 180*2.27 = 4 метри до екрана. Чи є в кімнаті достатньо місця для цього? Відповідь на це запитання значно полегшить вибір проектора. В інтернеті є калькулятори для розрахунку цього показника для більшості моделей проекторів.
Особливості, переваги та недоліки проєктора
- Потребує мінімум світла. В ідеалі — чорні стіни і штори типу блекаут. Хоча сучасні проектори вельми яскраві — картинку видно навіть при залитій світлом кімнаті, але ефект буде далекий від того, що можна отримати в абсолютно темному приміщенні.
- Простір для фокусування потрібен будь-якому проектору, але сьогодні є безліч ультракороткофокусних моделей, які можна розташувати буквально за кілька метрів від екрана. Щоправда, для їхньої роботи потрібен особливий екран, який складається з трикутних призм, спрямованих униз, на проектор і на глядача. Таким чином екран буде добре відбивати промені проектора і поглинати освітлення з інших кутів.
- Портативність — неочевидна перевага. Бувають моделі, заточені під роз’їзди — можна взяти з собою у відрядження або на дачу, під’єднати до ноутбука, увіткнути навушники і насолоджуватися улюбленим серіальчиком на великому екрані де завгодно.
- Лампи проектора вигорають з часом, але дуже повільно. Найпопулярніші рішення — LED і лазерні лампи — розраховані на 20-30 тисяч годин, тобто приблизно на 8-12 років, якщо дивитися фільми по 8 годин на день.
Детальніше про вибір проектора можна почитати в окремій статті.
Як вибрати ТВ?
Матриця — головне в телевізорі. Бувають три типи конструкції:
- LED — це звичні РК-дисплей зі світлодіодним підсвічуванням. Бувають IPS — з гарною передачею кольору і кутами огляду, але слабкою контрастністю і «сірим» чорним кольором. І VA- з глибоким чорним, але малими кутами огляду.
- QLED — той самий LED, але з підсвічуванням із синіх світлодіодів, що робить картинку яскравішою і насиченішою.
- OLED — матриця на органічних світлодіодах, яким не потрібне підсвічування. Найдосконаліша технологія з відмінною передачею кольору і контрастністю, ідеальним чорним і малою товщиною корпусу. Мінус — вигорають від застиглої картинки, як бабусин кінескоп.
Роздільна здатність більшості сучасних ТБ становить 4К, а іноді й 8К, ТБ з FullHD відходять у минуле. На HD-екран діагоналлю 40 дюймів комфортно буде дивитися з двох метрів, а якщо у нього роздільна здатність 4K — то пікселів не буде помітно вже з метра.
Підтримка HDR розширює динамічний діапазон і робить зображення максимально яскравим і контрастним. Деякі проектори теж підтримують HDR, але там ефект менш виражений.
Особливості, переваги та недоліки ТВ
- Яскравість і контрастність телевізорів складно порівнювати з аналогічними показниками проекторів. У других яскравість вимірюється в люменах (Лм), а у ТБ — у канделах на квадратний метр (Кд\м2), тож виходить порівняння кислого з довгим. Контрастність проекторів вимірюється у світловому потоці, а глядача цікавить потік, відбитий від екрана. У підсумку значення контрастності начебто більше у проектора, але картинка на крутому ТБ буде соковитішою і контрастнішою в більшості випадків. Усе тому, що світло від проектора відбивається від екрана разом зі світлом від інших джерел, а ТВ світиться сам.
- Час відгуку. Цей параметр важливий для тих, хто любить пограти у відеоігри на великому екрані. У ТВ час відгуку зазвичай нижчий. Бувають і досить жваві проєктори, але скоріше як виняток із правил.
- Смарт-функції — у ТВ часто є своя ОС, доступ до Інтернету, призначені для користувача режими тощо. Словом, разом із ТВ купується майже медіасервер. У проекторах таке зустрічається рідше, до них доведеться робити свій медіасервер.
