ДомойТехноОгляд SSD DATO DS700 120 Gb

Огляд SSD DATO DS700 120 Gb [DS700SSD-120GB]

Author

Date

Category

Кілька днів тому я придбав твердотільний накопичувач даних DATO DS700 об’ємом 120 Gb від досі невідомого мені виробника — DATOTEK INTERNATIONAL CO., LTD. Мені дуже цікаво, що ж він із себе представляє. Зараз, коли я починаю писати цей огляд, я ще й сам цього не знаю. У процесі написання тексту обов’язково проведу розширене тестування, а також спробую з’ясувати інформацію про внутрішні компоненти. Отже, поїхали.

Спочатку пропоную ознайомитися з тими технічними характеристиками цього виробу, які надає сам виробник.

Технічні характеристики

  • Обсяг накопичувача — 120 Гб
  • Інтерфейс підключення — SATA III 6 Gb/s
  • Максимальна швидкість лінійного читання — 545 Мб/с
  • Максимальна швидкість лінійного запису — 435 Мб/с
  • Робоча температура — 0-70 о С
  • Форм-фактор — 2,5″
  • Розмір (ДхШхВ) — 100 x 69 x 7 мм
  • Гарантія — 3 роки

Ну що ж, дивлячись на швидкість лінійного запису, у мене закрадається недобре передчуття. Однак, я можу і помилятися у своїх здогадах. Всі крапки на «і» допоможуть розставити тільки тести, які я проведу трохи пізніше. А поки на черзі розділ із зовнішнім виглядом і комплектацією.

Упаковка, комплектація, зовнішній вигляд

Накопичувач даних продається запакованим у невелику коробочку переважно чорного кольору:

Для бюджетних пристроїв такого типу упаковка має доволі пристойний вигляд. А то інший раз покладуть твердотельник у пакетик і на цьому все.

Усередині знаходиться SSD, який додатково поміщений у пластиковий контейнер, а також інструкція з підключення цього пристрою англійською мовою:

Це і є вся комплектація:

Тепер пропоную оглянути DATO DS700 120 Gb з усіх боків:

Корпус виробу виконано з чорного пластику. Шорсткий на дотик.

На лицьовому боці нанесено логотип виробника і його гасло:

«Delight your life» в перекладі з англійської означає «насолоджуйтеся життям».

Зі зворотного боку розташовується біла наліпка, на якій знаходяться:

  1. Логотип компанії-виробника і його гасло.
  2. Інформація про те, що це за виріб (SSD).
  3. Персональний номер (P/N).
  4. Європейський номер товару (EAN).
  5. Два штрих-коди.
  6. Серійний номер (S/N).
  7. Різні сертифікати відповідності існуючим стандартам (VCI, CE, FCC).
  8. Відомості про країну виробництва.
  9. Повне найменування виробника та адреса його офіційного сайту.
  10. Повідомлення про те, що цей продукт не можна викидати зі звичайним сміттям, а також вказівка на те, що він не містить свинець.
  11. Напис-попередження про те, що якщо цю наліпку буде пошкоджено, то гарантії вам не бачити.

У кутах корпусу знаходяться отвори з внутрішнім металевим різьбленням. Їхня функція полягає в забезпеченні кріплення SSD всередині персонального комп’ютера, ноутбука або іншого пристрою за допомогою гвинтиків:

Ще в корпусі виробу є два роз’єми, один з яких потрібен для підключення кабелю електроживлення, а інший — для кабелю передачі даних (SATA-кабелю):

Більше тут показувати вам нічого. Можете подивитися все це ще раз у представленому нижче відеоролику:

А що ж усередині?

У сучасних реаліях зовсім не потрібно розкривати корпус Solid State Drive, щоб дізнатися інформацію про його внутрішні компоненти. Усередині корпусу розміщена невелика плата, на якій розташовується контролер пам’яті, одна або більше мікросхем цієї ж самої пам’яті, а також іноді (на дорожчих пристроях) зустрічається мікросхема DRAM-буфера. Усе це має приблизно такий вигляд:

Так ось, всі відомості про наявність внутрішніх компонентів і їхні характеристики можна «вивудити» з накопичувача за допомогою спеціального софта.

По-перше, я запущу SSD-Z, щоб дізнатися якої конкретно марки встановлений контролер пам’яті:

Він зроблений тайванською корпорацією Phison Electronics.

По-друге, знаючи виробника контролера пам’яті, я підібрав створену спеціально для нього утиліту від Вадима Очкіна, який є розробником цілої низки подібних програм. Ось скріншот з її інтерфейсу після визначення відомостей про внутрішні компоненти винуватця цього огляду (до речі, він визначається просто як «SATA SSD» без конкретного найменування):

Я бачу, що сюди встановлено контролер пам’яті типу PS3111, який не так уже й рідко можна зустріти в бюджетних пристроях такого типу. У нього є маленький вбудований DRAM-буфер розміром 32 Мб. Такі невеликі буфери не встановлюють у вигляді окремих мікросхем і вони є частиною контролерів.

