Конкурентна боротьба в сегменті споживчої електроніки загалом — і серед мультимедійних пристроїв зокрема — рідко радує нас по-справжньому оригінальними ідеями. Найчастіше думка інженерів і маркетологів йде за кількома напрямками. Перший з них передбачає оснащення продукту функціоналом, який раніше не був представлений у даному сегменті, — так з’являються mp3-плеєри, відрізнити які від середньостатистичного сучасного смартфона можна лише за відсутністю власне, модуля, що відповідає за зв’язок. Чи потрібно це покупцеві, який обирає пристрій саме для прослуховування музики — питання з неочевидною відповіддю.
Другий, не менш спірний, але вже більш цікавий з точки зору оглядача спосіб — випуск пристроїв в оригінальному форматі, в якому одні їхні переваги будуть посилені за рахунок відмови від інших. Безумовно, спроба створити щось оригінальне, чого раніше ще не було, — гідне прагнення, тим паче в наше століття маркетингу і торжества цільової аудиторії над здоровим глуздом. Але найчастіше в результаті виходять не революційні пристрої, а продукти-парадокси на кшталт розглянутого раніше SONY NWZ-303. Девайс безперечно гарний, але з першого погляду визначити його призначення, посил виробника і взагалі самі умови використання виходить не у всіх — і автор не виняток.
Третій шлях — створення пристрою, свідомо розрахованого на вузьку аудиторію. Розрахунок зрозумілий: нехай новинка і не стане іконою стилю і законодавцем моди серед усіх девайсів подібного типу, але вже напевно матиме стійкий попит у певної частини покупців. Але і цей висновок, хоч і не позбавлений логіки, аж ніяк не є аксіомою. Адже і у вузькому сегменті конкуренція нітрохи не слабшає. Візьмемо ті ж плеєри для фітнесу, якщо вже герой цієї статті за задумом своїх творців до них належить. Здавалося б, чого простіше — маленький корпус з міцного матеріалу, стійкий до механічних пошкоджень і потрапляння вологи, мінімальна кількість органів управління і максимально адаптований функціонал. власне, тому в залах найчастіше і доводиться бачити людей, що займаються в компанії відомо якого плеєра відомо якої фірми. Навіть якщо до решти продукції цього виробника, її фанатів і особисто до керівництва фірми вони мають тільки глибокі та щирі почуття — замінити продукт з настільки вдалим поєднанням характеристик дуже непросто.
І все ж, є й інший шлях, найочевидніший з можливих. І полягає він не в тому, щоб зробити не мультимедійний комбайн, здатний організувати власнику всі розваги, на які здатна портативна техніка, а пристрій, заточений виключно на виконання однієї функції. Не флешку, не диктофон, не авторучку або фігурку мультяшного персонажа, а плеєр у його максимально звичному вигляді. І нарешті, пристрій, яким зможуть однаково зручно користуватися всі любителі музики, незалежно від їхніх захоплень.
З одним лише застереженням.
Ті функції, які виробник покладає на девайс, повинні виконуватися не стерпно, і навіть не добре — вони повинні виконуватися чудово. Настільки близько до ідеалу, щоб у власника не виникало й думки про те, щоб використовувати для прослуховування музики смартфон, планшет або ще якусь електронну книгу.
Зробити це складно, ще складніше утримати адекватну ціну продукту, що вийшов, і вже зовсім непросто переконати розпещеного споживача в тому, що в певних випадках скрипка великого майстра краща за музичний центр, здатний на що завгодно, але не придатний для тієї самої головної мети, для якої його і створювали. Не дивно, що на такий крок наважуються лише три з половиною компанії. Але все ж наважуються, і в результаті на світ з’являються пристрої, схожі на героя нашої сьогоднішньої статті.
Зустрічайте — Cowon iAUDIO E3 .
