2017 рік приносить нам все більше різних цікавинок, серед яких можна знайти пристрої на базі нових процесорів на архітектурі Intel Kaby Lake, які активно вступають у наше життя. Сьогодні я тестуватиму оновлення вже відомої моїм читачам лінійки дуже маленьких і легких ігрових ноутбуків MSI GS43VR Phantom Pro. Новинка отримала індекс 7RE, що якраз і натякає на 7-е покоління процесорів Intel. В іншому — це практично той самий ноутбук з деякими модифікаціями, про що я розповім у процесі огляду. Отже, поїхали!
Технічні характеристики тестової моделі
Процесор: Intel® Core™ i7 7700HQ @ 2.8 — 3.8 Ghz
Чіпсет: Intel® HM175
Пам’ять: 32 GB DDR4-2400, 2 слоти, макс 32GB
LCD: 14.0″ 1920х1080px (FHD), матовий, IPS, 60 Hz
Графіка: NVIDIA GTX 1060 6GB GDDR5 VRAM
Система зберігання: 512GB PCI-e M.2 SSD + 1TB HDD 7200rpm
Аудіо: динаміки Dynaudio, формат 2.0 (2x2W), ЦАП ESS SABRE (для навушників)
Мережева карта: Killer Gaming LAN E2400 with Shield
Бездротова мережева карта: Killer Wireless 1535 (N\A\AC)
Клавіатура: SteelSeries з червоним підсвічуванням
Батарея: Lithium Ion 4-cell (61 Вт*год)
Розміри: 345 x 245 x 21.8~22.8 мм
Упаковка та комплектація
Як і завжди, ноутбук поставляється в транспортувальній картонній тарі зі спеціальними амортизуючими вставками, які утримують основну коробку всередині. Зроблено вельми непогано, особливо переживати за пошкодження при транспортуванні не доводиться, ось тільки все це реалізовано без ручки для перенесення. У даній серії MSI вирішила знову використовувати вельми консервативний дизайн.
Виглядає більш ніж гідно! Усередині у нас стандартний набір з блока живлення, кабелю до нього і набору різних інструкцій на всі випадки життя. Цікаво те, що лежить диск з антивірусом. Ніби як і плюс, але тільки ось приводу в ноутбуці немає. З корисного — інструкція з використання системи відновлення ОС у вигляді окремої брошури. В іншому — жодних бонусів. Між клавіатурою і екраном лежить спеціальна м’яка тканинна прокладка. Вона нібито дає змогу захистити матрицю від пошкоджень у разі, якщо під час перенесення на кришку сильно натиснути.
Зовнішній вигляд, матеріали, порти введення-виведення
Думаю, нікого не здивую тим фактом, що приблизно половина корпусу ноутбука виконана зі спеціального легкого металевого сплаву. Серед відмінних рис — застосування текстурованого покриття. Це вносить свої нюанси. З одного боку — виглядає дуже красиво й ефектно, але з іншого — сильний вплив гострим предметом залишить яскраві подряпини. У разі акуратного використання покриття живе дуже і дуже довго в пристойному вигляді.
Яскравий приклад — кришка ноутбука. Має справді класний вигляд, має тиснення, яке деякою мірою збільшує її жорсткість. Проте, з огляду на вагу і розміри ноутбука конструкція не вселяє в мене довіри — краще користуватися нею акуратно і відкривати виключно за центральну частину. Петлі виконані помірно туго, цілком нормально справляються зі своїм завданням.
Серед приємних моментів — наявність пластикової вставки на передній кромці кришки. Це дуже вдале рішення, яке не дасть змоги кутам облізти при активному перенесенні або випадкових ударах. Не залишився без уваги і логотип: він так само світиться від підкладки матриці, але має новий перероблений дизайн. Виглядає дуже солідно, ось тільки зазор між ним і металом завеликий — бруд потрапляє. Не критично, але все ж таки.
Кут максимального відкриття кришки становить приблизно 140 градусів. Складно уявити, в якій ситуації може знадобитися більше, тож можу назвати це прийнятним показником. Внутрішня сторона має пластикову рамку, як і переважна більшість ноутбуків. Мікрофони розташовані поруч із веб-камерою у верхній частині, подалі від джерел шуму.
Основна робоча поверхня взагалі не містить пластику. Тут застосовується все той же сплав, рамка клавіатури становить єдине ціле з корпусом. Що стосується прогинів — серйозних косяків, як це було в дуже старих моделях, я не помітив. Все на дуже гідному рівні, тільки зовсім трохи прогинається метал у центрі клавіатури. На роботу і зручність використання ніяк не впливає. Так само немає ніяких зайвих отворів, які могли б збирати бруд. За цю частину можна сміливо поставити «4+»!
