ДомойТехноОгляд материнської плати GIGABYTE Z390 AORUS Xtreme

Огляд материнської плати GIGABYTE Z390 AORUS Xtreme

Author

Date

Category

Флагманський сегмент материнських плат призначений, здебільшого, для категорії користувачів, до якої входять професіонали своєї справи та ентузіасти. Звичайно, чимало ще й тих, хто просто хоче найкраще, що є на ринку, незважаючи на вартість та інші чинники. У будь-якому разі, плата Z390 AORUS Xtreme від GIGABYTE може задовольнити навіть найжорсткіші вимоги всіх вищезазначених людей. Які саме? Зараз ви і дізнаєтеся!

Відразу попередимо, що спочатку матеріал буде дещо затягнутий. Це зумовлено до неможливості багатим комплектом поставки. Але в ньому дійсно присутні унікальні речі, тому гортати його не варто.

Поставляється Z390 AORUS Xtreme у великій і важкій коробці, дизайн якої хоч і виконаний у фірмовому стилі, але на фронтальному боці одразу демонструється і сама плата, чого зазвичай не зустрічається в молодших моделей. Треба відразу додати, що існує ще модифікація Waterforce, яка вирізняється зовсім іншою системою охолодження — підсистема живлення і чипсет охолоджуються одним єдиним величезним водоблоком, який потрібно включати в збірний контур системи рідинного охолодження. Дизайн цієї модифікації теж відрізняється, але це вже тема зовсім іншого матеріалу. Повертаємося до нашої плати. Власне, крім її фотографії та назви, а також кількох фірмових логотипів, на фронтальному боці більше нічого цікавого для нас немає.

А ось на зворотному боці зібрано все найкорисніше і найцікавіше. Крім технічних характеристик, виробник розмістив ще пару фотографій плати, але вже на повний зріст, а також вказав її ключові особливості.

Чим же виділяється Z390 AORUS Xtreme? Відразу вкажемо кілька деталей, але потім розглянемо їх докладніше:

— 16-фазна підсистема живлення;

— інноваційна система охолодження оної;

— просунута звукова підсистема з підсилювачем і набором професійних компонентів;

— 40-гігабітні порти Type-C (Thunderbolt 3);

— зовнішній блок керування додатковими вентиляторами.

Вражає, чи не так? Звичайно, для флагмана це необхідність, але все ж таки.

Пройдемося по комплекту постачання. Попереду на вас чекає більше десятка фотографій його вмісту, але що є — те є.

Спочатку витягаємо з коробки паперові складові — посібник користувача, коротку інструкцію зі встановлення і набір фірмових наклейок.

Далі розпаковуємо кілька пакетів з однієї частини коробки. Тут у нас є два сенсори температури, дві стяжки-липучки, три подовжувачі RGB стрічок різних типів, перехідник для спрощення під’єднання дротів передньої панелі корпусу, кабель для під’єднання панелі OC Touch, фірмова наліпка і флешка з драйверами і ПЗ (так-так, не класичний диск).

У кадр не влізли ще шість SATA кабелів в обплетенні.

І дві зовнішні антени для вбудованого Wi-Fi модуля.

Гвинтики для M.2 пристроїв розкладені кожен в окремий пакетик.

У двох окремих антистатичних пакетиках знаходяться ще два аксесуари. Перший — жорсткий SLI місток для двох відеокарт покоління до Pascal (GTX 10xx) включно.

А ось другий аксесуар заслуговує на окрему увагу. Колись давно, за часів чіпсетів Intel Z77, у GIGABYTE була материнська плата SOC Force, у якій цей функціонал був розміщений прямо на платі. З одного боку — зручно, але не завжди — при розгоні під азотом були свої нюанси. Але ідея була інноваційна і мала великий успіх у професійних оверклокерів. Аналогічні панелі були доступні на платах цієї ж лінійки, але на базі чіпсетів Z97 і Z170. А починаючи з Z270 цей функціонал було винесено на зовнішню плату, що підключається пропрієтарним шлейфом. Ось і з Z390 AORUS Xtreme поставляється така панелька. Що вона вміє? Перерахуємо списком функціонал:

— кнопка скидання налаштувань CMOS;

— кнопка, що емулює вилучення батарейки (дата, час і налаштування BIOS будуть скинуті);

— кнопки збільшення і зменшення множника процесора;

— кнопки збільшення і зменшення BCLK;

— кнопка перемикання режиму роботи кнопок зміни BCLK — 0.1 або 1 МГц;

— перемикач роботи BIOS (Single або Dual);

— перемикач для відключення/включення вбудованого в процесор графічного ядра;

— кнопка перемикання профілю частоти процесора (встановлюється з BIOS/програмного забезпечення або безпечний режим);

— 13 конекторів для заміру відповідних напруг;

— 6 конекторів для вентиляторів

— конектор живлення для роботи вищезазначених вентиляторів.