- Вбудовані динаміки в ТВ іноді видають цілком пристойний звук і годяться як тимчасове рішення до купівлі саундбара або багатоканальної системи. У деяких проекторів теж є динаміки, але зовсім іграшкові, бо вібрації від потужного звуку змусять картинку тремтіти.
- ТВ простіше встановити, повісив — і готово. Проектору потрібні точні розрахунки, щоб отримати найкращу якість картинки, а після встановлення його важливо відкалібрувати.
Тут — докладніше про вибір телевізора.
Що в підсумку?
Якщо потрібен дійсно великий екран, то проектор забезпечить найкраще співвідношення рубля на дюйм за діагоналлю. Навіть з урахуванням екрану, блекаут штор і підготовки кімнати. Проектор хороший для великої кімнати, з якої вирішено зробити кінозал.
З іншого боку, ТВ пропонує більш високу якість картинки і відсутність головного болю з розрахунками і установкою. Телевізор краще підходить для малих і середніх приміщень.
Колонки чи саундбар?
Звук не просто важливий — саме він дає фільму вагу, об’єм і фактурність. Свого часу додавання звуку в кіно здійснило справжню революцію, і відтоді кількість аудіоканалів тільки збільшувалася, щоб додати фільму ще більше об’єму.
Сьогодні є кілька основних варіантів акустики для домашнього кінотеатру:
1. Вбудовані в ТВ колонки. Якщо весь бюджет пішов у топовий телевізор, то на якийсь час їх має вистачити. Щоправда, вбудовані динаміки не відрізняються високою потужністю, їх вистачить тільки для невеликої кімнати. Проте виробники компенсують це програмно — у телевізори вбудовано софт, що дає змогу реалізувати об’ємний звук, виділити діалоги тощо. Деякі ТВ при підключенні зовнішньої акустики тієї ж марки починають працювати з нею в синергії. Тут докладніше про вбудований звук у ТВ.
2. Стереоколонки. Зазвичай це варіант для меломанів, у яких уже стоїть непогана домашня стереосистема. Якщо додати до неї ТВ або проєктор, то виходить чудовий стереозвук — так, не Dolby Atmos, але все ж краще за вбудовані в ТВ динаміки. Згодом можна зробити апгрейд до 5.1 і вище.
3. Саундбар. Сучасний варіант для домашніх кінотеатрів. Саундбари бувають різними — бюджетні моделі покликані замінити вбудовані в ТБ динаміки, топові девайси вже можуть позмагатися з повноцінною багатоканальною аудіосистемою і відтворюють Dolby Atmos і DTS:X. Принцип дії у різних саундбарів може відрізнятися:
- Віртуальний об’ємний звук. Цю хитрість зазвичай використовують бюджетні моделі. У них лише пара динаміків, які моделюють ніби звукову бульбашку навколо слухача, створюючи в певній точці простору ілюзію об’ємного звуку. Плюс технології в тому, що вона працює в абсолютно будь-якому приміщенні, але мінус — ефект не дуже переконливий і руйнується під час виходу з досить вузької точки найкращого сприйняття.
- Відображення від стін і стелі. У такому саундбарі багато динаміків — за кількістю каналів. Частина з них дивиться вперед, інші спрямовані в стіни і стелю, від яких відбиваються в глядача. Виходить ефект об’єму, ніби звук виходить зверху, збоку і навіть ззаду. Плюс — такий об’ємний звук виходить переконливішим за віртуальний, мінус — вимоги до приміщення. Потрібна проста геометрія (в ідеалі паралелепіпед) і голі стіни, що менше меблів і звукопоглинальних поверхонь, то краще.
- Звукові проектори. Ця розробка компанії Yamaha, в такі девайси вбудовано десятки динаміків, звуковий процесор управляє їхньою фазою, що дає змогу спрямовувати звук у різні боки. У поєднанні з відображеннями від стін і стелі така технологія дає найреалістичніший ефект об’єму.
Переваги саундбара
- Це один девайс, а не ціла система. Він простий в установці та налаштуванні.
- Зазвичай вигідніший за ціною, ніж повноцінна багатоканальна система.