Далі приступимо до огляду бічних граней ноутбука. Всі вони є єдиним цілим з нижньою кришкою ноутбука, відповідно — виконані з пластику. Почнемо по порядку. Передня сторона демонструє там індикатори системної активності. Розташовані вони цілком вдало, все видно, світиться червоним. З корисного тут є отвори аудіо-системи. Мені ніколи не подобалося таке їх розташування, особливо якщо використовувати ноутбук під слабким навантаженням, наприклад дивлячись кіно на дивані. Звук приглушується через м’яку поверхню.
Задня частина наділена решітками відведення гарячого повітря із системи охолодження ноутбука. Так само тут є один роз’єм MiniDisplayPort, за допомогою якого можна під’єднати зовнішні монітори з високою частотою розгортки і роздільною здатністю.
З лівого боку є LAN порт, роз’єм для під’єднання зарядного пристрою, один USB 3.0, SD-карт-рідер, а також два роз’єми аудіосистеми. Варто зауважити, хоч ноутбук і має маленькі розміри — бокового видування гарячого повітря з цього боку немає. У цьому немає нічого дивного — його перемістили праворуч. Ось тут і закрався косяк. Якщо місця буде мало — все гаряче повітря дістанеться руці з мишкою.
Так само з правого боку можна знайти порт Type-C, який поєднує в собі USB 3.1, DisplayPort і Thunderbolt 3. Ця чудова штука дає змогу через відповідні універсальні перехідники під’єднати взагалі будь-що, починаючи від додаткового монітора і закінчуючи дуже швидкими зовнішніми носіями інформації. Додали ще один USB 3.0 звичного формату. Що погано — в сумі їх два. Цього замало — три для ноутбука мінімум треба. Наостанок залишається повноцінний HDMI 2.0 з підтримкою 4К@60Гц (більше він не потягне, 120 Гц у 1080р теж не працюватиме — для цього є mDP).
Відповідно, ми маємо можливість виводити картинку на три монітори (технологія MatrixDisplay), просто підключивши до кожного з виводів по одному і налаштувавши потрібну конфігурацію екранів. На жаль, але екран ноутбука при активних зовнішніх трьох моніторах працювати не буде (при двох — без проблем).
Нижня кришка ноутбука виконана із пластику. Що цікаво, колись дуже давно перші серії GS мали металеві кришки, але потім від них відмовилися. Підозрюю, що вони вельми непогано передавали тепло на поверхню під собою, що і послужило причиною. Тут кришка гріється не дуже сильно, має достатню кількість вентиляційних отворів, що сприятливо впливає на роботу СО в цілому. Любителі охолоджувальних підставок теж оцінять (ноут нормально працює і без них). Що не дуже мені сподобалося — так це процес зняття кришки. Він вельми складний з огляду на те, що кришка і бічні грані — єдине ціле.
Пристрої введення-виведення
Матриця
Вкотре хочу зауважити, що одна з найголовніших складових будь-якого хорошого ноута — це екран. Він тут представлений моделлю LG Display LP140WF3-SPD1. Частота оновлення становить 60 Гц. Кольорів підтримується 262К (2L eDP 6 bit). Колірне охоплення матриці приблизно 85% sRGB, що не можна назвати хорошим параметром для серйозної роботи з графікою, та й незручно це на такій діагоналі.
Матриця зроблена із застосуванням технології AH-IPS і роздільною здатністю 1920х1080px, діагональ — 14.0 дюймів. У підсумку ми маємо відмінну щільність пікселів і хороші кути огляду. Підсвічування тут WLED, 300кд\м^2. Яскравість заявлена 700:1. Ефект зернистості зовсім не відчувається, що говорить про високу якість матового покриття. Загалом — гідна матриця.
З додаткових фішок — утиліта MSI TrueColor. Компанія не полінувалася і додала калібровані профілі для всіх матриць, що ставить у свої ноутбуки. В кінцевому підсумку передача кольору поліпшується, а особливо досвідчені можуть самостійно підкрутити налаштування без особливих проблем. Так само можна створювати свої профілі або використовувати кілька готових.
Клавіатура і сенсорна панель
Наступна за значимістю частина — клавіатура. Грати (або працювати) завжди хочеться з комфортом. В даному випадку ми маємо дуже якісну клавіатуру від компанії SteelSeries з коротким ходом клавіш і приємним червоним підсвічуванням. Мені ці клавіатури завжди подобалися за чіткі та передбачувані реакції на натискання. Це звісно не механіка, але теж дуже гідно.