Але ще в основній коробці можна знайти ще одну — з написом AORUS RGB FAN COMMANDER.

У ній містяться ще два з енсором температури, чотири стяжки-липучки, а також посібник із під’єднання всього цього і нижчепереліченого добра до контролера.

Усі необхідні кабелі, включно з подовжувачем живлення, знаходяться всередині.

Виробник надав усе необхідне, щоб повною мірою скористатися функціоналом пристрою. Кожен кабель обладнаний пропрієтарним роз’ємом з одного боку і 4-контактним + RGB роз’ємами з іншого боку.

А ось і сам контролер. Це невеликий пристрій у пластиковому корпусі чорного кольору. Зліва розташовані конектори для підключення живлення, кабелю синхронізації з платою і USB вхід. На сусідній стороні реалізовано чотири конектори для підключення відповідних кабелів.

На протилежному боці реалізовано ще чотири аналогічні конектори, а збоку — пара конекторів для під’єднання сенсорів температури і USB виходи.

І, нарешті, ми дісталися до самої материнської плати, яка виконана у форматі E-ATX (30.5х27.1 см). У дизайні переважають чорні та сріблясті кольори, але це рівно доти, доки на неї не подаєш живлення.

Світитися вона починає всіма можливими кольорами, а режимів роботи — безліч. До цього ми ще повернемося під час розгляду програмного забезпечення.

Ключові особливості виробник виділив на слайді, який варто представити відразу:

Панель введення/виведення характерна багатим набором інтерфейсів. Нам доступні;

— два мережеві RJ-45 порти (гігабітний Intel і 10-гігабітний Aquantia);

— два USB Type-C (з підтримкою Thunderbolt 3);

— чотири порти USB 3.1 Gen2 (Type-A);

— два порти USB 3.1 Gen1 (Type-A);

— два порти USB 2.0;

— п’ять позолочених 3.5 мм аудіо роз’ємів;

— оптичний вихід S/PDIF;

— два конектори для зовнішніх антен Wi-Fi модуля (Intel CNVi 802.11a/b/g/n/ac, Bluetooth 5).

І що ще цікаво — вся панель підсвічується, тому знайти потрібний інтерфейс навіть у повній темряві не складе труднощів.

Найбільшу частину зворотного боку плати закриває металева пластина, яка ще грає роль системи охолодження підсистеми живлення. Але до цього ми повернемося трохи пізніше.

З основних слотів розширення нам доступні:

— один PCIe x8 (фізично х16);

— один PCIe x4 (фізично х16);

При використанні слотів PCIe x16 і PCIe x8, перший перемикається в режим х8. Слот PCIe x4 ділить лінії з роз’ємом M.2 (M2P), під час установлення в який SSD-накопичувача, слот буде переключено в режим х2.

Усі три основні слоти укладені в металеві підсилювачі.

Примітно, що і слоти для оперативної пам’яті теж посилені металевими пластинами.

Але поки повернемося вниз плати. Тут із цікавого для нас можуть бути два конектори для під’єднання RGB-пристрою, два перемикачі режимів роботи BIOS, конектор для під’єднання панелі OC Touch, конектори для під’єднання в сумі чотирьох USB 2.0 портів і конектор для під’єднання аудіопанелі на корпусі.

У правому нижньому кутку розташувався індикатор кодів POST, набір світлодіодів для індикації статусу ініціалізації процесора, оперативної пам’яті, відеокарти і завантажувального носія, а також 6-контактний роз’єм живлення, який потрібен під час встановлення двох або трьох відеокарт. За ним ховаються обидві мікросхеми BIOS, одна з яких знімна.

Йдемо по периметру далі. По центру можна знайти конектори для підключення USB 3.1 Gen1 і USB 3.1 Gen2 портів передньої панелі корпусу.

І ще одна цікава особливість моделі — горизонтально орієнтований роз’єм основного живлення плати, який ще й укладений у металевий корпус.

Обидва 8-контактні роз’єми для під’єднання живлення процесора теж посилені металевими корпусами.

У правому верхньому кутку розміщені ще два конектори для під’єднання RGB-пристроїв, кнопки живлення, скидання налаштувань CMOS і емуляції вилучення батарейки, кілька точок для вимірів напруг і кнопка OC, що відповідає за автоматичний розгін системи.

Що стосується підсистеми зберігання даних, то ситуація така. Для звичайних пристроїв нам доступні шість SATA портів.

Звичайно, не обійшлося і без набору з трьох M.2 роз’ємів, але всі вони приховані радіаторами.

