Буквально з моменту свого анонсу нова процесорна архітектура Zen позиціонувалася як універсальне рішення для всіх сегментів ринку. Закладені в неї можливості масштабування давали змогу створювати весь спектр продуктів — від топових десктопних ЦПД до вбудовуваних рішень — лише змінюючи кількість основних блоків і/або напруги й тактові частоти.
Ймовірно, з точки зору самої AMD це навіть було ключовою перевагою архітектури. Адже який вигляд мала лінійка продуктів компанії до виходу Zen? У вбудовані рішення, неттопи і бюджетні ноутбуки ставили чипи Kabini на архітектурі Jaguar — на ній же розробляли й оригінальні чипи для ігрових консолей. У ноутбуках з більш високого сегмента і десктопних APU мешкали Kaveri/Godavari на архітектурі Steamroller, а в останні роки — Carrizo на архітектурі Excavator. При цьому розвиток флагманської платформи для десктопів фактично застопорився — там протягом багатьох років вершиною еволюції залишалися процесори на Piledriver, — всього лише другої генерації «модульної» архітектури.
Фактично, компанія виявилася змушена виробляти три абсолютно різні лінійки процесорів, причому чіпи відрізнялися не тільки архітектурою, а й технологічним процесом.
Природно, такий стан справ призводив і до додаткових витрат під час виробництва, і, що важливіше, гальмував розвиток самих продуктів: адже якщо одна з лінійок і отримувала якесь оновлення, це ніяк не позначалося на іншій.
Архітектура Zen вирішувала цю проблему буквально на корені. Тепер всі продукти компанії передбачалося виробляти за одним і тим самим технологічним процесом і з використанням одного і того самого базового ядра Zeppelin, в якому для створення нового продукту відключали або вирізали потрібну кількість блоків — або додавали нові, у випадку з процесорами Threadripper.
Укупі з іншими перевагами архітектури Zen, подібний підхід дозволив AMD досить швидко і голосно заявити про себе в сегменті десктопних ЦПУ, а пізніше — і влитися в новий для себе сегмент процесорів для високопродуктивних робочих станцій.
Ще через деякий час були представлені і нові десктопні APU Raven Ridge , які, знову ж таки завдяки уніфікації платформи АМ4, вже не розглядалися як суто нішевий продукт, як це було з їхніми попередниками під сокет FM2+.
Однак з якоїсь причини оновлення платформ для ноутбуків було відкладено на останній етап: тривалий час позиції AMD у цьому сегменті відстоювали процесори Stoney Ridge, які є нічим іншим, як перенесенням APU попереднього покоління на нову платформу, з підтримкою пам’яті DDR4 і сучасних периферійних інтерфейсів. Говорячи простіше — тим же самим, чим є десктопні APU Bristol Ridge порівняно з попередніми Godavari.
Хоча APU і ЦПУ для ноутбуків, засновані на архітектурі Zen, були представлені торік, у широкому продажі ноутбуки на їхній базі з’явилися порівняно нещодавно, внаслідок чого такі пристрої становлять досить великий інтерес для дослідження.
До автора на огляд потрапила модель, заснована на другому за старшинством мобільному APU — Ryzen 5 2500U, — яка пропонує в пару до нього дискретну відеокарту Radeon RX 560X. З точки зору виробника девайса, ця конфігурація спрямована на сегмент бюджетних ігрових ноутбуків — знову ж таки, ту область, де APU попереднього покоління так і не змогли закріпитися.
Чи зможе це зробити нова платформа? Дізнаємося за підсумками сьогоднішнього огляду.
Технічні характеристики
- Модель: Acer Nitro 5 AN515-42-R7GZ AN515-42-R7GZ
- Діагональ екрана: 15.6″
- Тип екрана: IPS, матовий
- Роздільна здатність екрана: 1920х1080, 141 PPI
- Кількість ядер процесора: 4/8
- Частота: 2000 — 3600 МГц
- Тип оперативної пам’яті: SO-DIMM DDR4
- Розмір оперативної пам’яті: 8 ГБ @ 2400 МГц
- Кількість слотів під модулі пам’яті: 2
- Вид графічного прискорювача: вбудований + дискретний
- Вбудований графічний прискорювач: AMD Radeon Vega 8
- Дискретна відеокарта: AMD Radeon RX 560X
- Тип і обсяг накопичувача: SSD, 128 ГБ + HDD, 1000 ГБ @ 5400 об/хв
- Ємність батареї: 3220 мАг
- Вага: 2.7 кг
Найімовірніше — у всякому разі, з точки зору автора — саме така конфігурація виявиться найбільш затребуваною в ноутбуках подібного класу. Ryzen 5 2500U номінально посідає друге місце в лінійці, але від топового Ryzen 7 2700U його відрізняє лише трохи нижча тактова частота і використання вбудованої графіки Vega 8 замість Vega 10. Перша обставина у форматі ноутбука не настільки істотна, друга — скоріше плюс R5-2500U, оскільки за наявності дискретної відеокарти вбудована Vega 8 задіюється лише в 2D-режимі, і їй потрібно бути насамперед енергоефективною, а не продуктивною.
Що ж стосується дискретного Radeon RX 560X — фактично він являє собою декстопний RX 560 16CU , можливості якого нам уже добре знайомі. У форматі десктопа — це ігрова карта початкового рівня, що забезпечує середні налаштування FullHD для новинок класу ААА, і здатна тягнути на максимумі будь-які мережеві проєкти — чи то MOBA, чи то побоїща танкової техніки.