Дуже раджу звернути увагу на те, що CAPS має свій світловий індикатор активності. Він трохи яскравий, але він є і це мені дуже подобається. Про NUM говорити не доводиться, оскільки в цій діагоналі для цифрового блоку вже просто немає місця. Що поробиш — чимось доводиться жертвувати. Важливий момент — на відміну від багатьох клавіатур SS для ноутбуків MSI тут кнопка Windows з лівого боку є! Її можна відключити, якщо заважає грати. Від себе можу поставити за клавіатуру тверду четвірку з плюсом, але тільки тому, що поскупилися поставити RGB підсвічування, як у всіх інших ноутах MSI.
Оскільки GS прирівнюється вже до більш топових ігрових серій — тут є фірмове ПЗ SteelSeries Engine. Воно бере на себе всі функції управління клавіатурою: яскравість, ефекти і створення макросів. У плані останнього тут взагалі все шикарно — купа профілів з можливістю швидкого перемикання і будь-які алгоритми майже на всі клавіші (наскільки я пам’ятаю, недоступні тільки F1-12). У тому разі, якщо вам це ПЗ зовсім не потрібне — його можна видалити, оскільки управління яскравістю (і не тільки) може брати на себе і рідна утиліта MSI Dragon Center.
Сенсорна панель ноутбука у мене викликала змішані почуття. З одного боку — досить велика область з хорошою чутливістю і приємним покриттям, гарне виконання з блискучою обрамляючою рамкою червоного кольору, а з іншого — не дуже зрозумілі легкий люфт і спрацьовування ЛКМ і ПКМ. При цьому, візуально все підігнано дуже добре і взагалі не викликає нарікань. Через деякий час мені вдалося до нього звикнути — користуватися можна, цілком зручно. Підтримуються торкання кількома пальцями.
Звук
Чим мене завжди радували багато ноутбуків MSI — так це своїм приємним звучанням вбудованої акустики. Відразу хочу сказати — до GS43VR це не відноситься. Надто вже там було мало місця, мабуть. Звук хоч і став кращим порівняно з попереднім поколінням, але все одно не дотягує навіть до моделей старіших GS-ок. При цьому ми маємо дуже навіть хорошу базу на кодеку Realtek ALC899 і два динаміки по 2 Вт від компанії Dynaudio (режим стерео).
На превеликий жаль, тепер я не можу розбирати ці ноутбуки як душа забажає, тому вам доведеться повірити мені на слово — динаміки там дуже дрібні. Звичайно, для свого класу звучать вони дуже пристойно — присутня хоч якась середина, з ВЧ взагалі немає особливих проблем, але це на мій смак. Про низи говорити не доводиться — тут їх взагалі немає.
MSI дуже спритно компенсувала слабку внутрішню акустику чудовою складовою для підключення зовнішніх пристроїв. Як грає справжній геймер? Правильно, в навушниках. Тут для цієї справи встановили шикарний Hi-Fi ЦАП ESS Sabre (24 біта, 192 кГц) і підсилювачі цієї ж контори. Такий конфіг дає змогу підключати професійні навушники з опором до 600 Ом! Брехати не буду — навіть з моїми дуже середніми піонерками звук просто шедевральний!
Звичайно ж, не обійшлося і без DSP (цифровий звуковий процесор). Уже давно в цій ролі виступає виріб від компанії Nahimic. На відміну від вельми старих версій — тут уже функціонал пристойний, є еквалайзер, різні налаштування та інші приємні дрібниці. Для мене основна цінність цієї утиліти полягає у відмінній обробці звуку з мікрофона. Вона фільтрує всі шуми як від компонентів ноута, так і багато зовнішніх, сама виставляє правильне передпідсилення (без неї так не виставити). Загалом — відключати мікрофонну її частину я вкрай не раджу (там можна окремо вимикати обробку мікрофона і звуку на вихід). Якщо підвести підсумок — за аудіо-начинку чесна четвірка, витягнута за допомогою ESS.
Додаткове ПЗ від MSI
Для початку скажу, що в системі не так вже й багато зайвого сміття, як це часто буває. Немає і купи незрозумілих утиліт. По суті, для роботи ноута достатньо взагалі MSI SCM — вона відповідає за всі клавіші Fn, яскравість та інше.
Основне, про що я хотів сказати кілька слів — MSI Dragon Center (скріншот від старого покоління ноутів, але все актуально).