Заявлені технічні характеристики
- Тип носія: Flash
- Об’єм вбудованої пам’яті: 8/16 ГБ
- Дисплей: монохромний OLED, 0.95″, 96×64 точок
- Потужність звуку: 12 мВт
- Відношення сигнал/шум: 95 дБ
- Діапазон частот: 20 Гц ~ 20,000 Гц
- Підтримка аудіоформатів: FLAC, MP3, OGG, WAV, WMA
- Інтерфейс: USB
- Акумулятор: li-Pol, 500 мАг
- Час роботи: 11.5 год
- Час заряджання батареї: 1.5 год
- Габарити і вага: 31.4 x 89 x 11.6 мм / 20 г
- Додаткові функції: крокомір, лічильник калорій
Упаковка та комплектація
У модельному ряді Cowon цей девайс посідає не саму верхню позицію: є там і просто більш дорогі моделі, і пристрої з багатшим функціоналом і оснащенням. Суть у тому, що для Cowon випуск подібних пристроїв — експеримент, спроба вторгнутися в сегмент фітнес-плеєрів, де продукція цього бренду досі не була представлена. Звідси і ціна, що дає змогу дивитися на iPod shuffle з єхидною посмішкою, але звідси ж — і деякі спірні моменти в ергономіці пристрою.
Власне, статус iAUDIO E3 як не найдорожчого рішення, позначився і на його упаковці: перед нами простий пластиковий блістер з мінімумом дизайнерських елементів і взагалі будь-якої графіки. Лицьова сторона без жодних прикрас показує покупцеві сам плеєр і змушує задовольнятися інформацією, розташованою на аскетичній наклейці.
На тильному боці наведені ключові характеристики плеєра і низка піктограм, що ілюструють його особливості. Варто зазначити, що всі відомості перекладено російською мовою — турбота виробника про локалізацію продукту завжди радує.
До пари дизайну упаковки і комплект поставки плеєра: всередині картонної коробки виявляються навушники (що скоріше очікувано), інструкція з експлуатації та перехідник з USB на 3,5-дюймовий роз’єм, завдяки якому здійснюється заряджання і передача даних на плеєр. Відсутність софту легко пояснюється тим, що під час підключення до ПК девайс визначається як звичайна флешка і не вимагає ПЗ для синхронізації, а ось оригінальний підхід до заряджання пристрою — це, скоріше, плюс, оскільки особисто автора надмірно довгі інтерфейсні кабелі смартфонів та іншої портативної електроніки страшенно дратують, створюючи безлад на столі та деколи заплутуючись у найнеймовірніші вузли. До речі, не варто переживати і власникам ноутбуків і корпусів ПК з близько розташованими портами USB — кругла форма гнізда дає змогу обертати плеєр як завгодно, уникаючи конфліктів з флешками та іншою периферією. Одним словом, незвично, але зручно.
Відсутність окремого зарядного пристрою виглядає спірним рішенням, але його не можна назвати недоліком. Забігаючи наперед — з автономною роботою у iAUDIO E3 повний порядок. Та й без ПК з архівом музики пристрої подібного типу однаково не порадують власника новими композиціями — для оновлення плейлиста доведеться підключати плеєр до комп’ютера, паралельно заряджаючи батарею. Втім, сьогодні зарядні пристрої з USB-портами — далеко не рідкість.
Але відсутність у комплекті кліпси для фіксації плеєра на одязі — вже однозначний недолік. Виробник пропонує придбати окремо захисний пластиковий чохол з необхідним кріпильним елементом, але особливості російського ринку такі, що мало хто з роздрібних продавців дбає про постачання аксесуарів, навіть якщо йдеться про продукцію надпопулярних преміумних брендів. Чесно, якби навіть наявність у комплекті подібного чохла збільшила підсумкову вартість плеєра, це був би виправданий крок.
Дизайн та ергономіка
Як можна було переконатися з розташованих вище фото, у плеєра вельми оригінальна форма: при погляді «в фас» це звичайний витягнутий паралелепіпед, верхню частину якого займає екран, а нижню — кнопки управління. Але варто поглянути трохи під кутом, як виявляєш, що зовнішність у iAUDIO E3 все ж цікавіша.
Втім, перед нами скоріше приклад утилітарного дизайну, ніж спроба донести ідею художника в скосах і вигинах: уже офіційний сайт Cowon показує нам, що завдяки тонкій нижній частині плеєр можна використовувати як закладку в книзі. Хоча з точки зору автора, така форма девайса радше є розгадкою таємниці п’ятої кишені на джинсах, оскільки саме там носити його виявляється найзручніше.
З іншого боку, ця зручність обертається дискомфортом, коли власникові потрібно переключити трек або поставити плеєр на паузу: кнопки в iAUDIO E3 сенсорні, а не механічні, тому керувати відтворенням, намацуючи потрібні кнопки, дещо складно: звикнути до них можна, але спочатку власник влучатиме не по тих клавішах.
Однак цей недолік може виявитися і перевагою: механічні кнопки, хоч би якими надійними і чіткими вони не були, постійно натискаються складками одягу. Особливо під час занять спортом, де і одяг більш облягаючий, ніж повсякденний, і рухи більш активні. У Е3 ж сенсорні кнопки блокуються через настроюваний період часу, і щоб отримати до них доступ, потрібно ввімкнути плеєр механічною кнопкою на верхній частині корпусу. Наявність блокування, не зав’язаного на самі кнопки або екран пристрою — безумовний плюс для ергономіки.
Екран у плеєра досить маленький — у вік телефонів, діагональ екрана яких наближається до телевізорів півстолітньої давності, 0,95 дюйма виглядають несерйозно. Разом з тим, плеєру більшого і не треба: для виведення інформації, чи то назви треку, чи то довжини пробіжки власника, його вистачає з лишком, а завдяки технології OLED шрифт відмінно читається, не витрачаючи при цьому зайву частину заряду батареї.
ПЗ і внутрішнє меню
Програмного забезпечення як такого для плеєра не передбачено: під час підключення до ПК, як було сказано вище, iAUDIO E3 автоматично визначається в програвачі Windows Media, пропонуючи знайти й синхронізувати всю наявну в користувача музику. Втім, ніхто не зобов’язує користуватися саме цим способом — плеєр можна використовувати як звичайну флешку, копіюючи музику та інші дані безпосередньо.
Меню плеєра також не заплутане: під час першого запуску від користувача вимагається вибрати лише мову системи і регіон проживання — сторонні оглядачі радять обирати країни, які не входять до Євросоюзу, оскільки для членів ЄС діють особливі норми щодо звуку, які не дають змоги встановити гучність вище певного рівня. Робити це чи ні — особиста справа кожного, автор не приєднується до цієї поради, але й не заперечує, що якійсь частині меломанів це буде потрібно.
Після двох простих операцій плеєр пропонує всього чотири пункти меню: «Музика», «Фітнес», «Диктофон» і «Налаштування» — заблукати тут ніде, та й прошивка загалом непогано перекладена російською мовою — доставляють тільки деякі моменти на кшталт «ПожалЦйста зачекайте» — утім, подібні ляпи можна знайти і в меню англійською мовою, і справа тут не в помилці перекладача, а в особливостях системного шрифту.
Якщо з «Музикою» і «Налаштуваннями» все зрозуміло, то пункти «Диктофон» і «Фітнес» заслуговують на пару слів. Суть цих режимів цілком очевидно викладена в назві: «Диктофон» дає змогу записати прочитану тренером лекцію про режим і харчування — утім, якщо відставити сарказм, якість звуку дуже навіть непогана, а можлива тривалість одного запису становить близько години, — а от «Фітнес» уже більш цікавий.
За замовчуванням цей режим може просто підраховувати кількість кроків, що корисно під час пробіжок, хоча й не обов’язково. Однак тривале натискання центральної клавіші викличе прихований підпункт меню, в якому можна встановити фізичні параметри власника. Виходячи з них, плеєр підраховуватиме кількість витрачених калорій. Причому не обов’язково виходити з цього режиму для керування музикою — відтворення регулюється короткими натисканнями клавіш.
Час автономної роботи
А ось із чим у плеєра повний порядок — так це з часом роботи без підзарядки. Від такого малюка важко очікувати хороших результатів, у корпусі просто ніде розмістити ємний акумулятор. Ґрунт для підозр дає і напрочуд швидка зарядка — навіть від порту USB 2.0 плеєр повністю заряджається за годину, якщо не менше.
Однак заявлені виробником 11 годин iAUDIO E3 відпрацьовує на ура — ба більше, залишений вранці у квартирі відтворювати плейлист із файлів у форматі mp3 з бітрейтом у 320 кілобіт, на середній гучності, через 12 годин плеєр усе ще не вимкнувся. Інакше кажучи, власнику скоріше набридне слухати композиції, що вмістилися в 8 (або 16, залежно від версії) гігабайт набортної пам’яті, ніж буде потрібно заряджати пристрій.
Звучання
Як і минулого разу, тестова добірка композицій була зроблена відповідно до назви статті. До неї увійшли такі записи:
- Nightwish: The Phantom of the Opera
- Gerard Butler: The music of the Night
- Minnie Driver: Learn to be Lonely
- Epica: Memory (OST «Cats» acoustic version)
- Marcus Lovett, Lottie Mayor: Try not to be Afraid
Перераховані вище композиції раніше неодноразово прослуховувалися автором як на комп’ютерній акустиці Creative Inspire T3000, так і зі смартфону Nokia Lumia 720 c гарнітурою Jabra Chill Black. Для прослуховування використовувався переважно формат FLAC, хоча знайти переконвертований у нього запис 1998-го року не вдалося, і остання композиція відтворювалася в mp3.
Отже, ми підібралися до найцікавішої частини огляду. Власне, натяки на неї автор давав і раніше, та й що вже там — назва статті є відсиланням не тільки до особистості одного всесвітньо відомого режисера-постановника. Назва, фотографії, вибір треків для тестування плеєра — все це має зовсім інший сенс, що розкривається в міру прослуховування того, як грає iAUDIO E3.
Від плеєра, орієнтованого на фітнес, цілком обґрунтовано очікуєш якісного баса, чудової гри з частотами, що дає змогу відтворювати ритмічні електронні композиції — і все це в новинці від Cowon є. Але суть у тому, що цим його якості не вичерпуються: Е3 настільки ж добре відтворює й інструментальні композиції, і ліричні вокальні партії. Так, його не можна назвати ідеальним, і якщо поставити собі за мету таку мету, то цілком можна підібрати композиції, де плеєр не зможе показати потрібну глибину або де рівень деталізації здасться недостатнім, але ідеал практично недосяжний, а ось пристрої, які на однаково хорошому рівні відтворюють найрізноманітніші жанри та стилі музики, — рідко, але трапляються. iAUDIO E3 — один з якраз таких пристроїв.
Утім, тут варто зробити відступ: штатні навушники необхідно одразу ж замінити. Не тому що вони погані, як це часто буває з іншими плеєрами — навпаки, самі по собі фірмові вкладиші нічим поганим не відзначаються. Але плеєр здатний «розгойдати» і більш серйозну акустику, включно з не лише «затичками» різного класу, а й накладними навушниками аж до моніторних, хоча малоймовірно що хтось використовуватиме останні для фітнесу.
Висновок
То якої оцінки заслуговує iAUDIO E3? Неоднозначної. Це плеєр, який за задумом інженерів і маркетологів Cowon, повинен був стати пристроєм для фітнесу. Чи став він ним? У нього немає необхідного кріплення, яке потрібно купувати як аксесуар, немає пульта управління на дроті навушників, немає простих і тактильно зрозумілих механічних кнопок. Ну хоч якісний корпус з міцного пластику є — і на тому спасибі. Загалом, це зовсім не той пристрій, яким зазвичай уявляють собі плеєр для спортзалу.
Але починаючи використовувати iAUDIO E3, задаєшся питанням: а чи вірні взагалі ці уявлення? Адже насправді, спорт і любов до музики не настільки далекі один від одного, як це може здатися. І плеєр у залі або на пробіжці — це не просто модний аксесуар або спосіб уникнути зайвих запитань. Він відгороджує тебе від зовнішнього світу, але й створює твій власний: обрану тобою музику, не спотворену артефактами чи зовнішніми шумами, твій власний ритм занять — зрештою, той настрій, з яким ти берешся до тренування. І з цієї точки зору iAUDIO E3 — найповноцінніший фітнес-плеєр.
Адже він робить те, чого не можуть більш «адаптовані» пристрої.
Він просто грає музику.
І цього достатньо.
P.S. Автор висловлює подяку офіційному представництву Cowon за наданий для тестування пристрій. А за дозвіл провести фотозйомку, готовність допомогти й унікальну атмосферу, що сприяє творчості, — колективу «Зони звуку» на вул. Савушкіна, і особисто PR-менеджеру Олені Алимовій.