Озвучування відеоігор — важливий і кропіткий процес. У великих гейм-проектах озвучуванню приділяється уваги нітрохи не менше, ніж у голлівудських фільмах, а вимоги до результатів найсерйозніші. Звук — це те, завдяки чому ми несвідомо занурюємося в гру з головою і віримо їй. Як озвучують комп’ютерні ігри та що для цього використовують — про це далі.
Озвучка відеоігор має багато спільного з озвучуванням фільмів і професійних відеороликів. Усе, що ми чуємо під час перегляду кіно, починаючи з голосів персонажів, закінчуючи шелестом листя і вибухами, насправді записується в студії за рідкісними винятками.
Що потрібно для озвучення відеоігор
Зібрати бюджетну систему для озвучування може кожен. У міру розвитку навичок і при додаткових вкладеннях можна розширити комплект. Щоб освоїти роботу з професійним обладнанням, потрібні час і знання, тому варіант не підходить для швидкого запуску.
Мінімальний комплект для звукозапису:
- Звукозаписний пристрій. Для цих цілей можна вибрати рекордер, мікрофон, диктофон або хоча б смартфон.
- Пристрій відтворення. Оптимальний варіант — накладні навушники з пасивною звукоізоляцією. В ідеалі — професійні моделі. У домашній студії звук з колонок буде сильно спотворюватися під час резонансу, тому без звукоізоляції в студійних моніторах немає сенсу.
- Комп’ютер або ноутбук. Вони потрібні для обробки запису.
- Аудіоредактор. Щоб уникнути зайвих витрат, можна скористатися безкоштовними програмами. Наприклад, «Audacity».
Коли перші кроки вже зроблено, і з’явилася впевненість у своїх силах, можна обзавестися цифровою звуковою робочою станцією (DAW). Під час роботи в студії це пристосування полегшить мікшування і створення звукових ефектів, а також скоротить час редагування аудіофайлів.
Ще один спосіб модернізації системи — звукоізоляція приміщення і погашення резонансу. Для звукозапису підійде невелика кімната, горище, підвал або навіть гараж. Є кілька способів домогтися бажаного результату.
Можна купити спеціальні звукоізоляційні панелі і встановити їх на стіни і стелю (над мікрофоном). Можна зробити з панелей ширму, але тут також важлива звукоізоляція зверху. Якщо бюджет зовсім невеликий, то замінити панелі можна за допомогою листів пінопласту з наклеєними на них картонними лотками з-під яєць. Візуальна складова в останньому випадку сильно постраждає, але якість результату мало чим відрізняється.
Існують напіввідкриті бокси зі звукоізоляцією з трьох боків, усередині яких встановлюють мікрофон. Подібні рішення використовуються стримерами. Проблема в тому, що небажані звуки можуть потрапити на запис саме з єдиного відкритого боку. У будь-якому разі це рішення краще, ніж повна відсутність звукоізоляції.
Ще одна важлива деталь під час модернізації власної студії звукозапису — кабелі. Високоякісна проводка захистить сигнал від різних перешкод.
Як озвучують комп’ютерні ігри
Озвучка починається зі складання сценаріїв. Розробники та звукорежисер повинні знайти спільне бачення картини, розібратися в нюансах і особливостях сцен. Усе це заносять у сценарій, підбираючи акторів, звукові ефекти та музику. Перед озвученням обов’язково складають план і список необхідних звуків, вказуючи побажання та обмеження.
Створенням звукового супроводу в іграх працює колектив фахівців, серед яких:
- звукорежисер
- композитор
- звукооформлювачі
- актори озвучення
- звукооператор
- програмісти
У бюджетних і пробних проєктах над звуком можуть працювати кілька людей, поєднуючи спеціальності, але в AAA-проєктах команда зазвичай складається з кількох десятків людей, кожен з яких вирішує свої завдання.
Створити цілісну картину — непросте завдання, тому всі учасники повинні мати гарне уявлення про проект, його особливості, сюжет, історію ігрового світу. Під час складання плану дій обумовлюються найдрібніші деталі, адже інакше похмурий саундтрек може виявитися недостатньо похмурим для розробників, а звуки оточення — занадто деталізованими.
Звукові ефекти
Існують цілі бібліотеки звукових ефектів, які затребувані при створенні професійного відео та ігор. Звук із бази піддається обробці та мікшуванню, після чого накладається на відеоряд або ж записуються сценарії його відтворення. Наприклад, якщо гравець намагається відчинити двері, ми чуємо характерний звук прокручування дверної ручки і спрацьовування замка.
Звукові ефекти важливі і для меню гри. Їх можна почути під час наведення курсору на кнопку або натискання клавіші. Разом із підсвічуванням це робить інтерфейс зручнішим.
Ще один важливий момент: звук має відповідати очікуванням гравця — від цього залежить зручність сприйняття. Якщо мініатюрний пістолет стрілятиме потужнішим за дробовик або ж замість звуку кроків травою ми чутимемо пісок, то це, безумовно, викличе здивування. Навіть невеликі відхилення від очікуваних звуків на підсвідомому рівні можуть заважати зануритися в ігровий процес. Чорний дракон, що ширяє над землею, може видавати недостатньо грізний рев, а це позначиться на відчуттях і загальному враженні від гри.