А ось у форматі ноутбука можливості цієї карти обіцяють бути куди цікавішими. Зрозуміло, в FullHD не варто очікувати чогось нового порівняно з десктопним аналогом, але ось для типової для ноутбуків роздільної здатності 1366*768 пікселів продуктивності карти повинно бути більш ніж достатньо.
Проте, докладно про продуктивність процесора і графіки ноутбука ми поговоримо у відповідних розділах. Поки ж — розглянемо «оболонку», в якій представлена нова платформа.
Acer Nitro 5 AN515-42: пакування та комплектація
Незважаючи на те, що ноутбук позиціонується як ігрове рішення і відноситься до сімейства, що стоїть вище за лінійку Aspire, насамперед перед нами бюджетна модель — а тому і комплектація досить скромна.
Поставляється девайс у звичайній картонній коробці, в комплекті — тільки зарядний пристрій, інструкція і фірмовий гарантійний талон. Диск із драйверами відсутній — як через відсутність у ноутбуці дисковода, так і відповідно до сучасних тенденцій, коли образ системи і весь потрібний софт зберігаються на окремому розділі для відновлення, виділеному на HDD/SSD.
Знову ж таки, хоча ноутбук і належить до сегменту ігрових рішень, у комплекті з ним не постачається ні фірмова миша, ні брендований килимок для неї, ні навіть сумка для перенесення ноутбука — очевидно, подібні бонуси пропонуються тільки покупцям топової ігрової лінійки Predator.
Зовнішній вигляд і дизайн
Що у Acer завжди відмінно виходило — так це дизайн своїх продуктів. Це рівною мірою можна віднести і до розглянутого раніше Aspire E5 , і до героя сьогоднішнього огляду, хоча стиль їхнього виконання і серйозно різниться.
Біда більшої частини ігрових ноутбуків — це навіть не їхні розміри та вимоги до охолодження, що накладають певні обмеження на дизайн корпусу. Основна проблема таких девайсів — те, що їхній дизайн являє собою втілення смаків цільової аудиторії, якими їх представляє виробник. Отримане в підсумку щось являє собою забійну комбінацію з «дорого-багато» і «серйозно, щоб поважали», приправлену дрібкою юнацького максималізму.
Так ось — Acer Nitro 5 таким не є. Так, це теж досить великий і важкий ноутбук: 390 x 266 x 26,75 мм, що «дещо» перевищує розміри стандартного девайса з 15,6-дюймовим екраном.
Але вигляд він при цьому має цілком гідний — дизайн витриманий в єдиному стилі, і при цьому відсутні надто химерні елементи.
Верхня кришка, як і весь корпус, виконана з товстого пластику, і отримала рельєфний малюнок у вигляді волокон карбону. З одного боку, характерні скоси та лінії — та й, знову ж таки, сам карбон — однозначно натякають на капот автомобіля (А чого ще чекати від Acer, що випускала ноутбуки у фірмових серіях Ferrari і Lamborghini?), але з іншого — далі натяків справа не йде, агресивні виштамповки, імітація повітрозабірників та інші перебори тут відсутні.
У закритому стані ноутбук навіть можна назвати відносно суворим — «розбавляє» дизайн тільки червона вставка в нижній частині екрана.
«Повітрозабірники» (теж вельми характерного вигляду) присутні вже на тильній панелі ноутбука:
Сюди винесено вентиляційну решітку, що займає чи не половину всього корпусу — друга половина зроблена глухою і присутня тільки для симетрії.
Рішення, до речі кажучи, абсолютно правильне: на бічних гранях корпусу значно менше місця для вентиляції — вони традиційно зайняті периферійними пристроями та інтерфейсами. Плюс до того, самі осередки досить великі і не заважають відведенню повітря від радіатора. Останній, до речі, в цій частині щільно прилягає до корпусу і тим самим — служить захистом від попадання дрібних предметів всередину ноутбука.
До слова, про периферію. По правому борту ноутбука розташувалися роз’єм для зарядки, індикатори стану, два роз’єми USB третьої генерації і роз’єм для навушників. Розташування останнього, можливо, не найзручніше — дріт навушників може заважати і руці користувача, і руху мишки. З точки зору автора, варто було б розмістити його на передній панелі — але тут уже питання до будови материнської плати.
Зліва розташувалися замок типу Kensington, роз’єм RJ-45 — що, до речі, трапляється сьогодні дедалі рідше, хоча в геймерів дротовий інтернет цінується часом вище за Wi-Fi, — USB 3.1 (тип С), HDMI, ще один порт USB 3.0 і слот для карт пам’яті. Вбудований кардрідер читає карти поширених форматів SD, SDHC і SDXC. Для більш рідкісних форматів потрібен зовнішній пристрій.
Робоча панель ноутбука також виконана з пластику з текстурою під карбон, проте в даному випадку це не рельєф, а простий малюнок:
Поверхня на ділі ближча до глянцевої, відбитки пальців і долонь на ній залишаються, але за рахунок текстури виявляються менш помітними.
Якість збірки корпусу в цій частині не викликає особливих нарікань — є стандартний для ноутбуків у пластику прогин при натисканні на центральну частину клавіатури, але він невеликий і не заважає роботі. По периферії ж — ніяких люфтів і плаваючих зазорів.