Чіпи пам’яті вироблені відомою компанією Toshiba і виконані за 96-ти шаровою технологією. Це не найостанніша розробка, навіть уже трохи застаріла. Зараз частіше можна зустріти мікросхеми, що складаються з 126 шарів, іноді трапляються 156-ти шарові і навіть 176-ти шарові.

Ну що ж, це все, що нам необхідно знати про «внутрішній світ» DATO DS700 120 Gb.

Підключення та налаштування

Куди і що встромляти, думаю, ви й самі розберетеся. А ось як зробити програмне налаштування я вам зараз підкажу. Річ у тім, що після підключення і завантаження ОС Windows твердотільний накопичувач даних не буде відображатися в переліку логічних дисків. Необхідне додаткове ручне налаштування.

Спочатку тиснете на комбінацію клавіш Win+R і бачите, як з’являється діалогове вікно «Виконати». Там у полі для введення команд потрібно написати «diskmgmt.msc» і клікнути на кнопку «ОК». Після цього запуститься утиліта під назвою «Управління дисками». Далі покажу вам на скріншотах, що ж потрібно робити:

У результаті DATO DS700 120 Gb з’явиться в системі:

Розділ із тестами

Насамперед я запущу утиліту CrystalDiskInfo, щоб подивитися на S.M.A.R.T. параметри героя цього огляду. До речі, вона визначає твердотільний накопичувач просто як «SATA SSD 120,0 GB»:

Я помітив, що подібним чином він іменується і в UEFI. Так що, мабуть, програма бере відомості про пристрій саме звідти, а не з операційної системи, де я під час налаштування дав йому ім’я DATO DS700 120 Gb.

Отже, я бачу, що Solid State Drive має досить мало S.M.A.R.T. параметрів. А ще у нього немає лічильників на читання і запис інформації, що є досить типовим явищем для дешевих твердотельників. До речі, число вмикань у нього відразу виявилося рівним чотирьом. Одне було тільки що у мене, перше, можна припустити, на заводі, де його перевіряли. А ще два звідки взялися? Упаковка була не запечатана, тож можна все припустити. Ну да ладно. Як би там не було, для мене це не відіграє суттєвої ролі. Переходжу безпосередньо до тестів.

Тест №1. Для мене представляють інтерес швидкості лінійного читання і запису, які важливі для роботи з великими обсягами даних. А також швидкості випадкового 4К читання і запису, які більш істотні для роботи різних програм і встановленої операційної системи. Тому перейду до утиліти CrystalDiskMark і подивлюся, що ж вона мені продемонструє:

Швидкість лінійного читання показала «стелю» в 492 Мб/с, а запису — в 459 Мб/с. Для бюджетного накопичувача даних це хороший результат. Швидкість одночасного читання і запису склала 348 Мб/с і це дуже хороший показник. Швидкість випадкового 4К читання в 30 Мб/с хорошою вже не назвеш. Хоча і поганою теж. Цьому показнику можна поставити оцінку «задовільно». А ось випадковий 4К запис із результатом у 78 Мб/с отримує оцінку «добре».

Ще я тут представив скріншот з якимись показниками IOPS. Абревіатура ця походить від англійського «input/output operations per second». Тобто йдеться про кількість операцій введення-виведення, які виконує система зберігання даних за одну секунду. Є одним із параметрів, який використовується для порівняння систем зберігання даних.

Так ось, показники IOPS повторюють ситуацію з мегабайтами на секунду. Тобто якщо швидкості читання і запису перебувають на гідному рівні (для бюджетного SATA SSD), то і в IOPS значення так само гідні. А якщо швидкість 4K читання середня, то і значення в IOPS так само менші, ніж могли б бути.

Тест №2. Наступною програмою для тестування стане AJA Video Systems:

Вона продемонструвала приблизно такі ж результати, що й попередня: швидкість лінійного читання — 494 Мб/с, а запису — 448 Мб/с. До речі, виробник то заявляв 545 і 435 Мб/с відповідно. Так що читання трохи «підкачало» і не дотягнуло до зазначеного виробником рівня. А ось запис навпаки «переплюнула» через встановлену межу.

Тест №3. Наступний тест на черзі — AS SSD Benchmark. До речі, він так само, як CrystalDiskInfo, а також утиліта від Вадима Очкіна, визначає твердотільний накопичувач просто як «SATA SSD»:

Гаразд, ось результати тестів:

Показники лінійного читання і запису цього разу виявилися дещо скромнішими, а ось 4К читання — навпаки, продемонструвало зростання до позначки в 40, 5 Мб/с, що є вже досить пристойним показником.

Тест №4. Прийшла черга утиліти ATTO Disk Benchmark:

Загалом результати виявилися непоганими. На великих блоках даних взагалі дуже хороші. Але трохи псує загальну «картину» швидкість роботи з невеликими блоками даних від 512 байт до 2 кілобайт. Це якщо порівнювати з іншими SATA SSD.