Стикаються з накопичувачами вони через термопрокладки. Для двох накопичувачів реалізований єдиний радіатор, а для ще одного — свій власний.

При чому, слот для нього теж має металеве посилення. Разом нам доступний такий набір роз’ємів:

— M2M: для підключення SATA і PCIe x4/x2 SSD-накопичувачів формату 2242/2260/2280/22110;

— M2A: для підключення SATA і PCIe x4/x2 SSD-накопичувачів формату 2260/2280/22110;

— M2P: для підключення PCIe x4/x2 SSD-накопичувачів формату 2242/2260/2280.

Аудіо підсистема заслуговує на особливу увагу. Вона увібрала в себе одні з найкращих компонентів — в основі лежить кодек Realtek ALC1220-VB, доповнений великим набором Hi-Fi компонентів, до числа яких входить ЦАП ESS ES9018K2M з операційними підсилювачами TI OPA1622 і LME 49720, а також професійними конденсаторами WIMA і Nic hicon.

Крім того, на зворотному боці плати ще можна виявити сигнальне реле NEXEM UD2-4.5NU, яке перешкоджає появі клацань під час під’єднання штекера до роз’єму.

А тепер перейдемо до найцікавішого для оверклокерів і ентузіастів, які захоплюються розгоном — до підсистеми живлення та її охолодження. Радіатор частково закритий декоративною панеллю, для демонтажу якої довелося розібрати левову частку знімних компонентів плати. Для вас це, звичайно, не проблема, адже робити цього не доведеться.

В обидві панелі вбудовані роздільні блоки світлодіодів.

Теж саме можна сказати і про металевий бекплейт.

Радіатор підсистеми живлення спочатку прикручується до плати, а потім за допомогою спеціального інструменту теплова трубка правильно загинається до іншого боку плати, де прикручується до бекплейту.

Конструкція радіатора поєднує в собі три теплові трубки і дві масивні секції, одна з яких має додаткове ребра, яке ми могли бачити кілька фотографій назад.

Підсистема живлення налічує 18 фаз, з яких 16 відведено для процесора, а дві для графічного ядра. Зняти термопрокладки без їхнього повного руйнування не вдалося, але під ними ховаються мосфети TDA21462 (60A), подвоювачі IR3599, а неподалік знаходиться 8-канальний контролер IR35201.

Інтерфейс USFI BIOS

У спрощеному режимі (Easy Mode) вся інформація про систему у нас перед очима — процесор, пам’ять, частоти, обсяги, вентилятори.

З цього режиму можна викликати програму оновлення BIOS або збереження його резервної копії.

І програму управління вентиляторами, де можна вибрати один з попередньо встановлених профілів або створити власний.

Також можна відкрити список улюблених налаштувань для швидкого доступу до них.

У розширеному режимі все розкладено за певними розділами.

У M.I.T. знаходяться всі налаштування для управління тактовими частотами, напругами і дані моніторингу.

У System знаходиться деяка інформація про систему і кілька параметрів для глобального налаштування — права, локалізація і дата/час.

Розділ BIOS містить у собі параметри завантаження.

Усі налаштування додаткових пристроїв материнської плати зібрані в розділі Peripherals.

Функції чіпсета знаходяться в розділі Chipset.

Параметри живлення можна знайти в розділі Power.

І заключне меню Save Exit для застосування налаштувань, їх збереження та завантаження.

Програмне забезпечення

Усе програмне забезпечення, яке можна використовувати з материнською платою, розділене на модулі, які можна завантажити окремо.

В якості основи використовується APP Center, з якого вже і проводиться запуск тієї чи іншої програми для роботи з певним компонентом системи. Розглянемо кілька найбільш часто використовуваних програм.

3D OSD — відображення системної інформації поверх екрана. Наприклад, це може бути частота кадрів у грі, температура і завантаження процесора та багато іншого.

@BIOS — перегляд інформації про BIOS плати, можливість оновлення як через мережу, так і локально, доступні функції збереження поточної версії та заміни логотипу.

EasyTune — програмне забезпечення для налаштування системи — вибору профілю роботи, розгону процесора й оперативної пам’яті, моніторингу поточного стану.

У головному вікні можна вибрати три попередньо встановлені режими роботи або ж довірити програмі автоматичний розгін.

У розширеному режимі відповідальність за налаштування надається вам.

RGB Fusion — застосунок для налаштування світлодіодного підсвічування на материнській платі і не тільки. У режимі Basic доступні кілька режимів роботи підсвічування.

Але можна перейти в розширений і налаштувати кожну зону індивідуально. Єдине — LED C1 і LED С2 прив’язані один до одного, так само, як і Digital LED.