Тачпад доволі великий — особливо для ігрового ноутбука, який, за визначенням, 90% часу буде використовуватися в поєднанні з мишкою, геймпадом або іншим зовнішнім контролером ( так, на фото Project Cars 2, і так, ноутбук його тягне так добре, що можна купувати кермо ).
Однак до самого тачпаду претензій не виникло. Торкання точно позиціонується, імітація лівої та правої клавіш миші вимагає досить сильного натискання, щоб уникнути помилкових спрацьовувань, але не настільки сильного, щоб це набридло користувачеві.
Клавіатура острівного типу, з плоскими клавішами, що сильно виступають, — та сама, що використовується в низці інших ноутбуків Acer. В її основі — ножично-мембранний механізм, внаслідок чого клавіші відпрацьовують м’яко, з приємною віддачею, але водночас чітко і без помилкових спрацьовувань.
Клавіатура забезпечена рівномірним червоним підсвічуванням — яскравість не регулюється, можливе тільки повне відключення. Проте в нічний час робота за ноутбуком залишається комфортною — яскравість підсвічування достатня для позиціонування клавіш, але не відволікає від екрана і не ріже око.
На відміну від робочої поверхні ноутбука, рамка екрана виконана з матового текстурованого пластику, і відбитки пальців на собі не збирає — що, до речі, доволі приємно, але сьогодні, на жаль, зустрічається рідко.
Слід зазначити, що рамка має незвично масивний вигляд: екран ноутбука має стандартні для діагоналі в 15,6 дюймів розміри, але оскільки сам ноутбук більший за типову модель з тією самою діагоналлю, різницю довелося скомпенсувати за рахунок рамки. У нижній частині (у шарнірного елемента) її товщина становить значні 26 мм, по інших гранях — трохи менше, 22 мм:
Звичайно, у такої рамки є і плюси: кришка виходить більш масивною і міцною, її можна відкривати будь-яким способом, практично не побоюючись погнути екран. Проте, зважаючи на сучасну моду на «тонкі, легкі і безрамкові» дисплеї, ця обставина може не сподобатися потенційному покупцеві.
Як можна помітити на фото, у верхній частині дисплея розташувалася веб-камера. Це, мабуть, ще один мінус ноутбука: роздільна здатність камери становить 1,3 мегапікселя, відео вона записує тільки з роздільною здатністю 720p і з 30 кадрами в секунду. Для більшості користувачів, звісно, це не суттєво — для відеодзвінків і конференцій у скайпі вистачає і цього. А ось любителі онлайн-трансляцій будуть змушені шукати зовнішню камеру.
Нарешті, що стосується габаритів ноутбука:
Що характерно для ігрового девайса, «тонким і легким» Nitro 5 не є. Максимальна товщина в районі шарнірного хутра низу становить близько 27 мм, та й інші частини корпусу не відстають. Маса при цьому не надто велика — 2,7 кг на тлі того ж Aspire E5 з його 2,5 кг, але батареєю меншого об’єму. Ноут цілком можна назвати мобільним, хіба що він займатиме трохи більше об’єму рюкзака або сумки.
Дисплей
Екран Acer Nitro 5 AN515-42 — одночасно і плюс, і мінус ноутбука. До самої панелі LG Display LP156WF6-SPK6 — судячи з усього, універсального елементу для всієї лінійки Nitro 5 — у автора не виникло жодних претензій. Матовий екран, що не страждає від відблисків, матриця IPS з величезними кутами огляду — кольори починають спотворюватися тільки при погляді під кутом у 170 градусів:
Щільність пікселів — 141ppi. Можливо, не найвище значення за сьогоднішніми стандартами, але для монітора діагоналлю 15.6 дюйма — достатнє. Зернистість не впадає в око, зображення в FullHD виглядає чітким і деталізованим.
Де ж мінуси? А, власне, якраз у роздільній здатності FullHD. Судячи з усього, роздільна здатність 1366×768 пікселів, яка довгий час була стандартом для ноутбуків, поступово відходить у минуле. Знову ж таки, і вбудовану графіку в нових APU компанія AMD презентує як відповідне рішення для дисплеїв з роздільною здатністю 2К і 4К.
Все це, безумовно, добре і певною мірою справедливо, але — лише для двомірної графіки. Що ж стосується ігор — як можна зрозуміти з огляду, ігри в FullHD є серйозним викликом навіть для десктопних Radeon RX 560 і GeForce GTX 1050 . Що вже говорити про їхні мобільні версії, які працюють на менших частотах?
Можливості апгрейда та обслуговування
Нижня панель ноутбука може порадувати двома моментами — великою площею отворів для забору повітря і наявністю окремих лючків для доступу до відсіків накопичувачів і оперативної пам’яті. Сьогодні, на жаль, це трапляється все рідше — частіше нижня панель являє собою цілісний елемент, а для апгрейду ноутбука доводиться звертатися в сервіс-центр або прощатися з гарантією.
Батарея ноутбука виконана незнімною. Але в даному випадку рішення швидше конструктивне — як можна здогадатися, розташовується акумулятор у передній частині корпусу, оскільки в тильну переїхала система охолодження. У такому разі «традиційну» знімну батарею розмістити було б важко.
Під кришкою відсіку для HDD ховається звичайний жорсткий диск формату 2,5 дюйма з інтерфейсом SATA. Замінити його нескладно — потрібно лише відкрутити 4 гвинти і вийняти санчата з диском.