Створенням звукових ефектів займається звукооформлювач, він же шумовик. Спеціаліст записує звуки в умовах студії, деколи використовуючи для цього підручні засоби і пристосування. Наприклад, ми звикли чути звук виймання меча з піхов, але в реальності його не існує — клинок не видає звуку, якщо тільки замість піхов не використано кільце. Щоб створити ефект, звукооформлювач записує звук заточування клинка об брусок. Брязкіт обладунків насправді — брязкіт зв’язки ключів, а шум дощу створює картонна трубка з крупами. Щоб отримати точне оригінальне звучання, потрібна неймовірна фантазія і знання справи.
Найскладніше створити неіснуючий звук. Наприклад, стрілянина з футуристичної гвинтівки, рев і рухи монстрів. Для цих цілей об’єднують кілька ефектів у єдиний звук. Ще одна проблема — запис гри на музичних інструментах. За таку роботу беруться не всі звукооформлювачі. Чому не можна поставити просто мелодію? Це зробить музику неживою. Можливо, надмірно ідеальною. Відсутність навіть такої дрібниці, як торкання пальцями клавіш фортепіано, може зіпсувати цілу сцену.
Музика
Хоча багато гравців відключають музику в грі, слухаючи власний плейлист, не можна не відзначити користь музичного супроводу. Принаймні, якщо цьому моменту приділено належну увагу. Навіть фонова музика в стратегіях підсилює атмосферу, виділяє сцени або ситуації. У серії ігор «Civilization» музичний супровід утримує увагу гравця, допомагаючи сконцентруватися на творенні.
Складно уявити собі добротний горор, містичний екшен або стелс-ігри без музичного супроводу. Під час першого проходження музичний супровід особливо важливий. Хорошим прикладом можна назвати музику в таких іграх і серіях, як «Hitman», «The Last of Us», «Death Stranding», «Dead Space 3», «The Elder Scrolls». Як тут не згадати про найвідомішу мелодію з ігор у «Super Mario Bros», а олдскули навіть зараз розпізнають за першими нотами «Героїв 3» і першу частину «Diablo».
Музику використовують, щоб підкреслити драматичність сцени, динаміку того, що відбувається. Акіра Ямаока, Ганс Циммер, Майкл Гордон, Влад Журавльов (TitanSlayer), Джеремі Соул — ці композитори створювали з ігрового саунду самостійні шедеври. Не можна не згадати серію ігор «Dark Souls» і битви з босами. Це наочний приклад того, як музика підкреслює епічність битви.
При створенні саундтреків і музичного супроводу потрібно відобразити суть гри або сцени, але при цьому важливо дотримуватися єдиного стилю оформлення, незалежно від умов. Принаймні новачкам варто уникати контрастних переходів між музичними жанрами.
У кожної гри є основний саундтрек, але крім цього зараз виходять цілі альбоми з композиціями. Для прикладу можна навести серію ігор «Metal Gear Solid» і «DOOM», «Need for Speed: Underground». Саундтреки до ігор стали путівкою до слави для багатьох виконавців. Наприклад, гурт «Poets of the Fall» та її композиція «Late Goodbye» у «Max Payne 2».
Озвучування персонажів
Невеликі студії часто роблять це своїми силами, а розкручені компанії співпрацюють зі студіями звукозапису, наймають акторів. Підбір акторського складу відбувається як у кіно: на кастингах може бути кілька сотень учасників. Звукорежисери відбирають претендентів під типаж озвучуваного персонажа. Погодьтеся, буде дивно, якщо бравий двометровий вояка говоритиме голосом підлітка, що ламається, або навпаки. Тут також зберігається правило відповідності. Голос може сказати про персонажа не менше, ніж його зовнішній вигляд.
Один актор може озвучувати відразу кілька другорядних персонажів, але навіть якщо це справжній професіонал і майстер перевтілення, не можна, щоб його персонажі перетиналися в одних сценах за дуже рідкісним винятком. Гравець може почути однакові нотки або інтонації, через що виникне відчуття однотипності, що шкодить атмосфері.
Щоб виразити індивідуальність особистості та стан героя в даний момент часу, використовуються різні методи і прийоми:
- Інтонація . Демонструє ставлення персонажа до різних ситуацій. Вона допомагає зрозуміти, коли персонаж говорить серйозно, а коли жартує.
- Емоційне забарвлення . Створює індивідуальність і оживляє героя в очах гравця.
- Акцент і вимова . Частково відкриває завісу минулого і походження персонажа, даючи змогу визначити країну або навіть регіон, де він ріс. Завдяки усталеним стереотипам це можна використовувати для демонстрації благополуччя, особливих рис характеру, звичок.
- Специфіка мовлення. Зітхання, манера вести діалог, гаркавість та інші прийоми використовують, щоб показати особливості персонажа і виділити його на загальному тлі.
- Виділення ключових фраз і розставлення пріоритетів. За допомогою голосу і побудови речення можна виділяти ключову інформацію, що спрощує її сприйняття гравцем.