- Не потрібна акустична обробка, хоча і є деякі вимоги до кімнати.
- Якість звуку і переконливість ефекту об’єму залежить від конкретної моделі, флагманські прилади роблять свою справу досить якісно.
Недоліки саундбара
- Потужності навіть топових моделей не завжди вистачає на середні та великі приміщення.
- Ефект об’єму сильно залежить від точки прослуховування, крок вліво або вправо може розвіяти магію. Тому саундбари добре підходять для персонального або сімейного перегляду фільмів, але не для великих компаній.
- Функціональність може бути обмежена геометрією кімнати та меблями в ній. Наприклад, якщо збоку стоїть стелаж із книжками — він буде не відбивати, а розсіювати звук, у підсумку ефект об’єму вийде однобоким.
4. Система 5.1 або вище. Включає в себе:
- Багато колонок. Мінімум — шість штук для Dolby Digital: один центр, дві для лівого і правого каналів, дві ззаду і один сабвуфер. Для Dolby Atmos потрібні ще дві під стелею.
- AV-ресивер. Це мозковий центр домашнього кінотеатру, звуковий процесор і підсилювач в одному приладі. Він роздає звук колонкам і картинку ТБ або проектору. До нього підключаються всі прилади введення — медіасервер, смарт-ТВ, ігрова приставка, ПК, Blu-Ray плеєр тощо. Вибір залежить від кількості аудіоканалів, підтримуваних форматів, можливостей підключення та потужності. Як вибрати — читати тут.
Переваги багатоканальної системи
- Найпереконливіший ефект об’ємного звуку — саме такий, яким його задумували творці фільму.
- Можливість скомпонувати систему під розміри кімнати та індивідуально налаштувати під свої запити. Потужність і кількість колонок обмежені тільки бюджетом і розмірами кімнати.
- Можливість зібрати все поетапно й апгрейдити з часом. Наприклад, спочатку придбати тільки ресивер і стереоколонки, а потім докупити динаміків для багатоканального звуку.
Недоліки купи колонок
- Найдорожчий варіант, займає багато місця.
- Монтаж і протягування проводів — той ще головний біль.
- Для найкращого результату потрібна звукоізоляція та акустична обробка приміщення.
Детальніше про компоненти багатоканальної системи та їхнє розташування в кімнаті можна почитати тут, а тут — окремо про те, як примирити сабвуфер і сусідів.
Звукоізоляція та акустична обробка
Звукоізоляція. Звук — як вода в акваріумі, він просочується до сусідів через будь-які дірки в кімнаті. Найпростіша звукоізоляція — залити розетки акустичною піною і приклеїти гумовий поріжок під двері в кімнату. Якщо після цього сусіди все одно стукають у стіну (зазвичай це стіна, в яку дмуть фронтальні колонки), то можна до неї притулити шафу або стелаж із книжками. Якщо не допомогло — доведеться монтувати шар мінеральної вати на всю стіну. Детальніше — тут.
Акустична обробка. На відміну від звукоізоляції, яка забороняє звуку проникати до сусідів, акустична обробка потрібна, щоб погасити відлуння, що пурхає в кімнаті. Так звук стане чіткішим і яснішим, з’явиться більше деталей, не доведеться робити голосніше, щоб розчути діалоги. Як мінімум, для потрібного ефекту можна додати в кімнату більше меблів, особливо м’яких. Є й інші побутові способи поліпшити звук — тут докладніше. Якщо вони не допомогли — можна змайструвати звукові панелі з мінеральної вати, інструкцій на ютубі предостатньо.
Щоб зануритися в атмфосеру кінотеатру на всі 100 %, відтворіть і зовнішній антураж. М’які крісла, великий диван, темний інтер’єр, попкорніца і сифон для газованої води — все це допоможе домогтися «ефекту занурення». Є лайфхак, що дає змогу слухати об’ємний звук ночами без шкоди для сусідів. Досить використовувати хороші навушники, щоб дивитися кіно вночі. Існує безліч способів налаштувати об’ємний звук у будь-яких навушниках.