А ось штатний SSD замінити куди складніше — він тут виконаний під слот М.2 (формат 2280) і доступний тільки при частковому розбиранні ноутбука зі зняттям нижньої кришки. Що особливо неприємно, заміна SSD об’ємом 128 гігабайт — перспектива аж ніяк не віддалена, такий обсяг швидко забивається оновленнями ОС і різним додатковим софтом.
Кришка відсіку для оперативної пам’яті приховує під собою два слоти для планок DDR4 формату SO-DIMM. Максимально допустимий обсяг оперативки — 32 гігабайти, що для ігрового ноутбука більш ніж достатньо.
Апаратна платформа
За обчислювальну продуктивність ноутбука відповідає новий мобільний APU Ryzen 5 2500U, що належить до лінійки Raven Ridge. Як і його десктопний родич, процесор має в своєму розпорядженні 4 обчислювальні ядра і підтримує технологію SMT, завдяки якій додаються ще 4 віртуальних потоки.
4 мегабайти кешу L3 наочно свідчать про те, що мобільні Raven Ridge виготовляють за тим самим принципом, що і їхні десктопні родичі: процесорні ядра зібрано в один блок CCX, а місце другого на кристалі займає вбудована графіка Vega.
Істотною відмінністю мобільного Ryzen 5 2500U від десктопного Ryzen 5 2400G виступає частотна модель: за паспортом частота процесора змінюється в межах від 2000 до 3600 МГц. Енергоспоживання заявлено на позначці в 15 ват — і цей показник цілком досяжний на практиці, оскільки робочі напруги мобільного Ryzen 5 також істотно нижчі. Так, при завантаженні всіх ядер і потоків напруга дорівнює 1,06 вольта, для двох ядер — 1,12 вольта, і лише при виході процесора на максимальну паспортну частоту, можливу при однопоточному навантаженні — піднімається до 1,2 вольта.
Детальніше про частотний режим R5-2500U розкажуть такі виміри:
1 ядро/1 потік — 3600 МГц
1 ядро/2 потоки — 3600 МГц
2 ядра/4 потоки — 3300 МГц
4 ядра/8 потоків — 2900 МГц
В іграх процесор поводиться таким чином:
Із заводу ноутбук оснащується оперативною пам’яттю, що працює на частоті 2400 МГц — що цікаво, самі модулі виробництва Micron сертифіковані для роботи на 2666 МГц, і частота оперативної пам’яті обмежена в біос ноутбука. Але зате прописані нижчі таймінги, у цьому разі — 17-17-17-39 проти 20-19-19-43 у сертифікаті JEDEC.
Можливостей для розгону оперативки Acer Nitro 5 не надає — у всякому разі, в поточних версіях біос. Навряд чи така можливість з’явиться і в майбутніх версіях — ноутбуки, як правило, взагалі позбавлені оверклокерського потенціалу, але використання швидкісніших чіпів виглядає як запас на агресивніші режими роботи пам’яті в нових заводських версіях прошивки.
Істотна відмінність R5-2500U від R5-2400G — використання вбудованої графіки Vega 8 замість Vega 11:
Вбудована графіка в мобільному чипі повністю відповідає десктопному Ryzen 3 2200G: ті ж 512 шейдерних процесорів на частоті 1100 МГц. Однак є й відмінності: у мобільному варіанті Vega 8 задіюється тільки в 2D, або при примусовому ввімкненні енергозберігаючого режиму. В інших випадках при переході до 3D-графіки автоматично задіюється дискретний Radeon RX 560X.
Дискретна відеокарта фактично являє собою звичайний десктопний Radeon RX 560 16CU. 1024 універсальних процесора, 64 текстурних блоки, 1275 МГц максимальної частоти — повна відповідність паспортним характеристикам. Відрізняється тільки частота пам’яті — у ноутбуці вона знижена з 1750 до 1450 МГц. На щастя, використовуються чіпи Hynix, так що таймінги навряд чи сильно завищені.
Що характерно для карт на чіпах Polaris, заявлені частоти тримаються практично під будь-яким навантаженням, і частота ГПУ тестового ноутбука — не виняток. В іграх вона завжди становить 1275 МГц:
Використовуваний у ноутбуці SSD також зроблений Hynix. Модель HFS128G39TND-N210A — це бюджетний варіант накопичувача в слот М.2, що використовує інтерфейс SATA і не підтримує nVME:
HDD у складі ноутбука насправді виявляється трохи цікавішим. Це модель Toshiba MQ04ABF100, цікава тим, що використовує пластини 9-го покоління, і об’єм в 1 терабайт тут набрано «чесним» шляхом, без запису з частковим накладенням доріжок (SMR). У теорії це має трохи підвищити швидкість операцій з диском.
Температури комплектуючих і рівень шуму
Ще одна проблема ігрових ноутбуків, крім дизайну, — високий нагрів, сильний шум під час роботи під повним навантаженням і слабка автономність. Подивимося, як із цим йдуть справи у випробуваного:
Якщо говорити тільки про синтетику — вельми непогано. Найкраще почуваються накопичувачі — і це за відсутності прямого обдування! Процесор також тримається молодцем — 64 градуси в OCCT Linpack, але це і закономірно, з огляду на енергоспоживання в 13 ват .