Утиліта збирає в собі весь функціонал ноутбука і дає змогу зручно ним керувати. Найцікавіший екран якраз на скріншоті. По-перше — технологія MSI Shift. Вона має різні профілі шуму+продуктивності, що допоможе економити акумулятор в умовах автономки, а що ще цікавіше — налаштування Fan Speed. Ви можете самостійно задати бажані оберти для турбін системи охолодження, якщо вас не влаштовує стандартне авторегулювання. Це функція відносно нова, раніше для цього доводилося колхозити прошивки. У програмі є ще море всяких фішок (наприклад, віддалений моніторинг системи), але на них я загострювати увагу не буду.
Залізо
Процесор і оперативна пам’ять
Отже, перед нами новий процесор Intel® Core™ i7 7700HQ. Відразу скажу — процесор, як зазвичай, намертво припаяний до материнської плати і поміняти його не вийде. Нового для нас, як користувачів, не так вже й багато. Порівняно з моделлю 6700HQ у нас підросла на 200 МГц максимальна тактова частота. Обумовлено це тим, що нова архітектура Kaby Lake виробляється за дещо вдосконаленим техпроцесом 14+ нм. Процесор є початковим у лінійці Core i7 і має більш ніж достатню продуктивність для ігрового ноутбука подібного рівня.
Звичайно ж, присутній невеликий приріст продуктивності в деяких завданнях завдяки дещо більшій тактовій частоті (можна побачити на графіку результатів тестування в CineBench), але в іншому — це все той же процесор. Intel вже давно активно працює над інтегрованим графічним ядром, але і тут немає особливих змін. З цікавого — тепер на офіційних правах можна використовувати пам’ять із частотою 2400 МГц, що і робить MSI в цьому ноутбуці. Загалом на борту є 16 ГБ DDR4. Так само, в процесорі застосовується дещо інша технологія управління частотами, що може позитивно позначитися на автономності ноутбука.
Дискретна графіка
В якості продуктивної графіки тут встановлена одна з моїх улюблених відеокарт. Це NVIDIA GTX 1060 з 6 ГБ відеопам’яті (це важливо, є тригігова версія — вона поступається в продуктивності). Вся принадність цього виробу в тому, що він є ідеальним варіантом для FullHD екрану і дає змогу запускати будь-які іграшки на дуже високих налаштуваннях, водночас навіть не будучи представником топових серій.
Картка побудована на базі архітектури Pascal і 16 нм техпроцесу. Має цілком прийнятний TDP у приблизно 75 Вт, що дає їй змогу непогано вписуватися навіть у тонкі, але при цьому продуктивні ноутбуки. У GS43VR вона здатна чесно працювати в іграх на буст-частоті в 1671 МГц, як їй і належить. Для тих хто не знає — це майже повноцінний аналог настільної версії карти. Різниця в продуктивності не більше 15%, часто менше (до речі, карти 1070 і 1080 такої різниці не мають — вони повністю аналогічні настільним картам).
Ноутбук побудований на базі технології технології NVIDIA Optimus. З одного боку — це дуже сприятливо впливає на автономність, а з іншого — деякі користувачі не можуть впоратися з її вдачею самостійного перемикання між відеокартами. Звичайно ж, ноутбуком підтримуються всі сучасні технології (BatteryBoost, ShadowPlay, VR).
Система охолодження
Особливо розповідати тут нічого: ми маємо дві турбіни, видув здійснюється назад і вправо (я вже згадував про це). Обороти турбін можуть досягати аж 6 тисяч. Усередині досить велика кількість теплових трубок, є міст між процесором і відеокартою. Як навантаження я використовував LinX і FurMark останньої версії. Графіки — HWinfo.
Картина вийшла цілком очікувана. Процесору досить тяжко працювати під шквалом AVX інструкій, через що він законно йде в тротлінг. В іграх така ситуація практично не проявляється, там навантаження на порядок менше. Що ж стосується відео — на буст карта виходити не дуже-то хоче (тому що нагрілося до 88 — у них це межа), знову ж таки — винен процесор, що сильно гріється під стрес-тестом. Радує той факт, що система працює стабільно. Загалом, очікувати сильної СО від такого маленького ноута не варто, але користуватися ним цілком можна, що видно буде за ігровими результатами. До речі, ось шумить вона не дуже сильно.
Дискова система
Тут у нас стандартний набір з одного порту SATA \ PCI-e x4 (combo) М.2 2280 і 2.5 дюймового відсіку для жорсткого диска. Вважаю такий конфіг більш ніж достатнім для подібного пристрою. У нашій комплектації встановлено дуже непоганий SSD SAMSUNG MZVPV512HDGL. Штука серйозна, можна сказати топова з PCI-e x4 інтерфейсом і дикою швидкістю. Вистачить на що завгодно, плюс — чудовий обсяг у 512 ГБ. Міняти такий на SAMSUNG 950\960 PRO не має сенсу — це їхній OEM аналог.