Тепер потрібно виконати команду під назвою «TRIM» і почекати 15 хвилин. Функція цієї команди полягає в очищенні даних з невикористовуваних комірок пам’яті, завдяки чому повертається здатність накопичувача здійснювати на них запис з максимально можливою швидкістю.

Для виконання цієї команди в операційній системі Windows потрібно зробити так: клікнути правою кнопкою мишки на логічному диску (у цьому випадку — на DATO DS700 120 Gb), потім вибрати в контекстному меню, яке вивалилося, пункт «Властивості», у діалоговому вікні, що відкрилося, перейти на вкладку «Сервіс», натиснути на «Оптимізувати». Запрацює утиліта «Оптимізація дисків». У ній серед інших накопичувачів даних потрібно вибрати DATO DS700 120 Gb, а потім натиснути не кнопку «Оптимізувати»:

І тільки після завершення цього процесу, а також проходження п’ятнадцяти хвилин часу, можна приступати до наступного тесту.

Але взагалі так вийшло, що наступний тест я взагалі проводив наступного дня.

Тест №5. Цього разу я буду тестувати твердотільний накопичувач в реальних умовах експлуатації, для чого буду копіювати на нього великий обсяг файлів загальним розміром в 100 Гб. Файли ці являють собою відеоролики, так що вони теж не маленькі за розмірами. Це все потрібно зробити, щоб з’ясувати максимальний показник швидкості запису на SSD. Так само я збираюся вирішувати ще два завдання: стежити за температурою накопичувача і оцінити розмір його SLC-кешу. Отже, підключаю до свого комп’ютера інший досить хороший Solid State Drive — HP S700 Pro. З нього і буду копіювати файли на героя цього огляду.

Температура на початку тесту становить 33 о С:

Швидкість стартанула з позначки вище 400 Мб/с, що є дуже навіть пристойним результатом для бюджетного накопичувача, але після проходження позначки в 4% вона почала знижуватися і до 7% «впала» в район 80 Мб/с.

Далі процес мав такий вигляд:

Тобто швидкість копіювання більшу кількість часу трималася біля позначки в 80 Мб/с. Були лише короткочасні просідання.

Температура наприкінці тесту не змінилася і склала все ті ж 33 о С:

За підсумками даного тесту можна зробити певні висновки:

  1. У твердотільного накопичувача не встановлений термодатчик. Інформація про температуру просто «зашита» виробником у пам’ять пристрою.
  2. Розмір SLC-кеша у DATO DS700 120 Gb становить приблизно 4 Гб — це дуже мало.
  3. Але все вищевказане частково компенсує показник швидкості після заповнення SLC-кеша. 80 Мб/с для дешевого SSD — дуже навіть непогано. А то буває так, що навіть у Solid State Drive від іменитих брендів швидкість копіювання в аналогічній ситуації знижується в десять, а то й більше разів.

Загалом для роботи операційної системи і софта важливіші показники випадкових 4К читання і запису, ніж лінійних, до яких належить процес копіювання. Тому потрібно провести знову пару тестів. А перед ними знову виконати команду «TRIM» і почекати 15 хвилин.

Тест №6. Як відомо, швидкісні показники твердотільного накопичувача в міру заповнення його даними можуть знижуватися. Зараз герой цього огляду заповнений на 90%. Подивлюся, що покаже CrystalDiskMark:

А ось як було на порожньому пристрої:

Тобто тільки 4К читання зовсім трохи «просіло».

Гляну-ко я ще в AS SSD Benchmark:

Програма показує, що швидкість лінійного читання трохи знизилася, та випадкового 4К читання лише на 1 Мб/с.

Пора закінчувати і підбивати підсумки.

Плюси і мінуси

  1. Низька вартість.
  2. Картонна упаковка, а не просто пакетик.
  3. Хороші швидкості лінійного читання і запису, а також дуже хороша швидкість у режимі «Mix».
  4. Після заповнення SLC-кеша швидкість тримається в районі 80 Мб/с.

Останні два плюси можна назвати 100% позитивними тільки для бюджетного SSD, до яких і належить DATO DS700 120 Gb. Для більш дорогого пристрою це були б середні показники.

  1. SLC-кеш усього 4 Гб.
  2. Немає термодатчика, лічильників читання і запису інформації.

Останній пункт у недорогих твердотільних накопичувачів не є рідкістю.

Висновки

Мої побоювання не підтвердилися. Я познайомився з продуктом від компанії DATOTEK INTERNATIONAL CO., LTD і не можу назвати його поганим. Він виявився навіть вельми непоганим. Якщо порівнювати цей SSD з аналогічними за ціною пристроями, то цілій низці з їх числа він може дати фору, тобто за своїми швидкісними характеристиками випереджає їх. Тому я можу рекомендувати DATO DS700 120 Gb до придбання.

Предыдущая статья
Следующая статья

Linda Barbara

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Vestibulum imperdiet massa at dignissim gravida. Vivamus vestibulum odio eget eros accumsan, ut dignissim sapien gravida. Vivamus eu sem vitae dui.

Recent posts

Recent comments