RX 560X зі споживанням у 56 ват під FurMark закономірно виявляється гарячішим — і в цьому, до речі, полягає парадокс ноутбука: в іграх, як можна помітити на відео вище, ГПУ починає підігрівати процесор, який знаходиться поряд, унаслідок чого температура останнього виявляється вищою, ніж у стрес-тесті OCCT Linpack, де не задіяна дискретна відеокарта.
Для зручності — зведемо дані за температурами в одну таблицю:
В іграх температура RX 560X лише трохи менша за температуру під FurMark, тоді як процесор гріється помітно сильніше, ніж в OCCT Linpack. Однак загалом температури цілком комфортні і далекі від перегріву.
Але що з рівнем шуму?
Acer Nitro 5 оснащений оригінальною фірмовою системою охолодження, що використовує два порівняно великі вентилятори турбінного типу і дві теплові трубки, які охолоджують послідовно графічний чіп і ЦПУ. На прикладі Nitro 5 на платформі Intel виглядає це так .
Пасивного режиму роботи у даній СО немає — у простої і в 2D-навантаженні вентилятори обертаються зі швидкістю в 2400-2600 об/хв, на яких їх абсолютно не чути навіть за відсутності інших джерел шуму. Відносно тихим ноутбук залишається і при навантаженні на процесор, поки не використовується дискретна графіка.
А ось перехід до ігор і тестів графіки серйозно підвищує рівень шуму — що й логічно, враховуючи енергоспоживання фактично десктопного RX 560 16CU, вміщеного в тісний для нього об’єм корпусу. Вентилятори розганяються до 4100-4200 об/хв, і стають виразно чутні. В іграх, щоправда, їхній шум перекривається звуком із колонок, і загалом не можна сказати, що вентилятори чинять серйозний дратівливий вплив, але що є — те є.
Що стосується автономної роботи — тут знову ж таки все закономірно. Поки не використовується дискретна відеокарта — ноутбук живе досить тривалий час. Приблизно ті ж показники демонструють моделі Nitro 5 на чіпах Intel з тією ж батареєю на 3220 мА/год.
Але варто тільки перейти до ігор — і час роботи від акумулятора помітно скорочується. Знову ж таки, до рівня аналогічних ноутбуків з GeForce GTX 1050/1050 Ti — але погодьтеся, важко очікувати тривалого часу роботи від батареї, якщо в ноутбуці одна тільки відеокарта споживає по 50-60 ват?
Продуктивність: загальні тести
У синтетичних тестах продуктивність мобільного R5-2500U перебуває приблизно на тому самому рівні, що й у десктопного R5-1400 — зрозуміло, зі знижкою на використання в тестовому ноутбуці менш швидкісної пам’яті та різниці в частотній моделі. Відеокарта також очікувано виступає на рівні десктопного аналога — різниця обумовлена, знову ж таки, зниженими частотами оперативки і пам’яті самого RX 560X.
Для наочності — результати настільних ПК з R5-1400 з Radeon RX 560 у штатному режимі:
PCmark 10 — https://www.3dmark.com/pcm10b/52359
3Dmark Fire Strike — https://www.3dmark.com/fs/14893726
І тут потрібно сказати, що якщо для десктопів R5-1400 вважається процесором початкового рівня, придатним для бюджетних ігрових систем, то за мірками ноутбуків це — вельми гідний рівень, якого цілком достатньо і для типових робочих завдань, і для ігор.
Згідно з базами даних сайту notebookcheck.net , найближчим аналогом Ryzen 5 2500U з табору Intel є Core i5-7440HQ, 4-ядерна модель із сімейства Kaby Lake, і Core i5-8250U — енергоефективна модель із лінійки Kaby Lake Refresh.
Можливо, це не найлесливіше порівняння для новинки, оскільки ноутбуки на платформі Intel вже давно освоюють архітектуру Coffee Lake, проте потрібно пам’ятати, що сімейство Stoney Ridge, яке передувало мобільним Ryzen, мало значно менші можливості, і змагатися з мобільними Core i5 навіть попереднього покоління не могло жодним чином.
Продуктивність: тести ЦПУ
У виключно процесорних тестах мобільний Ryzen показує себе так само впевнено, як і його десктопні родичі. Наприклад, згідно з результатами все того ж сайту notebookcheck.net, у таких дисциплінах як Cinebench R15 (у багатопотоковому режимі), x264 HD benchmark і wprime процесор може зрівнятися вже з Core i7-8550U — процесором з лінійки Coffee Lake, який має ті ж самі 4 ядра, 8 обчислювальних потоків і тепловий пакет у 15 ват.
Згідно з отриманими під час тестування Acer Nitro 5 результатами, на тому ж рівні R5-2500U виступає і в Geekbench 4, і в Mozilla Kraken, хоча поступається в Geekbench 4 і Octane V2.
Проте, говорячи про продуктивність мобільного Ryzen 5 2500U в робочих завданнях, можна зробити однозначний висновок: її достатньо, щоб називати процесор актуальним рішенням. У багатопотокових завданнях процесор виступає на рівні сучасних аналогів, в однопотокових — поступається і може порівнюватися з моделями попереднього покоління. Однак, якщо порівнювати його навіть із топовими моделями лінійки Stoney Ridge, стає зрозуміло, що мобільні рішення AMD у цьому поколінні зробили такий самий стрибок, який раніше зробили їхні десктопні родичі.
Продуктивність: тести в іграх
Assassin’s Creed: Origins — чергова частина щорічного серіалу, в якій Ubisoft замахнулися на відтворення не одного міста конкретної епохи, а цілого стародавнього світу. За одну лише неперевершену атмосферу таємничих пірамід, величних палаців, похмурих гробниць і жорстокості, що коїться під мудрими поглядами монументальних статуй, грі можна пробачити абсолютно все що завгодно. Якщо ви зі шкільної лави мріяли про пригоди серед пустель і оазисів і фанатіли від фільмів про Індіану Джонса — пропускати цю гру ніяк не можна, тим паче, що графіка тут неймовірно гарна і тільки сприяє подорожі крізь століття.
Перший ігровий бенчмарк служить наочним підтвердженням зробленої раніше тези про ігрові можливості RX 560X. У низьких роздільних здатностях можна відносно комфортно грати на будь-яких налаштуваннях графіки, але з переходом у FullHD продуктивність помітно падає — утім, іншого й не варто було очікувати, адже навіть десктопний RX 560 16CU адекватно тягне гру тільки на середніх налаштуваннях графіки.
Хоча, якщо піти на компроміси при виборі роздільної здатності і налаштувань, гра ААА-класу цілком комфортно піде на ноутбуці, що позиціонується як порівняно недороге рішення для ігор — а це багато чого варте!
Batman: Arkham Knight — завершальна частина трилогії від студії Rocksteady, яка за задумом мала стати найдраматичнішою і найтрагічнішою. ІЧСХ, стала. Але тільки не в тому сенсі. Незважаючи на всі переваги сюжету і графіки, гра вийшла настільки сирою і кривою, що навіть оглядачам довелося чекати купи патчів, перш ніж отримані результати можна було представити публіці.
Гра вже далеко не нова, тому у мобільного RX 560X проблем з нею не виникає — грати можна хоч на максимальних налаштуваннях у FullHD.
Нова версія найпопулярнішого командного шутера Counter-Strike відійшла від кіберспорту в бік роздачі скінів і медальок, але графічна складова оновленого рушія Source і підтримка з боку Valve дають змогу цьому проекту зберігати до себе інтерес.
Рушій Source, навіть ґрунтовно перероблений, теж є продуктом далеко не останнього часу, і RX 560X здатний перетравлювати його на будь-яких налаштуваннях.
DOOM — гра, яка якщо і не виховала, то безумовно залишила свій слід у головах і серцях не одного покоління геймерів. Один зі стовпів жанру шутерів — та що там, самої індустрії ігор для ПК! — несподівано повернувся з найсучаснішою графікою і найолдскульнішим геймплеєм, змушуючи гравців і критиків кричати від захвату.
DOOM — завжди важке завдання як для процесорів, так і для відеокарт AMD. Проте ситуація тут повторює Assassin’s Creed: Origins. У низькій роздільній здатності грати комфортно на будь-яких налаштуваннях, при переході в FullHD комфорт зберігається на середніх, далі вже доведеться шукати компроміси між фреймрейтом і якістю картинки.
Dota 2 — гра, яка не потребує представлень. Той самий розплідник ракоподібних, те саме місце, де вас навчать по-справжньому любити матерів. При цьому, несподівано, ще й повноцінна кіберспортивна дисципліна, яка не поступається Counter-Strike і Starcraft, а в розмірах призового фонду ще й перевершує обох. Працює на тій самій версії рушія Source, що і CS: GO, що накладає свій відбиток на системні вимоги.
Гра насправді виявляється трохи вибагливішою, ніж CS:GO, особливо коли використовуються найбільш «ресурсомісткі» здібності героїв. Але, незважаючи на це, Dota іграбельна на Acer Nitro 5 за будь-якої роздільної здатності та будь-яких налаштувань графіки.
Fallout 4 — продовження однієї з найпопулярніших у нашій країні рольових серій. на жаль, знову вийшло з-під пера Bethesda Softworks. Як завжди буває у цієї студії, інтерактивна пісочниця вдалася на славу, а ось із духом пост’ядерної пустки, сюжетом і смисловим наповненням вийшло не дуже. Втім, графічно гра більш ніж хороша, а вимоги до апаратної частини досить великі.
У Fallout 4 пограти в FullHD теж можна — і навіть краще, ніж у DOOM або Assassin’s Creed: Origins. Але межі комфортних 60 кадрів за секунду можна досягти лише на середніх налаштуваннях.
FarCry 5 не приносить особливих нововведень у вже усталену механіку, але зате створює більш ніж цікавий сеттинг. Вкрай актуальні для 1/8 частини суші теми релігійного екстремізму, масового божевілля і сліпого наслідування різних пророків і вождів розкриті настільки, що якихось ще коментарів ця гра просто не потребує.
FarCry 5, що цікаво, не дає пограти з комфортом ні в FullHD, ні в 720p — у будь-якому разі краще задовольнятися середніми налаштуваннями графіки.
Hitman 2016 — не стільки перезавантаження серії, скільки ретельна реставрація оригінальної ігрової механіки, яка колись дала змогу цьому серіалу створити власний жанр. Повернулися просторі рівні зі складною архітектурою і безліччю способів виконання завдань, повернулася підготовка і планування, а робота художників і дизайнерів досягла принципово нового рівня. Але разом із нею вгору стрибнули і системні вимоги гри.
З Hitman все трохи простіше: гра близька до поняття комфорту навіть на високих налаштуваннях у FullHD. Знову ж таки, для проєкту класу ААА це досить непогано, але потрібно пам’ятати, що вийшла ця частина серіалу вже майже два роки тому.