Жорсткий диск у нас Hitachi, модель HTS721010A9E630. 7200 обертів на хвилину, 32 МБ кеш і пристойні показники з хорошою надійністю. Загалом — перевірена і нормальна річ.
LAN, WLAN
Тут можна сперечатися довго, але особисто мене завжди влаштовувала робота мережевих рішень від компанії KIller. Тут у нас комплект Killer DoubleShot PRO, що складається з дротового адаптера Killer E2400 з підтримкою Shield і бездротового Killer Wireless AC 1535. Основна відмінність виробів цієї компанії (за їхніми запевненнями) — у меншому пінгу і загальній кращій стабільності роботи. Насправді, з реально корисного — можливість пріоретизації трафіку, яка дає змогу качати ті ж торренти і грати одночасно без лагів.
Уся ця справа налаштовується через рідний додаток, який нарешті отримав більш-менш адекватний інтерфейс. Що стосується бездротового адаптера — він підтримує 2.4 — 5 ГГц частоти, працює у всіх режимах крім ad. У режимі AC мені вдалося отримати швидкість до NAS у 48 мегабайт на секунду, а це дуже хороший результат.
Автономність і електроживлення
Блок живлення в серії GS з приходом нової графіки став мати аж цілих 180 Вт потужності, при цьому зберіг маленький розмір, вагу і приємні плюшки у вигляді бічного штекера і велкро-стрічки для зручного зберігання. Тут жодних претензій. Роз’єми у них ламаються вкрай рідко, що теж дуже важливо.
Взагалі, цей розділ сповнений позитиву. MSI в такий маленький ноут поставили дуже пристойну батарею в 61 ват*год, яка дозволяє отримувати хорошу автономку. Свій внесок робить Optimus і маленька матриця, плюс енергозберігаючі софтові примочки самої MSI.
Оскільки я прихильник найжорсткішого тестування — у нас тести під повним навантаженням і на максимальній яскравості. Можна помітити, що в першому випадку ноутбук чесно протримається близько години. Тепер зробимо коригування на те, що ігри напружують систему менше, зменшимо яскравість — отримаємо результат у півтора раза кращий (але не більше). Що стосується кіно — тут весь жор ділять між собою процесор (близько 10 Вт) і матриця (не більше 8-10 Вт на макс яскравості). За такого режиму ми отримали 3 години 20 хвилин, що круто. Думаю, якщо зменшити яскравість можна і до 4-5 годин розгойдати. Загалом — за акумулятор ставлю чесну п’ятірку.
Продуктивність
Не думаю, що цей розділ потребує будь-яких моїх коментарів. Ноутбук відмінно справляється з іграми з роздільною здатністю FullHD, хіба що деякі ААА ігри вимагають трохи відійти від максималок, щоб FPS був побільше. Звичайно ж, я вношу ноутбук у свій бенчмарк-лист.
Не сказати, що результати сильно стали кращими, але все ж GS43VR 7RE випередив свою модифікацію у варіанті 6RE (зі старим процесором).
Як я і говорив, з іграми ноутбук справляється дуже навіть непогано. Не знайшлося такої, яка б просадила його нижче 30 кадрів. Загалом, якщо трохи занижувати налаштування від максимальних, можна завжди стабільно насолоджуватися іграми і за 60 fps, чого більш ніж достатньо для ноута.
Висновки
GS43VR 7RE продовжує цілком пристойну й актуальну лінійку невеликих ігрових ноутбуків, які завжди і скрізь можна носити з собою. У сумі ми маємо невелику вагу, доволі продуктивну начинку і відмінну автономність, а також добре збитий якісний корпус. Звичайно, не обійшлося і без недоліків, наприклад — звук вбудованої акустики, але це хвацько компенсовано можливістю виводити Hi-Fi звук на зовнішні пристрої.
+ Хороша, матова IPS матриця
+ Малий розмір і вага
+ Гідна клавіатура з підсвічуванням
+ Відмінна якість запису мікрофона
+ Hi-Fi виведення звуку на базі ESS SAbre
+ Підтримка TB3 і DP у порті Type-
— Посередній звук вбудованої акустики
— Усього два USB 3.0 у звичному форматі (USB 2.0 немає)
— Дуже середня система охолодження (але не галаслива)