Примітно, що на хорошу озвучку ми рідко звертаємо увагу, якщо все в порядку. А ось невідповідності та помилки легко вловити. Використовуючи перераховані вище прийоми, при правильному підборі типажу, актор здатний зробити свій внесок в образ персонажа. Ось чому другорядні герої іноді звучать більш переконливо і реалістично, ніж основні.
До участі в амбітних проєктах залучають знаменитостей, включно із зірками Голлівуду. Серед них: Елайджа Вуд, Сет Грін, Марк Гемілл, Шон Бін. У локалізації ігор усе те саме. Як приклад можна навести «Cyberpunk 2077» у ролику «Голоси зірок Найт-Сіті», де ми можемо почути Анастасію Івлєєву, Данилу Поперечного, Олександра Гудкова та інших представників російського шоу-бізнесу. Щоправда, не всі вони добре впоралися зі своїми ролями й озвученням загалом.
Про локалізацію варто згадати окремо. Це більше, ніж просто переклад текстів і мови. Це адаптація проєкту під культурні особливості країни та специфіку. Складність локалізації полягає ще й в обмеженнях, які зазвичай представлені таймінгом. У плані озвучення вказано точний час для кожної фрази, але різними мовами звучати вона може в підсумку занадто довго або занадто коротко — доводиться підганяти її під таймінг. Ось чому в локалізації часто губляться важливі деталі. Вирішити проблему допомагають паралельні субтитри.
Поширене явище, коли студія локалізації не отримує достатньої для роботи інформації, наприклад, через побоювання витоку. Іноді в плані навіть не вказано, персонаж якої статі вимовлятиме репліку, не кажучи вже про підтекст. У більшості випадків помилки локалізації пов’язані з тим, що розробники не приділили достатньо уваги організаційним питанням або дали занадто мало часу на підготовку.
В озвучуванні оригіналу і локалізації найскладніше домогтися синхронізації мови і губ персонажа в грі. Ліпсінк багато в чому схожий із дубльованим перекладом фільмів. Під час перекладу гри іншими мовами це означає додаткові обмеження.
Закадровий голос
Закадровий голос вводить гравця в суть того, що відбувається. Його використовують, щоб розкрити історію ігрового світу, опису сюжету або глави. Часто саме він зустрічає гравця ще на заставці. Тут можна згадати Артема зі всесвіту «Метро», неймовірно глибокий голос якого ми чуємо лише в інтро та читанні нового розділу щоденника. Ще один приклад — Рон Перлман і його монолог, що пробирає до мурашок, в інтро до «Fallout 2».
Закадровий голос можна використовувати як помічника, який відзначає досягнення, коментує події.
Відеоролики в іграх
На відміну від стандартного запису мови або звукових ефектів, до створення відеороликів підходять інакше. Проєкти з великим бюджетом можуть дозволити собі створення відеороликів за допомогою захоплення міміки, рухів. Голос акторів зазвичай записують окремо, але є можливість вести запис безпосередньо в студії.
На відміну від звуків у грі, тут немає динаміки, а розташування слухача в просторі не змінюється. Як приклад можна навести дует Елліота Пейджа та Віллема Дефо в «Beyond: Two Souls», де актори відпрацювали всі сюжетні діалоги.
Відеоролики створюють для окремих сцен, нових глав, а також вступу до гри. У всіх випадках використовують голосовий супровід.
Чим відрізняються ігри та кіно
Хоча озвучування комп’ютерних ігор багато в чому схоже з озвучуванням фільмів і професійних відеороликів, є суттєва відмінність. Вона виражається в динаміці звуку. Якщо у фільмі ми дивимося на світ очима оператора і перебуваємо саме там, де це потрібно режисерові, то в комп’ютерних іграх ми можемо змінити своє становище в просторі, сісти, піти за двері або стіну.
Що ми помічаємо в сучасних іграх? Правильно, звук змінюється залежно від розташування гравця. Наприклад, NPC може продовжувати розмову, коли гравець уже відійшов від нього. Це особливо відчутно під час використання ігрових навушників або аудіосистем з об’ємним звуком 7.1, що дає змогу на слух точно визначити розташування і характер джерела звуку. Можна почути рухи, розмову противника за дверима або через перешкоду. Усе як у житті.
Щоб отримати динамічний об’ємний звук, розробники використовують звуковий рушій, який входить до складу ігрового рушія. Він відповідає за відтворення звуку, імітує ефекти, змінює звучання залежно від розташування гравця.
Найчастіше розробники використовують технології EAX, FMOD, DirectSound3D, OpenAL. Звукові рушії формують враження реальності, даючи змогу гравцеві чути кілька десятків звуків одночасно, кожен з яких може імітувати різні умови з урахуванням відстані. З їхньою допомогою можна створити спрямованість звуку, що підсилює реалістичність того, що відбувається. Складність подібних сцен залежить від можливостей розробників і масштабу проєкту.
Якісне звукове оформлення допомогло створити безліч шедеврів комп’ютерних ігор. Поділіться своїми прикладами в коментарях.