Mass Effect: Andromeda — «нібито-продовження» однієї з найбільш знакових рольових ігор останніх років, яка змусила мільйони людей по всьому світу знову мріяти про підкорення космосу і вивчення далеких світів. З метою економії розробка гри була доручена видавцем підрозділу Bioware, який ніколи раніше не займався проектами ААА-класу, що неминуче позначилося на підсумковому результаті. Проте графічно гра досить гарна (якщо не дивитися на обличчя персонажів) і до того ж працює на найактуальнішій версії рушія Frostbite.
Хоча Frostbite і є вельми лояльним до продукції AMD, грати на RX 560X з високими налаштуваннями в FullHD вже далеко не комфортно. У «рідній» для екрану Acer Nitro 5 роздільній здатності доведеться обмежитися середніми налаштуваннями графіки — втім, як і у випадку з десктопним RX 560 16CU.
Project CARS 2 — це приклад того, яким насправді має бути автомобільний симулятор. Справедливо іменована «Dark Souls від світу автоперегонів», гра вимагає чіткого розуміння того, що таке автомобіль, як він функціонує і яка механіка його руху на кожному типі покриття. Хоча не можна сказати, що гра готує до справжніх автоперегонів, вимоги до стилю водіння тут кардинально відрізняються від аркадних перегонів, а емоції від проходження складної траси можна порівняти з реальним приїздом на тумбочку.
Складність ігрового процесу Project Cars 2 значно вища, ніж складність графіки — хоча при цьому виглядає гра вельми і вельми гідно. Якщо викрутити всі параметри на максимум у FullHD — грати буде не надто комфортно, однак, як показує практика, найбільше зростання вимог у гри пов’язано з активацією алгоритмів згладжування, тож при бажанні можна підібрати компромісні налаштування і для RX 560X.
Tom Clancy’s Rainbow Six: Siege — мабуть, один із найдостойніших претендентів на лаври Counter Strike, який нині скотився в роздачу скінів, медальок і лутбоксів. Командний екшн з харизматичними оперативниками, що відрізняються один від одного не тільки зовнішнім виглядом, а й набором умінь, зруйнованістю оточення, реалістичнішою фізикою і великим набором сценаріїв, пропонує набагато більшу різноманітність механік і більший простір для фана.
Хоча гра і молодша за CS:GO, вимоги в неї дещо нижчі — проблем із TCR6 у Acer Nitro 5 немає у всіх режимах, а за низьких налаштувань графіки фпс знову демонструє позамежні значення.
Warface — мультиплеєрний шутер з медальками і платними предметами від творців серії Crysis і першого FarCry, що працює на рушії Cry Engine 3, але набагато менш вимогливий до графічної підсистеми, ніж головний тайтл.
Вимоги у Warface, незважаючи на відомий своїми можливостями рушій, перебувають на приблизно одному рівні з TCR6 — грати можна на максимальних налаштуваннях у FullHD на будь-якій карті і в будь-якому режимі.
War Thunder — проект, якому давно присудили статус духовного спадкоємця World of Tanks. Спочатку гру сприймали як «WoT з літаками», але в підсумку вона перетворилася на оригінальний і самобутній продукт, що заслуговує на увагу без жодних посилань на проект, який вийшов раніше.
WarThunder у своїй «танковій» частині виявляється напрочуд вибагливішим, ніж два попередні проєкти. Грати в FullHD можна і на максимальних налаштуваннях, хоча у важких боях можливі просідання фпс. Межею комфорту залишаться середні налаштування.
World of Tanks — гра, яка зробила більше для розвитку патріотизму й інтересу до рідної та світової історії, ніж усі потуги нинішньої системи освіти. Мабуть, один із перших MMO-проектів, який виявився здатним задовольнити запити користувачів, втомлених від пригод довговухих і зеленошкірих. Заодно користується високою популярністю серед любителів історії, реконструкторів, моделістів та інших причетних, що йде спільноті гравців тільки на користь. Перші версії гри вирізнялися скромними системними вимогами, проте внаслідок останніх нововведень навантаження на апаратну частину ПК зросло багаторазово.
Довгоочікуваний переїзд «танків» на новий рушій не тільки серйозно покращив графіку гри, а й призвів до, мабуть, найпомітнішого зростання системних вимог з моменту виходу гри. RX 560 тут залишається затребуваним, але тепер це — мінімальний рівень для FullHD, і про максимальні налаштування графіки з цією картою краще не думати. А ось на середніх налаштуваннях ігровий процес залишається комфортним за будь-яких умов.
Велика і жахлива MMORPG, що існує, мабуть, довше, ніж працюють деякі ігрові студії. Графічний рушій World of Warcraft завжди вирізнявся відмінною оптимізацією: так, автор цієї статті за часів патчів 1.3 примудрявся грати в сабж на GeForce 2 MX 400, встановленій у його робочому комп’ютері. Відеокарта вже тоді була старовиною, але незважаючи на це — тягнула гру з роздільною здатністю 800 х 600 пікселів. Аналогічна ситуація спостерігається і зараз: при грамотному підборі налаштувань стерпно пограти можна навіть на Intel HD Graphics 630, але для того, щоб встановити параметри на самий максимум і отримати комфортний фпс в будь-яких можливих сценах, потрібно практично топове залізо.
WoW, незважаючи на постійні поліпшення графіки і створення дедалі більш деталізованих локацій, залишається вірним своїм традиціям. У режимі PvE можна пограти на RX 560X хоч на максимальних налаштуваннях, не побоюючись просідань фпс. Проблеми можуть виникнути в топових рейдах — але там фпс здатний падати на будь-якій конфігурації ПК.
Висновки
Висновки з цієї статті слід розділити на три основні пункти: те, що стосується розглянутого ноутбука, його процесора і відеокарти.
Acer Nitro 5 AN515-42 в якості фізичної «оболонки» для нової платформи нарікань не викликав. Ноутбук вирізняється непоганим дизайном, особливо на тлі деяких інших «ігрових» моделей. У нього дуже гідний екран, зручні органи управління, середній, але достатній для ігор і перегляду фільмів звук — і, до речі, далеко не найменший за сьогоднішніми стандартами акумулятор.
Звісно, у ноутбука є низка недоліків на кшталт відносно маркої робочої панелі, прогину її центральної частини під час друку та невеликих прорахунків в ергономіці, проте перші характерні для більшості ноутбуків з корпусами з пластику, а другі — скоріше індивідуальні для користувача. До речі, до них же можна віднести не найкращу якість веб-камери.
Ймовірно, найістотнішим недоліком ноутбука є неможливість заміни SSD і профілактичного обслуговування без часткового розбору зі зняттям нижньої панелі. Причому перша з зазначених операцій практично обов’язкова — SSD об’ємом 128 гігабайт на сьогоднішній день вже навіть не мінімальний рівень. Якщо врахувати, що на ньому ж зберігається розділ відновлення — потурбуватися заміною накопичувача доведеться одразу ж після встановлення перших оновлень Windows 10 і всього необхідного для повсякденної експлуатації софту.
Такі ж характерні для ігрових ноутбуків недоліки, як велика вага, схильність до перегріву і сильний шум під навантаженням, у випадку Nitro 5 AN515-42 відсутні. Слабка автономність — тут уже відносне поняття. Спостерігається вона тільки під час задіяння дискретної відеокарти, коли ж працює вбудована Vega 8 — ноутбук «живе» не менше аналогів на чіпах Intel.
APU Ryzen 5 2500U не підніс сюрпризів — але цю фразу варто розуміти в хорошому сенсі. Свого часу десктопні Ryzen зробили величезний стрибок у плані продуктивності, чи не вдвічі перевершивши FX, які їм передували, — і тепер те ж саме роблять їхні «мобільні» родичі.
R5-2500U за навіть меншого енергоспоживання набагато швидший за будь-які старі APU сімейств A10/A12/FX і грає в тому сегменті, в який вони не могли пробитися при всьому бажанні. Інакше кажучи — перед нами гідний аналог процесорів Core i5/i7 з лінійки Kaby Lake/Kaby Lake Refresh.
Так, не найгучніша заява у світлі появи мобільних Coffee Lake, але тим не менш для AMD це квиток у той край, де їхня продукція раніше не була представлена зовсім. А вже як компанія розпоряджається такими квитками — ми всі добре бачили на прикладі десктопних Ryzen і Threadripper.
Дискретний Radeon RX 560X — теж не сюрприз, але ось цей вираз звучить вже не так оптимістично. Перед нами все той же чіп Polaris 21, можливості та особливості якого вже вздовж і впоперек вивчені на прикладі десктопних Radeon RX 560/460 у всіх можливих модифікаціях.
Так, це не погане рішення, навіть якщо ми говоримо про десктопи. Це цілком актуальна бюджетна відеокарта, що дозволяє грати в актуальні ігри на далеко не найнижчих налаштуваннях графіки. Однак потрібно розуміти, що в роздільній здатності FullHD можливості і RX 560, і GTX 1050 доволі сильно обмежені — максимальні налаштування досяжні тільки в мережевих іграх з не найскладнішою графікою. В іграх AAA-класу, особливо якщо мова про новинки 2018 року і анонси року майбутнього, доступні будуть тільки середні налаштування.
У цьому немає провини ні виробників ноутбуків, ні самих відеокарт. Річ у тім, що життєвий цикл Polaris і Pascal виявився несподівано довгим, особливо якщо говорити про сегмент middle-end, куди так і не прийшла архітектура Vega, і, судячи з усього, в осяжному майбутньому не прийде Turing.
Відеокарти залишаються тими ж самими, їм на зміну не приходять новинки, а роздільна здатність екранів — зростає, як і вимоги до графіки. Для десктопів уже цілком доступні 2К і 4К, для ноутбуків, як можна бачити на прикладі Nitro 5, FullHD перестає бути екзотикою — а відеокарти за цим, на жаль, не встигають.
З іншого боку, наявність дисплея високої роздільної здатності не означає, що грати потрібно саме в цій роздільній здатності. Тим більше якщо йдеться про відносно бюджетний ноутбук, свідомо не розрахований на ігри з максимальними налаштуваннями графіки. У 720p або 1366×768 у RX 560X проблем з іграми не виникає — він здатний тягнути навіть тайтли класу AAA, що для пристрою в такій конфігурації дуже навіть непогано…
P.S.: Автор висловлює подяку російському офісу компанії Acer за наданий для тестування ноутбук і його доставку, а також антикафе «12 кімнат» за ентузіазм і допомогу в організації фотозйомки.