System Information Viewer — інформація про систему, налаштування вентиляторів за стандартними шаблонами, розширене налаштування вентиляторів, можливість створення сповіщень залежно від показань напруг, температур і швидкості роботи вентиляторів, можливість логування аналогічних даних.

Smart Fan 5 — модуль керування доступними в системі вентиляторами.

Тестування

Для тестування материнської плати було взято процесор Core i9-9900K, який охолоджувався збірною системою рідинного охолодження з радіатором 360х60 мм і трьома вентиляторами зі швидкістю роботи 2000 об/хв кожен. Так було зроблено для того, щоб перевірити нагрівання підсистеми живлення і можливості охолодження її штатним радіатором.

Номінальний режим роботи — тактова частота виставлена дуже точно.

5 ГГц за всіма ядрами і 4 ГГц для оперативної пам’яті ми взяли без єдиної проблеми. Щодо пам’яті — наш комплект не може більше, на жаль.

Досягти «на воді» для легких 2D тестів вдалося позначки і 5.5 ГГц, але для повнофункціонального навантаження тут уже потрібно щось більше, ніж проста система рідинного охолодження.

Для навантажувального тестування з метою перевірки нагріву підсистеми живлення плати зафіксуємо частоту 5.1 ГГц для всіх восьми ядер. Для навантаження використовується linpack з підтримкою AVX-інструкцій.

Ліва секція радіатора прогрілася до 64 градусів, а оточення підсистеми живлення — до 70 градусів. Дуже і дуже хороший результат, адже радіатор залишався в повністю пасивному режимі — процесор охолоджувався системою рідинного охолодження, а поруч не було жодного вентилятора для обдування навколосокетного простору.

Верхня секція прогрілася до 58 градусів.

А температура бекплейта в області його зіткнення з винесеною на зворотний бік тепловою трубкою склала 50 градусів. Тобто, система працює як задумано, а не є маркетинговим ходом.

Для тестування продуктивності зафіксуємо частоту на позначці 5.3 ГГц.

Переваги

— першокласна компонентна база;

— високоефективна система охолодження;

— величезний комплект постачання;

— багаті можливості розширення;

— три мережеві інтерфейси;

— стильний зовнішній вигляд з великою кількістю RGB підсвічування;

Недоліки

— для когось комплект постачання може бути зайвим — у ньому можна знайти аксесуари для абсолютно різних категорій користувачів;

Особливості

— наявність OC Touch панелі для розгону процесора;

— наявність додаткового хаба для підключення вентиляторів.

Висновок

Z390 AORUS Xtreme — справжнісінький флагман серед усіх материнських плат від GIGABYTE на базі чипсета Intel Z390. Дана плата увібрала в себе все найкраще від моделей поточного і минулих поколінь — елементну базу, систему охолодження, звукову підсистему, дизайн і багатющий комплект поставки з унікальними компонентами. Материнська плата орієнтована на розгін, тому найважливішим моментом є наявність дійсно високоефективної системи охолодження, яка не дає змоги підсистемі живлення досягти позначки навіть 75 градусів — і це за умови, що процесор функціонував на постійній частоті 5.1 ГГц у тестуванні з AVX інструкціями — у такому режимі його енергоспоживання становило в середньому 300 Вт. А це зовсім не жарти…

Для моддерів і ентузіастів Z390 AORUS Xtreme пропонує багаті можливості зі складання систем рідинного охолодження. Завдяки додатковому контролеру, можна під’єднати цілих 16 вентиляторів (частину з конекторів можна використовувати для помп) і керувати ними незалежно або ж орієнтуватися на показання внутрішніх або зовнішніх (ще 4) датчиків температури. Традиційно, доступні кілька незалежних зон підсвічування і чотири конектори для підключення зовнішніх RGB-пристроїв, тому з персоніфікацією зовнішнього вигляду проблем також не буде.

Щодо функціоналу і можливостей розширення додати до сказаного раніше просто нічого — плата обладнана всім, що потрібно для складання ігрових або навіть робочих систем. Для останніх, щоправда, може не вистачити U.2 роз’єму, але це можна вважати «притягнутим за вуха». I9-9900K, пара RTX 2080 Ti, кілька M.2 NVMe SSD-накопичувачів, розгін і охолодження водою — все це доступно вже «з коробки».

Що стосується цінника — так, він великий щодо моделей Z390 AORUS класом нижче. Але все одно розглянутий сьогодні варіант залишається трохи дешевшим (або на рівні) рішень інших провідних конкурентів. Принаймні, в зарубіжному роздробі. Залишається тільки дочекатися моменту, коли Z390 AORUS Xtreme дійде до російських магазинів.

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments